Geum.ru

Академія муніципального управління до 15-річчя Академії муніципального управління

Вид материалаДокументы

Содержание


Розвиток державної екологічної політики україни в умовах глобалізації
Устинович Е.С.
Роль высших учебных заведений в реализации посткризисных мероприятий:опыт регионов россии
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Ветвицький Д.О.,

народний депутат України


РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ


В Україні створено законодавче підґрунтя, розроблено і впроваджено ряд базових складників економічного механізму екологічної політики. Найважливішими її діючими інструментами є (СЛАЙД 1): збори за забруднення навколишнього природного середовища (екологічні збори); відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства; збори (платежі) за спеціальне використання природних ресурсів (земельних, водних, мінеральних, лісових, біологічних та ін.). Економічні підходи почали впроваджуватись також через екологічне страхування, через екологічні податки на окремі продукти, через пільгове оподаткування субєктів екологічно спрямованого господарювання (збирання відходів як вторинної сировини) тощо.

Функціональними елементами економічного регулювання в державній екологічній політиці України є система бюджетного, а також позабюджетного фінансування природоохоронних заходів. Починаючи з 2002 року у видатках бюджету за функціональною класифікацією формується розділ "Охорона навколишнього природного середовища" (у попередній період це був розділ "Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека"). З 1992 року почала діяти система фондів охорони навколишнього природного середовища на загальнодержавному та місцевому рівнях (до 1998 року вони мали статус позабюджетних), що виступає як форма акумулювання і цільового використання коштів.

Таким чином завдання, поставлені в "Основних напрямах державної політики України в галузі охорони довкілля…" (затверджених Верховною Радою України у 1998 році) стосовно розроблення і впровадження економічного механізму охорони навколишнього природного середовища, формально виконано. Залишилось нереалізованим лише завдання по створенню Національного екологічного фонду як юридичної особи, що діятиме на загальнодержавному та регіональному рівні, а позабюджетне фінансування не стало домінуючою частиною відповідних витрат.

Однак фактично сучасна система еколого-економічного регулювання та існуючий рівень екологічних платежів і зборів не забезпечили стійкого прогресу в мобілізації і акумуляції фінансових ресурсів та цільового спрямування коштів на здійснення природоохоронної діяльності. Вони виявилися за сучасного стану малоефективними і як механізм стимулювання цієї діяльності. Незважаючи на створення низки різноманітних еколого-ресурсних платежів вони не функціонують належним чином як механізм попередження забруднення довкілля та більш раціонального використання природних ресурсів.

Так, зокрема, у 2008 році загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Дніпропетровщини становила 1164,758 тис. т, що складає біля 18% обсягів викидів в атмосферне повітря України. Причиною надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є те, що область є одним з найбільш економічно розвинених регіонів, де виробляється близько 16% промислової продукції України, та одна із найбільш техногенно-напружених областей країни. Промислові підприємства є основними джерелами забруднення повітряного басейну області. Найбільші забруднювачі атмосферного повітря наведені на СЛАЙДі 2. Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишаються теплові електростанції, підприємства гірничо-металургійного комплексу та вугільної промисловості, на які припадає майже 96% викидів всіх шкідливих речовин.

ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є найбільшим підприємством України з повним металургійним циклом. Валовий викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємства від загального по Дніпропетровській області складає 37,5 %.

Із запланованих на 2008 рік 27 природоохоронних заходів по досягненню нормативів граничнодопустимих викидів з загальним ефектом скорочення 17,6 тисяч тонн, підприємством не виконано 18 з ефектом скорочення викидів 10,9 тис. тонн.

Недоліками діючого економічного механізму на сьогодні є низький рівень платежів за забруднення та спеціальне природокористування, їх інфляційна девальвація, що призводить до недофінансування всієї природоохоронної сфери. Це також розпорошеність коштів екологічних фондів, переважно грантовий порядок їх надання та не завжди цільове використання, вузькість податкової бази та ін. (СЛАЙД 3 "Слабкі сторони…"). Обмежує можливості екологічного регулювання в Україні переважно фіскальна спрямованість механізму збирання коштів від природокористування.

Можливості та загрози реалізації національної екологічної політики наведені на СЛАЙДI 4 "Можливості та загрози".

Загалом система природоохоронних платежів, що склалася протягом років незалежності, їх податкова база та розподіл не повною мірою відповідають вимогам часу. Затримка з їх реформуванням знижує результативність існуючої природоохоронної діяльності як на державному, так і на місцевому рівні, призводить до ціннісної девальвації природних ресурсів у складі національного доходу.

