Клавдія Йосифівна Кілінська Фізична географія Карпато-Подільського регіону навчально-методичний посібник

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Кілінська К.Й.
Перелік уживаних скорочень
Етап усебічного пізнання природи
Античний період
Літописний період
Середньовічний період (ХІ
Етап наукових пошуків
Період зародження комплексного вивчення природи
1.2. Основні чинники вивчення сучасної географії Карпато-Подільського регіону
Львівська географічна школа
Чернівецька географічна школа
Практична робота
Контрольні запитання та завдання
2. Геологічна будова
Структурно-фаціальні зони
2.2. основні етапи геологічної історії
Таблиця 2.1 Структурно-фаціальні зони Карпато-Подільського регіону
2.3 Четвертинні відклади
Еолові відклади легко розвіюються і нагромаджуються у районах заплав (Закарпатська западина). Солефлюкційні
2.6. Корисні копалини
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

Міністерство освіти і науки України


Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


Клавдія Кілінська


Фізична географія Карпато-Подільського регіону України


Навчально-методичний посібник


Чернівці

Рута”

2011


Наукове видання


Клавдія Йосифівна Кілінська


Фізична географія

Карпато-Подільського регіону


Навчально-методичний посібник


Літературний редактор Лупул О.В.

Комп’ютерний набір Гриб’юк С.І.

Графіка Скрипник Я.П.


Свідоцтво про державну реєстрацію

ДК № 891 від 08.04.2002 р.


Підписано до друку 30.06.2009. Формат 60 х 84/16.

Папір офісний. Друк цифровий. Умов. друк. арк. 13,8.

Зам.014-п. Тираж 100.

Друкарня видавництва „Рута” Чернівецького національного університету

58012, Чернівці, вул.. Коцюбинського, 2.


ББК 65.049 (4КР 33) 1

К 392

УДК 502.15 (477.8) [502.15+502.171] (477.8)

Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича


Рецензенти:

П.Г. Шищенко – доктор географічних наук, професор кафедри географії України, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки і техніки України, Президент Геогра­фіч­ного товариства України, Київський національний університет іме­ні Тараса Шевченка

О.В. Заставецька – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України і туризму, тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка


Кілінська К.Й.

К 392 Фізична географія Карпато-Подільського регіону України. Чернівці: Рута, 2011. – 220 с.

ISBN (978-966-568-954-6)


Посібник розкриває об’єктно-предметну сутність фізичної географії Карпато-Подільського регіону України, аналізує природ­ні умови, регіональні ландшафтні структури, геоекологічні пробле­ми, конструктивно-географічні засади регіонального природо­користування. За змістом видання відповідає програмі навчальної дисципліни „Фізична географія Карпат і Поділля” для студентів вищих навчальних закладів.

Для сту­дентів географічних, геоекологічних, приро­до­охоронних спеціальностей, викладачів вищих навчальних закладів, учителів середніх загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів.


ББК 65.049 (4КР 33) 1

УДК 502.15 (477.8)

[502.15+502.171] (477.8)


Перелік уживаних скорочень



КПР

Карпато-Подільський регіон

НПС

Навколишнє природне середовище

ПТК

Природно-територіальний комплекс

ПРП

Природно-ресурсний потенціал

ГДК

Граничнодопустимі концентрації

ПТК

Природно-територіальний комплекс

ПГЛ

Природно-господарський ландшафт

ПГР

Природно-господарська різноманітність

НПП

Національний природний парк




ЗМІСТ

стр.

Вступ....................................................................................................

3

1.

Історія становлення й основні чинники вивчення географії Карпато-Поділь­ського регіону............................................



4

1.1.

Розвиток комплексних досліджень у Карпато-поділь­ському регіоні...........................................................................


4

1.2.

Основні чинники вивчення сучасної географії Карпато-Подільського регіону...............................................................


10

2.

Геологічна будова ……………………………….

19

2.1.

Геологічна будова та стратиграфія.......................................

19

2.2.

Історія геологічного розвитку................................................

24

2.3.

Четвертинні відклади..............................................................

26

2.4.

Сейсмічність.............................................................................

27

2.5.

Печери.......................................................................................

27

2.6.

