Реферат звіт про ндр

Вид материалаРеферат
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8



Рис. 2.1. Індекс маси тіла обстежених чоловіків і жінок 4-х областей України (середні дані)




  • Кількість жителів міста з нормальною вагою тіла – 426 (45,7 %), жителів села – 613 (53,6 %);
  • Кількість жителів міста з надмірною вагою тіла – 395 (42,4 %), жителів села – 433 (37,85 %).



Рис. 2.2. Коливання значень ІМТ в різних вікових групах


Таблиця 2.7. Розподіл працюючих села за індексом маси тіла (ІМТ) та енерготратами.

ІМТ

Жінки

%

Споживання ккалорій

чоловіки

%

Споживання ккалорій

Всього

%

НИЖЧЕ N

Ж – до 20

Ч – до 18,49

74

10,26


1870,1 ±196,1

24

5,67


2033,7 ±288,46

98

8,57

В НОРМІ

Ж - 20 –25

Ч – 18,5 – 23,8

334

46,33


2088,2 ±195,3

279

65,96


2299,8 ±329,9

613

53,58

ожиріння І ст.

Ж – 25 – 30

Ч – 23,9 – 28,5

199

27,60


2102,6 ±213,1

89

21,04


2276,74 ±273,4

288

25,17

Ожиріння ІІ ст.

Ж – 30 – 40

Ч – 28,6 - 39

91

12,62


2172,1 ±165,7

26

6,15


2403,89 ±351,2

117

10,23

Ожиріння ІІІ ст.

Ж - ≥ 40

Ч – ≥ 39

23

3,19


2210,3 ±137,5

5

1,18


2549,4 ± 271,2

28

2,45

Всього

721

100,0

2287,2 ± 542,66

423

100,0

2312,7 ± 567,5

1144

100%



Таблиця 2.8. Розподіл працюючих міста за індексом маси тіла (ІМТ) та енерготратами.

ІМТ

жінки

%

Споживання

ккалорій

чоловіки

%

Споживання ккалорій

Всього

%

НИЖЧЕ N

Ж – до 20

Ч – до 18,49

85

14,31

1897,8

±189,5и

26

7,69

2177,4

± 181,8

111

11,91

В НОРМІ

Ж - 20 –25

Ч – 18,5 – 23,8

244

41,08

2075,3

±201,9

182

53,85

2332,0

± 199,9

426

45,71

ожиріння І ст.

Ж – 25 – 30

Ч – 23,9 – 28,5

148

24,92

2236,9

±187,8

84

24,85

2429,7

± 278,7

232

24,89

Ожиріння ІІ ст.

Ж – 30 – 40

Ч – 28,6 - 39

93

15,66

2298,7

±191,2

37

10,95

2623,2

± 229,3

130

13,95

Ожиріння ІІІ ст.

Ж - ≥ 40

Ч – ≥ 39

24

4,04

2248,1

±110,4

9

2,66

2697,1

± 162,5

33

3,54

Всього

594

100,0

2111,36 ± 385,46

338

100,0

2437,98

± 421,8

932

100%


Виходячи з даних табл. 2.7 та 2.8 слід зазначити наступне: мешканці міста споживають раціони з вищою енергетичною цінністю, середня калорійність вища, всього на 5,2 %, але відомо, що сільське населення має більш значні енерготрати ніж міське населення (займаються більш важкою фізичною працею).

Мешканці міста з нормальною ІМТ вживають раціони харчування, енергетична цінність яких перевищує енергетичну цінність раціонів мешканців села на 1,5 %.

За даними Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, жителі села, що займаються сільськогосподарськими роботами та іншою інтенсивною працею більше хворіють на серцево-судинну патологію ніж жителі міста. Проведені нами дослідження серед населення села і міста ІІ групи фізичної активності (вчителі, лікарі, медсестри, лаборанти, продавці промтоварів, агрономи та ін.) показали, що саме в даній групі серед мешканців села захворюваність на АГ нижча на 9,5 % ніж серед городян (рис. 2.3.).

Наступним етапом нашої роботи було порівняння хімічного складу та енергетичної цінності раціонів харчування обстежених осіб різних областей (усереднені дані) з фізіологічними потребами в харчових речовинах та енергії. Враховуючи те, що наші дослідження проводилися в різні пори року, ми будемо порівнювати між собою зимово-весняні раціони харчування (Київська та Житомирська області) та літньо-осінні (Черкаська та Чернігівська).

Аналізуючи хімічний склад та енергетичну цінність раціонів харчування мешканців (табл.. 2.9.) Київської та Житомирської областей, необхідно відмітити: дещо знижену енергетичну цінність раціонів обстежених чоловіків (відповідно на 4,5 % та 10,2 %) та жінок (відповідно на 7,4 % та 8,8 %,), переважно за рахунок зниженого споживання білку та вуглеводів в раціонах (табл. 2.9.), що можливо пов’язане з літньо-осіннім сезоном, коли населення вживає менш калорійні продукти харчування. Відмічається підвищений вміст жирів серед чоловіків і жінок Київської області (відповідно на 18,9 % та 4,9 %), вживання жирів у жителів Житомирщини відповідають нормативним показникам.




Рис. 2.3. Захворюваність на АГ серед жителів села і міста


Таблиця 2.9 Хімічний склад раціонів обстежених осіб Київської та Житомирської областей

віком 18 – 59 років


Вік

Харчові речовини, г,

енергія, ккал

Чоловіки

Жінки

Фактичне споживання

Фізіологічні потреби* (для

ІІ групи фіз. активності)

Фактичне споживання

Фізіологічні потреби* (для

ІІ групи фіз. активності)

Київська обл.

Житомирська обл

Київська обл.

Житомирська обл.

18-29

Енергія

Білки

Жири

Вуглеводи

2587 ± 421

68 ± 6,2

86,9 ± 11,6

383 ± 123

2412,3 ± 308

59,4 ± 9,2

76,7 ± 17,1

397 ± 172

2800

77

78

448

1991 ± 289

53,1 ± 12,7

61,2 ± 13,4

307 ± 98

2016 ± 338

52 ± 8,9

60 ± 11,7

317 ± 109

2200

61

62

352

30-39

Енергія

Білки

Жири

Вуглеводи

2621 ± 381

70,6 ± 8,1

92 ± 11,7

377,7 ± 98

2375,3 ± 289

61,8 ± 11,8

75,1 ± 13,7

351,2 ± 159

2650

73

74

424

2051 ± 271

52,1 ± 7,8

68,9 ± 9,3

305,6 ± 89

1916 ± 277

50 ± 9,4

56 ± 8,9

303 ± 99

2150

59

60

344

40-59

Енергія

Білки

Жири

Вуглеводи

2386 ±497

62,2 ± 10,1

84,1 ± 9,0

345 ± 113

2355,4 ±378

56,4 ± 8,9

72,3 ± 12,2

353,1 ± 171

2500

69

69

400

1930 ± 253

47,8 ± 13,6

59,8 ± 11,1

300 ± 76

1948 ± 293

45 ± 11,5

58 ± 14,8

309 ± 88

2100

58

59

336

Е сер

Енергія

Білки

Жири

Вуглеводи

2531 ± 642

66,9 ± 14,8

87,6 ± 12,6

368,6 ± 105

2381 ± 378

59,2 ± 9,2

74,7 ± 21,3

367,1 ± 184,9

2650

73

73,7

424

1990,7 ± 313

51 ± 16,8

63,3 ± 15,5

309,7 ± 100,7

1960 ± 302,7

49 ± 9,9

58 ± 11,8

309,7 ± 98,7

2150

59,3

60,3

344

Примітка. * – норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. (Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).

