Менеджмент

  • 7981. Сутність та зміст контролю
    Информация пополнение в коллекции 18.12.2010

     

    1. принцип спрямованості на головне. В діяльності будь-якої організації виділяють основні, другорядні та зовсім незначні напрями. Таким чином необхідно розподіляти і контроль: основні напрями діяльності контролюються найретельніше, другорядні з використанням меншої кількості витрат;
    2. принцип орієнтації на результат. Кінцевим результатом процесу контролю є не тільки виявлення порушень і відхилень, а й визначення і ліквідація їх причин;
    3. принцип всеосяжності поширення контролю на всі сфери діяльності організації. Процесів, підрозділів, напрямів діяльності поза контролем в організації не може бути;
    4. принцип економічності здійснення контролю а найменшими витратами, мінімальною кількістю працівників, які володіють спеціальними знаннями і навичками;
    5. принцип науковості застосування останніх досягнень науки і техніки, передового досвіду у процесі здійснення контролю;
    6. принцип дієвості активний вплив суб'єктів контролю на об'єкти шляхом прийняття ефективних управлінських рішень з усунення виявлених недоліків, профілактики та попередження їх у подальшій діяльності;
    7. принцип об'єктивності контролю його інформація не піддається впливу та суб'єктивній оцінці, не може бути результатом суб'єктивних тверджень окремих осіб;
    8. принцип раптовості, який має вирішальне значення для досягнення цілей контролю. Під раптовістю розуміють застосування перевірки в момент, коли підконтрольні особи цього не очікують. Завдяки раптовості з'являється можливість перевірити реальний стан справ на підприємстві;
    9. принцип виховної дії. Контроль має не тільки економічне, а й певне виховне значення. Мало виявити певні порушення і домогтися їх усунення. Важливо, щоб у кожному окремому випадку виключалась можливість повторення помилок та порушень в майбутньому, що можливо за наявності певного виховного ефекту, заснованого на моральних засадах.
  • 7982. Сутність та зміст сучасного менеджменту
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Саме на цьому етапі і почав розвиватися менеджмент в тому вигляді, в якому мі звикли сприймати це слово. Не можна сказати, що він з'явився раптово саме з розвитком капіталізму, він існував і раніше. У часи рабоволодіння були керівники на плантаціях, які стежили за правильністю виконання робіт, але це правильніше було б назвати наглядом, чим управлінням. У часи феодалізму і процвітання натурального господарства, також існували керівники, помічники господаря, це, співуче, можна вважати одним з перших виявів саме управління, а не тільки нагляду над працюючими, оскільки у керівника була можливість маневру: він міг замінити вигляд робіт у вигляді заохочення або покарання селян, міг знизити податок (правда, лише за рахунок підвищення податку для інших). Це було убоге, але все ж вияв управління. Але по-справжньому менеджмент почав розвиватися тільки з розвитком капіталізму, саме тоді з'явилася потреба в талановитих управлінцях, які могли б виробити свою стратегію управління фірмою і розвитку бізнесу і привести фірму до Успіху, або в крайньому випадку, врятувати її від банкрутства.

