Клавдія Йосифівна Кілінська Фізична географія Карпато-Подільського регіону навчально-методичний посібник
Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Дидактичні матеріали для формування компетентності учнів з курсу «Фізична географія, 1072.29kb.
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
- Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
- Навчально-методичний комплекс розроблено до програми курсу «Політична географія з основами, 2104.05kb.
- Навчально-методичний комплекс розроблено до програми курсу «Історична географія з основами, 1176.46kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
- Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
- Г. М. Лавренчук задачі з географії навчально-методичний посібник, 726.53kb.
Самостійна робота
1. За картосхемою „Рослинність” охарактеризуйте рослинний покрив рівнинної і гірської частини території КПР.
2. Проаналізуйте схеми геоботанічного районування.
3. Виявіть кліматично-геоморфологічні особливості поширення рослинного покриву.
Теми рефератів
1. Зміна рослинного покриву на території КПР за останнє століття.
2. Флористичні ресурси території КПР.
3. Охорона природи та раціональне природокористування рослинного покриву КПР.
Контрольні запитання та завдання
1. Яким географічним законам і закономірностям підпорядковується поширення рослинного покриву на території КПР?
2. Виявіть особливості поширення рослинного покриву в історичному минулому.
3. Охарактеризуйте рослинні зони КПР.
4. Складіть характеристику лісових районів та областей КПР.
Література
1. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. – М.: - 1978. - С. 127-140.
2. Біологічна продуктивність гірськососнового криволісся. – К.: Наук. думка. - 1974. – 160 с.
3. Верес В.Ф., Горошко С.К. и др. Лесной комплекс в Карпатах. – М.: Лесная промышленность. - 1983. - 230 с.
4. Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – К.: Рад. шк. - 1966. - 167 с.
5. Генсирук С.А. Рациональное природопользование. - М.: Лесная промышленность. - 1979. - 312 с.
6. Гладун Я.Д., Терлецький В.К. Побічне користування: Ягоди, плоди, їстівні гриби, лікарські рослини // Посібник Карпатського лісівника. - Ужгород: - Карпати. - 1980. - С. 220-226.
7. Кілінська К. Географія рідного краю. Навчально-методичний посібник. Випуск 5. Чернівці. Рута. – 2004. – 99 с.
8. Кілінська К. Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України. – Чернівці. – Рута. – 2007. – С. 131-133, 177-186, 274-279.
9. Малиновський К.А. Рослинність високогір’я Українських Карпат. - К.: Наук. думка. - 1980. – 278 с.
10. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України. К.: - Знання. – 2003.- С. 168-172.
11. Українські Карпати. Природа. К.: Наукова думка. – С. 64-108.
8. ТВАРИННИЙ СВІТ
Тваринний світ КПР складається з представників різного еволюційного рівня, які мігрують та приживаються в умовах сучасного НПС (рис. 8.1). Група „мігрантів” обмежена у пересуванні, вимоглива до умов проживання. Види з обмеженим ареалом поширення трапляються спорадично (до прикладу глухар зустрічається тільки в Українських Карпатах).
Тваринний світ КПР вивчали вітчизняні та зарубіжні географи, зоологи, біогеографи. Комахам, павукоподібним і молюскам присвячені роботи К.К. Фасулаті, Т.А. Твердіної, Г.М. Рошко, І.І. Бокотея, В.І. Пономарчука, І.К. Загайкевича, В.І. Юріної. Описи безхребетних дуже лаконічні. Хребетна фауна (іхтіофауна) вивчена краще (А.П. Маркевич, І.І. Короткий, І.Д. Шнаревич, Л.К. Опалатенко, Г.І. Нікольський, В.А. Григораш, І.І. Турянін, І.І. Коклюшев ін.). Інформацію про земноводних та рептилій знаходимо у К.А. Татаринова, І.Ф. Андрєєва, М.Ф. Нікітенко, В.І. Таращука, Ю.І. Пащенка, М.М. Щербака, М.І. Щербаня. Дослідженням птахів займалися Ф.І. Страутман, А.Б. Кістяківський, Л.А. Портенко, М.Я. Кучеренко, А.М. Клітін, А.І. Островський. Характеристику класу ссавців склали К.А. Татаринов, І.Д. Шнаревич, Б.Р. Пілявський, І.І. Колюшева, Ю.І. Крочко та ін. Цей доробок дає змогу виявити основні фауністичні групи, скласти їх повний опис за класами і визначити ареали розселення.
