Реферат звіт про ндр

Вид материала

Реферат

Содержание Основна частина. 1.2. Фактичне харчування та захворюваність дорослого населення 3-х районів київської області (баришівський, бориспільський, ірпі 1.4. Фактичне харчування та захворюваність дорослого населення чернігівської області (м. чернігів, новгород сіверський та ічнянс 2. Порівняльні дані показників вивчення фактичного харчування та захворюваності дорослого населення 4-х областей україни.

Подобный материал:

• Реферат звіт про ндр: 90 с., 13 додатків, 1013.86kb.
• Реферат звіт про ндр: 84 c., 190 джерел, 985.29kb.
• Реферат звіт з ндр: 60 стор., 6 додатків, 3 джерела, 1121.26kb.
• Міністерство науки І освіти україни, 841.1kb.
• Аудиторський висновок, 31.87kb.
• Звіт незалежного аудитора аф «ОБ’єднана аудиторська група», 195.82kb.
• Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 23.08kb.
• Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 29.85kb.
• Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 18.54kb.
• = тов “аудиторська фірма “сатурн”, 198.13kb.

УДК 002.53:510.63

№ Держреєстрації 01040007328


ДП «Державний науково-дослідний центр з проблем

гігієни харчування»

(ДП «ДНДЦГХ»)

01024, м. Київ, вул. Чигоріна, 18 тел. (044) 284 – 34 - 55


ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ДП «ДНДЦГХ»

К.мед.н., доцент

_______________ Швець О.В.


2006. 12. 08


ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

„ВИВЧЕННЯ СТАНУ ФАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ЙОГО ЗВ’ЯЗОК ІЗ АЛІМЕНТАРНОЮ ЗАХВОРЮВАНІСТЮ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ

4-Х ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ З МЕТОЮ ЙОГО РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ”


(заключний)


Керівник НДР

директор ДП «ДНДЦГХ»

к. мед. н., доцент О.В. Швець


Список авторів


Керівник НДР

директор ДП «ДНДЦГХ» О.В. Швець

к. мед. н., доцент (всі розділи)

Відповідальний виконавець

зав. лабораторією Н.С. Салій

к.мед.н., ст.наук. співробітник (всі розділи)


Молодший науковий

співробітник Н.В. Цимбаліста

(всі розділи)


Старший

лаборант Н.П. Лисенко

(2 - 4 розділи)


Лаборант з

вищою освітою Л.М. Горшкова

(2 - 4 розділи)


РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 101 сторінок, 3 рисунків, 56 таблиць, __ додатків, 56 джерел.

Обєкт дослідження – анкети, раціони харчування, захворюваність, сеча.

Мета роботи – вивчення стану фактичного харчування дорослого населення України (з врахуванням професії, віку, статі, пори року), визначення харчової та біологічної цінності раціонів та рівня вмісту вітамінів в сечі, їх гігієнічна оцінка та його зв'язок із захворюваністю.

Методи дослідження: анкетно-опитувальний; антропометричний; біохімічний, статистичний.

Встановлено, що харчування населення в 4 – х областях України нераціональне, розбалансоване, полідефіцитне за багатьма нутриєнтами. У більшості обстежених чоловіків та жінок порушений режим харчування (в основному вечеряють), склад меню (майже відсутні перші страви, багато субпродуктів та сухих концентратів швидкого приготування, бутерброди, картопля, макаронні вироби, чай, кава) порушена кількість прийому їжі (у більшості – 1 – 2 рази або 1 раз – ввечері) та об’єм. Основним чинником, що призводить до погіршення якості харчування більшість обстежених осіб називають – економічний. У стравах найбільш переважають дешеві продукти з високою енергетичною цінністю, та низькою біологічною цінністю (кондитерські, хлібобулочні вироби, крупи, картопля).

Стан харчування обстеженого населення характеризується недостатнім споживанням м’ясних, молочних, рибних продуктів, фруктів, при переважному споживанні круп, хлібобулочних та макаронних виробів, картоплі. М’ясні продукти в стравах використовуються у вигляді кісток, фаршу, дешевих обрізків, раціони з одноманітним асортиментом продуктів.

Аналіз захворюваності обстежених чоловіків і жінок свідчить, що провідне місце займають захворювання серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, хвороби обміну речовин.

Результати дослідження будуть використані у перегляді «Норм фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії» (діючих з 1999 р.), також будуть сприяти раціоналізації харчування, покращанню стану здоровя, профілактиці захворювань аліментарного походження.

