Текст який підготовлено системою consleg бюро офіційних публікацій Європейської Співдружності

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Система контролю

Стаття 8

1. Будь-який оператор, який виробляє, готує чи імпортує з будь-якої третьої країни продукти, визначені в Статті 1, для цілей реалізації, зобов’язаний:

(a) Повідомити про таку діяльність компетентну інстанцію країни-учасниці, в якій провадиться така діяльність; згадане повідомлення має містити інформацію, визначену в Додатку IV;

(b) Включити своє підприємство до системи контролю, загаданої в Статті 9;

2. Країни-учасниці мають визначити інстанцію чи орган для прийняття згаданих повідомлень.

Країни-учасниці можуть забезпечити передачу будь-якої додаткової інформації, яку вони вважають необхідною для дієвого контролю за відповідними операторами.

3. Компетентна інстанція забезпечує надання зацікавленим сторонам найменувань та адрес операторів, на яких поширюється система контролю.


Стаття 9

М27

1. Країни-учасниці організовують систему контролю, якою керуватиме одна призначена компетентна інстанція, або кілька таких інстанцій, та/або затвердженими приватними органами, юрисдикція яких поширюватиметься на операторів, згаданих у Статті 8(1).

В

2. Країни-учасниці вживають необхідних заходів для забезпечення того, щоб оператор, який відповідає умовам цієї Постанови та сплачує свою частину інспекційних витрат, мав доступ до системи контролю.

3. Діяльність системи контролю має полягати принаймні в застосуванні попереджувальних та інспекційних заходів, визначених в Додатку ІІІ.

4. З метою застосування системи контролю, якою керує приватний орган, країни-учасниці мають призначити інстанцію, відповідальну за затвердження таких органів та контроль над ними.

5. Під час затвердження приватного контрольного органу слід враховувати наступне:
  1. Стандартний порядок контролю, якого слід додержуватися, та який має включати в себе детальний опис контрольних заходів та попереджувальних заходів, які такий орган зобов’язується встановлювати для тих операторів, на яких такий контроль поширюється;
  2. Покарання, які згаданий орган має намір застосовувати у випадку виявлення М10 будь-яких невідповідностей та/або порушень;
  3. Наявність відповідних ресурсів у формі кваліфікованого персоналу, адміністративних та технічних засобів, досвіду контролю та достовірності;
  4. Об’єктивності органу контролю щодо операторів, які підпадають під його перевірку;

6. Після затвердження органу контролю компетентна інстанція зобов’язана:
  1. Забезпечити об’єктивність перевірок, які проводить контрольний орган;
  2. Перевіряти дієвість її перевірок;
  3. Володіти інформацією щодо М10 виявлених невідповідностей та/або порушень та призначених покарань;
  4. Відкликати затвердження органу контролю, якщо він не відповідатиме вимогам, згаданим в пунктах (а) та (b), або більше не відповідатиме критеріям, зазначеним в пункті 5, або не задовольняє вимоги, М10 сформульовані в пунктах 7, 8, 9 та 11.

М10

6а. Не пізніше 1 січня 1996 року країни-учасниці присвоюють кодове позначення кожному контрольному органові або інстанції, яких затверджують або призначають згідно з положеннями цієї Статті. Вони зобов’язані повідомити це іншим країнам-учасницям та Комісії; Комісія публікує кодові позначення в переліку, згаданому в останньому підпункті Статті 15.

В

7. Контрольна інстанція та затверджені контрольні органи, згадані в пункті 1, зобов’язані:
  1. Забезпечити застосування до суб’єктів, що підпадають під перевірку, принаймні тих контрольних заходів та попереджувальних дій, які наведено в Додатку ІІІ;
  2. Не розголошувати інформацію та дані, що вони їх одержать під час своєї контрольної діяльності, особам, відмінних від осіб, які відповідають за суб’єкт, який проходить перевірку, та відмінним від компетентних державних органів. М27 Однак, на вимогу, яку належним чином обґрунтовано необхідністю гарантувати виробництво продуктів згідно з цією Постановою, вони зобов’язані обмінюватися з іншими контрольними інстанціями або затвердженими контрольними органами відповідною інформацією за наслідками своєї перевірки. Вони також мають право обмінюватися наведеною вище інформацією за власною ініціативою. 

8. Затверджені контрольні органи зобов’язані:
  1. Надати компетентній інстанції для цілей перевірки доступ до своїх офісів та об’єктів разом з будь-якою інформацією та допомогою, які видадуться компетентній інстанції необхідними для виконання нею зобов’язань згідно з цією Постановою;
  2. Надсилати компетентній інстанції країни-учасниці не пізніше 31 січня кожного року перелік операторів, які мали перевірятися такою інстанцією до 31 грудня попереднього року, та надавати згаданій інстанції стислий щорічний звіт.

9. Контрольна інстанція або контрольний орган, згадані в пункті 1, зобов’язані:

М27
  1. Забезпечити, щоб, у випадку виявлення будь-яких порушень стосовно впровадження Статей 5 або 6, чи положень, згаданих в Статтях 3 та 4 Постанови Комісії (ЕС) №223/2003 від 5 лютого 2003 року стосовно вимог етикетування, пов’язаних з методом органічного виробництва для кормів, комбінованих кормів та кормових матеріалів(1), або заходів, згаданих в Додатку ІІІ, вказівки, передбачені Статтею 2, з посиланням на метод органічного виробництва, видалялися з всієї партії чи серії серійного виробництва, яких стосується виявлене порушення;

В
  1. У випадку явного порушення або порушення з тривалими наслідками, заборонити відповідному операторові реалізацію продуктів з посиланнями на метод органічного виробництва протягом терміну, який погоджується компетентною інстанцією країни-учасниці.

10. Згідно з порядком, наведеним в Статті 14, можна прийняти наступне:
  1. Детальні правила стосовно вимог, визначених в абзаці 5, та заходів, перелічених в параграфі 6;
  2. Заходи щодо впровадження стосовно положень пункту 9.

М10

11. Починаючи з 1 січня 1998 року та не применшуючи положення пунктів 5 та 6, затверджені контрольні органи мають відповідати вимогам, викладеним в умовах стандарту EN45011 від М15 -------------.

М15

12. (а) Стосовно виробництва м’яса худоби країни-учасниці мають забезпечити, без применшення положень Додатка ІІІ, щоб перевірки, пов’язані з усіма етапами виробництва, забою, розрізання та будь-якою іншою підготовкою, аж до продажу споживачеві, забезпечували (настільки, наскільки це можливо практично) відстеження продуктів тваринництва у ланцюжку вирощування, переробки та інших підготовчих ланцюжків, починаючи від підрозділу вирощування худоби до підрозділу остаточного пакування та/або етикетування. Вони зобов’язані інформувати Комісію разом зі звітом, згаданим в Статті 15, про контроль за вжитими заходами та їхнім виконанням.

(b) для інших продуктів тваринництва, відмінних від м'яса, додаткові положення щодо забезпечення (настільки, наскільки це можливо) відстеження викладено в Додатку ІІІ.

(с) в будь-якому випадку заходи, вжиті згідно зі Статтею 9, мають забезпечити одержання споживачами гарантії того, що продукти виготовлено у відповідності до цієї Постанови.

В