Реферат звіт про ндр
| Вид материала | Реферат |
- Реферат звіт про ндр: 90 с., 13 додатків, 1013.86kb.
- Реферат звіт про ндр: 84 c., 190 джерел, 985.29kb.
- Реферат звіт з ндр: 60 стор., 6 додатків, 3 джерела, 1121.26kb.
- Міністерство науки І освіти україни, 841.1kb.
- Аудиторський висновок, 31.87kb.
- Звіт незалежного аудитора аф «ОБ’єднана аудиторська група», 195.82kb.
- Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 23.08kb.
- Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 29.85kb.
- Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 18.54kb.
- = тов “аудиторська фірма “сатурн”, 198.13kb.
Примітка. * – норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. (Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).
Е сер. – середні показники мікроелементів для всіх вікових груп.
Вміст вітамінів був недостатнім у раціонах харчування чоловіків Черкаської області, а саме знижений вміст вітамінів - В6 (на 11,5 %), В12 (на 3 %), РР (на 29,1 %), С (на 35 %), А (на 30,6 %), Е (24,7 %) та фолацину – 25,6 %, відповідали нормативним показникам тільки показники вітамінів В1 та В2. Більший дефіцит вітамінів групи В спостерігається в раціонах харчування жінок, відсоток дефіциту всіх інших вітамінів у чоловіків вищий ніж у жінок.
Відмічається полідефіцит, як у чоловіків так і в жінок, за багатьма нутриєнтними показниками.
Таблиця 1.3.24. Вітамінний склад раціонів харчування обстежених осіб Черкаської області віком 18 – 59 років.
| Вік | Вітаміни, мг | Чоловіки, фактичне споживання | Чоловіки, фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності) | Жінки, фактичне споживання | Жінки, фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності) |
| 18-29 | В1 В2 РР В6 В12, мкг Фолацин,мкг С А, мкг Е | 1,56±0,9 2,0±0,9 16,9±7,8 1,72±0,83 2,7±0,93 189±76 54±41 668±337 13,2±5,4 | 1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15 | 1,31±0,56 1,05±0,52 10±5,7 1,24±0,58 2,0±1,2 142±94 61±25 518±341 11,9±4,3 | 1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15 |
| 30-39 | В1 В2 РР В6 В12, мкг Фолацин,мкг С А, мкг Е | 1,50±0,83 2,06±0,92 11,8±7,1 1,54±0,67 2,92±0,54 177±59 63±17 712±112 9,8±4,9 | 1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15 | 1,2±0,27 1,35±0,55 11,9±4,8 1,57±0,42 2,4±0,71 112±52 53±29 680±199 11,6±4,9 | 1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15 |
| 40-59 | В1 В2 РР В6 В12, мкг Фолацин, мкг С А, мкг Е | 1,7±0,8 1,98±0,88 18±5,9 2,1±0,85 3,1±0,72 192±53 39±31 701±249 10,9±3,9 | 1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15 | 1,17±0,45 1,7±0,52 15,9±5,3 1,59±0,3 2,8±0,3 167±61 51±29 782±257 10,9±5,0 | 1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15 |
| Е сер | В1 В2 РР В6 В12, мкг Фолацин,мкг С А, мкг Е | 1,59±0,71 2,01±0,97 15,6±7 1,77±0,43 2,91±0,9 186±78 52±28,3 694±195,7 11,3±5,4 | 1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15 | 1,2±0,74 1,4±0,87 12,6±8,1 1,47±0,78 2,4±0,96 140,3±80,3 55±33 660±483 11,5±5,6 | 1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15 |
Е сер. – середні показники вмісту вітамінів для всіх вікових груп.
Таблиця 1.3.25. Вітамінний склад раціонів харчування обстежених осіб Житомирської області віком 18 – 59 років.
| Вік | Вітаміни, мг | Чоловіки, фактичне споживання | Чоловіки, фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності) | Жінки, фактичне споживання | Жінки, фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності) |
| 18-29 | В1 В2 РР В6 В12, мкг Фолацин,мкг С А, мкг Е | 1,73±0,81 2,3±0,97 17±11 1,69±0,53 2,8±1,03 227±96 74±33 684±237 12±6,4 | 1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15 | 1,4±0,86 1,75±1,02 17±9,7 1,74±0,68 2,6±1,2 152±113 55±35 998±245 14±7,8 | 1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15 |
| 30-39 | В1 В2 РР В6 В12, мкг Фолацин,мкг С А, мкг Е | 1,67±0,73 2,21±0,95 18±4 1,54±0,34 3,1±0,99 187±95 67±21 970±112 9,9±3,9 | 1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15 | 1,5±0,87 1,65±1,05 15,9±7,8 1,57±0,42 2,3±0,87 116±59 56±32 890±278 10±4,4 | 1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15 |
| 40-59 | В1 В2 РР В6 В12, мкг Фолацин, мкг С А, мкг Е | 1,7±0,6 2,15±0,98 13±5 2,11±1,01 3,5±0,7 213±43 60±31 782±238 11,1±5,8 | 1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15 | 1,28±0,54 1,7±0,5 17,3±4,8 1,61±0,9 2,6±0,8 164±52 66±24 800±269 12±4,6 | 1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15 |
| Е сер | В1 В2 РР В6 В12, мкг Фолацин,мкг С А, мкг Е | 1,7±0,71 2,22±0,97 16±7 1,78±0,43 3,1±0,9 209±78 67±28,3 812±195,7 11±5,4 | 1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15 | 1,38±0,75 1,7±0,86 16,2±7,43 1,64±0,7 2,5±0,96 144±74,7 59±30,33 896±264 12±5,6 | 1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15 |
Е сер. – середні показники вмісту вітамінів для всіх вікових груп.
Вміст вітамінів у раціонах харчуваня жінок Житомирської області знижений, а саме вітамінів В6 (на 8,9 %), В12 (на 16,7 %), С (15,7 %), А (10 %), Е (23 %) та фолацину – 28 %; та підвищений рівень вітаміну В2, відповідали нормативним значенням тільки показники вітамінів В1 та РР.
Вміст вітамінів раціонів харчування у чоловіків Житомирської області мав нестачу вітамінів В6 (на 11 %), РР (27,3 %), С (16,25 %), А (20%), Е (27 %) та фолацину – 16,4 % та підвищений рівень вітаміну В2 на 10 %, відповідали нормативним показникам тільки показники вітамінів В1 та В12. Більший дефіцит вітамінів спостерігається в раціонах харчування чоловіків.
У чоловіків і жінок, відмічається полідефіцит за багатьма нутриєнтними показниками.
