К. Й. Кілінська доктор географічних наук, (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)

Вид материала

Документы

Содержание Безпеки у туризмі Види стресів Sonne, sand, see Wald und Wanderorientiert Bildung und Besichtigung 1.4. Суспільно-географічні дослідження територіаль­но-рекреаційних систем на прикладі чернівецької області Функціонально-компонентна структура ТРС Лікувально-курортна рекреація Відпочинок та спортивна рекреація Туризм та пізнавальна рекреація Туризм і пізнавальна рекреація Відпочинок та спортивна рекреація Санаторно-курортне лікування Функціонально-територіальна структура (ФТС) Рекреаційний підрайон Рекреаційний вузол Чернівецький рекреаційний вузол Вижницько-Путильський туристсько-пізнавальний вузол Сторожинецько-Сіретський рекреаційний кущ

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 4781.7kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
• Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 263.71kb.
• Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 378.93kb.
• Міністерство освіти І науки України Чернівецький національний університет імені Юрія, 765.66kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 1404.66kb.
• Конспект лекцій Чернівці Чернівецький національний університет 2011 удк 502. 14 (477)(07), 2568.87kb.

1.3. ПСИХОЛОГІЧНі АСПЕКТи БЕЗПЕКИ У ТУРИЗМІ

(виявлення та вивчення за допомогою методу анкетування)


Актуальність досліджень питань психології безпеки в туризмі зростає. Безпека туриста визначає комфортність подорожі, оцінюється відчуттями, сприйняттям, проявляється у емоціях та впливає на поведінку людини. Безпека визначає позитивний чи негативний результат подорожі.

Психологічні знання застосовуються при дослідженні та аналізі психічного стану туриста. Анкетування є одним з найпоширеніших дослідницьких методів у психології. Саме опитування дає змогу визначити психологічні аспекти безпеки туризму.

З метою виявлення основних чинників небезпеки нами проводилось анкетне опитування серед туристів. Завдання укладалося у зборі інформації про безпечність подорожі з точки зору її психологічного сприйняття, усвідомлення можливих видів небезпек та ставлення туристів до небезпечних (безпечних) ситуацій.

Збір інформації проводився згідно заздалегідь розробленої анкети, що пропонувалася клієнтам туристичних агенцій м. Чернівців. Рівнобіжно анкета була розміщена в INTERNET-мережі. Респондентами стали туристи з України, які здійснювали міжнародні та внутрішні поїздки. Вибіркова сукупність 180 туристів з м. Чернівців.

Вибірка представлена різними віковими категоріями. Це молоді люди віком 18-30 років (58 %). Інша категорія – особи віком від 30 до 45 років, а також невелика частка у віці 45-60 років (7 %). В опитуванні прийняло участь приблизно однакова кількість чоловіків й жінок.

Аналіз результатів анкетування показав, що найпоширенішим видом туризму серед опитаних виявився рекреаційний (52 %). Поступаючись рекреаційному, другу позицію займає пізнавальний туризм. Серед опитаних найменша частка ділових туристів. Однак диспропорція незначна. Означене питання мало на меті виявити репрезентативність вибірки щодо типології туристів за видами подорожей. В даному випадку репрезентативність достатньо добре відображає місцеві тенденції (рис. 1).



Рис. 1 Види подорожей, які здійснювались туристами найбільш часто


Більшість опитуваних відвідала від 1 до 5 зарубіжних країн. Це висока статистика, якщо зважати на вікову структуру респондентів (більшість – молоді люди). Відсотковий показник кількості країн, які відвідали опитані, представлено на рисунку 2.



Рис. 2. Кількість країн, які відвідали туристи


Всі опитані „відчули” на собі психологічні чинники безпеки, пов’язані з перетином етнічних кордонів.

Найбезпечнішим видом туризму вважається пізнавальний туризм. Він пов'язаний з екскурсійним обслуговуванням і організованим відпочинком, належить до спокійного виду, що позбавлений істотних ризиків. 1/3 туристів виділила діловий туризм, хоча серед опитаних лише 2 % здійснювали ділові поїздки. Наступним (9 % респондентів) за безпечністю виокремлений рекреаційний туризм. Така ситуація є цілком логічною через певні психологічні стереотипи безпеки того ж пізнавального туризму. У запропонованих варіантах відповідей був вказаний спортивний туризм: його не зазначив ніхто з опитаних, оскільки сам по собі він пов'язаний зі значними небезпеками, на які турист йде свідомо та добровільно. Часто ризик є неодмінною умовою вибору, втім, щодо спортивного туризму, то людина свідомо обирає перепони, як стимул до небезпеки.

Наступниметапом дослідження слугував аналіз безпечності подорожі за метою й організацією. Переважна більшість туристів (87 %) вважає безпечними поїздки, організовані суб’єктами туристичної діяльності, які несуть певні обов’язки і відповідальність, надаючи кожному подорожуючому поліс страхування.

У осіб, що обирають самодіяльний туризм, виявляється недовіра до організаторів туризму: вони покладаються самі на себе і часто, у певних моментах подорожі, нехтують безпекою.

Співвідношення різних видів ризиків виявилось досить строкатим (рис. 3). Кількісна різниця між ними не суттєва: переважають природні, медичні, техногенні, що свідчить про те, що туристи не можуть виділити найнебезпечніші чинники, сприймають їх комплексно, що є позитивним моментом.



Рис. 3. Оцінка туристами найбільш небезпечних ризиків в туризмі


Можливістю виникнення політичних небезпек (повстання, заворушення, демонстрації, військові дії тощо) переймається близько 2 % опитаних. Очевидно, що це пояснюється віковими особливостями туриста.



Рис. 4. Дії туристичної компанії при виникненні небезпек


Близько 68 % туристів знаходяться під опікою туристичної компанії, 2 % - стихійні. Не впевнені у повноті піклування 30 % опитуваних. Такий розподіл відповідей засвідчує високий рівень організації туристичної подорожі туроператорами вітчизняного туристичного ринку, належний підбір та підготовку програми, досвідченість керівника групи. Слід зазначити, що всебічна турбота про туриста під час мандрівки, вибір перевізника, підбір готелів, співпраця з надійною страховою компанією дозволяють організувати туристичну подорож на високому рівні, виключити чи звести до мінімуму можливість виникнення нещасного випадку, що у свою чергу створює позитивний імідж компанії та часто збільшує довіру клієнтів і психологічну впевненість у безпеці.

цілком репрезентативними є поодинокі нещасні випадки під час відвідування туристичних об’єктів. Здійснення туристичного відпочинку виявляється небезпечним у спортивному туризмі, однак ризик є свідомим і не сприймається як небезпека.

Частота випадків транспортних пригод та аварій у засобах масової інформації змушує перейматись питаннями безпеки під час переміщення і впливає на психологічне сприйняття туриста. Більшість туристів етап перевезення вважають найнебезпечнішою складовою подорожі. Щодо розміщення, то ніхто з туристів не зазначив його, оскільки нещасні випадки у готелях є рідкісними. Більшість закладів розміщення є приватними, безпека, сервіс і цінові пропозиції визначають рівень лояльності до туристів, впливають на переваги у процесі вибору.

