Текст який підготовлено системою consleg бюро офіційних публікацій Європейської Співдружності

Вид материалаДокументы
Офіційного органу Європейської Співдружності
Додаток і
Конверсія поголів’я худоби та продуктів тваринництва
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Вільний рух в межах Співдружності

Стаття 12

Країни-учасниці не мають права на підставах, що стосуються методів виробництва, маркування чи представлення такого методу, забороняти чи обмежувати торгівлю продуктами, визначеними в Статті 1, якщо вони відповідають вимогам цієї Постанови.

М15

Однак, що стосується правил, згаданих в Додатку І, Частина В, які стосуються продукції тваринництва, країни-учасниці мають право застосовувати більш суворі правила до худоби та продуктів тваринництва, які виробляються на їхній території, за умови, що такі правила відповідають законодавству Співдружності і не забороняють чи не обмежують продаж іншої худоби та продуктів тваринництва, які задовольняють вимоги цієї Постанови.

В
Адміністративні положення та впровадження

М15

Стаття 13

Згідно з порядком, наведеним в Статті 14, можна прийняти наступне:
  • детальні правила застосування цієї Постанови;
  • зміни Додатків I – IV, VI, VII та VIII;
  • зміни Додатка V з метою визначення логотипу Співдружності, який має супроводжувати чи заміняти вказівки на те, що продукти перевірено за відповідною схемою контролю;
  • заходи з обмеження та впровадження щодо застосування часткового відступу від вимог, згаданого в Статті 6(1)(d) для ветеринарних медичних продуктів;
  • заходи стосовно впровадження (у відповідності до наукових доказів чи технічного прогресу) щодо застосування заборони на використання ГМО та похідних ГМО зважаючи, зокрема, на мінімум

М15

порогу незначного забруднення, якого не можна уникнути, та який забороняється перевищувати.

М25

Стаття 14
    1. Комісії допомагає комітет.
    2. У випадку посилання на цю Статтю, застосовуються Статті 5 та 7 Рішення 1999/468/ЕС(1)

Термін, визначений в Статті 5(6) Рішення 1999/468/ЕС, встановлюється в розмірі трьох місяців.
    1. Комітет зобов'язаний прийняти Регламент.


В

Стаття 15

Не пізніше 1 липня кожного року країни-учасниці зобов’язані інформувати Комісію про заходи, вжиті протягом попереднього року з метою впровадження цієї Постанови, та, зокрема, зобов’язані повідомити:
  • Перелік операторів, які станом на 31 грудня попереднього року, надали повідомлення згідно зі Статтею 8(1)(а) та підпадають під дію системи контролю, згаданої в Статті 9;
  • Звіт про контроль згідно зі Статтею 9(6)

На додаток, не пізніше 31 березня кожного року, країни-учасниці зобов’язані надавати Комісії перелік органів контролю, затверджених станом на 31 грудня попереднього року, про їхню офіційну та операційну структуру, стандартний порядок контролю, засоби покарання та, якщо таке має місце, про їхній товарний знак

Комісія щороку публікує в серії “С” Офіційного органу Європейської Співдружності (Official Journal of the European Communities) переліки затверджених органів, про які їй повідомили в межах часових термінів, викладених в попередньому пункті.

М15

Стаття 15а

Що стосується заходів, встановлених Постановою, і, зокрема, тих, які має впроваджувати Комісія з метою досягнення цілей, викладених в Статтях 9 та 11, та в технічних додатках, то на них під час прийняття бюджету щороку мають виділятися відповідні кошти.

В

Стаття 16
    1. Ця Постанова набуває чинності з дня її публікації в Офіційному органові Європейської Співдружності.
    2. Країни-учасниці зобов’язані впровадити Статті 8 та 9 протягом дев’яти місяців з дати набуття цією Постановою чинності.

М2
    1. Стаття 5, Стаття 8(1) та Стаття 11(1) застосовуються з 1 січня 1993 року.

В

Згідно з порядком, викладеним в Статті 14, дату застосування Статті 11(1) можна відстрочити на обумовлений термін для імпорту з третьої країни, де, після прохання такої третьої країни, ступінь, якого досягнуто у вивченні питання, не дозволяє прийняти рішення щодо включення відповідної країни до переліку, передбаченого в Статті 11(1)(а) до закінчення терміну, згаданого в першому підпункті.

