Клавдія Йосифівна Кілінська Фізична географія Карпато-Подільського регіону навчально-методичний посібник

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание 8.4. Охорона тваринного світу 9. Несприятливі природні процеси Сільсь­ко­господарське природо­користування

Подобный материал:

• Дидактичні матеріали для формування компетентності учнів з курсу «Фізична географія, 1072.29kb.
• Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
• Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
• Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
• Навчально-методичний комплекс розроблено до програми курсу «Політична географія з основами, 2104.05kb.
• Навчально-методичний комплекс розроблено до програми курсу «Історична географія з основами, 1176.46kb.
• М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
• Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
• Г. М. Лавренчук задачі з географії навчально-методичний посібник, 726.53kb.

8.4. Охорона тваринного світу

Одним із важливих шляхів охорони тваринного світу є створення раціональної мережі заповідних територій. Разом з тим охорона ареалів проживання тваринного світу вирішується не тіль­ки шляхом заповідання, але й прийнятими законодавчими актами, що передбачають збережен­ня се­редовища проживання, умов роз­множення і шляхів міграції.

В межах КПР зареєстровано 60 видів ссавців, з яких 7 видів ко­махоїдних (сімейство кротових 1, їжакові 1, землерийки 5); 16 видів рукокрилих (підковоносі 2, гладконосі 14), 1 вид зайцепо­дібних (зайцеві); 19 видів гри­зунів (білкові 1, соневі 3, тушкан­чи­кові 1, мишині 6, хом’ячкові 8); 13 видів хижаків (собаки 4, ведмеді 1, куниця 8); 4 види парнопалих

Теріофауна представлена бореальними (> 30 %), лісостепо­вими (> 41 %), інтразональними (20 %), синантропними і альпій­ськими (> 9 %) видами західноєвропейського середзем­но­морсько­го, східноєвропейського і палеоарктичного поход­ження.

У КПР гніздяться, зимують (чи знаходяться під час сезон­них міграцій) 300 видів птахів, які належать до 16-ти загонів. Уста­новити їх кількість складно через міграційність і різночасове пере­бування. Унікальними є середньоєвропейський рябчик, карпат­ський і альпійський трьохпалий дятел, європейська оляпка, альпій­ський білозобий грач, глухар, довгохвоста неясить, зелений та сі­рійський дятел, поповзень зви­чайний.

Генофонд плазунів представлений 8-ма видами загону лус­кових. Це ящір­коподібні, вужеві, гадюкові. До складу герпето­фау­ни входять болотна чере­паха, зелена ящірка, степова гадюка.

Зоогеографічний аналіз герпетофауни виявив 2 серед­зем­номорсько-євро­пейські (зелена ящірка, вуж водяний), 4 палеоарк­тичні (прудка і живородна ящірки, звичайний вуж та звичайна га­дюка), 4 європейські (черепаха, ескулапів полоз, мідянка, верете­ни­ця) види.

Генофонд батрахофауни (земноводні, амфібії) є одним з найбагатших. Із 33-х видів зареєстровано 5 видів саламандрових, 11 безхвостих, серед яких переважають тритони. У водоймах меш­кає 53 ви­ди круглоротих і риб. Велику групу формують молюски (55 видів), які виокремлюють територію як провінцію європей­ських мішаних і широколистяних лісів й комахи, більшість із яких є ендеміками та реліктами. Багато ще є невідомих і недосліджених таксонів.


Практична робота

1. Визначте райони поширення основних класів тварин­ного світу КПР.

2. Охарактеризуйте сучасні проблеми ведення мисливсько­го господарства у КПР.

3. Складіть реєстр видів тваринного світу, занесених до Червоної книги України.

Самостійна робота

1. За картосхемою „Тваринний світ України” складіть ха­рактеристику тваринного світу рівнинної та гірської частини КПР.

2. Проаналізуйте схеми зоогеографічного районування.

3. Визначте вплив природно-господарських умов на місця перебування тваринного світу.


Теми рефератів

1. Тваринний світ Подільської височини.

2. Основні аспекти охорони тваринного світу.

3. Міграція тваринного світу (на прикладі території КПР).


Контрольні запитання та завдання

1. Назвіть учених-географів, біологів, зоологів, що займа­лися вивченням тваринного світу Українських Карпат і Поділь­ської височини.

2. Охарактеризуйте основні фауністичні групи території КПР.

3. Що означає генофонд тваринного світу? Що таке акліматизація тваринного світу?

Література

1. Атлас природных условий и естественных ресурсов Ук­раинской ССР. – М.: 1978. - С. 141-144.

2. Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – К.: Ра­дянська школа. - 1966. - 167 с.