Е сер. – середні показники вмісту харчових речовин та енергії для всіх вікових груп.

Таблиця 2.10. Хімічний склад раціонів обстежених осіб Черкаської та Чернігівської областей

віком 18 – 59 років


Вік

Харчові речовини, г,

енергія, ккал

Чоловіки

Жінки

Фактичне споживання

Фізіологічні потреби* (для

ІІ групи фіз. активності)

Фактичне споживання

Фізіологічні потреби* (для

ІІ групи фіз. активності)

Черкаська обл.

Чернігівська обл.

Черкаська обл.

Чернігівська обл.

18-29

Енергія

Білки

Жири

Вуглеводи

2788 ± 479

70 ± 6,8

76 ± 8,7

467 ± 81

2661 ± 348

66,4 ± 9,2

89,7 ± 17,1

397 ± 172

2800

77

78

448

2198 ± 312

54 ± 9,2

68 ± 9,8

342,5 ± 143

2198 ± 312

54 ± 9,2

68 ± 9,8

342,5 ± 143

2200

61

62

352

30-39

Енергія

Білки

Жири

Вуглеводи

2930 ± 381

73 ± 7,9

86 ± 12,4

466 ± 121

2598 ± 369

68,8 ± 11,8

102 ± 13,7

351,2 ± 159

2650

73

74

424

2292 ± 436

56,3 ± 7,7

63 ± 11,2

375 ± 127

2292 ± 436

56,3 ± 7,7

63 ± 11,2

375 ± 127

2150

59

60

344

40-59

Енергія

Білки

Жири

Вуглеводи

2586 ±497

55 ± 9,3

74 ± 9,0

425 ± 113

2443 ±372

63,7 ± 8,9

86,2 ± 12,2

353,1 ± 171

2500

69

69

400

1959 ± 294

52 ± 9,1

61,4 ± 8,2

324,6 ± 168

1959 ± 294

52 ± 9,1

61,4 ± 8,2

324,6 ± 168

2100

58

59

336

Е сер

Енергія

Білки

Жири

Вуглеводи

2768 ± 452,3

66 ± 8,0

78,7 ± 10,0

449 ± 105,0

2567 ± 476

66,03 ± 9,3

92,6 ± 21,3

367,1 ± 184,9

2650

73

73,7

424

2164 ± 368

54,1 ± 9,9

64,13 ± 11,8

347,2 ± 98,7

2076 ± 312

55 ± 11,3

59 ± 10,9

330,9 ± 143

2150

59,3

60,3

344

Примітка. * – норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. (Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).

Е сер. – середні показники вмісту харчових речовин та енергії для всіх вікових груп.

Аналізуючи хімічний склад та енергетичну цінність раціонів харчування мешканців Черкаської та Чернігівської областей, необхідно відмітити: підвищену енергетичну цінність раціонів обстежених чоловіків Черкаської області (на 6,0 %) та жінок (на 0,65 %), знижену енергетичну цінність раціонів чоловіків Чернігівської області (на 10,2 %) та жінок цих областей (3,4 %) (табл. 2.10.). Відмічається знижнене споживання білку серед чоловіків Черкаської (на 9,5 %) та Чернігівської (на 9,5 %) областей та жінок (відповідно на 8,8 % та 7,25 %). Спостерігається збільшене вживання жирів у чоловіків (на 6,8 та 25,6 %) і жінок (на 6,4 %), а жінки Чернігівщини отримують жири згідно рекомендованим фізіологічним нормам. Надмірне споживання вуглеводів у чоловіків Черкаської області (на 5,9 %) та недостатнє - у чоловіків (на 13,4 %) та жінок (на 3,8 %) Чернігівської області, жінки Черкащини вживають нормальну кількість вуглеводів

Енергетична цінність зимово-весняних раціонів дещо вища (на 8,2 %), ніж енергетична цінність літньо-осінніх раціонів, більше відповідає рекомендованій нормі, але характеризується надмірним вмістом жирів і вуглеводів як чоловіків, так і жінок, незалежно від пори року спостерігається недостатнє надходження білку в раціонах харчування обстежених всіх областей.

Наступним етапом наших досліджень було порівняння мінерального складу раціонів харчування різних областей України. Як і в минулому випадку, спочатку проводилось порівняння мінерального складу меню-розкладок зібраних у весняно-зимові періоди (Київської та Житомирської областей) та літньо-осінні періоди досліджень (Черкаської та Чернігівської областей) табл. 2.11. та 2.12.

Мінеральний склад раціонів обстежених Київської та Житомирської областей характеризується недостатністю (середні дані) вживання Са, Р та Fe у всіх групах чоловіків і жінок 2-х областей. Найменший дефіцит Са відмічався в раціонах чоловіків (30,5 %) і жінок (21,5 %) Київської області, найвищий дефіцит – у чоловіків (47,7 %) і жінок (48,1 %) Чернігівської області.

Найменший дефіцит середніх показників вмісту фосфору відмічався в раціонах чоловіків Житомирської (0,83 %) і жінок (5,5 %) Київської областей, найвищий дефіцит – у чоловіків (18,83 %) Черкаської і жінок (18,78 %) Чернігівської області.

Таблиця 2.11. Мінеральний склад раціонів обстежених осіб Київської та Житомирської областей

віком 18 – 59 років


Вік

Мінера-льний склад, мг

Чоловіки

Жінки

Фактичне споживання

Фізіологічні потреби* (для

ІІ групи фіз. активності)

Фактичне споживання

Фізіологічні потреби* (для

ІІ групи фіз. активності)

Київська обл.

Житомирська обл.

Київська обл.

Житомирська обл.

18-29

Кальцій

Фосфор

Магній

Залізо

856,1 ± 247

1227 ± 289

412 ± 114

13,9 ± 5,8

761,2 ± 317

1283 ± 323

532,6 ± 154

12,6 ± 5,6

1200

1200

400

15

891,7 ± 309

1201 ± 269

354,7 ± 138

14,7 ± 6,2

735 ± 323

1030 ± 278

447,7 ± 149

13,9 ± 6,3

1100

1200

350

17

30-39

Кальцій

Фосфор

Магній

Залізо

829 ± 391

1208 ± 334

421 ± 149

13,4 ± 6,0

811 ± 429

1198 ± 311

409 ± 198

14,1 ± 6,2

1200

1200

400

15

848 ± 247

1164 ± 325

368 ± 217

14,3 ± 5,3

741 ± 286

1126 ± 312

428 ± 223

13,4 ± 5,9

1100

1200

350

17

40-59

Кальцій

Фосфор

Магній

Залізо

817,9 ± 213

853 ± 241

355 ± 145

13,5 ± 5,9

562,8 ± 192

1089 ± 249

367 ± 161

11,3 ± 5,8

1200

1200

400

15

850,2 ± 164

1037 ± 233

385 ± 181

13,6 ± 7,2

447,7 ± 112

898 ± 242

368 ± 177

12,1 ± 6,1

1100

1200

350

17

Е сер

Кальцій

Фосфор

Магній

Залізо

834,3±396,3

1096 ± 484

396,2 ± 186,2

13,6 ± 6,2

711,4±340,6

1190 ± 350

436,2 ± 225,2

12,7 ± 7,2

1200

1200

400

15

863,3 ± 280,6

1134 ± 330

369 ± 218

14,2 ± 7,8

641,3 ± 305,6

1018 ± 362

414,5 ± 223,5

13,2 ± 7,2

1100

1200

350

17

Примітка. * – норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. (Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).