  • 7983. Суть и функции менеджмента
    Реферат пополнение в коллекции 26.10.2009

    Распределительная лог-ка это управление транспор-тированием, складированием и всеми логистич-ми операциями, совершаемыми в процессе доведения ГП до потребителя в соответствии с интересами и требованиями последнего. Задачи распределительной логистики: 1 на микроуровне: планир-ие процесса реал-ии товара; орг-ия получе-ния и обработки заказа; выбор вида уп-аковки, принятие решений о комплектации, орг-ия выполнения опе-раций, предшествую-щих отгрузке;орг-ия отгрузки прод-ии; орг-ия доставки и контроль транспорт-ия; орг-ия послереализа-ционного обслуживания. 2 на макроуровне выбор схемы распред-ия МП (канала доведения пр-ии до потребителя);опред-ие оптимального кол-ва складов и др. Горизонтальные и вертикальные каналы распределения Логистический канал это частично упорядоченное множество различных посредников (орг-ий или отдельных лиц), осуществляющих доведение МП от конкретного прои-звод-ля до его потребителей. После того, как делается выбор конкретных участников процесса дв-ижения МП, логистический канал преобразуется в логистическую цепь. Использование посредни-ков при распределении пр-ии позволяет производ-ям: сократить объем работ и фин ср-ва на расп-ред-ие прод-ии; вкладывать сэконом-ые ср-ва в осн произ-во; продавать прод-ию более эффекти-вными способами. Традиционные каналы распред-ия явл-ся горизонтальными. Они состоят из независимого производителя и одного или нескольких независимых посредников. Каждый участник канала представляет собой отдельное пред-ие, стремящееся обеспечить себе макс-ую пр-ибыль. Макс-но возможная прибыль отдельного участника канала может идти в ущерб макс-му извлечению прибыли системой в целом, т.к. ни один из членов канала не имеет полного или достаточного контроля над деятельностью остальных членов.Вертикальные каналы распред-ия это каналы, со-стоящие из производителя и одного или нескольких посредников, действующих как одна единая система. Один из участников канала, либо явл-я собственником остальных компаний-учас-тниц, либо предоставляет им определенные привилегии. Таким участником может быть производитель, оптовый или розн-й посредник. Логистика запасов. Причины создания запасов Мат запас (МЗ) это находящиеся на разных ста-диях произ-ва и обращения прод-ия производств-технического назначения, изделия народного по-требления и др товары, ожидающие вступления в процесс производс-го или личного потребления. Виды запасов Классиф-ия по отношению к логистическим операциям/функциям Запасы в снабжении это мат ресурсы, находящиеся в логистических каналах (цепях) от поставщиков до складов мат ресурсов товаропроизводителя, предназначенные для обеспече-ния произ-ва ГП.Производс-ые запасы формир-ся в орг-ях-потреби-телях, это запасы мат-ых ресурсов и НЗП, поступившие к потребителям и не подвергнутые переработке, находящиеся на пред-ях сферы мат произ-ва, предназначенные для производст-го потребления и позволяющие обеспечить бесперебойность производст-го процесса.Сбытовые (товарные) запасы находятся у орг-ий-изготовителей на складах ГП, а также в каналах сферы обращения, это запасы ГП, трансп запасы, находящиеся на складах ГП фирмы производителя и предназначенные для продажи. Складские запасы запасы прод-ии, находящиеся на складах различного типа и уровня определенных звеньев логист-ой системы.Транспортные запасы (запасы в пути, транзитные запасы) это запасы мат ресурсов,НЗП или ГП, находящиеся в процессе транспортировки .Классификация по функциональному назначению Текущие запасы соответствуют уровню запаса в любой момент учета.Предназначен для обеспечения непрерывности процесса произ-ва или сбыта м/у двумя очередными поставками. Страховой (гарантийный запас) предназначен для сокращения логистических и фин рисков, связанных с непредвиденными колебаниями спроса на ГП, невыполнением договорных обязательств по поставкам мат ресурсов (нарушением сроков, объемов по-ставок, качества поставляемых МР и т.п.), и другими непредвиденными обстоятель-ствами. Подготовительный запас часть производ-го (сбытового) запаса, предназначенная для подготовки мат ресурсов и ГП к производств-му или личному потреблению. Наличие данного вида запаса вызвано необходимостью выполнения определенных логистических операций по приемке, оформлению, погрузке-разгрузке.Сезонные запасы это запасы мат ресурсов и ГП, создаваемые и поддерживаемые при явно выраженных сезонных колебаниях спроса или характера произ-ва, транспортировки. Спекулятивные запасы обычно создаются фирмами для мат ресурсов (компонентов, п/ф) в целях защиты от возможного повышения цен на них. Устаревшие (неликвидные) запасы образуются вследствие ухудшения кач-ва товаров во время хранения, а также мо-рального износа, вследствие несовпадения логистических циклов в произ-ве и дистри-бьюции с жизненным циклом това-ра. В этом случае морально устаревшие товары не находят сбы-та. В различных системах управле-ния макс-ый желательный запас испол-ся как ориентир при рас-чете объема заказа.Пороговый уро-вень запаса используется для определения момента времени выдачи очередного заказа. К основ динамическим системам УЗ, в которых параметры спроса, вре-мени доставки не явл фиксированн-ыми величинами, относят: 1) систему с фиксированным раз-мером заказа; 2) систему с фиксирова-нным интервалом времени между заказами.Система УЗ с фиксиров размером заказа Осно идея мо-дели. Размер заказа в этой системе основополагающий параметр, который определяется в перву-ю очередь. Он строго зафиксирован и не меняется ни при каких условиях работы системы.Заказ подается в момент, когда текущий запас достигает порогов-ого уровня. Если поступивший заказ не пополняет систему до порогового уровня, то новый заказ производится в день поступления заказ-а.Система упр-ия запасами с фиксир интервалом времени м/у заказами Осн идея модели. Заказы делаются в строго определенные моменты времени ч/з рав-ные интервалы времени. Поскольку момент заказа заранее определен и неизменен, то постоянно пересчитываемым параметром является объем заказа. Объем заказа определяется по принципу восполнения запаса до максим-го желательного уровня (с учетом потребления за время поставки.

  • 7984. Суть конфликтных ситуаций и их разрешение на примере ООО "ЭФЕС"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 25.12.2009

    Стиль компромисс заключается в таком поведении в ходе разрешения межличностного конфликта, которое умеренно учитывает интересы каждой из сторон. Его реализация связана с проведением переговоров, в ходе которых каждая из сторон идет на определенные уступки. Компромисс широко используется в разрешении конфликта и те, кто его используют, оцениваются окружающими в целом благоприятно. В отличие от стиля, ориентированного на сотрудничество, при компромиссе нет взаимной удовлетворенности, но и нет неудовлетворенности каждой их сторон. Это стиль типа «невыигрыш-невыигрыш». Во многих ситуациях он позволяет достичь быстрого разрешения конфликта, особенно когда одна из сторон имеет явные преимущества [10, с. 227-273]. Внутригрупповой конфликт является больше чем простой суммой межличностных конфликтов. Это, как правило, столкновение между частями или всеми членами группы, влияющие на групповую динамику и результаты работы группы в целом. Производственные, социальные и эмоциональные процессы внутри группы влияют на появление причин и путей разрешения внутригрупповых конфликтов. Часто внутригрупповой конфликт возникает в результате изменения баланса сил в группе: смена руководства, появление неформального лидера, развитие групповщины и т.п. Межгрупповой конфликт представляет собой противостояние или столкновение двух или более групп в организации. Такое противостояние может носить профессионально-производственную (конструкторы производственники - маркетологи), социальную (рабочие и руководство) или эмоциональную («лентяи» и «трудяги») основы. Обычно такие конфликты носят интенсивный характер и при неправильном управлении ими не дают ни одной из групп выигрыша. Переход межгруппового конфликта в чувственно-эмоциональную стадию разрушающе действует не только на вовлеченные в него группы, Но и на организацию в целом и на каждого индивидуального участника в отдельности, развитие внутригруппового конфликта приводит к внутриорганизационному конфликту.