Корисні копалини………………………..............................

28

3.

Геоморфологічна будова…………….…

42

3.1.

Загальні особливості геоморфологічної будови….............

42

3.2.

Геоморфологічна будова Карпато-Подільського регіону

43

3.3.

Геоморфологічне районування..............................................

55

3.4.

Прикладні питання вивчення рельєфу…………………...

57

4.

Клімат...................................................................................

61

4.1.

Кліматотвірні чинники............................................................

61

4.2.

Метеорологічні характеристики............................................

67

4.3.

Несприятливі кліматичні явища............................................

72

4.4.

Кліматичне районування……………………………….…

76

5.

Внутрішні води та їх ресурси………………..

79

5.1.

Загальна характеристика гідрологічної мережі……..…....

79

5.2.

Водні ресурси...........................................................................

81

5.3.

Термічний режим.....................................................................

85

5.4.

Льодовий режим…………………………............................

86

5.5.

Водний баланс і водні ресурси…………………………....

88

6.

Ґрунтовий покрив………………………………....

90

6.1.

Історико-географічні аспекти господарського використання ґрунтового покриву та розвитку землеробства……………………………………………....



90

6.2.

Походження ґрунтів………………………………………

91

6.3.

Характеристика ґрунтового покриву Карпато-Подільського регіону……………………………………...


92

6.4.

Водно-фізичні властивості ґрунтового покриву…………

97

6.5.

Відображення у ґрунті оточуючого довкілля. Вплив техногенних чинників на ґрунтовий покрив і питання охорони......................................................................................



99

6.6.

Грунтово-географічне районування.....................................

102

7.

Рослинний покрив ....................................................

105

7.1.

Рослинний покрив Подільської височини й Українських Карпат……………………………………………….……..


105

7.2.

Геоботанічне й флористичне районування..........................

108

7.3.

Сучасний стан рослинного покриву……………………...

108

7.4.

Лісові ресурси, їх відновлення й охорона………………..

110

8.

Тваринний світ……………………………...............

114

8.1.

Основні класи тваринного світу............................................

114

8.2.

Зоогеографічне районування.................................................

118

8.3.

Фауністичні ресурси................................................................

118

8.4.

Охорона тваринного світу………………………................

122

9.

Несприятливі природні процеси…………..

125

10.

Фізико-географічне районування................

129

10.1.

Принципи районування..........................................................

129

10.2.

Ландшафтна структура Карпато-Подільського регіону....

131

11.

Природоохоронні території. Запо­відники та національні природні парки.


144

11.1.

Розвиток і формування природоохоронних територій...................................................................................


144

11.2.

Природні заповідники.............................................................

145

11.3.

Біосферні заповідники……………………..........................

149

11.4.

Національні природні парки..................................................

152

12.

Еколого-географічні Проблеми……………

165

12.1.

Забруднення атмосферного повітря……………………....

165

12.2.

Забруднення водних ресурсів…………………………….

170

12.3.

Забруднення ґрунтового покриву………………………...

174

Додатки………………………………………………………....

179

Перелік уживаних скорочень........................................

220



Вступ


Важливість вивчення окремих регіонів України зумовлена сучасними динамічними змінами в економічному, культурному, природоохоронному, екологічному „житті” суспільства. На гео­гра­фічному терені України Карпато-Подільський регіон (КПР) є уні­кальною і неповторною територією, історично сформованим регіо­ном із різноманітними природними умовами і госпо­дарськими процесами.

Компоненти природи (рельєф, клімат, внутрішні води, ґрунти, рослинний покрив і тваринний світ) взаємообумовлюють один одного і взаємодіючи створюють природно-територіальні комп­лекси різного масштабу і рангу. Вивчення природних умов КПР стало основою проведення ландшафтного картографування та фізико-географічного районування. Кожна фізико-географічна оди­ниця характеризується своїм набором властивостей компонентів природи і господарським природокористуванням, проявом фізико-географічних процесів і явищ, які необхідно враховувати задля збереження унікальних природних умов і природної різ­номанітності КПР. Пограничне розміщення КПР вимагає поси­леного моніторингу за станом компонентів природи та їх зміною, еколо­гічною ситуацією, вимагає розширення мережі природо­охо­ронних територій – першооснови до урегульованих господар­ських процесів. на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин тери­торія Карпато-Подільського регіону розглядається як така, що наді­лена сприятливим географічним і геополітичним положенням.

