Geum.ru

Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції 21-23 жовтня 2010 р

Вид материалаДокументы

Содержание


Вплив держави на інноваційні процеси у машинобудівному комплексі
Проблеми та шляхи вдосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

^ ВПЛИВ ДЕРЖАВИ НА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У МАШИНОБУДІВНОМУ КОМПЛЕКСІ


Актуальність теми полягає в тому, що необхідно з'ясувати як повинна держава діяти, щоб найдієвіше і ефективно впливати на інноваційний процес. При цьому вельми важливим представляється як теоретичний розгляд, так і узагальнення досвіду розвинених країн. Якщо раніше, на прикладі Англії, Ізраїлю і інших країн показувалося, що держава активно впливає на венчурний капітал, створює венчурні фонди, і цим можна було обмежитися, то зараз найбільш актуальним і своєчасним є з'ясування, як, яким чином держава створювала за рахунок своїх засобів венчурні фонди. Якщо раніше завдання зводилося до того, щоб продемонструвати, що така практика дала позитивні результати, то зараз не менш важливим є виявити негативні або не дуже ефективні моменти цієї діяльності, щоб вчитися на чужих помилках і по можливості не повторювати їх у нас.

Роль держави у інноваційному процесі вельми багатозначна і може робити на цей процес значний вплив.

Держава, як і раніше, повинна виконувати такі традиційні функції, як фінансування фундаментальної науки, участь у фінансовому забезпеченні НДДКР. Природно, що в нових умовах ці дії держави повинні набути іншого характеру, бути ефективнішими, результативнішими, чим це було раніше.

Держава повинна законодавчо закріплювати багато моментів інноваційного розвитку. На жаль, наші законодавчі органи і органи виконавчої влади не проявляють належної ініціативи.

Одна справа, коли розробка законів входить в перелік буденних завдань держави, і зовсім інше, коли ми повинні терміново рухатися у бік інноваційної економіки.

Держава може надавати стимулюючу дію як на зростання винаходів, так і на перетворення цих винаходів в ноу-хау, в продукт, готовий проводитися в масовому порядку. Необхідно передбачити пільги для венчурного капіталу, для наукових установ, що перетворюють наукові розробки, винаходи в інноваційний продукт, в передові технології.

Стимулювати розвиток нової техніки і інноваційних продуктів можна шляхом посилювання стандартів, норми виходу шкідливих речовин у вихлопних газах. Скажімо, введення Євро-2, потім Євро-3 при машинних вихлопах, з одного боку, покращує екологічну обстановку, умови життя людей, а з іншої — примушує, хочеш чи не хочеш, винаходити нове паливо, нові, досконаліші двигуни.

Зараз в більшості галузей машинобудівного комплексу переважає стара, зношена техніка. У цьому плані слід звернутися до іноземного досвіду: у ряді держав накладається штраф за використання старої техніки. Зрозуміло, що для більшості галузей введення таких санкцій було б нераціональним.

Проте слід мати на увазі, що штрафні санкції можуть застосовуватися в окремих галузях і виробництвах. Необхідно, щоб держава постійно тримала в центрі уваги впровадження нової техніки, виробництво інноваційних продуктів, застосовуючи весь арсенал засобів для дії на приватний бізнес і його активізації.

Держава повинна стимулювати венчурний капітал, а в наших умовах не тільки стимулювати, але і фінансувати венчурні фонди. Держава разом з приватним капіталом повинна займатися фінансуванням венчурних фірм. Зрозуміло, держава може цього не робити, але в цьому випадку відставання технічного і технологічного рівня нашого виробництва збільшуватиметься, а його конкурентоспособность - знижуватися.

В умовах еволюційного і достатньо стійкого розвитку ринкової економіки і ризикового підприємництва венчурні фірми створюються приватним капіталом. На цій підставі багато дослідників відносять створення і функціонування венчурних фірм винятково до сфери дії приватного бизнеса [1].

Мабуть, з цим важко не погодитися як із загальним нормативним підходом. Проте коли в тій або іншій країні виявляється явне відставання венчурного капіталу і інноваційного розвитку, може і, мабуть, повинне бути ухвалене рішення, що разом із стимулюючим впливом на розвиток венчурного капіталу держава може брати участь у фінансуванні венчурних фондів. Так було в Англії за часів прем'єрства М. Тетчер, в Ізраїлі, де участь держави у фінансуванні венчурних фондів дала помітні позитивні результати.

У наших умовах економіки, що трансформується, значного відставання інноваційного розвитку участь держави у фінансуванні венчурного підприємництва є закономірним і необхідним кроком.

