К. Й. Кілінська доктор географічних наук, (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)

Вид материала

Содержание

2.5. Рекреаційна діяльність на території Національного природного парку «Вижницький»
Бальнеологічні ресурси
Водні ресурси
Лісові ресурси
Таблиця 1 Червонокнижні види тваринного світу

Подобный материал:

1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 20

Так, у Берегометському ДЛМГ під охороною знаходиться 13 заповідних об’єктів загальною площею 9261,8 га, або 25,5 % лісової площі, з них у Вашківецькому та Славецькому лісництвах нема жодного.

У Путильському ДЛГ (19 заповідних об’єктів) з 9 лісництв лише на території 1 нема жодного. Проте вся територія Перкалабського лісництва (4699 га) повністю включена до складу Черемоського регіонального ландшафтного парку і на його базі створено Черемоський НПП.

У Сторожинецькому ДЛГ (21 заповідний об’єкт) з 10 лісництв лише у Буденецькому, Жадівському та Їжівському вони відсутні. Банилівське і Гільчанське лісництва частково включені до зоологічного заказника „Зубровиця”, а Сторожинецьке до Чернівецького регіонального ландшафтного парку, що підвищує загальний показник заповідності по ДЛГ до 35,2%.

У Чернівецькому ДЛГ (37 заповідних об’єктів) з 8 лісництв лише у периферійних Кіцманському та Турятському ступінь заповідності становить 6,8 % та 5,0 %, а у Тарнавському – символічні 0,02 %. У 5 інших, ліси яких включені до Чернівецького регіонального ландшафтного парку, цей показник перевищує 60%, а Ревнянське та Чорнівське включені до нього повністю. Можна стверджувати, що саме цей держлісгосп є найбільш „заповідним” (62,9 %) з-поміж усіх інших.

У Сокирянському ДЛГ на території 5 лісництв знаходиться 10 заповідних об’єктів.

У Хотинському ДЛГ (10 заповідних об’єктів) найбільші показники заповідності мають придністерські лісництва, в межах яких створені численні ландшафтні заказники.

Загалом, у лісах Держлісгоспів зосереджено 115 заповідних об’єктів різних категорій та рангів, а середній показник заповідності становить 30,7 %. Він перевищений лише у Чернівецькому та Сторожинецькому ДЛГ.

Наявність значної кількості ОПЗФ створює передумови для розвитку екологічного туризму в лісах Чернівецькій області. Деякі з них вже залучені до різноманітних туристичних маршрутів та екологічних стежок, таких як:

- Маршрути по Буковинському подністров’ю: “Вздовж Дністра”, “Вздовж річки Чорний потік”, “Вздовж Сокирянського потоку”;

- Маршрути по Хотинській височині: “По вододілу Хотинської височини”;

- Маршрути по буковинському підгір’ю: “Від Прута до давнього плато”, “По уступу давнього плато”, “Зелене кільце Чернівців”, “По місцях битв”, “По Буковинському підгір’ю”;

- Маршрути по Буковинських Карпатах: “По пасму Травен”, “По пасму Ракова”, “По пасму Букова”, “По пасму Смидоватий”, “По пасму Волотів”, “По пасму Травен – Бочків”, “По пасму Ракова – Магура”, “По Буковинських Карпатах”, “По пасму Максимець”, “Пасмо “Чорний діл”.

Всі об’єкти є перспективними для розвитку екологічного туризму в Чернівецькій області, але навіть ті що залучені до наведених туристичних маршрутів не використовуються в повній мірі. Окрім того, практично не розроблені екотуристичні маршрути в розрізі лісництв та держлісгоспів області, а розвиток рекреаційно-туристичної діяльністі не стимулюється відповідними відомствами.

Успішний розвиток екотуризму стримується наступними чинниками:

- відсутність соціально-політичних та економічних умов, сприятливих для інвестицій в розвиток екотуризму;

- слабка розробленість регулятивного механізму платних послуг бюджетними установами ПЗФ та неспроможність забезпечити їх відповідну якість;

- відсутність детальної інформації (включаючи спеціалізовану) про рекреаційні території, їх реклами (зокрема, у вигляді буклетів) та популяризації в засобах масової інформації. Успіх екотуризму в значній мірі залежить від можливості відвідувачів отримати адекватну інформацію ще до початку екотуру;

- відсутність у штатних працівників відповідних структурних підрозділів досвіду та знань щодо організації екотуризму, зокрема, в області маркетингу; ціноутворення, пізнавальних програм для різних категорій відвідувачів.

- недооцінювання участі місцевого населення в розвитку екотуризму.

2.5. Рекреаційна діяльність на території Національного природного парку «Вижницький»

Національний природний парк (НПП) “Вижницький” розміщений на територїії Вижницького району Чернівецької області. Він займає окраїни: м. Вижниці, смт. Берегомент, с. Черешенька, с. Лопушна, та с. Підзахаричі Путильського району. Площа національного парку близько 8 тис. га. До нього входять заліснені території Славецького та Берегометського лісництв, ВАТ “Берегометський ЛК”, ліси колективних господарств “Промінь” і “Україна”та Вижницьке лісництво. Парк охоплює водозбірні басейни річок Виженки, Малої Виженки, Сухого та Стебника. Загальна протяжність струмків та річок різної довжини на території парку складає понад 200 км.

