Дприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6
| Вид материала | Документы |
- Дприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного, 4292.27kb.
- Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
- Програма творчих конкурсів та вступних випробувань зі спеціальних та загальноосвітніх, 265.37kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
- Програма практик освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки, 89.29kb.
- Практикум з психології кандидат психологічних наук Кущенко І. В. Вступ до спеціальності, 3009.91kb.
- Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1394.33kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Курс: 1 Семестр: 1 Дисципліна вивчається з 2008 р. Кількість залікових кредитів (ects), 247.3kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 140.98kb.
- Психодіагностика інтелекту.
- Психодіагностика здібностей.
- Психодіагностика самосвідомості.
- Психодіагностика темпераменту.
- Психодіагностика самооцінки.
- Психодіагностика Я-концепції.
- Психодіагностика мислення.
- Психодіагностика уяви.
- Психодіагностика рівня домагань.
- Психодіагностика уваги.
- Психодіагностика пам’яті.
- Психодіагностика мотивації.
- Психодіагностика психічних станів.
- Психодіагностика емпатійності.
- Психодіагностика тривожності.
- Психодіагностика характеру.
- Психодіагностика особистості.
- Психодіагностика креативності.
- Психодіагностика конфліктності.
- Психодіагностика бар’єрів спілкування.
- Психодіагностика емоційно-вольової сфери особистості.
- Психодіагностика професійних інтересів і здібностей.
- Психодіагностика механізмів психологічного захисту особистості.
- Психодіагностика стилів діяльності особистості.
- Психодіагностика готовності дитини до школи.
- Психодіагностика стосунків в сім’ї.
- Психодіагностика батьківсько-дитячих відносин.
- Психодіагностика психологічної готовності абітурієнта до навчання.
- Психодіагностика міжособистісних стосунків.
- Психодіагностика міжособистісних взаємин в академічній групі.
* Модератор (характеристика досліджуваного) уточнюється з керівником курсової роботи.
ПАТОПСИХОЛОГІЯ
Патопсихологія є галуззю психологічної науки, яка досліджує особливості психічної діяльності людини при психічних розладах. “Патопсихологія” як психологічна дисципліна ґрунтується на закономірностях розвитку та структурі нормальної психічної діяльності. Водночас вона потребує не тільки базових знань з психології, а й розуміння питань психіатрії: термінів, діагностичних підходів, клініки різних психічних розладів. Значення навчальної дисципліни полягає в тому, що знання з патопсихології необхідні всім спеціалістам психології для правильного розуміння відхилень у психіці, які спостерігаються у психічно здорових та психічно хворих людей.
Предметом патопсихології є закономірності розпаду психічної діяльності та якостей особистості в співвідношенні з закономірностями формування та протікання психічних процесів в нормі.
Мета дисципліни:
- ознайомити студентів-психологів з основними термінами і поняттями;
- навчити студентів проводити експерименти та тестування, які використовуються в патопсихології;
- навчити розуміти діагностичні підходи в психіатрії, правильно трактувати і співвідносити дані спостережень за хворим, а також результати тестування та експериментально-психологічних досліджень.
Студенти мають з н а т и:
- визначення категоріального апарату сучасної патопсихології;
- завдання патопсихології;
- головні методи дослідження;
Студенти повинні у м і т и:
- застосовувати патопсихологічні знання на практиці;
- добирати адекватні методи патопсихологічного обстеження;
- проводити патопсихологічне обстеження та інтерпретувати отримані дані.
Основні форми роботи в процесі вивчення дисципліни: лекції, семінари, практичні заняття; самостійна робота.
На лекційних заняттях студенти засвоюють теоретичний матеріал з курсу, окреслений програмою. На семінарських заняттях на основі самостійного опрацювання психологічної та довідникової літератури студенти набувають нових знань, поглиблюють знання, отримані на лекційних заняттях, розкривають суть окремих, пов’язаних з темами, що вивчаються, психологічних проблем та питань. На практичних заняттях студенти поглиблюють та закріплюють свої знання, отримані на лекціях та семінарських заняттях, на основі роботи з методиками психологічного вивчення психічних розладів особистості. За допомогою психологічного інструментарію студенти навчаються здобувати емпіричні дані щодо прояву тих психічних захворювань, знання про які вони щойно здобувають.
