Реферат звіт про ндр
Вид материала | Реферат |
- Реферат звіт про ндр: 90 с., 13 додатків, 1013.86kb.
- Реферат звіт про ндр: 84 c., 190 джерел, 985.29kb.
- Реферат звіт з ндр: 60 стор., 6 додатків, 3 джерела, 1121.26kb.
- Міністерство науки І освіти україни, 841.1kb.
- Аудиторський висновок, 31.87kb.
- Звіт незалежного аудитора аф «ОБ’єднана аудиторська група», 195.82kb.
- Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 23.08kb.
- Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 29.85kb.
- Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 18.54kb.
- = тов “аудиторська фірма “сатурн”, 198.13kb.
Аналізуючи анкетні дані, нами зроблено висновки, що на знижений ІМТ впливає не тільки аліментарний фактор, але й соціальне становище, захворюваність та екологія.
Слід зауважити, що серед жінок і чоловіків з середньою спеціальною освітою (куди входить так званий „робітничий клас”) ІМТ нижчий, ніж у людей з вищою освітою.
Аналіз раціонів людей з вищою освітою (інженери, юристи, медики, економісти, вчителі, технологи та ін.) показав, що вони харчуються одноманітно, нерегулярно, та неповноцінно. Вживають харчові продукти, що містять багато спецій, жирів та вуглеводів (хлібобулочні вироби, картоплю, кондитерські вироби, сало та ін.). Серед обстежених осіб з вищою освітою ІМТ переважно підвищений, значна кількість осіб з ожирінням .
При обстеженні населення є багато осіб з середньою спеціальною освітою (водії, ткалі, листоноші, продавці і ін.), одиноких людей, розлучених та матерів – одиночок, які признавались, що раціональне харчування в їх побуті не завжди стоїть на першому місці. Намагаючись прогодувати дітей, (особливо у багатодітних сім’ях), самі господині залишаються голодні, поспішаючи на роботу. Раціони їх складаються переважно з одноманітних продуктів з низькою біологічною цінністю (картопля, хліб, печиво, сухі концентрати швидкого приготування). Більшість опитаного населення (жінки) говорить, що “ економлять на їжі “.
Таблиця 1.2.6. Дані індексу маси тіла (ІМТ) чоловіків
Чоловіки, вік | ІМТ | Кількість | % |
18 –29 р. | До 20 | 11 (вік 19 –29) | 12,8 |
20 –25 | 65 | 75,6 | |
25 –30 | 8 | 9,3 | |
30 -35 | 2 (вік 22,27) | 2,3 | |
Всього | 86 | 100 | |
30 – 39 р. | До 20 | 4 (вік 33 –36) | 5 |
20 - 25 | 54 | 67,5 | |
25 -30 | 16 | 20 | |
30 -35 | 5 (вік 32, 36) | 6,25 | |
> 35 | 1 (вік 32) | 1,25 | |
Всього | 80 | 100 | |
40 – 49 р. | До 20 | 3 (вік 40, 46, 48 водії) | 4,8 |
20 -25 | 38 | 60,3 | |
25 - 30 | 19 | 30,1 | |
30 -35 | 3 (43 р.) | 4,8 | |
Всього | 63 | 100 | |
50 – 59 р. | До 20 | - | - |
20 - 25 | 26 | 51,0 | |
25 - 30 | 19 | 37,3 | |
30 – 35 | 4 | 7,8 | |
> 35 | 2 | 3,9 | |
Всього | 51 | 100 | |
| До 20 | - | 0 |
20 –25 | 4 | 33,3 | |
25 – 30 | 7 | 58,4 | |
30 –35 | 1 (вік 66 р.) | 8,3 | |
Всього | | 12 | 100 |
Загальна кількість | 292 | 100 |
В таблиці 1.2.6. наведені дані обстеження 86 працездатних чоловіків 1 – вікової групи (18 – 29 років), з них 65 осіб (74, 4 %) мають нормальну вагу (ІМТ – 20 –25), 11 осіб (12, 8 %) зі зниженою масою тіла (ІМТ < 20 % ), 8 осіб з підвищеною вагою (9,3 %) ІМТ 25 – 30, та 2 молодих людей з ожирінням І ступеню (ІМТ 30 – 35). Слід зазначити, що в І-й віковій групі чоловіки, як з дефіцитом маси тіла, так і з ожирінням 1 ступеню мають від 19 до 28 років.