Для цілей виконання вимог щодо перехідного періоду, згаданого в пункті 1 Додатка І, слід враховувати час, який пройшов до набуття чинності цією Постановою, якщо оператор в змозі переконати контрольний орган, що під час цього періоду він виробляв продукцію згідно з чинними національними положеннями або за їх відсутності, згідно з визнаними міжнародними стандартами для органічного виробництва.
    1. Протягом 12 місяців після запровадження цього Правила країни-учасниці можуть, частково відступаючи від вимог Статті 6(1), продовжувати давати дозволи на використання на їхній території продуктів, які містять речовини, не включені до Додатка ІІ, якщо вони вважають, що задовольняються вимоги Статті 7(1).
    2. Протягом часу, який закінчується через 12 місяців після запровадження Додатка V згідно зі Статтею 5(7), країни-учасниці можуть продовжувати давати дозволи, згідно з національними положеннями, на використання речовин, не включених до згаданого Додатка VI.
    3. Кожна країна-учасниця зобов’язана інформувати інші країни-учасниці та Комісію про речовини, використання яких дозволено згідно з пунктами 4 та 5.

Ця Постанова є обов’язковою в цілому і безпосередньо застосовується до всіх країн-учасниць.

В

ДОДАТОК І

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА НА РІВНІ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

М15

А. РОСЛИНИ ТА РОСЛИННІ ПРОДУКТИ

М22
    1. Принципи, викладені в Статті 6(1)(а), (b) та (d), та детально розроблені, зокрема, в цьому Додатку, мають за звичай застосовуватися до дільниць землі протягом перехідного періоду принаймні за два роки до засівання, або, у випадку лукопасовищних угідь, щонайменше за два роки до використання їх як корму, одержаного органічним землеробством, або, у випадку багаторічних культур, відмінних від трав, принаймні за три роки до першого збирання врожаю згідно з визначенням Статті 1(1)(а). Перехідний період має починатися за першої ж можливості після дати, в яку виробник повідомив про свою діяльність згідно зі Статтею 8 та включив її до системи контролю, передбаченої Статтею 9.
    2. Однак, контрольна інстанція або контрольний орган можуть вирішити, погодивши це з компетентною інстанцією, визнати “заднім числом” частиною перехідного періоду будь-який відрізок часу, в якому:
  1. Ділянки землі були частиною програми впровадження згідно з Постановою Ради (ЕЕС) №2078/92 від 30 червня 1992 року стосовно методів сільськогосподарського виробництва, сумісних з вимогами захисту навколишнього середовища та збереження сільської місцевості(1) або Розділу VI Постанови Ради (ЕС) № 1257/1999 від 17 травня 1999 року щодо підтримки розвитку села Фондом орієнтації та гарантій для сільського господарства (EAGGF), які виправляли та скасовували певні Постанови(2), або були частиною іншої офіційної програми, за умови, що відповідні програми гарантують, що продукти, не перелічені в частинах А та В Додатка ІІ, на цих ділянках не використовувались, та
  2. Ділянки землі були природними чи сільськогосподарськими районами, які не обробляли продуктами, не переліченими в частинах А та В Додатка ІІ. Такий період можна враховувати “заднім числом” лише за умови надання задовільного доказу контрольній інстанції, який би дозволив такій інстанції переконатися, що потрібні умови виконувалися щонайменше три роки.
    1. Контрольна інстанція або контрольний орган мають право, погодивши це з компетентною інстанцією, прийняти в певних випадках рішення подовжити перехідний період понад тривалість періоду, визначену в пункті 1.1, врахувавши при цьому попереднє використання ділянки землі.
    2. У випадку ділянок землі, перехідний період яких вже закінчився, чи які перебувають на стадії переходу до органічного землеробства, та які обробляли будь-яким продуктом, якого не включено до Додатка ІІ, країна-учасниця може скоротити тривалість перехідного періоду так, щоб він був меншим за термін, визначений в пункті 1.1, лише в двох наступних випадках:
  1. Ділянки, які обробляли продуктом, не включеним до частини В Додатка ІІ, у вигляді частини обов’язкового заходу боротьби з хворобами чи шкідниками, який визначила компетентна інстанція країни-учасниці в межах її території чи в певних її районах для виробництва певної культури;
  2. ділянки які обробляли продуктами, не включеними до частин А або В Додатка ІІ, у вигляді частини наукових досліджень, затверджених компетентною інформацією країни-учасниці.

У наступних випадках тривалість перехідного періоду має бути фіксованою, з врахуванням всіх перелічених далі моментів:
    • процес розпаду відповідного продукту для захисту рослини має гарантувати наприкінці перехідного періоду незначний рівень залишків у ґрунті, а у випадку багаторічних культур – у рослині;
    • врожай, зібраний після обробки, забороняється продавати з посиланням на методи органічного виробництва;
    • відповідна країна-учасниця має інформувати інші країни-учасниці та Комісію про своє рішення вимагати обов’язкової обробки