  • 7985. Суть, виды, функции и этапы переговоров
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Стиль компромисса. Суть его заключается в том, что стороны стремятся урегулировать разногласия при взаимных уступках. В этом плане он несколько напоминает стиль сотрудничества, однако осуществляется на более поверхностном уровне, так как стороны в чем-то уступают друг другу. Этот стиль наиболее эффективен, обе стороны хотят одного и того же, но знают, что одновременно это невыполнимо. Например, стремление занять одну и ту же должность или одно и то же помещение для работы. При использовании этого стиля акцент делается не на решении, которое удовлетворяет интересы обеих сторон, а на варианте, который можно выразить словами: "Мы не можем полностью выполнить свои желания, следовательно, необходимо придти к решению, с которым каждый из нас мог бы согласиться".

  • 7986. Сучасна політика управління персоналом в закладах охорони здоров'я України
    Контрольная работа пополнение в коллекции 06.03.2011

    Управління трудовими ресурсами складається з дев'яти етапів:

    1. Планування ресурсів - розробка плану задоволення майбутніх потреб у людських ресурсах.
    2. Набір персоналу - створення резерву потенційних кандидатів по всіх посадах.
    3. Відбір - оцінка кандидатів на робочі місця і відбір кращих з резерву, створеного в ході набору.
    4. Визначення заробітної плати і пільг - розробка структури заробітної плати і пільг з метою залучення, наймання і збереження службовців.
    5. Профорієнтація й адаптація - уведення найнятих працівників в організацію і її підрозділи, розвиток у працівників розуміння того, що очікує від нього організація і яка праця в ній одержує заслужену оцінку.
    6. Навчання - розробка програм для навчання трудовим навичкам, що вимагаються для ефективного виконання роботи.
    7. Оцінка трудової діяльності - розробка методик оцінки трудової діяльності і доведення її до співробітника.
    8. Підвищення, зниження, переведення, звільнення - розробка методів переміщення працівників на посаді з більшою чи меншою відповідальністю , розвитку їхнього професійного досвіду шляхом переведення на інші посади чи ділянки роботи, а також процедур припинення договору про найом.
    9. Підготовка керівних кадрів, управління просуванням по службі - розробка програм, спрямованих на розвиток здібностей і підвищення ефективності праці керівних кадрів.
  • 7987. Сучасне діловодство
    Контрольная работа пополнение в коллекции 05.11.2010

    Також контроль виконання можна здійснювати задопомогою звітів, одержуваних при роботі зізвітними формами системи автоматизованого документообігу. Щеодин спосіб ефективного контролю заходом процесу повиконанню резолюції наскрізна взаємна відповідність строків навсіх технологічних рівнях підготовки внутрішнього чивихідного документу. Контрольні терміни виконання документа, визначені врезолюції, автоматично доводяться довиконавців івраховуються засобом автоматизації їхньої діяльності. При підготовці складних документів, декілька виконавців відповідають заокремі розділи, зазвичай застосовується програмний продукт Microsoft Project. Уменших робочих групах контрольні механізми системи автоматизованого документообігу можуть прямо взаємодіяти ізсписками задач, щоведуться впоштових системах Microsoft Outlook безпосередніх виконавців. Однак приклад системи контролю цікавіше розглядати набільш складному прикладі, коли виконанням резолюції займається великий підрозділ. Крім безпосереднього контролю вкабінеті, система автоматизованого документообігу іділоводства забезпечує наступні види контролю звикористанням звітів:

    • Відомості про документообіг. Звіт містить дані про обсяг документообігу якого-небудь структурного підрозділу, щомає власну картотеку, погрупах документів завказаний період часу. При формуванні звіту враховуються документи, щознаходяться впоточній картотеці.
    • Зведення про виконання контрольних документів. Цезведення містить дані про кількість виконаних іконтрольних документів, щознаходяться навиконанні. Зведення формується подокументах поточної картотеки, тобто взведенні враховуються документи, резолюції наяких накладені посадовими особами, приписаними допоточної картотеки. Зведення про виконання контрольних документів може бути узагальненим чиповідповідальних виконавцях. При цьому зведення може складатися для документів іззаданим інтервалом дат реєстрації (узвіт потрапляють дані про кількість документів, щомають контрольні резолюції) ідля резолюцій іззаданим інтервалом планових дат (узвіт потрапляють дані про кількість контрольних резолюцій).
  • 7988. Сучасне розуміння держави як соціального партнера
    Информация пополнение в коллекции 21.05.2010

    Умови формування й розвитку системи соціального партнерства в Україні суттєво відрізняються від інших країн такими особливостями:

    1. Україна тривалий час була охоплена глибокою і гострою соціально-економічною кризою, яка вразила не лише економіку, а й усі соціальні та політичні інститути одночасно, і нині ледь проглядаються початок стабілізації і покращання становища.
    2. Ринкові відносини й інститути як необхідна умова широкого розвитку соціального партнерства ще лише формуються в нашій країні. Соціальна орієнтація ринкової економіки є скоріше декларацією, ніж фактом.
    3. В Україні сформувалася вкрай поляризована соціальна структура, відбулося недопустиме для цивілізованих країн майнове розшарування населення.
    4. Суттєвою перешкодою на шляху цивілізованого соціального партнерства є поширена в Україні корупція, переважання корпоративних інтересів і настроїв, зрощення підприємництва з апаратними структурами. Підприємці потрапляють в умови, далекі від нормальних, законних відносин капіталу і влади. Створюється замкнене коло: держава не захищає інтереси підприємців, підприємці не дотримуються законів. Меншою мірою, але це стосується й інших громадян.
    5. В нашій країні виник своєрідний клас псевдовласників працівників підприємств, які володіють невеликими пакетами акцій і не можуть вплинути на рішення керівництва. Реальна влада знаходиться в руках директорського корпусу, який, хоча й не має у розпорядженні контрольного пакета акцій, цілком визначає політику підприємств як у сфері виробництва, так і в галузі розподілу прибутку. Феноменом перехідної економіки є різноспрямованість особистих інтересів директорату і соціально-економічної ефективності діяльності підприємств.
    6. В Україні не просто запізнюється законодавче забезпечення системи партнерських відносин, але і склалася стійка практика ігнорування, невиконання чинних законів різними суб'єктами, починаючи з органів державної влади. За умов, коли повсюдно ігноруються державні закони, важко сподіватися недієвість і чинність договорів і угод.
    7. Особливістю умов в Україні є несформованість суб'єктів соціального партнерства та їхніх представників. Усі партнери (держава, працівники, роботодавці) були й раніше, однак на ділі вони були елементами єдиної адміністративно-планової системи. За умов кризи, безробіття, зубожіння працюючого населення працівники (навіть об'єднані профспілками) не можуть реально протистояти роботодавцям, серед яких наймогутнішим є держава.
    8. Держава, виступаючи одночасно з трьох позицій власника, адміністратора і гаранта інтересів громадян сьогодні не захищає найманого працівника. Зокрема це проявляється у наднизьких рівнях оплати праці (в тому числі висококваліфікованої) на державних підприємствах (передусім у галузях освіти, культури, охорони здоров'я, науки).
    9. Здебільшого втратили довіру у громадян профспілки і їхні лідери, які вже мало ким сприймаються як виразники інтересів трудящих. Федерація профспілок України не має реальної соціальної підтримки, існує переважно за рахунок комерційного використання успадкованої власності, а не за рахунок членських внесків. Нові організації профспілок слабкі й роз'єднані. У сфері малого бізнесу, в тіньовій економіці організацій найманих працівників немає як таких.
    10. Значна частка "тіньової" економіки в Україні також не сприяє розвиткові соціального партнерства. На "тіньових" підприємствах, як правило, не дотримуються норми трудового законодавства, зокрема про охорону праці та соціальні гарантії, не сплачуються податки, не реєструються трудові угоди і т. ін. Працівники тут розглядаються виключно як трудові ресурси виробництва, єдиною метою якого є отримання прибутку.
    11. Суттєвою перешкодою для становлення соціального партнерства стає розмивання ціннісно-нормативної системи суспільства, обумовлене масовим порушенням законів і соціальних норм. Це не сприяє поширенню практики соціального партнерства.
  • 7989. Сучасний стан науково-технічної сфери в Україні
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Хоча в останні роки було створено менше зразків нової техніки ніж у попередні, питома вага прийнятих до опанування об'єктів нової техніки загальною кількістю була в середньому на 6,6% вищою. Оцінка технічного рівня створених зразків свідчить, що їх переважна частина не відповідає сучасним вимогам. Так, частка зразків, при створенні яких використовувалися принципово нові технічні рішення, в останні роки не перевищувала 7% (у Росії цей показник минулого року склав 44,1%). У результаті лише 7 (2,6%) із загальної кількості створених минулого року зразків нової техніки за своїми техніко-економічними характеристиками перевищили кращі світові аналоги. Суттєво, що технічний рівень кожного третього зразка не визначався через відсутність на підприємствах інформації про кращі світові аналоги. У зв'язку з цим без урахування кращих світових аналогів було створено 60% зразків устаткування для чорної та кольорової металургії, харчової промисловості, понад 30% - апаратури та устаткування засобів зв'язку, електротехнічного устаткування, землерийних машин та устаткування культурно-побутового призначення. Таке становище спричинене насамперед тим, що на початку 90-х років з набуттям підприємствами та організаціями господарської незалежності (згідно із Законом України Про підприємства в Україні ) останні з метою економії стали ліквідовувати патентно-ліцензійні структури.

  • 7990. Сучасні концепції інноваційного розвитку
    Информация пополнение в коллекции 23.01.2011

    Позитивне сприйняття цієї парадигми важливе і для України, економічна криза якої виявилась затяжною і вийти з якої можливо лише за інноваційної концепції розвитку. Врахування цієї парадигми у процесі реформування економічних відносин дасть змогу сформувати в Україні сприятливе для інноваційної діяльності інституційне середовище. Воно має містити відповідне законодавче забезпечення, яке б визначало правові, економічні та організаційні умови науково-технічної та інноваційної діяльності передбачало регулювання відносин між суб'єктами науково-технічної та інноваційної діяльності, визначало порядок та умови надання підтримки юридичним особам, що здійснюють науково-технічну і (або) інноваційну діяльність. Ретельно продумавши систему оподаткування та кредитування підприємств, що здійснюють інноваційну діяльність, визначивши ефективні форми державної підтримки розвитку науково-технічних досліджень, піднявши престиж наукової та винахідницької діяльності можна сформувати інтерес до інноваційної діяльності та активізувати інноваційні процеси в країні.