До загальної картини слід додати відставання від темпів економічного зростання природоохоронних витрат підприємств, установ та організацій (що свідчить про певну "економію" на цих витратах).

За зазначеними негативними тенденціями і проявами з огляду на масштабність екологічних проблем в Україні стоїть ризик стагнації незадовільної екологічної ситуації і погіршення здоровя населення.

Отже, система еколого-економічного регулювання та фінансування природоохоронної діяльності в Україні поки що перебуває в процесі становлення і в ряді сегментів залишається нерозвиненою. Передусім потребує розширення база екологічного оподаткування, недостатніми за європейськими мірками є фінансові можливості природоохоронної діяльності. Недостатньо задіяні ринково-економічні інструменти впливу та важелі стимулювання еколого орієнтованої поведінки субєктів господарювання. Слабкий розвиток отримав механізм здешевлення кредитів комерційних банків і система податкових пільг, практично не працює механізм коротко- і довгострокового кредитування природоохоронних заходів, обмежене застосування знаходить екологічне страхування тощо.

Стратегія національної екологічної політики виходить з передумови, що використання економічних і фінансових важелів належить до її базових пріоритетів. Вони повинні відігравати більш значну роль у вирішенні основних завдань охорони навколишнього природного середовища. Метою стратегії в цьому аспекті є підвищення регулюючої ролі економічних інструментів, посилення їх ефективності у мотивації до природоощадливої діяльності, розширення фінансових можливостей вирішення екологічних проблем і більш глибока інтеграція еколого-економічних складових у господарську практику загалом.

Завданням загального плану є подолання тих негативних тенденцій, що склалися протягом останніх десяти років і які стосуються недостатніх обсягів фінансування природоохоронних заходів і низької частки відповідних видатків у бюджетах усіх рівнів, інфляційної девальвації природно-ресурсних платежів, вузькості джерел формування цільових фондів та недоліків у їх використанні.

На шляху досягнення поставленої мети мають вирішуватися такі завдання (СЛАЙД 5):

 прогресивне збільшення фінансових ресурсів природоохоронної сфери, збалансоване із зростанням економічних можливостей держави (у відповідності з контрольними показниками, визначеними на СЛАЙДІ 6).

 поступове та перманентне підвищення рівня платежів за забруднення, виходячи із необхідності як запобігання інфляційної девальвації нормативів (шляхом індексації), так і посилення стимулювання субєктів господарювання до зменшення негативних впливів на довкілля (повязуючи це питання зі зміною стандартів на викиди, скиди тощо).

 розширення і зміцнення бази екологічного оподаткування та сфери відповідного регулювання на шляху, зокрема, впровадження "продуктових" та інших екологічних податків (щодо факторів , з якими повязано негативний вплив на довкілля), диверсифікації економіко-екологічних інструментів (включаючи пільгове оподаткування, екологічне страхування, екоаудит та ін.);

 удосконалення системи природно-ресурсних зборів (платежів) з їх переглядом на основі рентної методології, підвищенням регулюючої ролі і диференціацією за різноякісністю природно-ресурсних об’єктів (джерел), впровадженням інфляційної індексації. Забезпечити зростання частки надходжень від зазначених платежів в бюджетних доходах держави;

 нормативно-правове врегулювання питання щодо механізмів акумуляції і цільового спрямування коштів від зборів (платежів) за спеціальне використання природних ресурсів;

 реформування порядку надання дозволів на викиди, скиди та розміщення відходів – з переходом на систему інтегрованих (комплексних) природоохоронних дозволів і впровадження на їх основі економічних стимулів щодо застосування субєктами господарювання найкращих доступних методів та технологій;

 розширення засобів та механізмів фінансування природоохоронної сфери і підвищення ефективності використання відповідних коштів шляхом, зокрема, надання низько- і безпроцентних кредитів, запровадження грантово-кредитних та інших комбінованих схем фінансування, цільового зворотного фінансування (за рахунок коштів, зібраних за забруднення), субсидування створення екологічної інфраструктури і здійснення найбільш високопріоритетних капіталовкладень тощо. Нормативно-правова регламентація відповідних повноважень Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (гіпотетично це стосується майбутнього Національного екологічного фонду);

 розширення можливостей отримання технічної допомоги та фінансування з боку міжнародних інституцій, в тому числі на двосторонній основі, в рамках спільних програм, через механізми Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату тощо.

