Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материала

Документы

Содержание Ірхіна С.М. Психологічні основи професійного відбору військовослужбовців внутрішніх військ до участі в миротворчих операціях 4. Особистісні відмінності 5. Мотиваційно-ціннісні особливості 6. Функціональний стан організму

Подобный материал:

• Міністерство внутрішніх справ україни академія внутрішніх військ мвс україни Збірник, 5737.51kb.
• Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1092.32kb.
• Історична довідка про Академію внутрішніх військ мвс україни, 51.69kb.
• Фальсифікованих алкогольних напоїв, 424.14kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни концепція реформування системи Міністерства внутрішніх, 526.69kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни н А К А З, 776.01kb.
• 20 років на варті правопорядку. Створення, становлення та розвиток внутрішніх військ, 164.03kb.
• Мвс україни університет внутрішніх справ адміністративна відповідальність в україні, 1331.91kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ положення, 1492.96kb.
• Академія внутрішніх військ мвс україни, 2919.27kb.

Ірхіна С.М.

Психологічні основи професійного відбору військовослужбовців внутрішніх військ до участі в миротворчих операціях

Участь у миротворчих місіях Організації Об’єднаних Націй – відповідальна й складна діяльність. Вона пред’являє підвищені й численні вимоги до працівників органів внутрішніх справ України.

Професійний відбір кандидатів у подібні тривалі відрядження носить багатоступеневий характер. Важливим елементом процедури відбору є вивчення психологічних і психофізіологічних особливостей працівників [2].

Інформація, отримана в ході комплексного соціально-психологічного та психофізіологічного обстеження, дозволяє вирішити такі задачі, як:

1. визначення й упорядкування психологічного профілю кандидата, що містить у собі цілісний опис особистості (у тому числі, аналіз інтелектуальних особливостей, мотивації участі в миротворчих акціях ООН, поведінкових особливостей, самооцінки, прогноз найбільш імовірного способу взаємодії з колегами, прогноз ставлення до службових обов’язків та ін.);
   
2. прогноз поводження кандидата в екстремальних ситуаціях, зокрема, у стані дістресу та гіперстресу або в ситуації конфлікту;
   
3. аналіз функціональних резервів організму (у тому числі, стан серцево-судинної й центральної нервової системи).
   

Основне завдання працівників органів внутрішніх справ, що беруть участь у миротворчих акціях ООН, полягає в здійсненні охорони громадського порядку та контролю за діяльністю місцевої поліції, а також за дотриманням прав людини в зоні з режимом надзвичайного стану [3].

Міжнародні підрозділи ООН, що виконують ці завдання, називаються «станціями». У штат станції входить у середньому від 12 до 30 чоловік (залежно від розміру населеного пункту й складності завдань). Офіційна мова для особового складу – англійська.

Як правило, у штаті станції буває не більш трьох представників однієї держави. Усі вони в себе на батьківщині є працівниками підрозділів поліції (органів внутрішніх справ – у вітчизняній термінології).

Представники станцій ООН цілодобово здійснюють заходи з охорони громадського порядку та спостереження за діями місцевої поліції у цій сфері, розкриття й розслідування карних злочинів тощо. Іноді особовому складу станцій доводиться брати участь у доставці й розподілі гуманітарної допомоги серед місцевого населення.

Представники станції не мають особистої зброї. Вони екіпіровані оонівськими бронежилетами (за свідченнями учасників, низької якості) і касками блакитного кольору. Чергування здійснюється в національній формі, на якій нашиті емблеми ООН і держави, що відряджала працівника.

Основна небезпека для життя працівників станцій (майже 90% нещасних випадків) виникає через недотримання інструкцій з маршрутів руху. Узбіччя доріг і другорядні комунікації часто виявляються замінованими і з’їзд на них означає серйозну небезпеку підриву на міні.

Серед місцевого населення існує неоднозначне ставлення до представників різних держав. Так, серби до останнього часу краще ставилися до українських і російських громадян. Хорвати симпатизують датчанам, французам, полякам і представникам інших країн, де переважає католицьке віросповідання.

Побутові питання (житло, харчування й ін.) особовий склад станцій ООН вирішує в автономному порядку.

Іноді на станціях виникають конфлікти через розходження в поглядах на способи життя серед представників різних держав. Особливо важко співвіднести з європейськими стандартами (на думку працівників органів внутрішніх справ України) поведінку африканців і південних азіатів.

На підставі матеріалу, отриманого в ході неструктурованого інтерв’ю учасників миротворчих операцій ООН, можна виділити набір вимог до особистості кандидата у миротворчі сили, зокрема, професійно важливих якостей зразкового миротворця.

Професійно важливі психологічні якості кандидата до участі в операціях ООН:

1. Комунікативні якості:

• уміння швидко встановлювати контакти з представниками інших національностей в умовах обмеженого володіння мовою;
  
• уміння налагоджувати ефективні ділові партнерські стосунки;
  
• спроможність до емпатійного сприйняття осіб інших національностей;
  
• уміння чітко й однозначно викладати свої думки на іноземній мові;
  
• уміння будувати довгострокові партнерські стосунки з колегами по участі в операціях ООН з інших країн (відсутність національної ворожості, облік культурної специфіки чужого способу життя й ін.);
  
• тактовність, схильність до компромісного й конструктивного поводження в ситуації конфлікту (відсутність суперництва й бажання будь-що-будь наполягти на своїй точці зору).
  