ФАКТИЧНЕ ХАРЧУВАННЯ, РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ, ПРОДУКТОВІ НАБОРИ, БІОЛОГІЧНА ТА ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ, НУТРИЄНТНИЙ СКЛАД, МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ, ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, АЛІМЕНТАРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

ЗМІСТ

Вступ


1. Основна частина……………………………………………………………. 13

1.1. Програма, об’єкти та методи досліджень……………………………….... 13

1.2. Фактичне харчування та захворюваність дорослого населення 3-х

районів Київської області (Баришівський, Бориспільський, Ірпінський)..15

1.3. Фактичне харчування та захворюваність дорослого населення

Черкаської (м. Черкаси, м. Канів, с. Руська Поляна) та Житомирскої

областей (м. Житомир, Бердичівський район)……………………………..31

1.4. Фактичне харчування та захворюваність дорослого населення

Чернігівської області (м. Чернігів, Новгород Сіверський та

Ічнянський райони)..........................……..…...…...........................................53

2. Порівняльні дані показників вивчення фактичного харчування та

захворюваності дорослого населення 4-х областей України……………...63

Висновки………………………………………………………………………92

Перелік посилань …………………………………………………………….97


ВСТУП


В першому Європейському плані дій [1, 2, 6] з проблем харчових продуктів та харчування на 2000 – 2005 рр. ВООЗ акцентується увага на негативних наслідках неправильного харчування різних груп населення, зокрема жінок, до та під час вагітності. Нездатність суспільства забезпечити майбутніх матерів адекватним асортиментом безпечних та повноцінних харчових продуктів призводить до серйозних соціальних та економічних наслідків як для сімей, так і для всього суспільства [7].

До фізіологічно вразливих груп населення відносяться діти, вагітні, особи похилого віку.

До економічно вразливих груп відносяться бідні, малозабезпечені, безробітні, біженці, емігранти, багатодітні, неповні сім’ї. Мається на увазі забезпечення мінімального доходу сім’ї шляхом встановлення мінімальної зарплати, пенсії і допомоги по безробіттю [3, 5].

Підвищення цін на продукти призводить до купівлі знедоленими більш дешевих, менш поживних харчових продуктів, з меншими поживними якостями. Необхідно розробити механізми виявлення та захисту вразливих груп населення в суспільстві [4].

Європейська економічна комісія ООН зробила Європейський економічний огляд в Східній Європі, в тому числі і в Україні. Встановлено зниження споживання харчових продуктів - молока, фруктів, овочів. Відмічено перехід на більш дешеві джерела калорій – збільшене споживання хліба, борошняних та кондитерських виробів [2, 4, 5, 6].

Характеризуючи визначаючі фактори здоров’я в Європі на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я було відмічено, що 32 % населення Європейського регіону живуть в умовах бідності [6, 7].

Серед хвороб та порушень в організмі людини, обумовлених неправильним харчуванням - хвороби серцево-судинної системи (інсульти, гіпертонії), рак, ожиріння, карієс, туберкульоз [5, 11, 12].

У дітей Європейського регіону, які не одержують раціонального харчування, головними проблемами є затримка росту, анемії, висока смертність (особливо в східних областях регіону) [5, 14, 40].

В країнах бувшого СНД на серцево–судинні захворювання припадає 68 % передчасних смертей, в інших країнах Європи – тільки 43 % [8, 13, 17, 52, 53].

Надлишкова маса тіла спостерігається приблизно у половини людей середнього та похилого віку, але найбільш високі ці показники в країнах бувшого СНД [9, 48, 49].

В країнах Західної Європи надлишковою масою тіла страждає приблизно 10 % людей, а в східних частинах регіону – 15 % [5, 18, 20].

В глобальному масштабі тягар неінфекційних хвороб значно збільшився. В 2001 році на неінфекційні хвороби припадає 60 % із загального числа 56 млн. смертей та 47 % від загального тягара хвороб. Фактори ризику цих хвороб тісно пов'язані з нераціональним харчуванням та недостатньою фізичною активністю. Фактичні дані свідчать, що люди можуть зберігати здоров'я після 70 – 90 років при оптимальному раціоні харчування, регулярній фізичній активності і утриманні від тютюну [5, 19, 25]..

Інсулінонезалежний діабет, який підсилює небезпеку серцево–судинних захворювань і зміну периферійних судин, тісно пов’язаний у дорослих зі збільшенням маси тіла, в Європі цим типом діабету хворіє 1 % населення. Найбільш помітно росте захворюваність в старших вікових групах [5, 26].

Продовольча бідність викликає зростаюче занепокоєння в Європі.

Програмою харчування в Європі перед третім тисячоліттям передбачається винести проблему харчування на перше місце в політиці охорони здоров’я, а проблему здоров’я – в політику харчування [5, 6, 54].