М17
    1. Родючість та біологічна активність ґрунту має підтримуватися чи підвищуватися, у першому випадку:
  1. Вирощуванням бобових, зелених добрив чи рослин з глибоким корінням у відповідній програмі багаторічної сівозміни;
  2. Введенням тваринного добрива, одержаного від органічного тваринництва згідно з положеннями наведеними в частині В, пункт 7.1, цього Додатку, та в межах наведених там обмежень;
  3. Введенням іншого органічного матеріалу (як компостованого, так і ні), одержаного в господарствах, які ведуть виробництво згідно з цією Постановою.
    1. Інші мінеральні чи органічні добрива, згадані в Додатку ІІ, можуть (як виняток) застосовуватися як доповнення, але лише в наступних межах:
    • Відповідне живлення культури в схемі ротації чи поліпшення стану ґрунту не можна досягти методами, викладеними в підпунктах (а), (b) та (с) попереднього підпункту;
    • Стосовно продуктів в Додатку ІІ, де є посилання на органічне добриво та/або фекалії тварин: такі продукти можуть використовуватися лише тією мірою, якою (у поєднанні з тваринним добривом, згаданим у пункті 2(1)(b)) задовольняються обмеження, згадані в Частині В, Розділ 7.1 цього Додатка).
    1. Для активації компосту можуть використовуватися відповідні препарати рослинного походження або препарати мікроорганізмів, що не піддавалися генетичній модифікації (в межах значення цього терміну в Пункті 12 Статті 4). Так звані “біодинамічні препарати” з кам’яного борошна, гною, чи рослин також можуть використовуватися для цілей, що розглядаються в цьому пункті та у пункті 2.1.
    2. Відповідні препарати мікроорганізмів, що не піддавалися генетичній модифікації в межах значення цього терміну в Пункті 12 Статті 4 та дозволені в сільському господарстві зацікавленої країни-учасниці взагалі, можуть використовуватися для поліпшення загального стану ґрунту чи наявності поживних речовин у ґрунті чи в рослинах, якщо необхідність такого використання визнано контрольним органом або контрольною інстанцією.

В
  1. Боротьба зі шкідниками, хворобами та бур’янами має вестися поєднанням наведених далі заходів:
  • Вибором відповідних сортів та культур;
  • Відповідною програмою сівозміни;
  • Процедурами механічної культивації;
  • Захистом природних ворогів шкідників шляхом створення сприятливих умов для таких ворогів (наприклад, загорож, місць гніздування, випуску хижаків);
  • Випалюванням бур’янів.

Вдаватися до продуктів, згаданих в Додатку ІІ, можна лише у випадках безпосередньої загрози культурі.

М4
  1. Збирання їстівних рослин та їхніх частин, які природним чином ростуть у природних районах, лісах та районах сільського господарства, вважається методом органічного виробництва, за умови, що:
  • такі райони не піддавалися обробці продуктами, відмінними від згаданих в Додатку ІІ, протягом трьох років, що передували збиранню згаданих їстівних рослин та їхніх частин;
  • збирання не впливає на стабільність природного середовища існування чи на збереження біологічних видів в районі збирання.
  1. Для виробництва грибів можуть використовуватися субстрати, якщо вони складаються лише з наступних складників:
    1. сільськогосподарського гною та фекалій тварин (включаючи продукти, згадані в абзацах 1 – 4 Додатка ІІ, Частина А, до Постанови (ЕЕС) № 2092/91):
  1. Одержаних від господарств, які працюють за методами органічного виробництва;
  2. Що задовольняють вимоги, згадані в Додатку ІІ, Частина А, абзаци 1 – 4, до Постанови (ЕЕС) № 2092/91, але лише в межах 25%(1), і лише тоді, коли немає продукту, наведеного в пункті 5.1(а);
    1. продуктів сільськогосподарського походження, відмінних від згаданих у пункті 5.1 (наприклад, солома), з господарств, які працюють за методами органічного виробництва;
    2. торф без хімічної обробки;
    3. деревина, яку не обробляли хімічними продуктами після зрубування;
    4. мінеральні продукти з Додатка ІІ, Частина А, до Постанови (ЕЕС) № 2092/91, вода та ґрунт.