2. Інтелектуальні якості:

• гарна загальноосвітня підготовленість;
  
• швидка навченість;
  
• достатній рівень психічної витривалості;
  
• гнучкість розумових процесів;
  
• підвищений рівень довільної уваги й спостережливості;
  
• відсутність емоційної деструкції;
  
• виражені спроможності до аналізу й узагальнення інформації;
  
• уміння приймати правильні рішення в ситуації ліміту часу і неповної інформації;
  
• уміння прогнозувати наслідки свого поводження;
  
• уміння співвідносити між собою і вибирати оптимальну тактику дій.
  

3. Емоційні особливості:

• відсутність емоційної лабільності;
  
• спроможність до самоконтролю в ситуації підвищеної нервово-психічної напруги.
  

4. Особистісні відмінності:

• відсутність тривожно-недовірливих рис;
  
• активність особистісної позиції;
  
• висока пошукова активність;
  
• завзятість і гнучкість у досягненні цілі;
  
• дисциплінованість (орієнтація на свідоме виконання інструкцій з обліком мінливої обстановки);
  
• відсутність імпульсивності у висловленнях і поводженні;
  
• помірний рівень агресивності.
  

5. Мотиваційно-ціннісні особливості:

• інтерес до культури інших країн;
  
• гуманістична спрямованість;
  
• достатній рівень професійної зацікавленості.
  

6. Функціональний стан організму:

• гарний загальний рівень фізичного стану організму;
  
• відсутність відхилень у діяльності серцево-судинної системи;
  
• відсутність соматичних захворювань.
  

Психодіагностичні методики, запропоновані для обстеження кандидатів у миротворчі сили ООН, окрім стандартних психометричних (валідність, надійність та ін.), повинні відповідати таким вимогам:

• бути досить компактними й зручними для застосування в умовах групових обстежень;
  
• містити в собі чинний на даний час стандартний набір психодіагностичних методик, рекомендований для використання працівниками служби психологічного забезпечення, що дозволяє одночасно з вивченням рівня психічного здоров’я, вирішувати питання про психологічну профпридатність кандидата.
  

Враховуючи викладені вимоги, психодіагностичний інструментарій відбору кандидатів у місії ООН поділяється на три групи:

1. Методики, спрямовані на вивчення індивідуально-психологічних властивостей особистості (у тому числі, особливостей вищих психічних функцій і характерологічних особливостей).

2. Методики, спрямовані на вивчення соціально-психологічних особливостей особистості (у тому числі, особливостей поводження в конфліктних ситуаціях).

3. Методики, спрямовані на вивчення мотиваційно-ціннісних структур особистості (у тому числі, мотивів участі в миротворчих операціях ООН).

Вивчення мотиваційної сфери вибору професії екстремальної діяльності показало, що воно ґрунтувалося на виділенні двох груп мотивів, які відбивають споживчу й продуктивну тенденції [1]. Мотив спілкування служить цілям того й іншого. Споживчу тенденцію характеризують мотиви підтримання життєзабезпечення, потягу до комфорту, прагнення до набуття соціального статусу. Продуктивну тенденцію – мотиви загальної активності, творчої активності, суспільної користі. Характерне переважання мотиву спілкування і загальної активності над усіма іншими. Найменшою значимістю (за середніми даними) характеризується мотив творчої активності. І це закономірно, тому що працівник спецпідрозділу у своїй професійній діяльності підпорядковується вимогам статутів, настанов та інших службових документів, що регламентують його службу.

Серед мотивів вступу в спецпідрозділ, у першу чергу, називають:

• прагнення до ризику, небезпеки;
  
• приклад друзів, знайомих, що працюють в органах внутрішніх справ України;
  
• військова служба у спецпідрозділах;
  
• схильність до воєнізованої служби;
  
• прагнення до морального задоволення від роботи;
  
• можливість мати пільги, стабільний заробіток.
  

Таким чином, якісний професійно-психологічний відбір дозволяє забезпечити високий рівень психологічної надійності особового складу миротворчих підрозділів, спеціальні підрозділи яких здебільшого формуються з числа військовослужбовців внутрішніх військ МВС України.

Багаторічна практика застосування налагодженої системи професійно-психологічного відбору кандидатів до участі в миротворчих місіях ООН свідчить про її ефективність і дієвість. Зокрема, з часу створення миротворчого контингенту у складі цивільної поліції ООН з числа працівників органів внутрішніх військ МВС України не зареєстровано жодного факту виникнення психічної патології чи розвитку соціально-психологічної дезадаптації серед українських правоохоронців.

Література.

1. Барко В.І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект). Монографія / Барко В.І. – К.: Ніка-Центр, 2002. – 296 с.
   
2. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности / Бодров В.А. – М.: „ПЕР СЭ”, 2001. – 511 с.
   
3. Тимченко А.В. Прикладная психология в практике правоохранительной деятельности (в схемах и таблицах): Учебное пособие / Тимченко А.В., Христенко В.Е. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2004. – 448 с.