Відомості про

Вид материала

Документы

Содержание Хід заняття Основна функція термінологічної лексики номінативна Розмовна лексика використовуються Отже, стилістично маркована лексика може вживатися і в інших функціональних стилях мовлення. Які з поданих слів та зворотів можна Скласти розповідь у художньому стилі на Хід заняття 10. Подумайте над лексичним значенням слів визирають 11. Користуючись словником, поясніть смислові відтінки та емоційне забарвлення синонімів: йти, дибати, сунути, чесати, швендяти, Пояснення вчителя. До неї переважно належить Емоційне звучання деяких слів досягається за допомогою Творче конструювання. Порівняти назви будівель Скласти два описи зовнішності людини V. Підсумок заняття. Хід заняття Лінгвістична задача (робота в групах). Відповіді груп. Гра « Хто більше». ... Полное содержание

Подобный материал:

• Інформаційно-довідкові ресурси, 20.13kb.
• Муровомокуриловецький р-н, Вінницька обл, 2723.63kb.
• Відомості Верховної Ради України. 1999. №29 (23. 07. 99). Ст. 238. Про банки І банківську, 9.02kb.
• І. Загальні відомості про хвору дитину (praefatio), 518.46kb.
• Закон України "Про інформацію", 24.49kb.
• План загальні історичні відомості про розвиток малярства на склі, зокрема на Гуцульщині., 207.25kb.
• Відомості Верховної Ради України (ввр), 2007, n 31, ст. 402 ) Верховна Рада України, 48.02kb.
• Про суспільно-політичну ситуацію у лютому 2012 року, 119.31kb.
• Рішенням Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 р. N 22-рп/2010 закон, 311.87kb.
• Зміст навчальної програми з вищої математики для студентів 1 курсу фармацевтичного, 32.69kb.

Тема. Розширення меж використання лексики, співвідносної з певними стилями

Мета. Простежити особливості функціонування лексики, співвідносної з певними стилями, вчити виправляти мовні помилки, правильно, доречно використовувати слова, словосполучення відповідно до стилю мовлення;формувати мовне чуття учнів, розвивати їх мислення, зв’язне мовлення, виховувати інтерес до вивчення рідної мови, культуру спілкування

Хід заняття

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети заняття.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

• Пояснення вчителя.
  

Іноді лексика, співвідносна з певними стилями, може вживатися в інших стилях. Наприклад, місце про­фесійно-виробничої лексики — в мові творів на виробничу тема­тику, спеціальної наукової термінології — в наукових статтях, розвідках, монографіях, суспільно-політичної термінології—у мо­ві публіцистичних творів. Професійно-виробнича, суспільно-по­літична, наукова лексика вживається і в художній літературі, хоч, звичайно, лише тоді, коли її використання зумовлюється змістом твору, його ідейним спрямуванням. Так, у художніх тво­рах на виробничу тематику цілком доречна професійно-виробни­ча лексика й технічна термінологія: „А зараз чи не міг би він, Баглай, до мартена стати? Бо саме нові конвертори за­пускають, декого довелось туди перевести, а там, біля тієї стале­плавильної груші, звісно, ще складніше: там проби не візьмеш, н горловину печі не заглянеш, додавай у плавку руду або лом на спій смак, як підкаже тобі твоя сталеварська інтуїція... Не кожен це зуміє” (О. Гончар).

У творах, присвячених художньому осмисленню наукових проблем, в оповіданнях, повістях і романах з життя вчених чи наукових установ, письменник, природно, не може обійтись без спеціальної наукової термінології і використовує її як один з важливих стилістично-виразових засобів художньої мови. Ілюструвати вживання наукової й технічної термінологічної лексики в мові художньої літератури може такий приклад із твору Н. Ри­бака „Час сподівань і звершень”: „Майбутня атомна електро­станція уявлялася йому за такою схемою: тепло, потрібне для виготовлення пари, яка рухатиме турбіну, створюватиметься в урановому реакторі. Стрижні урану будуть встромлені в спеці­альні канали з товщі графіту. Графіт або важка вода найкращі загальмовники нейтронів. Потрібно буде сконструювати прилад для активного управління швидкості реакції. Його можна буде здійснювати за допомогою спеціальних стрижнів з кадмію. Мезенцев пропонував для цієї мети бористу сталь. І кадмій, і бориста сталь мали властивість поглинати найбільше нейтрони. Це вже стало доведеним після серії дослідів, проведених у лабора­торії Мезенцева...

