К. Й. Кілінська доктор географічних наук, (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)
Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 4781.7kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 263.71kb.
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 378.93kb.
- Міністерство освіти І науки України Чернівецький національний університет імені Юрія, 765.66kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 1404.66kb.
- Конспект лекцій Чернівці Чернівецький національний університет 2011 удк 502. 14 (477)(07), 2568.87kb.
2.3. ВПЛИВ СТІЧНИХ ВОД МІСТА ЧЕРНІВЦІ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН РІЧКИ ПРУТ
Питання охорони навколишнього середовища, раціонального використання водних та інших ресурсів мають все більш важливе значення.
В зв’язку з вимогами до очистки стічної води, яка використовується населеними пунктами i промисловими підприємствами i забруднюється в процесі використання, дуже важливими стають проектування, будівництво i експлуатація очисних споруд, які не допускають скид неочищених стічних вод у водойми.
В теперiшнiй час немає можливості рекомендувати оптимальну схему для очистки стічних вод i обробки осадів. Причиною такої ситуації є або мала ефективність способів очистки, або недосконалість конструкцій очисних споруд, складність їх експлуатації, незадовiльнi технiко-економiчнi показники. Тому досить актуальним є впровадження ефективних i прогресивних способiв очистки стічних вод, обробки осадiв та їх утилiзацiї, якi б дозволили вирiшити питання очищення стiчних вод з більш високими санiтарними i економiчними показниками.
При дослідженні проб води користувались: ГОСТ 2761-84 ”Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання. Гігієнічні, технічні вимоги і правила вибору”, СанПіН 4630-88 ”Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднень”. У відібраних зразках води визначали наступні показники: запах, колір, каламутність, прозорість, завислі речовини, розчинений кисень, БСК5, БПК20, окисність, лужність, жорсткість, сухий залишок, вміст сульфатів,сульфідів,фосфатів, нафтопродуктів, СПАР, жирів, заліза, хрому, хлоридів, сульфатів, аміаку, нітритів, нітратів, фенолу, міді, свинцю, цинку, марганцю, алюмінію, кадмію, нікелю. Результати досліджень наведено в таблицях 1-9. Також проводився аналіз результатів досліджень проб води з річки Прут за період з 1996 по 2004 рік лабораторією очисних споруд ДКП “Чернівціводоканал ”.
Запах, колір, прозорість, каламутність мають велике значення для оцінки якості води, так як сприймаються людиною як непряме свідчення наявності у воді шкідливих для здоров’я речовин.
Запах води створюється специфічними речовинами, які поступають у воду в результаті розпаду органічних речовин, життєдіяльності мікроорганізмів, хімічної взаємодії компонентів, що містяться у воді тощо. Запах води визначається органолептично. Характер запаху проб води з р. Прут в основному річковий і за даним показником вона відповідає згідно ГОСТ 2761-84 - першому класу.
Важливим екологічним показником є прозорість води. Вона залежить від ступеня розсіювання сонячного світла у воді речовинами органічного і мінерального походження які знаходяться у завислому і колоїдному стані. З нею пов’язана інтенсивність фотосинтезу. За даними таблиць максимальна прозорість спостерігається влітку.
Прозорість тісно пов’язана з каламутністю, тобто з наявністю завислих мінеральних частинок. Даний корелятивний зв’язок чітко спостерігається за результатами проведених досліджень.
Джерелами завислих речовин у р.Прут в місці скиду, служать як речовини із стічними водами так і процеси ерозії ґрунтів і гірських порід, донних відкладів, продукти розпаду мікроорганізмів, антропогенні джерела. Високий вміст завислих речовин погіршує проникнення на глибину сонячного світла, життєдіяльність мікроорганізмів тощо. У таблиці 1 наведені дані про завислі речовини з 1996 по 2004рік.
За вмістом завислих речовин, річка Прут відповідає другому класу (рис.1, 2).
Чиста вода в малому об’ємі – без кольору, а в товстому шарі має голубий відтінок. Інші відтінки свідчать про наявність у воді різних розчинених або завислих домішок. У природних умовах речовини, що надають воді кольоровість, потрапляють у воду внаслідок процесів хімічного вивітрювання гірських порід, з підземним стоком, а також вимиваються із ґрунту.
