К. Й. Кілінська доктор географічних наук, (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)

Вид материалаДокументы

Содержание


Місце відбору проб
Органічні речовини, що здатні окиснюватися бактеріями, називаються біорозкладними
Таблиця 4 Значення вмісту хлоридів у пробах води річки Прут
Місце відбо
Таблиця 5 Вміст СПАР у пробах води річки Прут
Місце відбо
Таблиця 6 Результати досліджень числа бактерій (ЗМЧ) в пробах води
Таблиця 7 Результати досліджень кількості ЛКП у пробах води річки Прут
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20
Значення окислюваності проб води у річці Прут

Місце

відбору проб

Рік

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Вище очис-

них споруд

1996

4,4

2,9

4,5

8,6

5,8

2,6

3,4

3,6

4,8

2,7

3,7

4

1997

5,1

5,7

3,7

3,7

7,3

4,2

3,1

3,4

4,5

6,5

5,5

4,9

1998

6

5,7

4,6

6,1

5,5

6,2

5,2

5,9

5,4

4,6

4,4

3,2

1999

6,5

6

5,8

4,9

5,1

7

6,5

5,7

6,6

5,1

5,7

4,2

2000

5,7

5,9

4,7

7,2

3,7

5

5,2

4,2

5

3,9

3,4

3,2

2001

4,1

4,2

4,4

6,7

4,1

4,9

6,6

5,3

3,5

4,7

3,7

4

2002

6

5,3

5,6

6,1

3,7

3,4

5,4

4,9

4,5

4,6

5,9

6

2003

3,6

3,9

3,9

5,6

3,5

3,8

6,5

5,6

6,2

6,7

4,9

3,9

2004

3,9

3,3

4,4

4,5

3,5

4,5

5,3

5,4

2,7

3,5

4,5

4,7

Нижче очис-

них споруд

1996

7,2

7,9

5,4

16

9,4

8,5

5,8

4

6

3,2

5,1

6

1997

6,5

6,1

5

8,9

9,4

6,9

5,2

6,9

6,6

8,2

6,7

6,4

1998

8,1

7,9

4,3

7,1

8,1

6,9

7,8

9,1

7,1

6,6

5,5

5,2

1999

6,6

8,1

8

6

6,2

9,5

7,7

6,3

7,7

6,3

7,8

5,7

2000

7,2

7,6

6,8

8,7

5,8

6,5

7,1

5,1

5,8

5,6

5,7

5

2001

5,3

5,7

5,8

8,1

5,7

7,5

8

6,7

6,1

7

7,9

6,4

2002

6,6

7,2

6,8

14

6,2

5,8

8,6

8,2

6,3

6,4

8,5

8,3

2003

5,7

6,4

5,5

6,5

5,4

5,9

10

10,4

9,4

10,5

8,2

5,1

2004

5,5

5,2

4,9

5,7

4,5

5,4

7,9

5,4

5,1

4,8

7,3

7,6


За результатами досліджень, наведеними в таблиці 3 спостерігається відхилення від ГОСТу 2761-84 ( 2-8 мг О2/дм3) для водойм другої категорії – по окисності нижче скиду стічних вод, що є звичайно сигналом забруднення води стічними водами (рис. 5, 6).

Аеробні бактерії, що населяють водойму, поглинають розчинений у воді кисень для окиснення органічних речовин, які є для них їжею та задовольняють їх енергетичні потреби.

Органічні речовини, що здатні окиснюватися бактеріями, називаються біорозкладними. Кількість розчиненого кисню, потрібна для розкладання біорозкладних органічних речовин у 1 дм3 води за певний проміжок часу називається біологічним споживанням кисню (БСК).

