Клавдія Йосифівна Кілінська Фізична географія Карпато-Подільського регіону навчально-методичний посібник
Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Дидактичні матеріали для формування компетентності учнів з курсу «Фізична географія, 1072.29kb.
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
- Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
- Навчально-методичний комплекс розроблено до програми курсу «Політична географія з основами, 2104.05kb.
- Навчально-методичний комплекс розроблено до програми курсу «Історична географія з основами, 1176.46kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
- Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
- Г. М. Лавренчук задачі з географії навчально-методичний посібник, 726.53kb.
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Клавдія Кілінська
Фізична географія Карпато-Подільського регіону України
Навчально-методичний посібник
Чернівці
„Рута”
2011
Наукове видання
Клавдія Йосифівна Кілінська
Фізична географія
Карпато-Подільського регіону
Навчально-методичний посібник
Літературний редактор Лупул О.В.
Комп’ютерний набір Гриб’юк С.І.
Графіка Скрипник Я.П.
Свідоцтво про державну реєстрацію
ДК № 891 від 08.04.2002 р.
Підписано до друку 30.06.2009. Формат 60 х 84/16.
Папір офісний. Друк цифровий. Умов. друк. арк. 13,8.
Зам.014-п. Тираж 100.
Друкарня видавництва „Рута” Чернівецького національного університету
58012, Чернівці, вул.. Коцюбинського, 2.
ББК 65.049 (4КР 33) 1
К 392
УДК 502.15 (477.8) [502.15+502.171] (477.8)
Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Рецензенти:
П.Г. Шищенко – доктор географічних наук, професор кафедри географії України, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки і техніки України, Президент Географічного товариства України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
О.В. Заставецька – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України і туризму, тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Кілінська К.Й.
К 392 Фізична географія Карпато-Подільського регіону України. Чернівці: Рута, 2011. – 220 с.
ISBN (978-966-568-954-6)
Посібник розкриває об’єктно-предметну сутність фізичної географії Карпато-Подільського регіону України, аналізує природні умови, регіональні ландшафтні структури, геоекологічні проблеми, конструктивно-географічні засади регіонального природокористування. За змістом видання відповідає програмі навчальної дисципліни „Фізична географія Карпат і Поділля” для студентів вищих навчальних закладів.
Для студентів географічних, геоекологічних, природоохоронних спеціальностей, викладачів вищих навчальних закладів, учителів середніх загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів.
ББК 65.049 (4КР 33) 1
УДК 502.15 (477.8)
[502.15+502.171] (477.8)
Перелік уживаних скорочень
КПР | Карпато-Подільський регіон |
НПС | Навколишнє природне середовище |
ПТК | Природно-територіальний комплекс |
ПРП | Природно-ресурсний потенціал |
ГДК | Граничнодопустимі концентрації |
ПТК | Природно-територіальний комплекс |
ПГЛ | Природно-господарський ландшафт |
ПГР | Природно-господарська різноманітність |
НПП | Національний природний парк |
ЗМІСТ | стр. | |
Вступ.................................................................................................... | 3 | |
1. | Історія становлення й основні чинники вивчення географії Карпато-Подільського регіону............................................ | 4 |
1.1. | Розвиток комплексних досліджень у Карпато-подільському регіоні........................................................................... | 4 |
1.2. | Основні чинники вивчення сучасної географії Карпато-Подільського регіону............................................................... | 10 |
2. | Геологічна будова ………………………………. | 19 |
2.1. | Геологічна будова та стратиграфія....................................... | 19 |
2.2. | Історія геологічного розвитку................................................ | 24 |
2.3. | Четвертинні відклади.............................................................. | 26 |
2.4. | Сейсмічність............................................................................. | 27 |
2.5. | Печери....................................................................................... | 27 |