Транспорт – невід’ємна складова подорожі, яка суттєво впливає на її безпеку. Результати дослідження засвідчують, що оцінка безпечності респондентами різних видів транспорту є розбігливою (рис. 5). Найнадійнішим видом транспорту вважається повітряний (31 %), що цілком збігається з загальноприйнятою думкою та офіційною статистикою нещасних випадків при перевезеннях. Автотранспорт (посідає чільне місце серед інших за числом осіб, що постраждали внаслідок автомобільної аварії, в т.ч. за кількістю летальних випадків), опитувані визначили серед найбезпечніших, як і залізничний. На нашу думку тут задіяні досвід і життєві стереотипи опитуваних.



Рис. 5. Оцінка безпечності транспорту у туристичних перевезеннях


Стреси є невід’ємною частиною сучасного життя. Вони можуть бути як негативними, так і позитивними, особливо у туристичній діяльності. В будь-якому випадку вони впливають на власну безпеку людини, адекватність її дій і вчинків, самопочуття.

Для формування запитань анкети були вибрані види стресів, які найчастіше зустрічаються при здійсненні мандрівок. Їх загальний розподіл повністю залежить від виду подорожі, тому результати відповіді були згруповані саме за видами (метою)туризму (табл. 1).

Стреси від незадовільних умов розміщення та харчування проявляються у рекреаційному та пізнавальному туризмі, оскільки там люди найбільше впевнені на комфортні умови. У пізнавальному та діловому туризмі спостерігається дефіцит часу, а також сенсорна напруга: темп екскурсій швидкий, насиченість об’єктами висока. З іншого боку, монотонність притаманна пізнавальному туризму, що викликає потребу у гармонізації планів подорожей та екскурсій з потребами туристів. Подібна ситуація існує також у рекреаційному туризмі, в якому основний пріоритет належить відпочинку, релаксації, оздоровленню, що часто відпочинок „робить” одноманітним. Для усунення цієї проблеми існують анімаційні послуги, екскурсії тощо.

Таблиця 1

Розподіл стресів подорожуючих за видами туризму

Види стресів	Частка відповідей за видами туризму, %
	Рекреаційний	Пізнавальний	Спортивний	Діловий
Фізіологічний диском­форт (невідповідність умов розміщення, харчу­ван­ня очікуваним)	40	42	10	8
Дефіцит часу (запізнення, брак часу)	18	47	25	10
Одноманітність і моно­тонність	41	44	6	9
Підвищена важкість подо­рожі (фізична напруга, стомлення)	12	52	28	8
Відсутність дружньої ком­панії, недостатні міжосо­бові контакти	24	29	40	7
Негативний вплив зов­нішнього середовища (ви­сока або низька темпе­ратура, вологість, шуми, вібрація тощо)	37	24	35	4
Дефіцит або переван­та­ження інформацією (сен­сорна напруга)	13	67	12	8
Конфліктні умови, етніч­ні, регіональні, релігійні розбіжності та непоро­зуміння (емоційна напруга)	29	48	13	10

На спортивний туризм припадають часті стреси повязані зі складністю подорожі, негативним впливом зовнішнього середовища (що є цілком логічним для даного виду туризму), а також із проблеми з оточенням та контактністю, що особливо важливо у спортивному туризмі.

Етнічні та регіональні розбіжності серед туристів зустрічаються у всіх видах туризму при здійсненні закордонних поїздок. Це найзначущий чинник небезпеки соціального характеру.

За функціональним призначення більшість туристів обирають турмаршрути та відпочинок за чинниками, що описані Г. Ганом [21]:

S-тип (від нім. " Sonne, sand, see" – сонце, піщаний пляж, море) – пасивний відпочинок на морських курортах, спокій і комфорт;

F-тип (від нім. "Ferme und Flirtorientierter Erlebnisur Lauber" – далекі поїздки), нескінченна зміна подій, осіб, вражень тощо;

W-1-тип (від нім. " Wald und Wanderorientiert" –лісові прогулянки і походи), перевага активному відпочинку з пішими походами;

W-2-тип – туристи витримують тривалі і значні навантаження (пілоти-любителі, альпіністи і т. д.);

A-тип (від нім. "Abenteuer" – пригода) – любителі ризику і гострих відчуттів, несподіваних, деколи небезпечних ситуацій;

B-тип (від нім. " Bildung und Besichtigung" – освіта і огляд визначних пам'яток), любителі визначних пам'яток; емоційні любителі культури і природи; фахівці, що поглиблюють свої знання у галузі культури, історії, архітектури і мистецтва.

Отримані дані варто порівняти з результатами відповідей на перше питання анкети про подорожі, які здійснюються найбільш часто. Це дасть змогу визначити психологічні прагнення опитаних в порівнянні з їх фактичним туристичним досвідом. Дана типологія нерозривно пов’язана і з небезпеками, оскільки висвітлює властиві для певних груп туристів тенденції їх поведінки (рис. 6).



Рис. 6. Розподіл туристів за чинниками відпочинку

Отже, туристів S-типу виявилось 22 %, що відповідає значно більшій частці рекреаційних подорожей (57 % респондентів). Невідповідність пояснюється тим, що туристи рекреаційної подорожі не відкидають пізнавальну складову, яка пов'язана з B-типом (15 %), W-1-типом (23 %) та F-типом (28 %). Пізнавальний елемент подорожі визначається важливим. W-2-тип та A-тип відповідають спортивному туризму та екстремальному елементу інших видів. Таким чином рекреаційні туристи прагнуть пізнати територію, на якій відпочивають..

У психології безпеки важливе значення має розчарування: вплив цього чинника визначає враження, настрій та поведінку туриста. Результати дослідження показують, що основні причини розчарування повязані з недоліками в організації і керівництві відпочинку, з несподіваними труднощами і небезпечними ситуаціями (рис. 7). Ці складові пов’язані з роботою турфірм, перед якими одним із головних завдань є удосконалення організації безпеки туристів. Також значна частка (21 %) т. з. неповноцінних подорожей виникає через стан здоров’я, відсутність досвіду, наявність медичних небезпек, психологічної невпевненості, страху.

Розчарування проявляється через незадовільну якість послуг. Особливо часто така ситуація виникає при невідповідності обіцянок реальному стану речей.

Достовірність інформації, наданої турфірмою – одна з головних умов успішної подорожі. Тільки 5 % опитаних не розчарувалися у туристичних пригодах, однак така мала частка є позитивною.



Рис. 7. Причини розчарування подорожжю

Знання про небезпеку – це вже гарантія її уникнення. Аналіз розподілу загального числа відповідей респондентів показав, що 28 % опитуваних були добре поінформовані про можливі небезпеки під час подорожі. Не може викликати позитивної оцінки той чинник, що 67 % сумнівається у достатності і вичерпності наданої інформації. Сумніви, відсутність чи неповнота інформації створюють ілюзію безпеки чи почуття страху, що в обох випадках є негативним явищем. Тільки 5 % туристів не були належним чином поінформовані про забезпечення усіх можливих заходів безпеки (рис. 8).



Рис. 8. Поінформованість туристів про небезпеки у подорожі


Проблема поінформованості виникає не так через брак чи відсутність певних даних, як через їх надлишок, заангажованість чи недостовірність туристичних джерел. Рисунок 9 засвідчує, що 66 % туристів самостійно знаходять інформацію про безпеку подорожі, 23 % не впевнені у вичерпності інформації, наданої представниками турфірми.



