Geum.ru

Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Жуков К.В.
Подобный материал:
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   64

Жуков К.В.

Особливості змін психофізіологічного та стоматологічного статусу у особового складу силових структур у навчально-виховному процесі освітніх установ



Підготовка військового фахівця ставить високі вимоги до інтелектуальних та психічних здібностей людини, що обумовлено вимогами до інтелектуальних та психічних здібностей у зв’язку з інтенсивним розвитком техніки, засобів комунікації, ускладненням військових спеціальностей. Часто ці вимоги наближаються до граничних можливостей, а іноді перевищують їх, що може приводити до вимушених помилок та зриву виконання службово-бойових задач, порушення психічного та соматичного здоров’я [1].

Під час навчання у військовому вищому навчальному закладі (ВНЗ) курсант стикається з особливостями військового середовища: замкнений колектив навчальної групи; жорстко регламентований спосіб життя; дотримання розпорядку дня; необхідність бути підлеглим особі, рівної за віком; відносно високе навчальне навантаження; необхідність готуватися до занять у відведений час; різкий відрив від звичних соціальних зв’язків; необхідність жити та навчатися у польових умовах; зміна звичного характеру харчування (режиму та дієти) й побуту [2].

Особливістю фахової та особистісної підготовки курсантів є формування здатності діяти в екстремальних умовах. Ці умови підвищують психічну напруженість, тривожність, можуть викликати дезадаптованість, відчуття незахищеності, невпевненості у майбутньому [3].

Дослідження особливостей змін психофізіологічного та стоматологічного статусу особового складу силових структур у навчально-виховному процесі освітніх установ є актуальним напрямком наукових досліджень, тому що знання та урахування цих особливостей адаптації курсантів ВНЗ дозволяє оптимізувати їх особистісний та професійний розвиток, підвищувати рівень адаптації та попереджувати психічні та соматичні розлади.

Аналізу проблеми адаптації молодих фахівців на психолого-педагогічному рівні присвячені роботи таких авторів: Б.Г. Ананьев, В.А. Бодров, Л.Д. Сиркин, А.В. Гоголева, Л.К. Гришанов, В.Д. Цуркан, А.А. Деркач, Н.В. Кузьмина, Н.И. Калаков, В.Н. Кан-Калик, Л.Н. Корнеева, А.Ф. Лемешонок, Г.С. Никифоров, А.А. Реан, А.Л. Робалде, М.Г. Рогов, В.И. Слободчиков, Н.А. Исаева, В.Д. Шадриков, В.А. Якунин, М.С. Яницький. Їх праці показують складність і багатоаспектність фахової адаптації [4].

На психо-фізіологичному рівні (темперамент, нервоводинамічні здібності, стресостійкість, нервово-психічна стійкість та адаптація) ця проблема знайшла відображення в працях таких вчених: Ф.Б. Березин, Б.Х. Варданян, Б.А. Вяткин, К.М. Гуревич, Л.Г. Дикая, С.А. Изюмова, Е.П. Ильин, Л.В. Куликов, А.Г. Маклаков, А.В. Махнач, В.И. Моросанова, В.Н. Мясищев, Н.И. Наенко, В.Д. Небылицин, Т.А. Немчин, Г.С. Никифоров, А.О. Прохоров, В.М. Русалов, СВ. Сафонцева, В.К. Сафронов, Г.Б. Суворов, К.В. Судаков [5].

Проблема навчально-професійної діяльності майбутніх військових фахівців давно знаходиться в сфері уваги різних наук: військової психології, психології праці, інженерної психології, ергономіки, гігієни труда, клінічної медицини.

Психологічне супроводження фахового становлення офіцерських кадрів широко висвітлено у науковій літературі (В.В. Девятко, Л.Г. Дикая, М.И. Дьяченко, Н.И. Калаков, В.Н. Кан-Калик, А.А. Караванов, Н.Н. Красноштанова, А.С. Качалова, Л.Г. Лаптев Л.Г., А.Ф. Лемешонок, Е.Н. Лобова, Н.Ф. Лукьянова, В.Г. Михайловский, B.C. Олейников, Н.В. Третьяков) [3, 6].