ВООЗ в своїх дослідженнях обґрунтовує великий вплив харчового фактору на розповсюдження хронічних неінфекційних захворювань та на продовження життя людини [5, 55].

Нераціональне харчування, особливо надмірне споживання жирів, дефіцит багатьох вітамінів, мінеральних речовин, харчових волокон сприяють широкому розповсюдженню багатьох хронічних неінфекційних захворювань, зокрема серцево–судинних (атеросклероз, гіпертонія, інсульт, ішемічна хвороба серця), окремих видів раку, цукрового діабету, жовчнокам’яної хвороби, подагри, карієсу зубів, ожиріння, анемій різного походження, остеопорозу, які вважають хворобами віку [9, 10].

Якісно і кількісно недостатнє харчування на фоні негативних екологічних умов приводить до зниження захисних сил організму, катастрофічного росту не тільки багатьох неінфекційних хронічних хвороб, а і прогресування генетично залежних захворювань, тому що ступінь мутагенної активності ряду токсичних елементів залежить від неповноцінної їжі [27, 28].

Інтенсивне забруднення навколишнього середовища сприяє постійному підвищенню забруднення продуктів харчування нітратами, пестицидами, солями важких металів, радіонуклідами. Так 60 – 80 % сторонніх речовин потрапляє в організм з продуктами харчування [5, 34, 36].

Загострення проблеми захворюваності населення, пов’язаної з харчуванням, потребує розробки системи заходів по покращанню харчування та стану здоров’я, працездатності і продовження життя населення України [33, 39].

Згідно прийнятій в Україні “Концепції поліпшення продовольчого забезпечення якості харчування населення” розроблені відповідні заходи щодо реалізації Концепції [11, 12].

На світовому рівні визначено основні проблеми у сфері харчування, що потребують розв’язання зокрема [5, 14]:

• наявність харчових продуктів у достатній кількості;
  
• достатність харчових продуктів для всіх верств населення;
  
• безпечність харчових продуктів для здоров’я;
  
• раціональне харчування.
  

Досвід багатьох країн світу свідчить, що повноцінне, раціональне харчування дає позитивні результати в зниженні рівня захворюваності та поліпшенні показників його здоров’я [6, 7, 50, 54 - 56].

У сфері забезпечення раціонального харчування населення [37] необхідно вирішення невідкладних завдань, а саме:

- вивчення стану фактичного харчування населення в різні пори року;

- забезпечення систематичного перегляду норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії;

- пропаганда серед населення принципів раціонального харчування;

• поліпшення інформування населення з питань культури харчування.
  

Відповідно до Першого Європейського плану дій щодо харчових продуктів і харчування на 2000 – 2005 рр. кожна країна Європейського регіону повинна підготувати доповідь з питань споживання харчових продуктів, захворювань аліментарного походження, аліментарного статусу та проблем охорони здоров’я, пов’язаних із раціоном харчування [1, 6].

Аналізуючи відомості про стан розробки проблеми харчування за кордоном, слід відмітити те, що в багатьох країнах світу питання харчування та здоров’я піднесені на державний рівень, вони керуються національними програмами по харчуванню. Проблеми харчування в багатьох країнах Європи вирішуються із залученням, крім органів охорони здоров’я, інших відомств (сільського господарства, переробників харчової сировини, виробництва харчових продуктів, торгівлі, а також освіти, засобів масової інформації) [47, 54].

Вивчення фактичного харчування населення України свідчить про щорічне збільшення дефіциту в раціоні основних харчових продуктів - м’ясопродуктів, молокопродуктів, риби, овочів, фруктів, олії (рослинних жирів). Ці продукти в першу чергу є носіями біологічно активних нутриєнтів, вкрай необхідних для організму в сучасних умовах – білків тваринного походження (основні носії незамінних амінокислот), вітамінів С, В₁, В₂, фолієвої кислоти, ретинолу, вітаміну Е, β – каротину, макро– (Са, Fe) та мікроелементів (I, F, Se, Zn), поліненасичених жирних кислот, пектину, клітковини тощо [9, 16, 29, 30, 42].

Аналіз даних про стан здоров’я населення України, розповсюдженість захворювань, тісно пов’язаних зі станом харчування, свідчать про те, що в Україні склалася вкрай загрозлива ситуація [32, 33].

Населення України продовжує скорочуватися. Згідно з даними Держкомстату, в Україні на кінець 2004 р. проживало 47,28 млн осіб. За прогнозом Інституту демографії і соціальних досліджень Національної академії наук до 2050 р. чисельність населення України може скоротитися до 35 млн. осіб [26].