Е сер. – середні показники вмісту мінеральних речовин для всіх вікових груп.

Таблиця 2.12. Мінеральний склад раціонів обстежених осіб Черкаської та Чернігівської областей

віком 18 – 59 років


Вік

Мінера-льний склад, мг

Чоловіки

Жінки

Фактичне споживання

Фізіологічні потреби* (для

ІІ групи фіз. активності)

Фактичне споживання

Фізіологічні потреби* (для

ІІ групи фіз. активності)

Черкаська обл.

Чернігівська обл.

Черкаська обл.

Чернігівська обл.

18-29

Кальцій

Фосфор

Магній

Залізо

794 ± 323

1074 ± 278

367 ± 219

14,1 ± 7,3

679,2±229,1°

1201,2±314,2

321,2±208,6

13,0±5,1

1200

1200

400

15

812 ± 417

1010 ± 323

375 ± 154

15,2 ± 7,6

614 ± 329

1002 ± 359

331 ± 145

13,2 ± 6,0

1100

1200

350

17

30-39

Кальцій

Фосфор

Магній

Залізо

704 ± 286

1159 ± 512

448 ± 223

13,3 ± 5,9

703,6 ± 286

897 ± 223

359 ± 112

13,3 ± 5,9

1200

1200

400

15

801 ± 429

976 ± 311

418 ± 198

13,3 ± 6,2

608 ± 322

983 ± 313

317 ± 99

13,7 ± 5,7

1100

1200

350

17

40-59

Кальцій

Фосфор

Магній

Залізо

447 ± 212

890 ± 439

389 ± 177

12,8 ± 6,3

497 ± 212

875,4 ± 177

290 ± 139

12,8 ± 6,3

1200

1200

400

15

510 ± 232

936 ± 449

337 ± 201

12,9 ± 5,8

491 ± 190

939 ± 304

301 ± 108

12,8 ± 6,8

1100

1200

350

17

Е сер

Кальцій

Фосфор

Магній

Залізо

648,3 ± 273,7

1041 ± 409,7

401,3 ± 206,3

13,4 ± 6,5

626,6±233,9°

991,2±412,1

323,4±210,4

13,1±6,6

1200

1200

400

15

707,7 ± 359,3

974 ± 361

377 ± 184,3

13,8 ± 6,5

571 ± 313

974,7 ± 367

316,3 ± 138

13,2 ± 6,5

1100

1200

350

17

Примітка. * – норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. (Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).

Е сер. – середні показники вмісту мінеральних речовин для всіх вікових груп.

Найменший дефіцит Fe відмічався в раціонах чоловіків Київської та Черкаської областей (відповідно складав – 9,3 % та 10,6 %), найвищий дефіцит – у жінок Житомирської та Чернігівської областей (відповідно складав 22,4 %).

Споживання Мg у чоловіків Київської області – на нижній межі рекомендованої норми, у жінок – на 5,43 % більше; В Житомирській області, вміст магнію в раціонах чоловіків – на 9,05 % вищий, у жінок – вищий на 19,43 % (табл. 2.11.).

Мінеральний склад харчових раціонів Черкаської та Чернігівської областей (досліджуваний в зимово-весняний) характеризується вищим дефіцитом мінеральних речовин ніж раціони попередніх областей, що можливо повязане з вживанням більш висококалорійної їжі та меншим вживанням рослинної їжі (табл. 2.11 та 2.12.).

Проведений аналіз вітамінного складу раціонів харчування Київської та Житомирської областей табл. 2.13. характеризується достатнім вживанням вітаміну В2 (у всіх групах), В6 – у населення Київської області; достатній рівень споживання вітаміну В1, В2 та В12 у чоловіків Житомирської області, а також РР та В2 у жінок Житомирської області, вміст всіх інших вітамінів (А, С, Е, фолацину, РР) в раціонах був на 11,1 – 38,3 % нижче рекомендованих норм.

Проведений аналіз вітамінного складу раціонів харчування Черкаської та Чернігівської областей (табл. 2.14.) характеризується достатнім вживанням вітамінів В1 (у чоловіків), В2 та РР – у населення Чернігівської області; достатній рівень споживання вітаміну В2 у чоловіків Черкаської області, вміст всіх інших вітамінів (А, В1, В6, В12, С, Е, фолацину, РР) в раціонах був на 9,8 – 43,9 % нижче рекомендованих норм, у жінок Черкаської області виражений недостатній середній вміст всіх вітамінів, що поступають з продуктами харчування. Тобто, харчування осіб в зимово-весняний період більш розбалансоване як за мінеральним так і за вітамінним складом. Всього 241 (11,61 %) особа серед всіх обстежених (2076 осіб), споживала раціони харчування з нормальним вмістом вищевказаних вітамінів, серед яких 187 осіб вживали їжу в літньо-осінній період, а 54 – в зимово-весняний.


Таблиця 2.13. Вітамінний склад раціонів харчування обстежених осіб Київської та Житомирської областей

віком 18 – 59 років.

Вік

Вітаміни, мг

Чоловіки

Жінки

Фактичне споживання

Фізіологічні потреби* (для

ІІ групи фіз. Активності)

Фактичне споживання

Фізіологічні потреби* (для

ІІ групи фіз. активності)

Київська обл.

Житомирська обл.

Київська обл.

Житомирська обл.

18-59

В1

В2

РР

В6

В12, мкг

Фолацин,мкг

С

А, мкг

Е

1,47±0,72

1,93±0,96

17,16±6,2

2,03±0,43

2,2±1,2

187±85

67,7±40,7

664±226

10,9±6,4

1,7±0,71

2,22±0,97

16±7

1,78±0,43

3,1±0,9

209±78

67±28,3

812±195,7

11±5,4

1,6

2,0

22

2,0

3

250

80

1000

15

1,14±0,75

1,62±0,96

13,7±7,43

1,8±0,82

2,33±0,96

171,5±112,2

55,4±38,33

686±442

11,6±5,4

1,38±0,75

1,7±0,86

16,2±7,43

1,64±0,7

2,5±0,96

164±74,7

59±30,33

896±264

12±5,6

1,3

1,6

16

1,8

3

200

70

1000

15

Примітка. * – Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. (Додаток

до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).


Таблиця 2.14. Вітамінний склад раціонів харчування обстежених осіб Черкаської та Чернігівської областей

віком 18 – 59 років.