Цільовими показниками виконання стратегічних завдань є такі:

- збільшення частки видатків Державного бюджету на природоохоронні заходи;

- збільшення частки спеціального фонду державного бюджету у фінансуванні природоохоронної сфери;

- збільшення частки природно-ресурсних платежів у доходах зведеного бюджету;

- зростання надходжень коштів до цільових природоохоронних фондів.

Контрольні значення цих показників стосовно проміжного і кінцевого етапів реалізації Стратегії наведено на СЛАЙДІ 6.

Щодо ближньої перспективи реалізації Стратегії екологічної політики (2010-2015 роки) зазначені базові завдання конкретизуються в наступні заходи (СЛАЙД 7):

 перегляд методичних засад визначення і встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, розробка пропозицій і рекомендацій щодо напрямів реформування системи збору відповідно до нового механізму регулювання;

 розроблення теоретико-методологічних засад реформування платежів за забруднення за новою системою інтегрованих (комплексних) дозволів зі створенням відповідних процедур і нормативно-правового забезпечення;

 посилення ролі штрафних санкцій за порушення чинного природоохоронного законодавства; встановлення більш жорсткої фінансової відповідальності за понаднормативні викиди, скиди, розміщення відходів; перегляд методик оцінки збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства;

 запровадження фінансових важелів стимулювання інвестиційно-інноваційної активності субєктів господарювання щодо природоохоронних та ресурсозберігаючих напрямів їх діяльності; створення відповідних податкових, кредитних, митних передумов, інших засобів організаційно-економічної підтримки.

До одних з найважливіших завдань ближньої перспективи відноситься ухвалення Верховною Радою України закону "Про Національний екологічний фонд" (з урахування його удосконалення), а також реалізація тих напрацювань щодо екологічного податку, які ввійшли в проект Податкового кодексу України, і якими передбачаються як розширення бази екологічного оподаткування, так і суттєві зміни в нормативній базі платежів (зокрема стосовно розміщення відходів). В процесі законодавчого розгляду і прийняття Кодексу важливо використати всі можливості щодо оновлення системи екологічного оподаткування і встановлення еколого орієнтованих податкових преференцій.

Щоб реально підвищити роль і забезпечити пріоритетне використання економічних важелів у здійсненні національної екологічної політики, до її стратегічних завдань слід віднести також розширення і надання більших повноважень економічним службам Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та його територіальних підрозділів.


Устинович Е.С.,

к.полит.н., доцент,

докторант кафедры конституционного и

муниципального права МГУ им. М.В. Ломоносова,

стажер Сектора Информационного права Института

государства и права Российской академии наук

директор Курского филиала Российского государственного

торгово-экономического университета


РОЛЬ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ В РЕАЛИЗАЦИИ ПОСТКРИЗИСНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ:ОПЫТ РЕГИОНОВ РОССИИ

В реализации посткризисных мероприятий огромная роль отводится высшим учебным заведениям. Современные тенденции развития человечества подразумевают постепенный переход от индустриального общества к информационному, в котором научное знание и информация становятся определяющим фактором общественной жизни и производства. Главная идея, которая сегодня во многих странах мира разрабатываться и внедряется в государственное управление на основе использования последних достижений информационно-технологического прогресса – это идея «электронного правительства». Современные информационные и коммуникационные технологии как новый инструмент позволяют самым кардинальным образом менять облик власти, развивать фактически недосягаемый в прошлом демократический идеал – взаимодействие власти, бизнес-структур и общества, пространство которого формируется, в первую очередь, благодаря информации, управлению информационными ресурсами на основе использования ИКТ.

При названых тенденциях трансформации государственного управления во многих странах, В России на сегодня ситуация выглядит катастрофической. Это подчеркивается, в первую очередь, в Стратегии развития информационного общества в Российской Федерации, утвержденной Указом Президента Российской Федерации № Пр - 212 от 7 февраля 2008 года. В частности, Российская Федерация сегодня занимает 72 позицию в мире по уровню своего информационного развития.

Однако, следует отметить положительно, что меры организационно-правового и технологического порядка по ускорению темпов запуска в нашей стране электронного правительства заметно усилились в 2009 году и продолжаются в нынешнем. Президентом Российской Федерации Д. А. Медведевым поставлена задача скорейшего перехода органов власти на предоставление государственных услуг в электронном виде. Об этом было им заявлено, в том числе, и в ежегодном Послании Президента России Федеральному Собранию Российской Федерации.