Головне в діяльності держави — це формування єдиного інноваційного ланцюжка: винахід, створення нового продукту і його освоєння в масовому виробництві. Без наявності єдиної інноваційної системи діяльність суб'єктів і окремих ланок інноваційного процесу не може бути достатнє ефективною. Наприклад, є 50 крупних і перспективних винаходів, але ніхто з приватних фірм не береться упроваджувати їх в масовому виробництві. Зрозуміло, продаж патентів може дати певні засоби. Проте ці винаходи дадуть набагато більший ефект, якщо довести їх до рівня ноу-хау, до стадії готового продукту, не говорячи вже про його масове виробництво, яке здатне підвищити частку інноваційної продукції. Очевидно, що відсутність або пасивність тієї або іншої ланки інноваційної системи навіть за умови активності винахідників не дозволить отримати очікуваний результат, або він буде незначний, нова продукція поступатиме до нас з-за кордону, хоча винахід наше.

Якщо ми матиме достатньо багато патентів ноу-хау, частина із них може бути продана. Проте головною є організація масового виробництва на базі наявних найбільш перспективних винаходів. Тут повинно бути єдине керівництво всім інноваційним процесом, тісний зв'язок між всіма ланками інноваційного ланцюжка, щоб кожна ланка робила все для отримання найбільшого кінцевого ефекту від інноваційної діяльності. Тому створення єдиної інноваційної системи є украй важливим.

Абсолютно очевидна необхідність швидкого ухвалення нового закону про інновації, розробка програми інноваційного розвитку, в якій будуть скоординовані дії всіх ланок інноваційного ланцюжка. Мабуть, доцільне створення органу, який би ініціював і координував найважливіші напрями інноваційного розвитку України. Таким органом може стати департамент інноваційної діяльності, об'єднуючий зусилля науки, венчурного капіталу, підприємців, що має невеликий штат постійних працівників.

При значному розвитку венчурного підприємництва, технопарків виникає питання: хто в них працюватиме, чи є професійно підготовлені для цього кадри? Чи є достатньо кількість менеджерів і експертів, здатних ухвалювати рішення, чи потрібно розробляти той або інший винахід, доводити його до стану ноу-хау і чи варто запускати новий продукт в масове виробництво і як це зробити?

Підготовка кадрів для інноваційної сфери є найважливішим завданням, яке, природно, не може бути вирішена без участі держави і яке повинно бути пов'язане з масштабами розвитку венчурного капіталу, із розвитком машинобудівного комплексу.

Держава повинна бути координатором і направником цього процесу. Зрозуміло, вирішальна роль належить вченим, винахідникам, підприємцям, які впроваджують новинки і тиражують нові вироби, технології і так далі. Незалежно від активності участі держави в інноваційній діяльності, якісні інновації з'являтимуться і упроваджуватимуться. Проте масштаби інноваційного процесу багато в чому залежать від діяльності держави. І щоб вони мали масштаби, достатні для інноваційної економіки, держава повинна виступити координатором і направником цього процесу. Чому саме держава?

По-перше, як представник всього суспільства.

У демократичному суспільстві держава виступає представником всього суспільства, оскільки президент, парламент обираються більшістю громадян, а отже, виражають волю і прагнення цієї більшості.

Рух до інноваційної економіки в Україні є велінням часу, відображає інтереси практично всіх або переважної більшості соціальних груп суспільства.

По-друге, державу систематизує розвиток інноваційної економіки, забезпечуючи більш менш гармонійний розвиток всіх ланок інноваційної системи.

По-третє, держава має фінансові ресурси, щоб надавати допомогу в розвитку всіх ланок інноваційного процесу. Це перш за все бюджетні кошти.

По-четверте, тільки держава може забезпечити економічне стимулювання взаємодії різних ланок інноваційного процесу, надаючи податкові і митні пільги. Стимулююча роль держави може бути реалізована і через затвердження вищих стандартів, які є спонукаючим мотивом інноваційної діяльності.

По-п'яте, держава сприяє створенню інфраструктури (технопарки, інкубатори і так далі)

По-шосте, саме держава може найкращим чином об'єднати зусилля науки, освіти і бізнесу.

По-сьоме, тільки держава може забезпечити ухвалення законів, які пов'язані з інноваційною діяльністю, забезпечують якнайкращі умови розвитку всіх ланок інноваційної системи.

Висновки. На сучасному етапі розвитку держава повинна грати вельми активну роль в функціонуванні машинобудівного комплексу, формуючи інноваційну систему, зокрема її окремі елементи, координуючи дії суб'єктів інноваційного процесу.