Книжна лексика активно використовується звичайно в функ­ціональних стилях писемного вияву літературної мови — науко­вому, публіцистичному, офіційно-діловому та стилях художньої літератури. Однак вона властива й тим стильовим різновидам усного літературного мовлення, що тематично й структурно збли­жуються із стилями мовлення писемного, зокрема наукова лек­сика цілком природна в таких різновидах усного монологічного мовлення, як лекція, наукова доповідь, виступ у наукових диску­сіях; суспільно-політична, виступах на різних зборах, нара­дах, з'їздах, конгресах, присвячених політичним і громадським проблемам; професійно-виробнича лексика поши­рена у виступах на інструктивних нарадах, що проводяться на заводах, фабриках, інших виробничих об'єднаннях; офіційно-ділова лексика властива мові виступів на аналогічних нарадах, що відбуваються в адміністративних уста­новах тощо. Вживання книжної лексики звичайне й у діалогічно­му літературному мовленні на наукові, виробничо-технічні, офі­ційно-ділові та ін. теми.

Основна функція термінологічної лексики номінативна, терміни називають спеці­альні поняття з різних галузей людських знань. У цій функції во­ни завжди виступають у науковому, публіцистичному, професійно- виробничому й діловому стилях. Проте термінологічні слова можуть вживатися й поза цими стилями, їх досить часто використовують, і в мові сучасної художньої літератури, в якій вони, крім свого прямого номінативного значення, набувають і додаткових значень, а також експресивного чи емоційного забарвлення: „Ми тривожим стратосферу, Атомне ядро і сферу — О прекрасний час і неповторний час!” (П. Тичина); „Я твій атом, в твоїй я орбіті, і другої не треба мені” (В. Сосюра); „Хай тополі, немов захмелені, Вічно хиляться над долинами У законах дощів і зелені, 3 інтер­медіями перепелиними” (А. Малишко); „Синхрофазотрони ри­дають як леви”

(І. Драч).

У мові художньої літератури терміни можуть втрачати „свою стилістичну замкненість”, а використання термінологічних слів у ролі складових елементів тропів і художніх образів зумов­лює часткову чи й повну їх семантичну детермінологізацію.

Розмовна лексика використовуються, крім розмовно-побутового стилю, і в мові художньої літератури як один з її важливих компонентів, зок­рема в діалогах і описах побутових ситуацій, взагалі тоді, коли автор прагне надати мові свого твору розмовного забарвлення: „Він почав замикатись у собі, він робився відлюдьком” (О. Донченко); „Коли вже лає чоловіка, що він гульвіса і базіка, то вид­но— що за чоловік: одній прожити краще вік” (В. Швець); „З начальством Хома тримався гідно і був мастак побалакати” (О. Гончар); „О, вона б написала кривдникові такого листа, що чортам замакітрилось би!” (Ю. Яновський); „Прокопчук — шапка на потилиці, шинеля розстебнута, лупаті очі так і вигра­ють, так і химерять, щоб що-небудь збрехати”

(Г. Тютюнник); „Сон прилетів хуткий і здоровий” (О. Донченко).

Отже, стилістично маркована лексика може вживатися і в інших функціональних стилях мовлення.

• Репродуктивна бесіда.
  

• Чи доводилось вам зустрічати в текстах художнього
  

стилю просторічні слова, професіоналізми, терміни?

• З якою метою, на вашу думку, автори художніх
  

творів їх вживають?

