Реферат звіт з ндр: 60 стор., 6 додатків, 3 джерела
| Вид материала | Реферат |
- Реферат звіт про ндр: 90 с., 13 додатків, 1013.86kb.
- Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 18.54kb.
- Реферат звіт про ндр, 1820.88kb.
- Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 29.85kb.
- Реферат звіт про ндр: 84 c., 190 джерел, 985.29kb.
- Реферат звіт про науково-дослідну роботу заключний, 39.02kb.
- Укра ї нська мова, 20.84kb.
- Реферат звіт по дп: 93 с., 66 рис., 25 табл., 12 джерел, 1 додаток: 219 с., 36 рис.,, 13.71kb.
- План. Вступ. Стор. 1 Волюнтаризм як напрямок філософської думки. Стор. 2 А. Шопенгауер., 301.41kb.
- Реферат звіт з переддипломної практики містить: 21 сторінку, 17 рисунків, 3 літературних, 149.92kb.
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1
Проект
Закон України
«Про енергоефективність у житловому фонді України»
Цей Закон спрямований на забезпечення енергоефективного споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України, стимулювання власників житла щодо впровадження заходів з підвищення ефективності споживання паливно-енергетичних ресурсів, збільшення частки використання відновлювальних джерел енергії, забезпечення нормативного теплового режиму в житлових будинках, а також на регулювання відносин з розробки, фінансування та виконання проектів термомодернізації існуючих житлових будинків усіх форм власності.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів.
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) житловий будинок – багатоквартирний або індивідуальний житловий будинок, включаючи житлові та загальнобудинкові приміщення;
2) житловий фонд – сукупність усіх видів житлових будинків всіх форм власності;
3) паливно-енергетичні ресурси – сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються у житлово-комунальному господарстві;
4) термомодернізація – реконструкція, модернізація або вдосконалення, внаслідок якої здійснюється зниження річного споживання паливно-енергетичних ресурсів на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання і забезпечення нормативного теплового режиму в будинках;
5) базовий рівень енергоспоживання – обсяг фактичного річного споживання паливно-енергетичних ресурсів за попередній період до впровадженню термомодернізації, розрахований для порівняння з обсягом фактичного споживання паливно-енергетичних ресурсів і визначення їх економії після реалізації термомодернізації;
6) власник житлового будинку – фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження будинком, зареєстрована у встановленому законом порядку;
7) інвестор – юридична або фізична особа, яка вкладає кошти в реалізацію термомодернізації на певних умовах;
8) фінансування енергозберігаючих проектів третьою стороною – механізм інвестування коштів на термомодернізацію житла з боку інвесторів з поверненням коштів за рахунок отриманої економії паливно-енергетичних ресурсів у рамках договору енергоефективного підряду;
9) договір енергоефективного підряду – договір, за яким одна сторона (виконавець) надає іншій стороні (власнику) послуги з визначення, підготовки, фінансування та реалізації термомодернізації житла;
10) енергетичний аудит будинку – розробка, що визначає об’єм, технічні та економічні параметри його термомодернізації із зазначенням оптимального рішення, перед усім з точки зору вартості реалізації цього проекту та економії енергії, що одночасно є основою для реалізації проекту;
11) прилад комерційного обліку паливно-енергетичних ресурсів – засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, на підставі показань якого визначається обсяг спожитих паливно-енергетичних та водних ресурсів.
Стаття 2. Заходи щодо термомодернізації будинків.
Термомодернізація будинків може включати наступні заходи:
1) теплоізоляція зовнішніх стін, даху та перекриття підвалу;
2) встановлення енергозберігаючих вікон;
3) встановлення будинкових та квартирних теплолічильників;
4) модернізація індивідуальних теплових пунктів будинків із встановленням систем автоматичного регулювання теплового навантаження та заміною бойлерів гарячого теплопостачання;
5) модернізація внутрішніх домових систем теплопостачання, вентиляції та кондиціювання;
6) встановлення теплових насосів;
7) встановлення сонячних колекторів для потреб теплопостачання;
8) встановлення систем нічного акумулюванням теплової енергії з електричними котлами;
9) встановлення економічних котлів на органічному паливі замість застарілих котлів;
10) інші заходи, що знижують рівень енергоспоживання та забезпечують нормативний теплової режим в будинках.
