Реферат звіт з ндр: 60 стор., 6 додатків, 3 джерела

Вид материалаРеферат

Содержание


4. Обговорення проекту закону
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

4. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ



В процесі розробки проекту закону були проведені обговорення з фахівцями МінЖКГ, НАЕР, РНБО, НАН України, ТОВ «Данфосс-Україна», Українсько-Германського проекту «Енергоефективність в будинках», фірми «Енергомінімум». Зокрема, обговорювались наступні питання:
  • Сфера дії закону. Чи має закон стосуватися всього житлово-комунального комплексу чи тільки житлового фонду?
  • Чи має закон розповсюджуватися на об’єкти бюджетних будівель чи для бюджетної сфери необхідна розробка спеціального нормативного акту?

Думки більшості фахівців полягали в тому, що необхідно звузити сферу дії закону шляхом зосередження його на житлових будівлях, що й було взято до уваги. Тому сферою дії підсумкового варіанта проекту закону (Додаток 1) є житловий фонд України, на відміну від попереднього варіанту (Додаток 2), коли сферою дії закону було житлово-комунальне господарство в комплексі. Проте, з метою більш повного освітлення теми дослідження, в даному звіті наведені матеріали обох варіантів.

Матеріали розробки проектів закону були розглянуті та обговорені на декількох засіданнях, семінарах та конференціях, а саме:
  • На засіданні НТР МінЖКГ з розгляду проекту закону 24 квітня 2008 року в м. Києві.
  • На круглому столі, присвяченому обговоренню проекту закону, який було проведено в рамках першого міжнародного форуму «Енергоефективна модернізація промислової та комунальної енергетики країн СНД» 17 червня 2008 року в м. Ялті.
  • На регіональній нараді «Модернізація систем теплопостачання міст України» 15 липня 2008 року в м. Дніпропетровську.

Більша частина зауважень, що бути висловлені в процесі обговорення проекту закону, була врахована у підсумковому варіанті, наведеному у Додатку 1.

ВИСНОВКИ



1. Виконаний аналіз законодавчих актів та нормативно-методичних матеріалів, які можуть використовуватися як матеріали, що обґрунтовують Закон України «Про енергоефективність у житлово-комунальному господарстві».

1.1. Як зазначено в [4], існуюче українське законодавство з питань енергозбереження не відповідає сучасному рівню розвитку суспільних відносин, дії органів виконавчої влади з реалізації державної політики щодо енергоефективності не мають системного характеру, а запроваджені механізми державного управління – належного впливу на процеси, що визначають рівень енергоефективності національної економіки. Це в повній мірі відноситься до житлово-комунальної сфери.

1.2 Аналізуючи закордонне законодавство з енергоефективності в житловому фонді та житлово-комунальному господарстві в цілому можна зробити наступні висновки:
  • В закордонному законодавстві з енергоефективності увага приділяється житловому фонду як базовій складовій житлово-комунального господарства та соціальної інфраструктури.
  • Основою державної політики у вирішенні проблеми енергоефективності житлового фонду в європейських країнах та США є створення умов, коли власникам житла економічно вигідно впроваджувати енергозберігаючі заходи та нетрадиційні джерела енергії. Це досягається за рахунок покриття з боку держави частини коштів, що були вкладені власниками житла на реалізацію енергозберігаючих заходів. При цьому відсутні пільгові тарифи для населення на традиційні види ПЕР, але є пільги для власників житла, які використовують відновлювальні джерела енергії.
  • Вирішення проблем енергоефективності житлового фонду пов’язано з вирішенням проблеми його комплексної модернізації. Витрати на заходи з енергоефективності є суттєвою складовою частиною витрат на модернізацію будівель.
  • Енергетична сертифікація будівель є важливою складовою частиною вирішення проблеми енергоефективності житлового фонду. При цьому велике значення приділяється об’єктивності та незалежності процесу сертифікації. Це досягається за рахунок створення системи енергетичного аудиту будівель, підготовки енергетичних менеджерів та пред’явлення до них високих професійних вимог.
  • Для будівель бюджетної сфери розроблюються спеціальні економічні механізми стимулювання енергоефективності. Важливою складовою цього механізму є встановлення базового рівня енергоспоживання бюджетних будівель, збереження фіксованого рівня бюджетного фінансування на термін дії енергоефективного проекту та формування економії за рахунок базового та фактичного енергоспоживання.

2. Житлово-комунальне господарство має цілий ряд притаманних йому особливостей, що диктує необхідність розробки та прийняття спеціального законодавчого акту, який регулює діяльність суб’єктів відносин в сфері ефективного використання ПЕР.

3. Враховуючи існуючу ситуацію в ЖКГ України та світовий досвід розробки механізмів стимулювання енергозбереження в основу документа, що розробляється, можуть бути покладені наступні ідеї та принципи: першочерговість встановлення приладів обліку споживання ПЕР, обов’язковість енергоаудиту об’єктів житлово-комунального господарства, розробки техніко-економічних обґрунтувань та моніторингу енергоефективних проектів, створення системи енергетичного менеджменту в житлово-комунальному господарстві, залучення бюджетних коштів для реалізації ретельно підготовлених обласних, міських та районних програм з енергоефективності, створення сприятливих умов для залучення коштів третіх осіб для реалізації енергоефективних проектів і програм, створення цільової державної програми погашення відсоткової ставки по банківським кредитам для термомодернізації житлового фонду, популяризація проблеми енергоефективності та енергозбереження.

4. Проведені обговорення варіантів проекту закону з українськими та закордонними фахівцями. За думками більшості фахівців необхідно зосередити дії закону на житлових будівлях, а не на житлово-комунальному господарстві в цілому. Тому сферою дії підсумкового варіанта проекту закону (Додаток 1) є житловий фонд України на відміну від попереднього варіанту (Додаток 2), коли сферою дії закону було житлово-комунальне господарство в комплексі. Проте, з метою більш повного освітлення теми дослідження, в даному звіті наведені матеріали обох варіантів.

5. Головною метою розробки спеціального законодавчого акта з енергоефективності житлового фонду є стимулювання цільової програми термомодернізації житлових будівель.

Запропонована програма повинна охоплювати 30% житлового фонду України, що складає 199,37 млн. м2. Програма розрахована на 10 років, таким чином, щорічно повинно модернізуватися 19,94 млн. м2 житлової площі.

Для реалізації запропонованої програми на протязі 10 років необхідні сумарні капіталовкладення в обсязі 32,896 млрд. грн. В результаті реалізації програми буде зекономлено 28,32 млн. Гкал на суму 14,808 млн. грн.

Передбачається, що програма буде реалізовуватися за рахунок банківських кредитів, які будуть брати для проведення термомодернізації власники будівель та (або) інвестори. Роль держави полягає в погашенні відсотків по кредитам для того, щоб стимулювати процес термомодернізації. Для цього має бути створена десятирічна державна програма, яка буде фінансуватися з коштів державного бюджету в обсязі 3,290 млрд. грн. (від 239 до 419 млн. грн. на рік).

При цьому за рахунок реалізації програми держава отримає додаткові надходження в бюджет у вигляді податку на прибуток від діяльності банків та підприємств, які здійснюють термомодернізацію, в обсязі 3,948 млрд. грн. Таким чином, запропонована програма є самоокупною.