М. Сімферополь м. Ялта Проблеми та перспективи формування гуманітарної політики в Україні / Матеріали круглого столу 24 квітня 2009 р

Вид материала

Содержание

Социальный статус ученого в условиях формирования экономики знаний
Реалізація права на освіту в україні. болонський процес. зовнішнє тестування. підготовка наукових кадрів
Про пріоритетність забезпечення якосної освіти та рівного доступу до неї в процесі реалізації державної молодіжної політики укра
Переваги та недоліки отримання вищої освіти громадянами україни у республіці польща через систему транскордонного співробітництв
Засоби активізації викладання спеціальних дисциплін українською мовою

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 13

СОЦИАЛЬНЫЙ СТАТУС УЧЕНОГО В УСЛОВИЯХ ФОРМИРОВАНИЯ ЭКОНОМИКИ ЗНАНИЙ

Социальный статус – место или роль личности в системе социальных отношений ( отношений с другими людьми). Если говорить о социальном статусе ученого, то следует отметить прямую связь между высоким социально-экономическим развитием общества и высоким статусом ученого.

Еще Карл Маркс писал, что капиталист заинтересован в преумножении научного знания, коммерциализация которого поможет ему сократить издержки производства и повысить прибыльность. Не буду вдаваться в содержание экономических теорий. Скажу лишь, что доказано значительное влияние науки и образования на экономическое развитие.

В развитых странах высокий социальный статус ученых подтверждается

Значительной долей образования в ВВП (до 12% в Австралии)
Как следствие высоким уровнем зароботной платы
Количеством ученых на 1000 населения
Количество научно-исследовательских фирм, особенно в сфере новых технологий
Усиливающимся взаимодействием университетов и предприятий (новые технологии зародились в университетах, например, биотехнология впервые была применена Коеном в 1973 г. в американском университете – поэтому сегодня предприятия пользуются услугами университов по многим направлениям - использование исследовательской базы, подбор персонала, заказ на проведение исследований)
Право законодательной инициативы научных организаций и их объединений (общественная экспертиза законопроектов и рекомендации по принятию законов)

Эти факторы в целом определяют возможность влиянии ученых на общественное развитие.

Новые тенденции в формировании социального статуса ученого:

Время ученых-одиночек прошло. Сегодня время коллективного разума.
Время мощной научно-исследовательской базы, не только отдельно взятые университеты или компании, в сфере науки значительный уровень кластеризации – Силиконовая долина, Индийские технолополисы)
Время инвестиций в человеческий капитал (для чего американское правительство и ряд организаций дают гранты – это метод поиска талантов head-hunting , переманивание ученых как метод повышения конкурентоспособности используется сегодня многими странами) - адекватное финансирование. В условиях экономики знаний дешевая рабочая сила как фактор производства утратила свое значение.

Предполагается усиление роли ученых по таким направлениям

Развивается абсолютно новый сектор – образование потребителей;
Возникает необходимость разработки новых обучающих технологий и продуктов ( в т.ч. для взрослых, непрерывное обучение, дистанционное)
Образование перемещается на более ранние этапы жизни. В США появилась программа «Ранний мозговой старт».
Новые отрасли знания – биотехнология, нанотехнология, енергоефективность, новое поколение информационных систем, глобальные экологические проекты. (В Сингапуре 500 докторантов по биотехнологии, в США 4.000 ежегодно)

Таким образом, в нашем обществе созрела необходимость пересмотра роли ученого на всех уровнях, начиная с государственной стратеги, ведь лидерство страны невозможно без сильных лидеров; на региональном уровне (необходимо создание аналогов Силиконовой долины с учетом национальных особенностей, образовательных исследовательских кластеров), на уровне предприятий (когда в Англии в 19 веке изобрели новый вид текстильных машин правительство выкупало у производителей старые машины и это сделало Великобританию мировым лидером 19 века); на уровне университетов (исследовательские, предпринимательские университеты должны формировать инновационную культуру общества) и самое главное, на уровне отдельных личностей , ведь именно личность (особенно личность преподавателя) формирует сознание нации и обеспечивает результативность экономических реформ.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ОСВІТУ В УКРАЇНІ. БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС. ЗОВНІШНЄ ТЕСТУВАННЯ. ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ КАДРІВ

Саута Оксана Миколаївна

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ

ПРО ПРІОРИТЕТНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСНОЇ ОСВІТИ ТА РІВНОГО ДОСТУПУ ДО НЕЇ В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Одним із провідних чинників соціально-економічного розвитку суспільства є увага до молоді, оскільки вона, на відміну від інших груп, володіє унікальними здібностями до навчання, професійної підготовки, творчої, продуктивної праці. Перед суспільством і державою завжди стоятимуть завдання оптимального залучення молоді до суспільного життя, організації ефективної передачі їй досвіду старших поколінь, створення сприятливих умов для самореалізації, оскільки молодь є джерелом ініціативи та розвитку всіх сфер громадського та державного життя.