Рис. 9. Самостійна перевірка і пошук інформації про безпеку подорожі


Така статистика доводить, що, по-перше, сучасні туристи є обізнаними людьми, які дбають про свою безпеку особисто (достатньо вагомою видається роль засобів масової інформації); по-друге, вони не достатньо довіряють турфірмам, сумніваються у вичерпності, якості, повноті або формі попередження.

Психологія туриста базується на враженнях, думках, точці зору. У туризмі це може бути впевненість у законності та виконанні всіх правил і рекомендацій щодо безпеки подорожі з боку туристичної фірми. Більшість опитаних (55 %) не достатньо впевнені, що під час мандрівки з боку організатора буде виконано всі правила та дотримані всі гарантії організації безпеки.

Враження про недостатню організацію виконання правил безпеки з боку туристичної фірми формує значна кількість повідомлень у засобах масової інформації. 22 % опитуваних повністю впевнені у діях турфірми – це задоволені туристи, які довіряють туристичним фірмам. Часто - це їх постійні клієнти з великим досвідом співпраці та подорожування.

Таким чином, опрацювання і узагальнення результатів анкетного опитування щодо безпеки у туризмі виявити наступні ключові моменти:

1. Психологія безпеки туризму – це застосування прийомів та знань з психології для забезпечення сприятливих подорожей, дослідження та аналіз психічних процесів, властивостей та стану туристів, які характерні для різних видів туризму. Психологія безпеки вивчає: психічні процеси, властивості та стани, в тому числі стреси; явище паніки; типологію туристів за психологічними ознаками; психологічну сумісність в туризмі тощо;
   
2. соціологічне опитування показує, що більшість опитаних вважає безпечним організований туризм, виділяючи за рівнем безпеки пізнавальний, діловий та рекреаційний види туризму. Найнебезпечнішими ризиками (такими, що фактично мали місце, та за судженнями опитуваних) є природні, медичні, техногенні; найнебезпечними у етапах подорожі виявився етап перевезення;
   
3. під час здійснення подорожей в пізнавальному, рекреаційному та діловому видах туризму як стресовий чинник був виділений час: його дефіцит (чи монотонність);
   
4. у спортивному туризмі виникали проблеми фізичного перевантаження, впливу екстремальних проявів умов зовнішнього середовища, прихильного ставлення та сумісності в колективі. Причини розчарувань і небажаних та небезпечних ситуацій повязані з недоліками в організації і керівництві відпочинком, несподівані труднощі і небезпечні ситуації;
   
5. респонденти позитивно оцінюють рівень компетенції турфірм у питаннях безпеки, проте туристи не достатньо впевнені у повноті їх виконання та вичерпності наданої інформації.
   

1.4. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬ­НО-РЕКРЕАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


Територіально-рекреаційна система (ТРС) є науковою категорією, яка відображає інтенсивно формуючі територіальні лікувально-курортні туристичні комплекси. Першою головною особливістю ТРС є те, що вона органічно включає в себе об’єктивно існуючі територіальні утворення. По-друге, ТРС створюється свідомо, виконуючи певні суспільні функції. Основною суспільною функцією ТРС є максимальне задоволення потреб населення в широкому розумінні рекреації (відпочинку, лікуванні, туризмі тощо), в підвищенні його фізичного і духовного потенціалу. Окрім основної функції, ТРС має і другорядні. Це підвищення загального економічного рівня території (в даному випадку області), оптимальне використання природних і трудових ресурсів. ТРС, як і всі територіальні міжгалузеві системи утворюються, формуються і функціонують під впливом територіального поділу праці, коли курортно-туристично-лікувальне господарство вже не може розвиватися відокремлено в межах лише рекреаційного господарства. Найбільший ефект в розвитку ТРС можна досягнути лише в органічному поєднанні з іншими системами (комплексами). Територіальний характер ТРС визначається тим, що рекреант під час відпочинку пред’являє різні вимоги до географічного середовища, до просторового розподілу природних і культурних комплексів, стійкості їх до рекреаційного впливу. Все це підкреслює необхідність створення ТРС, які забезпечують раціональне використання природного та соціально-економічного рекреаційного потенціалу території для задоволення потреб населення в різних видах відпочинку та лікуванні.

Дослідження ТРС в Україні розпочалися з розвитком рекреаційної географії в кінці 70-х років ХХ ст. Зокрема, це праці Котлякова Е.А., Ігнатенка О.М., Крачила М.П., Мироненка М.С., Твердохліба І.Т., Недашковської Н.Ю., Мацоли В.І., Бейдика О.О. та інших. Проте більшість праць названих авторів присвячені вивченню та оцінці природного та суспільного базису для розвитку рекреації, аналізу регіональних рекреаційних систем. Наше завдання - виявлення та обґрунтування ТРС як просторової системи на рівні адміністративної області; дослідження функціонально-галузевої та функціонально-територіальної структури ТРС та її зв'язок з іншими господарськими підсистемами області; зв'язок ТРС з природно-географічним середовищем.

Територіально-рекреаційна система адміністративної області є міжгалузевою функціональною системою, яка функціонує в тісній взаємодії декількох видів діяльності на певній території, і яка в свою чергу виконує різні функції. ТРС - це поєднання рекреаційних установ та супутніх закладів, які об’єднані тісними рекреаційними взаємозалежними зв’язками, спільним використанням природного і суспільно-географічного потенціалу, задовольняє об’єктивні потреби населення у відтворенні його психологічних та фізичних сил.

ТРС складається із певних компонентів. Структура та інтенсивність їх взаємозв’язків формуються під впливом зовнішніх чинників: рекреаційного попиту та стану інших суспільно-господарських систем. Розрізняють декілька типів зв’язків між підсистемами ТРС (внутрісистемні зв’язки):

1. безпосередньо рекреаційні;
   
2. допоміжні рекреаційні;
   
3. інфраструктурні;
   
4. управлінські.
   

Кожний із цих типів зв’язків ділиться на підтипи:

1-а – власне рекреаційні зв’язки - поїздка населення до місця відпочинку, використання відпочиваючими природно-рекреаційного потенціалу території області;

1-б – огляд пам’ятників культури, пізнавальна рекреація.

Два підтипи рекреаційних зв’язків є провідними і відображають ступінь привабливості ТРС.

Підтип 2-а виражає один із аспектів взаємозв’язків відпочиваючих з рекреаційною інфраструктурою. Важливою характеристикою є взаємодія інфраструктурних зв’язків, які виражають пропорційну залежність між наявністю відпочиваючих і якістю послуг. Рівень розвитку продовольчої бази впливає на структуру рекреантів – можливість надання дієтичного харчування (підтип 2-б). Структура кадрів зайнятих в обслуговуванні рекреантів мотивується рекреаційним попитом (наявність лікарського персоналу, інструкторів по туризму, екскурсоводів тощо). Взаємозв’язки другого типу, тобто взаємозв’язки з рекреаційною інфраструктурою, відображають ступінь комфортності (підтип 2-в).

Підтип 3-а (інфраструктурний) свідчить про необхідність створення додаткової житлової площі для проживання обслуговуючого персоналу. Надійність функціонування комунального господарства ТРС залежить від ступеня підготовки обслуговуючого персоналу, від стану доріг, транспорту тощо. Зв’язки третього типу відображають ступінь надійності ТРС.

Четвертий тип - управлінські рекреаційні зв’язки забезпечують належний прийом сигналу регулятора, тобто органів управління ТРС, її підсистемами. Зв’язки цього типу відображають ступінь сформованості ТРС.

