Реферат звіт з ндр: 60 стор., 6 додатків, 3 джерела

Вид материалаРеферат

Содержание


Ст. 4а. 1. Банк Національного Господарства присуджує термомодернізаційну премію в межах вільних засобів Фонду
Основні положення Закону «Про енергозбереження в Москві»
У законі розглядаються
Обов'язковому приладовому обліку підлягає весь обсяг енергетичних ресурсів Москви, що виробляються, переробляються, транспортуют
Введені енергетичні декларації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ДОДАТОК 5



Витяг з Закону Польщі

«Про підтримку проектів з термомодернізації систем теплопостачання»


ЗАКОН

від 18 грудня 1998 р.

про підтримку проектів з термомодернізації систем теплопостачання зі змінами

від 21 червня 2001 року(єдиний текст)

(відповідно до Офіційного бюлетеня № 76, поз. 808
  • суттєві зміни виділені жирним шрифтом)


Ст. 1. Закон визначає:
  1. основні правила підтримки проектів з термомодернізації систем теплопостачання, метою яких є:
    1. зменшення споживання енергії, що подається в житлові будинки, будинки колективного заселення та будинки, що використовуються для виконання органами територіального самоврядування суспільних завдань для потреб опалення та підігріву води, що використовується для будь-яких цілей;
    2. зменшення втрат енергії в локальних теплофікаційних мережах, а також локальних джерелах тепла, що їх живить, якщо будинки, зазначені в пункті а), енергія в які подається із цих мереж, задовольняють вимогам у плані економії енергії, визначеним у діючих нормах, або ж були ініційовані дії, метою яких є зменшення споживання енергії, що подається в будинки;
    3. повна або часткова заміна традиційних джерел енергії нетрадиційними, зокрема відновлювальними джерелами;
  2. основні правила створення Фонду термомодернізації та розпорядження його коштами.


Ст. 2. Використані в законі визначення означають:
  1. термомодернізаційний проект:
    1. удосконалення, у результаті якого відбувається зменшення річної потреби в енергії, яка використовується на потреби, про які мова йде в ст. 1 пункт 1 підпункт а):
    • в будівлях, в яких модернізується тільки опалювальна система - мінімум на 10%,
    • в будівлях, в яких в 1985 - 2001 роках була проведена модернізація опалювальної системи - мінімум на 15%,
    • в інших будівлях – мінімум на 25%,
    1. удосконалення, у результаті якого відбувається зменшення річних витрат первинної енергії в локальних джерелах тепла й локальний теплофікаційній мережі - мінімум на 25%;
    2. виконання технічних приєднань до централізованого джерела тепла, у зв'язку з ліквідацією локального джерела тепла, з метою зниження витрат на закупівлю тепла, що подається в будинки - мінімум 20% у річному співвідношенні;
    3. заміна традиційних джерел енергії нетрадиційними.
  1. будівля:
  1. житлова будівля,
  2. будівля колективного заселення, під яким розуміють будинок із системи соціального захисту, робочий гуртожиток, інтернат і шкільний гуртожиток, студентський гуртожиток, дитячий будинок, будинок для громадян похилого віку, будинок для бездомних і будинки подібного призначення;
  3. будівля, що використовується органами територіального самоврядування для виконання суспільних завдань і яка є їхньою власністю;
  1. локальна теплофікаційна мережа – теплофікаційна мережа, що постачає тепло в будівлі з локальних джерел тепла,
  2. локальне джерело тепла:

a. котельна або теплова установка, з якої теплоносій подається безпосередньо в мережу (установку) опалення та гарячого водопостачання в будівлі;