2.6. | Корисні копалини……………………….............................. | 28 |
3. | Геоморфологічна будова…………….… | 42 |
3.1. | Загальні особливості геоморфологічної будови…............. | 42 |
3.2. | Геоморфологічна будова Карпато-Подільського регіону | 43 |
3.3. | Геоморфологічне районування.............................................. | 55 |
3.4. | Прикладні питання вивчення рельєфу…………………... | 57 |
4. | Клімат................................................................................... | 61 |
4.1. | Кліматотвірні чинники............................................................ | 61 |
4.2. | Метеорологічні характеристики............................................ | 67 |
4.3. | Несприятливі кліматичні явища............................................ | 72 |
4.4. | Кліматичне районування……………………………….… | 76 |
5. | Внутрішні води та їх ресурси……………….. | 79 |
5.1. | Загальна характеристика гідрологічної мережі……..….... | 79 |
5.2. | Водні ресурси........................................................................... | 81 |
5.3. | Термічний режим..................................................................... | 85 |
5.4. | Льодовий режим…………………………............................ | 86 |
5.5. | Водний баланс і водні ресурси………………………….... | 88 |
6. | Ґрунтовий покрив……………………………….... | 90 |
6.1. | Історико-географічні аспекти господарського використання ґрунтового покриву та розвитку землеробства…………………………………………….... | 90 |
6.2. | Походження ґрунтів……………………………………… | 91 |
6.3. | Характеристика ґрунтового покриву Карпато-Подільського регіону……………………………………... | 92 |
6.4. | Водно-фізичні властивості ґрунтового покриву………… | 97 |
6.5. | Відображення у ґрунті оточуючого довкілля. Вплив техногенних чинників на ґрунтовий покрив і питання охорони...................................................................................... | 99 |
6.6. | Грунтово-географічне районування..................................... | 102 |
7. | Рослинний покрив .................................................... | 105 |
7.1. | Рослинний покрив Подільської височини й Українських Карпат……………………………………………….…….. | 105 |
7.2. | Геоботанічне й флористичне районування.......................... | 108 |
7.3. | Сучасний стан рослинного покриву……………………... | 108 |
7.4. | Лісові ресурси, їх відновлення й охорона……………….. | 110 |
8. | Тваринний світ……………………………............... | 114 |
8.1. | Основні класи тваринного світу............................................ | 114 |
8.2. | Зоогеографічне районування................................................. | 118 |
8.3. | Фауністичні ресурси................................................................ | 118 |
8.4. | Охорона тваринного світу………………………................ | 122 |
9. | Несприятливі природні процеси………….. | 125 |
10. | Фізико-географічне районування................ | 129 |
10.1. | Принципи районування.......................................................... | 129 |
10.2. | Ландшафтна структура Карпато-Подільського регіону.... | 131 |
11. | Природоохоронні території. Заповідники та національні природні парки. | 144 |
11.1. | Розвиток і формування природоохоронних територій................................................................................... | 144 |
11.2. | Природні заповідники............................................................. | 145 |
11.3. | Біосферні заповідники…………………….......................... | 149 |
11.4. | Національні природні парки.................................................. | 152 |
12. | Еколого-географічні Проблеми…………… | 165 |
12.1. | Забруднення атмосферного повітря…………………….... | 165 |
12.2. | Забруднення водних ресурсів……………………………. | 170 |
12.3. | Забруднення ґрунтового покриву………………………... | 174 |
Додатки……………………………………………………….... | 179 | |
Перелік уживаних скорочень........................................ | 220 |
Вступ
Важливість вивчення окремих регіонів України зумовлена сучасними динамічними змінами в економічному, культурному, природоохоронному, екологічному „житті” суспільства. На географічному терені України Карпато-Подільський регіон (КПР) є унікальною і неповторною територією, історично сформованим регіоном із різноманітними природними умовами і господарськими процесами.