Харчування населення України нераціональне, розбалансоване, полідефіцитне за багатьма харчовими інгредієнтами. Обмежений асортимент, нестача біологічно цінних продуктів, недоброякісні продукти, забруднені чужорідними речовинами. Спостерігається аліментарне навантаження токсикантами антропогенного походження (свинець, кадмій, ртуть, миш’як, бенз(а)пірен на населення промислових міст [31, 32, 42].

Екологічна проблема в центрі уваги всього людства. Порушення екологічного балансу дає важкі наслідки для здоров'я людини. Відмічається хронізація хвороб, ріст алергічних, онкологічних захворювань, підвищення числа генетичних вад і порушень в процесі розвитку [Покровський].

Автори [36, 42, 45] рекомендують при вивченні впливу забруднення навколишнього середовища визначати такі показники, які дозволяють оцінити функціональний стан організму по різним фізіологічним і біохімічним зрушенням. Останні ще не викликають захворювання, але знижують адаптаційні можливості організму.

В останні роки відмічається ріст захворюваності хворобами аліментарного походження – органів травлення, печінки, підшлункової залози, захворюваннями крові та кровотворних органів, ендокринної системи (цукрового діабету), злоякісними новоутвореннями [43].

Ріст цін на більшість продуктів харчування обумовили часткове чи повне виключення із раціону багатьох родин біологічно цінних продуктів харчування, а також обмежене надходження життєво важливих інгредієнтів. Порушення в харчуванні призводить до зниження захисних властивостей організму, погіршуються процеси обміну, стану здоров’я [44].

Недостатнє харчування, важкі соціально – економічні умови призводять до низької народжуваності, зниженню числа матерів, що вигодовують новонароджених грудним молоком. Там, де поширене недостатнє харчування матерів (часто це пов’язане з бідністю) спостерігається народження маловагових дітей (маса тіла менша 2500 г) [46, 47].

Як свідчать дослідження геронтологів [34, 47, 50], характерними для України є збільшення частки осіб похилого віку, скорочення середньої тривалості життя. В зв’язку зі зміною економічних умов в Україні значно знизився рівень соціального стану людей старшого віку, пенсіонерів, їх соціальний захист, в першу чергу одиноко проживаючих непрацездатних громадян старшого віку.

Результати вивчення фактичного харчування населення в різних країнах світу дають підстави стверджувати, що харчування – це найважливіший показник як благополуччя суспільства, його здоров’я, культури, так і ступеня його розвитку, цивілізації. Оцінка харчування і пов’язаного з ним стану здоров’я дозволить визначити необхідність проведення, об’єм та характер організаційних, лікувально–діагностичних, гігієнічних заходів, спрямованих на попередження виникнення та розвиток захворювань, обумовлених аліментарним фактором [5, 52, 53].

У ряді зарубіжних країн (Норвегії, Данії, Нідерландах, Фінляндії, Ісландії та інших) розроблені і прийняті до виконання програми харчування, які дали вже позитивний ефект, про що свідчать публікації зарубіжних авторів про ефективність розробки і впровадження заходів по оздоровленню харчування населення [2, 5, 14, 53].

Як свідчать дані інформаційного пошуку в країнах колишнього Союзу (Росія, Білорусія, Казахстан та інших) також спостерігається ріст аліментарнозалежних захворювань. В даний час приймається ряд законодавчих актів та програм з метою покращання харчування населення та зниження рівня захворюваності. Проводиться збагачення харчових продуктів різними харчовими речовинами (вітаміни, мікроелементи, харчові волокна) [13, 17 – 21, 40, 50].

Реалізація Концепції державної політики з питань здорового харчування населення Російської Федерації передбачає впровадження системи адресної продовольчої допомоги соціально незахищеним категоріям населення з рівнем доходів нижче прожиткового мінімуму (“бідний тип харчування“ ) [11, 12].

Концепція також включає питання щодо забруднення харчових продуктів отрутохімікатами, профілактики тютюнокуріння, ліквідації йоддефіцитних захворювань та недопустимих величин токсичних елементів на двадцяти територіях. Розглядається формула харчування ХХ1 віку [17 – 21, 35, 37].

Тривала економічна криза в Україні, особливо наслідки Чорнобильської катастрофи, а також забруднення іншими ксенобіотиками (пестициди, отрутохімікати, солі важких металів тощо) загострили проблему раціонального харчування, як одного з найважливіших чинників здоров’я населення [36, 45].