b. теплоцентраль (центральна котельня) населеного пункту або груповий теплообмінник разом з теплофікаційною мережею номінальною потужністю до 11,6 МВт, що подає тепло в будівлі;
  1. енергетичний аудит – розробка, що визначає обсяг і технічні й економічні параметри термомодернізаційного проекту (заходу), із зазначенням оптимального рішення, насамперед з погляду вартості реалізації цього проекту й економії енергії, що одночасно є підставою для будівельного проекту;
  2. термомодернізаційна премія – виплата через Банк Національного Господарства квоти в розмірі 25% кредиту, використаного на реалізацію інвестором термомодернізаційного проекту;
  3. інвестор – власник або розпорядник (управляючий) будівлі, локальної теплофікаційної мережі або локального джерела тепла, що реалізує термомодернізаційний проект, за винятком бюджетних одиниць і установ;
  4. банк-кредитор – банк, що надає кредит на термомодернізаційний проект.


Ст. 3. Енергетичний аудит повинен, зокрема, включати:
    1. ідентифікаційні дані будівлі, локального джерела тепла, локальної теплофікаційної мережі та їхнього власника;
    2. оцінку технічного стану будівлі, локального джерела тепла, локальної теплофікаційної мережі;
    3. опис можливостей і варіантів реалізації термомодернізаційного проекту;
    4. вказівку оптимального варіанта термомодернізаційного проекту.


Ст. 4. Термомодернізаційна премія повинна призначатися інвесторові, якщо на підставі перевірки, згідно ст. 5 абзац 3 енергетичного аудиту, установлено, що:

1. кредит, наданий на реалізацію термомодернізаційного проекту, не перевищує 80% його вартості, а період виплати кредиту, зменшеного на термомодернізаційну премію, не перевищує 10-ти років;

2. щомісячні часткові внески в рахунок виплати кредиту разом з відсотками не менше внеску капіталу, збільшеного на належні відсотки, і не менше еквівалента 1/12 квоти щорічної економії витрат на енергію, досягнутої в результаті реалізації термомодернізаційного проекту; на підставі заяви інвестора банк-кредитор може встановити більші суми сплати кредиту.


Ст. 4а.

1. Банк Національного Господарства присуджує термомодернізаційну премію в межах вільних засобів Фонду;

2. Банк Національного Господарства періодично інформує банки-кредитори про стан вільних засобів Фонду.


Ст. 5.
  1. Інвестор подає Банку Національного Господарства, за посередництвом банку-кредитора, заяву-клопотання про присудження термомодернізаційної премії, до якого додає енергетичний аудит.
  2. Банк-кредитор, передаючи Банку Національного Господарства документи, згадані в абзаці 1, прилучає до них договір про кредит, укладений з умовою присудження термомодернізаційної премії.

а. У випадку періодичної нестачі вільних засобів Фонду Банк національного господарства повідомляє інвесторові та банку-кредиторові про те, що заява-клопотання, про яке йшла мова в абзаці 1, залишається без розгляду. Заяви-клопотання, залишені без розгляду, розглядаються в першу чергу після одержання вільних засобів на рахунку Фонду.
  1. Банк Національного Господарства проводить перевірку енергетичного аудита або доручає її виконання іншим суб'єктам.
  2. Про негативний результат перевірки енергетичного аудита Банк Національного Господарства повідомляє інвестора та банк-кредитор.
  3. У випадку позитивного результату перевірки енергетичного аудита та при встановленні виконання умов кредитування, про які говориться в ст. 4, Банк Національного Господарства повідомляє інвесторові та банку-кредиторові про присудження й розмір термомодернізаційної премії, а її виплата здійснюється після виконання умов, визначених у ст. 6 абзац 1.
  4. При внесенні в договір про надання кредиту зміни, що стосується обсягу термомодернізаційного проекту, суми кредиту або строку його сплати, діють відповідним чином положення абзаців 1 - 5.


Ст. 6
  1. Банк Національного Господарства передає термомодернізаційну премію банку-кредиторові, якщо термомодернізаційний проект був:

1. реалізований у відповідності з будівельним проектом,

2. завершений у строк, зазначений у договорі про надання кредиту,
  1. Банк-кредитор зараховує передану термомодернізаційну премію в рахунок виплати використаного інвестором кредиту.