Рельєф НПП відрізняється м’якістю контурів, що обумовлено загальною нестійкістю до денудації флішових відкладів. Гострі форми і крутосхили (понад 45-500 м) зустрічаються у районах виходу товсторитмічних і масивних пісковиків ямненської та вигодсько-пасічнянської світи. Діапазон абсолютних відміток рівня поверхні коливається від 340 м біля м. Вижниця до 1090 м на крайній південній точці на хребті Смідоватому. Переважають висоти 750-900 м із пересічною глибиною врізу 200-300 м в басейнах рр. Стебник – Сухий, до 300-370 м в басейні р.Виженка.

М’які кліматичні умови сприяли розвитку лучно-лісових і лісових типів лісів. Тут налічується 44 види рідкісних та зникаючих рослин, з них 31 занесено до Червоної книги України; виявлено 186 видів наземних хребетних тварин. Важливими для науки і цікавими для краєзнавчого пізнання є численні об’єкти, так званої неживої природи. На території НПП “Вижницький” досить рельєфно проявляються основні закономірності формування біогеоценотичного покриву Буковинських Карпат, цієї оригінальної у біогеографічному й ландшафтно-екологічному відношеннях Середньо-Європейської системи. Його можна розглядати як своєрідний еталон гірських парків середніх широт. Тому створення НПП з точки зору ведення природоохоронного господарства, використання природно-територіальних комплексів парку для соціальних потреб має загальнодержавне значення.

Рекреаційні ресурси території парку оцінюються у 83 бали із максимальних – 100. На території парку розміщені ландшафтні заказники “Лужки” та “Стебник”, де зосереджені значні запаси цілющих мінеральних вод типу “Моршин” та “Нафтусі”. На прилеглих територіях функціонують будинок відпочинку “Зелені пагорби”, санаторій Виженка”, турбаза “Черемош”, туристичний притулок “Німчич”.

Рекреаційні природні ресурси НПП. Кліматичні ресурси території НПП “Вижницький” сприятливі для різних форм відпочинку як в теплу так і в холодну пори року. Починаючи з травня в межах парку складаються комфортні умови для організації відпочинку поза приміщеннями рекреаційних закладів (прийняття сонячних ванн, тривалі прогулянки, проходження літніми туристськими маршрутами).

Впродовж літніх місяців співвідношення метеорологічних елементів рідко виходить за межі комфорту. На основі проведення оцінки сприятливості кліматичних ресурсів зазначимо, що умови в теплу пору року відносно сприятливі для рекреаційної діяльності. Деякий дискомфорт вноситься недостатньою, у порівнянні із оптимальною, кількістю тепла. Таким чином, погодний режим у теплий період року, особливо з червня по вересень, сприятливий для проведення різноманітних літніх видів рекреаційної діяльності.

Зима, на відміну від літа, характеризується іншими показниками. Відносно комфоротних днів за сумою всіх показників є 40, що обумовлено недостатньою висотою снігового покриву та деяким перевищенням швидкості вітру. Загалом територія парку та його околиць має всі умови для перетворення їх у привабливий рекреаційний комплекс. Заслуговує також на увагу перевал Німчич, де є можливість створення центру гірсько-лижного туризму, який зможе конкурувати із деякими європейськими центрами зимового відпочинку.

Бальнеологічні ресурси. Територія парку багата на мінеральні води. Мінералізація води складає 0,1-0,4 г/л і за хімічним складом вона відноситься до гідро-карбонатно-кальцієвого типу. Загальна жорсткість змінюється від 0,86 до 5,06 мг-екв/л. Концентрація водневих іонів (рН) становить 5,5-8,0. У деяких місцях спостерігається підвищений вміст заліза. Слід зауважити, що води водоносних горизонтів особливо вразливі до забруднення, тому важливо дотримуватись водоохоронних заходів підтримання їх у придатному для використання стані.

На території та околицях НПП зустрічаються джерела виходу підземних вод із пізвищеною та високою мінералізацією іонами різних сполук. Найважливішим із них є загальновідоме з давніх часів джерело мінеральної води “Лужки”, що знаходиться в одноіменному урочищі в середній течії р. Виженки. Вода джерела слабо мінералізована (0,3-0,6г/л), має рідкісний сульфатно-алюмінієво-залізистий склад із вмістом заліза 13,5-22 мг/л, алюмінію-9,6-25,7 мг/л. У воді також присутні катіони Со, Ni, Mn, та інших мікроелементів. Концентрація водневих іонів надзвичайно низька і становить 3-4 (рН), що надає їй надзвичайно високі бальнеологічні властивості. Вода має підвищену радіоактивність, що становить біля 2,33 кюрі. Свою кислотність вода втрачає в звичайних умовах на 2-3 години, тому застосування для лікування обмежено цим часом. Обмежує масове застосування води і низький дебіт джерела – 0,009 л/сек, або 4 м^з на добу. Вода джерела рекомендована для лікування багатьох хвороб. Подібне джерело мінеральної води є в с.Лопушна, поблизу парку.