Неодмінною умовою існування ТРС є високий рівень поєднання між складовими її компонентів. Важливою ознакою функціонування ТРС є структурність, тобто можливість розчленування систем на певні структури, кожній із яких притаманна певна функція. Інтегральною функцією обласної ТРС, яка випливає із суми її приватних структур, виступає відновлення фізичних і психологічних сил, які витрачаються у процесі праці. При дослідженні цих приватних структур обласної ТРС застосовуються методи суспільно-географічного дослідження (метод структурного аналізу та метод картографічного моделювання).

Структуризація обласної ТРС відбувається двома шляхами:

• поділ цієї системи на матеріально-речовинні компоненти при аналізі її функціонально-компонентної структури;
  
• поділ ТРС за просторовими компонентами при аналізі її функціонально-територіальної структури.
  

Елементами функціонально-компонентної структури виступає певний набір видів рекреаційної діяльності, функціонально-територіальне поєднання цих видів.

Окрім цих двох типів структури виділяється і третій її тип – функціонально-управлінська структура, яка відображає ієрархічне співставлення системи органів управління та наявність установ рекреації обласної ТРС.

Функціонально-компонентна структура ТРС адміністративної області складається із певної кількості видів рекреаційної діяльності, які розглядаються як деякі види занять. При цьому останні виступають як елементарні одиниці діяльності.

Ефективність реалізації суспільних функцій рекреаційної діяльності визначається не лише різноманітністю і комбінуванням цих видів діяльності, але і їх циклічністю. Під циклом рекреаційної діяльності розуміють „відокремлену в часі стійку комбінацію систем занять, що повторюються, і яка у відповідності з функцією рекреаційної діяльності може бути розглянута, як деякий цілісний процес”. Також відмічається, що цикли рекреаційних занять – це сукупність періодично повторюваних стійких комбінацій занять відпочиваючих, які направлені на задоволення їх рекреаційних потреб [2].

У вітчизняній літературі з питань рекреаційної діяльності виділені наступні спеціалізовані підцикли першого порядку рекреаційних занять:

• Лікувально-курортна рекреація, яка складається із декількох спеціалізованих лікувальних циклів другого порядку - кліматолікувальних, бальнеологічних та грязелікувальних, що відрізняються за основними лікувальними природними чинниками: кліматом, лікувальними мінеральними водами, грязями в комплексі з фізіотерапією, лікувальною фізкультурою та дієтичним харчуванням при певному режимі лікування та відпочинку. Лікувально-курортна рекреація, як галузь включає в себе такі складові елементи: санаторії, санаторні пансіонати, курортні поліклініки, допоміжні установи тощо. Основною формою курортного лікування є санаторії. Санаторно-курортні комплекси і центри утворюються, як правило, на базі великих і важливих джерел лікувальних вод і грязей. Другою особливістю їх дислокації є розміщення урбанізованих та індустріальних центрів, якщо це не співпадає з розміщенням мінеральних джерел. Великий рекреаційний ефект в зонах розміщення основних лікувально-рекреаційних об’єктів інколи обмежує розвиток інших видів рекреації.
  
• Відпочинок та спортивна рекреація формується групою оздоровчих підциклів, із яких особливо виділяються найбільш популярні і поширені: пішохідний, лижний, мисливський, робота і відпочинок на дачних ділянках тощо.
  

Організований відпочинок населення відіграє важливу роль у зміцнені їх здоров’я. Сфера відпочину включає такі установи: будинки відпочинку, пансіонати відпочинку, готелі, курортні табори, табори відпочинку дітей тощо.

Найбільш масовим є самостійний відпочинок, який представлений усіма видами рекреації: від організації самостійних туристичних походів до прогулянкових і, навіть, пасивного відпочинку. Він може бути внутрішньоміським, позаміським, груповим, поодиноким, пішим, транспортним, в тому числі на власному транспорті.

Функції фізичної культури і спорту в рекреаційному відношенні багатопланові: оздоровлення, фізичне удосконалення, моральне виховання, тобто містить багато елементів інших видів рекреації (лікування, туризм, відпочинок). Крім того, тут є можливості врахувати інтереси населення (спортивне рибальство, спортивне полювання тощо).

• Туризм та пізнавальна рекреація формується групою спеціалізованих пізнавальних підциклів: екскурсійних, маршрутів вихідного дня, самостійного та організованого туризму. Пізнавальні цикли відрізняються за об’єктами огляду та засобами рекреаційного транспорту.
  

За географічним принципом туризм поділяється за різними ознаками: за метою – екскурсійний, рекреаційний, діловий, етнічний, спортивний, релігійний, пригодницький, соціальний, екологічний, сільський зелений; за часовими характеристиками – сезонний, прив'язаний до певних подій; за територіальними ознаками – приміський, внутрішньо-регіональний, внутрішньо-державний, внутрішній, міжнародний; по індивідуальних запитах вибирається туристом індивідуальність маршруту, час подорожі, формування розважальної програми тощо; за фінансовими можливостями – груповий, по відпрацьованих маршрутах, індивідуальний по відпрацьованих маршрутах, груповий, по індивідуальних маршрутах, індивідуальний, по індивідуальних маршрутах.

Екскурсійна діяльність, яка є невід'ємною частиною пізнавальної рекреації та туризму також класифікується за певними ознаками:

• за змістом - багатопланові (оглядові) і тематичні (поділяються на природознавчі, історичні, літературні, мистецькі, екологічні, виробничі тощо);
  
• за складом учасників - індивідуальні, групові, для школярів та студентів, для місцевого населення та приїжджих;
  
• за місцем проведення - по місту, за містом та на міжміських маршрутах (інформація в дорозі);
  
• за способом пересування - пішохідні, з використанням транспортних засобів та комбіновані;
  
• за формою проведення - звичайні, навчальні, рекламні, екскурсії-лекції, екскурсії-прогулянки, екскурсії-концерти.
  

На території Чернівецької обласної ТРС у функціонально-компонентній структурі розвинуті три основні види рекреаційної діяльності: туризм та пізнавальна рекреація, відпочинок і спортивна рекреація, лікувальна рекреація і додаткові види оздоровлення.

Загальна кількість туристів і екскурсантів в 2008 р. складала 81 тис. осіб, що на 5,2 тис. туристів (6,9 %) більше за попередній рік. Кількість іноземних туристів, що відвідали область в 2008 р. зменшилась від попереднього 2007 р. на 16,3 % і становила 6,7 тис. осіб. Екскурсіями було охоплено 16,7 тис. екскурсантів. При цьому кількість туристів, що виїжджали за кордон з різною метою склала 32,3 тис. осіб (рис. 1). Серед іноземців, які відвідали Чернівецьку область, переважали громадяни Польщі, Німеччини, Австрії. Обсяг послуг, що були надані туристичними агентствами та бюро подорожей становили більше 18млн.грн (1,5 % від загального обсягу наданих послуг по області).



Рис. 1. Динаміка туристів та екскурсантів в Чернівецькій області за 2006-2008 рр. (тис. осіб)


Кількість туристів, що відвідують нашу область порівняно з минулими роками зросла. Найбільша їх кількість відвідує область з метою дозвілля та відпочинку (більше 60 %).