Ст. 7.

Основи співробітництва Банку Національного Господарства з банком-кредитором щодо порядку й строків розрахунків із приводу передачі термомодернізаційних премій і передачі комісійної винагороди, про що мова йде в ст. 13, визначає договір.


Ст. 8.

1. Міністр, до компетенції якого відносяться питання архітектури й будівництва, після одержання висновку Голови Керування житлового фонду й розвитку міст, своїм розпорядженням визначає:
  1. конкретні обсяги й форми енергетичного аудита, алгоритм оцінки рентабельності термомодернізаційного проекту, а також зразки бланків (карток) енергетичного аудита.
  2. конкретні основи та порядок перевірки енергетичного аудита та особливі вимоги, яким повинні задовольняти суб'єкти, яким Банк Національного Господарства може доручити виконання енергетичних аудитів, маючи на увазі забезпечення відповідної якості проведеної ними перевірки.


Ст. 9.
  1. У Банку Національного Господарства створюється Фонд термомодернізації, іменований «Фонд».
  2. Міністр, до компетенції якого відносяться питання Державного казначейства, за узгодженням з Міністром, у веденні якого перебувають питання фінансів публічно-правових організацій, після одержання висновку Комісії з банківського нагляду адаптує, шляхом видання розпорядження, устав Банку Національного Господарства до норм закону, з урахуванням принципів створення й використання Фонду.


Ст. 10.

1. Фонду належать:
  1. Кошти, засоби, що надходять з бюджету держави в розмірі, зазначеному в законі про бюджет,
  2. відсотки від розміщення засобів Фонду в банках,
  3. надходження від інвестування засобів Фонду в цінні папери, що випускаються Державним казначейством або Національним банком Польщі, а також у цінні папери, по яким здійснюються грошові виплати, гарантовані Державним казначейством або Національним Банком Польщі,
  4. подарунки й заповіти,
  5. інші надходження.

2. Сума розміщень, про які йде мова в абзаці 1 пункт 2, в одному або групі банків, зв'язаних між собою капіталом або організаційно, не може перевищувати 15% засобів Фонду, які періодично стають вільними.


Ст. 11.

1. Кошти Фонду призначені для:
  1. виплати присуджених термомодернізаційних премій,
  2. покриття витрат на перевірку енергетичних аудитів - до суми, що не перевищує 3% засобів Фонду,
  3. покриття витрат на обслуговування Фонду,
  4. покриття витрат на рекламу Фонду.

2. Періодично вільними засобами Фонду можуть бути ті, які:
  1. розміщені в інших банках, із застереженням у ст. 10 абзац 2,
  2. інвестовані в цінні папери, про які йде мова в ст. 10 абзац 1 пункт 3.


Ст. 12.

1. Банк Національного Господарства:
  1. відокремлює у своєму фінансовому плані фінансовий план Фонду, розроблений за узгодженням з Міністром, до компетенції якого відносяться питання фінансів публічно-правових організацій, і Головою Керування житлового фонду та розвитку міст;
  2. складає для Фонду окремий баланс і рахунок прибутків і збитків, що входить до складу фінансових звітів банку;
  3. Банк Національного Господарства надає Голові Керування житлового фонду та розвитку міст квартальні звіти про виконання фінансового плану Фонду.

2. Банк Національного Господарства надає Голові Керування житлового фонду й розвитку міст до кінця місяця, наступного після закінчення кожного кварталу, інформацію про розміри присуджених термомодернізаційних премій, передбачених термінах їхньої передачі та виплачених термомодернізаційних преміях.