Зрозуміло, у міру розвитку інноваційних виробництв у машинобудуванні, виявлення їх вигоди і переваг розширюватиметься участь приватного бізнесу у всіх ланках інноваційного ланцюжка, і роль держави може і повинна різко зменшуватися.


Журавська Катерина Іванівна

Харківський інститут банківської справи Університет банківської справи Національний банк України м. Харків

katya_twilight@mail.ru


^ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

PROBLEMS AND WAYS TO IMPROVE GOVERNMENT

REGULATION OF INVESTMENT ACTIVITY


В розвинених країнах існує добре відпрацьована законодавча система її приватних інвесторів, що, в свою чергу, стимулює трансформацію інформації про конкретні компанії у вартість їх акцій, і це призводить до того, що ціни на них змінюються вільно. У країнах із перехідною економікою ситуація дещо інша. In developed countries there is a well established legal system of private investors, which in turn stimulates the transformation of information about specific companies in the value of their shares, and this leads to what prices are changing freely. In countries with economies in transition are slightly different . Деякі економісти вважають, що проблеми перехідних економік можна розв'язати без державного втручання, лише за рахунок ринкових сил. Some economists believe that the problems of transition economies can be solved without government intervention, only through market forces. Однак це — політика, типова для ХIX століття. But it is - politics, typical of the XIXth century. Ринкова економіка постійно породжує суперечності та проблеми, які неможливо ефективно вирішити, застосовуючи виключно ринкові механізми. The market economy always generates contradictions and problems that can not be effectively solved by using exclusively market mechanisms. Обставини, за яких упродовж двох останніх століть ішли до процвітання Англія, Сполучені Штати та інші розвинуті країни, чий досвід рекомендують країнам із перехідною економікою, суттєво відрізняються від нинішньої ситуації. The circumstances under which the past two centuries, England went to prosperity, the United States and other developed countries whose experience recommend that countries with economies in transition are significantly different from the current situation. Щоб підтримувати соціально-економічну стабільність суспільства, держава має забезпечити сумісність важелів її впливу на процеси господарювання із ринковим середовищем із метою послаблення негативного впливу структурних диспропорцій у економіці та циклічних коливань попиту, зокрема на мотивації капіталовкладень. To maintain social and economic stability of society, the state should ensure compatibility leverage its implications on the management of the market environment in order to reduce the negative impact of structural imbalances in the economy and cyclical fluctuations in demand, particularly investment incentives.

Тому дана тема є актуальною, адже проблема інвестування та вдосконалення механізмів державного регулювання інвестиційної діяльності дуже гостро постали для України. Саме приватні інвестиції являються «штучним диханням» для економіки України. Because this topic is timely, because the problem of investment and improvement of mechanisms of state regulation of investment activity is acutely for Ukraine. That private investment are "artificial respiration" for Ukraine's economy.

Державне регулювання інвестиційної політики визначається: 1) показниками економічного і соціального розвитку України; 2) республіканськими і регіональними програмами розвитку народного господарства; 3) державним і місцевими бюджетами, передбаченими в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності. State regulation of investment policy is determined by: 1) indicators of economic and social development of Ukraine, 2) republican and regional programs of economic development, 3) state and local budgets, which allocate public funding investment.

Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні визначається Законом України "Про інвестиційну діяльність". Воно здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної і соціальної політики. State regulation of investment activity in Ukraine shall be determined by the Law of Ukraine "On investment activity". It is for the purpose of economic, scientific, technical and social policy. Завданням державного регулювання при цьому є досягнення компромісу між численними груповими інтересами з урахуванням співвідношення сил соціальних партнерів. The objective of this government regulation is a compromise among numerous interest groups, taking into account the correlation of forces of social partners.

Прямі іноземні інвестиції в Україну за 2009 р. становили 2-9 млрд. доларів, або менше 7% від ВВП, що є одним із найнижчих показників серед країн СНД у розрахунку на душу населення. Зокрема, іноземні інвестиції у вітчизняну банківську систему становлять нині у доларовому еквіваленті 180 млн. доларів, або близько 6% від загальної суми зареєстрованих статутних фондів українських комерційних банків. Foreign direct investment in Ukraine in 2009 totaled 2.9 billion dollars, or less than 7% of GDP, which is one of the lowest among CIS countries per capita. In particular, foreign investment in the domestic banking system is now in U.S. dollars 180 million dollars, or about 6% of the total registered authorized capital of Ukrainian banks. Саме тому у цій ситуації зростає роль державного регулювання щодо забезпечення постійного інвестування. Therefore, in this situation, the role of government regulation to ensure a permanent investment.