3. Кілінська К. Географія рідного краю. Навчально-мето­дичний посібник. Випуск 5. Чернівці. Рута. – 2004. – 99 с.

4. Кілінська К. Еколого-прогнозна оцінка природно-госпо­дарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України. – Чернівці. – Рута. – 2007. – С. 131-145, 198-205.

5. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія Украї­ни. К.: - Знання. – 2003.- С. 168-172.

6. Українські Карпати. Природа. К.: Наукова думка. – С. 64-108.

9. НЕСПРИЯТЛИВІ ПРИРОДНІ ПРОЦЕСИ

Сучасні фізико-географічні процеси відбуваються на ланд­шафтно-зональному фоні при різному співвідношенні природних і антропогенних ландшафтів. Основними джерелами і чинниками їх виникнення є сонячна енергія, атмосферна циркуляція, енергія зем­ної кори. Господарські процеси призводять до виникнення підзем­них пустот, суфозійно-про­валь­них воронок, просідання поверхні, ут­во­рення водосховищ, кар’єрів, затоплення і підтоплення сіль­сько­господарських угідь, „зникнення” населених пунк­тів, ви­рубу­вання лісових ма­сивів тощо. Екологічний ризик пов’язаний з роз­повсюд­женням карстонебезпечних порід (до 60 % площі КПР), інтенсив­ним розвитком зсувних процесів. Непередбачувані нас­лідки погір­шення нпс зумовлені розробкою сольових родовищ (понад 30 ро­довищ, серед яких найбільші Калуське і Стебницьке), розвідкою та експлуата­цією нафтових і газових родовищ (роз­ві­дано понад 30 ро­довищ нафти і газу). Розробка піщано-гравійних родовищ су­про­воджується змі­ною гідро­логічних умов річок, їх об­мілінням, збільшенням ерозій­ної діяльності. Запаси піщано-гравій­них відкла­дів практично не відновлюються: щорічний видобуток від 7 до 9 млн. м³ привносить у нпс 0,6-0,7 млн. м³ донних нано­сів.

Антропогенний вплив на рельєф проявляється прямо (зни­щення природних й утворення штучних форм) і опосередковано (посилення (відновлення) природних процесів). Прямий вплив на рельєф відбу­вається при промислово-видобувному природокорис­туванні (нагромад­ження побічних продуктів при видобутку корис­них копалин, відходів вугільного і хімічного виробництва). Побічні гірські породи рівно­біжно із си­ровиною попадають під вплив атмо­сферних опадів, віт­ру, перепаду температури повітря. Внаслідок цього ут­ворюються осипища, опливини, відбувається просадка ґрунту, трі­щини, зсуви й обвали.

Схили річкових долин Подільської і Передкарпатської ви­сочин „викривлені” зсувами. Формування зсувних територій відбу­вається при близькому за­ляганні ґрунтових вод до денної поверхні. Зсуви приурочені до нижніх частин схи­лів. Найчастіше переважа­ють задернова­ні зсуви на підмивних схи­лах річкових долин, уздовж лісових до­ріг, на лісорозробках. Отже виникнення зсувів зумовлено господарською діяльністю людини.

Обвали, опливини, підтоплення, переосушення земель ви­никає при будів­ництві ставків, водосховищ тощо. З біль­шістю з них за допомогою ме­ліоративних захо­дів можна „справи­тися” (ста­білізувати), однак таке явище, як зміна гідрографічної ме­ре­жі та зменшення (знищення, зникнення) малих річок є катастро­фіч­ним. І.П. Ковальчук виявив, що у 1925 р. на лівому березі р. Дніс­тер бу­ло 2689 річок різного порядку. Через 30 років (1955 р.) їх на­рахо­вувалося 2242. Така ситуація ви­явлена на правобережних допли­вах. Однією з основних причин такого стану є госпо­дар­ська діяль­ність людини, її меркантиль­ність наці­лена на будівницт­во та вико­ристання штучних річок-каналів, які, на відміну від при­родних, повноводні упродовж року.