Компоненти природи (рельєф, клімат, внутрішні води, ґрунти, рослинний покрив і тваринний світ) взаємообумовлюють один одного і взаємодіючи створюють природно-територіальні комплекси різного масштабу і рангу. Вивчення природних умов КПР стало основою проведення ландшафтного картографування та фізико-географічного районування. Кожна фізико-географічна одиниця характеризується своїм набором властивостей компонентів природи і господарським природокористуванням, проявом фізико-географічних процесів і явищ, які необхідно враховувати задля збереження унікальних природних умов і природної різноманітності КПР. Пограничне розміщення КПР вимагає посиленого моніторингу за станом компонентів природи та їх зміною, екологічною ситуацією, вимагає розширення мережі природоохоронних територій – першооснови до урегульованих господарських процесів. на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин територія Карпато-Подільського регіону розглядається як така, що наділена сприятливим географічним і геополітичним положенням.
Первинними вихідними матеріалами до написання науково-методичного посібника послужили наукові видання географів Чернівецького, Прикарпатського (м. Івано-Франківськ), Львівського, Тернопільського, Київського університетів, власні авторські дослідження.
В основу цієї праці покладено текст лекцій з курсу „Фізична географія Карпат і Поділля”, що читається у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.
Автор висловлює щиру подяку колективу географічного факультету за допомогу, надану при підготовці даної праці до друку.
1. Історія становлення й основні чинники вивчення географії Карпато-Подільського регіону
1.1. Розвиток комплексних досліджень
у Карпато-подільському регіоні
Аналіз існуючих напрацювань вітчизняних учених-географів (Геренчук, 1972, 1973, 1979, 1981; Денисик, 1990, 1991, 1996, 1998, 2002) дозволив виявити поетапну (періодичну) характеристику розвитку комплексних досліджень КПР.
1. Етап усебічного пізнання природи (40-35 тис. років то-му – IV ст. до н. е.) підтверджується багатим археологічним матеріалом. Його початок (ранній період) збігається з розвитком верхньопалеолітичної (40-38 тис. років тому) культури. Наприкінці етапу, у післяльодовиковий (пізній) період природні умови КПР стають сприятливими для життя та діяльності людини. Заселяються нові території, розвивається рибальство, виникає тваринництво й землеробство. Пізнання природи відбувається на побутовому рівні. Найважливіші ознаки етапу: 1) всебічне пізнання компонентів природи (корисні копалини, ґрунтовий покрив, рослинний покрив, тваринний світ); 2) регіональне вивчення природи; 3) передача знань з покоління у покоління проходить в усній формі й практичних навичках. Формується усний інформаційний банк "практичних" знань про окремі райони КПР.
Наприкінці етапу появляються перші графічні зображення природи у вигляді наскельних малюнків у печерах, на окремих каменях і кістках тварин.
2. Описовий етап (V ст. до н. е. - середина ХУІІІ ст.). Численні регіональні описи природи виокремлюють у межах зазначеного етапу три різні за часовим відтинком, фактичним матеріалом і джерелами періоди, що реально висвітлюють становлення знань про КПР, фіксують початок писемної географічної інформаційної сфери.
2.1. Античний період (V ст. до н. е. - середина І тис. н. е.). Географічною основою періоду є грецькі та римські античні описи природи, населення та господарства. Одним із прикладів слугує комплексний опис річок Тірасу (р. Дністер), Гіпанісу (р. Південний Буг), автором якого є Геродот.
2.2. Літописний період (кінець І тис. н. е. - ХШ ст.). Зародження, становлення та розвиток Київської Русі допомагає активному господарському освоєнню території. Відомості про цей період черпаємо зі хронік і нотаток арабських і візантійських авторів, літописів. Повне зібрання нараховує 37 томів.
Літописи виконували місцеві автори рідною мовою, окремі з них складалися протягом десятків років, часом і століть. Літописці спостерігали природу у її змінах, аналізували конкретні природні явища і окремі об'єкти. Однак у більшості з них явища природи трактувалися на рівні розуміння свого часу (як ознака добра, зла). Окремі дані у літописах, безумовно, реальні та правдиві, проте загальні висновки необхідно формувати з відповідною часткою ймовірності.
2.3. Середньовічний період (ХІV - ХVІІІ ст.). Вивчення й опис природи проводиться на засадах аналізу заселення й інтенсивного освоєння природних ресурсів. На початку XVIII ст. КПР стає основним сільськогосподарським регіоном України.
