№
|
Змістовні модулі та їхня структура
|
Загальна
|
лекції
|
семінари / (пр. зан.)
|
інд.
|
Самост.
|
|
3 курс, 6 семестр
|
|
|
|
|
|
|
Перший модуль
|
38
|
14
|
|
|
24
|
1.1.
|
Історико-економічні та культурні предпосилки розвитку хорової музики в епоху Середньовіччя
Григоріанський хорал-музичний „кодекс” Західного Середньовіччя. Основні співацько-хорові жанри музики Середньовіччя.
|
6
|
2
|
|
|
4
|
1.2
|
Розвиток багатоголосся у церковному співі.
Світські співацькі жанри. Творчість трубадурів, труверів, міннезінгерів..
|
6
|
2
|
|
|
4
|
1.3
|
Нове у системі нотного запису.
Слухання у запису фрагментів „Григоріанського хоралу”
|
3
|
1
|
|
|
2
|
1.4
|
Основні жанри творчості візантійських церковних гімнів (псалми, гімни, антифони, кондаки, стихирі, канони, тропарі)
Переймання співацького жанру й традицій візантійського церковного співу Київською Руссю у Х ст.
|
6
|
2
|
|
|
4
|
1.5
|
Стильові особливості виконання середньовічної церковної музики. Слухання зразків середньовічної музики у запису.
|
3
|
1
|
|
|
2
|
1.6
|
Вокальна поліфонія епохи Відродження.
Еволюція поліфонічного письма, формування гармонії, поступовий перехід від поліфонічного до гомофонно-гармонічного складу письма
|
4
|
2
|
|
|
2
|
1.7
|
Поліфонічні школи у західноєвропейському Відродженні (Римська, Нідерландська, Венеціанська, англійська та т.ін.)
Основні співацько-хорові жанри епохи Відродження.
|
4
|
2
|
|
|
2
|
1.8
|
Стильові особливості виконання хорової музики Відродження
|
3
|
1
|
|
|
2
|
1.9
|
Аналіз хорової творчості композиторів епохи Відродження: Ж.Депре, К.Жанекен, Дж.Палестрина, О.Лассо.
Твори для аналізу:
Дж .Палестрина: „Меса папи Марчелло”, фрагменти меси „Хвала Сиону”, мадригали
О.Лассо: „Матона”, „Старый муж”.
|
3
|
1
|
|
|
2
|
|
6 семестр , другий модуль
|
38
|
14
|
|
|
24
|
2.1.
|
Хорова музика XVII- другої половини XVIII ст. Виникнення жанрів ораторії й кантати. Жанр духовної ораторії й духовного концерту у Германії.
|
6
|
2
|
|
|
4
|
2.2
|
Хорова музика XVIII ст.
Розвиток жанрів ораторії, кантати, меси, пассіонів.
|
4
|
2
|
|
|
2
|
2.3
|
Хорова творчість І.С.Баха. Жанр ораторії у творчості Г.Ф.Генделя.
|
6
|
2
|
|
|
4
|
2.4.
|
Твори для аналізу: І.С.Бах „Кyrіе” з меси h-moll. Хори з „Страстей по Матфею”, „Страстей по Иоанну”, кантати „Умиротворенный Эол”, „ Состязание Феба и Пана”. Г.Ф.Гендель. Хори з ораторії „Самсон”, „Месія” , „Іуда Маккавей”
|
6
|
2
|
|
|
4
|
2.5.
|
Становлення опери. Хори в перших операх. Нове розуміння драматичної функції хору в опері.
|
4
|
2
|
|
|
2
|
2.6
|
Оперна реформа К.В.Глюка.
Твори для аналізу: хори з опер „Орфей”, „Альцеста”, „Ифигения в Авлиде”
|
3
|
1
|
|
|
2
|
2.7
|
Хорові добутки малих форм, крупна хорова форма й оперні хори у творчості композиторів – віденських класиків, їх стильові особливості
|
3
|
1
|
|
|
2
|
2.8
|
Аналіз хорової творчості Й. Гайдна,
В. Моцарта, .
|
3
|
1
|
|
|
2
|
2.9
|
Аналіз хорової творчості Л.Бетховена.
Твори для аналізу: хори з ораторій Й.Гайдна „Сотворение мира” та „Времена года”, „Нельсон-месса”; хори з опер В.Моцарта „Идоменей”; „Волшебная флейта”, „Большая месса” („Кyrіе” ), „Реквием”; хори малих форм. Фінал Дев’ятої симфонії Л.Бетховена, „Торжественная”, хори малих форм
|
3
|
1
|
|
|
2
|
|
7 семестр, 3 модуль
|
38
|
14
|
|
|
24
|
3.1
|
Хорова музика ХІХ ст.
Концертне виконання – превалююча форма буття хорової музики у ХІХ ст.
|
6
|
2
|
|
|
4
|
3.2
|
Виникнення масових хорових об’єднань у різних містах Європи, новий хоровий стиль – Лидертафель
|
4
|
2
|
|
|
2
|
3.3
|
Нові тенденції у хоровій творчості композиторів-романтиків: жанри, форми, особливості хорового письма.
|
6
|
2
|
|
|
4
|
3.4
|
Аналіз хорових творів композиторів-романтиків: К.М.Вебера, Ф.Шуберта, Ф.Мендельсона, Р.Шумана
Твори для аналізу:
К.М.Вебер. Хори з опер „Вольный стрелок”, „Оберон”, „Пісні-хори”.
Ф.Шуберт. Меса Q-dur, чоловічі хори
Ф.Мендельсон. Хори малих форм a cappella, чоловічі хори.
