Реферат звіт з ндр: 60 стор., 6 додатків, 3 джерела

Вид материала

Реферат

Содержание 2.2. Специфіка проблеми енергоефективності в житлово-комунальному господарстві 2.3. Основні положення, які мають бути відображені у Законі

Подобный материал:

• Реферат звіт про ндр: 90 с., 13 додатків, 1013.86kb.
• Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 18.54kb.
• Реферат звіт про ндр, 1820.88kb.
• Реферат звіт про науково-дослідну роботу, 29.85kb.
• Реферат звіт про ндр: 84 c., 190 джерел, 985.29kb.
• Реферат звіт про науково-дослідну роботу заключний, 39.02kb.
• Укра ї нська мова, 20.84kb.
• Реферат звіт по дп: 93 с., 66 рис., 25 табл., 12 джерел, 1 додаток: 219 с., 36 рис.,, 13.71kb.
• План. Вступ. Стор. 1 Волюнтаризм як напрямок філософської думки. Стор. 2 А. Шопенгауер., 301.41kb.
• Реферат звіт з переддипломної практики містить: 21 сторінку, 17 рисунків, 3 літературних, 149.92kb.

2.2. Специфіка проблеми енергоефективності в житлово-комунальному господарстві

В зв’язку з рядом притаманних комунальній галузі і житловій сфері відмінностей, проблема раціонального використання енергетичних і водних ресурсів у житлово-комунальному господарстві повинна стати об’єктом регуляторного впливу спеціалізованого, окремо визначеного нормативно-правового акту. Спеціалізований характер Закону дозволить приділити належну увагу факторам економічної та соціальної природи, які відрізняють житлово-комунальне господарство в цілому і житловий фонд зокрема, а саме наступним особливостям:

• сектор виробництва комунального господарства України функціонує в умовах природного монополізму та державного регулювання цін на товари (послуги), що виробляються. Внаслідок цього, інвестиційні дії, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, які справляють вплив на величину та структуру тарифів у комунальному господарстві, та їх очікувані наслідки, повинні бути окремо визначеним об’єктом регуляторного впливу;
  
• висока соціальна значимість сфери житлово-комунальних послуг не дозволяє у питаннях економічного регулювання цієї сфери покладатися виключно на дію механізмів ринкової природи і, таким чином, вимагає спеціального нормативно-правового врегулювання відповідальності та ролі органів місцевого самоврядування у питаннях підвищення ефективності використання паливно-енергетичних та водних ресурсів на об’єктах житлово-комунальної сфери всіх форм власності;
  
• природній монополізм у сфері постачання комунальних послуг, подолання якого на сьогодні є вкрай складним з технічної точки зору завданням, має своїм наслідком відсутність у постачальників послуг регульованих ринком економічних потреб у фінансуванні в рамках конкурентної боротьби заходів зі зниження енергоємності комунального господарства і житлового фонду;
  
• використання енергії та питної води у житловому фонді призначене виключно для кінцевого споживання і не призводить до створення доданої вартості, - єдиного економічно забезпеченого внутрішнього джерела фінансування капітальних вкладень. Таким чином, питання створення і функціонування власних фінансових джерел для підвищення енергетичної ефективності житла потребують окремого правового регулювання;
  
• підвищення ефективності використання енергетичних і водних ресурсів у житловому фонді можливе лише за умови здійснення капітальних вкладень в оновлення майна спільної сумісної власності, яке, в свою чергу, характеризується неліквідністю і не може слугувати основою для надання кредитних гарантій. Внаслідок цього, залучення зовнішніх фінансових джерел для оновлення житла можливе лише за умови створення правових засад функціонування спеціально призначеної для житлової сфери системи забезпечення економічних інтересів потенційних кредиторів;
  
• система управління майном спільної сумісної власності у багатоквартирних житлових будинках, що побудована на принципі одностайності позицій всіх співвласників, є, за своєю природою, неефективною в частині прийняття та реалізації інвестиційних рішень. Внаслідок цього, діяльність з фінансування капітальних вкладень у підвищення енергетичної ефективності житлового фонду вимагає зовнішнього фахового управління;
  
• в зв’язку зі значним фізичним зношуванням конструкцій, мереж та інженерного обладнання житлових будинків, підвищення енергетичної ефективності будинку не є можливим без одночасного проведення ремонтних робіт, не пов’язаних зі зменшенням енергоємності будівлі. Це значно збільшує обсяги потреб у фінансових ресурсах, знижує показники економічної привабливості та окупності інвестицій у порівнянні з іншими секторами економіки.
  