Зародження й розвиток капіталістичних відносин вимагає досконалішого вивчення природних умов і природних ресурсів КПР. у працях М. Миховити (1518 р.), М. Граціані (1564 р.), А. Гвагніна (1578 р.), Р. Сиротки (1613 р.), Г. Боплана (1650 р.) інших знаходимо характеристику окремих компонентів природи і природних ресурсів. Найдавніші друковані згадки про природу та населення Подільської височинної області датуються 1443 р. („Хроніка Г. Шеделя”).
Результати географічних досліджень друкуються в „Оглядах українських земель”(XVI ст.).
Велика увага приділяється характеристиці гірських порід, клімату, річок, ґрунтового та рослинного покриву. А Гвагнін у дру-гій частині „Хронік Європейської Скіфії” (1578 р.) характеризує територію Подільської височинної області як найродючіший район Європи. Численні перевидання „Опису України ...” (12 видань зберігаються у Франції) й інших праць західноєвропейських авторів засвідчують, що у XVI -ХVІІ ст. територія КПР відома географам, природознавцям, мандрівникам. Наприкінці періоду зароджуються елементи наукових пошуків, виконавцями яких стали академічні експедиції (1768-1774 рр.) й дослідження окремих учених. Отже, оригінальність і наукова цінність письмових, картографічних, інших джерел описового етапу не тільки в їх самобутності та історизмі, але й у тім, що вони виконані й опубліковані науковцями Європи, Близького Сходу та Середньої Азії. Мабуть, саме цим можна пояснити незіставність ходу історичного розвитку України з рівнем її описів за різними періодами: скіфську Україну досліджували античні автори, роздрібну середньовічну західноєвропейські.
3. Етап наукових пошуків (XIX - початок XXI ст.). Розвиток комплексних досліджень природи XIX і XX ст. пов'язаний з господарськими й культурними запитами України і Росії. Суспільство усвідомлює важливість наукових географічних знань. Окремі корективи до розвитку комплексних досліджень природи внесли світові війни. Вони „розділили” етап наукових пошуків на окремі періоди.
3.1. Період зародження комплексного вивчення природи (друга половина XIX - початок XX ст.). У середині XIX ст. у Східній Європі розвивається промисловість, будуються залізниці, розпочинається активне сільськогосподарське (південь) і лісогосподарське (північ) освоєння КПР. Формуються основні (геолого-морфологічні, гідрокліматичні, ґрунтознавчі, геоботанічні) напрями географічних досліджень. У багатьох університетах організовуються кафедри географії та етнографії. У 1882 р. при Львівському університеті створюється інститут географії, який очолив географ і геоботанік Антоній Реман.
Починаючи з 1850-х і до 1915-го рр. досліджуються Західні і Східні Карпати, Бескиди, Горгани, Чорногора (А. Реман, „Карпати”, 1895 р.). вивчається геологічна будова (В. Уліг, 1903, 1907; Р. Зубер, 1909), флористичні та фауністичні ресурси (Ф. Пакс, 1898, 1908; Я. Фривальдський, 1895; Л. Тегелі, 1900-1914, та ін.).
1920-і – 1940-і роки знаменуються напрацюваннями К. Доміна (1930 р., складена характеристика бучин), А. Златкіна (1934-1938 рр., вивчав ліси Закарпатської низовини), М. Малоха (1931 р., досліджував полонини). Ґрунтознавчі та кліматичні дослідження найвищих гірських масивів проводилися М. Дейлом (1940 р.). У цей час розпочинаються дослідження ґрунтового покриву. Р. Майер (1922), Я. Капецький та Я. Шпіршанзель (1931) вивчали механічний склад ґрунтів, П. Трейтц (1927) і В. Новак (1929) провели генетичний аналіз ґрунтів, В. Новак виявив вертикальну зональність ґрунтів, фізичні властивості досліджував Г. Вінцент (1936).
Поява нових методів (геофізичний, геотермічний, геохімічний, геоботанічний, екологічний, ландшафтний) допомогла скласти банк даних про властивості компонентної структури КПР.