Під час досліджень проведений аналіз споживання основних харчових продуктів у порівнянні з фізіологічними нормами і особливостей харчування населення Черкаської області. Аналіз показав, що основну кількість калорій жителі отримують від споживання таких продуктів, як хліб та крупи, кількість яких перевищувала фізіологічні норми на 37,54 %, спостерігається дефіцит споживання всіх інших продуктів (табл. 1.3.26.).
Найбільш виражене недостатнє споживання фруктів та ягід – на 65,02 % менше від рекомендованих фізіологічних норм, молочних продуктів – на 43,70 %, яєць - на 35,45 %, м’ясопродуктів – на 34,43 %, рибопродуктів – на 25,46 % та олії – на 22,11 %, овочів – на 19,3 %.
Спостерігається також дефіцит у споживанні навіть таких доступних для населення харчових продуктів таких, як картопля – на 9,70 % менше від рекомендованих фізіологічних норм, цукру і кондитерських виробів – на 6,90 % менше.
Таблиця 1.3.26. Споживання основних харчових продуктів обстежених осіб Черкаської області
| Основні харчові продукти, | Фактичне споживання, кг в рік | Споживчий кошик, кг в рік | Фактичне споживання, г за добу, | Споживчий кошик, г за добу, | % відхилення |
| Хліб та хлібопродукти | 169,73 | 123,4 | 465,0 | 338,08 | > 37,54 |
| Картопля | 85,78 | 95,0 | 235,01 | 260,27 | < 9,70 |
| Овочі (всі) | 88,80 | 110,0 | 243,29 | 301,4 | < 19,30 |
| Фрукти і ягоди | 22,39 | 64,0 | 61,35 | 175,3 | < 65,02 |
| Цукор, кондитерські вироби | 33,95 | 36,5 | 93,01 | 100,0 | < 6,90 |
| Олія | 5,55 | 7,1 | 15,2 | 19,45 | < 22,11 |
| М’ясопродукти | 34,75 | 53,0 | 95,2 | 145,21 | < 34,43 |
| Рибопродукти | 9,69 | 13,0 | 26,54 | 35,62 | < 25,46 |
| Молокопродукти | 83,58 | 148,5 | 228,98 | 406,85 | < 43,70 |
| Яйця (шт.) | 142 шт | 220 шт | 15,56 | 25 | < 35,45 |
* Набори продуктів харчування для працездатного населення України. Постанова Кабінету Міністрів України № 656 від 14 квітня 2000 р.
Таблиця 1.3.27. Споживання основних харчових продуктів обстежених осіб Житомирськоїської області
| Основні харчові продукти, | Фактичне споживання, кг в рік | Споживчий кошик, кг в рік, | Фактичне споживання, г за добу, | Споживчий кошик, г за добу, | % відхилення |
| Хліб та хлібопродукти | 134,3 | 123,4 | 367,9 | 338,08 | > 8,82 |
| Картопля | 120,2 | 95,0 | 329,2 | 260,27 | > 26,62 |
| Овочі (всі) | 109,03 | 110,0 | 298,7 | 301,4 | < 0,90 |
| Фрукти і ягоди | 52,0 | 64,0 | 142,35 | 175,3 | < 18,8 |
| Цукор, кондитерські вироби | 28,54 | 36,5 | 78,2 | 100,0 | < 21,8 |
| Олія | 6,24 | 7,1 | 17,1 | 19,45 | < 12,08 |
| М’ясопродукти | 31,83 | 53,0 | 87,2 | 145,21 | < 39,86 |
| Рибопродукти | 8,36 | 13,0 | 22,9 | 35,62 | < 35,71 |
| Молокопродукти | 86,65 | 148,5 | 237,4 | 406,85 | < 41,7 |
| Яйця (шт.) | 118 шт | 220 шт | 12,9 | 25 | < 48,4 |
* Набори продуктів харчування для працездатного населення України. Постанова Кабінету Міністрів України № 656 від 14 квітня 2000 р.
Тобто основну кількість калорій жителі Черкаської області отримують від споживання таких продуктів, як хліб та крупи, що мають високу енергетичну цінність, але містять мало біологічно цінних речовин: незамінних амінокислот, поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин, а також харчових волокон, що відіграють велику роль в профілактиці багатьох аліментарнозалежних захворювань.
Аналіз споживання основних харчових продуктів мешканцями Житомирської області в порівнянні з рекомендованими наборами продуктів харчування для працездатного населення України показав, що основну кількість калорій жителі отримують також від споживання таких харчових продуктів – хліба та крупів та картоплі (які перевищують рекомендовані рівні відповідно на 8,82 % та 26,62 %), що мають високу енергетичну цінність, але містять мало біологічно цінних речовин: незамінних амінокислот, поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин, а також харчових волокон, в основному поступають в організм за рахунок овочів, споживання яких майже відповідає рекомендованим показникам (на 0,90 % менше), що можливо пов’язане з літньо-осіннім періодом досліджень.
Вживання всіх інших основних продуктів харчування нижче рекомендованого рівня споживання (табл. 1.3.27.).
Більшість обстежених осіб вказують не тільки на порушення режиму харчування (в основному – вечеря, часто - перерви між прийомами їжі 6 – 8 і більше годин), порушення кількості (на вечерю часто припадає найбільший об'єм їжі) і якості їжі (заморожені сніданки, снеки, біляші, бутерброди, печиво), одноманітність складу раціонів, малорухомий спосіб життя, але й на хронічні захворювання.
Дефіцит вітамінів, мінеральних речовин, харчових волокон, а також нервова напруга, екологічна забрудненість та економічна і соціальна нестабільність сприяють широкому розповсюдженню багатьох хронічних неінфекційних захворювань, зокрема серцево–судинних (атеросклероз, гіпертонія, інсульти, ІХС), хвороб обміну речовин (подагра, жовчнокам’яна, сечокам’яна хвороби), ендокринні, тощо, які вважають хворобами віку.
Наступним етапом наших досліджень, було вивчення захворюваності у обстежених осіб Черкаської та Житомирської областей.
В табл. 1.3.28. та 1.3.29. наведений розподіл захворюваності зі слів обстежених осіб Черкаської і Житомирської областей.
Необхідно відзначити деякі особливості захворюваності обстежених осіб, середній вік яких 27 – 41 років (56,8 %). Аналізуючи захворюваність, можна зробити висновки, що найбільший відсоток чоловіків 2-х областей мають захворювання серцево-судинної системи (30,2 - 33,5 %) на другому місці – хвороби органів травлення (21,0 – 27,6 %).