Ст. 13.
  1. З приводу присудження термомодернізаційної премії Банк Національного Господарства стягує з інвестора комісійну винагороду, що не перевищує 0,6% розміру присудженої термомодернізаційної премії.
  2. Розмір комісійної винагороди визначає щорічно Міністр, до компетенції якого відносяться питання фінансів публічно-правових організацій, у своєму розпорядженні.
  3. Банк-кредитор відраховує винагороду, про яку йде мова в абзацах 1 і 2, з першого траншу наданого кредиту й передає його Банку Національного Господарства.



ДОДАТОК 6



Основні положення Закону «Про енергозбереження в Москві»


Проект закону складається з шести глав та 24-х статей. У перших двох главах дається правова основа проведення державної політики в області енергозбереження, яку складають Конституція РФ, Федеральний закон «Про енергозбереження», Статут м. Москви, даний закон та інші нормативно-правові акти Москви, що визначають напрямок та принципи цієї політики.

Слід зазначити положення, що значною мірою є новим для законодавства в сфері енергозбереження – це централізація відповідальності за керування енергозбереженням. Надані механізми керування енергозбереженням не тільки для бюджетної сфери й державних установ, але й для всіх підприємств і організацій, у яких місто має частку в статутному капіталі з урахуванням реалізації повноважень прав власника представниками міста в органах керування зазначених організацій. Енергоаудит з функції фактичної перевірки стану енергозбереження стає елементом системи прийняття рішень по проектуванню й розробці техніко-економічних обґрунтувань по енергозберігаючих проектах.

Комплексний підхід до рішення завдання державного керування роботами з енергозбереження на території Москви зажадав висвітлення в законопроекті суміжних з енергозбереженням питань. У результаті, у ньому міститься стаття про енергетичний паспорт, що відбиває баланс споживання енергетичних ресурсів, показники ефективності їхнього використання в процесі господарської діяльності організації, потенціал енергозбереження й утримуючого енергозберігаючого проектів і заходи. У статті про екологічну спрямованість енергозбереження говориться про забезпечення зниження негативного впливу на навколишнє середовище, у тому числі за рахунок скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферу й викидів стічних вод при виробництві, транспортуванні, зберіганні й використанні енергетичних ресурсів.

У законі розглядаються цілі, принципи, порядок розробки, затвердження й контролю за реалізацією міської цільової програми енергозбереження, показники й критерії енергоефективності, досягнення яких повинне забезпечуватися при реалізації такої програми.

Обов'язковому приладовому обліку підлягає весь обсяг енергетичних ресурсів Москви, що виробляються, переробляються, транспортуються, зберігаються та споживаються. Балансоутримувачі й власники приладів обліку повинні здійснювати експлуатацію, перевірку й заміну зазначених приладів самостійно.

В законі говориться про необхідність інформаційного забезпечення енергозбереження шляхом обговорення проекту за участю мешканців Москви й фахівців в області енергозбереження; розробки й впровадження системи оцінок енергоспоживання й енергоефективності; шляхом організації виставок, симпозіумів, конференцій та інших організацій; висвітлення й поширення передового досвіду в області енергозбереження з використанням ЗМІ та ін., а також створення єдиної автоматизованої системи контролю й керування.

Введені енергетичні декларації, які дозволять регулярно оцінювати й деталізувати відомості про величину й ефективність споживання енергоресурсів. Для організацій, фінансованих з бюджету міста, їхнє складання є обов'язковим. У розвиток норм 210-го Федерального закону про основи регулювання тарифів організацій комунального комплексу в закон уведені положення, згідно яким енергозбереження є альтернативою нарощування потужностей за рахунок плати за підключення.

У главі 3 відображені питання фінансово-економічного забезпечення енергозбереження із залученням бюджетних і позабюджетних джерел для фінансування програмних заходів, у тому числі з використанням засобів, утворених за рахунок вартості зекономлених у результаті енергозбереження енергоресурсів.

Положення розділу 4 спрямовано на стимулювання енергозбереження з використанням механізму регулювання тарифів на електричну і теплову енергію та інші міри нетарифного стимулювання організацій, що реалізують програмні, енергозберігаючі проекти.