Туристичні потоки в області збільшились за рахунок підвищення розвитку ринкової інфраструктури; прийняття в області Програми розвитку туризму на 2002-2010 рр.; розширення асортименту туристичних послуг; проведення заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку туристичної галузі; відносно сприятливої екологічної ситуації в області тощо. Так було реалізовано проект "Розбудова єдиного туристичного простору Буковини: Україна – Румунія через транскордонне співробітництво в сфері розвитку сільського туризму"; проведено І Міжнародний екологічний форум "Партнерство без кордонів" та Міжнародний інвестиційний форум "Буковина інвестиційна"; взято участь в Міжнародній туристичній виставці "Україна – подорожі та туризм" та Першій національній виставці-форумі Українського туристичного продукту Visit Ukraine у м. Києві; відкрито Вижницьку та Путильську районні спілки сільського туризму, проводились безкоштовні недільні походи та екскурсії історичною частиною міста Чернівців тощо.

Дозвілля та відпочинок в області представлені такими підциклами рекреаційних занять: пішохідний, лижний, водний, транспортний, спелеотуризм. Крім того, в останні роки практикують і спортивні види туризму (скелелазіння, водний слалом по р. Черемош, р. Дністер). Допоміжним видом спортивної рекреації є спортивне орієнтування.

Туризм і пізнавальна рекреація в рамках обласної ТРС представлені 2-ма туристичними базами, 1 спортивно-оздоровчою базою, 3-ма туристичними комплексами ("Мигово", "Садиба Лекече", "Перевал Німчич""), 4-ма пансіонатами, 1 з яких – дитячий, 4-ма бюро подорожей та екскурсій, 27 туристичних готелів (1391 номерів).

Організацією і управлінням туристичної діяльності на території області займається обласне дочірнє підприємство "Чернівцітурист" Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", який заснований на базі Чернівецького обласного туристсько-екскурсійного виробничого об’єднання "Буковина". У відомстві організації знаходяться: туристичний комплекс "Турист" (у його складі готель "Турист", ресторан, бар, 2 буфети тощо), 3 туристичні бази ("Черемош", "Чернівці", "Буковина"), 3 бюро подорожей та екскурсій (м. Хотин, м.Вижниця та м. Новодністровськ). Основними напрямами діяльності бюро подорожей є екскурсії по місту та за його межами, туризм по Україні, організація індивідуальних турів на замовлення, закордонні тури, зелений туризм, оформлення туристичних віз тощо.

Провідне місце займає готель "Турист" на 290 місць та готельно-туристичний комплекс "Буковина" (150 номерів на 250 койко-місць).

У мальовничому передмісті м. Чернівців (с. Валя Кузьміна) розташований пансіонат з лікування "Буковина" (135 ліжко-місць), який був створений у 1996 р. і функціонував, як туристична база, що має зручне суспільно-географічне положення, розміщена на трасі міжнародного автотуризму, на території Кузьмінського ландшафтного парку. Безпосередньо до пансіонату примикає готельний комплекс з кемпінгом "Зелена Діброва". Основними видами діяльності закладу є проведення лікувально-профілактичної та оздоровчої роботи. Пансіонат функціонує як лікувально-профілактичний та оздоровчий заклад, з використанням природних чинників у комплексі з відповідними до існуючих методик оздоровчими заходами (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія, світлолікування, лікувальна фізкультура, масаж тощо). На території пансіонату знаходяться 3 джерела мінеральних вод - пам’ятки природи, охороняються законом.

В західній частині області, в її гірській зоні поблизу м. Вижниці знаходиться третій за величиною туристичний об’єкт – пансіонат з лікування "Черемош" на 50 ліжко-місць, який було створено у 1975 р. як туристичну базу. В складі пансіонату діє притулок „Німчич”, який знаходиться в Буковинських Карпатах на однойменному перевалі. Це красивий оригінальний будинок збудований в гуцульському архітектурному стилі. На відстані 200 метрів від пансіонату розташовані гірськолижні підйомники, організовуються катання на лижах, санях а також пішохідні екскурсії в гори.

Пансіонат розташований на березі гірської річки Черемош, в екологічно чистому районі з унікальною природною лікувальною базою, чистим гірським повітрям, мінеральними джерелами, мальовничими пейзажами, які сприяють повноцінному лікуванню та оздоровленню. Основними видами діяльності пансіонату є проведення лікувально-оздоровчої роботи, організація та здійснення відпочинку на власній матеріальній базі і туристичних поїздок громадян за кордон, транспортне та екскурсійне обслуговування. Тут здійснюється лікування органів дихання, травлення та ендокринної системи (ліцензія Міністерства охорони здоров’я України серія АА № 111045) з використанням природних чинників у комплексі з відповідними до існуючих методик оздоровчими заходами. Надаються послуги фітотерапії, лікувальної фізкультури, працюють фізіотерапевтичний та масажний кабінети, хвойно-сольові ванни, сауна. Для успішного лікування використовуються мінеральні води Карпатського регіону.

Окрім вказаних підприємств туризму, в області функціонує ряд бюро подорожей та екскурсій, турфірми, штат працівників яких складає 17,1 % від всього персоналу, що задіяний у туристичній сфері області, два об’єкти дитячого та юнацького туризму.

Чернівецьке бюро подорожей та екскурсій проводить екскурсії по місту і Буковинських Карпатах: „Прогулянка мальовничою і затишною вулицею міста”, „Чернівці архітектурні”, „Місто моєї любові”, „На побачення з природою”(Чернівці – Кривче), ”В край Черемоша й Прута” (Чернівці – Вижниця), „В край народних майстрів, легенд і переказів” (Чернівці – Виженка), „До Музею Назарія Яремчука”; також тут нададуть такі туристичні послуги, як походи в гори, відпочинок в приватних оселях Карпатського регіону, кінні маршрути, сплави по гірських річках на рафті, катамаранах і плотах, знайомство з культурною спадщиною Чернівців, участь у фольклорних святах, колядки та маланкування і ще багато інших приємних несподіванок.

Вижницьке бюро подорожей та екскурсій надає послуги безпосередньо по Буковинських Карпатах. Тут є програми одно- і дводенного обслуговування туристичних груп: „Вижниця - перлина Буковинських Карпат” (Михайлівська церква, Урочище Лужки, Протяте каміння), автоекскурсія „В край Карпатських легенд” (кам’яна багачка, сокільска гора, водоспад, кам’яна жаба), екскурсія в музей прикладного мистецтва, походи в гори до печери Довбуша, Протяте каміння, збір ягід і грибів, катання на конях.

Основними видами діяльності екскурсійного центру є організація та здійснення відпочинку на власній матеріальній базі і туристичних поїздок громадян за кордон, транспортне та екскурсійне обслуговування. Взимку центр пропонує катання на лижах, санях (в 8 км від пансіонату знаходяться гірськолижні підйомники).

До програми відпочинку Хотинського бюро подорожей та екскурсій входить відпочинок на природі, мисливство у Клішківецькому лісництві, рибалка на Дністрі та ставках (сс. Колінківці, Ставчани, Клішківці) тощо.

до послуг любителів водних подорожей є прогулянка Дністром на катері, катамарані і скутері.

Подорож правобережжям Дністра на 50-ти місному катері починається від с. Атаки, яке розташоване за 2 км від Хотина. Мальовнича панорама відкривається вже з Рашківської гори, неподалік від с. Пашкова в надністрянських скелях знаходяться печери. У Рухотинському лісі є база відпочинку „Дністрові кручі”, працює оздоровчий табір для дітей.