Вік

Вітаміни, мг

Чоловіки

Жінки

Фактичне споживання

Фізіологічні потреби* (для

ІІ групи фіз. Активності)

Фактичне споживання

Фізіологічні потреби* (для

ІІ групи фіз. активності)

Черкаська обл.

Чернігівська обл.

Черкаська обл.

Чернігівська обл.

18-59

В1

В2

РР

В6

В12, мкг

Фолацин,мкг

С

А, мкг

Е

1,59±0,71

2,01±0,97

15,6±7

1,77±0,43

2,91±0,9

186±78

52±28,3

694±195,7

11,3±5,4

1,61±0,83

2,06±1,1

17,7±10,7

1,88±0,79

2,86±1,39

188±91

64,3±46,3

630,3±434,3

9,3±6,4

1,6

2,0

22

2,0

3

250

80

1000

15

1,2±0,74

1,4±0,87

12,6±8,1

1,47±0,78

2,4±0,96

140,3±80,3

55±33

660±483

11,5±5,6

1,3±0,77

1,61±1,12

16,4±9,3

1,64±1,07

2,8±1,32

151,7±113,7

60,3±33,3

687±310

12,4±6,7

1,3

1,6

16

1,8

3

200

70

1000

15

Примітка. * – Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії.

(Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).


Таблиця 2.15. Екскреція вітамінів та кальцію з сечею осіб Київської та Житомирської областей

Нутрієнти у зразках сечі

Кількість осіб, з нормальною екскрецією вітамінів і Са

Київська область

Житомирська область

Всього

%

Ж

%

Ч

%

Ж

%

Ч

%

Віт. В1

17

68,0

15

60,0

17

56,67

21

70,0

70

63,64

Віт. С

15

60,0

18

72,0

22

73,33

20

66,67

75

68,20

Віт. РР

18

72,0

16

64,0

20

66,67

21

70,0

75

68,20

Са

18

72,0

16

64,0

20

66,67

24

80,0

78

70,91

Всього

25

100,0

25

100,0

30

100,0

30

100,0

110

100,0


Таблиця 2.16. Екскреція вітамінів та кальцію з сечею осіб Черкаської та Чернігівської областей

Нутрієнти у зразках сечі

Кількість осіб, з нормальною екскрецією вітамінів і Са

Черкаська область

Чернігівська область

Всього

%

Ж

%

Ч

%

Ж

%

Ч

%

Віт. В1

19

63,33

17

62,96

25

55,6

34

59,38

95

64,62

Віт. С

16

53,33

15

55,55

19

52,94

20

43,75

70

47,62

Віт. РР

16

53,33

13

48,15

20

52,94

17

62,5

66

44,90

Са

19

63,33

20

74,07

27

70,59

33

56,25

99

66,35

Всього

30

100,0

27

100,0

45

100,0

45

100,0

147

100,0

Одержавши дані про недостатню кількість вітамінів, що надходять з раціонами харчування, а також враховуючи коефіціент (для кожного вітаміну свій) втрати вітамінів при кулінарній обробці та рівень засвоюваності в організмі людини (індивідуальні), організм людини фактично одержує ще меншу кількість вітамінів, це відображається також і на рівні виведення (екскреції) вітамінів з сечею табл. 2.15 та 2.16.

При біохімічних дослідженнях сечі (для визначення вітамінного забезпечення організму) обстежених чоловіків і жінок Київської та Житомирської областей (табл. 2.15.) визначено, що нормальний рівень вмісту вітаміну В1 спостерігався у 63,6 % осіб, вітаміну С у 68,2 % обстежених, вітаміну РР у 68,2 % та Са – у 70,9 %.

При біохімічних дослідженнях вітамінного забезпечення організму сечі обстежених чоловіків і жінок Черкаської та Чернігівської областей (табл. 2.16.) визначено, що нормальний рівень вмісту вітаміну В1 спостерігався у 64,62 % осіб, вітаміну С у 47,62 % обстежених, вітаміну РР у 44,9 % та Са – у 66,35 %. З визначених даних витікає, що рівень ниркової екскреції вітамінів у зразках сечі обстежених (зібраної в літньо-осінні періоди) вищий ніж рівень ниркової екскреції вітамінів у зразках сечі за зимово-весняні періоди.

Аналіз споживання основних харчових продуктів обстежених осіб Київської та Житомирської областей у літньо-осінню пору року табл. 2.17. характеризується надмірним споживанням хлібобулочних виробів, хліба та картоплі, а також нормальним вмістом в раціонах овочів. Спостерігається недостатнє споживання всіх інших основних харчових продуктів харчування. Харчуванняосіб Житомирської області більш розбалансоване, ніж харчування осіб Київської області.

Аналіз споживання основних харчових продуктів обстежених осіб Черкаської та Чернігівської областей в зимово-весняні періоди року табл. 2.18. характеризується ще більш надмірним споживанням хлібобулочних виробів та хліба ніж в літньо-осінній період, нормальним споживанням картоплі, споживання кондитерських виробів та цукру всього на 5,0 – 7,0 % нижче рекомендованих фізіологічних потреб. В зимово-весняну пору спостерігається більший дефіцит споживання всіх інших основних харчових продуктів харчування ніж в літньо-осінню пору року. Серед 4-х областей харчування Чернігівської області найбільш розбалансоване, та полідефіцитне, однак, на фоні найнижчого споживання мясо-молочних продуктів (дефіцит складає 45,3 – 48,5 %), олії (34,7 %) та фруктів і ягід (дефіцит – 70,8 %!), спостерігається найменший дефіцит споживання рибопродуктів (6,0 %) та яєць (15,6 %) в порівнянні з іншими областями. Тобто, можна зробити висновок, що харчування населення різних областей залежить від пори року.

В літньо-осінній сезон фактичне харчування населення в основному характеризується споживанням надмірної кількості (більше 9,0 – 21,0 %) висококалорійних продуктів харчування (хлібобулочні вироби, макаронні вироби, картопля, крупи, бобові, цукрові, кондитерські вироби, жири та ін.), нормальним вживанням овочів (крім картоплі) та недостатнім споживанням мясних (на 33,0 – 39,0 %), рибних (на 25,0 – 36,0 %), молочних продуктів (37,0 – 42,0 %), яєць (28,0 – 48,0 %), фруктів і ягід (18,0 – 35,0 %), рослинних жирів (4,4 – 12,0 %) та ін.

В зимово-весняний сезон фактичне харчування населення в основному характеризується споживанням ще більш надмірної кількості (більше 32,0 – 37,5 %) висококалорійних продуктів харчування (хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, бобові, цукрові, кондитерські вироби, жири та ін.), нормальним вживанням картоплі (на нижній межі рекомендованих норм споживання) та недостатнім споживанням мясних (на 34,0 – 45,0 %), рибних (на 6,0 – 25,0 %), молочних продуктів (43,0 – 48,0 %), яєць (15,0 – 35,0 %), фруктів і ягід (65,0 – 70,8 %), рослинних жирів (22,0 – 34,0 %) та ін.

