Дприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6
Вид материала | Документы |
- Дприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного, 4292.27kb.
- Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
- Програма творчих конкурсів та вступних випробувань зі спеціальних та загальноосвітніх, 265.37kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
- Програма практик освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки, 89.29kb.
- Практикум з психології кандидат психологічних наук Кущенко І. В. Вступ до спеціальності, 3009.91kb.
- Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1394.33kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Курс: 1 Семестр: 1 Дисципліна вивчається з 2008 р. Кількість залікових кредитів (ects), 247.3kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 140.98kb.
№ з/п | Назва тем | Всього годин | Всього годин з викладачем | З них: | *Індивідуальна робота з викладачем | Самостійна робота | |||
Лекції | Семінарських занять | Практичних занять+МК** | |||||||
| Змістовий модуль І. Вступ до психодіагностики | ||||||||
1 | Тема 1. Загальні засади психодіагностики як науки та дисципліни | 18 | 6 | 2 | 4 | - | - | 12 | |
2 | Модульний контроль** | 2 | 2 | - | - | 2 | - | - | |
3 | Індивідуальна робота* | 2 | - | - | - | - | 2 | - | |
4 | Всього по змістовому модулю 1 | 22 | 8 | 2 | 4 | 2 | 2 | 12 | |
| Змістовий модуль ІІ. Психометричні основи психодіагностики | ||||||||
5 | Тема 2. Психодіагностичні та психометричні процедури | 10 | 4 | 2 | 2 | - | - | 6 | |
6 | Тема 3. Психометрія в структурі психодіагностичних методів | 10 | 4 | 2 | 2 | - | - | 6 | |
7 | Модульний контроль** | 2 | 2 | - | - | 2 | - | - | |
8 | Індивідуальна робота* | 2 | - | - | - | - | 2 | - | |
9 | Всього по змістовому модулю ІІ | 24 | 10 | 4 | 4 | 2 | 2 | 12 | |
| Змістовий модуль ІІІ. Типології діагностичних методів та методик | ||||||||
10 | Тема 4. Загальна характеристика експериментальних та неекспериментальних методів | 10 | 4 | 2 | 2 | - | - | 6 | |
11 | Тема 5. Класифікація психодіагностичних методик | 10 | 4 | 2 | 2 | - | - | 6 | |
12 | Модульний контроль** | 2 | 2 | - | - | 2 | - | - | |
13 | Індивідуальна робота* | 2 | - | - | - | - | 2 | - | |
14 | Всього по змістовому модулю ІІІ | 24 | 10 | 4 | 4 | 2 | 2 | 12 | |
| Змістовий модуль ІV. Загальна характеристика психодіагностичного методу | ||||||||
15 | Тема 6. Об’єктивний підхід у психодіагностиці | 28 | 14 | 2 | 4 | 8 | - | 14 | |
16 | Тема 7. Суб’єктивний підхід у психодіагностиці | 28 | 14 | 2 | 4 | 8 | - | 14 | |
17 | Тема 8. Проективний підхід у психодіагностиці | 28 | 14 | 2 | 4 | 8 | - | 14 | |
18 | Модульний контроль** | 2 | 2 | - | - | 2 | - | - | |
19 | Індивідуальна робота* | 2 | - | - | - | - | 2 | - | |
20 | Всього по змістовому модулю ІV | 88 | 44 | 6 | 12 | 26 | 2 | 42 | |
| Змістовий модуль V. Професійно-етичні нормативи в психодіагностиці | ||||||||
21 | Тема 9. Соціально-психологічні особливості діагностування | 18 | 6 | 2 | 2 | 2 | - | 12 | |
22 | Модульний контроль** | 2 | 2 | - | - | 2 | - | - | |
23 | Індивідуальна робота* | 2 | - | - | - | - | 2 | - | |
24 | Всього по змістовому модулю V | 22 | 8 | 2 | 2 | 4 | 2 | 12 | |
25 | Разом по дисципліні за рік: | 180 | 80 | 18 | 26 | 36 | 10 | 90 | |
| Форма контролю: екзамен |
*Індивідуальна робота не планується розкладом занять.
** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ
Психодіагностика – галузь психологічної науки, що розробляє теорію та інструментарій оцінювання і вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості, а також змінних соціального оточення, в якому здійснюється життєдіяльність особистості.
Психологічне оцінювання – процес систематизованого збирання інформації про особистість і особливості навколишнього середовища, на основі якого здійснюється прийняття відповідного поставленим завданням рішення.
Психодіагностичні мультимедійні системи – системи, що передбачають використання у психодіагностиці нових можливостей комп’ютерних технологій, мультимедіа і систем віртуальної реальності.
Психологічний діагноз – кінцевий результат діяльності психолога, змістом якого є визначення сутності індивідуально-психологічних особливостей особистості з метою оцінювання їх актуального стану, прогнозування подальшого розвитку і розроблення рекомендацій, що визначаються потребами психодіагностичного обстеження.
Психометрія (психометрика) – галузь психології, пов’язана з теорією і практикою вимірювання психічних явищ.
Банк тестових матеріалів – сукупність систематизованих тестових завдань і тестів, розроблених різними авторами для різних цілей, що пройшли апробацію і мають відомі характеристики.
Бланк відповіді – стандартний бланк для запису відповідей на запропоновані в тесті завдання.
Валідизація – процедура поліпшення валідності тесту за наслідками оцінювання валідності критеріальної.
Валідність – комплексна характеристика тесту, яка містить відомості про сферу досліджуваних явищ і репрезентативність діагностичної процедури стосовно них.
Верифікація – процедура перевірки на реальне існування будь-якого поняття, що претендує на одержання наукового статусу.
Вимірювальна шкали – форма фіксації сукупності ознак досліджуваного об’єкта з упорядкуванням їх у певну числову систему.
Дістрактор (відволікаюча відповідь) – неправильний варіант відповіді на тестове завдання закритого типу, схожий на правильний.
Інструкція тестового завдання – словесні вказівки досліджуваному, пов’язані з виконанням тестового завдання (вибором правильної відповіді з кількох варіантів, розв’язанням математичної задачі тощо).
Інструкція щодо проведення тестування – документ, що встановлює порядок і організацію тестування, які визначаються використовуваною методикою, технічними й організаційними засобами і запланованими способами оброблення.
Інтерпретація результатів – системна процедура пояснення досліджуваних феноменів на основі теоретичної моделі і систематизації результатів якісного і кількісного аналізу дослідницького матеріалу.
Кількісний аналіз – сукупність процедур, методів опису і перетворення дослідницьких даних на основі використання математико-статистичного апарату.
Контент-аналіз – виявлення і дослідження характеристик інформації, які містять тексти і мовні повідомлення.
Модератор – комплексна характеристика контингенту досліджуваних (вік, стать, регіон тощо).
Надійність методики – характеристика методики, що відображає точність психодіагностичних вимірів, а також стійкість результатів тесту щодо
впливу сторонніх факторів.
Операціоналізація – обов’язкове врахування процедур, прийомів і методів, які переконують у існуванні описаного явища, яке називає запроваджуване нове наукове поняття.
Репрезентативність – ступінь відповідності вибіркових показників генеральним параметрам.
Субтест – підмножина завдань тесту, що передбачає незалежне оброблення результатів тестування і дає змогу розв’язувати специфічні часткові завдання тестування.
Тест – сукупність стандартизованих, стимулюючих певну форму активності, іноді обмежених часовими межами завдань і запитань, результати яких піддаються кількісному і якісному оцінюванню і дають змогу встановити індивідуально-психологічні відмінності особистості.
Шкала – впорядкована сукупність дійсних чисел (індексів), що відповідають ряду можливих значень вимірюваної величини.
Шкалювання – моделювання явищ за допомогою числових систем, спосіб організації у вимірювальних шкалах даних досліджень, аналізу об’єктивної інформації; метод розв’язання комплексу питань, пов’язаних з виставленням кожному досліджуваному тестового бала за єдиною шкалою незалежно від того, в якій групі і над яким варіантом тесту він працював.
