Дприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6

Вид материалаДокументы

Содержание


Основні терміни дисципліни
Аутогенне тренування –
Поведінка агресивна
Психічна хвороба
План практичних занять.
Змістовий модуль 2
Змістовий модуль 3
Завдання для індивідуальної роботи
Список рекомендованої літератури до дисципліни
Питання для підготовки до заліку
Основними формами роботи
Основними формами контролю
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26



* Індивідуальна робота не планується розкладом занять

** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми


ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ


Аутизм – крайня форма психологічного відчуження, яка виражається у відсторенні індивіду від контактів з оточуючою дійсністю та занурення в світ власних переживань

Аутогенне тренування – психотерапевтичний метод лікування, який передбачає навчання клієнтів м’язової релаксації, самонавіюванню, розвитку концентрації уваги та сили уяви , вміння контролювати мимовільну розумову активність з метою підвищення ефективності значимої для суб’єкта діяльності.

Індивідуально-специфічний вплив - форма персоналізації, яка здійснюється завдяки трансляції індивідом іншим людям своїх особистісних характеристик у вигляді незасвоєних ще ними зразків особистісної активності.

Негативізм – немотивована поведінка суб’єкта , яка проявляється в діях та намірах протилежним вимогам та очікуванням інших індивідів або соціальних груп.

Поведінка агресивна - специфічна форма дій людини , яка характеризується демонстрацією в силі або застосуванні сили по відношенню до іншої людини або групи осіб, яким суб’єкт намагається нанести шкоду.

Психічна хвороба – захворювання людини з обов’язковим і переважним ураженням головного мозку і його функцій (психічної діяльності).

Психотерапія групова - використання закономірностей міжособистісної взаємодії в групі для лікування та досягнення фізичного та психологічного благополуччя людини .

Психотехніка - - галузь психології, яка вивчає проблеми практичної діяльності людей в окремому прикладному аспекті.

Спілкування – форма активності людини, результатом якої є не перетворена навколишня дійсність – матеріальний чи ідеальний предмет (як у діяльності), а відношення (стосунки) з іншою людиною чи іншими людьми. Категорія спілкування охоплює відношення “суб’єкт-об’єкт”.


ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1


Тема 1. Психотерапія як метод надання професійної допомоги психологічними засобами

Самостійна робота – 4 години

Завдання:

1. Скласти правила створення композиції тренінгової групи.

2. Проаналізувати значення ігор Е.Берна в психології людини.


Практичне заняття – 4 години

Завдання:

1. Охарактеризувати методи надання професійної психологічної допомоги.

2. Провести порівняльний аналіз групової та індивідуальної психотерапії.

3. Описати етапи роботи психотерапевта з групою.

4. Підібрати методологічну орієнтацію та соціальну спрямованість терапевтичного впливу в окремій ситуації клієнта.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 1,2,6,20,23,25,29,30.

Додаткова література:

Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. / Пер. с англ. – СПб., 1992.

Тема 2. Тренінг вмінь як біхевіористична терапевтична модель.

Самостійна робота – 4 години

Завдання:

1. Ознайомитися з особливостями надання психотерапевтичної допомоги при прояві сором’язливості.

Практичне заняття – 4 години

Завдання:

1. Описати учбову модель психотерапії вмінь.

2. Розробити модель тренінгу репрезентативної поведінки.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни:8,16,19,28,31,34.

Додаткова література:

1. Грецов А. Тренинг общения для подростков. – СПб: Питер, 2008. – 160с.

2. Горбушина О. Психологический тренинг. Секреты поведения. – Питер-Пресс, 2008. – 192с


Тема 3. Терапія творчим самовираженням

Самостійна робота – 4 години

Завдання:

1. Ознайомитися з методами арт-терапії.


Практичне заняття – 4 години

Завдання:

1. Описати особливості застосування терапії творчим самовираженням.

2. Запропонувати психотерапевтичні техніки для окремих випадків:
  • для соціально доступного виходу агресії;
  • для полегшення процесу лікування;
  • для отримання діагностичного та інтерпритаційного матеріалу;
  • для вираження прихованих почуттів та думок;
  • для досягнення взаєморозуміння;
  • для підвищення самооцінки.

3. Провести оцінювання результативності змін клієнта.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 3,4,21.

Додаткова література:

1. Вилюнас В. Психология эмоций. Хрестоматия. – СПб: Питер, 2008. – 496с.

2. Грачева Л.В. Тренинг внутренней свободы. Актуализация творческого потенциала. – СПб.: Речь, 2003.

3. Практикум по арт-терапии. Под ред. А.И.Копытина. – М., 2000.