Таблиця 1.3.28. Захворюваність обстежених осіб Черкаської області
| Хвороби | Чоловіки | % | Жінки | % |
| Серцево-судинної системи | 59 | 33,5 | 120 | 17,4 |
| Шлунково-кишкового тракту | 37 | 21,0 | 234 | 34,0 |
| Опорно-рухової системи | 24 | 13,6 | 60 | 8,7 |
| Ендокринної системи | 7 | 4,0 | 15 | 2,4 |
| Обміну речовин | 23 | 13,1 | 105 | 15,3 |
| Сечостатевої системи | 18 | 10,2 | 117 | 17,0 |
| Інші | 8 | 4,6 | 37 | 5,4 |
| Всього захворювань | 176 | 100 | 688 | 100 |
Таблиця 1.3.29. Захворюваність обстежених осіб Житомирської області
| Хвороби | Чоловіки | % | Жінки | % |
| Серцево-судинної системи | 80 | 30,2 | 65 | 18,1 |
| Шлунково-кишкового тракту | 73 | 27,6 | 122 | 33,9 |
| Опорно-рухової системи | 33 | 12,5 | 39 | 10,8 |
| Ендокринної системи | 16 | 6,0 | 26 | 7,2 |
| Обміну речовин | 28 | 10,6 | 34 | 9,4 |
| Сечостатевої системи | 28 | 10,6 | 60 | 16,7 |
| Інші | 5 | 1,9 | 14 | 3,9 |
| Всього захворювань | 265 | 100 | 360 | 100 |
У жінок – найбільший відсоток захворювань шлункового-кишкового тракту (33,9 % і 34,0 %), хвороби системи кровообігу складають – 17,4 – 18,1 %.
На третьому місці – хвороби сечостатевої системи у жінок (16,7 – 17,0 %); у чоловіків хвороби опорно-рухової системи – 12,5 - 13,6 %. На четвертому – хвороби обміну речовин у жінок і чоловіків. На п’ятому місці – захворювання опорно-рухової системи. Найвищий відсоток захворювань ендокринної системи серед населення Житомирської області – 6,0 – 7,2 %.
Таким чином при вивченні фактичного харчування дорослого населення ІІ групи фізичної активності в Черкаській та Житомирській областях обстежено 858 осіб, в т.ч. в м. Черкаси - 245 осіб, в Каневі – 159 осіб, в Руській Поляні - 104 особи, в Житомирі – 222 особи та в Бердичеві - 128 осіб.
При визначенні індексу маси тіла (ІМТ) встановлено, що доросле населення в Житомирській області має на декілька відсотків більше осіб з дефіцитом маси тіла (4,0 ±1 %), з нормальною вагою тіла (на 8,8 ± 5,8 %), та менше осіб з підвищеною вагою тіла (на 13,4 ± 4,4 %). У чоловіків показник нормальної маси тіла був значно вищим ніж у жінок.
Аналізуючи рівень екскреції вітамінів і кальцію з сечею у осіб Черкаської і Житомирської областей, можна зробити висновки, що відсоток осіб Житомирської області з нормальними показниками вітамінів С, РР та кальцію (70,0, 68,33 і 73,33 %) вищий ніж у осіб Черкаської області (54,83 %, 50,88 % і 66,67 %). Можливо на дані результати вмісту вітамінів і Са в сечі обстежених вплинуло те, що нами проводилися дослідження в Черкаській області в зимово-весняний період, а в Житомирській в літньо-осінній, коли багато овочів і фруктів. Відсоток осіб Житомирської області з нормальним вмістом вітаміну В1 нижчий на 3,5 %, ніж у осіб Черкаської області, що можливо пов’язано з характером харчування.
У більшості обстежених осіб порушений режим харчування (в основному вечеряють), склад меню (майже відсутні перші страви, багато субпродуктів та сухих концентратів швидкого приготування, бутерброди, картопля, макаронні вироби, чай, кава), порушена кількість прийому їжі і об’єм (у більшості – 1 – 2 рази або 1 раз – ввечері).
Порівнюючи хімічний склад та енергетичну цінність раціонів обстежених осіб Черкаської області (усереднені дані) з фізіологічними потребами в харчових речовинах та енергії, необхідно відмітити: підвищену енергетичну цінність раціонів (на 6 %) обстежених чоловіків і жінок (на 0,65 %) переважно за рахунок підвищеного вживання жирів (на 6,8 % - у чоловіків, на 6,4 % у жінок), вуглеводів (на 10 %) у чоловіків і нормального вмісту вуглеводів у жінок. Споживання білків знижене на 9,0 % у жінок та на 9,5 у чоловіків.
Хімічний склад та енергетична цінність раціонів обстежених осіб Житомирської області (усереднені дані) характеризується зниженою енергетичною цінністю раціонів (на 10,2 %) обстежених чоловіків, переважно за рахунок вуглеводів (на 13,42 %) і білків на 9,6 %. Відмічається нормальний вміст жирів. Енергетична цінність раціонів у жінок менше на 8,8 %, за рахунок зниженого вмісту білку в раціонах – на 17,4 %, незначно зниженого вмісту жирів – на 3,8 % і зниженого споживання вуглеводів (10,0 %).
Порівнюючи мінеральний склад середньодобових раціонів харчування чоловіків Черкаської області з фізіологічними потребами слід відмітити, що фактично мінеральний склад характеризується нестачею Са на 49 %, фосфору на 8 % та заліза на 10 %, з відносно нормальним вмістом Mg. Мінеральний склад середньодобових раціонів харчування жінок Черкаської області характеризується нестачею Са на 36 %, фосфору на 19 %, та заліза на 19 % та підвищеним вмістом Mg на 8 %.
Мінеральний склад середньодобових раціонів харчування чоловіків Житомирської області характеризується нестачею Са на 40,7 %, заліза на 15,3 %, відносно нормальним вмістом фосфору (нижче норми всього на 0,8 %) та підвищеним вмістом Mg (на 9 %). Мінеральний склад середньодобових раціонів харчування жінок Житомирської області характеризується нестачею Са на 41,7 %, фосфору на 15,2 %, заліза на 22,4 %, та підвищеним вмістом Mg на 18,4 %. В раціонах харчування у 31 % жінок вміст показників мікроелементів Са, Р і Fe в 2 рази нижчі від фізіологічних потреб.