Форми контролю за процесом та результатами засвоєння матеріалу: поточний (модульний) контроль успішності й участі в усіх видах роботи, екзамен.
| ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН | |||||||||||
| № з/п | Назва тем | Всього годин | Всього годин з викладачем | З них: | Індивідуальна робота з викладачем* | Самостійна робота | |||||
| Лекції | Семінарських занять | Практичних занять+МК** | |||||||||
| | Змістовий модуль І | ||||||||||
| 1 | Тема 1. Предмети та задачі патопсихології. Методи патопсихології. | 16 | 6 | 2 | 2 | 2 | | 10 | |||
| 3 | Модульний контроль** | 2 | 2 | | | 2 | | | |||
| 4 | Індивідуальна робота* | 2 | | | | | 2 | | |||
| 5 | Всього по змістовому модулю 1 | 20 | 8 | 2 | 2 | 4 | 2 | 10 | |||
| | Змістовий модуль 2 | ||||||||||
| 6 | Тема 2. Розлади сприймання та свідомості. | 22 | 12 | 4 | 4 | 4 | | 10 | |||
| 7 | Тема 3. Порушення пам’яті та уваги | 20 | 10 | 2 | 4 | 4 | | 10 | |||
| 8 | Модульний контроль | 2 | 2 | | | 2 | | | |||
| 9 | Індивідуальна робота | 2 | | | | | 2 | | |||
| 10 | Всього по змістовому модулю 2 | 46 | 24 | 6 | 8 | 10 | 2 | 20 | |||
| | Змістовий модуль 3 | ||||||||||
| 11 | Тема 4. Розлади мислення та мовлення. | 20 | 10 | 2 | 4 | 4 | | 10 | |||
| 12 | Тема 5. Розлади емоційно-особистісної сфери. Психічні розлади у старечому та похилому віці. | 24 | 12 | 4 | 4 | 4 | | 12 | |||
| 13 | Тема 6. Патопсихологія шизофренії, епілепсії та МДП. | 30 | 16 | 4 | 8 | 4 | | 14 | |||
| 14 | Модульний контроль | 2 | 2 | | | 2 | | | |||
| 15 | Індивідуальна робота | 2 | | | | | 2 | | |||
| 16 | Всього по змістовому модулю 3 | 78 | 40 | 10 | 16 | 14 | 2 | 36 | |||
| 17 | Всього по дисципліні за навчальний рік: | 144 | 72 | 18 | 26 | 28 | 6 | 66 | |||
| 18 | Форма контролю: екзамен | ||||||||||
** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ
Агравація – перебільшення тяжкості захворювання.
Амнезія – повне випадіння з пам’яті подій, що мали місце в певний проміжок часу.
Галюцинації – уявні, неправдиві сприймання, сприймання без об’єкта.
Ілюзії – це викривлене, неправильне сприймання реальних предметів чи явищ.
Гіпермнезія – посилення пам’яті.
Гіпомнезія – послаблення пам’яті або окремих її компонентів (запам’ятовування, відтворення, збереження), частіше спостерігається у осіб похилого віку . При цьому людина пам’ятає про пережиті події, але невиразно неповно.
Деменція – утрата розумових здібностей, зниження інтелекту, що виникає в старечому віці.
Деперсоналізація – розлади самосвідомості, що супроводжуються відчуженням деяких або всіх психічних процесів: відчуття зміни, втрати, відчуження або роздвоєння свого «Я».
Дисморфофобія – психічний розлад у вигляді переживань фізичної неповноцінності в зв’язку з реальними чи уявними анатомічними недоліками.
Дизартрія – розлад артикуляції, що виявляється в нечіткому вимовлянні звуків (особливо приголосних), сповільненому або уривчастому мовленні, заїканні.
Депресія – афективний стан, що характеризується негативним емоційним фоном. Супроводжується пригніченим настроєм, мисленнєвою і руховою загальмованістю.
Маніакальний синдром – це стан, протилежний за емоційним фоном депресії. Характеризується стійким підвищенням настрою, надмірною рухливістю і прискореним темпом мисленнєвою діяльності.
Маячення – уявлення і умовиводи, що не відповідають реальності і в помилковості яких патологічно впевненого в їх правильності суб'єкта неможливо переконати. Зміст маячення може бути різним.
Маніакально-депресивний психоз (МДП) – психічне захворювання, що характеризується наявністю фаз депресії і (або) манії або приступами складного поєднання цих фаз, які замінюються повним відновленням психічної діяльності.
Надцінні ідеї виникають як патологічне перетворення природної реакції на реальні події.
Патопсихологія – розділ психології, в рамках якого розглядаються питання аномального психічного розвитку, досліджуються дефекти окремих психічних функцій, а також інволюційні та деструктивні психічні стани.
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Тема 1. Предмет та задачі патопсихології. Методи патопсихології
Предмет патопсихології як галузі психологічної науки. Співвідношення патопсихології з іншими дисциплінами: нейропсихологією, психіатрією, дефектологією. Значення патопсихології для теорії загальної та медичної психології.
