Інформація та інформаційні процеси Інформаційна система
| Вид материала | Урок |
- В «україні» оселився «азійський тигр», 28.01kb.
- План проведення лекцій та лабораторних занять 4 курсу “інформаційні системи й технології, 105.09kb.
- Програма з курсу “ Інформаційні системи й технології у фінансах” розділ І. Сучасний, 83.18kb.
- 1 (розділ 1 книжки). Інформація. Інформаційні процеси І системи, 245.43kb.
- Тема : Інформація. Інформаційні процеси, 72.29kb.
- 1. Інформація. Інформаційні процеси та системи (2 год.), 136.93kb.
- 1. Інформація та інформаційні процеси (2 год), 202.5kb.
- Урок №2 Тема «Інформаційні процеси та інформаційні технології», 49.48kb.
- Інформаційні системи І технології у фінансах волкогон, 604.31kb.
- Красик Олесь Юрійович курс лекцій, 1202.12kb.
1.3.Урок 3
Тема. Кодування інформації. Властивості інформації. Структура інформаційного процесу. Сучасні засоби зберігання та опрацювання інформації. Інформатика.
Мета: сформувати поняття про кодування, представлення інформації в ПК, визначення науки інформатики та на конкретних прикладах закріпити набуті знання про властивості інформації.
Тип уроку: Бесіда з елементами гри.
Хід уроку
І. Повторення та перевірка домашнього завдання
Приклад: Ан лоздєіві й Пашка ротигь
Біхл сьумво вогола
Поки кілька учнів на дошці демонструють свої приклади шифрування в класі проходить гра.
Гра “Реставрація” ( час – 5 хвилин)
Учні об’єднуються в дві групи і отримують картки з окремими складами та матеріали. Потрібно скласти вислів.
Перша група: ком, з, не, спр, п’ю, ро, яка, стра, те, ш, лю, зум, ром, на, ава, ній, ди, будь, ні. (Розумній людині будь-яка справа не страшна з комп’ютером.)
Друга група: роз, на, від, ком, впр, май, би, від, а, п’ю, рай, стра, ся, ав, но, уму, сті, тера. (Від майстра набирайся вправності, а від комп’ютера – розуму.)
II. Засвоєння нового матеріалу
Сьогодні ми з вами закінчуємо розгляд матеріалу про інформацію, розглянемо кодування, представлення інформацію в ПК, і, нарешті , дамо означення науці – інформатиці.
Погляньте на дошку: як бачите, для шифрування використовувалися різні шифри, зміст інформації від цього не змінився.
Процес шифрування повідомлень називається кодуванням.
Кодування – це процес заміни знаків одного набору знаками іншого набору при збереженні змісту тієї інформації, яка за допомогою цих знаків подається.
Виходячи з того, що комп’ютер – це електричний прилад, “розмовляти” з ним можна мовою електричних параметрів, зокрема, напругою. Коли немає напруги – використовуємо “0”, коли є “1”. Таким чином за допомогою двох елементів можна закодувати будь-яку інформацію. Таке кодування називається двійковим. Наводяться приклади.
Двійкові коди чисел будуються шляхом переведення їх у двійкову систему числення, де існує своя арифметика. Прийнято вважати одну двійкову цифру за 1 біт. Сукупність у 8 біт називається байтом.
Відповідно 1024 байти – 1 Кбайт … Пояснення.
Робота в інформаційній студії
(повідомлення підготовлене учнями)
Говорячи про інформацію не варто забувати про її основні властивості, які ви згадували на попередньому уроці під час змагань.
- Історична довідка
Однією з найважливіших властивостей повідомлення є їхня вірогідність, коли повідомлення не суперечить реальній дійсності, правильно її пояснює і підтверджується нею. Як відомо документальна проза охоплює легенди, перекази, оповіді, народні оповідання. Провідною функцією не казкової прози є засвідчення та пояснення історично вірогідних джерел. Наприклад, легенда про заснування Києва:
„Одного разу, ще коли на тому місті, де тепер Київ, були ліси і поля ,прийшли туди три рідних брати, що називалися Кий, Щек і Хорив. З ними була їхня сестра Либідь. Стали вони над Дніпром і найстарший Кий сказав:
Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати!
Вони вирубали ліс і побудували перші хати. А те забудоване місце обвели ровом і огородили гострокіллям і назвали цю оселю – город Київ, значить – Києве місто.
Через якийсь час переїжджали з півночі на південь човнами по Дніпру два хоробрих лицарі: Аскольд і Дір. Вони побачили гарне місто над річкою і воно їм дуже сподобалось. Тому ввійшли до нього і сказали киянам: ми будемо у вас князями. Будемо вас боронити від чужих племен, щоб ви спокійно могли торгувати і їздити по Дніпру. За це ви будете платити нам малу данину, щоб було за що тримати військо для вашої і нашої оборони та для додержування ладу в городі і державі.
Жителі Києва радо згодились на те, і ці два князі запанували як перші руські князі. Свою державу вони поширили на всі ті села та містечка, що вже тоді постали довкола Києва. Вони зібрали стільки війська, що ними могли не тільки боронити свою державу від нападу чужинців, а й самі йшли з військом на сусідні краї і аж до візантійської столиці – Царгороду. Отже, росла і розвивалася руська держава з головним містом Києвом, що започаткував цю державу”.
Головною властивістю повідомлення є об’єктивність, коли зміст повідомлення не залежить від чиїхось суджень.