В контексті військової психології аналіз адаптації розглянуто в роботах Б.Г. Ананьева, А.В. Барабанщикова, А.А. Бодалева, А.Д. Глоточкина, А.А. Деркача, М.И. Дьяченко, Ю.М. Забродина, Л.А. Кандибовича, П.А. Корчемного, Н.И. Калакова, Н.В. Кузьминой, Л.Г. Лаптева, В.Г. Михайловского, В.А. Пономаренко, В.Ф. Перевалова, К.К. Платонова, А.А. Реана, М.Ф. Секача, A.M. Столяренко, Ю.В. Синягина, В.Я. Яблонко та інших [5, 7].

Встановлено, що суттєве значення для адаптації має перший рік навчання у ВНЗ. Серед факторів адаптації, які сприяють ефективності навчально-фахової діяльності є такі фактори:
  • об’єктивні - навчальна програма підготовки до виконання службових обов’язків, вимоги до військового фахівця;
  • об’єктивно-суб’єктивні – сформованість або недостатність необхідних знань, вмінь та навичок, рівень професійної мотивації при вступі до ВНЗ;
  • суб’єктивні – психологічні особливості.

До позитивних суб’єктивних факторів адаптації відносяться: гіпертимна та демонстративна акцентуація характеру; нервово-психічна рівновага; інтернальний локус контролю; висока, але не завищена самооцінка своїх здібностей та якостей; сформована та диференційована структура ціннісних орієнтацій; певні тенденції поведінки (лідерство, незалежність, дружелюбність), маскулінність або андрогінність.

Негативними суб’єктивними факторами адаптації є: тривожність, дистимність і збудливість як акцентуації характеру, нервово-психічна нерівноваженість; екстернальний локус контролю; неадекватна - завищена або знижена самооцінка своїх здібностей; несформована або недиференційована структура ціннісних орієнтацій; певні тенденції поведінки (підозрілість, покірливість), фемінність особистості.

Вперше у психології поняття стресу було введено у 1944 році під час другої світової війни. Лікарі, психологи та психіатри, що працювали в армії США, постали перед проблемою адаптації до служби та психічними розладами під час бойових дій. Психофізіологічні зміни з’являлись не від фізичних травм, в наслідок дії комплексу специфічних соціально-психологічних факторів. С того часу під стресом понімають екстремальні фізичні та психічні навантаження різноманітного походження [6].

Аналіз впливу підвищеного рівня емоціонального тонусу людини на виконання завдань широко висвітлено у психологічній літературі [8]. Найбільше типовим є покращення перцепції, прискорення швидкості та енергії дій за рахунок росту напруження у ретикулярній формації стовбуру головного мозку, що полегшує проходження нервових імпульсів до кори головного мозку. У той же час надмірно висока активація порушує, дезорганізує діяльність. В результаті такої активації зростає реактивність людини на зовнішні подразники настільки, що це приводить до порушення селективності поведінки. При цьому виявляється значні порушення послідовність дій.

Висока активація порушує здатність гальмувати моторні реакції, що приводить до імпульсних рухових реакцій, надмірної квапливості. Значне емоціональне напруження, яке було викликане психогенними факторами, призводить до підвищення м’язової напруги. Порушує точність фізичних та розумових операцій, що підвищує кількість помилок.

Також виникає звуження полю уваги. Зменшується діапазон сигналів, що доходять із зовні, які необхідні для отримання достатньої інформації та виконання правильних дій. Концентрація уваги спочатку підсилюється внаслідок усунення несуттєвих сигналів. Але надалі випадають сигнали, що є важливими для виконання задачі, а рівень виконання дій знижується.

Для військового дуже важливим є відчуття контролю ситуації, перебігу подій. Так експериментально показано, що коли піддослідний має відчуття контролю над електронодразненням, що йому пред’являють, то це значно знижує больову чутливість.