Часовий відтинок 1945-1980-і рр. знаменується як радянський. У цей час створюється цілісна схема тектонічної будови КПР (експедиція під керівництвом А. Богданова, 1949-1950 рр.), підтверджується покривна структура Українських Карпат, установлені структурні зв'язки Українських Карпат з прилеглими структурами, опубліковані праці з геології Українських Карпат у монографіях за редакцією В. Глушка і С. Круглова (1971, 1977) і оглядова геологічна мапа (1977). Особлива увага приділяється вивченню четвертинних відкладів, які досліджували львівські (Г. Алфер'єв, 1948; М. Єрмаков, 1948) і московські геологи та географи (Л. Каманін, О. Іванова, 1954; В. Зайцева, Т. Піотровська, 1966; Г. Раскатов, 1966). Праці Г. Алфер'єва (1948), М. Єрмакова (1948), А. Спиридонова (1952), П. Цися (1957) присвячені геоморфологічній будові. Закономірності розвитку рельєфу знаходимо у працях І.Д. Гофштейна (1963), П. Цися (1961), М. Демека, ін.
Функціонування метеорологічних станцій (> 50-ти) сприяло організації спеціальних експедицій, що вивчали метеорологічні процеси. Велику методичну допомогу надавали вчені Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (1956-1961 рр.), Київського, Львівського та Чернівецького університетів (М. Андріанов, 1959; О. Токмаков, 1972-1974; М. Щербань, 1968). Рівнобіжно проводилися гідрологічні дослідження. Так гідрологічний режим річок (зокрема коливання рівнів води) вивчали М. Катане, В. Отієвська (1955), водні ресурси досліджували Г. Василевський (1973), К. Примак (1957), М. Кирилюк (1976), ін.
Вивчення рослинного покриву акцентувалося на геоботанічних аспектах. Першою фундаментальною працею стала монографія М. Попова „Очерк растительности и флоры Карпат” (1949). З'являються нові змістовні дослідження В. Коліщука, К. Маліовського, Г. Козій, С. Стойко. Заслуговують на увагу публікації ботаніків з охорони рослинного покриву (С. Стойко, 1966, 1977).
Дослідження ґрунтового покриву і крупномасштабне картографування проводили Н. Вернандер (1947), Є. Руднева (1960), П. Кучинський (1959), І. Гоголєв (1965), В. Голян (1969), П. Пастернак (1967).
Основним напрямом вивчення тваринного світу слугував еколого-біоценологічний. Монографії І. Страутмана (1954, 1963), К. Татаринова (1956, 1973), І. Туряніна висвітлюють системно-фауністичні, еколого-біоценотичні і природоохоронні питання. Якщо до цього додати десятки праць, в яких описаний видовий склад, екологічний стан, зоогеографічні особливості птахів (В. Талпош, 1969; О. Кістяківський, 1950), риб (Є. Власова, 1956, 1958), то можна погодитися з думкою, що фауна хребетних досконало вивчена.
Перші ландшафтні дослідження розпочалися у 50-х роках ХХ ст. і проводилися фізико-географами Львівського, Чернівецького і Київського університетів. Під керівництвом К. Геренчука досліджувалися ландшафтні комплекси Чорногірського масиву Українських Карпат (Г. Міллер, 1961, 1967, 1968), фізико-географи Чернівецького університету (М. Рибін, 1958, 1965; Л. Воропай, 1964, ін.) вивчали гірські карпатські й рівнинні подільські природні комплекси. Ландшафтне вивчення значно розширилося під час проведення сектором географії АН УРСР комплексної експедиції з боротьби зі шкідливими стихійними явищами в Українських Карпатах. Результатом стали виявлені особливості ландшафтів Українських Карпат, зокрема їх морфологічна структура (К. Геренчук, Г. Міллер, С. Трохимчук). У монографіях Л. Воропай, М. Куниці („Украинские Карпаты”) і К.І. Геренчука („Природа Українських Карпат”) велика увага приділяється принципам ландшафтного картографування і фізико-географічного районування природних комплексів.