Вітамінний компонент у населення Черкаської області мав нестачу вітамінів В6 у жінок (на 8,9 %) та чоловіків (на 11,0 %), В12 у жінок (на 26,7 %), вітаміну С у жінок (на 15,7 %) та чоловіків (16,3 %), вітаміну А у жінок (на 10 %) та чоловіків (20 %), вітаміну Е у жінок (на 23 %) та чоловіків (27 %) та фолацину у жінок (на 28 %) та чоловіків (16,4 %), відповідав нормативним показникам у жінок тільки вміст вітамінів В1 та РР, підвищений рівень вітаміну В2, у чоловіків в нормі вміст вітаміну В1 та В12, підвищений рівень вітаміну В2 на 10 %. Більший дефіцит вітамінів спостерігається в раціонах харчування чоловіків.
Відмічається полідефіцит за багатьма нутриєнтними показниками.
Стан харчування обстеженого населення Черкащини характеризується недостатнім споживанням основних харчових продуктів: м’ясних, молочних, рибних продуктів, фруктів, при переважному споживанні круп, хлібобулочних виробів, картоплі, тваринних жирів. М’ясні продукти в стравах використовуються у вигляді варених ковбас, мясного фаршу, переважного вживання птиці. Раціони обстежених чоловіків і жінок з одноманітним асортиментом продуктів.
Аналіз споживання основних харчових продуктів мешканцями Житомирської області показав, що основну кількість калорій жителі отримують також від споживання таких харчових продуктів, як хліб та крупи, а також картоплі (які перевищують рекомендовані рівні відповідно на 8,82 % та 19,88 %), що мають високу енергетичну цінність, але містять мало біологічно цінних речовин: незамінних амінокислот, поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин, а також харчових волокон, які в основному поступають в організм за рахунок овочів, споживання яких майже відповідає рекомендованим величинам (на 0,9 % менше), що можливо пов’язане з літньо-осіннім періодом досліджень. Вживання всіх інших основних продуктів харчування нижче рекомендованого рівня споживання.
Аналізуючи захворюваність, можна зробити висновки, що найбільший відсоток чоловіків 2-х областей мають захворювання серцево-судинної системи (30,2 - 33,5 %) на другому місці – хвороби органів травлення (21,0 – 27,6 %).
У жінок – найбільший відсоток захворювань шлункового-кишкового тракту (33,9 % і 34,0 %), хвороби системи кровообігу складають – 17,4 – 18,1 %. На третьому місці – хвороби сечостатевої системи у жінок (16,7 – 17,0 %); у чоловіків хвороби опорно-рухової системи – 12,5 - 13,6 %. На четвертому – хвороби обміну речовин у жінок і чоловіків. На п’ятому місці – захворювання опорно-рухової системи. Найвищий відсоток захворювань ендокринної системи серед населення Житомирської області – 6,0 – 7,2 %.
1.4. ФАКТИЧНЕ ХАРЧУВАННЯ ТА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. ЧЕРНІГІВ, НОВГОРОД СІВЕРСЬКИЙ ТА ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОНИ)
В Чернігівській області в І – ІІ кварталах 2006 року обстежено 423 дорослих осіб, із них 219 жінок та 204 чоловіків.
Проведені дослідження з використанням анкетно-опитувальногот методу на:
- підприємствах та установах м. Чернігова та Чернігівської області: ЗАТ «Чернігівський Пиво Комбінат «Десна», ЧФ ДП «Мальтюрол Юкрейн» (Цех виготовлення солоду), Хлібзавод №2, АТЗТ «Ритм» (Ковбасний цех), ТОВ «Ефес» (міні пекарня), Редакційно-видавничий комплекс «Деснянська правда», Методичний центр – «Берегиня», в яких обстежено 151 особа;
- підприємствах та установах Новгород-Сіверського району: ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», Державна гімназія ім.Ушинського, Н.Сіверський «Держлісгосп», Гімназія №1 ім. Майстренка, ЗОШ №2, Державне казначейство, Н.Сіверська районна СЕС, Банк «Аваль», Готель «Славянський» ЗАТ «Н.Сіверський завод будматеріалів», в яких обстежено 151 особа;
- підприємствах та установах Ічнянського району: ДП «Ічнянський спирт завод», ВАТ «Завод сухого молока та масла», ДАК «Хліб України» ВАТ «Парафіївський цукровий завод», Мініхлібопекарня ВАТ «НИВА» с. Бурівка, Ічнянський відділ зв’язку, Центральний ринок райспоживспілки, Торговий дім «Браво», в яких обстежено 121 особа.
За І-ІІ квартали взято сечу на біохімічні дослідження (для визначення вітамінів С, В1, РР та Са) у 86 осіб.
Визначений індекс маси тіла у 423 дорослих працездатних осіб - чоловіків і жінок (табл.1.4.1). Виявлено недостатню масу тіла в 6,15 % обстежених, нормальний ІМТ визначений у 65,5 % осіб, та надлишкова маса тіла у 28,36% осіб, з них ожиріння ІІ – ІІІ ступеню складає 10,64 %.
При споживанні основних харчових речовин та енергії в населення спостерігається достатня енергетична цінність раціонів у чоловіків, та недостатня - у жінок на 3,44 % за рахунок недостатньої кількості вживання білків (дефіцит у чоловіків – 18 %, у жінок – 7,6 %) та вуглеводів (13,1 % у чоловіків і 5,3 % у жінок) та надмірна кількість жирів в основному тваринного походження у чоловіків, у жінок споживання жирів відповідає рекомендованим нормам (табл. 1.4.2.).
Таблиця 1.4.1. Індекс маси тіла (ІМТ) чоловіків і жінок Чернігівської області
| ІМТ | Чоловіки | % | Жінки | % | Населення (чоловіки + жінки) | % |
| НИЖЧЕ N Ж – до 20 Ч – до 18,49 | 20 | 9,8 | 6 | 2,74 | 26 | 6,15 |
| В НОРМІ Ж - 20 –25 Ч – 18,5 – 23,8 | 157 | 76,96 | 120 | 54,80 | 277 | 65,49 |
| Ожиріння І ст Ж – 25 – 30 Ч – 23,9 – 28,5 | 10 | 4,9 | 65 | 29,7 | 75 | 17,72 |
| Ожиріння 11ст. Ж – 30 – 40 Ч – 28,6 – 39 | 9 | 4,4 % | 10 | 4,57 | 19 | 4,49 |
| Ожиріння ІІІ Ж - 40 і > Ч – 39 і > | 8 | 3,92 | 18 | 8,22 | 26 | 6,15 |
| Всього | 204 | 100 | 219 | 100 | 423 | 100,0 |
Мінеральний склад добових меню-розкладок обстежених характеризується недостатністю вживання Са (на 47,8 % у чоловіків і на 48,0 % у жінок), P (на 17,4 % менше у чоловіків і 18,4 % у жінок), Мg (чоловіки – на 19,1 % менше, жінки – на 9,7 %) та Fe на 12,7 % (чоловіки) і 22,4 % (жінки) табл. 1.4.3.
