Реферат звіт з ндр: 60 стор., 6 додатків, 3 джерела

Вид материалаРеферат

Содержание


1.2. Загальна характеристика закордонних матеріалів
Таблиця 1.2.1 Закордонне законодавство з енергоефективності в житлово-комунальній сфері
На сьогодні
2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ ЗАКОНУ 2.1. Актуальність проблеми
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

1.2. Загальна характеристика закордонних матеріалів



Стисла характеристика закордонних матеріалів по законодавству в сфері енергоефективності в будівлях та в житлово-комунальному господарстві наведена в таблиці 1.2.1.


Таблиця 1.2.1

Закордонне законодавство з енергоефективності в житлово-комунальній сфері


Країна

Назва документу

Основні положення

ЄС

Директива 2002/91/ЕС

«Про енергозабезпечення будівель»

Принципи методичних розрахунків, мінімальні вимоги до системи енергозабезпечення нових і реконструйованих будівель, сертифікація будівель з енергоефективності, інспекція котлів і систем кондиціювання

Польща

Закон про підтримку проектів з термомодернізації систем теплопостачання, 1998, 2001 р.

Присудження термомодернізаційної премії інвестору з спеціального Фонду в розмірі 25% кредиту, взятого в банку




Закон «Про внесення змін до Закону «Будівельне право», 2007 р.

(діє з 2009 р.)

Обов'язкова енергетична сертифікація будівель. Вимоги до упорядника сертифіката

Росія

Закон Москви «Про енергозбереження м. Москви», 2006 р.

Міська цільова програма енергозбереження, що фінансується з бюджету м. Москви. Обов'язковий приладовий облік ПЕР. Обов'язкові енергетичні дослідження об'єктів з річним енергоспоживанням більш 6 тис. т у.п. Енергетичні декларації (для бюджетної сфери). БД з результатами виконання програми. Фінансування витрат на розвиток інженерних мереж особами, зацікавленими у підключенні, які не здійснюють енергозберігаючі заходи. При впровадженні ЕСМ, зберігання базового рівня натуральних лімітів енергозабезпечення на термін окупності +1 рік.

США

The Energy Tax Act , 1978

15% податкова премія (не більш 300 $) на реалізацію енергозберігаючих заходів у житлі (теплоізоляція, модернізація енергоджерел).

1978 - 1985 рр. – 30 млн. заявок на суму 5 млрд. $.

На сьогодні

Енергоспоживання на 30% нижче норми – податкова премія – 2000 $.

Федеральні програми по конкретним видам обладнання в будівлях (кондиціонери, теплові насоси, паливні елементи) – 10% податкова премія (не більш 250 - 500 $).


Аналізуючи закордонне законодавство з енергоефективності в житловому фонді та житлово-комунальному господарстві в цілому можна зробити наступні висновки:
  • В закордонному законодавстві з енергоефективності пріоритетна надається житловому фонду як базовій складовій житлово-комунального господарства та соціальної інфраструктури.
  • Основою державної політики у вирішенні проблеми енергоефективності житлового фонду в європейських країнах та США є створення умов, коли власникам житла економічно вигідно впроваджувати енергозберігаючі заходи та нетрадиційні джерела енергії. Це досягається за рахунок покриття з боку держави частини коштів, що були вкладені власниками житла на реалізацію енергозберігаючих заходів. При цьому відсутні пільгові тарифи для населення на традиційні види ПЕР та є пільги для власників житла, які використовують відновлювальні джерела енергії.
  • Вирішення проблем енергоефективності житлового фонду пов’язано з вирішенням проблеми його комплексної модернізації. Витрати на заходи з енергоефективності є суттєвою складовою частиною витрат на модернізацію будівель.
  • Енергетична сертифікація будівель є важливою складовою частиною вирішення проблеми енергоефективності житлового фонду. При цьому велике значення приділяється об’єктивності й незалежності процесу сертифікації. Це досягається за рахунок створення системи енергетичного аудиту будівель, підготовки енергетичних менеджерів та пред’явлення до них високих професійних вимог.
  • Для будівель бюджетної сфери розробляються спеціальні економічні механізми стимулювання енергоефективності. Важливою складовою цього механізму є встановлення базового рівня енергоспоживання бюджетної будівлі, збереження відповідного рівня бюджетного фінансування на терміну дії енергоефективного проекту й формування економії за рахунок різниці базового та фактичного енергоспоживання.



2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ ЗАКОНУ




2.1. Актуальність проблеми



Україна є однією з найбільш енерговитратних країн у світі. Енерговитрати на одиницю ВВП в нашій країні у 2,5 рази перевищують середньосвітові. В той же час забезпеченість власними енергоресурсами складає менше 50%. Таким чином, проблема підвищення ефективності використання енергоресурсів є однією з першочергових як з економічної точки зору, так і з точки зору національної безпеки. Крім того, як відомо, вирішення проблеми енергоефективності тісно пов’язане з вирішенням проблеми зниження техногенного впливу на оточуюче середовище в містах та населених пунктах.

Близько 35% теплової енергії, що виробляється в країні, та 43% спожитого природного газу використовуються в житлово-комунальному секторі переважно для потреб опалення, гарячого водопостачання та вентиляції будівель. Ефективність використання цієї енергії вкрай низька, а собівартість її безперервно зростає у зв’язку зі зростанням цін на паливо та, в першу чергу, на природний газ. При цьому якість послуг теплопостачання в містах та населених пунктах залишається низькою. Причиною ситуації, що викладена вище, є значний фізичний та моральний знос систем теплопостачання, а також невідповідність огороджуючих конструкцій переважної більшості існуючих будівель та споруд сучасним вимогам з теплоізоляції. Виходом з цієї ситуації є проведення масової модернізації існуючих будівель та систем водо- та теплопостачання на основі використання сучасних енергозберігаючих технологій.

Технічні рішення проблеми термомодернізації будівель та систем тепловодопостачання відомі. В масовому порядку замінюються вікна. Виконана ціла низка проектів модернізації теплопунктів будівель. Виконано також декілька десятків демонстраційних проектів утеплення фасадів. Зниження споживання енергії завдяки реалізації комплексу відомих енергозберігаючих заходів складає близько 35%. Основним бар’єром на шляху масової реалізації цих заходів є, як відсутність інвестиційних коштів, так і відсутність матеріальної зацікавленості у власників будівель та керівників комунальних підприємств. При існуючих ставках кредитів вітчизняних банків термін окупності проектів досить великий, що робить ці проекти малопривабливими для інвесторів. Рішенням цієї проблеми може бути розробка спеціального Закону України «Про енергоефективність у житлово-комунальному господарстві».

Потреба у розробленні проекту Закону України «Про енергоефективність у житлово-комунальному господарстві» прямої дії зумовлена нагальною необхідністю змінити існуючий стан справ з невідповідно низькими щодо сучасних можливостей показниками ефективності використання палива, енергії та питної води та невиправдано високими їх втратами у всіх секторах житлово-комунального господарства України. При цьому, положення Закону повинні ґрунтуватися на обов’язковості забезпечення належного рівня комфортності умов проживання для громадян України відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Закон України «Про енергоефективність у житлово-комунальному господарстві» буде діяти в усіх сферах житлово-комунального господарства, а також для об’єктів бюджетної сфери в частині споживання ними енергії та питної води для забезпечення власних комунальних потреб.