Розділ ІІ. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО СПОЖИВАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ У ЖИТЛОВОМУ ФОНДІ УКРАЇНИ
Стаття 3. Загальні принципи державного регулювання ефективності споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України.
Державне регулювання забезпечення ефективного споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України здійснюється уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації житлової політики шляхом:
- створення системи нормативно-правових актів та нормативних документів у цій сфері;
- стимулювання власників будинків щодо впровадження заходів з підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;
- інформування населення щодо питань енергоефективності;
- залучення інвестицій для термомодернізації житлових будинків;
- зміцнення принципу відповідальності власників будинків за ефективність споживання паливно-енергетичних ресурсів;
- поступового переходу на оплату за спожиті паливно-енергетичні ресурси виключно за показниками приладів комерційного обліку паливно-енергетичних ресурсів;
- паспортизації з енергоефективності наявного житлового фонду;
- моніторингу ефективності споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді;
- активізації міжнародного співробітництва у сфері термомодернізації житлового фонду.
Кабінет Міністрів України, інші центральні органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування в межах визначених законами України повноважень реалізують державну політику забезпечення енергоефективного споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України.
Стаття 4. Основні завдання уповноваженого органу виконавчої влади з питань реалізації житлової політики.
Основними завданнями уповноваженого органу виконавчої влади з питань реалізації житлової політики щодо державного регулювання забезпечення енергоефективного споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України є:
1) розроблення державних цільових програм термомодернізації житлового фонду України;
2) внесення пропозицій щодо обсягів бюджетних коштів, що щорічно визначаються Законом України «Про державний бюджет України» для компенсації кредитних ставок по кредитах, отриманих для термомодернізації житлових будинків;
3) врегулювання відносин, пов’язаних з розробкою, фінансуванням та виконанням термомодернізації існуючого житлового фонду;
4) здійснення моніторингу виконання регіональних та місцевих програм з термомодернізації житлових будинків;
5) здійснення погодження моніторингу використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України;
6) забезпечення впровадження паспортизації з енергоефективності у житловому фонді України;
7) здійснення погодження та моніторинг виконання регіональних та місцевих програм з інформування населення з метою його заохочення щодо впровадження заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України.
Стаття 5. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо забезпечення енергоефективного споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді.
До повноважень органів місцевого самоврядування належать наступні питання щодо забезпечення ефективного споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді:
1) розроблення регіональних та місцевих програм термомодернізації багатоквартирних житлових будинків;
2) розроблення регіональних та місцевих програм з інформування населення з метою його заохочення до впровадження заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів в наявному житловому фонді України;
4) створення умов до впровадження заходів з підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в наявному житловому фонді;
5) моніторинг ефективності споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді. Складання у встановленому порядку регіональних та місцевих паливно-енергетичних балансів споживання паливно-енергетичних ресурсів в наявному житловому фонді.
Стаття 6. Моніторинг ефективності споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді.
Моніторинг ефективності споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді здійснюється з метою отримання достовірної інформації та прийняття управлінських рішень, спрямованих на забезпечення нормативного теплового режиму та споживання паливно-енергетичних ресурсів.
Моніторинг здійснюється згідно з Порядком, який розробляється уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації житлової політики, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 7. Державний контроль за виконанням заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України.
1. Державний контроль за виконанням заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України здійснюється уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації житлової політики і спрямований на дотримання вимог законодавства з питань забезпечення використання паливно-енергетичних ресурсів щодо:
1) впровадження енергозберігаючих технологій, обладнання та матеріалів;
2) встановлення приладів обліку споживання теплової енергії та води;
3) ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на термомодернізацію житлового фонду;
4) порядку проведення енергетичного аудиту в житлових будинках;
5) впровадження паспортизації з енергоефективності житлових будинків;
6) виконання регіональних та місцевих програм з термомодернізації та інформування населення з метою його заохочення до впровадження заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді.
2. Державному контролю підлягають всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
Розділ ІІІ. МЕХАНІЗМИ ЕКОНОМІЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО СПОЖИВАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ У ЖИТЛОВОМУ ФОНДІ УКРАЇНИ
Стаття 8. Механізм здешевлення кредитів для фінансування проектів термомодернізації багатоквартирних житлових будинків.
Відсоткові ставки за кредитами, залученими суб’єктами господарювання для фінансування проектів термомодернізації, компенсуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті (далі – бюджетні кошти).