Принципи побудови патопсихологічного дослідження. Патопсихологічний експеримент як моделювання різних видів психічної діяльності. Принцип підбору експериментальних методик. Тести, їх використання в патопсихологічному дослідженні.
Загальні терміни та поняття (психічне, соматичне, симптом, синдром, симптомокомплекс, психопатологічні синдроми, патопсихологічні синдроми). Вплив психічного захворювання на особу та її поведінку.
Література: 3, 10, 11, 12, 13, 18, 25, 26, 27.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Тема 2. Розлади сприймання та свідомості
Клінічна, психологічна феноменологія та психологічні механізми порушень сприйняття. Роль перевантаження аналізаторів та недостатності інформації у виникненні порушень сприйняття. Порушення особистісного компоненту сприйняття. Порушення константності сприймання, розщеплення сприймання, ілюзії, галюцінації, класифікація галюцінацій за аналізаторами, псевдогалюцінації, розлади сприймання часу.
Психологічна характеристика порушень свідомості: оглушення, онейроїду, делірію, затьмарення, псевдодеменції.
Порушення самосприйняття. Деперсоналізація. Співвідношення зміненого самосприйняття і маячення.
Література: 4, 9, 10, 18, 25, 26, 27.
Тема 3. Порушення пам'яті та уваги
Психологічні механізми порушення пам'яті та уваги. Співвідношення порушень пам'яті та уваги. Безпосередня та опосередкована пам'ять і порушення співвідношень при різних хворобах. Фіксаційна амнезія, прогресуюча амнезія, гіпомнезія, гіпермнезія, ретроградна амнезія, антероградна амнезія, конфабуляції, псевдоремінісценції. Види порушень уваги (порушення спрямованості уваги, виснаження уваги, порушення розподілу уваги, зменшення концентрації уваги).
Література: 4, 7, 9, 10, 18, 21, 26, 27.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3
Тема 4. Розлади мислення та мовлення
Психологічні механізми та клінічна феноменологія розладів мислення.
Порушення процесів узагальнення та абстрагування. Порушення цілеспрямованості та динаміки мислення. Порушення мотиваційного компоненту мислення.
Етіопатогенез мовних розладів. Дефекти мовлення. Неологізми в мові, стереотипії. Порушення автоматизму.
Література: 4, 9, 10, 18, 19, 20.
Тема 5. Розлади емоційно-особистісної сфери. Психічні розлади у похилому та старечому віці
Порушення емоційних станів у хворих на невротичні розлади, психопатії, та психози. Порушення ієрархії мотивів. Порушення самооцінки. Зниження активності поведінки. Некритичність. Втрата суспільно вироблених нормативів поведінки. Формування патологічних потреб і мотивів.
Психічні розлади при хворобах Альцгеймера та Піка, сенільній деменції.
Література: 3, 6, 14, 17.
Тема 6. Патопсихологія шизофренії та епілепсії
Історичний опис. Розповсюдженість. Етіологія та патогенез. Диференційна діагностика. Клінічні прояви. Особливості розладів пам'яті, уваги, мислення, емоційно-вольової сфери при шизофренії, епілепсії, маніакально-депресивному психозі. Прогноз.
Література: 3, 6, 8, 14, 15, 16.
ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Тема 1. Предмет та задачі патопсихології. Методи патопсихології
Самостійна робота – 10 год.
Завдання:
1. Опрацювання лекційного матеріалу.
2. Підготовка до семінарських занять (за окремим планом).
3. Підготовка до практичних занять (за окремим планом).
4. Підготовка до тест-опитування (Модуль 1).
Практичне заняття – 2 год.
(виїзд в КМКПНЛ № 1)
Завдання:
1. Ознайомлення з принципами побудови патопсихологічного обстеження та патопсихологічними методиками.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Тема 2. Розлади сприймання та свідомості
Самостійна робота – 10 год.
Завдання:
1. Опрацювання лекційного матеріалу.
2. Підготовка до семінарських занять (за окремим планом).
3. Підготовка до практичних занять (за окремим планом).
Семінарське заняття – 4 год.
- Роль перевантаження аналізаторів та недостатності інформації при виникненні порушень сприйняття.
- Порушення самосприйняття, маячіння.
- Порушення константності сприймання, розщеплення сприймання, ілюзії, галюцінації, класифікація галюцінацій за аналізаторами, псевдогалюцінації, розлади сприймання часу.
- Психологічна характеристика порушень свідомості: оглушення, онейроїду, делірію, затьмарення, псевдодеменції.
- Деперсоналізація.
Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 4, 9, 10, 18.
Практичне заняття – 4 год.
(виїзд в КМКПНЛ № 1)
Завдання:
1. Робота за методиками вивчення сприймання, свідомості. Клінічний розбір.