Клавдія Йосифівна Кілінська Фізична географія Карпато-Подільського регіону навчально-методичний посібник
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Дидактичні матеріали для формування компетентності учнів з курсу «Фізична географія, 1072.29kb.
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
- Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
- Навчально-методичний комплекс розроблено до програми курсу «Політична географія з основами, 2104.05kb.
- Навчально-методичний комплекс розроблено до програми курсу «Історична географія з основами, 1176.46kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
- Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
- Г. М. Лавренчук задачі з географії навчально-методичний посібник, 726.53kb.
3.4. Прикладні питання вивчення рельєфу
Вивчення динаміки та стійкості рельєфу набуває інженерного змісту при проектуванні, будівництві й експлуатації геотехнічних об’єктів, водогосподарських комплексів, гідротехнічних споруд, автошляхів. Геологічною службою здійснюється значний обсяг геоморфологічних досліджень (вивчення, картографування, прогнозування та моніторинг екзогенних процесів). Їх мета – прийняття економічно виважених і екологічно обґрунтованих проектних рішень, оскільки рельєф часто визначає характер господарської діяльності людини.
Одним із нових напрямів практичного вивчення рельєфу є інженерно-геоморфологічна експертиза – складова геолого-географічної експертизи. Вона охоплює вирішення завдань, серед яких найважливішими є: 1) визначення повноти оцінки рельєфу у передпроектних документах (морфологія, неотектоніка та сучасні тектонічні рухи, сейсмічність); 2) оцінка достовірності розвитку несприятливих екзогенних процесів; 3) визначення точності й достовірності прогнозування геоморфологічних процесів із урахуванням антропогенного впливу; 4) оцінка ефективності заходів, націлених на зменшення впливу несприятливих процесів на довкілля; 5) збереження геолого-геоморфологічних пам’яток природи.
Рельєф зумовлює формування та видозміну гідрографічної мережі, площинне поширення ґрунтового покриву та рослинних угруповань, просторову організацію природокористування, формує потоки речовини й енергії у просторі й часі. Його перша і головна властивість – участь у розподілі гравітаційної енергії. Другою властивістю є розподільчі й акумулюючі функції, обумовлені висотою поверхні. Рельєф є фундаментом просторово-територіального поширення природних, природно-господарських процесів і природно-господарської різноманітності КПР.
Гірська територія поєднує в собі передгір’я і крайові хребти, структурне низькогір’я й акумулятивні рівнини, моренно-зандрові алювіальні рівнини і крайові хребти, альпійське середньогір’я і алювіальні рівнини, що створює східчастий рельєф і складні умови його використання.
Практична робота
1. Проаналізуйте основні орографічні елементи території КПР.
2. Обґрунтуйте схему геоморфологічного районування території КПР.
3. Охарактеризуйте вплив рельєфу на процеси господарської діяльності людини.
Самостійна робота
1. Проаналізуйте середню висоту поверхні території КПР.
2. Визначте глибину розчленування рельєфу.
3. Охарактеризуйте вплив рельєфу на процеси господарювання.
Теми рефератів
1. Геоморфологічне районування Карпато-Подільського регіону.
2. Основні форми рельєфу території КПР.
3. Вплив рельєфу на господарську діяльність людини.
Контрольні запитання та завдання
1. Охарактеризуйте основні історичні напрями геоморфологічного вивчення КПР.
2. Визначте загальні орографічні особливості Подільської височинної області.
3. Виявіть загальні орографічні особливості Українських Карпат.
4. Визначте діапазон перепаду висот на досліджуваній території.
5. Назвіть основні типи рельєфу КПР.
6. Які основні типи антропогенного рельєфу виділяються у КПР?
7. Окресліть практичне значення вивчення рельєфу КПР.
8. Визначте територію, на якій проявляються ерозійні і карстові процеси
9. Охарактеризуйте розвиток карстових процесів на території Подільсько-Буковинської карстової області.
10. Як простежується взаємозв’язок геологічної будови та рельєфу?
Література
1. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. – М., 1978. – С. 69-76.
2. Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – К.: Радянська школа, 1966.- С. 38-51.
3. Геренчук К.И. Тектонические закономерности в орографии и речной сети Русской равнины. – Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1960. – С. 4.
4. Геоморфология Украинской ССР. – К.: Вища школа, 1990. – С. 54.
5. Кілінська К.Й. Географія рідного краю (конспект лекцій). Вип. 2. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – 27 с.
6. Кілінська К. Природно-господарська різноманітність геоморфологічної будови // Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України. – Чернівці. Рута. – 2007. – С. 106-115.