М15

В. ХУДОБА ТА ПРОДУКТИ ТВАРИННИЦТВА НАСТУПНИХ БІОЛОГІЧНИХ ВИДІВ: ЖУЙНІ ТВАРИНИ (ВКЛЮЧАЮЧИ РІЗНОВИДИ ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКИХ АНТИЛОП ТА БІЗОНІВ), СВИНІ, ВІВЦІ, КОЗИ, НЕПАРНОКОПИТІ ТА ДОМАШНЯ ПТИЦЯ.
    1. Загальні принципи
    1. Вирощування худоби є невід’ємною частиною багатьох сільськогосподарських господарств, що займаються органічним землеробством.
    2. Вирощування худоби має сприяти створенню сільськогосподарських систем виробництва шляхом забезпечення вимог до підживлення культур та шляхом поліпшення органічних складників ґрунту. У цей спосіб воно може допомогти запровадити та підтримати взаємозалежність “ґрунт – рослина”, “рослина-тварина” та “тварина-ґрунт”. Як частина цієї концепції, виробництво без землі (production hors sol) не відповідає правилам цієї Постанови.
    3. Шляхом використання природних ресурсів, які поновлюються (гній великої рогатої худоби, бобові та фуражні культури), система рослинництва/тваринництва та система пасовищ дозволяють підтримувати та поліпшувати родючість ґрунту протягом тривалого часу та допомагають розвиткові екологічно раціонального сільського господарства.
    4. Органічне тваринництво є діяльністю, пов’язаною з землею. Виключаючи винятки, дозволені в цьому Додатку, худоба мусить мати доступ до районів вільного випасу, а кількість голів худоби на одиницю площі має обмежуватися так, щоб забезпечити комплексне керівництво вирощуванням худоби та рослин виробничим підрозділом, тим самим зводячи до мінімуму будь-яку форму забруднення, зокрема, ґрунту, поверхневих та ґрунтових вод. Кількість худоби має бути тісно пов’язана з наявною площею з тим, щоб уникнути проблеми надмірної потрави пасовища та ерозії, а також забезпечити внесення (preading) тваринного добрива так, щоб уникнути жодних несприятливих впливів на навколишнє середовище. Детальні правила використання тваринного добрива викладено в Розділі 7.
    5. В органічному тваринництві вся худоба в межах одного виробничого підрозділу має утримуватися згідно з правилами, викладеними в цій Постанові.
    6. Однак, худоба, яка не утримується згідно з положеннями цієї Постанови, може бути присутньою в господарстві, за умови, що її утримують в тих підрозділах, де будівлі та ділянки землі чітко відокремлені від підрозділів, які працюють за правилами, викладеними в цій Постанові, та з використанням інших біологічних видів.
    7. Частково відступаючи від наведеного принципу, поголів’я худоби, яке не утримується згідно з положеннями цієї Постанови, може користуватися, протягом обмеженого відтинку часу кожного року, пасовищами підрозділів, що відповідають вимогам цієї Постанови, за умови, що таке поголів’я худоби походить з господарства екстенсивного тваринництва (згідно з визначенням цього терміну в Статті 6(5) Постанови (ЕС) № 950/97(1), або, для інших видів, не згаданих у тій Постанові, за умови, що кількість тварин на гектар має відповідати 170 кг азоту на рік/гектар згідно з визначенням цього терміну в Додатку VII цієї Постанови), та за умови, що інші тварини, що підпадають під вимоги цієї Постанови, не з'являються на пасовищі одночасно з ними. Такий частковий відступ має завчасно дозволятися контрольною інстанцією або контрольним органом.
    8. Застосовуючи ще один частковий відступ від цього принципу, дозволяється тваринам, що утримуються згідно з положеннями цієї Постанови, пастися на спільній землі, за умови, що:
      1. Таку землю принаймні протягом трьох років не обробляли продуктами, відмінними від передбачених Додатком ІІ;
      2. Будь-які тварини, що користуються згаданою землею, яка не підпадає під вимоги цієї Постанови, походять з екстенсивного тваринництва згідно з визначенням цього терміну у Статті 6(5) Положення (ЕС) № 950/97; або, для інших видів, не згаданих у тій Постанові, за умови, що кількість тварин на гектар має відповідати 170 кг азоту на рік/гектар згідно з визначенням цього терміну у Додатку VII цієї Постанови;
      3. Будь-які продукти тваринництва від тварин, які утримуються згідно з положеннями цієї Постанови, використовуючи згадану землю, не вважаються такими, що походять з органічного виробництва, якщо тільки контрольну інстанцію чи контрольний орган не переконають в наявності достатнього відмежування від інших тварин, які не відповідають вимогам цієї Постанови.
    1. Конверсія
    1. Конверсія землі, пов’язаної з продукцією органічного тваринництва
      1. Під час конверсії виробничого підрозділу вся площа такої одиниці, яка використовується для годування тварин, має відповідати правилам органічного землеробства з застосуванням перехідних періодів, встановлених в Частині А цього Додатка щодо рослин та рослинних продуктів.
      2. Частково відступаючи від цього принципу, дозволяється скорочувати перехідний період до одного року для пасовищ, загонів для утримання худоби на відкритому повітрі та площадок для вигулу для не травоїдних видів. Цей період можна скоротити до шести місяців, якщо відповідна земля в недавньому минулому не оброблялася продуктами, відмінними від згаданих в Додатку ІІ цієї Постанови. Такий відступ має дозволятися контрольною інстанцією або контрольним органом.
    1. Конверсія поголів’я худоби та продуктів тваринництва
      1. Якщо продукти тваринництва мають продаватися як органічні продукти, поголів’я такої худоби має утримуватися згідно з правилами, викладеними в цій Постанові, принаймні:
        • 12 місяців у випадку непарнокопитих та жуйних тварин (включаючи види північноамериканських антилоп та бізонів) для виробництва м'яса, та в будь-якому випадку принаймні протягом трьох чвертей їхнього життя;
        • шість місяців у випадку малих жуйних тварин та свиней; однак, під час перехідного періоду в три роки, який закінчується 24 серпня 2003 року, згаданий період для свиней має складати чотири місяці;
        • шість місяців у випадку тварин для виробництва молока; однак, під час перехідного періоду в три роки, який закінчується 24 серпня 2003 року, згаданий період має складати три місяці;
        • 10 тижнів для домашньої птиці, призначеної для виробництва м'яса, яку починають вирощувати з віку, що не перевищує трьох днів;
      1. Частково відступаючи від параграфа 2.2.1 та з метою створення стада або зграї, телята та малі жуйні тварини можуть продаватися як вигодувані органічним методом під час перехідного періоду, який закінчується 31 грудня 2003 року, за умови, що:
  • Вони походять з підприємства екстенсивного тваринництва;
  • Їх вирощують у підрозділі органічного виробництва до часу продажу чи забою, протягом принаймні шести місяців для телят та два місяці для малих жуйних тварин;
  • Походження тварин відповідає умовам, визначеним у четвертому та п’ятому абзацах пункту 3.4.
    1. Одночасна конверсія
      1. Частково відступаючи від параграфів 2.2.1, 4.2 та 4.4, за наявності одночасного переходу всієї виробничого підрозділу, включаючи й поголів’я худоби, пасовище та/або будь-яку землю, що використовується для годування тварин, дозволяється скорочувати до 24 місяців загальний комбінований період конверсії як для поголів’я худоби, так і пасовища, та/або будь-якої землі, що використовується для годування тварин, з врахуванням виконання наступних умов:
          1. Згаданий відступ стосується лише існуючих тварин та їхнього потомства, і одночасно стосується землі, яка використовувалася для годування тварин/пасовища до початку конверсії;
          2. Тварин годують в основному продуктами згаданого виробничого підрозділу.

