Із заочною формою навчання

Вид материалаДокументы

Содержание


Дон Педро Кальдерон де ля Барка
Мольєр „Міщанин – шляхтич”
Завдання і запитання.
Завдання і запитання.
Роберт Берн, Микола Карамзін.
Завдання і запитання.
Йоганн Вольфганг Гете
Запитання і завдання.
Йоганн Крістофер Фрідріх Шиллер
7. Зацікавленість минулим, народною творчістю.8.
Ернст Теодор Амадей Гофман
Завдання і запитання.
Генріх Гейне
Запитання і завдання.
Джордж Ноел Гордон Байрон
Запитання і завдання.
Адам Міцкевич
II період
Запитання і завдання.
Олександр Сергійович Пушкін
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7





ВІДДІЛ ОСВІТИ БРОВАРСЬКОЇ РДА

РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ


ОБОЧИЙ

ЗОШИТ – ДОВІДНИК

ІЗ АРУБІЖНОЇ ІТЕРАТУРИ

9 КЛАС

ДЛЯ ВЕЧІРНІХ ШКІЛ

ІЗ ЗАОЧНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ


Робочий зошит-довідник для учнів-вечірників 9 класу складено відповідно до Календарно-тематичного планування уроків-консультацій із зарубіжної літератури для 9 класу вечірньої школи, до Програми із зарубіжної літератури для вечірніх загальноосвітніх шкіл із заочною формою навчання на основі Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання ( для 12-річної школи) під редакцією члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук Наливайка Д.С., 2005 рік.


Рецензенти:

  • Химера Н.В., завідуюча кабінетом зарубіжної літератури КОІПОПК



  • Давидович Н.Б. – вчитель зарубіжної літератури Великодимерського НКП, керівник ШМО.



М І С Т


  1. Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям …….1 – 2
  2. Педро Кальдерон ………………………………………………….. 3 – 5
  3. Класицизм як художній напрям у літературі ХУІІ ст. ……………6 – 7
  4. Мольєр. «Міщанин-шляхтич» …………………………………….. 8 – 11
  5. Із літератури ХУІІІ ст. Просвітництво……………………………12 – 13
  6. Вольтер. «Простак» ………………………………………………..14 – 16
  7. Йоганн Гете. «Фауст» ……………………………………………...17 – 20
  8. Йоганн Шиллер. «Вільгельм Телль» ……………………………...21 – 23
  9. Із літератури романтизму …………………………………………24 – 25
  10. Гофман. «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» …………….26 – 29
  11. Генріх Гейне. Із «Книги пісень» …………………………………30 – 32
  12. Джордж Байрон – англійський поет-романтик …………………33 – 35
  13. Адам Міцкевич. «Кримські сонети» ……………………………. 36 – 38
  14. О. Пушкін – видатний російський поет ………………………… 39 – 44
  15. М. Лермонтов. Поезія. «Герой нашого часу» ……………………45 – 49
  16. М. Гоголь – російський і український письменник ……………. 50 – 52
  17. Узагальнення і систематизація …………………………………..53 – 54
  18. Завдання для тематичного оцінювання …………………………55 – 63
  19. Завдання для контрольно-залікових робіт ………………………64 – 67
  20. Ілюстративні матеріали …………………………………………. 68 – 72
  21. Твори для вивчення напам’ять …………………………………..73 – 77
  22. Література ………………………………………………………….78




с т у п


Бароко як перший загальноєвропейський напрям.


XVII століття – трагічний час в історії Європи. Спалахують війни, відбуваються революції. Людям здається, що похитнулися основи світобудови. Що може бути надійніше від віри в Бога, від церкви, яка захистить нужденних, утішить нещасних?

Але сподівання простого люду були марними. Як усе це збагнути людині, яку століттями привчали до слухняності і покори,, привчали довіряти чужому слову – слову того, хто вищий за неї: короля, сеньйора, священика?

Філософи XVII ст. казали: Бог дарував людині розум і серце. Людина має покладатися на себе, на свій розум і серце. Вона сама мусить осягнути навколишній світ. А світ такий чудовий, привабливий, загадковий! І людина захотіла глибше зрозуміти його, довіритися власному досвіду. Протиріччя, суперечливість думок і почуттів – особливість доби бароко.

Для доби бароко головне – пристрасні роздуми про світ.

У добу бароко одні мислителі підносили велич і гідність людини (Джон Мільтон), інші сумнівались, чи спроможна людина застосувати собі на користь знання і мудрість. (Мішель Монтень).