Одна з найвагоміших історичних та архітектурних пам’яток Хотинського краю замок-фортеця. На території цього замку споруджено пам’ятник видатному українському полководцю, гетьману Петру Конашевичу – Сагайдачному. Друга з відомих історичних пам’яток є курган-могила на полі Ставчанської битви. З нагоди її 250 річчя у селі Ставчани було відкрито меморіал пам’яті воїнам, які полягли на полі бою. Його увінчує пам’ятний християнський знак, відновлено братські могили воїнам і 54 індивідуальні могили офіцерів. Цікавими для туристів є: історико-краєзнавчий музей, що розташований на території Хотинського міського парку; Святопокровська церква, яка знаходиться поруч з музеєм; колишній театр (нині банк); колишній палац Шабельмана сьогодні райвідділ міліції та багато інших цікавих місць.

На автошляху Хотин–Чернівці можна побачити вітряки, що розташовані на Недобоївській трасі, які були збудовані в ХІV ст.

В смт. Красноїльськ Сторожинецького району в Лунківському заповідному заказнику загальнодержавного значення знаходиться обласний табір юних туристів "Лунка" (165 місць).

В ТРС області також є дитяча туристична база "Буковина" цілорічного функціонування (ємність 135 місць).

Готелі є однією із важливих ланок в структурі туризму. В області їх функціонує 27, при чому загальний потенціал їх складає 1,4 тис. номерів. Тут можна знайти житло від президентських апартаментів до маленьких і затишних номерів.

Загалом готельні господарства та інші місця короткочасного проживання (гуртожитки для приїжджих тощо) в 2008 р. обслужили 60,1 тис. осіб приїжджих, з них 6665 іноземців. Одноразова місткість готельних господарств складала 4675 місць, а пересічна місткість одного підприємства 52 номера або 173 місця.

Більша частина готелів (52 %) мали у своєму складі додаткові підрозділи сфери послуг. Це автостоянки (22,2 %), заклади харчування (29,6 %), заклади торгівлі, сауни, басейни та інші (48,2 %). Найбільшими є готельно-туристичний комплекс “Черемош”, туристичний комплекс “Турист”, готельні комплекси “Буковина” і “Київ”. У 2007 р. введено в експлуатацію готельні номери при ресторані “Дельта”, і оздоровчий комплекс “Прем”єр-Клуб”.

Відпочинок та спортивна рекреація – другий за значенням вид рекреаційної діяльності Чернівецької ТРС. В межах цього виду рекреаційної діяльності функціонує кілька підвидів відпочинку:

• дозвілля (сукупність занять, де кожний індивідум на власний розсуд може займатись різними видами відпочинку);
  
• індивідуальна спортивна рекреація (включає любительське рибальство);
  
• поєднання відпочинку з працею (садово-городні ділянки);
  
• споглядальна та естетична рекреація.
  

Для функціонування сфери відпочинку та спортивної рекреації важливе значення має стан розвитку приміської транспортної та інших видів інфраструктури. Заклади сфери відпочинку обласної ТРС розміщені, як правило, в місцях з найбільш сприятливими природними умовами і, по можливості, недалеко від місця проживання. Вони концентруються у "зеленій зоні" обласного центру, в околицях гори Цецино, сіл Чорнівка і Кам’янка, в каньйоні р. Дністер (с. Репуженці, м. Хотин), Буковинських Карпатах.

Даний вид рекреаційної діяльності представлений 1 будинком відпочинку, 4-ма базами відпочинку, одним ("Буковинка") спортивним і 386 шкільними таборами.

у с. Виженка Вижницького району є будинок відпочинку "Зелені пагорби", де проводиться профілактика стану здоров”я людини і повноцінний відпочинок та лікування хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту і верхніх дихальних шляхів. "Зелені пагорби" функціонують круглорічно, розраховані на 220 місць в літній період і 50 у осінньо-зимовий. Він функціонує 257 днів на рік. На території пансіонату за кошти інвестора побудовано 4-х поверховий корпус. На даний час готовність об’єкту складає 80 % готовності. Також планується реконструкція і перебудова літніх будинків, капітальний ремонт 8-го та 3-го корпусів (на 100 місць), будівництво сауни.

Спортивно-оздоровчий табір “Буковинка” розташований на березі Дністра в с. Репужинці (Заставнівський район). Табір є профільний. В 2009 р. протягом трьох табірних змін оздоровлювались та покращували свою спортивну майстерність 494 учні - вихованці дитячо-юнацьких спортивних шкіл системи освіти Чернівецької області.

На території обласної ТРС є бази відпочинку "Аква Плюс" "Сонячна долина", які включають різні об’єкти сфери послуг та туризму.

На території обласної ТРС функціонує 403 дитячих оздоровчих закладів на 4,2 тис. місць, серед яких 380 з денним перебуванням (пристосовані), 18 стаціонарних (15 позаміські оздоровчі та 3 санаторії), 5 наметових. Донедавна система дитячої рекреації області не вирізнялась серед інших периферійних областей. З 2003 р. структура дитячих рекреаційних потоків оптимізувалася й наблизилася до структури, типової для Львівської та Івано-франківської областей. Про це свідчать статистичні показники, за якими загальна кількість відпочиваючих дітей становила 57085, у т. ч. 34470 пільгових категорій (2009 р.). Зокрема, в стаціонарних таборах області оздоровилося 11742 дітей, у таборах з денним перебуванням 45779 дітей, у шести наметових 1624 дітей. Найбільша кількість літніх таборів розташована у Сторожинецькому (53), Глибоцькому (40), Заставнівському (38) районах.

Одними з основних є табір "Юність" (смт. Берегомет), "Дністер" (с. Репуженці), "Лісова казка" (смт. Новодністровськ). Дуже скоро табори "Лунка", "Буковина" та табір у селі Банилів-Підгірний працюватимуть цілорічно.

Мало досліджуваною на території обласної ТРС є мережа садово-городніх ділянок, що належать населенню області. В 2008 р. нараховувалось близько 160 садово-городніх товариств, в тому числі в м. Чернівці – 136. Під садово-городніми ділянками зайнято понад 900 га землі.

В територіальному аспекті основний масив відпочиваючих локалізується в зеленій зоні м. Чернівців, в каньйоні р. Дністер, Буковинських Карпатах, що дозволяє зробити висновок про наявність спеціалізованих Чернівецького та Вижницького рекреаційних вузлів, Репужинецького рекреаційного центру та декількох рекреаційних пунктів.

Санаторно-курортне лікування – це єдиний вид рекреаційної діяльності, який здійснюється цілорічно. У 2008 р. налічувалося 12 санаторно-курортних та оздоровчих закладів та закладів відпочинку, з яких діяло лише 5. Ліжковий фонд цих закладів складав 1330 місць, в тому числі 714 у діючих. Кількість осіб, які оздоровлювались становила 1442 тис., з яких 1107 осіб у санаторіях, 161 у пансіонатах, 174 на базах відпочинку. Цей показник відносно минулого року зменшився на 6,7 %. Загальна кількість зайнятих у цих установах становила 368 працівників.

