Зміст

Вид материалаЗакон

Содержание


Іменем україни
Господарський суд одеської області
Суть спору
1.1 - Інвестор за рахунок власних та залучених коштів здійснює фінансування будівництва
1) договори та інші правочини
Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд
Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.
Подобный материал:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


6 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Лащенка В.Д.

суддів: Червінко К.С., Приходька К.П. при секретарі Левочко І.Я.


розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2006 року в цивільній справі

за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан ,-


ВСТАНОВИЛА:

У січні Перший заступник прокурора Київської області в Інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та інтересах ОСОБА_2 пред'явив у суд позов до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.

У позові зазначав, що при перевірці за заявою ОСОБА_2 додержання суміжним землевласником ОСОБА_1 вимог земельного законодавства та законодавства про містобудування на території Козинської селищної ради встановлено порушення ОСОБА_1 ст.ст. 116, 124-126 ЗК України. Зокрема, відповідачем самовільно захоплено земельну ділянку в районі АДРЕСА_1 загальною площею 0,05 га, що відноситься до земель запасу Козинської селищної ради Обухівського району та частково до земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_2.

На захопленій земельній ділянці ОСОБА_1 самовільно, без наявності погодженого в установленому законодавством порядку проекту на забудову та одержання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт, в порушення вимог ст. 5 Закону України „Про основи містобудування" та ст. 29 Закону України „Про планування та забудову територій" побудував на земельній ділянці Козинської селищної ради Обухівського району Київської області теплицю, паркан та водозабірний колодязь. Внаслідок самовільного захоплення частини земельних ділянок загального користування селищної ради та ОСОБА_2 зменшено ширину АДРЕСА_3 в районі знаходження земельних ділянок, належних на праві приватної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та вирито траншею розміром 3x4 м. під розміщення фундаменту, чим порушено пункт 3.22 протипожежних норм, встановлених Державними будівельними нормами 360-92 „Планування і забудова міських і сільських поселень" та Державних будівельних норм Б.2.4-1-94 „Планування та забудова сільських поселень щодо нормативної ширини дороги та мережі внутрішніх проїздів".

Позивач просив зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,05 га, розташовану в районі АДРЕСА_1 в АДРЕСА_2, на землях запасу Козинської селищної ради та частково на земельній ділянці ОСОБА_2 шляхом знесення самовільно побудованих на ній споруд. Повернути земельні ділянки до земель запасу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та ОСОБА_2 у придатному для використання за цільовим призначенням стані.

У березні 2006 року та в судовому засіданні позивач, не змінюючи змісту викладу обставин, якими обґрунтовано вимоги, уточнив позовні вимоги, з посиланням на те, що ОСОБА_1 на самовільно зайнятих землях Козинської селищної ради було споруджено: паркан вздовж берега озера, частину теплиці, гойдалку, причал, паркан та ворота, водозабірний колодязь, електрощитову та клумбу, просив зобов'язати відповідача знести зазначені споруди та повернути земельну ділянку площею 0,05 га, 0,04 га якої розташовані вздовж берега водойми в районі АДРЕСА_3 в АДРЕСА_2 і примикають до земельної ділянки ОСОБА_1, а 0,01 га – вздовж проїзду по АДРЕСА_3 до земель запасу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, в придатному для використання за цільовим призначенням стані.

ОСОБА_2 та її представники: ОСОБА_4 ,ОСОБА_5 у судовому засіданні просили задовольнити позов, пред'явлений Першим заступником прокурора Київської області.

ОСОБА_1, заперечуючи проти позову, 16 березня 2006 року пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_2 і Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, в якому просив визнати частково недійсним акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2, виданий 4 жовтня 2005 року, посилаючись на те, що ОСОБА_2 захвачено 0,030 га, належної йому на праві приватної власності земельної ділянки, що межує з вулицею та приватизовано, а також на незаконну приватизацію ОСОБА_2 земельної ділянки у водоохоронній зоні, що межує з її земельною ділянкою, чим порушено його право користування земельною ділянкою у водоохоронній зоні. Просив повернути 3 кв.м захопленої земельної ділянки, що належать йому на праві власності та усунути перешкоди щодо його вільного доступу до земель водоохоронної зони, що межують із його земельною ділянкою.

ОСОБА_1 також, посилаючись на те, що з 5 грудня 2005 року Козинською селищною радою Обухівського району Київської області не розглядається його заява про передачу спірної земельної ділянки в довгострокову оренду, просив зобов'язати селищну раду передати йому в оренду та видати акт на право користування земельною ділянкою площею 0,048 га, що межує з земельною ділянкою, яка належить йому на праві власності.