Аналіз психічних розладів, що виникали під впливом тривалих стресових ситуацій у льотчиків, які приймали участь у повітряних боях, показав наявність тревоги безпредметного характеру. Клінічна картина в цьому випадку відрізняється від такої при істерії, неврозі, нав’язливих страхах, психосоматичних захворюваннях, депресивних станах.

Тривалий стрес призводить як до психічних розладів, так і до соматичних порушень в наслідок психоневроендокринологічних та психоневроімунологічних змін [8]. До психосоматичних розладів відносяться захворювання судин (артеріальна гіпертонія, ішемічна хвороба), виразкова хвороба, астма, сахарний діабет, ревматоїдний артрит, синдром психічного вигоряння, соматоформні порушення, онкологічні захворювання, посттравматичні стресові розлади [9].

Стрес характеризується активацією симпатоадреналової системи, надниркових залоз, які посилюють продукцію гормонів стресу: кортизолу, альдостерону, адреналіну та норадреналіну. Це програмує різноманітні біохімічні зміни та вегетативні зміни стану людини. Так спостерігається активація ноцицептивної системи, підвищення тонусу м’язів, збільшується рівень кальцію у крові, з часом спостерігається напруження та пригнічення місцевого імунітету порожнини рота. В результаті чого спостерігаються різноманітні зміни стоматологічного статусу курсантів ВНЗ. До них відносяться: синдром скронево-нижньощелепного суглобу (в наслідок підвищеного тонусу жувальних м’язів), підвищена стертість зубів, підвищення активності та розповсюдження карієсу, захворювання пародонту (вразковонекротичний гінгівіт), гіперестезія зубів [10, 11].

Інтенсивність маніфестації цих нозологій знаходиться у кореляції із показниками рівня адаптаційного стресу. Профілактичні заходи до зниження рівня адаптаційного синдрому приводять до профілактики або зниження погіршення стоматологічного статусу у курсантів на першому році навчання. Профілактика стоматологічних захворювань в свою чергу також сприяє покращенню навчання протягом перебування у освітніх установах. Урахування наведених особливостей забезпечує покращення адаптації до навчально-виховного процесу у військових вищих навчальних закладах.

Література.
  1. Шамрей В.К. Факторы риска формирования психогенных расстройств у курсантов вузов / Шамрей В.К., Рустанович А.В., Курасов Е.С. // Вестник Российской военно-медицинской академии. – 2004. – № 1. – С. 40-42.
  2. Шелепов A.M. О совершенствовании системы сохранения психического здоровья военнослужащих / Шелепов A.M., Шамрей В.К., Русанов С.Н., Костюк Г.П., Гончаренко А.Ю., Синенченко А.Г. // Военно-медицинский журнал. – 2005. – Т. 326, № 4. – С. 4-7.
  3. Литвинцев С..В. Боевая психическая травма: Руководство для врачей / Литвинцев С.В., Снедков Е.В., Резник A.M. – М.: ОАО «Издательство «Медицина», 2005. –432 с.
  4. Психология человека от рождения до смерти / [Под ред. А.А. Реана]. – СПб.: «прайм-ЕВРОЗНАК», 2005. – 416 с.
  5. Ладик Б.Б. Психофизиологическая структура личности / Б.Б. Ладик. – М.: Мед. лит., 2006. – 352 с.
  6. Современная военная психология / [Хрестоматия]. – Минск: Харвест, 2003. – 576 с.
  7. Караяни А.Г. Прикладная военная психология / Караяни А.Г., Сиромятников И.В. – СПб.: Питер, 2006. – 480 с.
  8. Гринберг Дж. Управление стрессом / Гринберг Дж. – СПб.: Питер, 2004. – 496 с.
  9. Сидоров П.И. Психосоматическая медицина / Сидоров П.И. – М.: МЕДпресс-информ, 2006. – 568 с.
  10. Прохватилов Г.И. Военная стоматология / Прохватилов Г.И. – СПб.: ВМедА, 2008. – 512 с.
  11. Афанасьєв В.В. Военная стоматология и челюстно-лицевая хирургия / Афанасьєв В.В., Останин А.А. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. – 248 с.