Тема 4. Позитивна психотерапія: теорія та метод


Самостійна робота – 4 години

Завдання:

1. Ознайомитися з ідеями позитивної психотерапії Номана Піла ( США).


Практичне заняття – 4 години

Завдання:

1. Описати типи позитивної та негативної поведінки клієнтів .

2. Провести розгляд негативних суджень клієнтів в окремих випадках.

3. За запропонованою схемою позитивної терапії Н. Пезешкіана ( п’ять сходинок позитивнох психотерапії) та з використанням спеціальних психотехнік допомогти клієнту перевести думки з негативних в позитивні .

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 12,13,14,28,33,37.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Тема 5. Сімейна психотерапія при алкоголізмі та наркоманії.

Самостійна робота – 4 години

Завдання:

1. Ознайомитися з досвідом надання психотерапевтичної допомоги за програмою « 12 кроків»


Практичне заняття – 6 годин

Завдання:

1. Охарактеризувати сімейну психотерапію та представити комплекс психотерапевтичних прийомів.

2. Описати етапи сімейної психотерапії ( діагностичний, ліквідація сімейного конфлікту, реконструктивний, підтримуючий).

3. Представити модель психотерапії сім’ям при прояві алкоголізму та наркоманії.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 11,15,24.

Додаткова література:

1. Чалдини Р. Психология влияния., 4-е изд. – СПб: Питер, 2008. – 288с.


Тема 6. Сімейна психотерапія при соматичних та психічних захворюваннях

Самостійна робота – 6 годин

Завдання:

1. Ознайомитися про особливості проведення психотерапії в госпітальних умовах.

2. Проаналізувати типи переживання хвороби в залежності від особистісних особливостей.

3. Проаналізувати особливості роботи психолога медичного закладу з підлітками: недовіра до лікарів похилого віку, висока цінність зовнішньої краси і сексуальної привабливості, максималізм оцінок, схильність до демонстративних суїцидів.

4. Проаналізувати особливості роботи психолога медичного закладу з пацієнтами похилого віку: втрата самостійності, зниження працездатності, страх смерті і безпомічності.

Практичне заняття – 4 години

Завдання:

1. Запропонувати тренінгові техніки для надання психотерапевтичної допомоги соматичним хворим.

2. Розробити психотренінг для хворих малопрогредієнтною шизофренією.

3. Проаналізувати критерії оцінки зміни особистості в хворобі: зміни мотивів діяльності, звуження кола відносин, зниження критичності і самоконтролю.

4. Розробити та запропонувати концепцію психологічної допомоги неврологічним та соматичним хворим.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни:17,24,37.


Тема 7. Сімейна психотерапія при виражених акцентуаціях у підлітків.


Самостійна робота – 6 годин

Завдання:

1. Підготувати реферативне повідомлення: Акселерація і інфантилізм підлітків.

2. Ознайомитися з сімейною системною психотерапією.

Практичне заняття – 6 годин

Завдання:

1. Описати типові ситуації проблем підліткового віку, які вимагають корекції.

2.. Провести тренінгові вправи на розвиток почуття контролю словесної агресії, вміння відповідати на каверзні запитання, критику, особисті напади у підлітків.

3. Розробити тренінг психокорекції негативних поведінкових проявів у підлітків в умовах часткової батьківської депривації.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни:17,24.

Додаткова література:

1.Ложкин Г.В., Повьякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учеб. пособие – 2-е изд. – К.: МАУП, 2002. – 256с.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3


Тема 8. Дитяча психотерапія при порушенні спілкування.

Самостійна робота – 6 години

Завдання:

1. Скласти таблицю проявів невербальних та вербальних засобів спілкування у дітей.

Практичне заняття – 4 години

Завдання:

1. Описати етіопатогенетичні фактори дітей з проблемами в спілкуванні.

2. Скласти схему психотерапевтичної орієнтувальної діагностики дитини (ситуативні проблеми, когнітивні та поведінкові проблеми, емоційні порушення, порушення в розвитку, біологічні відхилення).

3. Представити модель психотерапії для аутичних дітей Марти Велш (Холдинг-терапії).

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 5,9,10,26,32.

Додаткова література:

1. Лабунская В.А. Невербальное поведение. – Ростов-на-Дону, 1996. – 135с.

2. Анн Л. Психологический тренинг с подростками. – СПб.: Питер, 2003.


Тема 9. Дитяча психотерапія при проблемній поведінці.

Самостійна робота – 6 годин

Завдання:

1. Ознайомитися з методами контролю гніву ( за А.Гольдштейном).