Освіта є інструментом для отримання молодою людиною професії та кваліфікацій для виходу на ринок праці, формування загальнокультурного рівня, передачі національної спадщини, вона є базою для розвитку кожної особистості, запорукою успішного майбутнього України, її конкурентоздатності на світовій арені. Тому реалізація права молоді на освіту та рівний доступ до неї мають стати одними із пріоритетних напрямків реалізації державної молодіжної політики.

Інститут освіти, з одного боку, регулюється освітньою політикою, з іншого – є об’єктом впливу державної молодіжної політики. На даний момент держава визначила деякі шляхи забезпечення рівного доступу молоді до якісної освіти, які декларуються у проекті Національної доктрини молодіжної політики.

По-перше, мова йде про розбудову освітнього простору, що базується на інноваційних засадах та його інтеграцію до європейського та світового освітнього просторів. Незаперечним є той факт, що освіта має адекватно реагувати на виклики глобалізації і на глибинні зміни в суспільстві, його економіці, політиці, культурі. Входження України в Болонський процес ставить нові вимоги до розвитку вищої освіти в країні. У зв’язку з цим на сферу вищої освіти чекають складні організаційні перетворення, які не можуть діяти механічно на основі управлінських наказів і розпоряджень; ці зміни мають бути усвідомлені і сприйняті кожним суб’єктом управлінського процесу.

Приєднавшись до Болонської декларації, Україна чітко визначила вектор руху в освітньому просторі, що гостро зумовило потребу у співвіднесенні національних та міжнародних освітніх стандартів, гармонізації нашої системи освіти з європейськими і світовими стандартами. Однак, інтеграція вітчизняної системи освіти до світових структур, з одного боку, повинна враховувати кращі досягнення в організації вищої освіти Європейських університетів, а з іншого – не виключати розвитку національної спрямованості, самобутності історичних традицій школи, не відкидати надбань і здобутків вітчизняної освіти, насамперед її фундаментальності та глибини. Найбільш небезпечний шлях – некритичне, цілковите сприйняття того, що є в Європейській вищій освіті, оскільки вона також недосконала та має свої недоліки.

По-друге, пропонується розвиток мережі навчальних закладів різних типів та створення умов для здобуття вищої освіти у різних типах навчальних закладів. Так, структура мережі навчальних закладів інтенсивно модернізується, швидкими темпами формується альтернативний (приватний) сектор надання освітніх послуг. Проте, зі зростанням пропозиції приватних освітніх послуг, постає проблема їх якості.

По-третє, декларується необхідність широкомасштабного запровадження інформаційних та комунікаційних технологій у системі освіти, включаючи дистанційну форму освіти, що забезпечить доступність та ефективність освітніх послуг. Тому у сучасному просторі все менше шансів на просування тим фахівцям, які не володіють комп’ютерною технікою та інформаційними технологіями. Разом з тим інформатизація освітнього простору веде до утруднення доступу певних категорій до вищої освіти, - найгостріше ця проблема стоїть перед сільською молоддю.

По-четверте, модернізація системи освіти відповідно до новітніх досягнень науки, культури, ефективних моделей організації навчального процесу, впровадження системи освіти впродовж життя. Мається на увазі формування принципово нової якості системи «освіта – самоосвіта» з усе більшим зміщенням у бік домінування самоосвіти.

Активно в освітньому просторі українського суспільства розпочався процес упровадження нових моделей навчання. Це стосується і введення кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Метою даної системи є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників, сприяння мобільності студентів та викладачів як для працевлаштування, так і для продовження навчання.

Результати досліджень дають підставу стверджувати, що серед основних чинників локального характеру, які сприятимуть підвищенню якості вищої освіти, є індивідуалізація навчання, тобто надання можливості студентам формувати індивідуальний навчальний план, обирати певні навчальні дисципліни, а також поліпшення матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, зокрема, комп’ютеризація та доступ до Інтернет-ресурсів. Для підвищення якості освіти, формування висококваліфікованого фахівця більшу увагу слід приділяти проходженню практики та наближенню навчального матеріалу до професійної діяльності.