Таблиця 1.4.2. Хімічний склад раціонів обстежених осіб Чернігівської області
віком 18 – 59 років
| Вік | Харчові речовини та енергія, г | Чоловіки, фактичне споживання | Чоловіки, фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності) | Жінки, фактичне споживання | Жінки, фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності) |
| 18-59 Е сер. | Енергія Білки Жири Вуглеводи | 2567 ± 476 66,03 ± 9,3 92,6 ± 21,3 367,1 ± 184,9 | 2500 -2800 69 - 77 69 -78 400 - 448 | 2076 ± 312 55 ± 11,3 59 ± 10,9 330,9 ± 143 | 2100 - 2200 58 - 61 59 - 62 336 - 352 |
Примітка. * – норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. (Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).
Е сер. – середні показники вмісту харчових речовин та енергії для всіх вікових груп.
Таблиця 1.4.3. Мінеральний склад раціонів харчування обстежених осіб Чернігівської області віком 18 – 59 років.
| Вік | Мінера-льний склад, мг | Чоловіки Фактичне споживання | Чоловіки Фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності) | Жінки Фактичне споживання | Жінки Фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності) |
| 18-29 | Кальцій Фосфор Магній Залізо | 679,2±229,1° 1201,2±314,2 321,2±208,6 13,0±5,1 | 1200 1200 400 15 | 614 ± 329 1002 ± 359 331 ± 145 13,2 ± 6,0 | 1100 1200 350 17 |
| 30-39 | Кальцій Фосфор Магній Залізо | 703,6 ± 286 897 ± 223 359 ± 112 13,3 ± 5,9 | 1200 1200 400 15 | 608 ± 322 983 ± 313 317 ± 99 13,7 ± 5,7 | 1100 1200 350 17 |
| 40-59 | Кальцій Фосфор Магній Залізо | 497 ± 212 875,4 ± 177 290 ± 139 12,8 ± 6,3 | 1200 1200 400 15 | 491 ± 190 939 ± 304 301 ± 108 12,8 ± 6,8 | 1100 1200 350 17 |
| Е сер | Кальцій Фосфор Магній Залізо | 626,6±233,9° 991,2±412,1 323,4±210,4 13,1±6,6 | 1200 1200 400 15 | 571 ± 313 974,7 ± 367 316,3 ± 138 13,2 ± 6,5 | 1100 1200 350 17 |
Примітка. * – норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. (Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).
Е сер. – середні показники вмісту мінеральних речовин для всіх вікових груп.
Таблиця 1.4.4. Вітамінний склад раціонів харчування обстежених осіб Чернігівської області віком 18 – 59 років.
| Вік | Вітаміни, мг | Чоловіки, фактичне споживання | Чоловіки, фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності) | Жінки, фактичне споживання | Жінки, фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності) |
| 18-29 | В1 В2 РР В6 В12, мкг Фолацин,мкг С А, мкг Е | 1,58±0,78 1,98±0,91 18,8±10,7 1,77±0,56 2,7±1,1 197±88 74±31 532±238 10,4±6,1 | 1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15 | 1,32±0,72 1,62±1,11 16,2±9,5 1,82±0,58 2,9±1,22 182±124 64±29 678±301 13,6±5,9 | 1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15 |
| 30-39 | В1 В2 РР В6 В12, мкг Фолацин,мкг С А, мкг Е | 1,63±0,52 2,03±0,87 17,9±4,2 1,89±0,47 2,9±0,86 179±82 63±25 728±132 9,3±3,7 | 1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15 | 1,3±0,77 1,63±0,91 15,8±8,2 1,52±0,57 2,6±0,69 164±43 58±22 668±213 10,6±4,9 | 1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15 |
| 40-59 | В1 В2 РР В6 В12, мкг Фолацин, мкг С А, мкг Е | 1,62±0,69 2,17±0,87 16,4±5,3 1,98±0,79 2,99±1,12 188±49 56±28 631±384 8,1±5,2 | 1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15 | 1,29±0,61 1,59±0,58 17,2±5,4 1,81±0,89 2,8±0,75 169±54 65±38 715±257 12,9±4,2 | 1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15 |
| Е сер | В1 В2 РР В6 В12, мкг Фолацин,мкг С А, мкг Е | 1,61±0,83 2,06±1,1 17,7±10,7 1,88±0,79 2,86±1,39 188±91 64,3±46,3 630,3±434,3 9,3±6,4 | 1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15 | 1,3±0,77 1,61±1,12 16,4±9,3 1,64±1,07 2,8±1,32 171,7±113,7 60,3±33,3 687±310 12,4±6,7 | 1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15 |
Е сер. – середні показники вмісту вітамінів для всіх вікових груп.
У раціонах обстеженого населення даної області (за зимово-весняний період) спостерігається недостатній вміст вітамінів А, В6, В12, фолієвої кислоти, С, Е та РР у чоловіків (достатній кількості відповідають показники вітамінів В1 та В2), у жінок в нормі показники вітамінів В1, В2 та РР. Вміст всіх інших показників нижче норми (табл. 1.4.4.). Тобто одержуючи недостатню кількість вітамінів з раціонами, а також враховуючи коефіціент (для кожного вітаміну свій), втрати вітамінів при кулінарній обробці та рівень засвоюваності в організмі людини (індивідуальні), населення фактично одержує ще меншу кількість вітамінів з їжею, що відображається також і на рівні виведення (ниркової екскреції) вітамінів з сечею табл. 1.4.5.
При біохімічних дослідженнях вітамінного забезпечення організму сечі обстежених чоловіків і жінок Чернігівської області (табл. 1.4.5.) визначено, що нормальний рівень вмісту вітаміну В1 спостерігався у 54,55 % осіб, вітаміну С у 48,5 % обстежених, вітаміну РР у 57,6 % та Са – у 63,63 %.