ІV. Закріплення набутих знань, формування вмінь і навичок.

• Перепишіть текст. До якого стилю мовлення
  

він належить? Підкресліть слова, що належать до стилістично маркованої лексики. До якої групи слів вони належать: просторічні, терміни, професіоналізми тощо? З якою метою автор їх вживає?

Піфагорові штани – назва, по-перше, вульгарна, а по-друге, вона не відповідає дійсному стану речей.

Бо хто, скажімо, може пошити штани з катета чи гіпотенузи? В усякому разі, матерії на штани треба приблизно один метр. Піфагорові штани, само собою зрозуміло, зовсім не штани, а геометрична теорема, що її винайшов великий грецький математик Піфагор, чим він (Піфагор) найбільше уславився перед людством (Остап Вишня).

• Які з поданих слів та зворотів можна
  

використати у розмові з товаришем, а які – у ділових паперах? З’ясуйте значення виділених слів. Спробуйте скласти з ними зв’язне висловлювання у художньому стилі.

Ухвалили, було б класно, адміністрація повідомляє, вказати на недоліки, прикол, комісія в складі, прошу Вашого дозволу, інструкція, як хочеш, статут, доводжу до Вашого відома, резолюція, закон, чуєш, потусуємось.

• Гра „Редактор”. Відредагувати речення. Чим
  

викликані наявні в них помилки.

1. У Франції розроблено самий надійний у світі
   

атомний реактор.

2. Я добре відношуся до людей з високим рівнем
   

культури.

3. Згідно наказу наша комісія розпочне свою роботу в
   

липні.

4. Збори активу громадських організацій було
   

відкладено до слідуючого місяця.

5. Хочеться подякувати Івана Петровича за сумлінно
   

підготовлену доповідь.

6. Не всі учасники наукової конференції під час
   

виступу додержувались регламенту.

7. З цього приводу я хочу добавити ще кілька слів.
   
8. Підписка на газети і журнали закінчилась дві неділі
   

тому назад.

9. Тут умісно сказати, що Верховна Рада одобрила цю
   

пропозицію.

• Прочитати текст, чи можна його вважати
  

діловим папером? Якщо так, то яким саме? Чим зумовлені помилки у його оформленні? Перебудуйте текст, вживаючи відповідну лексику.

Пропав шестикласник Андрій Петров.Особливі прикмети: капловухий, замазура, нечупара, ледацюга. Руки не миті, штани не попрасовані, у портфелі – жодного підручника. Драпанув з уроків у невідомому напрямку. Всіх, хто його бачив, просимо не хвилюватися і до нас його не приводити.

Директор школи

• Скласти розповідь у художньому стилі на
  

тему „ Моя мама (мій тато) на роботі”, використавши професійну лексику.

V. Підсумок заняття.


Т.І.Вербівська

Заняття № 31

Тема. Нейтральна та емоційно забарвлена лексика

Мета. Дати учням поняття про нейтральну та емоційно

забарвлену лексику, розповісти про її різновиди,

особливості творення та функціонування, вчити

розпізнавати емоційно нейтральну та емоційно забарвлену лексику, будувати власні висловлювання із використанням експресивної лексики; формувати мовне чуття учнів, розвивати їх мислення, зв’язне мовлення

Хід заняття

І. Оганізаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети заняття.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

• Спостереження над мовою. Спостереження
  

над текстом “Ранок у лісі” (уривок з казки “Хо” М.Коцюбинського)

Ліс ще дрімає в предранішній тиші... Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає, ...а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо – туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами...

На галявину вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слуха...

Аж ось ринуло від сходу ясне проміння, мов руки, простяглось до лісу, обняло його, засипало самоцвітами, золотими смугами впало на синю від роси траву на галявині, де гостро на тлі золотого світла випинається струнка постать сарни.

У цю величну хвилину тихо розгортаються кущі – і на галявину виходить Хо. Мов туман той, сива борода його м’якими хвилями спада аж до ніг, черкається росяної трави. З-під білих кострубатих брів, з глибоких западин визирають добрі й лукаві очі.