  • 7991. Сучасні методи управління проектами
    Курсовой проект пополнение в коллекции 30.01.2010

    Дослідження з проблеми прийняття iнвестицiйних рiшень в цiй галузi започатковані у середині ХХ сторіччя в працях С.К. Майєрса, Й.Ф. Магі, Г.А. Сіка, В.Н. Беренса, П.М. Хавранека та iнших авторiв. Вітчизняні і зарубіжні учені І.А. Бланк, І.Т. Балабанов, Т.Г. Бень, І.В. Багрова, А.В. Верба, О.С. Галушко, А.Б. Ідрисов, С.О. Москвин, В.П. Савчук, C.Я. Салига, В.А. Ткаченко, Р.Б. Тян, В.Г. Федоренко та інші частину наукових досліджень присвятили теоретичним і методологічним питанням розробки та реалізації інвестиційних проектів на підприємствах, формуванню механізму регулювання інвестиційної діяльності на рівні країни, регіонів і галузей господарства, вдосконаленню матема¬тичного апарату оцінювання ризику та ефективності проекту, впровадженню заходів “ризик-менеджменту”. Але нинішні методи оцінювання інвестиційних проектів, спрямовані, як правило, на вирішення локальних питань визначення їх ефективності без створення єдиного механізму забезпечення надійності під впливом заходів “ризик-менеджменту”. Разом з тим існуючі розробки потребують більш глибокого врахування ступеня ризику в інвестиційних розрахунках, подальшого розвитку у напрямі формування цілісної системи забезпечення надійності, вдосконалення методичних підходів до визначення інвестиційних характеристик проекту, процесу управління ризиком та оптимізації його наслідків, що є необхідною умовою створення комплексного ефективного економічного механізму забезпечення надійності інвестиційного проекту. Теорія ймовірностей має справу зі стаціонарним випадковим процесом. Розподіл економічної величини за попередній період може не тільки змінитися, але й виявитися непередбачуваним (наприклад: внаслідок політичного скандалу). Поняття ризику в математиці та економіці мають різне значення. Не можливо охопити всі чинники, що впливають на процес інвестування: ймовірність того чи іншого результату є завжди суб'єктивною. Таким чином, ймовірність - це лише ступінь впевненості, зумовлена знанням, досвідом. В економіці небагато процесів, які можна вважати випадковими в математичному плані. Для того, щоб оцінити ймовірність ризику в потрібному нам понятті, необхідно визначити діапазон розташування значень, в якому і будуть лежати результати. Але щоб залучити цей метод, потрібно вивчити всі фактори та причинно-наслідкові зв'язки (відкидання “малоймовірних” або “менш важливих” неприпустиме, тому що дуже часто саме вони призводять до краху). Якщо ми зробили такий (всеохоплюючий) аналіз, то ризик зникає. Ризик в економіці - наше уявлення про здійснення будь-яких негативних наслідків при відсутності достовірних даних. Отже, математичний апарат теорії ймовірності не може замінити аналізу факторів та причин ризику.

  • 7992. Сучасні моделі мотивації в управлінні
    Курсовой проект пополнение в коллекции 31.12.2010

     

    1. Абрамов В. М. “Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку” Одеса: ОКФА, 1995. 96 с.
    2. Афонин А. С. “Основы мотивации труда: организационно экономические аспекты” К.: МЗУУП, 1994. 304 с.
    3. Баєва О. В., Ковальська Н. І. “Практичні аспекти менеджменту” К.: МАУП, 2006. Ч. 1 172 с.
    4. Баєва О.В., Ковальська Н.І., Згалат-Лозинська, Лайко Г.П. “Практикум з менеджменту”: Навч.посіб., 2 ч. К.: МАУП, 2006. 178 с.
    5. Виноградський М. Д., Виноградська А. М., Ісканова О. М. “Організація праці менеджера” К.: Кондор. 2003. 414 с.
    6. Галенко В.П., Рахманов А. И., Страхова О.А.. “Менеджмент. 2-е изд.” СПб.: Питер, 2003. 224 с: ил. (Серия «Учебник для вузов»).
    7. Гірняк О. М., Ладновський П. П. “Менеджмент” Львов: “Магнолія 2006”, 2007, - 352 с.
    8. Кабушкин Н.И. “Основы менеджмента: учебное пособие” 5-е изд., стереотип. Мн.: Новое знание, 2002. 336 с.
    9. Кредисов А. І., Панченко С. Т., Кредисов В. А. “Менеджмент для керівників” К.: Товариство “Знання”, КОО, 1999 556 с.
    10. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. “Основи менеджменту: Підручник.” К.: «Академ-видав», 2003. 416 с. (Альма-матер).
    11. Мескен М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. “Основы менеджмента” М.: “Дело”, - 1992. 702 с.
    12. Новиков Б. В., Синіок Г. Ф., Круш П. В. “Основи адміністративного менеджменту”: Навч.посіб. К.: “Центр навчальної літератури”, 2004. - 560 с.
    13. Осовська Г.В., Копитова І.В. “Основи менеджменту. Практикум: Навчальний посібник.” - К.: Кондор, 2005.- 581 с.
    14. Осовська Г.В., Осовський О.А. “Основи менеджменту: Підручник. Видання 3-є, перероблене і доповнене.” - К.: «Кондор», 2006. - 664 с.
    15. Робінс, Стефан П., Де Ченцо, Девид А. “Основи менеджменту” К.: Видавництво Соломіє Павличко “Основи”, - 2002. 671 с.
    16. Сладкевич В. П. “Мотивационный менеджмент” К.: МАУП, 2001. 168 с.
    17. Сладкевич В. П., Чернявский А. Д. «Современный менеджмент (в схемах): Опорный конспект лекций». 3-е изд., стереотип. К.: МАУП, 2003. 152 с ил. Библиогр.: с. 147-148.
    18. Федулова Л. І., Федоренко В. Г., Гриньов В. Ф. “Бізнес-менеджмент” К.: МАУП, 2007, - 632 с.
    19. Хміль Ф. І. "Основи менеджменту: Підручник". К.: Академвидав, 2005. 608 с. (Альма-матер)
    20. Хомяков В.І. “Менеджмент підприємств” 2-ге вид., перероб.і доп. К.: Кондор, 2005. 434 с.
    21. Щекин В. Г. «Теория и практика управления персоналом» - К.: МАУП, 2003. 280 с.
  • 7993. Сучасні моделі управлінського обліку
    Информация пополнение в коллекции 20.10.2009