Ухвалою Обухівського районного суду від 21 березня 2006 року постановлено відмовити ОСОБА_1 в прийнятті зустрічного позову і повернути йому зустрічну позовну заяву.

Рішенням Обухівського районного суду від 21 березня 2006 року позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та ОСОБА_2 задоволено.

Постановлено зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 0,05 га, які розташовані: 0,04 га вздовж берега водойми в районі АДРЕСА_3 в АДРЕСА_2 і примикають до земельної ділянки ОСОБА_1 і 0,01 га - вздовж проїзду по АДРЕСА_3 в АДРЕСА_2, шляхом знесення самовільно побудованих на них споруд, на земельній ділянці площею 0,04 га – паркану вздовж берега водойми, гойдалки, причалу, частини самовільно побудованої теплиці; на земельній ділянці площею 0,01 га – шляхом знесення паркану, побудованого на відстані межі на 1,5 м за рахунок проїжджої частини дороги, воріт, збудованих на 3,5 м. від встановленої межі в бік дороги, клумби, водозабірного колодязя, та електрощитової. Повернути самовільно зайняті земельні ділянки за належністю до земель Козинської селищної ради у придатному для використання стані.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування заочного рішення суду і направлення справи на новий розгляд зі зміною підсудності з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у судді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення є повним, якщо в ньому вирішенні усі позовні вимоги та усі інші питання пов'язані з розглядом справи.

Задовольняючи позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та ОСОБА_2 і ухвалюючи заочне рішення, суд в порушення вимог ст. 215 ЦПК України не вказав, які права ОСОБА_2 порушенні ОСОБА_1.

Зобов'язуючи ОСОБА_1 знести електрощитову, яка є джерелом підвищеної небезпеки, суд належним чином не з'ясував, кому вона належить та думку енергопостачальника щодо можливості знесення електрощитової ОСОБА_1.

Відповідно ж до ч. 3 і ч. 5 ст. 311 рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі в справі та якщо судом розглянуто не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Судом порушено вимоги ч. 1 ст. 225 ЦПК України, оскільки про заочний розгляд справи не постановлено ухвалу.

Попереднє судове засідання 20 січня 2006 року проведено без відповідача, повістку якому про попереднє судове засідання вручено 2 лютого 2006 року (а.с. 28 а).

Колегія судців вважає, що справу розглянуто з грубим порушенням норм процесуального і матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно уточнити позовні вимоги, притягнути до участі у справі всіх осіб прав і обов'язків яких стосується спір і постановити рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 5 ст. 307, п.п. 4 і 5 ст. 311, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -


УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2006 року скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.


Головуючий


Судді

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ


"16" червня 2006 р Справа № 27/128-06-4465


За позовом Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1;

до відповідача Санаторій "Приморський"

Про визнання інвестиційного договору НОМЕР_1 дійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 07.06.2006 року

Від відповідача: Димитрашко І.Ю., довіреність № 48 від 20.04.2006 року;

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області із позовною заявою до санаторію „Приморський” про:

1. Визнання інвестиційного договору НОМЕР_1 дійсним;

2. Зобов'язання санаторію „Приморський” не перешкоджати СПД -фізичній особі ОСОБА_1 в користуванні земельними ділянками площею 1,4673 га, розташованими по АДРЕСА_1.

Позивач наполягає на своїх позовних вимогах.

У судовому засіданні від 13.06.2006 року відповідач надав до господарського суду Одеської області відзив на позовну заяву у якому визнав факт укладання із позивачем 27.09.2004 року інвестиційного договору НОМЕР_1 на інвестування позивачем 115354,00 грн. на розвиток інфраструктури санаторія та факт виконання позивачем своїх обов'язків за вказаним договором. Неявку представника відповідача на нотаріальне засвідчення інвестиційного договору НОМЕР_1, останній обумовив підготовкою санаторія до літнього курортного сезону та удалечінь місцезнаходження нотаріуса.

У справі оголошувалась перерва за правилами статті 77 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників позивача та відповідача, суд, встановив.

Санаторій „Приморський” зареєстровано Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 29.05.1998 року за № 264 (Статут санаторію „Приморський”).

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 зареєстровано Білгород-Дністровським міськвиконкомом НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2.

