Geum.ru

К. Й. Кілінська доктор географічних наук, (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)

Вид материалаДокументы

Содержание


2.4. Перспективи розвитку екологічного туризму
Площа, га
Регіональні ландшафтні парки
Загальнодержавного значення
Місцевого значення
Загальнодержавного значення
Місцевого значення
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20


Дослідження кількості ЛКП у воді річки Прут, вище та нижче скиду стічних вод показали, що кількість ЛКП у пробах води нижче скиду стічних вод зростає у порівнянні з пробами вище скиду стічних вод та перевищує вимоги ГОСТ 2761-84 навіть для води 3 класу.

Таким чином, в питанні скиду поверхневих вод в місті Чернівцях у період з 1996 по 2004 рік відзначаються різкі зміни в співвідношеннях скидів очищених і неочищених вод, що може призвести до погіршення екологічної ситуації на річці Прут.

Результати проведених досліджень показали: міські очисні споруди недостатньо проводять очистку забруднених вод і при скиді їх в річку Прут практично всі параметри якості води погіршуються, хоча в деяких випадках вода в річці Прут вже забруднена до очисних споруд, що може мати негативні наслідки, так як нижче за течією знаходиться водозабір Магала, який забезпечує питною водою два райони міста (масив Руський та Каличанка). В зв’язку з цим було б доцільно а) забезпечити міські очисні споруди ДКП „Чернівціводоканал” мінімально достатніми пристроями аналізу вмісту шкідливих домішок та проведення баканалізу, б) розробити та впровадити рекомендації з знешкодження екологічно небезпечних рідких відходів промислових підприємств, в) впроваджувати оборотні та маловідходні системи водопостачання промислових підприємств, г) здійснити заходи з дослідження і охорони джерел питного водопостачання (інвентаризація та екологічна оцінка стану поверхневих і підземних джерел, створення прогнозів їх якості, проведення паспортизації джерел питного водопостачання), д) поліпшити стан і забезпечити дотримання режимів зон санітарної охорони та водоохоронних зон джерел питного водопостачання, ж) упорядкувати структури природних і антропогенних угідь на водозбірних територіях для забезпечення екологічної сталості та підтримання водорегулюючих функцій ландшафтів, що на нашу думку може дійсно покращити екологічний стан річок України.


2.4. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

В МЕЖАХ ЛІСОВОГО ФОНДУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


Серед стратегічних напрямів розвитку Чернівецької області пріоритетне місце належить освоєнню і використанню її рекреаційного потенціалу, що приваблює численних туристів і впливає на соціально-економічний рівень розвитку краю.

Наявність природних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів створює передумови для розвитку рекреації та туризму в області, зокрема екологічного туризму. Екологічний туризм - порівняно нове поняття у туристичній діяльності. Першопричини виникнення екологічного туризму знаходяться у невідрегульованості відносин у системі “суспільство-природа”, або в туристичній інтерпретації – “туризм-екологія”. Саме орієнтацією на екологічну складову можна пояснити підвищену увагу в останні роки до відвідування місць з незміненим або малозміненим природним середовищем. Прагнення людей до спілкування з природою стає провідним мотивом туристських подорожей.

Існують численні підходи щодо визначення та розуміння сутності екотуризму [1-5, 7-8]. Ми схильні до думки, що у найбільш загальному розумінні екологічний туризм є формою активного відпочинку з екологічно значущим наповненням - інтегруючий напрям рекреаційної діяльності людей, що будують свої взаємовідносини з природою та іншими людьми на основі взаємної вигоди, взаємоповаги та взаєморозуміння. Ефектом таких взаємовідносин є: фізичний, психологічний, інтелектуальний та емоційний запас міцності та здоров’я, який туристи отримують від спілкування з природою; мінімальні зворотні впливи і втрати, яких зазнає природа; соціальні та економічні стимули до збереження природи та традиційного природокористування, які отримують місцеві мешканці.

Характерними ознаками екотуризму є: звернення до природи (природна складова у формі природних ландшафтів - головне в екологічній подорожі); екологічна безпека (екологічні подорожі не повинні завдавати шкоди природі); освітній компонент (туристи не лише спостерігають природні феномени, але і набувають сучасних знань про них); культурний аспект (досягається взаємозв’язок між природними особливостями районів подорожей та культурою їх населення); соціальний аспект (забезпечення привабливості екологічних подорожей для місцевого населення, врахування його економічних інтересів) [1].

Екотуризм виконує важливі соціальні функції: релаксаційну (повноцінний і ефективний відпочинок на природі); оздровчу (активне спілкування з природою - ефективна форма профілактики захворювань, посилення захисних функцій організму людини); освітню (спілкування з природою під керівництвом гіда - найефективніший спосіб накопичення життєво важливих екологічних знань); виховну (екологічна культура, як невідємна складова загальної культури людини).

За територіальною ознакою усі види екологічного туризму поділяють на дві групи: 1) екологічний туризм у межах об’єктів природно-заповідного фонду (ОПЗФ) та акваторій. Розробка та проведення таких турів - класичний напрям в екологічному туризмі; 2)екологічний туризм поза межами об’єктів ПЗФ та акваторій. До цієї групи можна віднести досить широкий спектр екологічно орієнтованих турів - від агротурів до круїзів на комфортабельних лайнерах [1, 2, 3].

Залежно від мети подорожі виділяють наступні види екологічного туризму - науковий, пізнавально- рекреаційний, що в свою чергу поділяються на підвиди.

Нами розглянуті можливості розвитку екологічного туризму в межах об’єктів природно-заповідного фонду (ОПЗФ) у лісах Чернівецької області. Аналіз структури і параметрів ОПЗФ дає підстави вважати, що лісові ландшафти області визначають загальний характер екомережі регіону досліджень.

Таблиця. 1

Розподіл лісових територій по категоріях об’єктів природно-заповідного фонду Чернівецької області (2010 р)

Категорії об’єктів природно-заповідного фонду
Кількість об’єктів

Площа, га
Частка (%)

Серед „лі­сових ОПЗФ
У загальній площі ОПЗФ

Національні природні парки
3
27801,6
28,0
25,1

Регіональні ландшафтні парки
2
36473,3
36.7
33,0

Заказники всього, в т.ч.:
31
34506,6
34,7
30,4

Загальнодержавного значення:
5
889,3
0,9
0,8

Ландшафтні
2
693,0
0,7
0,63

Лісові
2
176,0
0,2
0,16

Карстово-спелеологічні
1
20,3
0,02
0,02

Місцевого значення:
26
33617,3
33,9
30,4

Ландшафтні
11
5573,0
5,6
5,0

Лісові
6
860,0
0,87
0,78

Орнітологічні
2
25,4
0,03
0,02

Ботанічні
5
82,9
0,08
0,08

Ентомологічні
1
20,0
0,02
0,02

Зоологічні
1
27055,4
27,3
24,5

Пам’ятки природи всього, в т.ч.:
62
459,98
0,34
0,31

Загальнодержавного значення:
3
119,0
0,12
0,11

Ботанічні
3
119,0
0,12
0,11

Місцевого значення:
59
340,98
0,34
0,31

Ботанічні
32
112,33
0,11
0,1

Гідрологічні
4
3,55
0,004
0,003

Карстово-спелеологічні
1
88,3
0,089
0,08

Геологічні
19
119,2
0,12
0,11

Комплексні
3
17,6
0,018
0,016

Заповідні урочища
36
1021,5
1,03
0,92

Дендрологічні парки місцевого значення
1
13,8
0,014
0,012

Разом
135
100276,78
100
89,747