• Післятекстові завдання.
  

1. Визначте тему тексту.
   
2. Чи сподобався вам цей уривок з казки? Чим саме?
   
3. Що найбільше сподобалось?
   
4. Про що текст? Як описано (предмет, явище, дію)?
   
5. Які почуття викликає у вас опис ранку у лісі? Вони
   

увесь час були однаковими чи змінювалися? Як саме?

6. Знайдіть слова, за допомогою яких автор передає ці
   

почуття?

7. Яке слово, на вашу думку, листя чи листочки або
   

трава чи травиця більш емоційне?

8. Яке стилістичне забарвлення вносить слово
   

стрепенувся (Стрепенувся врешті ліс і собі заграв...) у текст?

9. Що спільного у словах вершечки, листочки,
   

травиці, мордочку?

10. Подумайте над лексичним значенням слів визирають (...З-під білих кострубатих брів, з глибоких западин визирають добрі й лукаві очі...), витріща (...Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі й немов порина ввесь у море лісових звуків...).

11. Користуючись словником, поясніть смислові відтінки та емоційне забарвлення синонімів: йти, дибати, сунути, чесати, швендяти, плестися. Знайдіть у словнику стилістичні позначки до них.

• Пояснення вчителя.
  

Експресивна лексика

Слова, що належать до стилістично забарвленої лексики, характеризуються насамперед наявністю чи відсутністю в них додаткового конотативного значення, тобто певних емоційних відтінків.

Більшість слів, навіть стилістично забарвлених, сприйма­ється без будь-яких емоцій. Це експресивно нейтральна лексика. Сюди належать слова, що позначають різні абстрактні по­няття (ідеал, істина, демократія, гуманізм, суспільство, буття, самовідданість, недоторканність, мислити, тотальний), слова з виробничо-професійної галузі (цех, електрозварювання, катод, ротор), терміни (катет, гіпотенуза, тангенс, синус), істо­ризми (бунчук, литаври, драгоман, ясир).

Але є частина слів, які самі по собі надають висловлюван­ню емоційного забарвлення, містять стилістично-оцінний відтінок. Це експресивно забарвлена лексика.

До неї переважно належить:

• книжна піднесена лексика: мисль, бентежність,
  

торжество, благоговіння, глава, страж, воїн, чадо, десниця, перст, достойний, волелюбний, незборимий;

• поетизми: легіт, відлуння, могуття, борня,
  

виднокрай, роз­май, блакить, ладо, дівчинонька, лебідонька, живодайний, легкокрилий, золототканий, осяйний, надхмарний, гожий, зоріти;

• розмовно-просторічна лексика: добряк, базіка,
  

гульвіса, мо­рока, панькатися, комизитися, приндитися, забрьоханий, підтоптаний, лупатий;

• вульгаризми: пика, морда, дурило, хамло.
  

Емоційно забарвленими часто є слова, що виступають як синоніми до слів, стилістично й емоційно нейтральних: кінь — шкапа, прибічник — поплічник, іти — шкандибати, говорити — базікати, товстий — дебелий.

Емоційність властива словам, що називають різні почуття — радість, гнів, горе, захоплення, огиду; виражають якісну оцін­ку предметів та явищ. Такі слова містять емоційний елемент уже у своєму лексичному значенні. Позитивне емоційне за­барвлення мають, наприклад, слова щастя, радість, жага, ко­хання, шана, рідний, любий, ніжний, чарівний, ласкавий, вабити, радіти, любити, кохати. Сумний настрій навіюють своїм лек­сичним значенням слова жаль, сум, журба, туга, розлука, відчай, розпач, сумний, журливий, розпачливий. Негативні емоції викликають лайливі слова й вульгаризми негідник, шкуродер, шахрай, ледащо, неотеса, пика, потвора, лихий, нікчемний, мер­зенний, осоружний, бридкий, гидкий, паскудний, брутальний. У літературнш мові лайливі й вульгарні слова використовуються рідко, надуживання ними справляє негативне враження про самого мовця, автора.