8.1. Основні класи тваринного світу
Ссавці. ссавці (mamalia) – високоорганізовані хребетні, які утворюють найбільший і найрізноманітний клас тваринного світу. Серед них зустрічаються наземні, підземні, деревні, літаючі й водні форми, що пристосувалися до існуючих умов проживання. За характером живлення поділяються на вузько спеціалізовані і всеїдні, між якими існує група перехідних форм. За способом активності виділяються види з денною активністю, активні протягом доби, нічні види. їх тривалість життя коливається від одного до кількох десятків років. Найменший представник класу – карликова білозубка, має довжину тіла 3,5 см, і вагу 1,5 г. Ссавці слугують об’єктами промислів, джерелом м’яса, хутра, пуху.
Рис. 8.1. Тваринний світ
Наразі зафіксовано близько 70 видів високоорганізованих тварин. Це хижаки, парнопалоподібні, комахоїдні, рукокрилоподібні, зайцеподібні, гризуні (табл. 8.1).
Таблиця 8.1
Основні класи фауни Карпато-Подільського регіону
№ пп. | клас | Представники класу | Загальна характеристика |
1 | 2 | 3 | 4 |
1. | Хижаки | Вовк сірий, лисиця звичайна, ведмідь бурий, лісова куниця, лісовий тхір, лісовий кіт, рись | У плейстоцені-голоцені фауна хижаків різноманітна за рахунок великих печерних ведмедів, гієн |
2. | Парнопа-лоподібні | Благородний олень, європейська козуля, європейський зубр, дика свиня, муфлон | Більшість із них проходять акліматизацію у гірській місцевості |
3. | Комахо- їдні | Кріт, їжак, звичайна, мала, альпійська бурозубка, звичайна і мала кутори | Зустрічаються у горах повсюдно |
4. | Зайце- подібні | Заєць-русак, заєць-біляк | Ареал проживання зайця-русака простежується повсюдно на рівнинах і в горах до субальпійського поясу |
5. | Гризуни | Ондатра лісова, карпатська білка, горішникова соня (мущлівка), лісова соня, полчок, лісова, польова, домова, жовтогорла миша, сірий пацюк, мала, водяна, підземна, темна, звичайна і снігова полівки | Зустрічаються в горах до висоти 1850 м над р. м. Характеризуються масовим розмноженням у роки високої врожайності сільськогосподарських культур |
6. | Рукокрило- подібні | Ушан, нетопир-карлик, лісовий нетопир, рижа вечерниця, північний кажан, кажан двоколірний | Поселяються на рівнинах і у нижніх лісових поясах |
Птахи. У КПР фауна птахів нараховує близько 250 видів (для порівняння: в Україні зареєстровано > 360 видів) (табл. 8.2).
Залежно від осілості їх поділяють на осілі (проживають постійно на одному місці), кочівники (перелітають з одного місця на інше, або прилітають на час гніздування), перелітні (“поселяються” навесні та восени) і прилітні (прилітають на линьку, чи ведуть бродячий спосіб життя). 80 % орнітофауни України – це птахи.
Плазуни (Reptilia). До них належать сімейства лускоподібних, ящіркоподібних, вужевих, гадюкових. для свого розвитку і проживання плазуни потребують теплі й сухі умови. У КПР сімейство лускоподібних нараховує 8 видів, сімейство ящіркоподібних 2 види (швидка і живородна ящірки). за півроку з одного гектара вони знищують до 360 тис. комах. Сімейство вужевих складає вуж звичайний і водяний, ескулаповий полоз і мідянка.
