Клавдія Йосифівна Кілінська Фізична географія Карпато-Подільського регіону навчально-методичний посібник

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Розподіл опадів на території Карпато-Подільського регіону
Коефіцієнт кореляції
Таблиця 4.5 Показники альбедо для різних поверхонь КПР
Сніговий покрив
Пшениця та інші злакові
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   37

Характер підстилаючої земної поверхні. Земна поверхня, через поглинання і перетворення сонячної радіації й трансфор­мацію повітряних мас, впливає на погодні процеси.


Температурні умови зумовлені орієнтацією, крутизною і роз­членуванням території, іншими гео­мор­фоло­гіч­ними особли­востями. Великі градієнти температури по­віт­ря спостерігаються на південно-західних схилах Українських Карпат у теплий період року (з травня по вересень): на кожні 100 м висоти температура повітря знижується на 0,86-1,13°С. Гори слу­гують захис­ним бар’єром для хо­лодного арктичного повітря, що надходить з пів­ночі і північ­ного сходу.

Найбільші зміни температури повітря спо­стерігаються у липні. у літній пе­ріод гірські хребти посилюють висхідні рухи і кон­векцію, створюють сприятливі умови для активізації фронталь­них процесів (інтенсивні зливи, грози, шквали). За даними багато­річних пересічних спостережень, південно-захід­ні схили Україн­ських Карпат одержують 1200 мм, північно-схід­ні – 790 мм опадів за рік (табл. 4.4). Тісний зв’язок між опадами та висотою місце­вості існує тільки в Українських Карпатах. На кожні 100 м висо­ти кіль­кість опадів пересічно збільшується на 21-24 мм.

Таблиця 4.4
Розподіл опадів на території Карпато-Подільського регіону

пп.

Геоморфологічні райони

Пересічна

висота, м

Пересічна кількість опадів, мм

Коефіцієнт кореляції

1.

Південно-західні схили Українських Карпат

437

1195

0,90

2.

Північно-східні схили Українських Карпат

449

794

0,90

3.

Подільська височинна область

255

571

0,31


Вплив річкової мережі та водойм. Багаторічні кліматичні дослідження довели, що, велика за площею водойма впливає на тем­пературу повітря та швидкість вітру у прибережній смузі завширшки від 200 до 400 м, вологість повітря біля водой­ми на 15-20 % вища, ніж на іншій території.

Річки, що беруть поча­ток і протікають по території КПР, живляться талими і дощовими водами, тому переваж­на більшість повеней відбувається навесні (під час танення снігу) і влітку, коли випадає найбільше опадів. Великі озера, бо­лота, штучні водойми понижують температуру повітря, під­ви­щують вологість, поси­люють вітрові ефекти.

Вплив ґрунтового покриву та рослинного світу. На фор­мування хмарності і режиму сумарної радіації, впливають неодно­рідні ділянки земної поверхні (гірські хребти, лісові масиви, лу­ки, по­лонини, рілля), які створюють термічну різноманітність діяльних поверхонь. Від рослинного і ґрунтового покриву зале­жить альбедо земної по­верхні та поглинаюча радіація. Значення альбедо (у %) для різних поверхонь у КПР наведені у таблиці 4.5.

Чорноземні ґрунти, хвойний і листяний ліс, водойми від­бивають невелику кількість сонячного світла (від 6 до 14 %).

Мак­симальне альбедо для тери­торії Українських Карпат взимку скла­дає 45-65 % і >. У теплу пору року (травень-жовтень) різнома­ніт­ний лісо­вий покрив змінює по­казники альбедо. Найменші його значення (15-16 %) ха­рактерні для заліснених райо­нів Українських Карпат. Тут зафіксо­вана най­більша мінливість по­казників альбедо. Лісові маси­ви захи­щають сільськогосподарські по­сіви від різних несприятли­вих метеорологічних явищ.

Таблиця 4.5

Показники альбедо для різних поверхонь КПР

пп.

Діяльна поверхня

Значення альбедо (%)

1.

Сніговий покрив:

- свіжий

- старий

- талий


80-90

60-70

40-45

2.

Ґрунт:

- чорнозем сухий

- чорнозем вологий

- пісок сухий

- пісок вологий


12-14

6-10

35-43

20-24

3.

Пшениця та інші злакові:

- кущування

- повне достигання


14-18

22-30

4.

Ліс:

- хвойний

- хвойний з листям

- листяний без листя

- мішаний засніжений


11-13

16-19

12-14

40-45

5.

Малі водойми

6-12

6.

Лучна рослинність

18-24

7.

Цілина

16-18