Таблиця 1
Вміст завислих речовин у воді річки Прут
Місце відбору проби | Рік | Місяці | |||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | ||
Вище очисних споруд | 1996 | 4,8 | 4,7 | 6,4 | 270 | 29 | 16 | 11 | 8 | 117 | 18 | 21 | 8 |
1997 | 6 | 9 | 31 | 4,5 | 10 | 15 | 4,3 | 13 | 10 | 18 | 13 | 11 | |
1998 | 8,3 | 9 | 9 | 74 | 10 | 9,5 | 8,5 | 8 | 8,3 | 8 | 8,3 | 8,4 | |
1999 | 8 | 7,7 | 9,3 | 8,2 | 8,6 | 8,7 | 10 | 8,5 | 8 | 8,5 | 7,5 | 8 | |
2000 | 9 | 7,1 | 7 | 10 | 4.4 | 7,5 | 7,6 | 6,7 | 9,8 | 8,3 | 7 | 7,3 | |
2001 | 19 | 6,2 | 8,7 | 11 | 7,6 | 9,7 | 13 | 14 | 10 | 8,4 | 8,6 | 7,3 | |
2002 | 38 | 12 | 8,2 | 9,2 | 7,4 | 7,7 | 9,7 | 10 | 8,2 | 11 | 11 | 17 | |
2003 | 11 | 8,1 | 8 | 8,7 | 13 | 7,6 | 9 | 8,2 | 9,3 | 8,2 | 8,7 | 8,8 | |
2004 | 7,1 | 7,7 | 9,8 | 7 | 8,8 | 10 | 10 | 7,7 | 9 | 8,2 | 7,3 | 6,7 | |
Нижче очисних споруд | 1996 | 14 | 8,8 | 11 | 240 | 30 | 35 | 13 | 8,2 | 77 | 18 | 27 | 9,4 |
1997 | 7,8 | 8 | 167 | 8,2 | 11 | 13 | 13 | 19 | 14 | 18 | 18 | 16 | |
1998 | 15 | 13 | 12 | 278 | 12 | 12 | 11 | 14 | 9,9 | 10 | 9,8 | 11 | |
1999 | 11 | 10 | 11 | 9 | 11 | 10 | 14 | 10 | 10 | 11 | 9 | 10 | |
2000 | 10 | 8,5 | 8,3 | 13 | 5,8 | 9,5 | 9 | 9,3 | 13 | 11 | 9,8 | 9,7 | |
2001 | 24 | 8,5 | 11 | 13 | 9,8 | 14 | 15 | 16 | 12 | 10 | 13 | 10 | |
2002 | 11 | 15 | 12 | 19 | 10 | 11 | 12 | 13 | 10 | 13 | 16 | 11 | |
2003 | 14 | 10 | 11 | 11 | 16 | 10 | 11 | 9,8 | 10 | 11 | 10 | 11 | |
2004 | 8,9 | 9,4 | 12 | 9,5 | 13 | 13 | 12 | 11 | 11 | 11 | 8,8 | 8,7 |
Значна кольоровість води погіршує її органолептичні властивості, має негативний вплив на розвиток водного рослинного та тваринного світу в результаті різкого зниження концентрації розчиненого кисню у водоймі, який витрачається на окислення сполук заліза та гумусових речовин. Згідно результатів досліджень стічні води впливають на кольоровість води в річці Прут.
Плаваючих домішок і нафтових плівок у пробах води з р. Прут не спостерігалось.
Визначити ступінь забруднення природної води органічними речовинами можна за кількістю кисню, який витрачається на окислення цих речовин, та за біохімічним споживанням кисню. Серед розчинених у воді газів кисень відіграє важливу санітарно-гігієнічну роль, сприяє швидкій мінералізації органічних речовин.