Таблиця 1.4.5. Екскреція вітамінів та кальцію з сечею осіб
Чернігівської області
-
Нутрієнти у зразках сечі
Кількість осіб, з нормальною екскрецією вітамінів і Са
Жінки
%
Чоловік
%
Загальна
кількість
%
Віт. В1
17
50,0
19
59,38
36
54,55
Віт. С
18
52,94
14
43,75
32
48,49
Віт. РР
18
52,94
20
62,5
38
57,58
Са
24
70,59
18
56,25
42
63,63
Таблиця 1.4.6. Споживання основних харчових продуктів обстежених осіб Чернігівської області
| Основні харчові продукти, | Фактичне споживання, кг в рік | Споживчий кошик, кг в рік | Фактичне споживання, г за добу, | Споживчий кошик, г за добу, | % відхилення |
| Хліб та хлібопродукти | 162,83 | 123,4 | 446,1 | 338,08 | > 31,80 |
| Картопля | 95,99 | 95,0 | 263,01 | 260,27 | = |
| Овочі (всі) | 77,12 | 110,0 | 211,29 | 301,4 | < 29,90 |
| Фрукти і ягоди | 18,01 | 64,0 | 49,35 | 175,3 | < 70,80 |
| Цукор, кондитерські вироби | 34,31 | 36,5 | 94,3 | 100,0 | < 5,70 |
| Олія | 4,64 | 7,1 | 12,7 | 19,45 | < 34,70 |
| М’ясопродукти | 29,01 | 53,0 | 79,4 | 145,21 | < 45,30 |
| Рибопродукти | 12,12 | 13,0 | 33,2 | 35,62 | < 5,95 |
| Молокопродукти | 76,58 | 148,5 | 209,8 | 406,85 | < 48,43 |
| Яйця (шт.) | 193 шт | 220 шт | 21,1 г | 25 г | < 15,60 |
* Набори продуктів харчування для працездатного населення України. (Постанова Кабінету Міністрів України № 656 від 14 квітня 2000 р.)
Аналіз споживання основних харчових продуктів мешканцями Чернігівської області в порівнянні з рекомендованими наборами продуктів харчування для працездатного населення України показав, що основну кількість калорій жителі отримують від споживання таких харчових продуктів, як хліб та крупи (які перевищують рекомендовані рівні відповідно на 31,8 %) та картопля (відповідно до норми). Ці продукти мають високу енергетичну цінність, але містять мало біологічно цінних речовин, таких як незамінні амінокислоти, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни, мінеральні речовини, В недостатній кількості поступають в організм також харчові волокна - за рахунок дефіциту овочів (на 29,9%), фруктів і ягід (на 70,8%), які використовуються для профілактики аліментарно обумовлених захворювань. Спостерігається також дефіцит споживання м'ясних (на 45,3 %), молочних виробів (на 48,4 %), олії (на 34,7 %), риби та рибопродуктів всього на 6,0 % менше рекомендованої потреби, а також цукру та кондитерських виробів (на 5,7 %) табл. 1.4.6.
Визначена структура захворюваності обстежених осіб Чернігівської області наведена в табл.. 1.4.7.
Таблиця 1.4.7. Структура захворюваності обстежених осіб
Чернігівської області
| Хвороби | Чоловіки 204 | % | Жінки 219 | % |
| Серцево-судинної системи | 83 | 27,8 | 72 | 19,9 |
| Опорно-рухової системи | 48 | 15,1 | 33 | 9,1 |
| Шлунково-кишкового тракту | 118 | 37,0 | 121 | 33,5 |
| Ендокринної системи | 15 | 4,7 | 25 | 6,9 |
| Обміну речовин | 14 | 4,4 | 49 | 13,6 |
| Сечостатевої системи | 15 | 4,7 | 51 | 14,1 |
| Інші | 6 | 1,9 | 10 | 2,8 |
| Всього захворювань | 299 | 100 | 361 | 100 |
Аналізуючи структуру захворюваності обстежених осіб Чернігівської області, можна зробити висновки, що найбільший відсоток хвороб серед населення займають хвороби шлункового-кишкового тракту (37,0 % відповідно у чоловіків і 33,5 % - у жінок); на другому місці – захворювання серцево-судинної системи (27,8 % - серед чоловіків, 19,9 % - серед жінок). Захворювання опорно-рухової системи (15,1 %) у чоловіків та захворювання обміну речовин (14,1 %) у жінок – на третьому місці. Четверте місце у чоловіків посідають хвороби сечостатевої системи (4,7 %) та ендокринної системи (4,7 %), у жінок – сечостатевої системи (14,1 %). На п’ятому місці – у чоловіків - хвороби обміну речовин (4,4 %), у жінок - хвороби опорно- рухової системи (9,1 %). Значний відсоток від всієї структури неінфекційної захворюваності займають ендокринні хвороби - 4,7 % у чоловіків та 6,9 % у жінок (в основному – цукровий діабет, хвороби щитовидної залози).
Таким чином при вивченні фактичного харчування дорослого населення ІІ групи фізичної активності в Чернігівській області обстежено 423 особи, в т.ч. в м. Чернігові - 151, в Новгород-Сіверському районі – 151; в Ічнянському районі – 121; віком 18 – 65 років, із них 204 – чоловіки та 219 жінок.
При визначенні індексу маси тіла (ІМТ) встановлено, що серед обстеженого населення Чернігівської області недостатня маса тіла у 26 (6,15 %) обстежених, нормальний ІМТ визначений у 65,5 % осіб, та надлишкова маса тіла у 28,36 % осіб, із них ожиріння ІІ – ІІІ ступеню складає 10,64 %.
При споживанні основних харчових речовин та енергії - недостатня енергетична цінність раціонів у чоловіків на 10,1 %, у жінок - на 3,44 % за рахунок недостатньої кількості вживання білків (дефіцит у чоловіків – 18 %, у жінок – 7,6 %) та вуглеводів (13,1 % у чоловіків і 5,3 % у жінок) і нормальної кількості жирів в основному тваринного походження.
За мінеральним складом раціони характеризуються недостатністю вживанням Са (на 47,8 % менше у чоловіків і на 48,0 % у жінок), P (на 17,4 % менше у чоловіків і 18,4 % у жінок), недостатнє споживання Мg (чоловіки – на 19,1 % менше, жінки – на 9,7 %) та Fe на 12,7 % (чоловіки) і 22,4 % (жінки).
У раціонах (в зимово-весняний період) обстеженого населення спостерігається недостатній вміст вітамінів А, В6, В12, фолієвої кислоти, С, Е та РР у чоловіків (достатній кількості відповідають показники вітамінів В1 та В2), у жінок в нормі показники вітамінів В1, В2 та РР, вміст всіх інших показників нижче норми.
Біохімічні дослідження сечі показали, що нормальний рівень вмісту вітаміну В1 спостерігався у 54,55 % осіб, вітаміну С у 48,5 % обстежених, вітаміну РР у 57,6 % та Са – у 63,63 %.