Є ціла низка слів, які мають помітний відтінок урочис­тості: вітчизна, батьківщина, велич, подвиг, провісник, побор­ник, визвольний, величний, вікопомний, доленосний, нездолан­ний. На урочистий лад налаштовують читача, як правило, старослов'янізми: глава, глашатай, пророк, благовісник, бла­гословенний, блаженний, благодатний, священний, праведний, достойний, златоглавий, благовістити, воздвигнуты, благого­війно. Щоправда, старослов'янізми часом можуть вживатися і в іронічному значенні: Аж потіють та товпляться, щоб то ближче стати коло самих: може вдарять або дулю дати благоволять (Т. Шевченко).

Нейтральні слова набувають позитивного чи негативного емоційного забарвлення, якщо їх вжито в переносному зна­ченні: Позирав щораз в віконце, чи не трапиться вона, його щастя, його сонце, його зіронька ясна (П. Грабовський). Якась собака винишпорила, що в листі друковане, і мене кличуть на пошту, щоб одкрити при мені листи (М. Коцюбинський). А соцький, він свиня пиката, нехай минає мою хату (М. Кропивницький).

Емоційне звучання деяких слів досягається за допомогою:

1. пестливих суфіксів –ик-, -ок-, очок-, - еньк-, -
   

есеньк-, -иц- тощо: матінка, матуся, таточко, татусь, сестриця, сеструня, дівчинонька, голубонька, зіронька, гайочок, миленький, ріднесенький;

2. згрубілих суфіксів –ищ-, -иськ-, -яг-, -юг-, -юр-
   

-юк-, - езн-, - ак- тощо : носище, бабище, хлопчисько, дівчись­ко, чолов 'яга, п 'янюга, басюра, багнюка, писака, старез­ний, грубезний.

Експресивна лексика може вживатися в усіх функціональ­них стилях літературної мови. Проте найчастіше вона використовується в художніх творах і публіцистиці, а також у роз­мовно-побутовій сфері. Експресивна лексика надає висловлю­ванню більшої виразності, образності, помітніше впливає на почуття співрозмовника, читача.

ІV. Закріплення набутих знань, формування вмінь і навичок.

• Прочитати текст, вибираючи з дужок потрібний
  

за змістом та емоційним забарвленням синонім. Аргументувати свій вибір. Дібрати заголовок. Який це текст за метою висловлювання?

І варіант

Перепели давали натхнений вечірній концерт. Я (йшов, ступав, крокував, чимчикував, шкандибав) серед замислених колосків жита, що (хилилися, гнулися, клонилися, никнули) з тихим шепотінням і (кланялися, вклонялися) землі, сонцю і людині. Мені не видно було кінця житнього лану, бо хліб (виріс, вимахав, піднявся, витягнувся) вище мого зросту, і я (думав, гадав, мислив, розмірковував, кумекав), що тут, серед цієї гущавини, можна заблудитись, як у джунглях

О. Копиленко

ІІ варіант

Василько в’їхав в ліс. (Величезні, гігантські, здорові) кострубаті дуби (грізно, похмуро, суворо) стояли в снігових ( заметах, кучугурах), їм було (байдуже, однаково), що (віяв, повівав, бурхав) холодний вітер, (ішов, падав) сніг. (Мокрий, вологий) сніг бив у лице Василькові, (заліплював, запорошував) очі, налазив за комір. Мишасті коні зовсім побіліли, обліплені снігом. Василько (згорнув, склав) руки в рукава, насунув на очі шапку й (похнюпив, схилив) голову, щоб хоч трохи (захиститись, затулитись) од холодного вітру та снігу. Він не (помітив, постеріг, побачив), що коні звернули з (шляху, путі, дороги) і (понеслися, помчали, побігли) праворуч.