Тобто, влітку населення споживає в основному хлібобулочні (але в менших кількостях), картоплю, більше овочів, фруктів і ягід, молочних та мясних продуктів (нежирних сортів), рослинних жирів. В зимовий період – більше хлібобулочних, крупи, кондитерських виробів, солодощів, жирових продуктів (сало і ін.), картоплі, рибопродуктів, яєць та менше молокопродуктів, овочів, рослинних жирів та фруктів і ягід.

Таблиця 2.17. Споживання основних харчових продуктів обстежених осіб Київської та Житомирської областей



Основні харчові продукти,

Фактичне споживання за добу, г


% відхилення

Фактичне споживання за добу, г

Споживчий кошик за добу, г

% відхилення

Київська область

Житомирська область

Хліб та хлібопродукти

407,9

> 20,7

367,9

338,08

> 8,82

Картопля

312,01

> 19,88

329,2

260,27

> 26,62

Овочі

306,9

> 1,8

298,7

301,4

< 0,9

Фрукти і ягоди

112,35

< 35,91

142,35

175,3

< 18,8

Цукор, кондитерські вироби

89,2

< 10,8

78,2

100,0

< 21,8

Олія

18,6

< 4,4

17,1

19,45

< 12,08

М’ясопродукти

97,2

< 33,1

87,2

145,21

< 39,86

Рибопродукти

26,8

< 24,8

22,9

35,62

< 35,71

Молокопродукти

257,2

< 36,83

237,4

406,85

< 41,7

Яйця

17,9

< 28,4

12,9

25

< 48,4

* Набори продуктів харчування для працездатного населення України. (Постанова Кабінету Міністрів України № 656 від 14 квітня 2000 р.)


Таблиця 2.18 Споживання основних харчових продуктів обстежених осіб Черкаської та Чернігівської областей



Основні харчові продукти,

Фактичне споживання за добу, г


% відхилення

Фактичне споживання за добу, г

Споживчий кошик за добу, г

% відхилення

Черкаська область

Чернігівська область

Хліб та хлібопродукти

465,0

> 37,54

446,1

338,08

> 31,8

Картопля

235,01

< 9,7

263,01

260,27

=

Овочі (всі)

243,29

< 38,52

211,29

301,4

< 29,9

Фрукти і ягоди

61,35

< 65,02

49,35

175,3

< 70,8

Цукор, кондитерські вироби

93,01

< 6,9

94,3

100,0

< 5,7

Олія

15,2

< 22,11

12,7

19,45

< 34,7

М’ясопродукти

95,2

< 34,43

79,4

145,21

< 45,3

Рибопродукти

26,54

< 25,49

33,2

35,62

< 6,0

Молокопродукти

228,98

< 43,71

209,8

406,85

< 48,4

Яйця

15,56

< 35,45

21,1

25

< 15,6

* Набори продуктів харчування для працездатного населення України. (Постанова Кабінету Міністрів України № 656 від 14 квітня 2000 р.)


Необхідно відмітити наявність у харчових раціонах «ненатуральної» їжі – концентратні супи швидкого приготування, заморожені сніданки, снеки, хот-доги, біляші, використання білкових концентратів, спецій, а також великої кількості напоїв з фруктовими есенціями, сиропів, ненатуральної кави, низькоякісного чаю, слабоалкогольних та алкогольних напоїв сумнівного походження, що має негативний вплив на здоровя населення. Відзначається низький рівень культури харчування обстежених осіб, необізнаність населення щодо принципів здорового харчування.

Крім якісних і кількісних порушень, фактичне харчування працездатного населення обстежених областей характеризується порушенням режиму харчування (час прийому – в основному вечеряють, тривалість і кратність прийомів їжі – 2 – 3 рази, інтервали між ними – більше 6 – 8 годин, відсутність перших страв, розподіл добового раціону – часто більший обєм спожитої їжі припадає на вечірні години).

В усі пори року фактичне харчування виконує в основному енергетичну функцію (за рахунок підвищеної калорійності) - забезпечує втамування голоду і підтримання працездатності, за рахунок дефіциту білку – страждає пластична функція харчування (що має велике значення у відновленні функцій органів і систем, підвищенні стійкості організму під час негативної дії несприятливих (виробничих) факторів чи інфекційних агентів), фактичне харчування населення має недостатній вміст мінеральних речовин та вітамінів (що має важливе значення під час відновлення гомеостазу, в роботі ендокринної системи, ферментативних процесах і ін.), за рахунок цього не забезпечується основна специфічна дія їжі, яка направлена на запобігання виникненню і розвитку синдромів недостатнього і надмірного харчування. Дане харчування нераціональне, полідефіцитне, розбалансоване за багатьма харчовими нутриєнтами, і буде тільки сприяти розвитку і прогресуванню неінфекційних захворювань, виявлених під час досліджень.

В табл. 2.19 та 2.20 проведений аналіз структури неінфекційної захворюваності працездатного населення різних областей в зимово-весняний та літньо-осінній сезони.


Таблиця 2.19. Структура захворюваності обстежених осіб Київської та Житомирської областей


Хвороби

Київська область

Житомирська область

Чоловіки

%

Жінки

%

Чоловіки

%

Жінки

%

Серцево-судинної системи

112

28,6

136

19,6

80

30,2

65

18,1

Шлунково-кишкового тракту

93

23,7

151

21,7

73

27,6

122

33,9

Опорно-рухової системи

62

15,8

88

12,7

33

12,5

39

10,8

Ендокринної системи

22

5,6

43

6,2

16

6,0

26

7,2

Обміну речовин

49

12,5

93

13,4

28

10,6

34

9,4

Сечостатевої системи

36

9,2

121

17,4

28

10,6

60

16,7

Інші

18

4,6

63

9,1

5

1,9

14

3,9

Всього захворювань

392

100

695

100

265

100

360

100



Таблиця 2.20. Структура захворюваності обстежених осіб Черкаської та Чернігівської областей


Хвороби

Черкаська область

Чернігівська область

Чоловіки

%

Жінки

%

Чоловіки

%

Жінки

%

Серцево-судинної системи

59

33,5

120

17,4

83

27,8

72

19,9

Шлунково-кишкового тракту

37

21,0

234

34,0

118

37,0

121

33,5

Опорно-рухової системи

24

13,6

60

8,7

48

15,1

33

9,1

Ендокринної системи

7

4,0

15

2,4

15

4,7

25

6,9

Обміну речовин

23

13,1

105

15,3

14

4,4

49

13,6

Сечостатевої системи

18

10,2

117

17,0

15

4,7

51

14,1

Інші

8

4,6

37

5,4

6

1,9

10

2,8

Всього захворювань

176

100

688

100

299

100

361

100



В структурі неінфекційних захворювань, на розвиток і прогресування яких впливає ряд факторів, а також вагомий вплив має наше харчування перше місце серед чоловіків посідають серцево-судинні захворювання (у всіх областях, крім Чернігівської), на другому місці – захворювання органів травлення, третє місце займають хвороби опорно-рухової системи, хвороби обміну та сечостатевої системи займають відповідно четверте і п'яте місця.