Обсяг бюджетних коштів щорічно визначається Законом України «Про Державний бюджет України». Пропозиція щодо обсягу бюджетних коштів вноситься уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації житлової політики.
Використання бюджетних коштів здійснюється згідно з Порядком, який розробляється уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації житлової політики, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 9. Регіональні та місцеві програми з термомодернізації багатоквартирних житлових будинків.
1. З метою проведення термомодернізації багатоквартирних житлових будинків місцевими органами самоврядування розробляються відповідні програми.
2. Виконання програм термомодернізації багатоквартирних житлових будинків здійснюється за рахунок коштів власників житла, кредитних фінансових ресурсів, державного та місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел.
Стаття 10. Встановлення пільгового тарифу на електричну енергію для потреб теплопостачання в житловому фонді з використанням сучасних енергоефективних технологій.
Встановити пільговий тариф на електричну енергію для потреб теплопостачання в житловому фонді з використанням сучасних енергоефективних технологій:
- теплових насосів;
- електричних котлів з нічним акумулюванням теплової енергії.
Величина пільгового тарифу на електричну енергію встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України щорічно впродовж 5 років з дня набрання чинності цим Законом.
Стаття 11. Паспортизація з енергоефективності житлових будинків.
1. Паспортизація з енергоефективності житлових будинків здійснюється з метою отримання достовірної інформації про обсяг та рівень ефективності споживання паливно-енергетичних ресурсів житловими будинками з присвоєнням будинку відповідного класу енергоефективності.
2. Порядок здійснення паспортизації з енергоефективності існуючих житлових будинків визначається уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації житлової політики.
Стаття 12. Механізм фінансування енергозберігаючих проектів третьою стороною.
Нормативно-правовою основою фінансування енергозберігаючих проектів третьою стороною є договір енергоефективного підряду.
Договір енергоефективного підряду укладається між власником будинку та інвестором.
Договір енергоефективного підряду передбачає те, що інвестор повністю реалізує термомодернізацію будинку за рахунок власних коштів, а власник будинку з відсотками компенсує йому витрати на виконання термомодернізації з коштів, отриманих від економії паливно-енергетичних ресурсів.
Договір енергоефективного підряду має укладатися у відповідності з діючими нормативно-правовими актами.
Власник будинку надає гарантію повернення коштів, вкладених інвестором, відповідно з чинним законодавством.
Стаття 13. Умови використання механізмів економічного стимулювання термомодернізації.
Використання бюджетних коштів на фінансування термомодернізації будинків, встановлення пільгового тарифу на електричну енергію для потреб теплопостачання з використанням сучасних енергоефективних технологій, та використання механізму фінансування термомодернізації третьою стороною здійснюється тільки в будинках, оснащених приладами обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів у обсязі, що є достатнім для оцінки фактичної економії, досягнутої за рахунок впровадження термомодернізації, а також при умові проведення енергоаудиту.
Стаття 14. Регіональні та місцеві програми з інформування населення з метою його заохочення до впровадження заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів в наявному житловому фонді України.
1. З метою заохочення власників житла до впровадження заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів в наявному житловому фонді України, місцевими органами самоврядування розробляються відповідні програми.
2. Основними задачами програм інформування населення з метою його заохочення до впровадження заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів в наявному житловому фонді України є роз’яснення:
1) економічної (фінансової) доцільності впровадження заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;
2) технічної сутності та соціальних вигод заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та термомодернізації, які можуть бути впроваджені;
3) позитивного впливу зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів в житловому фонді України на екологію міст та населених пунктів;
4) світових тенденцій та світового досвіду з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;
5) необхідності своєчасної оплати за спожиті паливно-енергетичні ресурси, як найважливішого фактора надійності енергопостачання;
6) прав і шляхів для вирішення спірних питань у разі отримання не якісних житлово-комунальних послуг;
7) шляхів отримання допомоги щодо зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів за рахунок впровадження енергоефективних заходів, технологій, обладнання та матеріалів;
8) важливості формування такої поведінки мешканців, коли споживається тільки необхідна кількість паливно-енергетичних ресурсів у будинку.