М. Коцюбинський

• Творче конструювання. Записати вірш, добираючи з
  

дужок такі слова, які б забезпечили римування рядків. Яке емоційне забарвлення кожного дібраного вами слова?

Мрія

Як виросту – збудую (дім, будинок, хату).

На хаті колесо (приладнаю, приб’ю, прикріплю).

А там я поселю ( крилату, летючу, літаючу)

Лелечу, клекіт ну (родину, сім’ю, пару).

Нехай розводяться, (селяться, гніздяться)

По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях),

Нехай мені щоночі (здається, сниться, ввижається),

Що я літаю, наче (пташка, птиця, птах).

• Порівняти назви будівель: хата, дім, будинок,
  

хатина, кам’яниця, халупа, хмарочос, палац, вілла. Визначити, якими семантичними компонентами відрізняються ці слова; з’ясувати значення кожного з них. З чотирма скласти речення.

• Скласти два описи зовнішності людини так,
  

щоб один з них був з позитивною емоційною оцінкою, другий – з негативною, а третій – з нейтральною. Прослідкувати, завдяки яким мовним засобам вдалося досягти потрібного експресивно-оцінного ефекту.

V. Підсумок заняття.

Використана література

1. Горошкіна О. «Не бійтесь заглядати у
   

словник»//Дивослово. – 2000. - № 9. – с.33

2. ДонченкоТ. Мотивація забезпечення навчальної
   

діяльності на уроках української мови// Дивослово. - 2001. - № 7. – с.24

3. МироненкоТ. Формування образного мислення
   

учнів на уроках лексикології// Дивослово. - 2003. - № 1. – с.37

4. Сучана українська літературна мова. Лексика і
   

фразеологія/за.ред. І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973

5. Тищенко О.Українська мова професійного
   

спілкування// Дивослово. - 2004. - № 2. – с.55

6. ЮкалоВ. Структура спеціальної мови і
   

професійного спрямування// Дивослово. - 2005. - № 12. – с.43

7. www.novamova.cm.ua/217html
   

М.П.Книгиницька

Заняття № 32

Тема. Лексикологічний розбір

Мета. Повторити, закріпити і узагальнити здобуті на попередніх заняттях знання з розділу “Лексикологія”, удосконалювати навички практичного використання лексики, формувати загальнопізнавальні вміння, аналізувати групи слів за значенням, походженням і вживанням, розвивати логічне мислення, самостійність суджень, сприяти підвищенню мовної культури

Обладнання. Словники, картки із завданнями, технологічна картка “Послідовність лексикологічного розбору”

Хід заняття

І. Організаційний етап.

• Забезпечення емоційної готовності.
  

Стук у двері.

Королева (сумно). Діти, ви подорожували моєю країною, познайомилися з її жителями. Допоможіть мені навести лад у королівстві. Мої піддані перестали мене слухати, пересварилися і ніяк не можуть знайти шлях до своїх домівок.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

• Учитель . Допоможемо королеві країни
  

Лексикології навести лад? Тоді вперед, бо нас чекають непрості випробування. Я сподіваюсь, що ви з ними справитесь.

• Хто живе в країні Лексикології?
  

• Учитель. Так, дійсно, слова.
  

Ну щоб, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б'ється, ожива,

Як їх почує.

Т. Г. Шевченко

• Поясніть вислів. Як ви його розумієте?
  
• Поясніть лексичне значення слова «слово»
  
• Перевірте себе за словником. Яким? (В кружечку
  

пишу: слово.По ходу уроку складаємо схему).

• Скільки значень має «слово»? Наведіть приклад.
  
• Перевірте свої версії за словником.
  
• Сьогодні ми допоможемо королеві помирити
  

мешканців і відшукати їхні домівки.

ІІІ. Вправи на закріпленя та систематизацію знань.

• До багатозначних слів у гості завітали однозначні.
  

Знайдіть такі слова, випишіть. Складіть два речення з багатозначним словом .

Зелений, вільний, життєдайний; діяти, пікетувати, вичитувати; тихо, спроквола, круто; проектувати, замовляти, вестися; сприятливий, свіжий, вишневий.

