Текст який підготовлено системою consleg бюро офіційних публікацій Європейської Співдружності

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Вказівки на те, що продукти включено до схеми контролю

Стаття 10

М10
    1. Вказівки та/або логотип, зображені в Додатку V, які вказують на включення продукції до конкретної схеми контролю, можуть з’являтися на етикетці продуктів, згаданих в Статті 1, лише якщо такі продукти:
      1. Задовольняють вимогам статті 5(1) або (3);

М27
      1. Було перевірено системою контролю, згаданою в Статті 9, на всіх етапах процесу виробництва та підготовки, або, у випадку імпортованих продуктів, до них застосовувалися рівноцінні заходи; у випадку продуктів, імпортованих згідно зі Статтею 11(6), впровадження системи контролю має відповідати вимогам, рівноцінним тим, які передбачено Статтею 9 та, зокрема, її пунктом 4;
      2. Продаються безпосередньо виробником чи тим, хто їх готував, кінцевому споживачеві у запечатаній упаковці, або пропонуються на ринку у вигляді фасованих харчових продуктів; у випадку безпосереднього продажу виробником чи тим, хто готує їх, кінцевому споживачеві, запечатана упаковка не вимагається, якщо етикетування дозволяє чітко та однозначно визначити такий продукт.
      3. Вказують у маркуванні найменування та/або назву компанії виробника, того, хто готує, чи постачальника разом з найменуванням чи кодом контрольної інстанції або контрольного органу, а будь-які вказівки, що вимагаються згідно з положеннями постанови щодо маркування харчових продуктів, відповідають законодавству Співдружності.

В
    1. На етикетці або у рекламному матеріалі не можуть стояти твердження, які дозволяють покупцеві гадати, що позначення, показані в Додатку V, становлять собою гарантію найвищою органолептичної, харчової чи корисної для здоров’я якості.
    2. Контрольна інстанція та контрольні органи, згадані в Статті 9(1), зобов’язані:
  1. Забезпечити видалення позначення, показаного в Додатку V, з усієї партії чи серії, якої стосується згадане порушення у випадку виявлення невідповідності М10 згідно зі Статтями 5 та 6  чи вжиття заходів, згаданих в Додатку ІІІ;
  2. У випадку виявлення явного порушення чи порушення з тривалими наслідками, позбавити відповідного оператора права використовувати позначення, показане в Додатку V на термін, погоджений компетентною інстанцією країни-учасниці.
    1. Правила видалення позначення, показаного в Додатку V у випадку виявлення певних порушень Статей 5, 6 та 7, чи вимог та заходів Додатка ІІІ, можуть прийматися згідно з порядком, наведеним в Статті 14.

М10
Загальні заходи правозастосування

Стаття 10 а
    1. Якщо будь-яка країна-учасниця виявляє невідповідності чи порушення у застосуванні цієї Постанови в будь-якому продукті, що надходить з іншої країни-учасниці та має позначення, згадані в Статті 2 та/або в Додатку V, така країна зобов’язана повідомити про це ту країну-учасницю, яка призначила контрольну інстанцію чи затвердила контрольний орган та Комісію.
    2. Країни-учасниці вживають будь-яких заходів та дій, що вимагаються для припинення шахрайського використання вказівок, згаданих в Статті 2 та/або в Додатку V.

В
Імпорт з третіх країн

Стаття 11
    1. Не применшуючи вимог Статті 5, продукти, визначені в Статті 1, якщо вони імпортуються з третіх країн, можуть продаватися та купуватися лише якщо:
      1. Вони походять з третьої країни, що стоїть у списку, який має складатися рішенням Комісії згідно з порядком, викладеним у Статті 14, та виробляються у регіоні чи на підприємстві, які перевіряються контрольним органом, визначеним, відповідно, у рішенні, що стосується такої третьої країни, яка розглядається;
      2. Компетентна інстанція чи орган в третій країні видали свідоцтво перевірки, з зазначенням, що партію, визначену сертифікатом:
        • Було одержано за допомогою системи виробництва, де застосовуються правила, рівноцінні правилам, викладеним у М10 Статті 6 , та
        • Було перевірено системою контролю, визнаною рівноцінною системі, визначеній пунктом 2(b);
    2. З метою прийняття рішення щодо того, чи (для певних продуктів, визначених в Статті 1) можна включити будь-яку третю країну до переліку, згаданого в пункті 1(а), слід враховувати, зокрема, наступне:
          1. Гарантії, що їх така третя країна може запропонувати (принаймні щодо продукції, яку вона експортує до Співдружності) стосовно застосування правил, рівноцінних викладеним у М10 Статті 6 ;
          2. Дієвість контрольних заходів, що застосовуються, які (принаймні, щодо продукції, яку вона експортує до Співдружності) мають бути рівноцінними контрольним заходам, згаданим у Статтях 8 та 9, з метою забезпечити відповідність правилам, згаданим в пункті (а).