На этом фоне, значительный научный и практический интерес представляет место Курской области как субъекта Российской Федерации в рейтинге готовности российских регионов к информационному обществу. Соответствующими исследованиями сегодня занимается Институт развития информационного общества (ссылка скрыта), который, начиная с 2003 года, подготавливает ежегодные Индексы готовности регионов России к информационному обществу.

По данным последнего из них за 2007-2008 год Курская область занимает 71 место из 83 субъектов Российской Федерации. Налицо фактическое отставание в вопросах информатизации нашего региона. При этом, следует отметить, на основе проведенного анализа показателей, которыми пользуется Институт развития информационного общества, достаточно порадоксальную ситуацию. Курская область занимает достаточно высокие позиции как научного центра, выпускает много ИТ-специалистов. При этом, применительно к теме нашей работы, отметим очень низкие показатели ИКТ в органах государственной власти и местного самоуправления. В частности, по оценке официального представительства органов государственной власти субъекта РФ в Интернете Курская область занимает 74-75 позицию из 83. Доля организаций, использующих Интернет для получения информации о деятельности органов управления – 73 место.

Отметим при сказанном все же положительно, что в Областной целевой Программе «Информатизация Курской области (2009-2010 годы) четко обозначена одна из главных целей ее реализации – снижение отставания от других регионов Российской Федерации в сфере информатизаций и коммуникаций». Программа утверждена и реализуется Администрацией Курской области и Департаментом информационно-коммуникационных технологий и безопасности информации Курской области.

Региональная программа информатизации носит межведомственный характер, так как ее успешная реализация будет сказываться на достижении ее заявленных в Программе конечных целей, таких как: обеспечение доступа граждан к информации о деятельности органов власти, повышение эффективности государственного управления в субъекте РФ и другие. Кроме того, как мы считаем, Программа должна реализовываться в отдельных случаях совместно с иными областными целевыми программами. В пользу этого тезиса, в частности, говорит полученный опыт Курского филиала РГТЭУ в части проведения кусов повышения квалификации по учебной программе «Предпринимательство и бизнес-планирование» в уже новом 2010 году. Он показал необходимость, как один из вариантов, в отдельных случаях сближение нескольких Областных целевых программ при их реализации. В нашем случае, предлагается ее реализация с Областной целевой Программой «Развитие малого и среднего предпринимательства в Курской области в 2009-2011 годах», государственным заказчиком которой и координатором является Комитет потребительского рынка, малого предпринимательства и лицензирования Администрации Курской области.

Для кардинального изменения сложившегося на сегодняшний день положения дел в нашей области необходимо грамотно использовать все имеющиеся региональные ресурсы, в том числе и образовательный и научный потенциал высших учебных заведений. В этой связи, Курский филиал Российского государственного торгово-экономического университета постепенно занимает свои позиции и становится своего рода учебной, информационно-аналитической и информационно-консультационной площадкой содействия развитию малого предпринимательства в Курской области.

В 2010 году в нашем учебном заведении появилась новая структура – Учебный центр развития предпринимательства. Его основной функцией является сегодня предоставление образовательных услуг различным категориям слушателей системы дополнительного профессионального образования. В частности, вполне успешно реализуется учебный план по Программе «Предпринимательство и бизнес-планирование». В его рамках, кроме таких основополагающих курсов, как «Организация малого предпринимательства», «Основы бизнес-планирования» разработан и читается курс «Информационное обеспечение предпринимательской деятельности», который предполагает, в частности, формирование у начинающих предпринимателей навыков пользования государственными информационными ресурсами. В частности, они знакомятся с информацией об информационных и консультационных возможностях федеральных порталов (например, Федеральный портал поддержки малого предпринимательства», Федеральный портал «Государственные услуг» - ссылка скрыта), а также об информационных ресурсах для малого предпринимательства, предоставляемых органами государственной власти Курской области (сайты Комитета потребительского рынка, развития малого предпринимательства и лицензирования Курской области, Курской торгово-промышленной палаты, НП «Областной центр поддержки малого предпринимательства» и других).