• Учитель. Що за дивина? Стежка біжить і ховається в
  

траві. Невже вона від нас втече і сховається?

(Відповіді:пряме, переносне значення).

І варіант. Складіть речення зі словами: біжить, ховається в прямому значенні.

ІІ варіант. До поданих словосполучень дібрати такі, які містили б слова в переносному значенні

Золотий годинник, краяти хліб, заячий хвіст, говорить людина

• Учитель. Для чого вживаються слова в
  

переносному значенні? ( заповнюємо схему)

• Учитель. Молодці ! З першим завданням
  

справилися. До нас завітали гінці королеви і просять розсудити їх. Діти, познайомтесь з ними поближче і дізнайтесь про них якомога більше. А для цього об’єднаймось у групи.

• Лінгвістична задача (робота в групах).
  

Виберіть і запишіть ті речення, які стосуються вашого гостя ( гостя діти вибирають самі, витягуючи листки, на яких написано: Синоніми, Антоніми, Омоніми, Пароніми). Наведіть власні приклади.

1. Маленька праця краща за велике безділля.
   
2. На небі з’явився молодий місяць. Лютий – останній
   

місяць зими.

3. Розпочалася передвиборна кампанія. Я відпочивав у
   

компанії друзів.

4. Спіють яблука, зріє виноград, стигнуть сливи
   

золотисті.

І група

Підготуйте повідомлення про синоніми.

ІІ група

Підготуйте повідомлення про антоніми.Для прикладів підберіть прислів’я.

ІІІ група

Підготуйте повідомлення про омоніми.

ІV група

Підготуйте повідомлення про пароніми.

Відповіді груп.

( Починаємо будувати схему на дошці і на листках).

• Учитель. А ось іще одне випробування від наших
  

гостей.

• Творча хвилина (у групах). Чи можна зрозуміти
  

думку в поданих реченнях? Перебудуйте їх і запишіть так, щоб думка не сприймалась двозначно (речення записані на дошці).

1. Я побачила лисичку.
   
2. Оля першою помітила ключ.
   
3. Оленка торкнулася коси.
   
4. Ніде не було череди.
   

• Чим відрізняються омоніми від багатозначних
  

слів?

• Розподільний диктант. Випишіть омонімічні
  

словосполучення.

Сон цвіте. Сон сниться. Підошва гори. Підошва чобота. Тепла долоня. Тепле привітання. Географічний атлас. М’який атлас. Криничний журавель. Сірий журавель.

• Визначте лексичне значення слова «сон»,
  

однозначне воно чи багатозначне,чи має синоніми.Скористайтеся словником.

• Учитель. Ви справились із завданнями - і гінці
  

помирились. А тепер відпочинемо.

• Гра « Хто більше». Підібрати якомога більше
  

синонімів до слова великий і записати на листках.Перемагає та група, яка підбере найбільше синонімів.

Відповідь. Чималий, немалий, величезний, здоровенний, велетенський, превеликий, отакенний, колосальний, гігантський, просторий, широкий, грандіозний, монументальний, рослий, об’ємний.

• Учитель. Відпочили, бо нас чекає ще одне велике
  

випробування. Не підведіть мене. Перед нами три шляхи. Поділіться на групи, кожна група допоможе тим мешканцям, з якими зустрінеться.

• Робота в групах.
  

І група

Скласти лінгвістичне повідомлення на тему:» Лексика української мови за походженням».

ІІ група

Скласти лінгвістичне повідомлення на тему: «Лексика української мови за вживанням».

ІІІ група

Скласти лінгвістичне повідомлення на тему: «Лексика з погляду стилістичного вживання». (3 група утвор. з 3 і 4 поперед. груп)

Діти працюють у групах. Складають лінгвістичну розповідь, малюють схему, виконують певні завдання.

І група

• До поданих іншомовних слів доберіть
  

українські відповідники, складіть речення з однією парою

(виділ.слово). Звертайтесь до словника.