27.09.2004 року між санаторієм „Приморський”, який підпорядкований Міністерству охорони здоров'я України, в особі головного лікаря Шешегової Лідії Георгіївни, діючої на підставі Статуту санаторію та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, з метою поліпшення матеріально-технічного стану санаторію та з метою виконання положень Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" № 2586-ІІІ від 07.05.2001 року, було укладено інвестиційний договір НОМЕР_1 (далі „Договір”).

01.10.2004 року інвестиційний договір НОМЕР_1 було погоджено Міністерством охорони здоров'я України, що підтверджується власним підписом заступника міністра охорони здоров'я України та печаткою Міністерства на титульному листі Договору.

Відповідно до умов Договору:

- 1.1 - Інвестор за рахунок власних та залучених коштів здійснює фінансування будівництва наступних об'єктів Замовника (надалі разом Об'єкти):

• Будівля очисних споруд Замовника (надалі Об'єкт № 1)

• Поточний ремонт та обладнання клубу Замовника (надалі Об'єкт №2)

• Будівля і обладнання спального корпусу Замовника (надалі Об'єкт №3)

• Поточний ремонт та обладнання харчоблоку і мед. апаратурою лікувального корпусу Замовника (надалі Об'єкт №4);

- 1.2 - Всі Об'єкти, вказані в пункті 1.1 даного Договору, обліковуються на балансі Замовника, і у власність Інвестора не відчужуються;

- 1.3 - Сума інвестицій спрямованих на виконання обов'язків Інвестора щодо об'єктів, вказаних у п. 1.1 цього Договору вказується у Додатку 1, який є невід'ємною частиною цього Договору;

- 2.1.3 - Замовник (відповідач) зобов'язується здійснити та погодити з Міністерством охорони здоров'я України заходи, спрямовані на переоформлення на Інвестора земельної ділянки зазначеної у Додатку №2 цього договору. Під заходами спрямованими на переоформлення земельної ділянки розуміється надання листа відмови від земельної ділянки, та клопотання до органів місцевої влади на переоформлення відповідної земельної ділянки на Інвестора. Лист відмови та клопотання надсилаються до органу місцевої влади не пізніше трьох днів з моменту виконання Інвестором п.5.1 цього Договору;

- 2.2.3 - Інвестор зобов'язується здійснити фінансування витрат, пов'язаних з проведенням будівельних та інших робіт на Об'єктах, вказаних у п. 1.1, Договору у порядку, визначеному у п. 5.1 цього Договору;

- 4.3 - Орієнтовані межі та площа земельної ділянки, щодо якої передбачені дії згідно з п.2.1.3 Договору, вказується у Додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього Договору;

- 5.1 - Інвестор за рахунок власних або залучених коштів здійснює фінансування Об'єктів вказаних у п. 1.1 Договору шляхом перерахування коштів на окремий рахунок санаторію «Приморський»;

- 5.2 - Строк, у який Інвестор перераховує кошти, розмір та порядок перерахування визначається згідно з Додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору;

- 6.1 - За даним договором учасники інвестиційного договору отримують:

· 6.1.1 - Замовник отримує права замовника (вигодоотримувача) щодо виконання генпідряд ником будівельних робіт у межах фінансування встановленого у Додатку №1 до даного Договору та всі результати робіт, які були зроблені згідно з умовами цього Договору та спрямовані на поліпшення стану Об'єктів, вказаних у п. 1.1 цього Договору.

· 6.1.2 - Інвестор отримує у користування за власною волею земельну ділянку, згідно з Додатком 2 до даного Договору, а також право власності на всі будівлі (споруди), які він збудує на земельній ділянці на підставі п.3.2.3, отриманій згідно п. 2.1.3 цього Договору.

Додатком № 1 до інвестиційного договору НОМЕР_1 про зміцнення матеріально-технічної бази санаторію „Приморський” сторони договору встановили розмір фінансових інвестицій, що підлягають внесенню Інвестором на будування Об'єктів замовника (відповідача) в обсязі - 115354 грн.

Додатком № 2 до інвестиційного договору від 27.09.2004 року сторони інвестиційного договору НОМЕР_1 визначили межі та розмір земельних ділянок, які отримує інвестор (позивач) за виконання умов означеного інвестиційного договору.

04.10.2004 року позивачем було внесено в касу відповідача -115354 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 04.10.2004 року та відповідачем не заперечується. Так, у відзиві на позовну заяву, відповідач визнав, що позивач в повному обсязі виконав свої інвестиційні зобов'язання шляхом внесення готівкою в касу відповідача -115354 грн.

