Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Будур І.М. Згуртування військових колективів як запорука психологічної безпеки військовослужбовців
Васищев В.С. Вплив якості подружніх взаємин на психологічну безпеку офіцера внутрішніх військ
Подобный материал:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   64

Будур І.М.

Згуртування військових колективів як запорука психологічної безпеки військовослужбовців



В умовах реформування ЗСУ великого значення набуває проблема психологічної безпеки особового складу. Дуже гостро постає питання нормалізації взаємовідносин військовослужбовців. Найбільш актуальним в цих умовах є розгляд згуртування військових колективів як напрямку формування психологічної безпеки військовослужбовців.

Взаємовідносини військовослужбовців – це сукупність різних форм та видів духовних, психологічних зв’язків між ними, які формуються на основі взаємного пізнання, оцінки та міжособистісних дій та проявляються в процесі ратної праці та військового побуту. Взаємовідносини суттєво впливають на всі сторони життя військового підрозділу, стан його бойової готовності, військової дисципліни, морального духу. Взаємовідносини в колективі визначають рівень його розвитку, згуртованість і стійкість, і, нарешті, – створюють нормальні умови для життя та діяльності воїнів.

Відносини, регламентовані законами та загальновійськовими статутами, складають офіційні чи посадові відносини. Офіційні відносини теж не однорідні, вони мають свій поділ: службово-ділові, правові, моральні, етичні та інші. Будуються вони на основі принципів строгої субординації, гуманізму та колективізму. Неофіційні взаємовідносини складаються в залежності від індивідуальних особливостей військовослужбовців, їх почуттів, симпатій та антипатій, колективних ідеалів та особистих інтересів. Всі ці та інші фактори впливають на розподіл між воїнами неформальних, внутрішньо-колективних ролей.

Військовий колектив є такою сукупністю людей, яка живе і діє, виконуючи свої функції, постійно, безперервно, впливаючи одночасно на всіх членів колективу та на всі сторони їх життя та діяльності.

В колективі військовослужбовці знаходяться постійно, повсюди вони відчувають вплив товаришів й самі впливають на формування взаємовідносин в колективі, взаємно збагачуються знаннями, досвідом, розширюють свій кругозір.

Система бойової підготовки у Збройних Силах є такою, що сприяє зміцненню дружби та почуття колективізму. Більшість бойових та мирних задач виховує у підлеглих почуття колективізму ще й тому, що ці задачі розраховані на виконання у складі підрозділу в цілому. Кожен воїн будь-якого підрозділу має своє місце, виконує свою задачу, відповідає за свою частину праці, але кожна військова спеціальність передбачає узгодженість в діях всього колективу. Кожен військовослужбовець, що виконує бойову чи іншу поставлену задачу та усвідомлює важливість цієї задачі, та власну важливість у всьому процесі, а також той хто розуміє всю відповідальність не тільки перед командирами, а й перед своїми спів службовцями, буде виконувати цю задачу на межі своїх можливостей, і зробить усе щоб досягти бажаного результату. Саме відчуття власної «потрібності» у загальному процесі, відповідальності перед іншими, та згуртованості колективу і відіграють головну роль у формуванні нормального стану психологічної безпеки особистості.

Таким чином, якщо військовослужбовець не відчуває того що він потрібен у даному процесі, чи він не є членом колективу (в тому числі неофіційного) то даний військовослужбовець не буде зацікавленим у виконанні задачі, поставленої йому особисто, чи підрозділу до якого він входить. Як результат завдання не буде виконане належним чином що матиме негативний вплив на весь колектив, а як наслідок цей військовослужбовець буде ще більше відокремлений від колективу (неофіційного). Це відокремлення матиме негативний вплив на формуванні психологічної безпеки військовослужбовця а у деяких випадках може зашкодити його здоров’ю та навіть життю.


Васищев В.С.

Вплив якості подружніх взаємин на психологічну безпеку офіцера внутрішніх військ



Проведений аналіз наукової літератури дозволив встановити, що під безпекою особистості розуміється захищеність її життєво-важливих інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз. Безперечно, що безпека особистості визначається значною кількістю різноманітних чинників (психологічних, соціальних, економічних, екологічних і т.д.). Під психологічною безпекою розумітимемо одну зі складових безпеки особистості, яка безпосередньо визначає стан її психічного благополуччя.

З’ясовуючи умови, за яких гарантується і підтримується психологічна безпека, на основі емпіричних досліджень, аналізу психологічної літератури нами було встановлено, що однією з них є позитивні подружні взаємини особистості. Саме вони забезпечують задоволення її потреб в симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці та психологічному захисті. Таким чином, підтримання комфортних подружніх взаємин в сім’ях офіцерів внутрішніх військ, є однією з детермінант психологічної безпеки особового складу.

У зв’язку з викладеним вище, виникає питання визначення подружніх взаємин. Враховуючи те, що проблеми сім’ї вивчаються в різноманітних галузях наук (соціології, економіці, історії, демографії і звичайно психології), існують багато тлумачень цього феномену. В психологічних джерелах зустрічаються такі визначення подружніх взаємин:
  • система установок, орієнтацій та очікувань членів сім’ї один відносно одного, які обумовлені змістом та організацією спільної діяльності та цінностей, на яких ґрунтується їх спілкування;
  • система стосунків між чоловіком і дружиною, які утворюють в кожній родині неповторну морально-психологічну атмосферу;
  • складний соціально-біологічний та психологічний союз, направлений на задоволення сексуальних, дітородних, господарсько-споживацьких, емоційно-етичних, естетичних та психологічних потреб.

Комфортними подружні взаємини є у випадку наявності психологічної сумісності подружжя, єдності у виробленні й ухваленні певних соціальних норм, регулюючих поведінку в сім’ї і поза нею, безконфліктного вирішення проблем, пов’язаних з лідерством, спілкуванням, вихованням дітей.

Поряд з цим, практика свідчить, що здійснення стороннього впливу на стан подружніх взаємин є складним і не дослідженим питанням. Очевидно, що роботу з сім’ями офіцерів, в першу чергу, слід організовувати у формі інформувань, лекторіїв, залучення до культурно-просвітницьких масових заходів. Представляється також можливим використання консультативної роботи психологів. Особливу увагу слід звертати на офіцерів, подружні взаємини яких можна віднести до складних або навіть кризових. Мова йде про сім’ї, які нездатні самостійно вирішити проблеми організації подружніх взаємин. Робота з таким подружжям представляє собою надання психологічної допомоги в питаннях міжособистісних стосунків. Слід підкреслити, що допомога повинна надаватись лише тим сім’ям, які добровільно звернулись до консультації або шукають психологічної допомоги і лише тими спеціалістами, які мають відповідну підготовку.

Таким чином, розглядаючи питання психологічної безпеки офіцера внутрішніх військ, слід звертати увагу на вивчення і науковий аналіз впливу на неї подружніх взаємин, а також вирішення питання підготовки відповідних фахівців, які б мали впливати на якість подружніх взаємин.