М15
    1. Походження тварин
    1. Під час вибору порід чи різновидів, слід враховувати здатність тварин пристосуватися до місцевих умов, їхню життєздатність та опір хворобам. Окрім того, породи чи різновиди тварин мають вибиратися так, щоб уникнути специфічних захворювань чи проблем зі здоров'ям, притаманних певним породам чи різновидам, які використовуються у інтенсивному виробництві (наприклад, синдром стресу у свиней, синдром PSE (енцефалопатія системи ворітної вени), раптова смерть, спонтанні аборти, важкі пологи, які вимагають кесаревого розтину та ін.). Перевагу слід віддавати місцевим породам чи різновидам.
    2. Поголів’я худоби має походити з виробничих підрозділів, які відповідають правилам щодо продукції тваринництва, викладеним в Статті 6 та в цьому Додатку. Така система виробництва має застосовуватися на протязі життя згаданих тварин.
    3. Частково відступаючи від наведених вимог, та враховуючи попереднє погодження з інспекційною інспекцією або органом, дозволяється конвертувати існуюче у тваринницьких виробничих підрозділах поголів’я худоби, яке не відповідає правилам цієї Постанови.
    4. М26 Вдруге частково відступаючи від наведених вимог, під час першого формування стада чи зграї, якщо тварин, яких утримували в умовах органічного тваринництва, не вистачає, дозволяється до складу виробничого тваринницького підрозділу ввести тварин, яких не утримували в умовах органічного тваринництва, з врахуванням наступних умов:
            • молоді курки-несучки мають бути не старшими 18 тижнів;
            • птиця для виробництва м'яса має бути не старшою за три дні;
            • молоді бізони для цілей розмноження мають бути не старшими за шість місяців;
            • телята та жереб’ята для цілей розмноження мають утримуватися згідно з правилами цієї Постанови одразу ж після їхнього відлучення від материнського молока; у жодному випадку їхній вік не може перевищувати шести місяців;
            • ягнята та козенята для цілей розмноження мають утримуватися згідно з правилами цієї Постанови одразу ж після їхнього відлучення від материнського молока; у жодному випадку їхній вік не може перевищувати 60 днів;
            • поросята для цілей розмноження мають утримуватися згідно з правилами цієї Постанови одразу ж після їхнього відлучення від материнського молока; їхня вага не мусить перевищувати 35 кг.
    1. М26 Такий частковий відступ, який має завчасно затвердити контрольна інстанція або контрольний орган, застосовується до перехідного періоду, який закінчується 31 грудня 2004 року. 
    2. М26 Втретє частково відступаючи від наведених вимог, контрольна інстанція або контрольний орган можуть дозволити поновлення або нове формування стада чи зграї за недостатньої кількості тварин органічного утримання та у наступних випадках:
              1. високої смертності тварин, викликаної станом здоров'я або катастрофічними обставинами;
              2. молоді курки для несіння яєць молодші за 18 тижнів;
              3. птиця для виробництва м'яса молодша за три дні;
              4. вага поросят для цілей розмноження одразу ж після їхнього відлучення від материнського молока не перевищує 35 кг.