• розроблення проекту Закону в значній мірі пов’язано з нагальною потребою впровадження прогресивних форм фінансування капітальних вкладень у підвищення енергетичної ефективності житлово-комунального господарства в цілому та з питанням удосконалення відносин власності для суб’єктів цивільного права України в частині створення ефективних власників багатоквартирного житлового фонду, які повинні передбачати здійснення витрат на реалізацію енергозберігаючих заходів і нести за це відповідальність.
  

2.3. Основні положення, які мають бути відображені у Законі

У проекті Закону необхідно встановити шляхи для створення умов та заохочення діяльності з раціонального використання паливо-енергетичних ресурсів і води у житлово-комунальному господарстві, зокрема:

• створення умов для можливості здійснення суб’єктами господарювання прибуткової діяльності у сфері реалізації заходів з підвищення рівня ефективності використання ПЕР і води житловими будинками та підприємствами ЖКГ;
  
• створення умов для економічного заохочення здійснення розрахунків за спожиті енергію та воду виключно за показами приладів обліку для всіх категорій споживачів;
  
• створення системи фінансування, спроможної забезпечити впровадження новітніх технологій, спрямованих на підвищення ефективного використання ПЕР, та альтернативних і відновлюваних джерел енергії, а також зменшення забруднення навколишнього природного середовища;
  
• створення галузевої системи енергоменеджменту, моніторингу і контролю показників енергоефективності та енергозбереження на всіх рівнях управління комунальними підприємствами, житловим фондом та об’єктами бюджетної сфери;
  
• визначення суб’єктів права, відповідальних за ефективне використання енергетичних та водних ресурсів житловим будинком в цілому, не залежно від існуючої у будинку форми управління майном спільної сумісної власності;
  
• функціонування системи безумовної економічної відповідальності власників або уповноважених ними структур (включно з органами місцевого самоврядування) та посадових осіб підприємств комунального господарства за здійснення діяльності з ефективного використання паливно-енергетичних та водних ресурсів;
  
• введення в дію нормативно-правового механізму, покликаного забезпечити безумовне дотримання довгострокових економічних інтересів інвесторів енергоефективних заходів в умовах тарифного регулювання вартості житлово-комунальних послуг;
  
• створення механізмів, спрямованих на підвищення показників економічної привабливості та окупності інвестицій в підвищення енергетичної ефективності житлового фонду за рахунок залучення приватних та іноземних коштів та за рахунок погашення державою із спеціального фонду 25% кредиту, отриманого власниками житла на енергоефективну модернізацію будинку або системи тепловодопостачання;
  
• створення правових та інституційних засад функціонування установ, спеціально призначених для фінансування капітальних вкладень у термореновацію та енергоефективне оновлення житла з забезпеченням фінансових гарантій при залученні зовнішніх кредитних та інвестиційних джерел;
  
• введення в дію на постійній основі системи залучення коштів власників житла та квартиронаймачів для фінансування заходів з підвищення рівня ефективності використання ПЕР і води, включно з запровадженням загальнодержавного механізму страхування залучених коштів від дії економічних та фінансових ризиків;
  
• створення та розвиток цілісної інноваційної інфраструктури, спрямованої на наближення показника енергоємності галузі до рівня розвинених країн світу;
  
• стимулювання розвитку інфраструктури консалтингових послуг у сфері енерго- та ресурсозбереження для підприємств житлово-комунального господарства та житлового фонду зокрема;
  
• забезпечення підвищення кваліфікації керівних кадрів галузі, а також підвищення якості підготовки фахівців у сфері енерго- та ресурсозбереження для підприємств житлово-комунального господарства;
  
• ефективне функціонування системи інформування населення щодо проблем та можливостей раціонального енергоспоживання;
  
• забезпечення підвищення достовірності статистичної інформації;
  
• функціонування системи нормування питомих витрат енергетичних ресурсів та енергетичної сертифікації будівель;
  
• функціонування галузевої системи енергетичного аудиту, прийняття або відхилення того чи іншого енергозберігаючого проекту виключно на основі даних енергоаудиту, який виконаний сертифікованою організацією;
  
• популяризація енергоефективності серед широких верств населення та керівних працівників місцевих органів влади.