Реферат звіт з ндр: 60 стор., 6 додатків, 3 джерела

Вид материалаРеферат

Содержание


Список авторів
Перелік скорочень
1. МАТЕРІАЛИ, ЯКІ ОБҐРУНТОВУЮТЬ РОЗРОБКУ ЗАКОНУ 1.1. Загальна характеристика українських матеріалів
1.2. Загальна характеристика закордонних матеріалів
Таблиця 1.2.1 Закордонне законодавство з енергоефективності в житлово-комунальній сфері
На сьогодні
2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ ЗАКОНУ 2.1. Актуальність проблеми
2.2. Специфіка проблеми енергоефективності в житлово-комунальному господарстві
2.3. Основні положення, які мають бути відображені у Законі
2.4. Очікувані результати
3. ПРОГРАМА ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ УКРАЇНИ 3.1. Управління житловим фондом України
3.2. Основні показники програми
Основні показники програми термомодернізації житлових будівель
Вихідні дані
Площа будівель, що належать термомодернізації, млн. м
Тривалість проекту, років
Питома річна економія ПЕР, кВтгод/м
Річні техніко-економічні показники програми
Річні капітальні витрати, млн. грн.
Річна економія, млн. Гкал
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


№ Держ. реєстрації 0107U011989


Товариство з обмеженою відповідальністю

«АРНІКА-Центр»

(Адреса: Україна, 04112, м. Київ, вул. Гонти, 1)


УДК 620:621.31 (477)


«ЗАТВЕРДЖУЮ»


Директор ТОВ «АРНІКА-Центр»

к.т.н., Нікітін Є.Є.


_________________________


«29» серпня 2008 р.


ЗВІТ


про науково-дослідну роботу


за договором № Е3-15-1-07 від 27 листопада 2007 р.


Розроблення проекту Закону України

«Про енергоефективність у житлово-комунальному господарстві»


Керівник НДР,

Директор ТОВ «АРНІКА-Центр»,

к.т.н. Нікітін Є.Є.


Відповідальний виконавець Федоренко В.М.


Київ – 2008

СПИСОК АВТОРІВ




Нікітін Є.Є., к.т.н., с.н.с.,

науковий керівник ____________________


Федоренко В.М.,

відповідальний виконавець ____________________


Провозьон Ю.І.

провідний інженер ____________________


Лановая О.А.,

інженер I кат. ____________________


Довжик Л.В.,

консультант ____________________

РЕФЕРАТ



Звіт з НДР: 60 стор., 6 додатків, 3 джерела.


Об’єкт дослідження - правові, соціальні, економічні, інституційні та організаційні засади діяльності суб’єктів відносин у сфері енергоефективності у житлово-комунальному господарстві, пов’язані з ефективністю використання паливно-енергетичних ресурсів та впровадженням проектів з енергоефективності в житлових будинках.


Мета роботи – розробка спеціалізованого законодавчого акту, який удосконалює правові засади для підвищення використання паливно-енергетичних ресурсів та впровадження проектів з енергоефективності, спрямованих на зниження питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів в житлово-комунальному господарстві.


Виконано збір та аналіз матеріалів, які обґрунтовують необхідність розробки Закону України «Про енергоефективність у житлово-комунальному господарстві». Розроблені концептуальні основи та проект Закону.


ЗМІСТ


СПИСОК АВТОРІВ 2

РЕФЕРАТ 3

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ 5

ВСТУП 6

1. МАТЕРІАЛИ, ЯКІ ОБҐРУНТОВУЮТЬ РОЗРОБКУ ЗАКОНУ 7

1.1. Загальна характеристика українських матеріалів 7

1.2. Загальна характеристика закордонних матеріалів 9

2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ ЗАКОНУ 11

2.1. Актуальність проблеми 11

2.2. Специфіка проблеми енергоефективності в житлово-комунальному господарстві 12

2.3. Основні положення, які мають бути відображені у Законі 13

2.4. Очікувані результати 14

3. ПРОГРАМА ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ УКРАЇНИ 15

3.1. Управління житловим фондом України 15

3.2. Основні показники програми 15

4. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ 20

ВИСНОВКИ 21

ДОДАТКИ 23

ДОДАТОК 1 24

ДОДАТОК 2 32

ДОДАТОК 3 42

ДОДАТОК 4 50

ДОДАТОК 5 55

ДОДАТОК 6 59

ДЖЕРЕЛА 61



ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ



ПЕР – паливно-енергетичні ресурси;

ККД – коефіцієнт корисної дії;

ЖКГ – житлово-комунальне господарство;

МінЖКГ – Міністерство житлово-комунального господарства України;

ВВП – валовий внутрішній продукт;

у.п. – умовне паливо;

т у.п. – тонни умовного палива;

ЄС – Європейський Союз;

ОСББ - об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

ВСТУП



Питома вага енергоресурсів у витратах на утримання та експлуатацію житла сягає 60 – 80% 1.

На опалення житлового фонду щорічно витрачається понад 70 млн. т у.п., тобто на одного мешканця припадає 1,4 т у.п., що вдвічі більше, ніж у країнах ЄС.

Підприємства житлово-комунального господарства щорічно споживають понад 8 млрд. кВт електроенергії та 10 млрд. м3 природного газу.

Нераціональне та неефективне використання цих ПЕР є однією з гострих проблем галузі.