Випадки (b), (c) та (d) дозволяються для перехідного періоду, який закінчується 31 грудня 2004 року. 
    1. Щодо свиней, поросят та птиці для виробництва м'яса, згаданий частковий відступ на перехідний період має переглядатися перед датою закінчення перехідного періоду, якщо є підстави для подовження цього терміну.
    2. Вчетверте частково відступаючи від наведених вимог, та враховуючи максимальні кількості у 10% дорослого поголів’я коней або корів (включаючи різновиди антилоп та бізонів), та 20% дорослого поголів’я свиней, овець та кіз, дозволяється переводити таких тварин (самиці, які ще не приносили потомства) з тваринницьких ферм неорганічного виробництва для природного росту та для поновлення стада чи зграї, коли тварин органічного утримання не вистачає, та лише тоді, коли це дозволено контрольною інстанцією або контрольним органом.
    3. Відсотки у наведеному вище частковому відступі не застосовуються до виробничих підрозділів з поголів’ям, меншим за 10 коней чи корів, чи меншим за п’ять свиней, овець чи кіз. Для таких підрозділів будь-яке згадане вище оновлення має обмежуватися щонайбільше однією твариною на рік.

М15
    1. М26 Наведені вище відсотки можуть збільшуватися до 40% після висновку та угоди з контрольною інстанцією або контрольним органом у наведених далі особливих випадках:
                • якщо провадиться серйозне розширення тваринницького господарства;
                • якщо змінюється порода;
                • розробляється нова спеціалізація тваринництва;
                • коли породам загрожує втрата для тваринництва. Тварини таких порід не обов’язково мають бути самицями, які ще не приносили приплоду.
    1. Вп’яте частково відступаючи від наведених вимог, дозволяється самців для розмноження брати з тваринницьких господарства неорганічного виробництва, за умови, що тварини в подальшому утримуються та завжди годуються згідно з правилами, викладеними в цій Постанові.
    2. Якщо поголів’я худоби надходить з підрозділів, які не відповідають цій Постанові так, як це передбачено умовами та обмеженнями, викладеними в параграфах 3.3 – 3.11 раніше, мають додержуватися зазначені в пункті 2.2.1 періоди, якщо продукти мають продаватися як такі, що походять з органічного виробництва, а протягом згаданих періодів мають виконуватися всі правила, викладені в цій Постанові.
    3. Якщо поголів’я худоби надходить з підрозділів, які не відповідають цій Постанові, особливу увагу слід приділяти заходам, спрямованим на підтримку здоров'я тварин. Контрольна інстанція або контрольний орган можуть застосовувати, в залежності від місцевих обставин, особливі заходи на зразок бракування чи карантинів.
    4. Комісія зобов’язана надати звіт до 31 грудня 2003 року стосовно наявності поголів’я з нестандартним утриманням з метою подання пропозицій, якщо вони є, Постійному комітетові, спрямованих на забезпечення того, що все м’ясо органічного виробництва одержують з тварин, які народились та виросли в господарствах органічного виробництва.
    1. Годування
    1. Годування має спрямовуватися перш за все на забезпечення якісного виробництва, а не на максимальний вихід, одночасно задовольняючи вимоги потреби тварин в кормах на різних стадіях їхнього розвитку. будь-яка практика відгодовування дозволяється настільки, наскільки можливе обернення процесу на будь-якій стадії утримання. Примусове годування забороняється.
    2. Поголів’я худоби має годуватися кормами органічного виробництва.
    3. М26 Понад те, поголів’я худоби має утримуватися згідно з правилами, викладеними в цьому Додатку, з використанням корму з виробничого підрозділу, або, якщо таке неможливо, з використанням корму з інших підрозділів чи підприємств, з врахуванням положень цієї Постанови. Окрім того, у випадку травоїдних тварин, за винятком щорічних періодів перегону худоби на нові пасовиська, принаймні 50% корму мають надходити з власного господарства ферми, або, якщо цього здійснити не можна, мають вироблятися у співробітництві з іншими органічними фермерськими господарствами.
    4. До 30% комбікорму в раціонах в середньому мають включати в себе корми зі стадій конверсії. Якщо корми зі стадій конверсії надходять з підрозділу власного господарства, цей відсоток можна підвищити до 60%. М23 Ці цифри мають обчислюватися в перерахунку на суху масу кормів сільськогосподарського походження.
    5. Годування молодих ссавців має ґрунтуватися на природному молоці, бажано материнському. Будь-які ссавці мають годуватися материнським молоком протягом мінімального терміну, в залежності від породи, який складатиме три місяці для корів (включаючи різновиди північноамериканських антилоп та бізонів) та непарнокопитих, 45 днів для овець та кіз, і 40 днів для свиней.
    6. Там, де таке можна застосувати, країни-учасниці зобов’язані визначити зони чи райони, де практично можна застосувати перегін худоби на нові пасовиська (включаючи рух тварин до пасовиськ в горах), не применшуючи цим застосування положень щодо годування худоби, викладені в цьому Додатку.
    7. Системи утримання для травоїдних тварин мають ґрунтуватися на максимальному використанні пасовищ згідно з їхньою наявністю в різні пори року. Принаймні 60% сухої маси щоденного раціону має складатися з грубих кормів, свіжого чи сухого фуражу або силосу. Однак, контрольна інстанція або контрольний орган можуть дозволити зниження цієї цифри до 50% для тварин молочного виробництва на час, що не перевищує три місця на початку кожного періоду лактації.