Обстежено 80 працездатних чоловіків ІІ – вікової групи (30 –39 років), з них 54 особи (67,5 %) має нормальну масу тіла (ІМТ – 20 –25), 4 особи (5,0 %) – зі зниженою масою тіла (ІМТ < 20 %), 16 осіб з підвищеною масою (20,0 %) ІМТ 25 – 30, 5 молодих людей з ожирінням І ступеню (ІМТ 30 – 35), та 1 з ожирінням ІІ ступеню (інженер).
Обстежено 63 працездатних чоловіків ІІІ – вікової групи (40 –49 років) з них 38 осіб (60,3 %) мають нормальну масу (ІМТ – 20 –25), 3 особи (4,8 %) - зі зниженою масою тіла (ІМТ < 20% ), 19 осіб - з підвищеною масою (30,1 %) ІМТ 25 – 30, 3 особи з ожирінням І ступеню.
У 4-й віковій групі (50 – 59 років) обстежено 51 особу. В табл. 1.2.6. показано, що 51 % має нормальну масу тіла (26 осіб), всі інші – з підвищеним індексом маси тіла. У 5-й віковій групі всього 33,3 % осіб з нормальною масою, та більше половини – з підвищеною.
Більшість обстежених чоловіків вказують на порушення режиму харчування (в основному - вечеря), порушення кількості і якості їжі, одноманітність складу раціонів, малорухомий спосіб життя, спадкові особливості та хронічні захворювання.
В таблиці 1.2.7. наведені дані обстеження 136 працездатних жінок І – вікової групи (18 – 29 років), з них 70 осіб (74, 4 %) мають нормальну масу (ІМТ – 20 –25), 47 осіб (34,5 %) зі зниженою масою тіла (ІМТ < 20% ), 11 осіб з підвищеною масою (8,1 %) (ІМТ 25 – 30), та 5 молодих жінок з ожирінням І ступеню (ІМТ 30 – 35) та 3 жінки з ожирінням ІІ ступеню.
Обстежено 143 працездатних жінок ІІ – вікової групи (30 –39 років) з них 71 особи (49,6 %) має нормальну масу (ІМТ – 20 –25), 24 особи (16,8 %) - зі зниженою масою тіла (ІМТ < 20 % ), 30 осіб з підвищеною масою (21,0 %) ІМТ 25 – 30, 13 (9,1 %) молодих жінок з ожирінням І ступеню, та 5 осіб з ожирінням ІІ ступеню.
У 3-й віковій групі (40 – 49 років) обстежено 142 особи. В таблиці 1.2.7. показано, що 39,4 % мають нормальну масу (56 осіб), 9 осіб - зі зниженою масою тіла (6,3 %), 50 осіб з підвищеною масою (35,2 %), 22 жінки (15,5 %) з ожирінням І ступеню, та 5 з ожирінням ІІ ступеню.
У 4-й віковій групі (50 – 59 років) обстежено 70 осіб, з них 25,7 % має нормальну масу (18 осіб), 1 жінка зі зниженою масою, 41,4 % (29 осіб) - з підвищеним індексом маси тіла, всі інші – з ожирінням І (25,7 %) та ІІ (3,6 %) ступеню. У 5-й віковій групі всього 25,0 % осіб з нормальною масою, та 75 % – з підвищеною.
Таблиця 1.2.7. Індекс маси тіла (ІМТ) жінок
Жінки, вік | ІМТ | Кількість | % |
18 –29 р. | До 20 | 47 | 34,5 |
20 –25 | 70 | 51.5 | |
25 –30 | 11 | 8,1 | |
30 -35 | 5 | 3,7 | |
> 35 | 3 | 2,2 | |
Всього | 136 | 100 | |
30 – 39 р. | До 20 | 24 | 16,8 |
20 – 25 | 71 | 49,6 | |
25 -30 | 30 | 21,0 | |
30 -35 | 13 | 9,1 | |
> 35 | 5 | 3,5 | |
Всього | 143 | 100 | |
40 – 49 р. | До 20 | 9 | 6,3 |
20 -25 | 56 | 39,4 | |
25 – 30 | 50 | 35,2 | |
30 -35 | 22 | 15,5 | |
> 35 | 5 | 3,6 | |
Всього | 142 | 100 | |
50 – 59 р. | До 20 | 1 | 1,5 |
20 – 25 | 18 | 25, 7 | |
25 – 30 | 29 | 41,4 | |
30 – 35 | 18 | 25,7 | |
> 35 | 5 | 3,6 | |
Всього | 70 | 100 | |
| До 20 | - | - |
20 –25 | 3 | 25 | |
25 – 30 | 4 | 33,3 | |
30 –35 | 4 | 33,3 | |
> 35 | 1 | 8,4 | |
Всього | | 12 | 100 |
Загальна кількість | 503 | 100 |
Визначення ІМТ в обстежених чоловіків і жінок в 3-х районах Київської області показало, що відсоток осіб з недостатньою масою тіла, а також з ожирінням, був вищим у жінок ніж у чоловіків, що свідчить про неправильну організацію режиму харчування. В чоловіків показник нормальної маси тіла був значно вищим ніж у жінок (табл. 1.2.5.).