Таблиця 8.2
Основні види птахів Карпато-Подільського регіону
№ пп. | Основні класи | Види | Коротка характеристика |
1 | Гагароподібні | Червонозоба гагара | Прилітає та зимує на не замерзаючих водоймах |
2. | Поганкопо-дібні | Чорношийкова, сірощока і велика поганки | Мігрують із рівнинних територій у гірські |
3. | Бузькоподібні | Білий і чорний бузьок, сіра, жовта і мала біла чапля, кваква | Синантропні перелітні види |
4. | Гусеподібні | Кряква, чирок-тріскунок, чирок-свистунок, лебідь-шипун, сіра Гуска, звичайний гоголь | Більшість гніздиться, деякі залишаються на зимівлю |
5. | Соколино- подібні | Звичайний осоїд, червоний і чорний коршуни, карликовий орел, тетерев’ятник, перепелятник, канюк, беркут, польовий, степовий, лучний і очеретовий луні, змієїд, степовий орел, дерник, балобан, кобчик, степова і звичайна пультельги | Зникли 5 видів соколиноподібних (скопа, орлан-білохвостий, сип, бородач, чорний гриф). Нараховуються 23 види денних птахів-хижаків із яких 16 відносяться до сімейства яструбових, 7 до соколиних |
6. | Куроподібні | Тетерів, глухар, рябчик, сіра куріпка, перепілка, фазан | Мешкають на рівнинах і в горах до висоти 1400 м |
7. | Журавлині | Сірий журавель, коростіль, погониш, очеретниця, лисуха | Представлені 8-ма видами журавлиних і пастушкових |
8. | Ржанко- подібні | Малий зуїк, перевізчик, золотиста ржанка, галстучник, кулик-горобець, білохвостий пісочник, червонозобик, великий веретеник, круглоносий вунчик, срібляста, озерна та чорна чайки, чорна крячка, короткохвостий поморник | Нараховують 36 видів, більшість перелітні |
9. | Голубині | Вяхір, клінтух, сизий голуб, звичайна горлиця | 3 види голубів, 2 види горлиць. Поширені у лісовому поясі |
10. | Зозулеподібні | Зозуля звичайна | Мешкає повсюдно |
11. | Совино-подібні | Болотна сова, біла сова, довгохвоста неясип, мохнатоногий сич, філін, домовий сич | Нараховують 11 видів. Зустрічаються на рівнинах і у передгір’ї |
12. | Дятлеподібні | Вертишийка, мідний дятел, яскравий дятел, сірійський дятел | Зустрічаються 9 осілих видів |
13. | Горобце-подібні | Берегова, дерев’яна ластівка, рогатий і польовий жайворонки, біла та жовта трясогузка, чорночолий та сірий сорокопут, сойка, галка, грач, свіретель, кропивник, мухоловка-білошейка, звичайна кам’янка | Проживає 110 видів, що відносяться до 21 сімейства. |
До Червоної книги України занесений ескулаповий (лісовий) полоз. Це велика змія довжиною до 130 см і вагою до 400 г. Із сімейства гадюкових зустрічається звичайна гадюка. Вона отруйна, живиться гризунами.Земноводні (amphibia). Сімейство хвостатих представлено 5-ма видами, які відносяться до саламандрових. Це звичайний, гребінковий, карпатський і альпійський тритони, плямиста саламандра. Карпатський тритон – звичайний представник хвостатих земноводних, зустрічається на висотах від 200 до 2000 м над р. м. Альпійський (гірський) тритон один із найкращих і унікальних представників роду. Плямиста саламандра живе 15 років, знаходиться під охороною. Загін безхвостих (11 видів) відноситься до 11 сімейств. Це червона та жовта жерлянки, звичайна часничниця, зелена і сіра жаби, звичайна квакша ін.