Важливе значення має мінеральний склад води. Він обумовлює неінфекційні захворювання внаслідок дії на людину хімічних домішок, наявність і кількість яких обумовлена природними особливостями джерела водопостачання. Нижнім граничним рівнем мінералізації, який забезпечує оптимальну рівновагу адаптивних реакцій, є мінералізація на рівні 100 мг/дм3. Згідно вимог ГОСТ 2761-84 для поверхневих вод першого класу загальна мінералізація повинна бути не > 1000 мг/дм3, а вміст сульфатів і хлоридів відповідно не > 500 і 350 мг/дм3. За показниками сольового складу проби води р. Прут відносяться до першого класу, причому збільшення вмісту сульфатів та хлоридів після очисних споруд незначне. В таблиці 4 наведено результати досліджень вмісту хлоридів у воді річки Прут вище та нижче очисних споруд станом на 2004 рік.





Рис. 5. Окисність проб води у р.Прут нижче скиду стічних вод




Рис. 6. Окисність проб води у р.Прут нижче скиду стічних вод


Таблиця 4

Значення вмісту хлоридів у пробах води річки Прут

Місце

відбо-

ру проб

Рік

Місяці


1


2


3


4


5


6


7


8


9


10


11


12

Вище

очис-

них споруд

2004

35,7

39,4

28,4

31,4

40,2

29,9

35,7

36,6

42,8

36,7

31.6

39,5

Нище

очис-

них споруд

2004

38,6

42,8

38,5

36,5

48,7

32,6

41,3

43,7

52,2

39,4

44,5

42,7




Рис. 7. Вміст хлоридів у пробах води річки Прут у 2004 році


З широкого спектру забруднень поверхневої води неорганічної природи найбільш поширеними є іони азотної групи (аміак, нітрити, нітрати). Аміак впливає на органолептичні властивості води, а при отруєнні нітратами порушується робота серцево-судинної, дихальної і центральної нервової систем. Згідно ГОСТ 2761-84 дані показники не нормуються, але за екологічною класифікацією проби води р.Прут за вмістом нітратів можна віднести до незначно забруднених.

Органічні забруднення – це нафтопродукти, феноли, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР) та інші, шкідлива дія яких на водні системи полягає, головним чином, у процесах окислення, внаслідок яких зменшується вміст кисню у воді, погіршуються органолептичні її показники. СПАР – речовини, здатні адсорбуватися на поверхнях розподілу фаз і знижувати внаслідок цього їх поверхневу енергію [9]. У річку Прут СПАР потрапляють з побутовими та промисловими стічними водами. У поверхневих водах СПАР перебувають у розчиненому і сорбованому станах, а також у поверхневій плівці води водного об’єкта. Знаходячись у воді СПАР значно впливають на її фізико-біологічний стан, погіршуючи кисневий режим і органолептичні властивості. Головними факторами зниження їх концентрації є процеси біохімічного окислення, сорбція завислими речовинами і донними відкладами. В таблиці 5 наведено результати досліджень вмісту СПАР у воді річки Прут вище та нижче очисних споруд.