Сучасна зміна НПС обумовлена сільськогосподарським, лі­согосподарським, поселенським природокористуванням. Сільсь­ко­господарське природо­користування (сільськогосподарські землі, пасовища, сіножаті, луки, полонини) призводить до розвитку й ак­тивізації площинної й лінійної ерозії, „формує” земляні вали, штуч­но „перебудовує” схили. Лісогосподарська діяльність інтенсифікує дефляцію ґрунтів. Зменшення лісових площ підштовхує до виник­нення селевих процесів. Так, у басейні р. Прут з 1900 по 1941 рр. за­фік­совано п‘ять селепроявів. Починаючи з 1948 р. вони проявля­лися через кожні 2-3 роки. З 1970-х років їх кількість постійно збільшувалася. Катастрофічні селі зафік­со­вані у 1927 р. (басейн р. Черемош), 1947-1948 рр. (басейн р. Тиси), 1959, 1992, 1999 рр. (ба­сейн р. Прут), 1969 р. (басейни лівих допли­вів рр. Дністер і Прут), з 2001 р. селі постійно відбуваються у басейнах річок За­карпаття. Формування поселенських ландшафтів на початку ХХ ст. узгод­жу­валося з геоде­зичною й містобудівною службами, які врахову­ють властивості рельєфу.

Зміни у НПС відбуваються при прокладанні водопровідних і кана­лізаційних мереж, залізниць. Будівництво залізничної мережі у КПР визнано як незначне і низьке (Українські Карпати), низьке та помірне (Поділь­ська височинна область) (В.П. Палієнко, 2005). Лі­нійні споруди (залізниці, автомобільні шляхи, нафто- і газо­про­во­ди) інтенсифікують підтоплення і заболочування, призводять до під­різку схилів, „випирання” ґрунтового покриву з-під дорожніх на­си­пів. Особливо відчутно реагують гірські території КПР, де відбу­вається ніве­лювання поверхні, переміщення земельної маси, „роз­криття” корінних порід та ін. Майже в усіх річкових долинах, де прокладені автошляхи, розвиваються бокові зсуви.

Діяльність людини вплинула не тільки на окремі влас­ти­вості компонентної структури НПС, а й суттєво змінила природ­ні ландшафти.


Практична робота

1. Користуючись картографічним матеріалом виділіть ра­йони інтенсивного прояву фізико-географічних процесів.

2. Складіть перелік несприятливих кліматичних явищ і процесів та нанесіть їх на контурну карту.

3. Охарактеризуйте несприятливі природні процеси вашого населеного пункту.


Самостійна робота

1. Складіть фізико-географічну характеристику карстових областей КПР.

2. Визначте природні, антропогенні, природно-антро­поген­ні особливості прояву у часі і просторі несприятливих природних процесів КПР.

3. Доведіть вплив несприятливих природних процесів на формування екологічної ситуації вашого населеного пункту.


Контрольні запитання та завдання

1. Складіть визначення фізико-географічного процесу.

2. Виявіть природні райони КПР з найбільшим і наймен­шим проявом несприятливих природних процесів і явищ.

3. Охарактеризуйте причинно-наслідковий генезис розвит­ку несприятливих природних процесів в КПР.

4. Визначте роль господарської діяльності людини на ви­никнення і формування несприятливих природних процесів.


Тематика рефератів

1. Природні, природно-антропогенні й антропогенні проце­си у КПР.

2. Вплив природних умов на розвиток несприятливих при­родних процесів.

3. Вплив господарської діяльності людини на розвиток не­сприятливих природних процесів.

4. Несприятливі природні явища і процеси: сутність, від­мінність, особливості.


Література

1. Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г. Теоретические и прак­тические вопросы определения экономического ущерба от загряз­нения окружающей среды. – К.: Знание. - 1982. – 15 с.

2. Барановський В.А., Шищенко П.Г. Екологічний стан агро­ландшафтів та шляхи його оптимізації // Фізична геогра­фія та геоморфологія. Міжвідом­чий науковий збірник. К.: Обрії. – 2005. – Вип. 48. – С. 24–29.

3. Белявский Г.А., Корженевский Б.А. Естественные ресур­сы подземных вод зоны дренирования и карст Подолья // Проб­лемы изучения и использования природных богатств водных ресурсов и охраны природы. Материалы Второй научной конфе­ренции по изучению и использованию производительных сил По­долья. СОПС. – К.: 1971. – С. 22–23.

4. Веклич О.О. Виснаження природного капіталу Ук­раїни // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. При­родно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку. – Зб. наук. праць (XLVI). – Львів: 2004. – Вип.2. – С. 23–29.

5. Кілінська К. Географія рідного краю. Навчально-мето­дичний посібник. Випуск 5. Чернівці: - Рута, 2004. – 99 с.

6. Кілінська К. Екологічна ситуація в Україні // Еко­номічна і соціальна географія України: Матеріали для практичних і семінарських занять та вказівки до їх виконання. – Тернопіль, 1998. – С. 268–295.

7. Кілінська К. Еколого-прогнозна оцінка природно-госпо­дарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України. – Чернівці: – Рута. – 2007. – С. 131-133, 177-186, 274-279.

8. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія Ук­раїни. К.: - Знання. – 2003.- С. 184-196.