Аналіз споживання основних харчових продуктів мешканцями Чернігівської області показав, що основну кількість калорій жителі отримують від споживання таких харчових продуктів, як хліб та крупи (на 31,8 % вище норми) та картопля (відповідно до норми), що мають високу енергетичну цінність, але містять мало біологічно цінних речовин. Спостерігається недостатня кількість овочів - на 29,9 %, фруктів і ягід - на 70,8 %, а також дефіцит споживання мясних (на 45,3 %), молочних виробів (на 48,4 %), олії (на 34,7 %), риби та рибопродуктів всього на 6,0 % менше рекомендованої потреби, а також цукру та кондитерських виробів (на 5,7 %).
В структурі захворюваності населення Чернігівської області, найбільший відсоток хвороб серед населення займають хвороби шлункового-кишкового тракту (37,0 % відповідно у чоловіків і 33,5 % - у жінок); на другому місці – захворювання серцево-судинної системи (27,8 % - серед чоловіків, 19,9 % - серед жінок). Захворювання опорно-рухової системи (15,1 %) у чоловіків та захворювання обміну речовин (14,1 %) у жінок – на третьому місці. Четверте місце у чоловіків посідають хвороби сечостатевої системи (4,7 %) та ендокринної системи (4,7 %), у жінок – сечостатевої системи (14,1 %). На п’ятому місці – у чоловіків - хвороби обміну речовин (4,4 %), у жінок - хвороби опорно-рухової системи (9,1 %). Значний відсоток від всієї структури неінфекційної захворюваності займають ендокринні хвороби - 4,7 % у чоловіків та 6,9 % у жінок (в основному – цукровий діабет, хвороби щитовидної залози).
2. ПОРІВНЯЛЬНІ ДАНІ ПОКАЗНИКІВ ВИВЧЕННЯ ФАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ 4-Х ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ.
Згідно календарному плану виконання НДР „Вивчення стану фактичного харчування та його зв’язок із аліментарною захворюваністю дорослого населення з метою його раціоналізації” проведені дослідження в 4 – х областях України (Київській, Черкаській, Житомирській, Чернігівській), де обстежено 2076 дорослих працездатних осіб віком 18 – 65 років; із них чоловіки – 761 (36,7 %), жінки – 1315 (63,3 %) табл. 5.1.
Таблиця 2.1. Обстежене населення Київської, Черкаської та Житомирської та Чернігівської областей.
| Регіони | Чоловіки | Жінки |
| Київська обл. | 292 | 503 |
| Баришівський р-н. | 81 | 133 |
| Ірпінський р-н | 95 | 186 |
| Бориспільський р-н | 116 | 184 |
| Черкаська обл. | 123 | 385 |
| м. Черкаси | 64 | 181 |
| м. Канів | 37 | 122 |
| смт. Руська Поляна | 22 | 82 |
| Житомирська обл. | 142 | 208 |
| м. Житомир | 99 | 123 |
| м. Бердичів | 43 | 85 |
| Чернігівська обл.. | 204 | 219 |
| м. Чернігів | 68 | 83 |
| Новгород-Сіверський р-н | 79 | 72 |
| Ічнянський р-н | 57 | 64 |
| ВСЬОГО | 761 | 1315 |
| Всього осіб | 2076 | |
Для детального вивчення особливостей стану фактичного харчування та захворюваності все працездатне населення розподілене на сільське (932 особи) та міське (1144 особи) (табл. 2.2. та 2.3).
Таблиця 2.2. Обстежене міське населення
| Міське населення | Вік | Чоловіки | Жінки | Всього |
| 18-29 | 126 | 147 | 273 | |
| 30-39 | 122 | 168 | 290 | |
| 40-49 | 50 | 123 | 173 | |
| 50-59 | 21 | 95 | 116 | |
| 60-65 | 19 | 61 | 80 | |
| Разом | 18 - 65 | 338 | 594 | 932 |
Е сер. – середні показники вмісту вітамінів для всіх вікових груп.
Таблиця 2.3. Обстежене сільське населення
| Сільське населення | Вік | Чоловіки | Жінки | Всього |
| 18-29 | 116 | 164 | 280 | |
| 30-39 | 134 | 180 | 314 | |
| 40-49 | 102 | 219 | 321 | |
| 50-59 | 59 | 122 | 181 | |
| 60-65 | 12 | 36 | 48 | |
| Разом | 18 - 65 | 423 | 721 | 1144 |
Після формування випадкової вибірки нами проводилось порівняння кількості осіб (жінок і чоловіків), а також кількості в різних вікових групах (табл. 2.4.), де показано, що основну кількість працездатних чоловіків і жінок серед обстежених, складають особи віком 30-39 років – 29,09 %.
Таблиця 2.4. Співвідношення працездатних осіб за віковими групами
| Вік | Чоловіки | % | Жінки | % | Всього | % |
| 18-29 | 242 | 31,80 | 311 | 23,65 | 553 | 26,64 |
| 30-39 | 256 | 33,64 | 348 | 26,46 | 604 | 29,09 |
| 40-49 | 152 | 19,97 | 342 | 26,01 | 494 | 23,80 |
| 50-59 | 80 | 10,51 | 217 | 16,50 | 297 | 14,31 |
| 60-65 | 31 | 4,08 | 97 | 7,38 | 128 | 6,17 |
| Всього | 761 | 100,0 | 1315 | 100,0 | 2076 | 100 |
Наступним етапом нашої роботи було проведення порівняння ІМТ обстежених чоловіків і жінок різних областей України (табл. 2.5. та 2.6.).