    8. М15
      М26 Частково відступаючи від вимог пункту 4.2, дозволяється протягом перехідного періоду, який закінчується 24 серпня 2005 року, використання обмеженої частини звичайних кормів, якщо фермери зможуть переконати контрольну інстанцію або контрольний орган країни-учасниці в тому, що вони не в змозі одержати корм виключно з органічного виробництва. Максимальний відсоток звичайних кормів, який дозволяється щороку, складає 10% у випадку травоїдних тварин та 20% для інших різновидів. Ці цифри мають обчислюватися щороку у вигляді відсотка сухої маси кормів сільськогосподарського походження. Максимальний дозволений відсоток звичайних кормів у денному раціоні, за винятком щорічних періодів перегону худоби на нові пасовиська, мусить складати принаймні 25%, обчислений як відсоток від сухої маси. 
    9. М22 Частково відступаючи від вимог пункту 4.8, коли виробництво фуражу втрачено або коли встановлено обмеження, зокрема, внаслідок виняткових погодних умов, спалаху інфекційних захворювань, забруднення токсичними речовинами, або внаслідок пожежі, компетентні інстанції країн-учасниць мають право дозволити протягом обмеженого періоду та у відношенні до конкретного району, більш високий відсоток звичайних кормів там, де такий дозвіл можна давати. Після затвердження компетентною інстанцією, контрольна інстанція або контрольний орган зобов’язані застосовувати таке часткове скасування до окремих операторів. Країни-учасниці інформують одна одну та Комісію про часткові скасування, які вони дозволили.



М26 ____________________

М15
    1. До денного раціону свиней та птиці мають додаватися грубі корми, свіжий чи сухий фураж, або силос.
    2. У вигляді додатків та, відповідно, технологічних добавок до силосу можуть використовуватися лише продукти, перелічені в Додатку ІІ, Частина D, Розділи 1.5 та 3.1.
    3. Звичайні кормові матеріали сільськогосподарського походження можуть використовуватися для годування тварин лише якщо такі матеріали перелічено в Додатку ІІ, Частина С, Розділ 1 (кормові матеріали рослинного походження), з врахуванням кількісних обмежень, встановлених цим Додатком, і лише за умови, що їх виготовлено чи підготовлено без використання хімічних розчинників.
    4. Кормові матеріали тваринного походження (як звичайні, так і з органічного виробництва) можуть використовуватися лише якщо такі матеріали перелічено в Додатку ІІ, Частина С, Розділ 2, з врахуванням кількісних обмежень, встановлених цим Додатком.
    5. Частина С, розділи 1, 2, 3 та Частина D Додатка ІІ мають не пізніше 24 серпня 2003 року переглядатися з метою видалення, зокрема, звичайних кормових матеріалів сільськогосподарського походження, які в достатній кількості виробляються в Співдружності органічними методами.
    6. З метою задоволення потреб годування поголів’я худоби, для годування тварин дозволяється використовувати лише продукти, перелічені в Додатку ІІ, Частина С, Розділ 3 (кормовий матеріал мінерального походження) та Частина D, Розділи 1.1 (мікроелементи) та 1.2 (вітаміни, провітаміни та добре хімічно визначені речовини з подібними наслідками).
    7. М26 Для годування тварин з метою, вказаною у відношенні до згаданих вище категорій, можна використовувати лише продукти, перелічені в Додатку ІІ, частина D, розділи 1.3 (ензими), 1.4 (мікроорганізми), 1.5 (консерванти), 1.6 (речовини, що зв’язують, запобігають спіканню та коагулянти), 1.7 (антиоксиданти), 1.8 (додатки до силосу), 2 (певні продукти, що використовуються у годуванні тварин) та 3 (технологічні додатки до кормів). Забороняється використовувати у годуванні тварин антибіотики, кокцідіостатики, медичні препарати, стимулятори росту та будь-які інші речовини, призначені для стимуляції росту та виходу продукції.
    8. Корми, кормові матеріали, змішані корми, харчові добавки, технологічні добавки для кормів та певні продукти, що використовуються для задоволення потреб у харчуванні, не мають вироблятися з використанням генетично змінених організмів чи похідних від них продуктів.