11.03.2005 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про нотаріальне посвідчення укладеного між ними інвестиційного договору НОМЕР_1 та повідомленням Білгород-Дністровського відділення № 2 АКБ „Імексбанк” від 18.04.2005 року сплатив державне мито за нотаріальне посвідчення означеного договору.

Відповідач означену вище вимогу позивача залишив без відповіді та дій вказаних в ній не здійснив.

17.04.2006 року відповідач направив до позивача звернення № 114 про необхідність повернення земельної ділянки в розмірі -1,4673 га до санаторію „Приморський”.

Вважаючи означене звернення № 114 відповідача про необхідність повернення земельної ділянки в розмірі -1,4673 га до санаторію „Приморський” порушенням умов інвестиційного договору НОМЕР_1 та прав і охоронюваних законом інтересів позивача, останній звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою визнання інвестиційного договору НОМЕР_1 дійсним та зобов'язання відповідача не перешкоджати позивачу в користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, - Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Пункт 7 ст. 179 ГК України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлені загальні принципи цивільного законодавства, одним з яких є свобода договору.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, - Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 6 та ст. 627 ЦК України, - сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що:

1. Для інвестиційних договорів цивільним законодавством України не встановлено обов'язкових істотних умов, про що свідчить відсутність відповідного виду зобов'язань у книзі 5 «Зобов'язальне право»Цивільного Кодексу України;

2. У відповідності до ст. 628 ЦК України, - зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства;

3. Згідно зі ст. 638 ЦК України, - істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди;

4. Статутом санаторію «Приморський»не передбачено обмеження прав головного лікаря щодо укладання будь-яких договорів та 01.10.1004 року Міністерство охорони здоров'я України погодило укладання інвестиційного договору НОМЕР_1 із позивачем;

5. Право постійного користування землею, що є предметом інвестиційного договору НОМЕР_1 належить санаторію «Приморський»на підставі Державного Акту на право постійного користування землею І-ОД № 004275 від 12.03.2000 року;

5. Укладання зазначеного вище договору не порушує прав Приморської селищної Ради, оскільки остання на підставі наданих до неї документів здійснює переоформлення землекористувача за земельними ділянками площею 1,4673 га,

інвестиційний договір НОМЕР_1 відповідає основним засадам (вимогам) законодавства України, містить у собі всі істотні умови, по яким сторони дійшли до згоди, про що також свідчить наявність підписів всіх сторін Договору на єдиному документі.

Згідно з ч. 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Приймаючи до уваги той факт, що сторони не тільки приступили до виконання інвестиційного договору НОМЕР_1, а фактично і виконали його, так, позивач в повному обсязі виконав свої інвестиційні зобов'язання шляхом внесення готівкою в касу відповідача -115354 грн., а відповідач прийняв вказане виконання та надав до Приморської селищної Ради лист відмови від свого права постійного користування земельними ділянками, але своєю бездіяльністю фактично ухилився від нотаріального посвідчення інвестиційного договору НОМЕР_1, - позовні СПД -фізичної особи ОСОБА_1, щодо визнання на підставі ч. 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України, інвестиційного договору НОМЕР_1, - дійсним, обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству України, відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відносно зобов'язання відповідача не перешкоджати позивачу в користуванні земельними ділянками площею 1,4673 га, розташованими по АДРЕСА_1.

Як вже зазначалось вище, 17.04.2006 року відповідач направив до позивача звернення № 114 про необхідність повернення земельної ділянки в розмірі -1,4673 га до санаторію „Приморський”.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України, - власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що всі умови інвестиційного договору НОМЕР_1, фактично виконанні його сторонами, - позовні вимоги СПД -фізичної особи ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача не перешкоджати позивачу в користуванні земельними ділянками площею 1,4673 га, розташованими по АДРЕСА_1, також обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню.

Згідно ст. 112 ГПК України - господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати інвестиційний договорі НОМЕР_1, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 та санаторієм „Приморський”, - дійсним.

3.Зобов'язати санаторій „Приморський” (67793, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Курортне), код ЄДРПОУ 01982005, р/р 35225004001003 в УД в Одеській області, МФО 828011 не перешкоджати суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), іпн. НОМЕР_2 в користуванні земельними ділянками площею 1,4673 га, розташованими по АДРЕСА_1.

4.Стягнути з санаторію „Приморський” (67793, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Курортне), код ЄДРПОУ 01982005, р/р 35225004001003 в УД в Одеській області, МФО 828011 на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), іпн. НОМЕР_2-170 грн. державного мита та 118 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.