    У свою чергу, автономна модель управлінського обліку, зважаючи на конкуренцію і закритість певної інформації для зовнішніх її споживачів, передбачає, що поряд з існуючою на підприємстві системою збирання і опрацювання інформації, яка представлена бухгалтерським фінансовим обліком, створюється ще одна система збору і опрацювання інформації. Така система передбачає використання додаткових облікових рахунків (свого роду контрольних рахунків одного і того ж найменування), на яких відображуються різного роду відхилення, а також використання внутрішньої системи обліку і звітності, що унеможливлює процес вільного заволодіння і передачі рядовими обліковими працівниками підприємства інформації, яка є комерційною таємницею, конкурентам фірми. Таким чином, інформація про реальний стан справ з витратами підконтрольна (зважаючи на таємничість даних паралельних контрольних облікових рахунків) лише керівництву конкретної фірми, що дає можливість підприємству дієвіше запроваджувати економічні важелі щодо конкурентів у боротьбі за споживача на ринку.

  • 7994. Сучасні облікові системи: переваги та недоліки
    Информация пополнение в коллекции 19.10.2010

    а) тип носіїв перв інфПаперові носії первинної інформаціїЕлектронні (магнітні, оптичні) носії первинної інформації: електронні первинні документи, смарт-картки. б) проектування та створення форм первинних документівКонструювання паперових форм первинних документів з урахуванням відповідних стандартів; використання готових бланків документівЗа допомогою програмних засобів можливе створення двох форм кожного первинного документа: форми, пристосованої для введення необхідних реквізитів до комп'ютерної бази даних, і форми для роздруковування документів на паперів) встановлення порядку здійснення записів у первинних документахРозробка інструкцій із заповнення первинних документівЗаповнення документів відбувається відповідно до алгоритму з автоматичним розрахунком ряду реквізитів та контролем за правильністю їх введенняг) виписування первинних документівРучне виписування документів, після цього - передача їх до бухгалтерії та обробкаСтворення електронних документів під час здійснення господарських операцій та одночасна їх обробка і накопичення2. ІнвентаризаціяРучний перерахунокЗастосування технічних засобів (сканерів штрихових кодів) 3. Оцінка (методи списання, амортизації) активівВикористання найменш трудомісткого із методів (ФІФО, середньої, фактичної собівартості тощо; для необоротних активів - вибір податкового методу амортизації) Програмна реалізація найоптимальнішого способу оцінки, використання різних способів оцінки для різних груп матеріальних цінностей, необоротних активів та інших об'єктів обліку4. КалькулюванняОбмежена номенклатура статей виробничих, адміністративних і цехових витрат, способу калькулювання виробів тощоПобудова багаторівневих розрізів статей витрат, необхідних для потреб управління. Можливість використання кількох розрізів обліку (в розрізі виробничих підрозділів, видів продукції, статей та елементів витрат, переділів) 5. План рахунків та аналітичний облікІєрархічна структура субрахунків та обмежена номенклатура аналітичних рахунківВикористання кількох планів рахунків, розробка багаторівневої ієрархічної та багатовимірної паралельної структур субрахунків та аналітичних рахунків

  • 7995. Сучасні організаційні форми реалізації інновацій
    Курсовой проект пополнение в коллекции 02.02.2011

    Ринок новацій. Основним товаром на цьому ринку є науковий і науково-технічний результат продукт інтелектуальної діяльності, на який поширюються авторські права, оформлені відповідно до чинного законодавства. Його формують наукові організації, вищі навчальні заклади, | тимчасові творчі колективи, окремі винахідники тощо. Щоб бути затребуваним на ринку інновацій, інноваційний продукт має пройти стадію матеріалізації прикладних досліджень з метою віднайдення практичного застосування, створення технічного зразка (моделі, конструкції). Практика свідчить, що в продуктах, які знаходять своє практичне застосування, матеріалізується відносно небагато нових ідей. Так, за проведеними дослідженнями, на японських успішних фірмах лише 33% персональних ідей дійшли до стадії технічного розроблення, 47% з них до стадії комерційного розроблення, 56% з них були випущені у масове виробництво і дійшли до ринку. Тобто частка ідей, цілком реалізованих у масовому виробництві, становить приблизно 8,7% . При цьому із чотирьох нових продуктів лише один приймається споживачами і успішно реалізується на ринку. Через це японці вважають, що для успіху нового виробу необхідно продукувати не менше 18 нових ідей.