Бароко – не назва художнього стилю. У перекладі з італійської це слово означає „вибагливий, примхливий, химерний”; з португальської – „перлина неправильної форми”.

Стиль бароко охоплює літературу, живопис, архітектуру, музику. Архітектура бароко втілила ідею Божої кари, пере якою людина безсила і має скоритися. Живопис зображав муки і страждання людей, страхітливу пекельну кару. Музика відзначалася підвищеною експресивністю і емоційністю, насиченістю мотивами жалю, скорботи, покаяння.

Література бароко відображає відчуття трагічної роздвоєності між мріями і реальністю, сповнена гірких роздумів про недосконалість і трагізм людського життя, зображає боротьбу добра зі злом, боротьбу демонічного з Богом. У ній посилюються релігійні мотиви, велике місце посідає тема людських страждань і смерті. Література бароко передає різні стани людської душі.

Для художніх творів бароко характерний посилений інтерес до метафор, порівнянь, алегорій, контрастів, антитез із загостреною полярністю (солодкий біль, радісне страждання, муки щастя тощо).

Бароко – стиль складний, він породив багато різновидів, течій. Серед них метафізичне бароко, преціозна література, філософське бароко.

Стиль бароко яскраво представлений в архітектурі православної церкви України.


Запитання і завдання.


1. Дайте хрестоматійне визначення:

Бароко_______________________________________________________


2. Опрацюйте статтю підручника (ст.. 82 – 84) і закінчіть фрази:
  • Німецький письменник Якоб Гріммельсгаузен вважав: „Наш розум – це слабке полум’я ...



  • Французький філософ Блез Паскаль стверджував: „ Людина – це мисляча очеретина і в цьому...



  • „Мудрець тосканський – це ...


3. Дайте відповіді на запитання у формі так/ні.

  • Чи поширився жанр афоризму у добу бароко_____________



  • Чи утверджує доба бароко нові цінності у свідомості людини? ______________



  • Мистецтво бароко просто розважало чи давало відпочинок?

____________________


4. Назвіть представників європейського бароко_______________________

________________________________________________________________


Додому: підручник стор. 81 – 85.





Дон Педро Кальдерон де ля Барка

(1600 – 1681)


Педро Кальдерон

Життя – це сон”


Педро Кальдерон де ла Барка (1600 – 1681) видатний іспанський драматург і поет доби бароко, нащадок знатного дворянського роду. У 25 років став головним автором п’єс для придворного театру і для релігійних вистав під час церковних свят. У 50 років прийняв духовний сан і став сповідником іспанського короля Філіпа IV.

Уся творчість Кальдерона (майже 140 п’єс світського і 80 – релігійного змісту) – це напружені роздуми про сенс людського життя. Людина у світі не сама, її буття тісно пов’язане з іншими людьми, з природою, з Богом, з історією.

Кращі герої Кальдерона намагаються осягнути таємничі, але всемогутні зв’язки у світі і зрозуміти своє місце в ньому.

У драмі „Життя – це сон” загадковий в’язень Сехисмундо з вікна своєї темниці спостерігає за радісним польотом птахів у вільному небі.

Вежа, у якій ув’язнено Сехисмундо, - це бароковий символ людського життя.

Хто він, загадковий в’язень? Коли у польського короля Басиліо народився син, він звернувся до астрологів і з жахом дізнався, що зірки віщують новонародженому лиху долю. Ставши дорослим, син скривдить батька, і виявить інші риси свого жорстокого характеру. Тож батько наказав замкнути сина у вежі. Так з’являється загадковий в’язень.

Минуло багато років. Король постарів і став думати, кому передати трон. І згадав про сина. За наказом Сехисмундо приспали і перенесли в палац. Коли він прокинувся, то не зрозумів де знаходиться. Він що король?!

На жаль, зірки віщували правду. Першого ж дня свого правління Сехисмундо виявив невгамовний норов. Тож Басиліо вирішив повернути його у в’язницю. Коли юнак наступного ранку прокинувся, то побачив себе на соломі, у ланцюгах. Тюремник Клотальдо сказав йому, що все пережите ним напередодні було сном. Клотальдо пояснив: все сталося тому, що він заподіяв багато зла. Якщо ж Сехисмундо буде добрим, ласкавим до людей, то сон його триватиме довго, безкінечно. Так в’язень відкриває для себе істину: людині не дано вибирати між сном і реальністю, її доля у чиїхось чужих руках. Залишається змиритися, бо тільки людина може творити добро.

Влада, „честолюбство і злоба”, багатство, лестощі – це недостойно людини і робить її невільною.