В структурі неінфекційних захворювань серед жінок перше місце посідають захворювання органів травлення, (у всіх областях), на другому місці – серцево-судинні захворювання, третє місце займають хвороби сечостатевої системи, хвороби обміну та опорно-рухової системи займають відповідно четверте і пяте місця. Значне місце в структурі захворюваності посідають хвороби ендокринної системи (цукровий діабет ІІ типу, хвороби щитовидної залози), на розвиток яких, вагомий вплив має надмірність або недостатність надходження харчових нутриєнтів (особливо йоду, селену та ін.).


ВИСНОВКИ

Під час проведених комплексних досліджень по вивченню стану фактичного харчування населення 4 – х областях України (Київській, Черкаській, Житомирській, Чернігівській), нами зроблені наступні висновки:
  1. Нормальний ІМТ серед всіх обстежених 4-х областей Україн спостерігався у 52,3 % осіб, населення з дефіцитом ІМТ складало 9,3 %, з надмірною масою – 38,4 % обстежених, серед них з ожирінням ІІ – ІІІ ст. – 14,8 % осіб, які вже є потенційно хворими та мають супутню неінфекційну патологію. Чоловіків з нормальним ІМТ на 15,6 % більше ніж жінок. Серед жителів села (які складають ІІ групу фізичної активності) відсоток осіб з нормальним ІМТ на 7,9 % більше ніж в місті, також визначено, що в даній групі серед мешканців села захворюваність на АГ нижча на 10,5 % ніж серед городян.
  2. Енергетична цінність зимово-весняних раціонів дещо вища (на 8,2 %), ніж енергетична цінність літньо-осінніх раціонів, більше відповідає рекомендованим нормам, але характеризується надмірним вмістом жирів у чоловіків (на 18,9 - 25,7 %) та у жінок (на 5,0 – 6,4 %), вуглеводів - у чоловіків (на 5,9 %) і жінок (> 0,93 %), незалежно від пори року спостерігається недостатнє надходження білку в раціонах харчування обстежених всіх областей (у чоловіків – на 9,5 – 18,9 %; та жінок - на 7,25 - 17,4 %).
  3. Мінеральний склад харчових раціонів обстежених характеризується недостатнім вмістом мікроелементів Са (на 21,5 - 47,8 %), Р (0,8 -18,8 %) та Fe (9,3 -22,4 %), вміст Mg коливався в залежності від пори року, в зимовий період спостерігався його дефіцит на 5,5 %, в літній період вміст магнію в раціонах був на 19,5 % вищий. Мінеральний склад зимових раціонів характеризувався вищим дефіцитом мінеральних речовин ніж раціони харчування літньо-осіннього сезону.
  4. Харчування осіб у зимово-весняний період також більш розбалансоване і за вітамінним складом. Всього 241 (11,61 %) особа серед усіх обстежених споживала раціони харчування з нормальним вмістом нижче вказаних вітамінів, серед яких 187 осіб вживали їжу в літньо-осінній період, а 54 – в зимово-весняний. Вітамінний склад раціонів харчування у літньо-осінній сезон характеризується достатнім вживанням вітаміну В2 (у всіх групах), В6 – у населення Київської області; достатній рівень вітаміну В1, В2 та В12 у чоловіків Житомирської області, а також РР та В2 у жінок Житомирської області, вміст всіх інших вітамінів (А, С, Е, фолацину, РР) в раціонах був на 11,1 – 38,3 % нижче рекомендованих норм. Вітамінний склад раціонів харчування зимово-весняниго сезону характеризується достатнім вживанням вітамінів В1 (у чоловіків), В2 та РР – у населення Чернігівської області; достатній рівень споживання вітаміну В2 у чоловіків Черкаської області, вміст всіх інших вітамінів (А, В1, В6, В12, С, Е, фолацину, РР) в раціонах був на 9,8 – 43,9 % нижче рекомендованих норм, у жінок Черкаської області виражений недостатній середній вміст всіх вітамінів, що поступають з продуктами харчування.
  5. Біохімічні дослідження (визначення вітамінів В1, РР, С та Са в сечі) – показали, що відсоток осіб з нормальним вмістом вітаміну В1 в сечі майже не мінявся (63,64 % - в літньо-осінній сезон, 64,62 % - в зимово-весняний), що можливо пов’язане з високим вживанням хлібобулочних виробів, а рівень ниркової екскреції вітамінів С, РР та Са у зразках сечі обстежених (зібраної в літньо-осінні періоди) вищий ніж рівень ниркової екскреції вітамінів у зразках сечі за зимово-весняні періоди (відповідно на 20,6 %, 23,9 % та 4,6 %).
  6. Споживання основних харчових продуктів обстежених осіб в літньо-осінній сезон характеризується в основному споживанням надмірної кількості висококалорійних продуктів харчування - хлібобулочних, макаронних виробів, бобових (більше на 8,8 – 20,7 %), картоплі (більше 19,9 – 26,6 %) та ін.; нормальним вживанням овочів та недостатнім споживанням м'ясних (на 33,1 – 39,9 %), рибних (на 24,8 – 35,7 %), молочних продуктів (на 36,8 – 41,7 %), яєць (на 28,4 – 48,4 %), фруктів і ягід (на 18,8 – 35,9 %), кондитерських виробів та цукру (на 5,7 – 6,9 %) рослинних жирів (на 4,4 – 12,0 %) та ін.
  7. В зимово-весняний сезон фактичне харчування населення характеризується споживанням ще більш надмірної кількості висококалорійних продуктів харчування, таких як хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, бобові (більше 31,8 – 37,5 %), тваринні жири (на 11,2 - 17,3 %) та ін.; нормальним вживанням картоплі (на нижній межі рекомендованих норм споживання) та недостатнім споживанням м'ясних (на 34,4 – 45,3 %), рибних (на 6,0 – 25,5 %), молочних продуктів (на 43,7 – 48,4 %), яєць (на 15,6 – 35,5 %), фруктів і ягід (на 65,0 – 70,8 %), рослинних жирів (на 22,1 – 34,7 %) та ін. Тобто, влітку населення споживає в основному хлібобулочні (але в менших кількостях), картоплю, більше овочів, фруктів і ягід, молочних та м'ясних продуктів (нежирних сортів), рослинних жирів. В зимовий період – більше хлібобулочних, круп, кондитерських виробів, солодощів, жирових продуктів (сало і ін.), картоплі, рибопродуктів, яєць та менше молокопродуктів, овочів, рослинних жирів та фруктів і ягід.
  8. Необхідно відмітити наявність у харчових раціонах «ненатуральної» їжі – концентратні супи швидкого приготування, заморожені сніданки, снеки, хот-доги, біляші, використання білкових концентратів, спецій, а також великої кількості напоїв з фруктовими есенціями, сиропів, ненатуральної кави, низькоякісного чаю, слабоалкогольних та алкогольних напоїв сумнівного походження, що має негативний вплив на здоров'я населення. Відзначається низький рівень культури харчування обстежених осіб, необізнаність населення щодо принципів здорового харчування.
  9. Крім якісних і кількісних порушень, фактичне харчування працездатного населення обстежених областей характеризується порушенням режиму харчування.
  10. Серед обстежених спостерігається висока аліментарнозалежна захворюваність. Проведений аналіз структури неінфекційних захворювань обстеженого працездатного населення свідчить про те, що перше місце серед чоловіків посідають серцево-судинні захворювання (у всіх областях, крім Чернігівської), на другому місці – захворювання органів травлення, третє місце займають хвороби опорно-рухової системи, хвороби обміну та сечостатевої системи займають, відповідно, четверте і п'яте місця. Серед жінок на першому місці - захворювання органів травлення, на другому місці – серцево-судинні захворювання, третє місце займають хвороби сечостатевої системи, хвороби обміну та опорно-рухової системи займають, відповідно, четверте і пяте місця. Значне місце в структурі захворюваності посідають хвороби ендокринної системи (цукровий діабет ІІ типу, хвороби щитовидної залози), на розвиток яких вагомий вплив має надмірність або недостатність надходження харчових нутриєнтів (особливо йоду, селену та ін.).