  • 7996. Сучасні теорії і методи мотивації
    Информация пополнение в коллекции 21.03.2010

    Звичайно, кожен підприємець зацікавлений в тому, аби його співробітники працювали з найбільш високою продуктивністю праці. В той же час кожен працівник по-своєму визначає свої цілі і завдання, сенс життя. В одного на першому місці гроші, в іншого - кар'єра, в третього - інші переваги. Серйозною проблемою, яка стоїть перед кожним керівником (особливо актуальна вона для малих фірм), є те, як зацікавити своїх працівників. Проте, як показує практика вітчизняних підприємців, арсенал їх методів і способів мотивації персоналу, як правило, не рясніє різноманітністю. Це, безумовно, зв'язано, з одного боку, з тим, що вельми важко здійснити швидкий перехід від методів централізованого управління економікою до ринкових. З іншого боку, багато підприємців не знайомі з сучасною теорією мотивації і досвідом вживання її прогресивних методів і способів. Тому пошук шляхів ефективної мотивації у багатьох підприємців йде вельми повільно і частенько дідівським методом проб і помилок. Що ж є мотивація?

  • 7997. Сучасні технології менеджменту
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Зрозуміло, що такі важливі елементи стратегічного технологічного менеджменту, як прогнозування розвитку технологій, включення розвитку технологій у бізнес-план фірми актуальні для стратегії управління підприємством будь-якого масштабу. Відповідні підходи мають цінність для малої технологічної фірми, великого науково-виробничого підприємства, наукової установи, інвестиційного заснування, що орієнтується на прямі інвестиції в економіку. Саме стратегічне управління технологічним середовищем, що змінюється, повинне стати запорукою тривалого успіху виробничих фірм, зв'язаних з наукомісткими продуктами, і економіки в цілому.
    Перетворення потенціалу знань у комерційний успіх проблема міжнародна, зв'язана з глобалізацією світової економіки. У цьому зіграло ведучу роль розвиток засобів комунікації, що дозволили компаніям на новому рівні координувати діяльність своїх вилучених підрозділів, зв'язувати їх з покупцями і постачальниками. Не менше значення має глобальна масова культура споживання і розваг, керована засобами комунікації. 24
    Проблема підготовки керівників, що забезпечать технологічно орієнтований менеджмент компаній в умовах глобалізації світової економіки теж стала проблемою міжнародної. Пошук нових результатів досліджень і розробок, використання яких може додати продукції, що випускається, кращі характеристики, прагнення до максимального скорочення циклу її створення і просування на ринок викликають необхідність у міжнародних командах фахівців.
    Світ стає одним ринком знань і технологій. Їхня цінність визначається на основі науково-технічних і кон'юнктурних прогнозів комерціалізації, що повинні проводити фахівці різних країн по єдиних методиках і на одній мові, щоб мати порівнянні результати і розуміти один одного. Таке розуміння полегшує залучення додаткових засобів у науку й інновації, а також включення фахівців з комерціалізації технологій у наступне управління інвестиціями. 1


  • 7998. Существенные события после отчетной даты
    Курсовой проект пополнение в коллекции 24.05.2010

