Клавдія Йосифівна Кілінська Фізична географія Карпато-Подільського регіону навчально-методичний посібник

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание 4.2. Метеорологічні характеристики Таблиця 4.6 Повторюваність днів із рідкими опадами у холодну пору року Температура (°С) Таблиця 4.7 Пересічна повторюваність твердих опадів Фізико-географічний район

Подобный материал:

• Дидактичні матеріали для формування компетентності учнів з курсу «Фізична географія, 1072.29kb.
• Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
• Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
• Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
• Навчально-методичний комплекс розроблено до програми курсу «Політична географія з основами, 2104.05kb.
• Навчально-методичний комплекс розроблено до програми курсу «Історична географія з основами, 1176.46kb.
• М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
• Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
• Г. М. Лавренчук задачі з географії навчально-методичний посібник, 726.53kb.

4.2. Метеорологічні характеристики

Метеорологічні спостереження на території КПР започат­ковані більше 100 років тому (Дрогобич, 1866; Микуличин, 1878). Це локальні (за територіальним принципом) дослідження окремих властивостей кліматотвірних чинників і метеорологічних явищ. Наразі вони є чи не єдиним історичним інформацій­ним ресурсом погодних умов території.

Температура повітря. Пересічні річні показники темпе­ра­тури повітря складають 3⁰С-9⁰С. Температура по­вітря у січні на території Поділля колива­ється від -5,0⁰С (на заході) до 7,0⁰С (у центрі й сході). На території Українських Карпат тем­пература хо­лодної пори року більш різно­манітна: у Передкарпатті – від -4,0⁰С до -5,0⁰С, у горах – -5,0⁰С - 6,0⁰С, у Закар­патті – -3⁰С, - 4⁰С. Пере­січна температура повітря у липні на території Поділля складає 18,0⁰С на заході й центрі і 19,0⁰С на південному сході. На території Українських Кар­пат температура теплої пори року наступна: на Передкарпатській висо­чині від 16,0⁰С до 18,0⁰С, у горах 14,0⁰С-16⁰С, у Закарпатті 17,0⁰С-20,0⁰С.

Українські Карпати характеризуються частою зміною по­казників пересічних місячних температур повітря. Така ситуація частково обу­мовлена географічним положенням метео­станцій, які розташовані на різних висотах і діяльних поверх­нях. На схи­лових і вододільних поверхнях показники температури повітря зни­жуються з висотою на 1°С на кожні 100 м. До висоти 2200 м спостерігається зниження температури повітря на північно-східному схилі на 0,8°С, на південно-західному на 0,6-0,7°С. На південно-західному схилі (до висоти 900 м) пересічна місячна температура повітря на 1,0-1,5°С вища, ніж на північно-східному; з висоти 1300 м, пересічні показники температури по­вітря (зокрема, максимальні) на південно-західному і північно-східному гірських схилах практично збігаються. Мінімальні показ­ники температури повітря (2,0 і > °С) спостерігаються на південно-західних схилах. Холодний період триває 103-104 дні у Придніс­тер’ї та 110-115 днів у північних районах Подільської височинної області.

Абсолютні максимуми та мінімуми. Абсолютні мак­симальні температури зменшуються з висотою, у захищених до­линах і улоговинах (Рахів, Се­ля­тин) вони високі. Максимальні тем­ператури повітря виявлені у липні і серпні. На території Перед­карпатської височини і Закар­патської низовини 11-18 % всіх максимумів припадає на червень і травень. У 1926 р. у м. Ужгороді був відмічений річний максимум температури повітря у квітні (рис. 4.1).

Розподіл абсолютних мінімумів температури повітря від­биває ті ж особ­ливості, що і розподіл пересічних місячних темпе­ратур. Абсолютні мінімуми у За­карпатті складають -28°С і -33°С, в горах -36°С (Руська Мокра) і 42°С (Славське) (рис. 4.2).

Опади. Середньорічна кількість опадів на території КПР змінюється від 600 до 1200 мм (рис. 4.3). За рік на рівнинній території, що прилягає до гір, випадає 600-800 мм опа­дів. У напрямку на схід річна сума опадів змен­шується. На південно-західних схи­лах Українських Карпат кіль­кість опадів зростає, на північних і східних цей процес відбуваєть­ся повільніше.



Рис.4.1. Абсолютний максимум температури повітря




Рис. 4.2. Абсолютний мінімум температури повітря


Опади по території КПР розподіляються наступним чином: в Українських Карпатах (на хребтах висотою 1200 м над р. м.) ви­падає 1000-1200 мм; на південно-західних схилах на 100-200 мм опадів більше, ніж північно-східних на цих же висотах. На Поділь­ській височині випадає 400-450 мм/рік. Одним із пояснень такого стану є бар’єрний ефект гір.