Первинними вихідними матеріалами до написання науко­во-методичного посібника послужили наукові видання географів Чернівецького, Прикарпатського (м. Івано-Франківськ), Львів­ського, Тернопільського, Київського університетів, власні ав­тор­ські дослідження.

В основу цієї праці покладено текст лекцій з курсу „Фізична географія Карпат і Поділля”, що читається у Чер­нівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.

Автор висловлює щиру подяку колективу географічного фа­культету за допомогу, надану при підготовці даної праці до друку.


1. Історія становлення й основні чинники вивчення географії Карпато-Подільського регіону


1.1. Розвиток комплексних досліджень

у Карпато-подільському регіоні

Аналіз іс­нуючих напрацювань вітчизняних уче­них-географів (Геренчук, 1972, 1973, 1979, 1981; Денисик, 1990, 1991, 1996, 1998, 2002) дозволив виявити поетапну (періодичну) харак­теристику розвитку комплексних досліджень КПР.

1. Етап усебічного пізнання природи (40-35 тис. років то-му – IV ст. до н. е.) підтверджується багатим археологічним ма­теріалом. Його початок (ранній період) збігається з розвитком верхньопалеолітичної (40-38 тис. років тому) культури. Наприкінці етапу, у післяльодовиковий (пізній) період природні умови КПР стають сприятливими для життя та діяльності людини. Засе­ляють­ся нові території, розвивається рибальство, вини­кає тваринництво й землеробство. Пізнання природи відбу­вається на побутовому рівні. Найважливіші ознаки етапу: 1всебічне пізнання компо­нентів природи (корисні копалини, ґрунтовий покрив, рослинний покрив, тва­рин­ний світ); 2) регіональне вивчення при­роди; 3) пере­дача знань з поко­ління у покоління про­ходить в усній формі й практичних навич­ках. Формується усний інформаційний банк "практичних" знань про окремі райони КПР.

Напри­кінці етапу появляються перші графічні зобра­ження природи у вигляді наскельних малюнків у печерах, на окре­мих каменях і кіст­ках тварин.

2. Описовий етап (V ст. до н. е. - середина ХУІІІ ст.). Чис­ленні регіо­нальні описи природи виокремлюють у межах зазначе­ного етапу три різні за часовим відтинком, фактичним мате­ріалом і джерелами періоди, що реально висвітлюють становлення знань про КПР, фіксують початок писемної географічної інформа­ційної сфери.

2.1. Античний період (V ст. до н. е. - середина І тис. н. е.). Географічною основою періоду є грецькі та римські античні описи природи, населення та господарства. Одним із прикладів слугує комплексний опис річок Тірасу (р. Дністер), Гіпанісу (р. Південний Буг), автором якого є Геро­дот.

2.2. Літописний період (кінець І тис. н. е. - ХШ ст.). Зародження, становлення та розвиток Київської Русі допомагає активному госпо­дарському освоєнню території. Відо­мості про цей період черпаємо зі хронік і нотаток арабських і візантійських ав­торів, літописів. Повне зібрання нараховує 37 томів.

Літописи виконували місце­ві автори рідною мовою, окремі з них складалися протя­гом десятків років, часом і століть. Лі­то­писці спостерігали природу у її змінах, аналізували конкретні природні явища і окремі об'єкти. Однак у більшості з них явища природи трактувалися на рівні розуміння свого часу (як ознака добра, зла). Окремі дані у літописах, безумовно, реальні та прав­диві, проте загальні висновки необхідно формувати з відповідною часткою ймовірності.

2.3. Середньовічний період (ХІV - ХVІІІ ст.). Вивчення й опис природи проводиться на засадах аналізу заселення й інтен­сивного освоєння при­род­них ресурсів. На початку XVIII ст. КПР стає основним сільськогосподарським регіоном України.