    1. Профілактика хвороб та ветеринарне лікування
    1. Профілактика хвороб в органічному тваринництві має ґрунтуватися на наступних принципах:
                  1. Вибір відповідних порід чи різновидів тварин так, як вказано в Розділі 3;
                  2. Застосування практики тваринництва, яка відповідає вимогам до кожного різновиду та стимулює сильний опір хворобам та профілактику інфекцій;
                  3. Використання високоякісного корму разом з регулярним використанням пасовиськ та доступом до них, що має наслідком природний імунологічний захист тварин;
                  4. Забезпечення відповідної кількості тварин на одиницю площі, уникаючи тим самим надмірної кількості тварин та пов’язаними з цим проблемами зі здоров'ям.
    1. Викладені вище принципи мають обмежити проблеми, пов’язані зі здоров'ям тварин так, щоб з ними можна було боротися переважно профілактикою.
    2. Якщо ж, не зважаючи на наведені вище профілактичні заходи, тварина захворює або отримує травму, її слід негайно лікувати (за необхідності – в ізоляції та у відповідних умовах перебування).
    3. Використання ветеринарних медичних продуктів у органічному землеробстві має відповідати наступним принципам:
  1. Слід віддавати перевагу фітотерапії (наприклад, витяжки з рослин (за винятком антибіотиків), есенції та ін.), гомеопатичним продуктам (наприклад, рослинні, тваринні чи мінеральні речовини) та мікроелементам, а також продуктам, переліченим в Частині С, розділ 3 Додатка ІІ, перед хімічно синтезованими алопатичними ветеринарними медичними продуктами чи антибіотиками, за умови, що терапевтичні наслідки застосування таких речовин є дієвими для конкретних різновидів тварин, та для умов, для яких призначено лікування;
  2. Якщо використання перелічених вище продуктів виявиться недієвим (чи малоймовірно дієвим) у боротьбі з захворюванням чи травмою, а лікування є необхідним для послаблення страждань чи мук тварини, під відповідальність ветеринара можуть застосовуватися хімічно синтезовані алопатичні ветеринарні медичні продукти або антибіотики;
  3. Забороняється використання хімічно синтезованих алопатичних ветеринарних медичних продуктів або антибіотиків для профілактики.
    1. На додаток до наведених вище принципів, застосовуються наведені далі правила:
  1. Забороняється використання речовин для стимуляції росту чи виходу продукції (включаючи антибіотики, кокцідіостатики та інші штучні засоби для стимуляції росту), а також використання гормонів чи подібних речовин для регулювання репродукції (наприклад, викликання чи синхронізація тічки) чи з іншою метою. Однак, окремим тваринам можна давати гормони як форму терапевтичного ветеринарного лікування;
  2. Ветеринарне лікування тварин, або обробка будинків, обладнання та засобів, які вимагаються за національним законодавством чи законодавством Співдружності, мають дозволятися тоді, включаючи й використання імунологічних ветеринарних медичних продуктів, коли визнано наявність хвороби в конкретному районі розташування виробничого підрозділу.
    1. Якщо мають використовуватися ветеринарні медичні продукти, слід чітко реєструвати тип продукту (включаючи й визначення активних фармакологічних речовин, що застосовуються) разом з детальним діагнозом, дозуванням, способом вживання, тривалістю лікування та офіційним періодом відвикання від ліків. Цю інформацію слід надавати контрольній інстанції або контрольному органові до того, як поголів’я худоби чи продукти тваринництва будуть продаватися у вигляді продуктів органічного виробництва. Слід чітко ідентифікувати поголів’я худоби, яке піддавалося лікуванню (як окремі особи у випадку великих тварин) чи гуртом (у випадку птиці чи дрібних тварин).
    2. Період відвикання від ліків (між останнім вживанням алопатичних ветеринарних медичних продуктів твариною за нормальних умов використання та між виробництвом харчових продуктів органічного виробництва з таких тварин) має бути вдвічі більшим за офіційний період відвикання; якщо такий період не визначено, він має бути 48 годин.
    3. За винятком вакцинації, лікування від паразитів та будь-яких схем обов’язкового видалення бур’янів, запроваджених країнами-учасницями, якщо тварина чи група тварин одержують два (щонайбільше три) курси лікування хімічно синтезованими алопатичними ветеринарними медичними продуктами чи антибіотиками протягом одного року (чи більше одного курсу лікування, якщо тривалість їхнього продуктивного життя менша за рік), відповідне поголів’я худоби, чи одержані від них продукти, забороняється продавати як продукти, виготовлені згідно з цією Постановою, а поголів’я худоби має пройти перехідний період, визначений в Розділі 2 цього Додатка, за умови погодження контрольною інстанцією або контрольним органом.