Цілющою за своєю дією є мінеральна вода джерела “Черешенька”, яке також знаходиться поруч із територією парку. За своїми фізико-хімічними властивостями вона подібна до мінеральної води курортів Моршин і Слов’янськ. Потребує спеціальних досліджень джерело з хлоридно-натрієвими розсолами, що знаходиться в с.Черешенька, за 2-3 км від межі парку. Розсоли залягають на глибині 25 м. Мінералізація досягає 272 г/л. До складу мікрокомпонентів входять бром (29/6мг/л). та залізо (4мг/л). З давніх часів вода використовувалася місцевим населенням для випаровування солі і в лікувальних цілях. Мінеральну воду “Черешенька” можна застосовувати при лікуванні органів руху і опору, нервової системи, судинних й інших хвороб.

Вода р. Виженки за хімічним складом подібна до води джерела “Лужки”.

Аналогічною за своїм складом є вода з джерела с. Межиброди, що в Путильському районі. Мінералізація води - 1,1г/л, вміст заліза - до 9,2мг/л, алюмінію - 6,5мл/л, сірководню - 2,7мг/л. Вода із цього джерела також використовується для лікування. Наявність існуючих бальнеологічних ресурсів може стати у перспективі основою для створення в межах НПП курортно-лікувального комплексу, потужність якого визначиться при виконанні відповідних проектно-пошукових робіт.

Водні ресурси. Водні види відпочинку на території парку через відсутність відповідних ресурсів (озер, великих рісок, ставків) практично не розвинуті. Тільки р. Виженка в межах с. Виженка у декількох місцях використовується для пляжного відпочинку. Річка.Виженка із чистою водою має гірський характер течії, тому більш масштабно може бути використана для різних видів відпочинку при умові будівництва спеціальних басейнів.

Лісові ресурси. На території НПП ліси займають близько 70 % від його загальної площі. Серед формацій лісового типу рослинності переважають ялицеві та букові ліси на які припадає біля 60 % зайнятої лісами площі: ялиця – 37 %, ялина –11 %, бук – 49 %, дуб – 2,7 % площі. Близько 3 % території займають ліси, які за своїм походженням відносяться до вторинних. Вкриті лісом землі НПП представлені переважно середньовіковими насадженнями (81,6 %). Частка молодняків та пристигаючих деревостанів складає відповідно 15,9 % та 2,4 % території. Стиглі і перестиглі насадження мають незначну площу (6,3 га – 0,01%): деревостани акації білої (1,4 га), верби чагарникової (2,6 га) та вільхи сірої (2,3 га).

За характером рослинного покриву територія відведена під НПП “Вижницький” відзначається оригінальністю та самобутністю в порівнянні з вже існуючими в Українських Карпатах Синевірським та Карпатським національними парками.

Основу рослинного покриву складають типові для цієї частини низькогір’я фітоценози з переважанням бука та ялиці: букові, ялицеві, смереково-ялицево-букові, смереково-буково-ялицеві, ялицево-букові та буково-ялицеві ліси.У комплексі з ними зустрічаються унікальні ділянки лісів з дуба скельного та дуба звичайного.

У складі угрупувань виявлені асоціації бучини лунарієвої, барвінкової, цибулі ведмежої, сірого вільшанника, що відносяться до числа рідкісних і занесені у “Зелену книгу України”.

Для флори цієї території характерне своєрідне поєднання неморальних, монтанних, бореальних видів, серед яких 31 вид занесений до “Червоної книги України”, а ще відносяться до числа рідкісних.

Слід зазначити гетерогенність рослинного покриву, що зумовлена типологічною різноманітністю угрупувань лісового та лучного типів рослинності, наявністю кам’яних розсипищ із своєрідними флороценокомплексами, які тут формуються та пов’язані з природно-географічними особливостями цієї території.

В межах парку виявлено 29 (16 %) видів наземних хребетних тварин, занесених до другого видання Червоної книги України (табл. 1).

Таблиця 1

Червонокнижні види тваринного світу

№ пп.	Клас	Види класу
1.	Земноводні	Саламандра плямиста
1.	Земноводні	Тритон карпатський
2.	Плазуни	Полоз екскулапів
3.	Птахи	Чорний лелека	Малий підорлик
		Беркут	Лебідь –кликун
		Рудий шуліка	Орел карлик
		Глухар	Орлан-білохвіст
		Голуб синяк	Сірий журавель
		Волохатий сич	Пугач
		Довгохвоста сова	Трипалий дятел
4.	Ссавці	Нічниця Наттерера	Горностай
		Норка європейська	Борсук
		Кіт лісовий	Видра
		Рись	Зубр

Blog

К. Й. Кілінська доктор географічних наук, (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)

Содержание