Санаторно-курортне лікування базується на природних рекреаційних ресурсах та чинниках (мінеральні лікувальні води, лікувальні грязі, лікувальний клімат). Мінеральні води ТРС представлені гідрокарбонатними, хлоридними, сульфатними, складного іонного складу. Вони широко використовуються при лікуванні органів кровообігу, травлення, порушенні обміну речовин, захворюваннях шлунку тощо.

В Чернівецькому ТРС є значні запаси лікувальних грязей, основні запаси яких виявлені в смт. Глибока, сс. Костинці, Черешенька і використовуються для лікування захворювань суглобів, опорно-рухового апарату, шкіри.

Велику роль для санаторно-курортного лікування відіграє санаторій "Брусниця" . Він функціонує на базі джерел мінеральних вод типу "Мацеста".

До закладів цього виду рекреаційної діяльності відносяться також санаторії "Садгора" та "Красноїльськ" (протитуберкульозні), "Щербенці", "Золотий колос", "Стара Жадова" (за профілем санаторію "Брусниця").

В територіальному аспекті основна кількість хворих, які проходили лікування в санаторіях в 2006 р припадала на сс. Брусниця, Щербенці, Виженка, м. Хотин, м. Чернівці, що дозволяє виділити спеціалізовані рекреаційні центри – Щербинецький, Брусницький, Виженський, Чернівецький, Хотинський та декілька рекреаційних пунктів.

Функціонально-територіальна структура (ФТС) ТРС - це "проекція" функціонально-компонентної структури, тобто територіальне приурочення матеріально-речовинних компонентів рекреаційної діяльності. На конкретну форму територіальної структури обласної ТРС впливає процес розміщення рекреаційних установ, які викликані зростанням рекреаційного попиту. Основною формою процесу розміщення рекреаційних установ виступає рекреаційна освоєність території. Другою формою розміщення рекреаційних установ є розповсюдження нововведення. Таким нововведенням на сучасному етапі розвитку рекреаційної діяльності є розвиток сільського зеленого, ділового, релігійного, екологічного туризму.

Вітчизняні науковці (Недашківська Н., Долішній М., Нудельман Н., Бейдик О. та інші) з питань дослідження ТРС пропонують такий варіант територіального рангування ТРС: рекреаційна система країни, рекреаційна зона, рекреаційний район, рекреаційний підрайон, рекреаційний вузол, рекреаційний кущ, рекреаційний центр (пункт). Центральною ланкою ТРС країни, як складної системи є рекреаційний район (районна ТРС), який виділений на основі зосередження рекреаційної діяльності на певній території і є рекреаційною функцією в територіальному поділі праці.

Основними ознаками, за якими виділяється рекреаційний район є концентрація рекреаційної діяльності, яка має спільні суспільно-географічні умови; участь такої території в територіальному поділі праці.

Декілька рекреаційних районів, які характеризуються відмінностями в спеціалізації, але створюють суспільний, витягнутий у вигляді смуги ареал і мають тісні взаємозв’язки утворюють рекреаційну зону. Остання часто має в своїй основі певну єдність і подібність природних передумов рекреації.

Рекреаційний підрайон виділяється як складова спеціалізованої частини рекреаційного району. Іншими підсистемами рекреаційних районів (як і рекреаційних та підрайонів) є рекреаційні вузли, кущі, центри, пункти.

З погляду на дослідження обласної ТРС можуть бути виділені такі одиниці функціонально-територіальної структури: рекреаційний пункт, рекреаційний центр, рекреаційний кущ, рекреаційний вузол.

Рекреаційний вузол - це територіальне поєднання підприємств і установ рекреації. Він є утворенням взаємопов’язаних пунктів, центрів, об’єднаних спільністю транспортно-географічного положення, наявністю певних рекреаційних ресурсів, певною системою населених пунктів, взаємними виробничими та інфраструктурними зв’язками. Рекреаційні вузли мають найтісніші внутрішні зв’язки.

Однією із географічних ознак рекреаційного вузла повинна бути його участь у формуванні і змінності природного ландшафту, а також ступінь його участі в рекреаційній діяльності. У вигляді рекреаційного вузла виступають по-перше, міста разом з приміськими зонами відпочинку, тобто безпосередні рекреаційні зв’язки, які виникають в результаті короткочасного відпочинку населення. Для виявлення такого вузла можна використати просторову організацію рекреаційних потоків. Відомо, що характерною особливістю рекреаційних потоків є їх сезонність. Аналізуючи сезонність рекреаційних потоків, необхідно знайти її кількісну характеристику і визначити спосіб її зміни.

Місце масового зародження і перехрещення рекреаційних потоків є "ядром" рекреаційного вузла. Тобто, ядро разом з максимальною концентрацією в приядровій зоні рекреаційними потоками, створюють рекреаційний вузол.

У вигляді вузла, по-друге, можна виділити територіальну систему, створену декількома територіально зосередженими рекреаційними центрами, пунктами разом з рекреаційними потоками між ними і рекреаційною ситуацією. Як правило, в такому рекреаційному вузлі на фоні декількох центрів чітко виділяються ядра. Рекреаційний вузол в межах обласної ТРС є єдиним значним рекреаційним центром з компактно розміщеними навколо нього рекреаційними пунктами.

Наступним таксономічним рівнем територіальної структури ТРС є рекреаційний кущ – це зосередження на порівняно невеликій території декількох рекреаційних центрів, між якими існують рекреаційні зв’язки. Основою куща є центр (в тому числі і рекреаційний), який зосереджує в собі сферу обслуговування, будівельну, продовольчу базу тощо.

Елементарною одиницею в таксономії ТРС є рекреаційний центр, який представляє зосередження рекреаційної діяльності в одному населеному пункті, у вигляді рекреаційних закладів (санаторіїв,турбаз, спортивних або шкільних таборів, будинків відпочинку тощо).

Первинною таксономічною одиницею області є рекреаційний пункт. Рекреаційний пункт – це просторово одиничний рекреаційний об’єкт, який функціонує на базі природного рекреаційного потенціалу місцевості. Важливою ознакою рекреаційного пункту є зосередження на території (місто, селище) лише одного виду рекреаційної діяльності. Рекреаційний пункт, залежно від призначення та функціонального типу, може мати різні розміри, як за площею, так і за численністю рекреантів. Спеціалізовані рекреаційні пункти (наприклад, санаторне лікування) представляють собою важливий елемент функціонування ТРС.

Всі названі елементи територіальної структури ТРС можуть бути інтегральними, міжвидовими чи спеціалізованими.

В межах ТРС Чернівецької області функціонують два рекреаційні вузли (Чернівецький історико-архітектурний і природно-оздоровчий, Вижницько-Путильський ландшафтно-кліматичний і туристсько-пізнавальний), один рекреаційний кущ (Сторожинецько-Сіретський ландшафтно-оздоровчий) та три локальних рекреаційних центри (Репужинецький, Хотинський, Щербинецький).

Серед територіальних елементів функціонально-територіальної системи ТРС найбільш розвинутим є компактний Чернівецький рекреаційний вузол, який охоплює Чернівецький, Валя-Кузьминський, Брусницький центри та Герцаївський, Каменецький, Кам'янський, Луківецький, Глибоцький, Глибоцький, Новоселицький, Боянівський, Просікський, Стрілецько-Кутський, Кіцманський пункти.