Вивчення природи Подільської височинної області має давню історію. Відомості про її природу знаходимо у стародавніх джерелах - записах мандрівників, послів (Е. Лесота, 1594). На одній з перших карт Г. Л. Боплана позначені міста, села і природні об'єкти (Теребовля, Збараж, Кременець, Тернопіль, рр. Золота Липа, Стрипа, Серет, Збруч).
Систематичне вивчення території розпочалося у XIX ст. Перші дослідники (В. Бестер, 1984-1942; А. Анджейовський, 1785-1868) склали опис природи і зібрали великий гербарій подільської флори. У 80-х роках польськими геологами А. Ломницьким і В. Тейсером (1883-1900) на території Подільської височинної області проводилися геологічні зйомки (мірило 1:75000). Їх результатом став геологічний атлас Галіції (Галичини).
У кінці XIX на початку XX ст. у Центральному Поділлі геоморфологічні дослідження проводили В. Тейсер (1893, 1894), В. Гільбер (1886), А. Ломницький (1884), С. Рудницький (1918), Г. Смоленський (1909). учені Львівського і Краківського університетів В. Зих (1927), Й. Самсонович (1936), В. Шафер (1935), А. Халубінська (1928), В. Гаєвський (1931), А. П'ясецький (1937), О. Косман (1930), А. Абанкур (1927), А. Ян (1946), Й. Чижевський (1925, 1927) вивчали геологічну, геоморфологічну та геоботанічну будову Поділля.
Дещо складнішою була ситуація у вивченні інших компонентів природи. Так кліматичні й гідрологічні дослідження обмежувалися спостереженнями на нечисленних метеостанціях і постах без аналізу та обробки даних спостережень; вивчення ґрунтів і комплексні географічні узагальнення узагалі не проводилися.
Новий період у дослідженні природи Подільської височинної області розпочався у 30-40-х роках. У геологічних дослідженнях особлива увага зверталася на пізнання структурних рис території, пошуки корисних копалин.
Великий внесок у справу уточнення геологічної будови, історії геологічного розвитку і тектонічної структури здійснили А. Хижняков (1963); Г. Пом'яновська (1936), С. Пастернак (1959), В. Горецький (1962, 1964), Л. Кудрін (1966), І. Свинко (1968) та ін. Геофізичні роботи проводилися С. Суботіним (1955).
Поглиблене вивчення геології краю сприяло використанню мінерально-сировинної бази території (В. Апостолюк, 1963; В. Титар, П. Мартинюк, 1973.). Дослідження четвертинних відкладів проводилися А. Богуцьким, М. Куницею, І. Соколовським. Палеозоологічні та археологічні роботи К. Татаринова (1970, 1972), А. Лерниша (1965), В. Савича (1974) стали науковим доробком до пізнання фауни і доісторичної культури. Вивченням рельєфу займалися П. Цись, К. Геренчук, І. Гофштейн, флори і рослинного покриву ботаніки Тернопільського педагогічного інституту, Львівського університету, Інституту ботаніки АН УРСР. І. Мороз (1973) та Г. Куковиця (1970-1973) досліджували степові райони долини р. Дністра. Нові дані з палеозоології дозволили відтворити детальну картину розвитку тваринного світу хребетних четвертинного періоду. Необхідно відзначити велику роботу по вивченню ґрунтового покриву, завдяки якій сьогодні Подільська височинна область забезпечена детальними ґрунтовими картами сільськогосподарських земель, їх агрохімічними характеристиками і рекомендаціями з питань раціонального господарювання. Узагальнення матеріалів ґрунтових досліджень проведено ґрунтознавцем С. Онопрієнко (1969).
У 50-х роках розпочаті комплексні ландшафтні дослідження (Воропай Л., Раковська Е., Куниця М., інші). зараз основним об'єктом вивчення Подільського регіону є Товтровий кряж, його природоохоронні функції, розвиток і поширення ерозійних процесів у долині р. Дністер тощо.