Виходячи з такої інформації, Комісія своїм рішенням може визначити регіони чи виробничі підрозділи, з яких походить продукт, або органи, перевірки яких можуть вважатися рівноцінними.
    1. Сертифікат, згаданий в пункті 1(b), має:
  1. Супроводжувати товар (у вигляді оригінального примірника) до приміщення першого одержувача вантажу; після цього імпортер зобов'язаний передати сертифікат у розпорядження М10 контрольного органу та/або контрольної інстанції щонайменше на два роки;
  2. Складатися згідно з порядком та зразком, які приймаються відповідно до порядку, визначеного у Статті 14.
    1. Детальні правила впровадження цієї Статті можуть визначатися згідно з порядком, визначеним у Статті 14.
    2. Вивчаючи запит з боку третьої сторони, Комісія зобов’язана вимагати від неї подання будь-якої необхідної інформації; Комісія також може доручити експертам провести, на підставі її доручення, вивчення на місці правил виробництва та заходів контролю, які фактично застосовуються в такій третій країні, що розглядається.

М2
    1. (а) Частково відступаючи від пункту 1, імпортер (імпортери) в будь-якій країни-учасниці зобов’язані одержати дозвіл компетентної інстанції такої країни-учасниці виходити М15 до 31 грудня 2005 року на ринок з продуктами, імпортованими з третьої країни, яку не включено до переліку, згаданого в пункті 1(а), за умови, що такий імпортер (такі імпортери) надає (надають) компетентній інстанції країни-учасниці, яка імпортує, достатній доказ того, що імпортовані продукти було вироблено згідно з правилами виробництва, рівноцінними викладеним у М10 Статті 6, та що до них застосовано заходи контролю рівноцінної дієвості тим, які згадано в Статтях 8 та 9, та що згадані заходи контролю є постійними та застосовується дієво.

Такий дозвіл є чинним лише доти, доки існує доказ того, що наведені вище умови задовольняються. М10 Дозвіл втрачає чинність з часу прийняття рішення включити таку третю країну до переліку, згаданого в пункті 1(а), якщо тільки сказане не стосується продукту, який було вироблено у регіоні, не обумовленому в рішенні, згаданому в пункті 1(а), та який не досліджувався в межах запиту, що подавався такою третьою країною, та лише якщо така третя країна погодилася на продовження домовленостей про дозвіл, передбачених в такому пункті. 

(b) Якщо країна-учасниця одержала достатній доказ з боку імпортера, вона зобов’язана негайно повідомити про це Комісію та інші країни-учасниці, третю країну, з якої імпортуються інші продукти, та надати детальну інформацію стосовно виробництва та домовленостей про перевірку, та про гарантії, яка б доводила, що вони є постійними та застосовується дієво.

(с) На прохання будь-якої країни-учасниці чи за ініціативою Комісії, питання передається на вивчення Комітетові, на який посилається Стаття 14. Якщо згадане вивчення показує, що імпортовані продукти не вироблялися згідно з рівноцінними правилами виробництва та/або заходами контролю відповідної дієвості, Комісія зобов’язана звернутися до країни-учасниці, яка надала дозвіл, з проханням його відкликати. Згідно з порядком, на який є посилання в Статті 14, можна прийняти рішення щодо того, що імпортні операції, які розглядаються, мають заборонити або що їх продовження підпадає під дію певних умов імпорту, які скориговане на певний період.

(d) Повідомлення, згадане в підпункті (b), не вимагається, якщо воно стосується домовленостей щодо виробництва та перевірки, про які вже повідомила інша країна-учасниця згідно з пунктом (b), якщо тільки не надано суттєвих нових доказів на обґрунтування перегляду наслідків вивчення та прийняття рішення, згаданого в підпункті (с).

Не пізніше 31 липня 1994 року Комісія зобов’язана заново вивчити положення пункту 1 та подати відповідні пропозиції щодо його перегляду.

М10

7. Комісія має право, згідно з порядком, викладеним в Статті 14, на прохання будь-якої країни-учасниці, затвердити контрольний орган будь-якої третьої країни, який попередньо вже розглядала зацікавлена країна-учасниця, та додати його до переліку, згаданого в пункті 1(а). Комісія зобов’язана передати таке прохання зацікавленій третій країні.

В