Р.Шуман. Хори з ораторії „Рай и Пери”, „Реквием по Миньоне”, хори малих форм
|
6
|
2
|
|
|
4
|
3.5
|
Соціально-політичні посилання, музичні у тому числі, хорового мистецтва на рубежі ХІХ-ХХ ст.
|
4
|
2
|
|
|
2
|
3.6
|
Розвиток хорової музики цього періоду в основному у рамках оперного жанру та крупних форм.
Місце й значення хору в операх західноєвропейських композиторів
|
3
|
1
|
|
|
2
|
3.7
|
Твори для аналізу.
Дж. Верді. Хори з опер „Набуко”, „Ломбардцы”, „Риголетто”, „Трубадур”.
Ж.Бізе. Хори з опери „Кармен”.
С.Монюшко. Хори з опери „Галька”.
Б.Сметана. Хори з опери „ Проданная невеста”
|
3
|
1
|
|
|
2
|
3.8
|
Нові тенденції у західноєвропейській музиці другої половини ХХ ст. та їх проява у хоровій музиці
Хорова творчість композиторів „Шестёрки”
|
3
|
1
|
|
|
2
|
3.9
|
Нові направлення в хоровій музиці –неофольклористика
Аналіз хорової творчості композиторів К.Дебюссі та М.Равеля.
Твори для аналізу.
М.Равель. Хори a cappella для мішаного складу.
Ф.Пуленк. Кантата для мішаного хору й оркестру „Засуха”, хор „Грусть” на вірші Поля Елюара.
К.Орф. Хори з кантати „Кармина Бурана”
Хорові твори Б.Бриттена та П.Хіндеміта
|
3
|
1
|
|
|
2
|
|
4 курс, 7 семестр
|
|
|
|
|
|
|
Четвертий модуль
|
38
|
14
|
|
|
24
|
4.1.
|
Співацько-хорова культура ХУ-ХУІІІ ст.
Види співів: знаменне, тристрочне, партесне; кантати, хоровий концерт.
|
6
|
2
|
|
|
4
|
4.2
|
Зв’язок хорового мистецтва з народною творчістю
|
6
|
2
|
|
|
4
|
4.3
|
Перші оперні хори.
|
3
|
1
|
|
|
2
|
4.4
|
Аналіз хорової творчості композиторів М.Березовського та Д.Бортнянського.
|
6
|
2
|
|
|
4
|
4.5
|
М.Березовський. Концерт „ Не отвержи мене во время старости
Д.Бортнянський. Концерт №32 „Скажи, ми, Господи, кончину мою”.
„ Херувимская ” №7
|
3
|
1
|
|
|
2
|
4.6
|
Роль хору у затвердженні ідеї у оперній творчості російських композиторів кінця ХУІІІ- початку ХІХ ст.
|
4
|
2
|
|
|
2
|
4.7
|
Твори для аналізу:
М.Глинка. Хори з опер „Іван Сусанін” та „Руслан і Людмила”
О.Даргомижський. Хори з опери „Русалка”
О.Бородін. Хори з опери „Князь Ігор”
М.Мусоргський. Хори з опери „Борис Годунов” і „Хованщина”
|
4
|
2
|
|
|
2
|
4.8
|
Твори для аналізу:
М.Р-Корсаков. Хори з опер „Псковитянка”, „Майская ночь”, „Снегурочка”, „Ночь перед Рождеством”, „Садко”, „Царская невеста”, „Сказание о невидимом граде Китеже”
|
3
|
1
|
|
|
2
|
4.9
|
Твори для аналізу:
П.Чайковський. Хори з опер „Евгений Онегин”, „Опричник”, „Чародейка”, „Мазепа”
|
3
|
1
|
|
|
2
|
|
4 курс, 8 семестр
|
|
|
|
|
|
|
П’ятий модуль
|
32
|
12
|
|
|
20
|
5.1
|
Хори a cappella і у супроводі в творчості російських композиторів ХІХ ст.
|
6
|
2
|
|
|
4
|
5.2
|
Огляд хорової творчості композиторів М.Глинки, П.Чайковського, С.Танєєва
|
7
|
3
|
|
|
4
|
5.3
|
Огляд хорової творчості композиторів С.Рахманінова, В.Каліннікова, А.Костальського, .
|
7
|
3
|
|
|
4
|
5.4
|
Огляд хорової творчості композиторів А.Архангельського, П.Чеснокова
|
6
|
2
|
|
|
4
|
5.5
|
Аналіз хорів a cappella
|
6
|
2
|
|
|
4
|
|
Шостий модуль
|
33
|
12
|
|
|
21
|
6.1
|
Розквіт жанрів: кантата і ораторія у творчості російських композиторів ХХ ст.
|
7
|
2
|
|
|
5
|
6.2
|
Твори для аналізу
С.Прокоф’єв. Кантата „Александр Невский”
Г.Свиридов.Кантата „Курские песни”
М.Коваль. Ораторія „Емельян Пугачев”
|
9
|
3
|
|
|
6
|
6.3
|
Хори a cappella у творчості композиторів другої половини ХХ ст.
Огляд творчості композиторів В.Шебаліна, Д.Шостаковича, Г.Свиридова, В.Салманова, Р.Щедріна, Ю.Фалика, Ю.Слонімського
|
9
|
4
|
|
|
5
|
6.4
|
Твори для аналізу.
В.Шебалин. Хори на вірші російських поетів.
Д.Шостакович „Десять поэм”
Г.Свиридов Шість хорів на вірші С.Єсеніна.
Р.Щедрін. „Тиха украинская ночь”, „Тбилисские базары”, на вірші А.Вознесенського
|
8
|
3
|
|
|
5
|
|
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН
|
217
|
80
|
|
|
137
|