Таблиця 2.5. Індекс маси тіла обстежених чоловіків 4-х областей України
| ІМТ | Київська область | % | Черкаська область | % | Житомирська область | % | Чернігівька область | % | Загальна кількість | % |
| НИЖЧЕ N Ч – до 18,49 | 18 | 6,2 | 5 | 4,07 | 10 | 7,04 | 20 | 9,8 | 50 | 6,57 |
| В НОРМІ Ч – 18,5 – 23,8 | 182 | 62,3 | 47 | 38,21 | 75 | 52,82 | 157 | 76,96 | 461 | 60,58 |
| Ожиріння І ст Ч – 23,9 – 28,5 | 77 | 26,4 | 48 | 39,02 | 38 | 26,76 | 10 | 4,9 | 173 | 22,73 |
| Ожиріння 11ст. Ч – 28,6 - 39 | 15 | 5,1 | 23 | 18,70 | 16 | 11,27 | 9 | 4,4 | 63 | 8,28 |
| Ожиріння ІІІ Ч – ≥ 39 | 3 | 1,0 | - | - | 3 | 2,11 | 8 | 3,92 | 14 | 1,84 |
| Осіб з надмірною вагою | 95 | 32,5 | - | - | 58 | 57,72 | 27 | 40,14 | 250 | 32,85 |
| Всього | 292 | 100 | 123 | 100,0 | 142 | 100,0 | 204 | 100 | 761 | 100 |
Таблиця 2.6. Індекс маси тіла обстежених жінок 4-х областей України
| ІМТ | Київська область | % | Черкаська область | % | Житомирська область | % | Чернігівька область | % | Загальна кількість | % |
| НИЖЧЕ N Ж – до 20 | 81 | 16,1 | 40 | 10,39 | 32 | 15,37 | 6 | 2,74 | 159 | 12,10 |
| В НОРМІ Ж - 20 –25 | 218 | 43,3 | 152 | 39,48 | 88 | 42,31 | 120 | 54,80 | 578 | 43,95 |
| Ожиріння І ст. Ж – 25 – 30 | 124 | 24,7 | 106 | 27,53 | 52 | 25,0 | 65 | 29,7 | 347 | 26,39 |
| Ожиріння 11ст. Ж – 30 – 40 | 62 | 12,3 | 83 | 21,56 | 29 | 13,94 | 10 | 4,57 | 184 | 13,99 |
| Ожиріння ІІІ Ж - ≥ 40 | 18 | 3,6 | 4 | 1,04 | 7 | 3,38 | 18 | 8,22 | 47 | 3,57 |
| Осіб з надмірною вагою | 204 | 40,6 | 193 | 50,13 | 88 | 42,32 | 93 | 42,49 | 578 | 43,95 |
| Всього | 503 | 100 | 385 | 100,0 | 208 | 100,0 | 219 | 100 | 1315 | 100 |
Характеризуючи індекс маси тіла в обстежених чоловіків різних областей (табл. 2.5.), слід звернути увагу на те, що в 461 (60,58 %) обстеженого він був у межах норми, найбільший відсоток чоловіків з нормальною масою спостерігався в Чернігівській області і складав 76,96 % (в цій же області спостерігався і найбільший відсоток осіб з дефіцитом маси тіла – 9,8 %), найменше чоловіків з нормальним ІМТ визначений у чоловіків Черкаської області (38,21 %), в цій області також спостерігався найменший відсоток осіб з дефіцитом маси тіла (4,07 %). Нормальний ІМТ спостерігався у 62,3 % чоловіків Київської і 52,8 % чоловіків Житомирської областей.
250 (32,85 %) всіх чоловіків різних областей мали підвищену масу тіла, у 63 (8,28 %) - ожиріння ІІ ступеню, у 14 (1,84 %) чоловіків – ожиріння ІІІ ступеню. Найвищий відсоток чоловіків з надмірною масою спостерігався в Черкаській області (57,72 %), найменше осіб з надмірною вагою – в Чернігівській області 13,22 %, серед них – найбільший відсоток з ожирінням ІІІ ступеню (3,92 %).
Середній зріст чоловіків – 176,4 см (мінімальний – 157 см, максимальний – 197 см.). Найбільший відсоток чоловіків високого зросту в Київській області, низького – в Черкаській.
Характеризуючи індекс маси тіла у обстежених жінок різних областей (табл.. 2.6.), слід звернути увагу на те, що в 578 (44,0 %) обстежених він був у межах норми, найбільший відсоток жінок з нормальною масою спостерігався в Чернігівській області і складав 54,8 % (в цій же області спостерігається і найменший відсоток осіб з дефіцитом маси тіла – 2,74 %), найменше жінок з нормальним ІМТ визначений в Черкаській області (39,48 %), а в Київській області спостерігався найвищий відсоток осіб з дефіцитом маси тіла (16,1 %). Нормальний ІМТ спостерігався у 43,3 % жінок Київської області і 42,3 % жінок Житомирської.
347 (26,39 %) всіх жінок різних областей мали підвищену масу тіла, у 184 (14,0 %) - ожиріння ІІ ступеню, у 47 (3,57 %) жінок – ожиріння ІІІ ступеню. Найвищий відсоток жінок з надмірною масою спостерігався в Черкаській області (50,13 %), найменше осіб з надмірною вагою в Київській області - 40,6 %, найбільший відсоток з ожирінням ІІІ ступеню у жінок Чернігівської області (8,22 %).
Середній зріст жінок – 160,5 см (мінімальний – 148 см, максимальний – 181 см.). Найбільший відсоток жінок високого зросту – в Київській та Житомирській областях, низького – в Чернігівській.
Визначення індексу маси тіла у чоловіків та жінок різних областей (табл. 2.5 та 2.6.) показало, що відсоток осіб з недостатньою масою тіла був вищим у жінок ніж у чоловіків (в середньому на 5,5 %), відсоток осіб з надмірною масою більший також у жінок (в середньому на 11,1 %), що свідчить про неправильну організацію режиму харчування. В чоловіків середні показники нормальної маси тіла приблизно на 16,5 % вищі, ніж у жінок і складають 60,58 % і 43,95 %. Але відомо, що маса тіла чоловіків до 40 років більш стала, ніж у жінок (ІМТ жінок часто підвищується після пологів та тривалого періоду лактації, повертаючись до попередніх значень у 21,0 % – 44,0 % жінок), а також залежить від зросту, енергетичної цінності раціонів харчування, енерготрат, кліматичних умов та ін. Кількість чоловіків до 40 років – 65,4 %, жінки до 40 років складають 51,1%. Порівняння ІМТ чоловіків і жінок відображене на рис 2.1.
Також визначалось, як розподіляється ІМТ серед обстежених сільського та міського населення. На рис. 2.2. показано, що серед жителів села відсоток осіб з нормальним ІМТ на 7,9 % більше ніж в місті - тобто з нормальною масою тіла 426 (45,7 %) жителів міста та 613 (53,6 %) жителів села. Кількість жителів міста з надмірною масою тіла вища серед жителів міста на 4,55 %, відповідно – 395 (42,4 %) жителі міста, 433 (37,85 %) - села. Необхідно відзначити, що ІМТ з віком підвищується у 37 % жителів села, та 48,8 % жителів міста. На цьому фоні буде цікаво порівняти дані ІМТ та дані енерговитрат (тобто чи існує залежність показників ІМТ та енергетичної цінності, що одержують з раціонами харчування жителі села і міста) (табл. 2.7. та 2.8.), а також дані захворюваності (порівнювали поширеність захворюваності на артеріальну гіпертензію (АГ) серед мешканців села і міста) рис 2.3.