Geum.ru

Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Дишкант О.В.
Актуальність дослідження.
Сучасні підходи до вивчення проблеми.
Перспективні напрямки подальших досліджень.
Подобный материал:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   64

Дишкант О.В.

Визначення схильності до ризику працівників аварійно-рятувальних підрозділів, як спосіб прогнозування успішності виконання ними службових обов’язків



Актуальність дослідження. Вивчення діяльності співробітників аварійно-рятувальних підрозділів, їх особистісних якостей, які сприяють якісному виконанню службових завдань або, навпаки, заважають роботі необхідне з багатьох причин.

Аварійно-рятувальна служба, в тому вигляді, в якому вона існує на даний час – служба відносно молода і знаходиться в стадії реформування. Більшість нормативних документів, в тому числі і з питань психологічного забезпечення діяльності аварійно-рятувальних підрозділів, носить тимчасовий характер. На сьогоднішній момент відсутні обґрунтовані психологічні та психофізіологічні критерії професійного відбору кандидатів для роботи в аварійно-рятувальних підрозділах та конкретні методичні рекомендації по вивченню професійної придатності. Також відсутні критерії, які б давали змогу робити прогноз професійної придатності фахівця і рівня його успішності роботи на певній посаді.

Згідно Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, яке затверджене Указом Президента України від 10 жовтня 2005 року N 1430/2005, МНС України, на даний час, є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, поводження з радіоактивними відходами та вибуховими матеріалами промислового призначення, рятувальної справи, техногенної, пожежної і промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, створення та функціонування системи страхового фонду документації, а також гідрометеорологічної діяльності. Тобто займає чільне місце в системі забезпечення безпеки громадян, виконує роботи по запобіганню надзвичайних ситуацій, пожеж, аварій, стихійних лих та ліквідації їх наслідків. Від особистості співробітників, які виконують дану роботу залежить кількість та перебіг надзвичайних ситуацій, розмір збитків від них та наявність людських жертв.

Протягом останніх років кількість надзвичайних ситуацій в усьому світі помітно зростає. В процентному відношенні збільшується кількість техногенних аварій та катастроф. Основними причинами такого стану є незадовільний технічний стан обладнання, некваліфікована організація і проведення небезпечних видів робіт, порушення технічної дисципліни. Наприкінці минулого сторіччя з’явилися концепції, які узагальнювали картину світу кінця другого тисячоліття. Серед них і нова соціологічна теорія сучасного суспільства, автором якої вважають німецького вченого Ульріха Бека. За його уявленням на даний час людство вступило в нову фазу свого розвитку – фазу ризику [1].

Службова повсякденна діяльність працівників МНС пов’язана також з ризиком для власного життя та здоров’я. Для кожної спеціальності цей ризик має різну інтенсивність. Досить цікавим на даний час є питання, чи впливає схильність до ризику, притаманна працівникам екстремальних професій, на виконання ними обов’язків щодо ліквідації наслідків аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій. Саме тому є актуальним визначити наявність та ступінь впливу схильності до ризику, який впливатиме на дії рятувальника під час ліквідації їх наслідків.

Сучасні підходи до вивчення проблеми. В багатьох вітчизняних і закордонних роботах розглядається взаємозв’язок здатності до ефективних дій в умовах ризику з особистісними якостями співробітників тих професій, що пов’язані з роботою в екстремальних умовах. Так М.А. Котик виділив наступні якості, що впливають на здатність людини ефективно діяти в умовах ризику: емоційна стійкість, здатність до планування, прогнозування, висока здатність до швидкої зміни установок, відсутність консерватизму, налаштованість на вдалий результат подій, особливості темпераменту а, також, локус контролю. В.В. Кочетков підкреслив, що найбільшою мірою впливають на поведінку в умовах ризику схильність до ризику, ригідність, імпульсивність, сугестивність та локус контролю. Рапрохін І.П. встановив зв’язок ефективності діяльності в екстремальних умовах з емоційною стійкістю, а Д. Міллер, В.В. Кочетков та І.Г. Скотнікова в своїх роботах довели зв’язок між здатністю ефективно діяти в умовах ризику з внутрішнім локусом контролю [2].

Результати, отримані Х.Лекаурта, Дж. Вайном та Дж. Дасетт свідчать про те, що особи з внутрішнім локусом контролю краще ніж особи з зовнішнім локусом контролю, вміють використовувати інформацію в невизначеній ситуації й активніше шукають додаткові дані [3].

Ризик є невід’ємною особливістю багатьох видів професій. Так, робота пожежного-рятувальника передбачає роботу в екстремальних умовах, що супроводжується перебуванням в середовищі, що ставить під загрозу життя і здоров’я співробітника. Ступінь і виправданість ризикованої поведінки таких фахівців багато в чому визначає ефективність їх діяльності в цілому. Обознов А.А. відзначає, що у випадку, коли екстремальні фактори є складовою професійного середовища, співробітник повинен мати стійкість до небезпечних умов діяльності [4]. Про високу стійкість фахівця до небезпеки свідчить «доцільно активна» професійна поведінка, що включає в себе осмислені доцільні дії, спрямовані на виконання завдання й забезпечення цілісності життя та здоров’я керованого об’єкта.

Перспективні напрямки подальших досліджень. Виходячи з аналізу сучасних психологічних досліджень, ми робимо висновок, що схильність до ризику є одною з важливих якостей для визначення успішності службової діяльності працівників аварійно-рятувальних підрозділів та має вплив на якість виконання ними службових обов’язків. Також можна стверджувати що власна схильність до ризику людини має істотний вплив на її поведінку в екстремальній ситуації. Цей вплив на даний час недостатньо вивчений і потребує додаткових досліджень і конкретизації. Додаткового вивчення також потребує динаміка розвитку схильності до ризику і її залежність від статі, віку та досвіду працівників екстремальних професій. Незрозумілим на даний час також є питання, чи впливає рівень ризику службовців на якість виконання ними службових завдань та їх свідоме ставлення до дотримання правил безпеки праці в екстремальних умовах. Проведення даних досліджень могло б істотно розширити можливості роботи з персоналом по визначенню рівня оптимального ризику та прогнозування успішності роботи в особливих умовах.

Література.
  1. Рева О.М. Індивідуальні якості особистості та безпека професійної діяльності / О.М. Рева, О.В. Михайлов, Г.М. Селезньов. // Надзвичайна ситуація. – 2005. - № 6. – С. 19 – 21.
  2. Кочетков В.В. Психофизическое исследование стилевых особенностей принятия решения: Диссертация на соискание ученой степени канд.психол.наук / В.В.Кочетков. – М., ИП АН СССР, 1986. – 217 с.
  3. Занюк І.С. Психологія мотивації / І.С. Занюк. – К: Єльга – Н; Ника-Центр, 2002.- 234 с.
  4. Обознов А.А. Психологическая устойчивость специалиста к опасным условиям деятельности / А.А.Обознов // Психология безопасности профессиональной деятельности: Тезисы докладов I Международной научно - практической конференции, 17-18 ноября 1999 г. – М.: Когинто-Центр, 1999. - С.44-45.