Сучасне розуміння держави як соціального партнера

Информация - Менеджмент

Другие материалы по предмету Менеджмент

ного партнерства є узгоджена соціально-трудова політика, що на різних рівнях має своє конкретне наповнення. Базове значення для реального поширення соціального партнерства в країні має поширення його культури й ідеології.

Роль соціального партнерства у функціонуванні громадянського суспільства і ринкової економіки багатогранна. У країнах з соціально орієнтованою ринковою економікою соціальне партнерство є:

  • організаційно-економічним важелем підвищення ефективності виробництва, що, в свою чергу, стає потужним чинником підвищення соціальних гарантій і прискорення нагромадження, капіталу, у забезпеченні яких і полягає важливе завдання соціального партнерства реалізація інтересів сторін;
  • елементом механізму розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки, що на основі узгоджених дій з реалізації інтересів кожного субєкта встановлює оптимальні параметри процесів соціального розвитку і нагромадження капіталу;
  • організаційно-економічно-правовою основою захисту інтересів усіх субєктів соціального партнерства;
  • чинником формування соціально-відповідальної політики, що передбачає різні форми відповідальності: висловлення недовіри уповноваженій особі, звільнення з посади, відшкодування завданих збитків та ін. за невиконання умов домовленості.

В Україні у звязку зі специфікою завдань перехідного періоду соціальне партнерство виконує не лише названі вище традиційні функції, а й специфічні завдання. Серед них як найактуальніші слід виділити такі:

  • залучення всіх субєктів соціального партнерства до управління і подолання на цій основі монополізму в розподілі новоствореного продукту;
  • посилення мотивації до праці, включаючи підприємницьку діяльність, до досягнення високих результатів роботи, ефективності виробництва як необхідної умови підвищення якості життя і економічного розвитку підприємства;
  • усунення непорозумінь і суперечностей щодо намірів, які відображають законні інтереси кожної зі сторін;
  • досягнення взаємного прагнення до виконання намічених програм, сприяння утвердженню в суспільстві соціальної злагоди.

В процесі реалізації цих завдань в Україні мають бути вирішені такі загальні проблеми:

  • формування нової трудової і підприємницької мотивації субєктів соціального партнерства;
  • усунення чинників економічної напруженості в суспільстві;
  • створення умов для поступового формування ефективного власника всіх економічних факторів.

 

Форми і принципи соціального партнерства

 

Соціальне партнерство між сторонами соціально-трудових відносин, їх субєктами та органами здійснюється водночас на різних рівнях і у різних формах.

Основні форми соціального партнерства такі:

  1. спільні консультації представників сторін на всіх рівнях;
  2. колективні переговори на всіх рівнях;
  3. укладання договорів та угод на всіх рівнях;
  4. погодження на національному й регіональному рівнях політики доходів і соціально-економічної політики в цілому, включаючи основні критерії і показники соціальної справедливості, заходи щодо захисту місцевого ринку праці та виробника і т. ін.;
  5. спільне розвязання колективних трудових спорів (конфліктів), запобігання їм на всіх рівнях;
  6. організація примирних та арбітражних процедур на всіх рівнях;
  7. участь найманих працівників в управлінні виробництвом;
  8. участь представників сторін у роботі органів соціального партнерства на всіх рівнях;
  9. спільне управління представниками сторін фондами соціального страхування;
  10. участь найманих працівників у доходах підприємства на умовах, визначених колективним договором;
  11. розгляд претензій та розбіжностей, що виникають між сторонами соціального партнерства відповідного рівня і їх вирішення шляхом компромісів, співробітництва, узгодження позицій;
  12. контроль за виконанням спільних домовленостей на всіх рівнях та ін.

Соціальне партнерство як форма узгодження інтересів сторін може бути ефективним лише в тому випадку, якщо воно базується на взаємоузгоджених принципах. Міжнародною організацією праці (МОП) вироблені принципи, які можуть і мають скласти основу концепції соціально-трудового партнерства на будь-якому рівні.

Орієнтуючись на принципи діяльності МОП, яка по суті є, вищою структурною ланкою загальносвітового механізму системи соціального партнерства, субєкти партнерства в Україні на всіх рівнях від загальнодержавного до виробничого повинні; також визначити взаємоприйнятні принципи своєї діяльності й керуватися ними.

Основними принципами соціального партнерства в Україні мають бути:

  • законність;
  • повноважність та рівноправність сторін та їх представників;
  • сприяння держави розвиткові соціального партнерства на демократичних засадах;
  • свобода вибору та обговорення питань, які входять у сферу соціального партнерства;
  • добровільність і реальність зобовязань, які беруть на себе сторони;
  • обовязковість виконання досягнутих домовленостей;
  • відповідальність за виконання прийнятих зобовязань;
  • контроль за виконанням досягнутих домовленостей.

Поряд з цими загальними принципами, на яких має будуватися вся система соціального партнерства, можна виділити низку специфічних принципів організації роботи партнерів при здійсненні ними окремих форм цієї роботи, зокрема при веденні колективн?/p>