3. Основними шляхами виконання програм інформування населення з метою його заохочення до впровадження заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України є:
1) використання засобів масової інформації (тематичні передачі, публікації, соціальна реклама);
2) використання спеціалізованих заходів, таких як демонстраційні проекти, конкурси, семінари, спеціалізовані друковані видання – не менше одного заходу на місяць.
4. Фінансування розробки та реалізації регіональних та місцевих програм з інформування населення з метою його заохочення до впровадження заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел.
Розділ IV. ЕНЕРГОАУДИТ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
Стаття 15. Мета енергоаудиту.
Метою енергоаудиту є визначення відповідності житла діючим нормам і стандартам в сфері енергоефективності, паспортизації з енергоефективності житлових будинків, а також розробки заходів з термомодернізації, які доцільно реалізовувати на даному об’єкті, із зазначенням оптимальних рішень, перш за все з точки зору вартості реалізації та економії паливно-енергетичних ресурсів.
Стаття 16. Загальні вимоги щодо енергоаудиту житлового фонду.
Енергоаудит має проводитися відповідно до діючих нормативів, стандартів та положень.
Енергоаудит житлових будинків може проводитися тільки спеціалізованими організаціями, атестованими в установленому порядку.
Спеціалізована організація несе відповідальність за результати енергоаудиту, в тому числі за відповідність прогнозованих та фактичних техніко-економічних показників.
Енергоаудитор зобов’язаний не розголошувати інформацію, що відноситься до комерційної таємниці, яка стала доступною йому у зв’язку з проведенням енергоаудиту.
Стаття 17. Фінансування енергоаудиту
Проведення енергоаудиту та розробка заходів з термомодернізації фінансується власником будинку або інвестором в обсязі, передбаченому Договором на виконання цих робіт, та відповідно з діючими нормативними документами.
Розділ V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ У ЖИТЛОВОМУ ФОНДІ УКРАЇНИ
Стаття 18. Відповідальність за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України.
1. Відповідальними за ефективність споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді є власники будинків.
2. За порушення вимог цього Закону адміністративну та цивільно-правову відповідальність несуть особи, винні в:
- порушенні порядку паспортизації з енергоефективності, використання бюджетних коштів для фінансування термомодернізації будинків;
- ухиленні від виконання або несвоєчасному виконанні рішень та приписів уповноваженого органу виконавчої влади з питань реалізації житлової політики.
3. Визначення складу правопорушень і порядок притягнення винних до адміністративної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.
4. Законодавством України також може бути встановлено відповідальність за інші порушення в сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України.
5. Юридичні та фізичні особи повинні відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Розділ VІ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЕФЕКТИВНОГО СПОЖИВАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ У ЖИТЛОВОМУ ФОНДІ УКРАЇНИ
Стаття 19. Міжнародне співробітництво у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України.
1. Метою міжнародного співробітництва в сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України є впровадження світового досвіду роботи у цій сфері та залучення кредитних ресурсів міжнародних фінансових установ.
2. Міжнародне співробітництво в сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів в житловому фонді Україні здійснюється шляхом:
- укладання міжнародних договорів, в тому числи з міжнародними фінансовими установами;
- участі в роботі міжнародних організацій;
- участі в реалізації міжнародних проектів, пов’язаних із забезпеченням ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді;
- гармонізації технічних регламентів та національних стандартів, норм і нормативів з міжнародними стандартами, рекомендаціями і правилами щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді.
Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім статті 11 цього Закону, яка набирає чинності з 1 січня 2012 року.
2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк зі дня набрання чинності цим Законом:
- забезпечити розробку нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону;
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
3. Доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до №51, ст. 1122):
1) статтею 103-3 такого змісту:
«103-3 Порушення, пов’язані з неефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів в наявному житловому фонді України.
Порушення суб’єктом господарювання порядку паспортизації з енергоефективності багатоквартирних житлових будинків -
тягне за собою накладання штрафу в розмірі від п’яти до двадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Ухилення від виконання або несвоєчасного виконанні рішень та приписів щодо уповноваженого органу виконавчої влади з питань реалізації житлової політики щодо забезпечення енергоефективного споживання паливно-енергетичних ресурсів у житловому фонді України, -
тягне за собою накладання штрафу в розмірі від однієї до п’яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян»;
2) статтю 221 та частину першу статті 294 після цифр «101-103» доповнити цифрами «,103-3».
3) абзац восьмий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр «101-103» доповнити цифрами «, 103-3».
4. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.