Цю властивість можна розглянути ще на одному прикладі з історії символіки України, а саме, тризуба – як державного герба: „Золотий тризуб на блакитному тлі затверджений Верховною Радою України у 1991 р. як державний знак – герб самостійної незалежної держави України”. Для перевірки, чи розуміють учні таку властивість інформації як об’єктивність, можна звернутися до них із пропозицією розтлумачити вищенаведене повідомлення. Також на основі наведених прикладів учні можуть самостійно зробити висновки про своєчасність кожного з них.
В одному давньому містечку бургомістр видав наказ, в зв’язку з тим щоб вночі люди могли ходити спокійно по неосвітлених вулицях, носити всім з собою лампу. Коли в наступну ніч вирішив перевірити, як виконується наказ, то зіткнувшись з одним із жителів, він запитав: ”Чому не виконується наказ?”. На що чоловік показав лампу, яку ніс в руках.
Вчитель:
Чому так сталося?
- Продовжити почату розповідь.
Такі властивості повідомлення, як зрозумілість і повнота, можна пояснити, згадавши зміст байки “Лебідь рак і щука” та як зрозуміли персонажі зміст повідомлення “Нумо, разом! Рушай!”, сказане у той момент, коли герої зібралися гуртом тягнути воза. Отже, виникла потреба у додаткових повідомленнях: куди саме необхідно тягнути воза: як лебідь – до гори, як рак – задкувати, чи як щука – плисти вперед?
Розповідаючи про таку властивість повідомлень як корисність, за приклад можна взяти будь-яку народну прикмету чи повір’я. На приклад:” Якщо сонце при сході яскраво-червоне, але незабаром сховається за хмару – невдовзі занегодить”. Пояснення може базуватися на тому, що дане повідомлення корисне з тієї причини, що за його повідомленням можна дізнатися пор зміну погоди, а отже відповідно до сезону року підготувалися до негоди. Таких прикладів можна навести безліч; важливо, щоб учні мали змогу їх аналізувати, опрацьовувати, робити творчі висновки.
Обговорюючи поняття інформації, треба звернути увагу на сутність поняття дезінформація. Розглянемо народну казку “ Про Вовчика-братика і Лисичку – сестричку”. Зустрілися герої казки та й говорять між собою:
- Гарні саночки! Підвези ж мене, Лисичко-сестричко!
- Таж саночки поломаєш.
- Ні, неполомаю, я тільки одну лапку покладу.
- Та клади вже, ніде тебе діти.
Вовк поклав лапку, а саночки – трісь!
- Вовчику-братику, саночки ламаються.
- Та ні, Лисичко-сестричко, – то я горішки кусаю.
- Дай же і мені.
- Та то в мене тільки один і був, Лисичко-сестричко. Чи покладу я і другу лапку?
Так поклав Вовчик і другу лапку, і задні лапки, і хвостик. А санчата все тріщать, а Вовчик бреше, що горішки кусає, тим самим підштовхуючи Лисичку до неправильного висновку. Та саночки і розпалися. На цьому прикладі учням одразу стає зрозумілим поняття дезінформації.
Кожну із властивостей інформації ще раз проілюструвати прикладами.
III. Узагальнення та систематизація знань
Давайте з вами коротенько згадаємо все те що ми вчили. Знов повертаємось до схеми 1-го уроку і тільки називаються основні елементи, які розглядалися на уроках.. А тепер не важко сформулювати означення науки інформатики. Формулюється означення.
Інформатика – це наука, яка вивчає структуру і властивості інформації, а також закономірності та методи подання, пошуку, зберігання, обробки та передачі інформації за допомогою комп’ютерних систем.
Як бачите це означення містить в собі все те що ми з вами розглянули на минулих уроках.
Учитель:
А зараз послухайте вірші!
Ведучий
Незвичайна дівчинка
Було їй 1100 років,
Вона ходила на уроки
До 110 класу.
Носила 100 книжок щоразу.
Крокуючи десятком ніг
Вона ходила вздовж доріг.
Рук, вух, очей по 10 мала,
Все бачила все помічала.
Коли виходила гуляти,
За нею бігло цуценятко.
І цей її стоногий друг
Мав один хвіст та десять вух.
Все те, про що тут річ ведеться,
спочатку дивним нам здається.
Нехай же відповідь дадуть:
У чому і яка тут суть?
(Усі числа подані в двійковій системі числення.)
Слон живе …
Слон живе у нас в квартирі –
Поверх 2, під’їзд 4
Звик він вчасно харчуватись –
Вранці – 8, вдень – в 16.
На сніданок неодмінно
32 вози сіна.
Це водою слід запити –
64 літри.
Огірків 128,
Помідори також їсть –
250 і 6.
З’їсть млинців 512 –
Це якщо не постаратись ,
А як зробити на кефір – 1024.
( Усі числа – це значення степенів числа 2.) А ось і загадки !
1. Існує їх 10.
І знає їх кожний:
Дій з ними багато
Робити всім можна.
Для комп’ютера ж тільки
Лиш 2 головні.
Про що йде мова?
Хто скаже мені? (Цифри 0 і 1.)
101 – 102 = 1. Ця рівність неправильна, але, перемістивши одну цифру, можна перетворити у правильну рівність.
Зробіть це. (101 – 102 = 1.).
IV. Підведення підсумків уроку. Домашнє завдання
Ми закінчили розгляд тих питань, які пов’язані з інформацією і дали означення інформатики. Ви бачили що дуже багато питань пов’язаних з поняттям інформації ми розглядали на звичайних життєвих ситуаціях.
V. Домашнє завдання:
Опрацювати тему уроку по підручнику..
Повторити все про інформацію.