Витрати енергоресурсів на одиницю виготовленої продукції та наданих комунальних послуг більш ніж у 1,5 рази перевищують закордонні показники.

Витрати палива на вироблення 1 Гкал тепла в комунальній енергетиці становлять у середньому по Україні близько 170 кг у.п., у розвинутих країнах – 145 - 150 кг у.п.

Значний потенціал енергозбереження в житлово-комунальному господарстві полягає в заміні та модернізації котлів малої потужності (НІІСТУ-5), які на даний час експлуатуються у комунальній теплоенергетиці і мають низький ККД (близько 70%), на сучасні котли з ККД 95%. Це дозволить скоротити річне споживання природного газу в обсязі понад 200 млн. м3 2.

Питомі витрати електричної енергії на подання питної води населенню у 1,8 - 2,4 рази перевищують аналогічні показники європейських держав.

Великі обсяги споживання та втрат енергоносіїв безпосередньо в житловому фонді країни, загальна площа якого досягла 1,031 млн. м2.

Тому першочерговими для економії енергоресурсів у житловому фонді мають бути заходи щодо покращання експлуатаційних характеристик будинків, проведення їх теплової санації, модернізації інженерного обладнання тощо.

Реалізація програм енергозбереження позитивно вплине на стан екології населених пунктів, значно зменшить енергозалежність країни від зовнішніх чинників, покращить економічні умови розвитку України.

Тому зменшення енергоспоживання житлово-комунальною сферою, досягнення щорічної економії та зниження енергоємності послуг є основними завданнями підприємств житлово-комунального господарства.

В Україні розроблена достатньо велика законодавча та нормативно-методична база з енергозбереження. Однак, діючі в цей час законодавчі акти не мають характеру прямої дії. Основним та, можливо, єдиним на цей момент важелем держаного керування енергоефективністю є механізм нормування споживання ПЕР та накладання штрафних санкцій за їх неефективне використання. Нормування та контроль споживання ПЕР, в тому числі в житлово-комунальному господарстві, є важливими складовими політики енергозбереження. Разом з тим, очевидно, що самі по собі вони не можуть принести бажаних результатів в силу цілого ряду притаманних житлово-комунальній сфері особливостей, а саме:
  • непридатність нормування та штрафних санкцій для основного суб’єкту відносин в житлово-комунальному господарстві – для населення;
  • значне фізичне та моральне зношення інженерних систем житлово-комунального господарства, насамперед систем тепло- і водопостачання;
  • домінуюча роль соціально-економічного фактору в житлово-комунальній сфері;
  • неможливість вирішення проблеми енергоефективності в житлово-комунальній сфері тільки за рахунок коштів центрального та місцевого бюджетів.

Крім того, необхідно взяти до уваги і ряд інших особливостей житлово-комунальної сфери:
  • природний монополізм тепло- та водопостачальних організацій;
  • державне регулювання вартості комунальних послуг, в тому числі послуг тепло- та водопостачання;
  • велику кількість енергоспоживаючих об’єктів малої потужності, на яких необхідно впроваджувати енергозберігаючі заходи, що створює певні організаційні труднощі впровадження енергоефективних проектів;
  • взаємозв’язок проблеми енергоефективності з проблемою керування власністю багатоквартирних домів.

Все вищевикладене диктує необхідність створення спеціального нормативно-правового акту, яки повинен регулювати взаємовідношення суб’єктів діяльності з енергоефективності в житлово-комунальному господарстві.

Враховуючи світовий досвід розробки механізмів стимулювання енергозбереження в основу документу, що розробляється, можуть бути покладені наступні ідеї та принципи: першочерговість встановлення приладів обліку споживання ПЕР, обов’язковість енергоаудиту об’єктів житлово-комунального господарства, розробка техніко-економічних обґрунтувань та моніторингу енергоефективних проектів, створення системи енергетичного менеджменту в житлово-комунальному господарстві, залучення бюджетних коштів для реалізації ретельно підготовлених обласних, міських та районних програм з енергоефективності, створення сприятливих умов для залучення коштів третіх осіб для реалізації енергоефективних проектів і програм, створення Фонду енергозбереження житлово-комунального господарства для стимулювання виконання енергоефективних проектів за рахунок банківського кредитування, популяризація енергоефективності та енергозбереження.

В процесі розробки проекту закону були проведені обговорення з фахівцями МінЖКГ, НАЕР, РНБО, НАН України, ТОВ «Данфосс-Україна», Українсько-Германського проекту «Енергоефективність в будинках». Зокрема, обговорювались наступні питання:
  • Сфера дії закону. Чи має закон стосуватися всього житлово-комунального комплексу, чи тільки житлового фонду?
  • Чи має закон розповсюджуватися на об’єкти бюджетних будівель, чи для бюджетної сфери необхідна розробка спеціального нормативного акту?

Думки більшості фахівців полягали в тому, що необхідно звузити сферу дії закону шляхом зосередження його на житлових будівлях, що й були взято до уваги. Тому сферою дії підсумкового варіанта проекту закону (Додаток 1) є житловий фонд України, на відміну від попереднього варіанту (Додаток 2), коли сферою дії закону було житлово-комунальне господарство в комплексі. Проте, з метою більш повного освітлення теми дослідження, в даному звіті наведені матеріали обох варіантів.