Україна може привабити іноземних інвесторів, насамперед, значним внутрішнім ринком, висококваліфікованою і дешевою робочою силою, потужним ресурсним і науково-технічним потенціалом, вигідним транспортно-географічним розташуванням держави. Ukraine can attract foreign investors, primarily large domestic market, skilled and cheap labor force, a powerful resource and scientific-technical potential and advantageous transport-geographical location of the state. Проте з таких чинників, як політична й економічна стабільність, чіткість законодавчої бази, можливість широкої участі в приватизації державної власності, ступінь лібералізації зовнішньоторговельного режиму, розвиненість фондового ринку, створення надійної системи страхування та перестрахування інвестиційних ризиків, платоспроможність підприємств та їх інвестиційна привабливість, сприятливість податкового, митного і валютного режимів, своєчасне надходження достовірної інформації до інвесторів, Україна помітно поступається своїм головним конкурентам. However, factors such as political and economic stability, clarity of legislation, the possibility of broad participation in the privatization of state property, the degree of liberalization of foreign trade regime, development of the stock market, creating a reliable system of investment insurance and reinsurance risks, solvency of enterprises and their investment attractiveness, favorableness tax , customs and foreign exchange regimes, the timely receipt of reliable information to investors, Ukraine markedly inferior to its major competitors.

Не повною мірою для залучення закордонного капіталу використовуються можливості створених в Україні спеціальних економічних зон, практично не вирішуються питання щодо створення технологічних парків та підприємницьких зон, які для своєї діяльності залучали б не тільки іноземні інвестиції, а й новітні технології, сучасний управлінський та інший досвід, сприяли б інтенсифікації та диверсифікації економічного розвитку з орієнтуванням на внутрішні та зовнішні ринки. Not fully to attract foreign capital used opportunities created in Ukraine of special economic zones, virtually settled the issue of establishment of technology parks and business zones, which for its activities attracted not only foreign investment but also the latest technology, modern managerial and other experience contributed to the intensification and diversification of economic development to target domestic and foreign markets. Так, наприклад, в США на середину дев'яностих років існувало близько 300 спеціалізованих економічних зон, понад 1400 підприємницьких зон і 150 технопарків, які значною мірою сприяли економічному розвитку країни, залученню інвестиційних ресурсів. For example, in U.S. mid-nineties there were some 300 special economic zones, business zones over 1400 and 150 parks, which greatly contributed to economic development, attracting investment resources.

Важливим етапом щодо залучення іноземних інвестицій в Україну має також стати створення мережі інвестиційних фондів, страхових компаній, інформаційно-консалтингових центрів. На жаль, цей процес стримується цілим рядом факторів політичного, економічного, юридичного і соціально-психологічного характеру. An important step to attract foreign investment in Ukraine has also become a network of investment funds, insurance companies, information and consulting centers. Unfortunately, this process is hindered by a number of factors political, economic, legal and socio-psychological nature. Йдеться, насамперед, на думку західних експертів, про відсутність гарантій повернення вкладених коштів та недавню динаміку українського ВВП. First of all, according to Western experts, the lack of guarantees return on investment and the recent dynamics of the Ukrainian GDP. Водночас активізація співпраці України з такими організаціями, як Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій, що входить до групи Світового банку, або з американською Корпорацією закордонних приватних інвестицій, з якими наша держава раніше підписала відповідні угоди, сприяла б поліпшенню ситуації щодо надання гарантій іноземним інвесторам. However, activation of Ukraine's cooperation with such organizations as the Multilateral Investment Guarantee Agency, part of the World Bank or the U.S. Overseas Private Investment Corporation, with which our country has previously signed agreements, would help improve the situation of providing guarantees to foreign investors.