Аргумент, фініш, фіаско, фотографія, дефект, процент, креативний, пролонгація, фон.

• До виділеного слова доберіть, якщо можна,
  

антоніми, синоніми, омоніми;визначте однозначне чи багатозначне; в прямому чи переносному значенні вжите.

Довідка: продовження, відсоток, творчий, кінець, доказ, поразка, світлина, тло, брак.

ІІ група

• До поданих архаїзмів дібрати сучасні лексичні
  

відповідники. Скласти речення з архаїзмом і відповідником.

Десниця, зигзиця, ланіти, ректи, піїт, град, тать.

• Визначте лексичне значення відповідника з вашого
  

речення, вкажіть однозначне чи багатозначне, в прямому чи переносному значенні вжито, чи має це слово синоніми, омоніми.

ІІІ група

У поданих реченнях підкресліть професійну лексику.

1. Стебла пролісків, як шилом, проколювали
   

вогку землю, пронизували наскрізь опале торішнє листя і враз розцвітали блакитними очицями. (Дон)

2. Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці
   

одвернуті лемешами скиби землі.

3. За півтори години до обіду майстер і Гришуха
   

зібрали заготовки – хто добре обпиляв, хто абияк – і понесли до кузні у протилежний куток емтеесівського двору. ( Г. Тютюник)

4. Сестра крутилася на кухні з енергійністю й
   

швидкістю каталізатора.

Відповіді груп. Складання схеми.

• Учитель. А тепер виконаємо спільні завдання.
  
• Знайдіть діалектні слова.Замініть їх
  

загальновживаними.

1. На підвіконні красувалися файні вазони.
   
2. Легені поралися біля коней.
   
3. Не вертай сею дорогою.
   
4. У дворі весело співав когут.
   

• Зробіть лексикологічний розбір виділеного слова,
  

а допоможе вам у цьому технологічна картка « Послідовність лексикологічного розбору».

(Речення записані на дошці)

1. Коли є доброта і милосердя, буде і хліб в кожній
   

українській хаті.

2. Дві доби над степом гуляла, завіювала снігом
   

урочища, байраки, козацькі хутори зимова хуртовина.

Слово «хата» - повнозначне. Називає житловий будинок. Багатозначне; ужите в прямому значенні. Синоніми: будинок, дім, оселя. Належить до корінної української активної лексики. Загальновживане.

Слово хуртовина - повнозначне. Означає сильний вітер зі снігом. Багатозначне; вжите у прямому значенні. Синоніми: заметіль хуга, хурделиця. Належить до української лексики.

Належить до активної лексики. Загально вживане.

ІV.Підсумок заняття.

• Як ви вважаєте ми допомогли королеві?
  
• Що сприяло цьому?
  

• Учитель. Але наші випробування ще не закінчилися,
  

на наступному занятті ми продовжимо подорож казковою країною , ще ближче познайомимось з помічником королеви Лексикологічним розбором, а допомагатиме нам наша схема – маршрут і словники.

Послідовність лексикологічного розбору

1. Визначте, повнозначним чи неповнозначним є
   

слово.

2. З'ясуйте лексичне значення слова (якщо воно
   

повнозначне).

3. Визначте, однозначне воно чи багатозначне.
   
4. Поміркуйте: у прямому чи переносному значенні
   

вжито слово в реченні (якщо багатозначне).

5. Скажіть, чи має слово синоніми, антоніми; якщо має,
   

доберіть їх.

6. З'ясуйте, яке слово за походженням: належить до
   

корінної української лексики чи запозичене. Якщо слово запозичене, з'ясуйте, з якої мови (за словником).

7. Визначте, до активної чи пасивної лексики
   

належить слово. Якщо до пасивної, то воно застаріле (архаїзм або історизм) чи неологізм.

8. Визначте, яке це слово: загальновживане чи
   

стилістично забарвлене.

М.П.Книгиницька

Заняття № 33