Таблиця 2
Вміст розчиненого кисню у воді річки Прут
Місце відбору проб | Рік | Місяці | |||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | ||
Вище очисних споруд | 1996 | 11 | 10 | 10,5 | 9,5 | 8,2 | 8,3 | 8,7 | 7,6 | 7,8 | 9,4 | 10,8 | 10 |
1997 | 7,2 | 9,2 | 9,3 | 7,4 | 9,3 | 8,3 | 8,7 | 8,1 | 7,7 | 7,9 | 8,9 | 13 | |
1998 | 8,9 | 9,5 | 10,8 | 10 | 10,4 | 9,8 | 8,8 | 9,4 | 9,5 | 10 | 9,5 | 10 | |
1999 | 11 | 10,2 | 9,8 | 10 | 8,7 | 14 | 7,6 | 9,3 | 8,7 | 9,1 | 9,3 | 10 | |
2000 | 11 | 9,4 | 10,8 | 11,4 | 10 | 11,2 | 10 | 10 | 10,4 | 10,2 | 11,2 | 13 | |
2001 | 13,3 | 12 | 11,5 | 11,2 | 11,4 | 10,8 | 10,4 | 9,3 | 11 | 11 | 11 | 11 | |
2002 | 12,5 | 12 | 11,4 | 12 | 12,4 | 12 | 10,3 | 11,5 | 11 | 12 | 10,2 | 9 | |
2003 | 10 | 12,1 | 11,1 | 9,4 | 11,8 | 11 | 10 | 9,9 | 10,2 | 10,5 | 11 | 11 | |
2004 | 11,4 | 11,7 | 11,2 | 11 | 10,6 | 9,8 | 10,8 | 10,7 | 10,6 | 10,1 | 9,4 | 9,8 | |
Нижче очисних споруд | 1996 | 10,5 | 10,2 | 10 | 8,8 | 7,5 | 6,7 | 7,9 | 8,0 | 7,4 | 8,3 | 8,7 | 8,4 |
1997 | 8,4 | 9 | 8,6 | 7,9 | 7,9 | 8 | 8,4 | 7,4 | 7,4 | 7,2 | 7,7 | 11,2 | |
1998 | 8,3 | 8,8 | 10 | 9,8 | 9,6 | 9,1 | 8,1 | 8,6 | 8,9 | 8,5 | 8,4 | 9,5 | |
1999 | 9,7 | 8,8 | 9,2 | 9,1 | 7,8 | 9,2 | 7,7 | 8,5 | 7,8 | 8,4 | 8,6 | 9,4 | |
2000 | 9,1 | 8,8 | 9,8 | 10,5 | 9,6 | 10,5 | 8,9 | 9,5 | 9,5 | 9,1 | 10,6 | 11,9 | |
2001 | 12 | 10,8 | 10 | 10,2 | 9,8 | 10 | 9,7 | 8,8 | 10 | 10,3 | 10,2 | 10,5 | |
2002 | 11,3 | 10,9 | 10,3 | 10,8 | 11,2 | 11,2 | 9,6 | 10,5 | 10 | 10,9 | 9,2 | 9,3 | |
2003 | 9,2 | 11 | 10 | 9,3 | 11 | 9,8 | 10,1 | 8,9 | 9,4 | 9,8 | 10,3 | 10,8 | |
2004 | 10,8 | 11 | 10,5 | 10 | 9,8 | 9,3 | 10,2 | 9,5 | 9,9 | 9 | 8,5 | 9,1 |
Його низький вміст (< 4 мг О2/дм3) впливає на весь комплекс біохімічних і екологічних процесів у водних об’єктах, свідчить про забруднення води. Вміст розчиненого кисню у воді р. Прут вище і нище скиду - достатній, що забезпечує хімічні і біохімічні реакції окислення (рис. 3, 4).
Величина рН в практиці водопостачання має велике значення. Активна реакція води (рН) – один із найважливіших показників її якості, що визначає характер протікання хімічних і біохімічних процесів у природних водах. Від рН залежить розвиток та життєдіяльність водних організмів, форма існування у воді цілого ряду хімічних сполук, корозійна активність води. Водневий показник важливий при проведенні ряду процесів її обробки. Для більшості природних вод рН коливається в межах 6,5-8,5. Практично у цих межах знаходяться результати досліджень рН проб води з р.Прут.
Кількість кисню еквівалентна витраті окисника на окиснення забруднень, називається окисністю. В таблиці 3 наведено результати досліджень окисності і проб води ріки Прут відібраних вище і нижче скиду стічних вод.


Рис.1. Вміст завислих речовин у р.Прут вище скиду стічних вод
Рис. 2 Вміст завислих речовин у р.Прут нижче скиду стічних вод
Рис. 2. Вміст завислих речовин у р.Прут нижче скиду стічних вод

Рис. 3. Вміст розчиненого кисню у р.Прут нижче скиду стічних вод

Рис. 4. Вміст розчиненого кисню у р.Прут нижче скиду стічних вод
Таблиця 3