Негативний вплив на залучення іноземних інвестицій в економіку України має, крім того, недостатня розробленість законів і нормативних актів, що регулюють відносини між державою і закордонними інвесторами, а також їхніми українськими партнерами, неготовність української економіки і суб'єктів господарювання поглинути значні обсяги іноземного капіталу. Так, за деякими оцінками, сьогодні в країні практично немає промислово-фінансових груп та вітчизняних транснаціональних корпорацій, спроможних реалізувати іноземні інвестиції обсягом в 50-100 млн. доларів. До того ж інвестиційні очікування західних партнерів і українських ділових кіл багато в чому відрізняються. The negative impact on attracting foreign investment in Ukraine has, moreover, lack rozroblenist laws and regulations governing the relationship between state and foreign investors and their Ukrainian counterparts, unwillingness of the Ukrainian economy and economic entities to absorb significant amounts of foreign capital. Yes, by some estimates, we now have almost no financial-industrial groups and domestic multinationals able to implement foreign investment volume in the 50-100 million dollars. In addition, expectations of Western investment partners and Ukrainian business in many ways different. Останні найчастіше пропонують для інвестування неперспективні галузі і підприємства, тоді як іноземний інвестор прагне отримати високі прибутки за короткий термін. Latest often offer for stimulating investment and industry enterprise, while foreign investors seeking high returns in the short term. Крім того, іноземні компанії розраховують на отримання значно вищої норми прибутків в Україні порівняно з операціями в інших країнах. In addition, foreign companies expect to receive significantly higher rates of return in Ukraine compared to operations in other countries. Приміром, за результатами дослідження, проведеного аналітиками американської транснаціональної корпорації “Шеврон”, більшість західних фінансистів рекомендує іноземним фірмам орієнтуватися на прибутковість будь-яких інвестицій в СНД, включаючи Україну, у 25 і більше відсотків, що значно Вище аналогічних показників для інших держав. For example, in research conducted by analysts of U.S. transnational corporation Chevron, most Western financiers encourages foreign firms to focus on the profitability of any investments in the CIS, including Ukraine, in more than 25 percent, significantly higher than for other states.

Серйозним негативним чинником на шляху іноземного капіталу в українську економіку є слабкість національної банківської системи. A major negative factor in the way of foreign capital in the Ukrainian economy is the weakness of the national banking system. Важливу роль у її становленні і розвитку могла б зіграти діяльність іноземних банків на внутрішньому фінансовому ринку України, якби не тільки стимулювали національні комерційні банки до підвищення ефективності їхньої роботи в умовах зростаючої конкуренції, а й могли б стати джерелом інвестиційних ресурсів. Important role in its formation and development could play activities of foreign banks in domestic financial markets of Ukraine, had not only stimulated domestic commercial banks to increase their work efficiency increased competition, but also could be a source of investment resources.

Значною проблемою для збільшення інвестицій є також відсутність державної концепції структурної перебудови економіки і, зокрема, інвестиційної програми із чітким визначенням галузевих та кількісних потреб в інвестиційних ресурсах. A significant challenge to increase investment is the lack of state concept of restructuring the economy and particularly investment program with the definition of sectoral and quantitative needs in investment capital. Бо саме інвестиційна активність є одним з найважливіших результатів будь-яких перетворень у галузі економіки. For this investment activity is one of the most important results of any changes in the economy. Звертає на себе увагу і той факт, що за явної нестачі іноземних інвестицій в Україні щорічно відбувається їхній відтік за кордон, а також зворотний рух, тобто інвестування Україною інших країн. Занепокоєність іноземних інвесторів викликає і високий рівень криміналізації економіки України, насамперед розгул організованої злочинності та корупція, що безпосередньо впливають на діяльність іноземних компаній у країні. Note the fact is that the apparent lack of foreign investment in Ukraine annually hold their flight abroad, and retrograde, ie investment Ukraine from other countries. The concern of foreign investors and cause a high level of criminalization of the economy of Ukraine, especially the rampant organized crime and corruption, which directly affect the activities of foreign companies in the country.

Отже, в  Україні  продовжує  зберігатися  цілий  ряд  факторів, що роблять й інвестиційний клімат вкрай несприятливим. Therefore, Ukraine continues to remain a number of factors and make the investment climate is extremely unfavorable. Це фактично зводить нанівець ті переваги, які вона могла б запропонувати іноземним інвесторам. This effectively nullifies the benefits that it could offer to foreign investors. Водночас кожен із цих чинників відрізняється за ступенем впливу на інвестиційну активність західних компаній. However, each of these factors varies in degrees of influence on investment activities of Western companies. Тому концентрація зусиль держави на зміні в кращий бік ключових чинників дала б можливість досягти вагоміших результатів, ніж спроба перебороти відразу всі інвестиційні проблеми. Therefore, focusing on the state change for the better key factors would provide an opportunity to achieve stronger results than immediately attempt to overcome all investment issues. Досвід інших держав свідчить, що таким ключовим чинником є соціально-політична і макроекономічна стабільність, без досягнення якої важко залучити іноземний капітал у національну економіку. Experience elsewhere shows that this key factor is the socio-political and macroeconomic stability, without which the achievement difficult to attract foreign capital in the national economy.

Казак Олена Олександрівна, здобувач

Полтавський університет економіки і торгівлі, м. Полтава