Зародження й розвиток капіталістичних відносин вимагає досконалішого вивчення природних умов і природних ресурсів КПР. у працях М. Миховити (1518 р.), М. Граціані (1564 р.), А. Гвагніна (1578 р.), Р. Сиротки (1613 р.), Г. Боплана (1650 р.) інших знаходимо характеристику окремих компонентів природи і природних ресурсів. Найдавніші друковані згадки про природу та населення Подільської височинної області датуються 1443 р. („Хроніка Г. Шеделя”).

Результати географічних досліджень друкуються в „Оглядах українських земель”(XVI ст.).

Велика увага приділяється характеристиці гірських порід, клімату, річок, ґрунтового та рослинного покриву. А Гвагнін у дру-гій частині „Хронік Європейської Скіфії” (1578 р.) характеризує територію Поділь­ської височинної області як найродючіший район Європи. Численні перевидання „Опису України ...” (12 видань збе­рі­гаються у Франції) й інших праць західноєвропейських авторів засвідчують, що у XVI -ХVІІ ст. територія КПР відома географам, природо­знавцям, мандрівникам. Наприкінці періоду зарод­жуються еле­менти наукових пошуків, виконавцями яких стали академічні експедиції (1768-1774 рр.) й дослідження окремих уче­них. Отже, оригінальність і наукова цінність письмових, кар­то­графічних, інших джерел описового етапу не тільки в їх само­бутності та історизмі, але й у тім, що вони виконані й опубліковані науковцями Європи, Близького Сходу та Середньої Азії. Мабуть, саме цим можна пояснити незіставність ходу історичного розвитку України з рівнем її описів за різними періодами: скіфську Україну досліджували античні автори, роздрібну середньовічну західно­європейські.

3. Етап наукових пошуків (XIX - початок XXI ст.). Роз­виток комплексних досліджень природи XIX і XX ст. пов'язаний з господарськими й культурними запитами України і Росії. Сус­пільство усвідомлює важливість наукових географічних знань. Окремі корективи до розвитку комплексних до­сліджень при­роди внесли світові війни. Вони „розділили” етап наукових пошу­ків на окремі періо­ди.

3.1. Період зародження комплексного вивчення природи (друга половина XIX - початок XX ст.). У середині XIX ст. у Схід­ній Європі розвивається промисловість, будуються залізниці, роз­починається активне сільсько­господарське (південь) і лісо­господарське (північ) освоєння КПР. Фор­муються основні (геоло­го-морфологічні, гідрокліматичні, ґрунтознавчі, геоботанічні) напрями географічних досліджень. У бага­тьох університетах орга­нізовуються кафедри географії та етнографії. У 1882 р. при Львів­ському університеті створюється інститут географії, який очолив гео­граф і геоботанік Антоній Реман.

Починаючи з 1850-х і до 1915-го рр. досліджуються Західні і Східні Карпати, Бескиди, Горгани, Чорногора (А. Реман, „Карпати”, 1895 р.). вивчається геологічна будова (В. Уліг, 1903, 1907; Р. Зубер, 1909), флористичні та фауністичні ресурси (Ф. Пакс, 1898, 1908; Я. Фривальдський, 1895; Л. Тегелі, 1900-1914, та ін.).

1920-і – 1940-і роки знаменуються напрацюваннями К. До­міна (1930 р., складена характеристика бучин), А. Златкіна (1934-1938 рр., вивчав ліси Закарпатської низовини), М. Малоха (1931 р., досліджував полонини). Ґрунтознавчі та кліматичні дослід­ження найвищих гірських масивів проводилися М. Дейлом (1940 р.). У  цей час розпочинаються дослідження ґрунтового покриву. Р.  Майер (1922), Я. Капецький та Я. Шпіршанзель (1931) вивчали механічний склад ґрунтів, П. Трейтц (1927) і В. Новак (1929) про­вели генетичний аналіз ґрунтів, В. Новак виявив верти­кальну зо­нальність ґрунтів, фізичні властивості досліджував Г. Вінцент (1936).

Поява нових методів (геофізичний, геотермічний, геохі­міч­ний, геоботанічний, екологічний, ланд­шафтний) допомогла склас­ти банк даних про властивості компонентної структури КПР.