Таким чином, глибина оглянутих проблем свідчить, що їх розв’язання можливе лише в тому випадку, коли інститут освіти реально, а не декларативно, перетвориться в пріоритет суспільства, у протилежному випадку – держава підірве фундамент свого існування, будучу нездатною до самовідтворення та саморозвитку. Лише дбаючи про розвиток і удосконалення системи освіти, держава може розрахувати на місце серед найбільш розвинених країн, а в іншому випадку – ризикує опинитися на узбіччі світових цивілізаційних процесів.

Науменко Наталія Сергіївна

к. е. н., доц. кафедри світового господарства та міжнародної економічної інтеграції, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, м. Київ

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ОТРИМАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ГРОМАДЯНАМИ УКРАЇНИ У РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Після вступу нашого західного сусіда до Європейського Союзу у травні 2004 року і приєднання до Ломейських конвенцій дипломи польських університетів і вищих освітніх шкіл, коледжів і професійних шкіл вже п'ять років визнаються в країна ЄС без додаткового підтвердження, оскільки відповідають Міжнародним нормам класифікації освіти (ISCED). Цей фактор, безперечно, приваблює студентів із республік бувшого СРСР. Навчальний процес у польських вузах подібний до учбового процесу в українських. Виключення полягає у обов'язковому відвідуванні занять студентом заочної форми навчання один раз на два тижні і складанні двох сесій – у січні і в травні. Обравши таку форму навчання, платити можна у двічі менше.

Система вищої освіти у Польщі є дворівневою – бакалаврат (трьохрічна програма, дає диплом, що дозволяє отримувати освіту на наступному рівні) і магістратура (двохрічна програма). Навчатися можна як польською, так і англійською мовами, при цьому «англомовне» навчання дещо коротше за терміном.

Навчання у Польщі має свої переваги: по-перше, це не далеко від України; по-друге, можливість вибору мови викладання; по-третє, освіта в цій країні надає безцінний культурний досвід; по-четверте, партнерські відносини багатьох польських вузів з іншими освітніми закладами дає студентам можливість, не виїжджаючи за межі Європи, наприклад, отримати дипломи інших іноземних вузів. Зокрема, університет Lazarski School of Commerce and Law встановив тісні відносини із Єльським університетом (Великобританія), університет Джорджтауна (Вашингтон), Вісконсін (Ла Кросс, США) і університетом Кентуккі (Лексінгтон, США). Із цих вузів приїжджають професора і проводять лекції і практичні заняття. Існують також програми обміну студентами, за якими ті можуть вчитися декілька семестрів у партнерському навчальному закладі [1; с. 42].

Крім того існує безліч освітніх рейтингів державних і недержавних вузів у самій Польщі, відслідковування яких почалося ще у 1992 році і стало дуже популярним. Лідируючі позиції займає Варшавський університет, Ягеллонський університет у Кракові, університет ім. А. Міцкевича в Познані. Окремий рейтинг приватних вузів очолює Вища школа підприємництва і управління ім. Л. Козьмінського у Варшаві. Так, в рамках транскордонної співпраці, на території Люблінського воєводства вже декілька років функціонує польсько-український колегіум вищих навчальних закладів. Нині, велика кількість українських студентів навчається у Люблінському Католицькому університеті та університет ім. Марії Кюрі Складовської.

Безкоштовно отримати вищу освіту в Польщі для іноземного студента практично неможливо. Проте вартість навчання значно менша ніж в інших країнах Європи. Так вартість навчання на польській мові складає 1000-1500 дол. США за один семестр залежно від спеціальності і рейтингу навчального закладу. На англійській мові – дещо дорожче – 2250-2500 дол. США за семестр. Сумарний бюджет виходить приблизно однаковий, так як англомовних семестрів менше, тому вибір потрібно робити із розрахунку на майбутнє: за умови пошуку праці у Польщі – обирати слід польську мову, якщо розглядати польський вуз як «трамплін» до Європи – варто вивчати англійську. Обравши польську мову, абітурієнти можуть розраховувати на отримання стипендій або зменшення вартості навчання. Переваги в отриманні стипендій надаються студентам, що мають у своєму походженні «польське коріння» і можуть це або документально довести, або надати недавно запроваджену «карту поляка». Така практика широко набула свого розповсюдження у прикордонних регіонах України, зокрема у Волинській, Рівненській, Тернопільській і Львівській областях.