Важливе значення цього вузла викликано його зручним суспільно-географічним положенням, наявністю широкого діапазону рекреаційних ресурсів (бальнеогрязелікувальних, кліматичних, численних пам'яток історії та культури). Всі територіальні елементи пов'язані між собою системою рекреаційних зв’язків – прямих, опосередкованих та допоміжних. Структурне ядро вузла – Чернівецький центр та ряд рекреаційних центрів, які увійшли до центру. Для рекреаційних потреб використовується мало. Рекреаційна місткість: влітку - 100 тис. осіб; взимку - 25-30 тис. осіб. Серед рекреаційних закладів вузла варто назвати санаторії "Брусниця" у с. Брусниця, "Золотий колос" у с. Панка, "Щербинці" у с. Щербинці, пансіонат "Буковина" у с.Валя Кузьміна та оздоровчі дитячі табори у сс. Гільча, Глибочок, Ванчиківці.

Основними природними атракціями є всесвітньовідомі печери Буковини - "Попелюшка" і "Буковинка" та інші.

Історико-культурна спадщина вузла репрезентована Музеєм старообрядництва і дерев’яною церквою Святих Козьми-Дем'яна у с. Біла Криниця, музеєм-садибою Ольги Кобилянської у с. Димка, Банченським Свято-Вознесенським монастирем тощо.

Вижницько-Путильський туристсько-пізнавальний вузол представлений структурним ядром в м. Вижниці, охоплює три рекреаційні центри – Вижницький, Виженківський, Путильський та ряд пунктів – Черешенківський, Селятинський, Старо-Жадівський та інші. Його розвиток спричинений наявністю рекреаційних ресурсів – ПТК терасованих днищ річкових долин, покритих луками та лісами різних видів (різнотрав”я, буково-ялицеві ліси), які мають фітонцидну дію. Кліматичні умови сприяють розвитку зимових видів рекреації. Вижницько-Путильський вузол є єдиним територіальним утворенням ТРС, який функціонує протягом року. Рекреаційні ресурси на території використовуються недостатньо. Рекреаційна місткість: влітку - 200 тис. осіб; взимку - 100 тис. осіб.

У межах вузла знаходиться НПП "Вижницький", ландшафтний заповідник "Буковинські водоспади", Черемоський регіональний ландшафтний парк, скеля Протяте каміння, перевали Німчич, Шурдин, форелеве господарство та інші. У відпочинковій рекреації домінують турбази і туристично-оздоровчі комплекси. Галузями туристичної спеціалізації виступають сільський, екологічний, мисливський, активний гірський туризм, де центрами є Путила, Усть-Путила, Сарата, Вали, Банилів, Вашківці, Вижниця, Виженка.

Історико-культурна спадщина вузла представлена садибою-музеєм Юрія Федьковича у смт. Путила, Вижницьким народним музеєм художнього буковинського мистецтва, експозицією-розпродажем сувенірно-ужиткових виробів з дерева, шкіри, глини, полотна майстрів Вижницького коледжу прикладного мистецтва імені В. Шкрібляка, музеєм народного артиста України Назарія Яремчука (м. Вижниця), десятками старожитніх гуцульських храмів, слов’янським городищем на Білій горі над с.Вашківцями тощо.

Третім за величиною елементом функціонально-територіальної системи ТРС області є Сторожинецько-Сіретський рекреаційний кущ, який охоплює Сторожинецький і Красноїльський рекреаційні центри та декілька пунктів. Це специфічний передгірський тип рекреаційної території. Територіальна конфігурація куща визначається його розміщенням в передгір’ях Українських Карпат і типом атмосферної циркуляції повітряних мас, що обумовило кліматотерапевтичну спеціалізацію куща.

Серед рекреаційних закладів варто відзначити "Перлина" (м. Сторожинець), "Стара Жадова" (с. Стара Жадова), оздоровчі дитячі табори у сс. Банилів-Підгірний, Давидівка.

Природними атракціями є зоологічний заказник "Зубровиця" тощо.

Значення Хотинського рекреаційного центру обумовлено перш за все, наявністю в ньому "ядра" м. Хотина із культурно-історичною пам’яткою міжнародного значення Хотинською фортецею, а також значною кількістю музеїв (об’єктів) декоративного мистецтва. Це і визначає спеціалізацію центру - обслуговування туристів-екскурсантів.

Щербинецький рекреаційний центр сформувався на базі джерел сірководно-сульфатно-кальцієво-натрієвої мінеральної лікувальної води і спеціалізується на наданні санаторно-курортних рекреаційних послуг.

Репужинецький рекреаційний центр (каньйон р. Дністер) спеціалізується на обслуговуванні відпочиваючих, завдяки сприятливим мікрокліматичним умовам, розвиненій транспортній мережі прискорює розвиток водно-кліматичної рекреації.

Важливою ланкою ТРС є функціонально-управлінська структура обласного рівня, яка визначається внутрішньою будовою управління і рекреаційним поділом праці. Її формування обумовлено цілями (метою), принципами, функціями і методами управління. В межах ТРС області функціонують галузеві (спеціалізовані) служби (обласна Рада по туризму та екскурсіях, облздраввідділ тощо), що виконують управлінські функції, керують конкретною діяльністю, яка направлена на відновлення духовних та фізичних сил населення. Така роздрібленість органів управління приводить до відомчого роз’єднання, до втрати взаємозв’язків між управлінням та управлінськими ланками. Звичайно таке роз’єднання органів територіального управління негативно впливає на розвиток ТРС.

Функціонально-управлінська структура ТРС області визначається цільовою установкою рекреаційної діяльності та фактичного стану двох вище розглянутих структур ТРС – компонентної та територіальної.

Систему органів управління на рівні області необхідно розглядати за видами рекреаційної діяльності. Заклади і підприємства туризму та пізнавальна рекреація організаційно підпорядковані відділу з питань туризму управління культури та туризму обласної державної адміністрації. Питаннями іноземного туризму займається Чернівецька асоціація з іноземного туризму "Буковинаінтур". Вона надає такі послуги, як міжнародний туризм, внутрішній туризм, екскурсійні послуги, самодіяльний туризм.

З кожним роком значного розвитку набуває пізнавальна рекреація – екскурсійна справа. За обсягами роботи, цільовим призначенням вона є самостійним циклом рекреаційної діяльності і здійснюється через екскурсійні бюро.

Організацію санаторно-курортного господарства в області здійснює обласне управління охорони здоров’я.

Із системи санаторно-курортної рекреації поступово формується нова підгалузь лікувально-оздоровча рекреація – пансіонати, бази відпочинку, профілакторії з лікувальним ухилом. Особливість їх полягає в тому, що вони обслуговують переважно місцевих рекреантів і фінансуються, як правило, за рахунок відомчих засобів. Цей вид оздоровлення на сучасному етапі отримав широкий розвиток.

Керування відпочинком і спортивною рекреацією (полювання, рекреаційні зони, рекреаційний туризм) здійснюється управлінням лісового господарства.

Головним недоліком функціонально-управлінської структури ТРС області є відсутність єдиного органу управління, науково обґрунтованої ієрархії, дублювання управлінських функцій, що негативно впливає на розвиток ТРС. Тому, потрібно створити єдиний орган управління туристсько-рекреаційною діяльністю. Це сприятиме розвитку усіх регіонів України, допоможе перетворити туристсько-рекреаційну сферу в один із найпріоритетніших напрямів розвитку депресивних регіонів.