Часовий відтинок 1945-1980-і рр. знаменується як радян­ський. У цей час створюється цілісна схема тектонічної будови КПР (експедиція під керів­ництвом А. Богданова, 1949-1950 рр.), підтверджується пок­ривна структура Україн­ських Карпат, уста­новлені структурні зв'язки Україн­ських Карпат з прилеглими струк­турами, опубліковані праці з геології Українських Карпат у монографіях за редакцією В. Глушка і С. Круглова (1971, 1977) і оглядова геоло­гічна мапа (1977). Особлива увага приділяється вивченню четвертинних відкладів, які досліджували львівські (Г. Алфер'єв, 1948; М. Єрмаков, 1948) і московські геологи та гео­графи (Л. Ка­манін, О. Іванова, 1954; В. Зайцева, Т. Піотровська, 1966; Г. Раскатов, 1966). Праці Г. Алфер'єва (1948), М. Єрма­кова (1948), А. Спиридонова (1952), П. Цися (1957) присвячені геоморфологічній бу­дові. Закономірності розвитку рельєфу зна­ходимо у працях І.Д. Гофштейна (1963), П. Цися (1961), М. Де­мека, ін.

Функціонування метеорологічних станцій (> 50-ти) сприяло організації спеціальних експе­дицій, що вивчали метео­рологічні процеси. Велику методичну допомогу надавали вчені Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (1956-1961 рр.), Київського, Львівського та Чернівецького універ­ситетів (М. Андріанов, 1959; О. Токмаков, 1972-1974; М. Щербань, 1968). Рівнобіжно проводилися гідрологічні дослідження. Так гід­рологічний режим річок (зокрема коливання рівнів води) вивчали М. Катане, В. Отієвська (1955), водні ресурси дослід­жували Г. Ва­силевський (1973), К. Примак (1957), М. Кири­люк (1976), ін.

Вивчення рослинного покриву акцентувалося на геобо­танічних аспектах. Першою фундаментальною пра­цею стала моно­графія М. Попова „Очерк растительности и флоры Кар­пат” (1949). З'являються нові змістовні дос­лідження В. Коліщука, К. Маліов­ського, Г. Козій, С. Стойко. Заслуговують на увагу публікації бота­ніків з охо­рони рос­линного покриву (С. Стойко, 1966, 1977).

Дослідження ґрунтового покриву і крупномасштабне кар­тографування проводили Н. Вернандер (1947), Є. Руднева (1960), П. Кучинський (1959), І. Гоголєв (1965), В. Голян (1969), П. Пас­тернак (1967).

Основним напрямом вивчення тваринного світу слугував еколого-біоценологічний. Монографії І. Страутмана (1954, 1963), К. Татаринова (1956, 1973), І. Туряніна висвітлюють системно-фауніс­тичні, еколого-біоценотичні і природоохоронні питання. Якщо до цього додати десятки праць, в яких описаний ви­до­вий склад, екологічний стан, зоогеографічні особливості птахів (В. Тал­пош, 1969; О. Кістяківський, 1950), риб (Є. Власова, 1956, 1958), то можна погодитися з думкою, що фауна хребетних досконало вивчена.

Перші ландшафтні дослідження розпочалися у 50-х ро­ках ХХ ст. і проводилися фізико-географами Львівського, Черніве­цького і Київського університетів. Під керівництвом К. Геренчука дос­ліджувалися ландшафтні комплекси Чорногірського масиву Ук­раїнських Карпат (Г. Міллер, 1961, 1967, 1968), фізи­ко-географи Чернівецького університету (М. Рибін, 1958, 1965; Л. Воропай, 1964, ін.) вивчали гірські карпатські й рівнинні поділь­ські природні комплекси. Ландшафтне вивчення значно розширилося під час проведення сектором географії АН УРСР комплексної експедиції з боротьби зі шкідливими стихійними явищами в Українських Карпатах. Ре­зультатом стали виявлені особливості ландшафтів Українських Карпат, зокрема їх морфологічна структура (К. Ге­рен­чук, Г. Міллер, С. Трохимчук). У монографіях Л. Воропай, М. Ку­ни­ці („Украинские Карпаты”) і К.І. Геренчука („Природа Україн­ських Карпат”) велика увага приділяється принципам ландшафт­ного картографування і фізико-географічного районування при­родних комплексів.