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Загострення проблеми захворюваності населення, пов’язаної з харчуванням, потребує розробки системи заходів по покращенню харчування та стану здоров’я, працездатності і продовження життя населення України. Досвід багатьох країн світу свідчить, що повноцінне, раціональне харчування населення дає позитивні результати в зниженні рівня захворюваності та поліпшенні показників його здоров’я. Аналізуючи відомості про стан розробки проблеми харчування за кордоном, слід відмітити те, що в багатьох країнах світу питання харчування та здоров’я піднесені на державний рівень, вони керуються національними програмами по харчуванню.

Аналіз даних свідчить про низький рівень знань населення щодо принципів здорового харчування та недостатню санітарно-освітню роботу медичних працівників серед населення та необхідність проведення такої роботи. Аналіз даних про стан здоров’я населення України, розповсюдженість захворювань, тісно пов’язаних зі станом харчування, свідчать про те, що в Україні склалася вкрай загрозлива ситуація. На основі проведених досліджень і отриманих результатів дослідження у сфері забезпечення раціонального харчування населення будуть вирішуватися наступні невідкладні завдання, а саме:

- забезпечення систематичного перегляду норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії (діючих з 1999 р.) для чого необхідне проведення вивчення стану фактичного харчування населення й інших груп фізичної активності в різні пори року в різних регіонах;

- забезпечення систематичного перегляду «Норм прожиткового мінімуму для працездатних та непрацездатних осіб» (діючих з 2000 року);

- забезпечення перегляду (діючого з 1999 р.) продовольчого набору для працездатного та непрацездатного населення.

- необхідність продовження та вдосконалення загальнонаціональних заходів щодо оздоровлення харчування в Україні – розробка Національної програми державної політики по покращенню якості харчування населення України та попередження аліментарних та аліментарно-обумовлених захворювань.

- поліпшення інформування населення з питань культури здорового харчування, пропаганда принципів раціонального харчування з залученням ЗМІ.