Особливу роль для іноземних студентів на першому році навчання у польському вузі можуть відігравати високі бали у атестаті або призові місця на національних олімпіадах різного рівня по профілюючих предметах, що дозволить їм зменшити плату за навчання. Для тих, хто досягає найліпших результатів у навчанні, а також для тих хто приймає активну участь у житті навчального закладу, розробляються системи знижок у оплаті. Для іноземних студентів вони можуть складати 10-50% по навчанню за польськомовними програмами і 10-20% - за англомовними. Крім того, відмінники та стипендіати різноманітних наукових програм можуть розраховувати на дотації від багатьох міжнародних фондів, що може скласти від 3000 дол. США до 5000 євро на рік.

Таблиця 1.

Переваги та недоліки вищої освіти для українців у Польщі

ПЕРЕВАГИ	НЕДОЛІКИ
Помірна вартість навчання, витрат на проживання, харчування і транспорт	Необхідність регулярного відвідування занять на заочній формі навчання
Право на працю на період навчання	Сувора система складання і перескладання іспитів
Вільне відвідування занять	Обмеження в рівні заробітної плати, яку можна отримувати під час навчання
«Близькість» у мовах навчання
Можливість проходження практики і стажування у польських компаніях
Можливість отримання дипломів інших іноземних вузів
Вільне пересування по кранах ЄС
Можливість для батьків отримувати гостьову візу в Польщу під час навчання їх дитини

Слід зазначити, що система вступних іспитів у польські вузи на бакалаврську, магістерську і докторантську програми багато в чому схожа на німецьку. Вони або взагалі відсутні, або мають форму співбесіди. Здобувач бакалаврського чи докторантського ступеня повинен зв'язатися по електронній або звичайній пошті з вищим навчальним закладом країни і отримати запрошення на співбесіду. На його підставі обумовлюються умови навчання, и після підтвердження сплати, у вуз зараховують без іспитів. Після цього у посольство Польщі в Україні приходить підтвердження про вступ, і тому хто вчиться видають студентську візу (зазвичай на 90 днів). Максимум за 50 днів до закінчення терміну її дії необхідно подати документи на отримання спеціальної карти тимчасового перебування на території Польщі. Умови її видачі – наявність документа із вузу проте, що заявник є студентом, має місце проживання (наприклад, в гуртожитку) і володіє коштами на банківському рахунку не менше ніж 2,7 тис. дол. США. Документи у польські навчальні заклади слід подавати приблизно за рік до початку навчання. Офіційний термін закінчення реєстрації для програм із навчанням на англійській мові припадає на травень 2009 року (серед вимог – володіння англійською мовою на рівні upper-intermediate/advanced за результатами тесту ТOEFEL). Для програм із навчанням на польській мові – на кінець серпня 2009 р.

При вступі до вузу за програмою підготовки магістрів або бакалаврів на початковому етапі від абітурієнтів із України знання польської мови не є обов'язковим, хоч і схвалюється. Польську мову можна вивчати на короткотермінових курсах в Польщі, що складатиме разом із проживанням від 300-400 дол. США. Для стипендіатів багатьох міжнародних наукових грантів відвідування польськомовних і англомовних курсів часто відбувається безкоштовно. Крім того, як в самому Києві – при посольстві Республіки Польща, так і в осередках польської культури, що діють в багатьох областях Західного регіону України є підготовчі курси, закінчив які можна скласти державний іспит із польської мови, як іноземної.

Нині проживання у польських студентських гуртожитках коштує 80-150 дол. США на місяць. Польські студентські «академічки» - це сучасні приміщення обладнані всім необхідним, а саме окремими санвузлами, спільними кухнями і пральнями, зокрема цілодобовими інтернет-лініями. Самостійне харчування обійдеться в 30-40 дол. США на місяць. Студентський місячний проїзний квиток на всі види громадського транспорту (крім нічних автобусів) обійдеться близько 12 дол. США.

Навчальні матеріали, користування бібліотекою, а також вихід в інтернет студентам надається безкоштовно. Учбову літературу в бібліотеці студент може замовити заздалегідь через інтернет, використовуючи особисту електронну скриньку відкриту на сайті вузівської чи будь-якої іншої бібліотеки цієї держави, а через деякий час забрати без черги і очікувань сформоване замовлення.

Щоб забезпечити себе всіма цими благами, студент має право працювати три місяці під час канікул без отримання дозволу на роботу. Реєстрація іноземного студента як не платника податків в Польщі обов'язкова в мерії міста того вищого навчального закладу, де буде відбуватися навчання, протягом перших трьох днів з моменту прибуття на постійне місце перебування.