Діагностичний метод – спосіб дослідження, що дає змогу отримувати точні кількісні і якісні характеристики досліджуваних індивідуально-психічних властивостей особистості з дотриманням основних вимог розроблення і використання діагностичних методик – норми, надійності та валідності.
Особистісні питальники – питальники, спрямовані на вимірювання різноманітних особливостей особистості.
Проективні методики – сукупність методик, спрямованих на дослідження особистості людини через її реагування будь-яким способом на неструктуровані або неоднозначні об’єкти і ситуації.
Якісний аналіз результатів – сукупність процедур і методів опису дослідницьких даних на основі теоретичних умовиводів і узагальнень, індивідуального досвіду, інтуїції, методів логічного висновку.
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Вступ до психодіагностики
Тема 1. Загальні засади психодіагностики як науки та дисципліни
Історія зародження психодіагностики як науки. Основні історичні етапи становлення психодіагностики. Донаукове використання психодіагностичних процедур. Розвиток психодіагностики у ХІХ-ХХ ст. Актуальні проблеми та перспективи розвитку психодіагностики. Тестологія. Розробка теоретичних основ та соціокультурних аспектів психодіагностики. Комп’ютеризація психодіагностики.
Психодіагностика як наука. Психодіагностика як теоретична дисципліна та практична діяльність. Предмет, завдання психодіагностики. Психодіагностичне дослідження та обстеження. Галузі застосування знань з психодіагностики.
Література: 1, 2, 4, 5, 9, 10, 12, 15, 17, 18, 20, 21, 24, 27, 28.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Психометричні основи психодіагностики
Тема 2. Психодіагностичні та психометричні процедури
Сутність основних ознак і категорій психодіагностики. Психологічний діагноз. Психодіагностичний процес. Психодіагностична ситуація. Рівні діагностичних висновків. Психометрія (психометрика). Загальна і диференційна психометрія. Проблема вимірювання у психодіагностиці. Види вимірювання. Процедури вимірювання. Шкалювання. Вимірювальна шкала та її типи. Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал.
Література: 1-5, 9, 10, 12, 15-18, 20, 24, 28.
Тема 3. Психометрія в структурі психодіагностичних методів
Технологія, вимоги, стратегії та етапи конструювання діагностичного інструментарію. Адаптація діагностичного інструментарію. Психометричні вимоги до вимірювального інструментарію. Валідність та її види (очевидна, змістова, емпірична, конструктивна, конвергентна, критеріальні, поточна, прогностична, дискримінативна). Особливості визначення та перевірки валідності. Надійність та її види (ретестова, еквівалентна). Коефіцієнт надійності. Вірогідність (достовірність), стандартизованість та норми показників психодіагностичного інструментарію. Репрезентативність вибірки стандартизації.
Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях. Оцінювання розподілу емпіричних даних. Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних.
Література: 1-5, 9, 10, 12, 15-18, 20, 24, 28.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Типології діагностичних методів та методик
Тема 4. Загальна характеристика експериментальних та неекспериментальних методів
Поняття «метод». Багатовимірні типології психодіагностичних методів за С.Л.Рубінштейном, Б.Г.Ананьєвим, В.М.Дружиніним, В.Ф.Моргуном. Типи та класифікації психодіагностичних методів. Операціональна класифікація методів психодіагностики. Класифікація методів психодіагностики за ступенем впливу психодіагноста на результати дослідження. Загальна характеристика методів психодіагностики. Формалізовані та малоформалізовані методи. Метод зрізів. Лонгитюдний метод. Біографічний метод. Метод аналізу продуктів діяльності. Контент-аналіз. Герменевтичний метод. Експеримент та його різновиди. Обсерваційні методи (спостереження, самоспостереження). Вербально-комунікативні методи (бесіда, різновиди опитування). Метод соціометрії. Метод експертних оцінок.
Література: 1, 2, 4, 5, 9, 10, 12, 15, 17, 18, 20, 21, 24, 28.