ЛІТЕРАТУРА:
  1. Первый Европейский план действий по пищевым продуктам и питанию на 2000 – 2005 гг. Европейское региональное бюро ВОЗ, 1999 г., май месяц. – С. 58.
  2. Рацион, питание и предупреждение хронических заболеваний (Доклад исследовательской группы ВОЗ). Серия технических докладов 797. ВОЗ, Женева, 1993 г. – 208 с.
  3. Сафронова А.М. Батурин А.К. Минимальные продуктовые наборы для расчета бюджетов прожиточного минимума// Вопросы питания. -М, 2002. -Том71, N6. - С. 10-13.
  4. А.К. Батурин, А.Н. Мартинчик, А.М. Сафронова и др. Питание в бедных семьях: взрослое трудоспособное население // Вопросы питания:. -М, 2002. -Том71, N2. - С. 3-7.
  5. Глобальная стратегия ВОЗ в области рациона питания, физической активности и здоровья (Утверждена Всемирной ассамблеей здоровья. Резолюция 57.17 от 22 мая 2004 г.)//Врач. № 7, Москва. 2004. С. 21 – 22.
  6. Политика в области питания в Европейском регионе ВОЗ. Консультативное совещание 26 июня 1998 г. Копенгаген. – 5 с.
  7. Сравнительный анализ политики в области питания в европейских государствах – членах ВОЗ. Консультативная встреча в Варшаве 2 – 4 сентября 1996 г., - 91 с.
  8. Салий Н.С. Матасар И.Т. Экологическая ситуация, питание и здоровье населения контролируемых регионов Украины // Тез. Докл. Междунар. Научно-практич. Конф. «Радиационно-экологические и медицинские аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС. – Киев. – 1993 – С. 51.
  9. В. І. Ципріян та ін.; /Методика оцінки харчового статусу людини та адекватності індивідуального харчування: Навч.-метод. посіб. для самост. роботи студ. з гігієни харчування/ Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. Каф. гігієни харчування. -К., 1999. -60 с.:
  10. Циприян В.И. Оздоровительное и диетическое питание/ Цикл лекций. Ч. І, Киев. 2001. – 335 с.
  11. Онищенко Г.Г. Концепция государственной политики в области здорового питания. Состояние и меры по совершенствованию государственного санитарно- эпидемиологического надзора// Вопросы питания. -М, 2002. -Том71. С.29 - 31
  12. Онищенко Г.Г. Концепция государственной политики в области здорового питания. Состояние и меры по совершенствованию государственного санитарно- эпидемиологического надзора/ Вопросы питания. -М, 2002. -Том72, N1. - С. 45-52
  13. Тутельян В.А. Княжев В.А. Реализация концепции государственной политики здорового питания населения России: научное обеспечение // Вопросы питания. -2000. -Том 69, N 3. - С. 4-7
  14. Сравнительный анализ политики в области питания в европейских государствах – членах ВОЗ. Консультативная встреча в Варшаве 2 – 4 сентября 1996 г., - 92 с.
  15. Гавриленко І. Що їли пращури. Модні дієти чи здоровий глузд?/ Будьмо здорові. - Київ, 2001. -N8. - С. 30-31
  16. Н.С. Салій. Харчування працівників сільського господарства. Кн.. «Гігієна харчування з основами нутріціології», К., «Здоров’я»., – 1999. – С. 112 – 118.
  17. Хезекер Г. Данные о состоянии здоровья для выработки рекомендаций по питанию// Вопросы питания. -2000. -Том 69, N 3. - С. 8-13.
  18. Тутельян В. Оптимальное питание с точки зрения врача // Врач. -М, 2001. -N7. - С. 23-25
  19. Марченкова И.С. и соавторы. Углеводный состав пищевых продуктов, наиболее широко используемых в питании населения России (хлебобулочные, макаронные и кондитерские изделия) // Вопросы питания. -М, -2002. -Том71, N6. - С. 26-29.
  20. Робертсон Э. Пищевые продукты, питание и здоровье в Российской Федерации// Вопросы питания. -2000. -Том 69, N 3. - С. 38-42.
  21. Смирнова Л.Г., Кост Е.А. и др.. Руководство по клиническим лабораторным исследованиям. Москва, Медгиз, - 1981 г - С.408 – 412.
  22. Тульчинський Марианн. Лабораторные методы клинического исследования. – 1985 – С. 112 – 114.
  23. Спиричев В.Б. Методы оценки и контроля витаминной обеспеченности населения. – Москва.: Медицина., - 1984. – С. 170.
  24. Скурихин И.М., Волгарев М.Н. Химический состав пищевых продуктов: Книга 1. Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов – М.: Агропромиздат. – 1987 – С. 224.
  25. Уильямс К. Сэндерс Т. Связь между здоровьем и потреблением белка, углеводов и жира // Вопросы питания. -2000. -Том 69, N 3. - С. 54-57.
  26. Структура і рівень поширеності та захворюваності населення України за класами хвороб за зверненнями в ЛПЗ за 2003 рік./ Дані Центру мед.статистики МОЗ України.
  27. Василевская Л.С., Л.Г. Охнянская Физиологические основы проблемы питания/ Вопросы питания. -М, 2002. –Том 71, N2. - С. 42-45.
  28. Сикачина О.В. Организация учета производства сельскохозяйственной продукции и уровня потребления основных продуктов питания населением Украины – состояние и перспективы/Отчет Госкомстата за 1999 г. Киев. С.1-7
  29. Риженко С.А., Сухачов В.А. Державна санітарно-епідеміологічна служба на шляху до світової організації торгівлі. /Медичні перспективи. Т. Х., № 4, - 2005. - С. 125.
  30. Першин С.Е., Квартовкина Л.К., О недостатках существующей системы социально-гигиенического мониторинга/Гигиена и санитария №3., - 2005. – С. 69-70.
  31. В.В.Абрамов (пред.) и др..Современные аспекты оздоровительного питания: Материалы науч.-практ. конф. с междунар. участием, 29-30 окт. 2002 г./ Днепропетр. гос. мед. акад., Нац. мед. ун-т...; -Днепропетровск, - 2002. -147 с.147.
  32. С.В. Грищенко, А.Г. Джоджуа, Т.М. Доценко и др /Динаміка споживання основних продуктів харчування населенням Донецької області та її вплив на смертність від цереброваскулярних хвороб/ Український медичний альманах. -Луганськ, -2002. -N6. - С. 26-29.
  33. Истомин А.В. Комплексные проблемы гигиены питания: опыт решения, перспективы развития/Здравоохранение Российской Федерации. -М., - 2001. -N2. - С. 19-20
  34. Циприян В.И. Питание в профилактике опухолей/ Ялкут. -К.: Книга плюс, - 2000. -147 с.
  35. Зубар Н.М., Ципріян В.І., Руль Ю.В. / Фізіологія харчування: Опор. конспект лекцій/ Нац. мед. ун-т ім. О. Богомольця. -К., 2000. -181 с. -Библиогр.: с.180-181
  36. Матасар І.Т. Гігієнічна оцінка стану харчування працездатного населення в сучасних екологічних умовах : Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.02.01/ Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. -К., 2001. -40 с.:
  37. Смирнова І.П. та ін../Принципи здорового харчування: Посіб. для поліпшення якості роботи/ Прогр. СINDI Україна, Ін-т кардіології АМН України; -К, 2001. -29 с.:
  38. Смолянский Б.Л., Белова Л.В./Нетрадиционное питание. -СПб.: Гиппократ, 2001. -463 с.
  39. Мартинчик А.Н., Королев А.А., Трофименко Л.С. /Физиология питания, санитария и гигиена: Учеб пособие для студентов учреждений сред. проф. образования/ -М.: Мастерство : Высш.шк., - 2000. -191 с.:
  40. Марченкова И.С., Батурин А.К., Гаппаров М.М. /Углеводный состав овощей и фруктов, используемых в питании населения России/Вопросы питания. -М, - 2003. -Том72, N1. - С. 23-26.
  41. Трушина Т.П. /Основы микробиологии, физиологии питания и санитарии для общепита: Учеб. пособие для студентов учеб. заведений сред. проф. образования и учащихя учеб. заведений нач. проф. образования/ -Ростов н/Д: Феникс, - 2000.- С. -382.
  42. Тутельян В.А., Спиричев В.Б., Суханов Б.П., Кудашева В.А./Микронутриенты в питании здорового и больного человека (справочное руководство по витаминам и минеральным веществам). Руководство для послевуз. образования врача и других заинтересованных специалистов. -М.: Колос, 2002. -423 с. -Библиогр.: с. 414-420.
  43. Берсенев В.А. /Один обед от семи бед. Пища как заменитель таблеток и пилюль: Рекомендует доктор Берсенев/ -К.: СМП "АВЕРС", 2000. -11 с.:
  44. Берсенев В.А. За обеденный стол - вместе с калькулятором. Беседы о питании/ -К.: СМП "АВЕРС", 2003. -12 с.:
  45. Ковтонюк Н.Л. Гігієнічна оцінка ефективності радіозахисних властивостей біологічно активних добавок та продуктів харчування, виготовлених за новими технологіями: Автореф. дис... канд. біол. наук: 14.02.01/ Ін-т гігієни та мед. екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. -К., 2001. -20 с.:
  46. Мартинчик А.Н., Маев И.В, Петухов А.Б./Питание человека: (Основы нутрициологии): Учеб. пособие для мед. вузов/ -М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, - 2002.- с. 557.
  47. Лючингер-Хеерше М. Пропаганда здоровой пищи в течение всей жизни: просвещение по вопросам питания/Вопросы питания. -2000. -Том 69, N 3. - С. 23-25.
  48. Уильямс К. Связь между здоровьем и потреблением белка, углеводов и жира/ К. Уильямс, Т. Сэндерс // Вопросы питания. -2000. -Том 69, N 3. - С. 54-57.
  49. Топчий Н.В. Рациональное питание как источник здоровья/ Н.В. Топчий // Медицинская сестра. -М, 2002. -N2. - С. 31-35.
  50. Шовалиев И.Х. Биологическая ценность среднесуточных рационов питания лиц пожилого и старческого возраста Узбекистана /Вопросы питания. -2002. -Том 70, N 3. - С. 55-56.
  51. Постанова Кабінету Міністрів України № 656 від 14 квітня 2000 р. Набори продуктів харчування для працездатного населення України. C. 2-8.
  52. Keep fit for life: Meeting the nutritional needs of older persons/ World Health Organization. -Geneva: WHO, 2002. -119 p.. -Ref.: p.106-111.- Ann.: p.112-119.
  53. Principles and methods for the assessment of risk from essential trace elements/ Unaited Nations Environment Programme, International Labour Organization; World Health Organization; Inter-Organization Programm\e for the Sound Management of Chemicals. -Geneva: WHO, 2002. -ііі-хvііі, 60 p.
  54. Christian J.L. Greger J.L. Nutrition for living/ -Menlo Park: The Benjamin/Cummings publishing company, Inc., 1985. -600 р. -Ref. after chap.- Ind.: p.590-600.
  55. Guthrie H.A., Picciano M.F. Human nutrition/ -Boston et al.: WCB; McGraw-Hill, 1995. -659 p..
  56. Stevaren W.R.; Von. Burema J. Data Obtaened with 24-hour recall: Can such data be used for asse sing energy intake?// New Era. Global Hazmony. Nutr.: Proc. 14 th. Int.Cong. Nutr. – Seul, 1989. – V. – 1. – P. 796 – 798.