Практичне заняття – 6 годин

Завдання:

1.Описати особливості прояву агресивної поведінки дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

2. Розробити тренінги подолання агресивних форм поведінки у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

3. Описати особливості надання психологічної допомоги підліткам в кризових станах.

4. Дати характеристику поведінковим проявам у підлітків («філософська інтоксикація», криза втрати сенсу буття, афективно-шокові реакції).

5.Оцінити ефективність змін клієнта-дитини в ході психотерапії.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 7,18,27.


Тема 10. Дитяча психотерапія при розладах мотиваційно-емоційної сфери.

Самостійна робота – 4 години

Завдання:

1. Тренінг причинної та внутрішньої мотивації для школярів.


Практичне заняття – 6 годин

Завдання:

1. Описати типові прояви дитячого травматичного досвіду.

2. Запропонувати психотехніки подолання емоційних розладів у дітей

(робота з піском, глиною, з розповідями, отримання сенсорного досвіду тощо).

3. Провести психотренінг подолання проявів ліні у дітей в процесі навчання.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 7,10,22,35,38.

Додаткова література:

1. Аверин А.В. Психология детей и подростков. – СПб., 1998.

2. Гринберг Д.С. Управление стрессом: 7-е издание. – СПб.: Питер, 2002.

3. Маслоу А.Г. Мотивация и личность / Перев. с англ. Татлыбаевой А.М. –

СПб., 2001.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

(до всіх змістових модулів)

1. Надати консультації студентам, що за результатами поточного контролю навчальних досягнень потребують допомоги у засвоєнні знань, умінь та навичок, передбачених змістом дисципліни.

2. Надати допомогу у проведення психотерапевтичних занять на базі практики ( в установах, організаціях).


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ

Підручники, посібники:

1. Александров А.А. Интегративная психотерапия. – СПб.: Питер, 2009.

2. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. – К., 2007

3. Бурно М.Е. Терапия творческим самовыражением. – М., 2006.

4. Гледдинг С. Психологическое консультирование. – 4-е изд. – СПб.: Питер, 2002.

5. Забрамная С.Д. Ваш ребенок учится во вспомагательной школе. – М., 1993.

6. Кан Майкл. Между психотерапевтом и клиентом: новые взаимоотношения. – СПб.: Питер, 1997.

7. Кэмпбелл Р. Как справляться с гневом ребенка. – СПб.: Мирт, 1997.

8. Кови С. Семь навыков высокоэффективных людей. / Пер с англ. – М.: Вече-Персей-АСТ, 1997.

9. Коррекционное обучение как основа личностного развития аномальных дошкольников. / Под ред. Л.П.Носковой. – М., 1989.

10. Кряжнева Н.Л. Развитие эмоционального мира детей. – Ярославль, 2009.

11. Куртышева М. А. Как сохранить психологическое здоровье семьи (Практическая психология). – М., 2006.

12. Макаров В.В. Психотерапия нового века. – М., 2001.

13. Методы современной психотерапии: Учебное пособие / Сост. Л.М. Кроль, Е.А. Пуртова. – М.: Не­зави­симая фир­ма “Класс”, 2000.

14. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. – СПб.6 Питер, 2000.

15. Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия. – М., 1996.

16. Психотерапевтическая энциклопедия. / Под ред. Б.Д.Карвасарского. – СПб.: Питер, 1998.

17. Психотерапия: Учебник. 2-е изд. / Под ред. Б.Д. Карвасарского. – СПб.: Питер, 2002.

18. Прихожан А.М., Толстых Н.Н. Психология сиротства. 3-е изд. – СПб.: Питер, 2007.

19. Рейноутер Дж. Как стать собственным психотерапевтом. – К., 1996.

20. Роджерс К.Р. Консультирование и психотерапия. Новейшие подходы в области практической работы. – М.: ЭКСМО-Пресс, 1999.

21. Рудестам К. Групповая психотерапия. – СПб, 1998.

22. Спиваковская А.С. Профилактика детских неврозов. – М., 1988.

23. Торн К., Маккей Д. Тренинг. Настольная книга тренера. 2-е изд. – СПб: Питер, 2008.

24. Эйдемиллер З.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. – СПб., 1994.

25. Ялом Ирвин. Теория и практика групповой психотерапии. – СПб, 2000.


Монографії, збірники, статті:

26. Дети с нарушением общения (ранний детский аутизм). / Под ред. К.С.Лебединской. – М., 1989.

27. Зимбардо Ф. Застенчивость. – СПб.: Питер, 1995.

28. Морли Ст., Шефферд Дж., Спенс С. Методы когнитивной терапии в тренинге социальных навыков. – СПб., 2006.