Вивчення природи Подільської височинної області має давню історію. Відомості про її природу знаходимо у стародавніх джерелах - записах мандрівників, послів (Е. Лесота, 1594). На од­ній з перших карт Г. Л. Боплана позначені міста, села і природні об'єкти (Теребовля, Збараж, Кременець, Тер­нопіль, рр. Золота Ли­па, Стрипа, Серет, Збруч).

Систематичне вивчення території розпочалося у XIX ст. Перші дослідники (В. Бестер, 1984-1942; А. Анджейовський, 1785-1868) склали опис природи і зібрали великий гербарій подільської флори. У 80-х роках польськими геологами А. Ломницьким і В. Тейсером (1883-1900) на території Подільської височинної області проводилися геологічні зйомки (мірило 1:75000). Їх резуль­татом став геологічний атлас Галіції (Галичини).

У кінці XIX на початку XX ст. у Центральному Поділлі геоморфологічні дослід­ження проводили В. Тейсер (1893, 1894), В. Гіль­бер (1886), А. Ломницький (1884), С. Рудницький (1918), Г. Смолен­ський (1909). учені Львівського і Краківського універ­ситетів В. Зих (1927), Й. Самсонович (1936), В. Шафер (1935), А. Халубінська (1928), В. Гаєв­ський (1931), А. П'ясецький (1937), О. Косман (1930), А. Абанкур (1927), А. Ян (1946), Й. Чижевський (1925, 1927) вивчали геологічну, геоморфологічну та геоботанічну будову Поділля.

Дещо складнішою була ситуація у вив­ченні інших ком­понентів природи. Так кліматичні й гідро­логічні дослідження об­межувалися спостереженнями на нечис­ленних ме­теостанціях і пос­тах без аналізу та обробки даних спостережень; вивчення ґрунтів і комплексні географічні узагальнення узагалі не проводилися.

Новий період у дослідженні природи Подільської висо­чинної області розпочався у 30-40-х роках. У геологічних дослід­женнях особлива увага зверталася на пізнання структурних рис території, пошуки корисних копалин.

Великий внесок у справу уточнення геологічної будови, історії геологічного розвитку і тек­тонічної структури здійснили А.  Хижняков (1963); Г. Пом'я­новська (1936), С. Пастернак (1959), В. Горецький (1962, 1964), Л. Кудрін (1966), І. Свинко (1968) та ін. Геофізичні роботи проводилися С. Суботіним (1955).

Поглиблене вивчення геології краю сприяло використанню міне­рально-сировинної бази території (В. Апостолюк, 1963; В. Ти­тар, П. Мартинюк, 1973.). Дослідження четвертинних відкладів проводилися А. Богуцьким, М. Куницею, І. Соколовським. Палео­зоологічні та археологічні роботи К. Татаринова (1970, 1972), А. Лерниша (1965), В. Савича (1974) стали науковим доробком до пізнання фауни і доісторичної культури. Вивченням рельєфу зай­малися П. Цись, К. Геренчук, І. Гофштейн, флори і рос­линного покриву ботаніки Тернопільського педагогіч­ного інституту, Львів­ського університету, Інституту ботаніки АН УРСР. І. Мороз (1973) та Г. Куковиця (1970-1973) досліджували степові райони долини р. Дністра. Нові дані з палеозоології дозволили відтворити детальну кар­тину розвитку тваринного світу хребетних четвертинного пе­ріоду. Необхідно від­значити велику роботу по вивченню ґрун­тового покриву, завдяки якій сьогодні Подільська височинна область забез­печена детальними ґрун­товими картами сільськогосподар­ських земель, їх агрохімічними характеристиками і рекомен­даціями з питань раціонального госпо­дарювання. Узагальнення матеріалів ґрунтових досліджень прове­дено ґрунтознавцем С. Онопрієнко (1969).

У 50-х роках розпочаті комплексні ландшафтні дос­лідження (Воропай Л., Раковська Е., Куниця М., інші). зараз основним об'єктом вивчення Подільського ре­гіону є Товтровий кряж, його природоохоронні функції, розвиток і поширення ерозійних процесів у долині р. Дністер тощо.