7. Рослый И.М., Грубрин Ю.Л. Рельеф территории УССР и его геоморфологическая интерпретация на карте обзорного масштаба // Физическая география и геоморфология. – 1979. – Вып. 22. – С. 28-33.
8. Украинские Карпаты. Природа. / Под ред. М.А. Голубца, М.Т. Гончара, Я.П. Одынака. – К.: Наукова думка. – 1988. - 207 с.
4. КЛІМАТ
4.1 Кліматотвірні чинники
Кліматотвірні чинники упродовж року проявляються неоднозначно та істотно розрізняються за сезонами. У холодний період переважну роль відіграє циркуляція атмосфери. У теплий – зростає роль радіаційного чинника.
Сонячна радіація. Тривалість сонячного сяяння одна з важливих характеристик радіаційного режиму. тривалість сонячного сяяння на Поділлі складає 1700-1800 годин, в Українських Карпатах 1600-1900 годин (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Тривалість сонячного сяяння за порами року (у годинах)
| Станція | Пори року | За рік | |||
| Зима | Весна | Літо | Осінь | ||
| Львів | 57 | 173 | 240 | 127 | 149 |
| Вінниця | 45 | 176 | 267 | 125 | 154 |
| Ужгород | 51 | 204 | 265 | 149 | 168 |
| Берегово | 55 | 195 | 266 | 154 | 168 |
| Пересічна тривалість сонячного сяяння | 52 | 187 | 260 | 138 | 160 |
Надходження сонячного тепла залежить від висоти Сонця, тривалості дня, хмарності, прозорості атмосфери. В КПР сумарна сонячна радіація змінюються від 3400 до 4000 МДж/м2 (влітку - 1400-1700 МДж/м2). Мінімальні значення (90 ккал/см2) із-за хмарності спостерігаються взимку (грудень). Навесні у гірських районах висока хмарність обумовлює низькі значення сонячної радіації. Влітку температурні контрасти призводять до формування місцевої хмарності, зростають горизонтальні градієнти сонячної радіації. Восени, через послаблений приток тепла до земної поверхні, зменшується роль місцевих фізико-географічних процесів у формуванні радіаційного режиму.
Циркуляція атмосфери. Атмосферна циркуляція є головним перерозподілювачем тепла і вологи. На територію КПР надходять повітряні маси з північних і центральних районів Атлантичного океану, арктичних широт і Середземного моря (морське тропічне повітря).
Часта зміна погодних умов обумовлена циркуляцією атмосфери, послабленням циклонічної і посиленням антициклонічної діяльності. упродовж року переважає південно-західний, північно-західний, західний і південний напрями переміщення циклонів. Південно-західні циклони надходять із Середземного моря, „захоплюють” територію Закарпатської низовини і віддають тепло і опади. Північно-західні циклони охоплюють північну частину Подільської височинної області, західні поширюються по всій території КПР. Середня швидкість руху складає 30-35 км/год, їх тривалість рідко перевищує чотири доби. Взимку вони приносять різке потепління з відлигами і таненням снігу, в окремих випадках – снігопади й ожеледицю.
Арктичні повітряні маси впливають на погодні умови КПР упродовж року. У вигляді окремих ядер високого тиску зумовлюють взимку й у перехідні пори року різке похолодання, влітку сприяють збільшенню інтенсивності й тривалості посушливої погоди.
Циклонічна погода триває від теплої пори року до холодної (табл. 4.2).
Таблиця 4.2
Повторюваність циклонів за напрямами (%)
| № пп. | Циклони | |||
| Холодна пора року | Тепла пора року | |||
| Напрям | Повторюваність | Напрям | Повторюваність | |
| 1. | Західний | 40 | Західний | 45 |
| 2. | Південно-західний | 20 | Південно-західний | 20 |
Антициклонічна погода спостерігається над територією КПР рідше, ніж циклонічна (табл. 4.3). Імовірність формування областей високого тиску складає 40 %. Щороку надходить від 5 до 7 антициклонів, 1-4 антициклони мають місцеве походження. Найчастіше антициклони надходять із заходу. Це ядра Азорського антициклону, що утворилися над Західною Європою.
Високий тиск пояснюється послабленою циклонічною і посиленою антициклонічною діяльністю. Антициклонічна циркуляція спостерігається приблизно у 2/3 від загальної кількості днів: максимум днів припадає на осінь, мінімум – взимку. Циклонічна циркуляція переважає взимку і навесні. Отже, погодні умови формуються переважно під впливом антициклонів.