29. Перлз Ф. Опыты психологии самопознания. – М., 1993.

30. Робер М. А., Тильман Ф. Психология индивида и группы. – М., 1988.

31. Рудестам К. Групповая психотерапия. – М., 1990.

32. Фадеева Е.И. Лабиринты общения: Учебно-методическое пособие. – М.: ЦГЛ, 2003.

33. Федоров А.П. Когнитивно-поведенческая психотерапия. – СПб.: Питер, 2002.

34. Фейдимен Дж., Фрейгер Р. Личность и личностный рост. – М., 2006.

35. Френкин Р. Мотивация поведения. – СПб.: Питер, 2003.

36. Хайгл-Эверс А., Хайгл Ф., Отт Ю., Рюгер У. Базисное руководство по психотерапии. – СПб.: „Восточно-Европейский Институт Психоанализа” совместно с изд. „Речь”, 2002.

37. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. – М., 1993.

38. Эверли Дж., Розенфельд Р. Стресс: природа и лечение. – М., 2007.


ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Методи надання професійної психологічної допомоги.

2. Порівняльний аналіз групової та індивідуальної психотерапії.

3. Етапи роботи психотерапевта з групою.

4. Методологічна орієнтація та соціальну спрямованість терапевтичного впливу в окремій ситуації клієнта .

5. Особливості надання психотерапевтичної допомоги при прояві сором’язливості.

6. Модель психотерапії вмінь.

7. Модель тренінгу репрезентативної поведінки.

8. Методи арт-терапії.

9. Особливості застосування терапії творчим самовираження.

10. Психотерапевтичні техніки для соціально доступного виходу агресії.

11. Психотерапевтичні техніки для полегшення процесу лікування.

12.Психотерапевтичні техніки для отримання діагностичного та інтерпритаційного матеріалу.

13. Психотерапевтичні техніки для вираження прихованих почуттів та думок. 14. Психотерапевтичні техніки для досягнення взаєморозуміння.

15. Психотерапевтичні техніки для підвищення самооцінки.

16. Оцінювання результативності змін клієнта.

17. Ідеї когнітивної терапії Бекка.

18. Типи емоційної поведінки клієнтів (за Еллісом)

19. Ірраціональні судження клієнтів в окремих випадках.

20.Психотехніки допомоги клієнту при переведенні думок з негативних в позитивні .

21. Досвід надання психотерапевтичної допомоги за програмою « 12 кроків».

22. Сімейна психотерапія та комплекс психотерапевтичних прийомів.

23. Етапи сімейної психотерапії (діагностичний, ліквідація сімейного конфлікту, реконструктивний, підтримуючий).

24. Модель психотерапії Боуена.

25. Сімейна психотерапія при алкоголізмі.

26. Сімейна психотерапія при наркоманії.

27. Особливості проведення психотерапії в госпітальних умовах.

28. Типи переживання хвороби в залежності від особистісних особливостей.

29. Особливості роботи психолога медичного закладу з підлітками: недовіра до лікарів похилого віку, висока цінність зовнішньої краси і сексуальної привабливості, максималізм оцінок, схильність до демонстративним суїцидам.

30. Особливості роботи психолога медичного закладу з пацієнтами похилого віку: втрата самостійності, зниження працездатності, страх смерті і безпомічності.

31. Тренінгові програми для надання психотерапевтичної допомоги соматичним хворим.

32. Психотренінг для хворих малопрогредієнтною шизофренією.

33. Критерії оцінки зміни особистості в хворобі: зміни мотивів діяльності, звуження кола відношень, зниження критичності і самоконтролю.

34. Концепція психологічної допомоги неврологічним та соматичним хворим. 35. Акселерація і інфантилізм підлітків.

36. Сімейною системна психотерапія.

37. Типові ситуації проблем підліткового віку, які вимагають корекції.

38. Тренінгові вправи на розвиток почуття контролю словесної агресії,

39. Тренінгові вправи на розвиток почуття вміння відповідати на каверзні запитання, критику.

40. Тренінг психокорекції негативних поведінкових проявів у підлітків в умовах часткової батьківської депривації.

41. Типи переживання хвороби в залежності від особистісних особливостей.

42. Модель «внутрішньої картини хвороби».

43. Модель «внутрішньої картини здоров’я».

44. Особливості психології хворого в залежності від віку.

45. Ігри Е.Берна в психології хворого.

46. Основні види психологічної допомоги хворим.

47. Концепція психологічної допомоги неврологічним, психічним та соматичним хворим.

48. Закономірності зміни особистості хворої людини.

49. Програма психологічного супроводу хронічно або смертельно хворого.