Отже, всі перелічені привабливі складові освітнього процесу у сусідній Польщі формують широкі можливості для отримання іноземцями якісної вищої освіти, хоч і накладають на студентів багато обов'язків, проте для українців вони абсолютно придатні.

Література:

Демченко Д. Шлях та знание // Бизнес. – 2009. - № 5 (836). – С. 42-43.

Агенідзе Елеонора Алімівна

Джой Тетяна Василівна

Одеський державний екологічний університет, Одеса

ЗАСОБИ АКТИВІЗАЦІЇ ВИКЛАДАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Сучасні тенденції науково-технічного прогресу вимагають, щоб принцип професійної спрямованості навчання, який найповніше відповідає вимогам до спеціалістів вищої кваліфікації, зайняв ведуче місце у викладанні всіх дисциплін вузів, в тому числі й у викладанні української мови.

Щороку завдання переходу на викладання навчальних дисциплін українською мовою набуває все більшого значення. Практично всі дисципліни нашого університету викладаються українською мовою. В той же час знання української мови в російськомовній Одесі досить умовне і в значній мірі пасивне. Добре розуміючи українську мову, більшість викладачів спілкуються в навчальному процесі не за нормамилітературної української мови, використовують багато русизмів, довільно перекладають терміни та термінологічні словосполучення, вирази та синонімічні конструкції, невірно поставлений наголос . Активне неграмотне або нераціональне використання української мови дуже шкодить студентам, які мають перед очима приклад примітивної суржикової мови і вважають її за взірець для наслідування. Вище названа проблема ускладнюється майже відсутністюфахових російсько-українських словників, хоча в останні роки в Україні почали видавати їх, але, на жаль, всі галузі науки і техники ще не охоплени.

Досвід викладання українською мовою протягом кількох років на практиці дозволив переконатися в тому, що пошуки вдалих варіантів перекладу спеціальних текстів часто вимагають багато часу і якщо варіант не знаходить швидко, то у практиці укоріняються деформовані, незграбні, хибні, а інколи навіть смішні штампи. Часте використання таких словосполучень призводить до втрати вірного відчуття мови, втрати довіри студентів як до конкретного викладача, так і до ідеї українізації навчального процесу.

Взагалі питання складання вузькоспеціальної термінології та вірний переклад термінів українською мовою дуже важливе, особливо в нашому університеті, оскільки загальновживані слова існують в науках, які викладаються у нас, як терміни. Пояснити або вірно перекласти та використати їх під час проведення лекцій чи написання методичних вказівок, конспекту лекцій, підручників, посібників тощо допоможе студентам краще зрозуміти викладача.

Скоординовані зусилля фахівців спеціальних кафедр та кафедри українознавства дозволять нам створити серію термінологічних , тлумачних, перекладних українсько-російських або російсько-українських словників, які допоможуть і студентам, і викладачам краще спілкуватися на професійнй теми українською мовою.

Складання мотиваційної основи учбових дій, оволодіння мовними навичками та вміннями досягаються підбором матеріалу, текстів для навчання мовним діям, які обслуговують учбову та професійну діяльність , виконується у відповідності з фахом екологічного університету.

Під час викладання предмету “Українська мова за професійним спрямуванням” розвитку та вдосконаленню професійно-мовної компетентності студентів сприяє:

-формування умінь та навичок використання у всіх видах мовленнєвої діяльності кострукцій речень та мовних зворотів;

-навчання використанню в усній та письмовій мові функціонально-типологічних різновидів оповідання, роздумів, опису, характерних для наукового стилю;

робота з науковим текстом: аналіз змісту, виділення основної інформації, складання конспектів та тез, рецензії та анотації;
навчання складанню тематичних обзорів статей періодичної преси, рефератів, наукових доповідей, звітів.

Комплексному закріпленню навичок, вмінь та знань студентів сприяє використання учбового перекладу. Цим суттєво розширюється мовна компетенція слухачів, у яких в процесі самостійного пошуку вирішення конкретної перекладацької мети стимулюються індивідуальні творчі здібності, що значно підвищує мотивацію до вивчення української мови.

Сучасні вимоги до професійної підготовки фахівців у вузі диктує необхідність системного засвоєння великого обсягу інформації, прискорення темпів оволодіння нею, а головне, самостійне поглиблення та вдосконалення отриманих знань, ефективного їх застосування на практиці.

Бєлякова Олена Сергіївна

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди, м. Харків

Blog

М. Сімферополь м. Ялта Проблеми та перспективи формування гуманітарної політики в Україні / Матеріали круглого столу 24 квітня 2009 р

Содержание