Рис. 4.3. Опади


Річний хід опадів на території КПР характеризується двома максимумами (червень-липень і жовтень-вересень) і одним мініму­мом (з грудня до березня ви­падає найменша кількість опадів: 150-600 мм, з квітня до листопада 800-900 мм). Зливові дощі з ймо­вірністю один раз у 100 років випадають найчастіше на тери­торії Прут-Сіретського межиріччя, у межиріччі рр. Бистриці Со­лотвин­ської, Бистриці Надвірнянської та на Товтровому кряжі (12-200 і > мм за добу).

Влітку на території Українських Карпат випадає 70-80 % річної суми опадів (на південних схилах 60-70 %). Узимку навпаки, на південних схилах випадає більше опадів, ніж на північних. За показником кількості опадів зимові місяці відрізняються від літніх: у січні опадів випадає 20-80 мм (min 20-40 мм на Передкарпатській височині). З наближенням до гір їх кількість поступово зростає і складає 80 мм (у лютому - 40-50 мм). Річна мінімальна кількість опадів зафіксована на території Закарпатської низовини. У березні кількість опадів починає зростати, у травні-липні їх показники ся­гають максимуму. Опади мають зливовий характер, що зумовлено переважанням захід­них і північно-західних вітрів, які приносять вологу з Атлантичного океану. Мак­симальна кількість опадів випа­дає у червні, у горах - липні. З серпня до вересня кількість опа­дів поступово зменшується.

На північно-східних схилах (метеостанція Турка, 594 м н. р. м.) пересічно за рік випадає 810 мм опадів, з яких 200 мм при­падає на холодну пору року. На метеостанції Руська Мокра (584 м н. р. м.), що знаходиться на протилежному схилі, пересічно за рік випадає 1100 мм опадів, з них - 525 мм у холодну пору року. При майже однакових висотах (різниця складає 10 м) кількість опадів на південно-західному схилі збільшується у 1,5 разів, у холодну по­ру у 2 рази. Південно-західні схили Українських Карпат (Руська Мокра) одержують більше опа­дів за рахунок атмосферних фронтів, які надходять з південного заходу і заходу. На північно-східних схилах (Турка) випадає менше опадів: повітря висушується через орографічні низхідні рухи повітряних мас. на однаковій висоті пів­денно-західні схили отримують більше опадів, ніж північно-східні. Попри це, на північно-східних високих схилах опадів випадає мен­ше, ніж на понижених південно-західних. У холодну пору року пів­денно-західні схили отри­мують опадів більше, ніж північно-східні, у теплу пору року різниця зменшується.

У горах, з підняттям на кожні 100 м до висоти 700 м над р. м, кількість опадів збільшується пересічно на 8-12 % від річної суми. Окремі гідро-кліматичні спостереження дозволили виявити наступну ситуацію: найвищі райони (Гор­гани, Свидівець, Чорно­гора), що зорієнтовані рівнобіжно пере­важаючим напрямам повіт­ряних мас, отримують найбільше опадів. Тут розподіл опадів з ви­сотою “затушований” циркуляційними умовами.

Фазовий стан атмосферних опадів і ожеледиця. У хо­лодну пору року на території КПР випадають дощі. Переохо­лод­жені опади (90 % випадків мряка і дощ) випадають при темпе­ра­турі земної поверхні 0°С -3°С (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

Повторюваність днів із рідкими опадами у холодну пору року

Фізико-географічний район	Температура (°С)
	0,1 і >	0,11...-3,0	-3,1...-6,0	-6,1 і <
Передкарпатська височина	42,5	6,6	0,8	0,3
Гірська частина Українських Карпат	50,0	1,4	0	0
Закарпатська низовина	55,0	5,1	0,8	0,8
Подільська височинна область	40,0	7,2	1,1	0,6

Найбільше днів із переохолодженими опадами зафіксовано на те­риторії Передкарпатської височинної області. У За­карпатській ни­зовині визначена найбільша кількість днів з опадами при додат­ніх температурах. Випадання твердих опадів при темпе­ратурі по­вітря над земною поверхнею вище 0° залежить від висоти нульової ізо­терми (табл.4.7).

Таблиця 4.7

Пересічна повторюваність твердих опадів

залежно від температури повітря (°С) (дні)

Фізико-географічний район	Температура, °С
	0,0-3,0	3,1-6,0	6,1-9,0
Передкарпатська височина	12,7	1,1	0,1
Гірська частина Українських Карпат	16,3	1,0	0
Закарпатська низовина	12,8	1,4	0,1
Подільська височинна область	13,0	0,8	0