    Контактное лицоПримерный круг вопросовКомментарий123Руководитель организации

    • планируются ли какие-нибудь шаги по реализации активов или производственных единиц,
    • планируются ли какие-нибудь мероприятия по выпуску новых акций, реорганизации или ликвидацию организации или ее структурных подразделений, существенному сокращению штата;
    • предпринимались ли меры по страхованию сфер деятельности организации, связанных с высоким риском или непредвиденным обстоятельствам;
    • имеются ли риски непогашения задолженности перед крупными кредиторами (покупателями, поставщиками), а также задолженности по полученным кредитам (займам);
    • существует ли вероятность расторжения договорных отношений с контрагентами, которая может привести к существенным потерям;
    • какова вероятность изменения договорных отношений с контрагентами в сторону ухудшения положения организации и дрОпрос руководства должен содержать наиболее широкий круг вопросов, некоторые из которых впоследствии будут либо переадресованы соответствующим ответственным исполнителям, либо оформлены как запросыЮрискон-сульт
    • существуют ли на дату опроса судебные разбирательства с участием организации;
    • какова вероятность неблагоприятного исхода указанных разбирательств;
    • каковы наиболее вероятные величины потенциальных убытков;
    • существуют ли разбирательства, по которым организация с большой вероятностью получит возмещения;
    • как оценивается риск предъявления претензий к организации со стороны контрагентов, персонала и государственных органов;
    • имеются ли факты нарушения действующего законодательства, которые могут привести к наложению существенных штрафных санкций;
    • каковы возможности получения или уплаты штрафных санкций по условиям договоров,
    • имеются ли гарантии, выданные в пользу третьих лиц и какова вероятность выплат по таким гарантиям;
    • выступает ли организация поручителем и какова вероятность выплат по договорам поручительстваОпрос юриста следует дополнить анализом документации, связанной с судебными разбирательствами, претензиями и требованиями. Сведения о незаявленных разбирательствах должны быть запротоколированыРуководите-ли служб (цехов, отделов)
    • имеются ли основания полагать, что в ближайшее время произойдет существенное повышение цен на сырье (комплектующие, оборудование), используемые организацией;
    • возможно ли существенное повышение цен на перевозки (коммунальные услуги, связь);
    • возможно ли резкое падение цен на продукцию (работы, услуги), предлагаемые организацией;
    • существуют ли условия, свидетельствующие о необходимости расформирования или существенного сокращения данной службы.Опрос имеет целью уточнение информации об отдельных СПОД, для оценки последствий которых необходимы специальные знания или информацияРуководите-ли структурных подразде-лений
    • каковы тенденции продаж и расходов подразделения;
    • имеются ли негативные изменения в условиях функционирования подразделения;
    • имеют ли место тенденции, ставящие под угрозу функционирование подразделения;
    • имеются ли основания ожидать проведения регулирования со стороны государства, приводящего к затруднению оборота средств между организацией и подразделениемВыявляют особенности хоз. деятельности таких подразделений,обусловленные неоднородностью окружающей экономико-политической среды, а также предоставленной им автономностью в части принятия управленческих решений
    • Главный бухгалтер должен проанализировать ответы на запросы, протоколы устных опросов и сводный документ по СПОД. Необходимо отметить, что как определение наличия СПОД, так и оценка их последствий со стороны сотрудников организации могут быть субъективными, поэтому полагаться только на результаты опросов не следует. На основе полученной информации должно быть принято решение о признании или раскрытии информации о СПОД. Последствия существенных СПОД отражаются в синтетическом и аналитическом учете организации заключительными оборотами отчетного периода до утверждения годового отчета (пункт 9 ПБУ 7/98 и пункт 11 ПБУ 8/98). Согласно п. 16 Методических рекомендаций о порядке формирования показателей бухгалтерской отчетности организаций, утвержденных приказом Минфина России от 28.06.2000 № 60н, организация может раскрыть информацию путем включения соответствующих показателей, таблиц, расшифровок непосредственно в формы бухгалтерской отчетности или в пояснительной записке.
    Порядок раскрытия существенныъ СПОД детально регламентирован. Согласно пункту 11 ПБУ 7/98 и пункту 21 ПБУ 8/98, информация о СПОД, раскрываемая в пояснениях к бухгалтерскому балансу и отчету о прибылях и убытках, должна включать краткое описание характера данного СПОД и оценку его последствий в денежном выражении. Если невозможно оценить последствия указанного события или факта в денежном выражении, то организация должна указать на это. В пояснительной записке следует также привести соответствующие расчеты, достоверность которых должна быть подтверждена. Для этого, скорее всего, организации потребуется помощь аудитора.

  • 7999. Сущность антикризисного управления, его стадии и эффективность в Ханты-Мансийском автономном округе
    Контрольная работа пополнение в коллекции 05.06.2010

    Повышению эффективности антикризисного управления во многом способствовало бы принятие Федерального закона о досудебном финансовом оздоровлении предприятий, который бы регламентировал осуществление процедур финансового оздоровления вне рамок арбитражного процесса на этапе приближения неплатежеспособности, а также вменял бы в обязанность руководителей предприятий осуществление внутреннего мониторинга финансового состояния предприятия, и, при выявлении признаков приближения неплатежеспособности, обязывал вводить на предприятии антикризисное управление. При этом представляется целесообразным обращение руководителя предприятия в консалтинговую службу, специализирующуюся на антикризисном управлении, в целях получения квалифицированной помощи по вопросам диагностики предприятия, составления программы финансового оздоровления и реализации антикризисных мероприятий. Принятие данного закона, позволило бы, во-первых, предотвратить банкротство многих предприятий, во-вторых, повысить ответственность руководителей за финансово-экономическое состояние предприятия, поскольку несвоевременное введение антикризисного управления или иные действия руководства, способствующие наступлению неплатежеспособности предприятия, могли бы классифицироваться как преднамеренное банкротство, которое, в соответствии с Уголовным кодексом РФ, является уголовно наказуемым преступлением. В-третьих, данный закон способствовал бы снижению возможности ухода от налогов посредством банкротства предприятия. Вместе с тем, закон обеспечивал бы защиту предпринимателей в арбитражном суде, в случае наступления неплатежеспособности предприятия, что увеличивало бы шансы сохранения контроля над бизнесом. В качестве средства защиты могло бы выступать заключение специалистов консалтинговой службы, подтверждающее, что руководителем предприятия были предприняты все необходимые меры для восстановления его платежеспособности.

  • 8000. Сущность аттестации персонала на предприятии
    Контрольная работа пополнение в коллекции 31.05.2012

    Часть 2 ст. 81 ТК РФ, устанавливает, что порядок проведения аттестации устанавливается трудовым законодательством и иными нормативными правовыми актами, содержащими нормы трудового права, локальными нормативными актами, принимаемыми с учетом мнения представительного органа работников. Среди законов, регулирующих вопросы аттестации работников бюджетной сферы, следует выделить ст. 48 Федерального закона от 27.07.2004 N 79-ФЗ "О государственной гражданской службе Российской Федерации", устанавливающую основы аттестации государственных гражданских служащих (цель, сроки, порядок проведения аттестации, порядок создания аттестационной комиссии, кадровые решения, принимаемые по итогам аттестации и т.д.). Во исполнение требований вышеупомянутого Федерального закона Указом Президента Российской Федерации от 01.02.2005 N 110 утверждено Положение о проведении аттестации государственных гражданских служащих Российской Федерации, детализирующее его положения.