Реферат звіт з ндр: 60 стор., 6 додатків, 3 джерела

Вид материала

Содержание

2.4. Очікувані результати
3. ПРОГРАМА ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ УКРАЇНИ 3.1. Управління житловим фондом України
3.2. Основні показники програми
Основні показники програми термомодернізації житлових будівель
Вихідні дані
Площа будівель, що належать термомодернізації, млн. м
Тривалість проекту, років
Питома річна економія ПЕР, кВтгод/м
Річні техніко-економічні показники програми
Річні капітальні витрати, млн. грн.
Річна економія, млн. Гкал
Вартість зекономленої теплової енергії, млн. грн.
Надходження в бюджет від реалізації програми, млн. грн.

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

2.4. Очікувані результати

Прийняття Закону дозволить значно підвищити рівень ефективного використання паливо-енергетичних ресурсів у житлово-комунальному господарстві України, наблизити цей рівень до рівня розвинених країн світу, збільшити частку альтернативних джерел енергії та видів палива, що, в свою чергу, призведе до скорочення обсягів імпорту енергоносіїв і дасть можливість за рахунок економії коштів, які витрачаються на закупівлю енергоресурсів за кордоном, здійснити оновлення основних житлових фондів та впровадити нові прогресивні енергоефективні технології.

Економічна ефективність від дії Закону полягає в тому, що повинні запрацювати ринкові механізми у ЖКГ в сфері енергоефективного споживання та постачання (надання) енергії, води та послуг, що, в свою чергу, дозволить оптимізувати структуру та обсяги енергоспоживання в галузі. Одночасно з цим виконання Закону дасть змогу чітко визначити суб’єкта, який буде нести усю відповідальність за неефективну експлуатацію житлового фонду, та дозволить створити систему фінансування та ефективні механізми стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів населенням та підприємствами ЖКГ усіх форм власності та відомчого підпорядкування.

Згідно з розрахунками економічної ефективності, економічний ефект від дії Закону складе більш 3 млрд. грн. на рік.

Також відбудеться покращення екологічних показників за рахунок наступних факторів:

зменшення викидів шкідливих речовин в результаті оптимізації структури та обсягів енергоспоживання;
зменшення використання ресурсів довкілля (використання води, надр, повітря та ін.) через зменшення обсягів споживання ПЕР.

Зменшення шкідливих викидів у житлово-комунальній галузі завдяки реалізації енергозберігаючих заходів може досягти до 2015 року тільки по СО₂ близько 32.51 тис. т, при цьому, запобігання для економіки України витрат на подолання наслідків забруднення навколишнього природного середовища може скласти близько 72 млрд. грн. за цей період.

В результаті дії Закону значно підвищиться рівень надійності енергопостачання.

До числа соціальних вигод проекту відносяться підвищення рівня комфортності в будівлях, зниження захворюваності, особливо серед школярів та дошкільнят, а також поліпшення зовнішнього вигляду міст та населених пунктів України (модернізація фасадів).

3. ПРОГРАМА ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

3.1. Управління житловим фондом України

Житловий фонд України на початок 2005 р. становив 1040,0 млн. м² загальної площі [1]. Житловий фонд міських поселень складає 63,9% загальної площі.

Приватний житловий фонд складає 88% всього житлового фонду, комунальний та комунальний корпоративний фонд – 9,9%, державний та державний корпоративний житловий фонд – 2,1 %.

Житлова сфера – життєзабезпечуюча галузь економіки України – нині перебуває в процесі реформування, який розпочався після прийняття у 1992 р. Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Приватизація викликала до життя низку проблем щодо подальшої експлуатації та утримання житлового фонду.

Найбільш перспективним шляхом вирішення цих проблем є створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). На початку приватизації державного житлового фонду Урядом України затверджено Положення про порядок організації та діяльності об’єднань, які створюються власниками для управління, утримання і використання майна житлових будинків, що перебуває у загальному користуванні. У 2002 р. прийнято Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Нині в Україні існує 4021 ОСББ, які утримують близько 75 тис. житлових будинків, або 18 млн. м² житла.

Друга форма управління житловими будинками – це житлово-будівельні, житлові кооперативи, молодіжні житлові комплекси. Управління житловим будинком кооперативи здійснюють самостійно в особі голови правління, який уклав договори на обслуговування будинку з відповідними організаціями та підприємствами. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» автоматично встановив право власності кооперативів на їх житлові будинки, не встановивши обов’язкового перетворення правлінь кооперативів в ОСББ.

Третя форма – це управління з боку територіальної громади. Відповідно до Конституції України та Закону України «Про власність» значна частина об’єктів державної власності, у тому числі житловий і нежитловий фонди, об’єкти інженерної інфраструктури і підприємства, що здійснюють експлуатацію, утримання і ремонт житлового та нежитлового фонду, були передані у власність територіальних громад і отримали статус комунальної власності. Місцеві органи влади, враховуючи вкрай обмежені кошти місцевих бюджетів, заохочують створення ОСББ та альтернативних недержавних підприємств для експлуатації та обслуговування житлового фонду.

Таким чином, законодавство та програми з енергоефективності, що розробляються, мають враховувати існуючі форми управління житловим фондом, виділяючи при цьому ОСББ як пріоритетну форму управління.

3.2. Основні показники програми

Основною метою розробки спеціального законодавчого акту з енергоефективності житлового фонду є стимулювання програми термомодернізації житлових будівель.

Запропонована програма повинна охоплювати 30% житлового фонду України, що складає 199,37 млн. м². Програма розрахована на 10 років, таким чином щорічно повинно модернізуватися 19,94 млн. м² житлової площі. Основні техніко-економічні показники програми наведені в таблиці 3.2.1.

Для реалізації запропонованої програми на протязі 10 років необхідні сумарні капіталовкладення в обсязі 32,896 млрд. грн. При цьому щорічні капіталовкладення повинні дещо збільшуватися від 2,392 млрд. грн. в перший рік реалізації до 4,187 млрд. грн. в останній рік реалізації програми в зв’язку з деяким подорожчанням питомої вартості термомодернізації від 120 до 210 €/м².

Передбачається, що вартість природного газу і теплової енергії будуть безперервно зростати, тому економія коштів на теплопостачання будівель, що досягається в результаті термомодернізації, також буде щорічно збільшуватися (таблиця 3.2.1). В результаті реалізації програми буде зекономлено всього 28,32 млн. Гкал на суму 14,808 млн. грн.

Передбачається, що програма буде реалізовуватися за рахунок банківських кредитів, які будуть брати для проведення термомодернізації власники будівель та (або) енергосервісні компанії. Держава ж буде погашати проценти по кредитах, для того, щоб стимулювати процес термомодернізації. Сумарний фонд коштів державного бюджету, необхідний для реалізації програми на протязі 10 років, складе 3,290 млрд. грн. (від 239 до 419 млн. грн. на рік). При цьому за рахунок реалізації програми держава отримає додаткові надходження в бюджет у вигляді податку на прибуток від діяльності банків та підприємств, які здійснюють термомодернізацію, в обсязі 3,948 млрд. грн. Таким чином, запропонована програма є самоокупною.

Таблиця 3.2.1

Основні показники програми термомодернізації житлових будівель