В главах 5 і 6 визначається відповідальність за порушення положень закону, і відображаються правові питання, пов'язані з набранням законом чинності.

У законопроекті реалізується вдосконалювання чинного законодавства міста, у його статтях утримується положення, що забезпечує правову основу для підготовки постанов Уряду Москви, положень, умов і інших нормативних і методичних документів, необхідних для здійснення заході щодо енергозбереження. Після прийняття закону необхідно розглянути в комплексі цей закон та міську цільову програму з енергозбереження з метою визначення єдиного підходу щодо створення додаткових нормативних і методичних документів забезпечення прямої дії положень законопроекту, необхідних для міських споживачів і виробників енергоресурсів. Проробити питання й підготувати пропозиції про адміністративну відповідальність міських організацій за перевищення виділюваних лімітів на енергоспоживання, і внести відповідні доповнення в проект Кодексу адміністративних правопорушень Москви. Забезпечити розробку нормативно-правових актів у розвитку дійсного законопроекту з метою якнайшвидшого початку практичної роботи механізмів і інструментів, закладених у нього.

Реалізація міської цільової програми з енергозбереження перебуває в прямої залежності від створення правової нормативної й методичної бази, що забезпечує на законодавчому рівні, насамперед, введення механізмів позабюджетного фінансування й стимулювання в цій сфері діяльності, що визначають особливості енергозбереження в організаціях бюджетної сфери. Використання зазначеної бази дозволить тільки в період 2005 - 2010 років забезпечити економію не менш 15 млн. т у.п. і буде сприяти формуванню основних джерел фінансування програмних заходів міської цільової програми, що діє до 2010 року. При цьому основним джерелом є не засоби міського бюджету, а позабюджетні джерела, що мобілізуються за рахунок залучення у фінансування своїх програм московських підприємств і організацій.

Підвищення енергоефективності в сфері ЖКГ міста за рахунок скорочення нераціонального використання енергоресурсів дозволить компенсувати в значній мірі ріст тарифів і цін на електричну, теплову енергію й природний газ. До завершення робіт з оснащення об'єктів соціальної сфери засобами обліку й комплексних систем АСКУЕ, до подальшої жорсткості міських будівельних норм і правил у світлі енергоефективності для нового будівництва й об'єктів реконструкції. Стимулювання споживачів і виробників енергоресурсів у здійсненні програмних заходів з наданням їм права використання зекономлених фінансових і енергоресурсів для подальшого розширення робіт у цій сфері господарської діяльності, а також мер тарифного регулювання.

З урахування визначальної ролі електричної, теплової енергії та інших видів енергоресурсів для життєзабезпечення населення та забезпечення функціонування організацій дія законопроекту буде розповсюджуватися на органи державної влади Москви, а також на господарчі об’єкти виробників та споживачів енергоресурсів та інші організації, зайняті вирішенням витань енергозабезпечення та енергоспоживання в місті 3.

ДЖЕРЕЛА



1. Енергозбереження у житловому фонді: проблеми, практика, перспективи: Довідник/ «НДІпроектреконструкція», Deutsche Energie-Agentur GmbH (dena), Instituts Wohnen und Umwelt GmbH (IWU), 2006. – 144 с.

2. Енергетична стратегія України на період до 2030 року. Київ, 2006.

3. Сайт АВОК ru/for_spec/

1 Втратила чинність на підставі постанови КМУ від 22.09.04 № 1243.

2 Внесені зміни постановою КМУ від 16.08.05 № 746.

3 Внесені зміни постановами КМУ від 11.03.04 № 313, від 05.04.06 № 427, від 11.05.06 № 663.

4 Внесені зміни постановою КМУ від 16.08.05 № 746

5 Втратила чинність на підставі постанови КМУ від 08.08.01 № 946.

6 Зі змінами, внесеними розпорядженням КМУ від 28.07.04 і постановою КМУ від 16.08.05.