Много усилий в конце 2009 года и в 2010 году КФ РГТЭУ предпринято для развития научного направления «Актуальные проблемы развития малого и среднего предпринимательства и информационное обеспечение предпринимательской деятельности». Научный потенциал ВУЗа сегодня позволяет осуществлять необходимые маркетинговые, социологические исследования, проводить на регулярной основе мониторинги, заниматься сбором, анализом, обработкой информации в сфере предпринимательской деятельности г. Курска и Курской области, создавать на их основе необходимые базы и банки данных и т.д. Целевая категория, с которой сегодня работают ППС, представлена начинающими бизнесменами и представителями малого бизнеса.

В 2010 году положено начало сотрудничества в научной сфере по проблемам предпринимательства с ВУЗами - парнерами Курского филиала РГТЭУ в ближнем и дальнем зарубежье. Это: Киево-Могилянская академия (г. Киев, Украина), кафедра маркетинга и предпринимательства Академии муниципального управления (г. Киев, Украина), Таврический Национальный университет им Вернадского (г. Симферополь, Республика Крым), а также Венский университет экономики и бизнеса (предпринимательства) (г. Вена, Австрия) и другие. Курский филиал Российского государственного торгово-экономического университета стал организатором и куратором секции «Актуальные проблемы развития предпринимательства в России» Ежегодной международной научно-практической совместной конференции Киево-Могилянской Академии и Таврического Национального университета. Такие научные связи позволят обмениваться опытом с зарубежными коллегами по проблемам развития предпринимательской сферы в наших странах.

КФ РГТЭУ осуществляет сегодня также взаимодействие с органами власти и государственными структурами, которое можно охарактеризовать уже как вполне успешное. Наши плодотворные связи развиваются с Комитетом потребительского рынка, малого предпринимательства и лицензирования Администрации Курской области, Некоммерческим партнерством «Областной центр поддержки малого предпринимательства», Торгово-промышленной палатой (КФ РГТЭУ является ее членом), Городским и Областным центрами занятости населения.

Уважаемые участники Круглого стола! Все названные организации сегодня должны образовать не просто пространство взаимодействия, но и единое информационное пространство взаимодействия, в первую очередь, на основе ИКТ. В КФ РГТЭУ был проведен анализ сайтов названных субъектов информационного взаимодействия. Он показал, что каждый из них, информационные потребности населения, будущих и действующих предпринимателей покрывают лишь частично, или же предлагаемые информационные услуги не рассчитаны в плане их высокой стоимости на начинающих предпринимателей или представителей уже действующего малого бизнеса. Так, на сайте Комитета потребительского рынка, малого предпринимательства и лицензирования предоставляется информация о деятельности самого органа власти (задачи, функции Комитета, его структура, почтовый адрес, информация о руководителях отделов и пр.), обеспечивается доступ к федеральной нормативной правовой базе и законодательству Курской области по предпринимательству, размещена информация о планируемых мероприятиях на предстоящий календарный год и т.д. Отличительной особенностью сайта НК «Областной центр поддержки малого предпринимательства» является возможность предоставления консультационных услуг субъектам малого бизнеса. Наиболее информационным следует признать сайт Курской торгово-промышленной Палаты (ссылка скрыта) , который предоставляет более расширенный список услуг, в том числе и информационных: разработку информационных страниц предприятий/фирм в сети Интернет; 2) разработку и размещение рекламы в СМИ Курской области; 3) размещение предложений фирм в базе данных «деловые предложения» Российской сети делового сотрудничества (RBCNet) и другие.

Уважаемые коллеги! В связи со сказанным считаем целесообразным обратить ваше внимание на возможности КФ РГТЭУ. Учебный центр КФ РГТЭУ сегодня благодаря развивающейся системе повышения квалификации имеет уникальную возможность по сбору, анализу, обработке и использованию (распространению и предоставлению) первичной информации о тех гражданах Курской области, которые предполагают начать свой собственный бизнес и прошли обучение в центре. При этом, осуществление постоянного контакта с нашими выпускниками, позволит регулярно осуществлять соответствующие мониторинги и, таким образом, с одной стороны, контролировать (или отслеживать эффективность расходования полученных начинающими предпринимателями средств от центров занятости). С другой стороны, Учебный центр получает уникальную возможность развития системы массового информирования населения г. Курска и Курской области о товарах и услугах малого бизнеса, как электронным способом (через сайт), так и традиционными.

В заключении хотелось бы предложить высказаться всем присутствующим по предлагаемой модели единого информационного пространства, которая способна решить, как минимум обозначенные проблемы.