Для вивчення повноцінності харчового раціону населення за вітамінним та мінеральним складом нами було проведено дослідження сечі у 50 осіб (25 чоловіків, 25 жінок), з метою визначення вмісту вітамінів (С, В1, РР) та Са в сечі. Результати дослідження вмісту вітамінів (С, В1, РР) та Са в сечі наведені в табл. 1.2.8.
Таблиця 1.2.8. Екскреція вітамінів та кальцію з сечею у осіб
Київської області
Нутриєнти у зразках сечі | Кількість осіб, з нормальною екскрецією вітамінів і Са | |||||
Жінки | % | Чоловіки | % | Загальна Кількість | % | |
Віт. С | 17 | 68,0 | 15 | 60,0 | 32 | 64,0 |
Віт. В1 | 15 | 60,0 | 18 | 72,0 | 33 | 66,0 |
Віт. РР | 18 | 72,0 | 16 | 64,0 | 34 | 68,0 |
Са | 18 | 72,0 | 16 | 64,0 | 34 | 68,0 |
Всього | 25 | 100,0 | 25 | 100,0 | 50 | 100,0 |
Як видно з наведених в табл. 1.2.8. даних, вміст вітаміну С в сечі знаходиться в межах норми у 64,0 % осіб, вітаміну РР – у 68,0 %, вітаміну В1 – 66,0 %, вміст Са в сечі - у 68,0 %. У 5 обстежених осіб спостерігається або дефіцит всіх вказаних вітамінів та Са в сечі, у 34 - нормальний вміст декількох вітамінів або Са, на фоні дефіциту інших. Тільки 11 осіб з нормальним вмістом всіх вказаних вітамінів та Са в сечі, що свідчить про недостатній рівень надходження вітамінів та Са з раціонами харчування. У двох осіб рівень Са в сечі вищий за норму, що може викликати підозріння на патологію і потребує повторного визначення та більш детального обстеження їх в медичному закладі.
Вивчення раціонів харчування обстежених осіб за хімічним складом та енергетичною цінністю (проводився в літньо-осінній період) наведене в табл. 1.2.9.
Порівнюючи хімічний склад та енергетичну цінність раціонів обстежених осіб Київської області (усереднені дані) з фізіологічними потребами в харчових речовинах та енергії необхідно відмітити знижену енергетичну цінність раціонів (на 4,5%) обстежених чоловіків і у жінок (на 7,4 %) переважно за рахунок вуглеводів (на 10,2 - 13 %) і білків (на 8,4 - 13,5%). Споживання жирів у чоловіків підвищене на 18,9 % та незначно підвищене у жінок (на 5 %).
Таблиця 1.2.9. Хімічний склад раціонів обстежених осіб Київської області
віком 18 – 59 років
Вік | Харчові речовини та енергія, г | Чоловіки Фактичне споживання | Чоловіки Фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності) | Жінки Фактичне споживання | Жінки Фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності) |
18-29 | Енергія Білки Жири Вуглеводи | 2587 ± 421 68 ± 6,2 86,9 ± 11,6 383 ± 123 | 2800 77 78 448 | 1991 ± 289 53,1 ± 12,7 61,2 ± 13,4 307 ± 98 | 2200 61 62 352 |
30-39 | Енергія Білки Жири Вуглеводи | 2621 ± 381 70,6 ± 8,1 92 ± 11,7 377,7 ± 98 | 2650 73 74 424 | 2051 ± 271 52,1 ± 7,8 68,9 ± 9,3 305,6 ± 89 | 2150 59 60 344 |
40-59 | Енергія Білки Жири Вуглеводи | 2386 ±497 62,2 ± 10,1 84,1 ± 9,0 345 ± 113 | 2500 69 69 400 | 1930 ± 253 47,8 ± 13,6 59,8 ± 11,1 300 ± 76 | 2100 58 59 336 |
Е сер | Енергія Білки Жири Вуглеводи | 2531 ± 642 66,9 ± 14,8 87,6 ± 12,6 368,6 ± 105 | 2650 73 73,7 424 | 1990,7 ± 313 51 ± 16,8 63,3 ± 15,5 309,7 ± 100,7 | 2150 59,3 60,3 344 |