Таблиця 5

Вміст СПАР у пробах води річки Прут

Місце

відбо-

ру проб

Рік

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Вище

очис них споруд

1996

0

0,1

0,4

0,4

0

0

0

0,1

0,2

0,1

0,3

0

1997

0,8

0,1

0,1

0,1

0,8

0,1

0,3

0,3

0,5

0,1

0,6

0,3

1998

0,4

0,6

0,4

0,2

0,46

0,4

0,3

0,3

0,4

0,4

0,2

0,3

1999

0,5

0,3

0,3

0,4

0,51

0,3

0,51

0,43

0,4

0,2

0,1

0,3

2000

0,3

0,2

0,2

0,3

0,5

0,4

0,3

0,3

0,3

0,2

0,2

0,2

2001

0,3

0,3

0,2

0,3

0,1

0

0

0,2

0

0,1

0,1

0,2

2002

0,1

0

0,1

0,3

0,1

0,1

0,1

0,2

0,1

0

0,1

0,2

2003

0,2

0,1

0,1

0,1

0,2

0,2

0,1

0,2

0,1

0,2

0,4

0,2

2004

0,1

0,2

0,2

0,1

0,2

0,2

0,2

0,2

0,25

0,1

0,2

0,1

Нижче


очис-

них споруд

1996

0

0,2

0,6

0,6

1

0,3

0,2

0,3

0,3

0,1

0,6

0,2

1997

0,9

0,1

0,1

0,1

0,5

0,3

0,3

0,4

0,5

0,1

0,9

0,51

1998

0,6

0,63

0,7

0,3

0,38

0,57

0,5

0,45

0,6

0,51

0,34

0,68

1999

0,65

0,4

0,72

0,6

0,85

0,68

0,85

0,51

0,55

0,4

0,2

0,54

2000

0,4

0,3

0,3

0,4

0,68

0,52

0,4

0,4

0,5

0,4

0,3

0,4

2001

0,4

0,51

0,3

0,4

0,2

0,1

0,1

0,4

0,1

0,2

0,3

0,3

2002

0,2

0,1

0,2

0,51

0,2

0,2

0,3

0,25

0,2

0,2

0,2

0,3

2003

0,3

0,2

0,2

0,15

0,25

0,3

0,2

0,3

0,2

0,3

0,63

0,37

2004

0,2

0,3

0,4

0,3

0,3

0,25

0,4

0,3

0,34

0,3

0,3

0,3


Наведені результати досліджень показали, що за 4 роки перевищень за вмістом СПАР (0,5мг/дм3) вище скиду стічних вод не відмічається, нижче скиду стічних вод були випадки перевищень у 2003 році та раніше (рис. 8, 9).

Серед найнебезпечніших забруднювачів води особливе місце займають неорганічні речовини токсичної дії (важкі метали). Вони відносяться до найбільш розповсюджених та небезпечних забруднюючих речовин. До водойми потрапляють у складі промислових стічних вод, через атмосферу та ґрунт. У природних водах зустрічаються у вигляді завислих речовин, колоїдів, у формі комплексів, утворених з гуміновими та іншими органічними кислотами.

Важкі метали входять до складу сполук зі специфічними функціями ферментів, вітамінів, гормонів. Ці сполуки активно впливають на зміну активності процесів обміну речовин у живих організмах. Саме через це вміст важких металів у воді нормується, адже збільшення їх концентрацій може викликати порушення біологічних процесів у живих організмах і призвести до їх захворювань, часто хронічних, чи то до загибелі.

Токсичні елементи володіють мутагенними діями, різко знижують інтенсивність біохімічних процесів у водних об’єктах.

Співставлення середньорічних значень вмісту токсичних елементів у воді р. Прут дозволяють зробити висновок, що їх концентрація в основному відповідає межам ГОСТ 2761-84.





Рис. 8. Вміст СПАР у пробах води р.Прут вище скиду стічних вод





Рис. 9. Вміст СПАР у пробах води р.Прут нижче скиду стічних вод


В таблиці 6 наведено результати досліджень загального мікробного числа проб води річки Прут відібраних вище і нижче скиду стічних вод у 2004 році.

Таблиця 6

Результати досліджень числа бактерій (ЗМЧ) в пробах води

Рік

Місце

відбору

проб

Місяць

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

2004

Прут, ви­ще очис­них споруд

2

180

150

110

120

80

20

260

180

70

75

35

2004

Прут, ни­ж­че очис­них споруд

3

280

260

230

210

240

140

385

320

190

190

13


За даними мікробіологічних досліджень наведеними в таблиці 6 видно, що за загальним мікробним числом води річки Прут нижче скиду стічних вод більш забруднені органічними сполуками, так як більшому забрудненню відповідає вище мікробне число.

В таблиці 7 наведено результати досліджень кількості лактозопозитивних кишкових палочок (ЛКП) у пробах води річки Прут відібраних вище і нижче скиду стічних вод у 2004 році.

Таблиця 7

Результати досліджень кількості ЛКП у пробах води річки Прут

Рік

Місце

відбору

проб

Місяць

Січень

Квітень

Липень

Жовтень

2004

Прут, ви­ще очис­них споруд

28000

57000

69000

27000

2004

Прут, ни­ж­че очис­них споруд

34000

78000

104000

39000