50. Правила створення композиції тренінгової групи.

51. Значення ігор Е.Берна в психології людини.

52. Прояви невербальних та вербальних засобів спілкування у дітей.

53. Етіопатогенетичні фактори дітей з проблемами в спілкуванні.

54. Схема психотерапевтичної орієнтувальної діагностики дитини (ситуативні проблеми, когнітивні та поведінкові проблеми, емоційні порушення, порушення в розвитку, біологічні відхилення).

55. Модель психотерапії для аутичних дітей Марти Велш ( Холдинг-терапії). 56. Методи контролю гніву (за А.Гольдштейном).

57. Особливості прояву агресивної поведінки дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

58. Тренінги подолання агресивних форм поведінки у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

59. Особливості надання психологічної допомоги підліткам в кризових станах.

60. Поведінкові прояви у підлітків («філософська інтоксикація», криза втрати сенсу буття, афективно-шокові реакції).


ПСИХОДІАГНОСТИКА


Навчальна дисципліна «Психодіагностика» орієнтована на ознайомлення студентів з кількісними та якісними процедурами виявлення психологічних особливостей людини. Її теоретичними основами є загальна, вікова, диференційна, експериментальна, соціальна психологія, психофізіологія, а методичними засобами – конкретні прийоми вивчення індивідуально-психологічних особливостей особистості, способи обробки та інтерпретації отриманих даних.

Метою дисципліни є формування у студентів системи знань про методологію психодіагностики; закладення теоретичного підґрунтя професійного використання психометричних методів; навчання студентів самостійного проведення психодіагностичних обстежень за допомогою основних методик сучасної психодіагностики, інтерпретування отриманих емпіричних даних з урахуванням знань з інших навчальних дисциплін.

У результаті вивчення курсу студенти повинні з н а т и:

- предмет, завдання психодіагностики, її історичний розвиток і зв’язок з іншими галузями психології;

- напрями психодіагностичних досліджень, можливості і сфери практичного застосування психодіагностичних знань;

- загальну методологію та основні методи роботи психолога-діагноста;

- можливості та обмеження найбільш відомих психодіагностичних методик;

- правила проведення психодіагностичного дослідження;

- способи обробки, аналізу та інтерпретації результатів психодіагностичного дослідження.

в м і т и:

- планувати психодіагностичне дослідження;

- формулювати науковий апарат психодіагностичного дослідження стосовно певного психологічного явища;

- оцінювати психометричні параметри вимірювального інструментарію;

- обирати валідні, надійні методи і прийоми дослідження;

- обирати і застосовувати психодіагностичні методики у відповідності до предмета дослідження;

- опрацьовувати результати власних досліджень, адекватно, об’єктивно інтерпретувати і узагальнювати їх з метою постановки психологічного діагнозу залежно від конкретного завдання;

- наочно представляти результати дослідження;

- надавати психологічні характеристики, портрети окремих осіб і груп;

- складати альтернативні інтерпретації на основі комп’ютерної діагностики;

- робити прогнози і виробляти рекомендації психолога-діагноста;

- кваліфіковано надавати психологічну допомогу.

Основними формами роботи в процесі вивчення дисципліни є лекції, семінарські та практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота з викладачем (у формі індивідуальних консультацій), підготовка курсової роботи.

На лекційних заняттях студенти засвоюють знання з тем, визначених навчальною програмою дисципліни. Семінарських заняття проводяться за вузловими розділами дисципліни, що вивчається, під час яких студенти закріплюють, розширюють, поглиблюють, узагальнюють та систематизують знання, отримані на лекційних заняттях. Практичні заняття призначені для організації детального розгляду окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формування вмінь і навичок їх практичного застосування. Самостійна робота студентів включає повторення лекційного матеріалу, підготовку до семінарських і практичних занять. Індивідуальна робота зі студентами проводиться у формі індивідуальних консультацій в позанавчальний час і передбачає надання допомоги студентам, що мають труднощі у вивченні дисципліни.

Студенти обов’язково мають скласти словничок основних термінів та понять психодіагностики, зібрати та оформити папку з основними психодіагностичними методиками, фіксувати в робочому зошиті результати їх застосування та узагальнити їх у формі психологічної самохарактеристики.

Основними формами контролю за процесом та результатами засвоєння програмного матеріалу є поточний модульний контроль успішності, оцінка участі у семінарських та практичних заняттях, екзамен, захист курсової роботи.

Підготовка курсової роботи здійснюється під керівництвом викладача за спеціально розробленими на кафедрі вимогами. Знання та уміння, отримані при вивченні психодіагностики, використовуються при підготовці бакалаврських робіт.