Сучасне розуміння держави як соціального партнера

Информация - Менеджмент

Другие материалы по предмету Менеджмент

Академія педагогічних наук України

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему:

Сучасне розуміння держави як соціального партнера

 

Виконав студент

Кравченко Олександр Олександрович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернігів 2008 р.

Зміст

 

Вступ

Сутність соціального партнерства

Форми і принципи соціального партнерства

Держава в системі соціально-трудових відносин

Роль профспілок у системі соціального партнерства

Обєднання роботодавців як субєкти соціального партнерства

Стан соціального партнерства в Україні

Висновок

Література

 

Вступ

 

В XXI ст. саме права і свободи людини, в тому числі її економічні права і свободи, посядуть пріоритетне місце в системі ціннісних орієнтацій громадянського суспільства. Це обумовлено пріоритетністю завдань формування людського капіталу, який стає визначальним чинником розвитку й найціннішим економічним ресурсом постіндустріального суспільства. Умови його формування, нагромадження й ефективного використання прямо залежать як від економічного, так і не меншою мірою від соціального добробуту суспільства, тому соціальне партнерство в найширшому розумінні узгодженої взаємодії соціальних інституцій стає необхідною умовою соціально-економічного прогресу.

Соціальне партнерство це механізм для функціонування розвинутого, здорового суспільного організму. Він успішно "працює" в умовах стабільної економіки і злагодженого суспільства. Такі загальні українські проблеми як корумпованість, непосильний податковий, адміністративний і кримінальний тиск, повсюдне порушення законів, примусовий переділ власності тощо викликали у багатьох людей сумніви щодо адекватності соціального партнерства, як способу вирішення цих складних проблем. Однак ця обставина не зменшує, а, навпаки, збільшує значення соціального партнерства для України. В нашій країні соціальне партнерство в повному значенні інструмент подолання системної кризи, а зокрема шлях досягнення розумного компромісу між працею і капіталом.

Останнім часом з політичної риторики зникло поняття соціальна держава, хоча воно закріплено у статті 1 Конституції України як конституційна норма. В той же час в українському суспільствознавстві і політикумі відбувається напружений пошук ідеї, яка могла би обєднати всіх громадян України, стати національною. Одним з претендентів на отримання статусу національної ідеї можна вважати саме ідею соціальної держави.

Мало хто не погодиться з тим, що соціальна держава є найвищим досягненням суспільного гуманізму та прогресу. Проблема полягає в тому, щоб це було усвідомлено і визнано кожною особою, соціальною групою. А на державному рівні має бути не тільки проголошено de jure, але й забезпечено de facto визнання, що в центрі всіх рішень людина (багата чи бідна, молода чи похилого віку, чоловічої чи жіночої статі, житель села чи міста) зі своїми інтересами та гарантованими державою правами і свободами.

 

Сутність соціального партнерства

 

Соціальне партнерство це система взаємозвязків між найманими працівниками, трудовими колективами, професійний спілками з одного боку, роботодавцями та їх обєднаннями другого, і державою та органами місцевого самоврядування з третього, їхніми представниками та спільно створеними органами регулювання соціально-трудових відносин, які (взаємозвязки) полягають у взаємних консультаціях, переговорах і примирних процедурах на взаємоузгоджених принципах з метою дотримання прав та інтересів працівників, роботодавців і держави.

Суть соціального партнерства полягає в тому, що це специфічний вид громадських відносин між різними соціальними групами, прошарками й класами, які мають суттєво відмінні соціально-економічні й політичні інтереси. Ці різні інтереси не можуть стати однаковими, проте можливе їх поєднання, забезпечення певного балансу їхньої реалізації.

Соціальне партнерство має цілком визначене суспільне призначення: створення і діяльність певних органів, впровадження в життя гуманістичних ідей і принципів регулювання соціально-трудових відносин, розробку, прийняття і реалізацію конкретних взаємовигідних рішень. Суспільне призначення соціального партнерства полягає також і у практичному втіленні узгодженої соціально-орієнтованої політики, у сприянні врегулюванню соціальних конфліктів, подоланню кризових явищ, в кінцевому підсумку зростанні якості життя громадян країни в найширшому розумінні.

Соціальне партнерство здійснюється на різних рівнях: міжнародному (мегаекономічному), національному (макроекономічному), галузевому і регіональному (мезоекономічному), виробничому (мікроекономічному). Субєктами соціального партнерства, як і субєктами соціально-трудових відносин, є наймані працівники, трудові колективи, професійні спілки з одного боку, роботодавці та їх обєднання з другого, і держава та органи місцевого самоврядування з третього, а також їхні представники та спільно створені органи з регулювання соціально-трудових відносин. На міжнародному (мегаекономічному) рівні субєктами соціального партнерства є окремі держави та міжнародні організації.

Обєктом (предметом) соціаль