Дослідження фактичного харчування населення України, проведені в попередні роки, виявили значні порушення в харчуванні різних груп населення, а саме: незбалансованість та дефіцит нутриєнтного складу раціону, дефіцит білка тваринного походження, рослинних жирів, поліненасичених жирних кислот, вітамінів А, С, солей кальцію, заліза, йоду [29, 32, 36, 45].

Метою наших досліджень щодо вивчення особливостей фактичного харчування населення України є оцінка харчування і пов’язаного з ним стану здоров’я, що дозволить визначити необхідність розробки системи заходів, спрямованих на оптимізацію харчування, з метою попередження виникнення та розвитку захворювань, обумовлених аліментарним фактором, підвищення рівня здоров'я, працездатності та продовження життя населення України, а також дозволить врахувати міжнародні норми харчування.

На теперішній час в Україні відсутні системні дослідження по вивченню стану фактичного харчування, а моніторингові дослідження проводяться в дуже обмежених масштабах, порівняно з іншими країнами, такими, як Данія, Угорщина, Австрія, США та ін. [7, 53]. Враховуючи вищезазначене актуальною проблемою є раціоналізація харчування населення України.

В звязку з цим була запланована НДР „Вивчення стану фактичного харчування та його зв’язок із аліментарною захворюваністю дорослого населення 4 –х областей України з метою його раціоналізації” на 2004 – 2006 рр.

Підготовлені 2 проміжні звіти:

- Вивчити фактичне харчування та антропометричні дані дорослого населення Київської області в різні пори року (та забезпеченість організму обстежених вітамінами С, В₁, РР, кальцієм) - 2004 р.

- Вивчити фактичне харчування, антропометричні дані дорослого населення Черкаської та Житомирської областей в різні пори року та забезпеченість організму обстежених вітамінами С, В₁, РР, кальцієм - в 2005 р.

1. ОСНОВНА ЧАСТИНА.
   

1.1. ПРОГРАМА, ОБЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ


Програмою робіт передбачено вивчення фактичного харчування дорослого населення (віком від 18 до 65 років) в 4-х областях України (Київській, Черкаській, Житомирській, Чернігівській), вивчення вітамінного забезпечення організму, порівняння одержаних результатів з аналогічними даними за попередні роки.

Для виконання науково-дослідної роботи проведені комплексні дослідження по вивченню стану фактичного харчування з врахуванням пори року (літньо-осінній та весняно-зимовий періоди), професії (всі в основному ІІ групи фізичної активності), віку (працездатні особи 18 – 59 років), статі, індексу маси тіла та умов проживання.

Науково-дослідну роботу проводили з метою вивчення особливостей фактичного харчування населення цих областей в цілому, аналізу результатів асортименту харчових продуктів у добових раціонах, а також визначення харчової та біологічної цінності раціонів харчування населення, його зв’язку з захворюваністю з метою оптимізації; а також визначення вмісту вітамінів В1, РР, С та Са у сечі.

Проведений також аналіз результатів вивчення існуючих матеріалів зарубіжних та вітчизняних авторів по аліментарнозалежній захворюваності та особливостей харчування населення України, зроблені висновки, рекомендації.

Об'єктом дослідження були харчові раціони, антропометричні дані, сеча та захворюваність обстежуваних осіб.

Методи дослідження:

1. Анкетно-опитувальний – за спеціальною анкетою (прийнятою ВООЗ)

2. Антропометричний – визначення маси тіла, росту та розрахунок індексу маси тіла (ІМТ) з використанням вагів, ростоміру, см-стрічки.

3. Біохімічний – визначення вітамінів В1, С, РР та кальцію в сечі.
   
4. Статистичний – обробка матеріалів.
   
5. Розрахунки продуктових наборів, їх хімічний склад та енергетична цінність.В роботі також використовувалися таблиці „Хімічного складу харчових продуктів”, „Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії”, „Норми споживання харчових продуктів для працездатного і непрацездатного населення” (діючих з 1999 року) [24, 51].
   

1.2. ФАКТИЧНЕ ХАРЧУВАННЯ ТА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ 3-Х РАЙОНІВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (БАРИШІВСЬКИЙ, БОРИСПІЛЬСЬКИЙ, ІРПІНСЬКИЙ)


В різні пори 2004 р. вивчалось фактичне харчування та стан здоров’я населення в 3-х районах Київської області (Баришівський, Ірпінський, Бориспільський).

Так, в весняно-літній період фактичне харчування вивчене у 214 осіб в Баришівському районі в ряді організацій (фабрики „Блискавка”, „Віта”, установа „Рубі Роз Агро Колбі”, ЛТД „Морозівські курчата”).