Таблиця 4.3
Повторюваність антициклонів за напрямами (%)
| № пп. | Антициклони | |||
| Холодна пора року | Тепла пора року | |||
| Напрям | Повторюваність | Напрям | Повторюваність | |
| 1. | Західний | 30 | Південно-західний | 33 |
| 2. | Північно-західний | 22 | - | - |
Місцеві циклони і антициклони формуються під впливом орографічного чинника. Над горами (1200-1500 м над р. м.) переважає західне перенесення повітряних мас. Нижче 1200 м напрям вітру залежить від орієнтування гірських сідловин і напряму річкових долин. Українські Карпати зумовлюють виникнення над Україною орографічних циклонів, що утворюються переважно на Передкарпатській височині та сегментацію їх при переході через гори.
У холодну пору року, при вторгненні холодного повітря з півночі Скандинавського півострова до Передкарпаття, утворюються орографічні циклони. У теплу пору року вони виникають на деякій відстані від гір, інтенсивно прогрівають нижні шари повітря, виникає термічна депресія.
У східній частині Передкарпатської та центральній частині Подільської височин, при переміщенні з південного сходу теплих фронтів, зростає хмарність, частішають опади, що зумовлено циклонами, які надходять із західної частини Чорного моря. При переміщенні фронтів із заходу відбувається розмивання хмарності й зменшення кількості опадів.
Циркуляція атмосфери за порами року. Прояв та інтенсивність основних кліматотвірних чинників суттєво різниться за порами року. Тривалість дня, хмарність, активна циклонічна діяльність зумовлюють інтенсивний міжширотний обмін повітряних мас.
Зима. Перехід до зими відбувається при вторгненні на територію КПР арктичного повітря внаслідок чого земна поверхня вихолоджується. Посилюється вітер, виникають хуртовини, понижується температура повітря. Східні континентальні повітряні маси приносять холодну погоду із сильним східним і північно-східним вітром, низовими хуртовинами. Континентальне повітря зі Східної Європи „переходить” через карпатські хребти, проникає “коридорами” річкових долин до Закарпатської низовини і понижує температуру повітря.
Зима починається у кінці листопада-середині грудня, триває 2,5-3 місяці. У цей час спостерігається висока хмарність (імовірність хмарного неба складає 70-74 %) і висока відносна вологість повітря (80-90 %). У гірських районах утворюються фенові вітри тривалістю від кількох годин до 1-3 діб.
Найхарактернішими зимовими явищами є часті відлиги, опади, ожеледиця і хуртовини. Загалом зима хмарна, з частими опадами, туманами і ожеледицею.
Весна. Атмосферні процеси характеризуються посиленим впливом Азорського антициклону. Його окремі відроги і ядра зумовлюють теплу сонячну погоду без опадів.
На весні спостерігаються різкі переходи погоди від прохолодної до теплої, від дощової до сухої. У передгір‘ї температура повітря переходить через 00С у першій декаді березня. Не виключені випадки запізнення весни на 5-7 діб. У Закарпатті рання весна (зі значними добовими коливаннями температури) починається у кінці лютого-початку березня. У середині квітня встановлюється тепла погода, яка утримується до жовтня-листопада. Можливі приморозки.
Літо. Літо характеризується високою інтенсивністю сонячної радіації. За початок літа прийнятий день, коли середня добова температура повітря переходить через 15°С. Процеси вторгнення східних повітряних мас майже припиняються, переважає вплив Азорського антициклону. У цей час можливий вплив області підвищеного тиску, що формується в Арктиці. Між Азорським антициклоном і арктичною областю підвищеного тиску розташована смуга низького тиску, з якою пов’язана циклонічна діяльність. Тому влітку переважають західні вітри, що приносять багато вологи з Атлантики. КПР знаходиться під впливом континентального тропічного повітря південних широт.
На території Передкарпатської височинної області літо починається у третій декаді травня (температура повітря 20°С) і закінчується у першій декаді вересня. Триває 95-100 днів із частими зливами. Найбільша кількість опадів випадає у червні. У цей час можуть повторюватися посушливі періоди. На території Закарпатської низовини літо триває 120-135 днів. Пересічні добові температури повітря складають 15-20°С, у липні досягають 20-21°С. Максимальні значення – 36-42°С.
Осінь. За початок осені прийнято вважати перехід пересічної добової температури нижче 15°С, за кінець - перехід її через 0°С. Упродовж осені поступово відновлюються циркуляційні процеси.
Осінь починається у першій декаді вересня, характеризується стійкою погодою. початок відзначається невеликою хмарністю, сухістю і відносно високою температурою повітря. У другій половині вересня хмарність зростає, збільшується кількість днів з опадами, понижується температура повітря. Однак у жовтні-листопаді спостерігаються теплі сонячні дні з максимальними температурами повітря 18-20°С. проникнення теплого морського повітря з Середземного моря до Закарпатської низовини призводить до випадання обложних дощів.