Наступної ночі Сехисмундо знов таємно перенесли до палацу, і він став королем. Та чи прокинувся він? Юний король знав, що його вчинки не вільні. Вони обмежені законом: він мусить бути добрим.

Тільки-но людина приймає цей закон, вона відчуває себе вільною.

У драмі сон – це символ життя, в якому людина вільна чинити тільки добро.

Твір насичений багатьма подіями. Кожний герой зрозуміє свою істину і знайде своє щастя. А Сехисмундо стане зразковим правителем. І всі вони збагнуть єдину істину: вільною людину роблять любов, милосердя, доброта.





Завдання для практичної роботи.


  1. Прочитайте „Монолог Сехисмундо” і дайте відповіді:



  • Чому Сехисмундо стверджує, що він нещасний, безталанний?



  • Які сумніви мучать ув’язненого Сехисмундо?


__________________________________________________________

  • У якому стані перебуває душа юнака?


__________________________________________________________

  • У чому знайшов Сехисмундо щастя і волю?


___________________________________________________________

  • Чим воля людини відрізняється від волі тварин?


___________________________________________________________

  • У чому основні барокові символи драми Кальдерона?


___________________________________________________________


Додому: підручник стор. 86 – 90.


Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст.


Класицизм – художній напрям у західноєвропейських культурах, який став домінуючим протягом XVII ст. Найгрунтовнішою теоретичною працею, в якій сформульовано принципи класицизму, був трактат Нікола Буало „Поетичне мистецтво”. Буало встановив строгі рамки для кожного жанру, поділив жанри літератури згідно з темами і особливостями стилю на високі, середні, низькі.

Теми для творів високих жанрів – події загальнодержавного й історичного значення, дійовими особами виступали царі, державні діячі, придворні. До високих належали такі жанри: ода, епопея, трагедія, героїчна поема. Темами для середніх і низьких жанрів були наука, природа, людські вади, соціальні пороки. У них діяли представники середніх і нижчих класів, мова наближалася до розмовного стилю. До середніх жанрів належали наукові твори, елегії, сатири; до низьких – комедії, пісні, листи, епіграми.

Драматичні твори підкорялися правилу трьох єдностей – часу, місця, дії. Чітка композиція творів мала підкреслювати логіку задуму автора, певні риси персонажів.

Важливим елементом в естетиці класицизму є вчення про розум. Класицисти вважали, що краса в мистецтві є вічне, постійне, універсальне й абсолютне поняття. Звідси вчення про абсолютність ідеалу прекрасного та створення універсальних типів людських характерів. Класицистичні образи відрізняються абстрактністю, втілюють загальні риси, а не індивідуальні ознаки. Характери чітко розподілялися на позитивні і негативні, будувалися навколо зображення якоїсь однієї риси характеру (честь, обов’язок, хоробрість, жадібність тощо). Естетичну цінність для класицистів мало лише вічне, непідвладне часові.

До найвідоміших письменників класицизму належали письменники П’єр Корнель, Жан Расін, Шарль Перро; байкар Жан Лафонтен; комедіограф Жан – Батіст Мольєр.

Велика заслуга класицизму полягала у вихованні високого художнього смаку і критеріїв естетичного досконалого мистецтва. В європейській культурі утвердилося ставлення до мистецтва не лише як до розваги, а як до джерела інтелектуальної насолоди. Класичні твори стали торжеством гармонії, розуму і порядку над хаосом і суперечностями буття. Заняття мистецтвом стало розглядатися як шлях до духовного самовдосконалення.


Запитання і завдання.


  1. Слово „класицизм” в перекладі означає ____________________________

_______________________________________________________________

  1. Поєднайте жанри і теми класичних творів:

1. високий жанр а) пісня, епіграма

2. низький жанр б) ода, трагедія

3. середній жанр в) наукові твори, елегії.

________________________________________________________


3. Правило трьох єдностей характерне для________________________творів.


4. Чи можна казки Шарля Перро „Кіт у чоботях”, „Червона шапочка” вважати класичними творами? Чому?__________________________________

__________________________________________________________________


5. Які два начала в душі людини прагнули гармонійно примирити

класицисти? _____________________________________________________

_______________________________________________________________


6. Яку роль відіграло античне мистецтво для становлення

класицизму?_____________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________


Додому: підручник стор. 90 – 92.





Ж а н – Б а т і с т М о л ь є р

(1622 – 1673)


Мольєр

Міщанин – шляхтич”


Мольєр – поетичний псевдонім Жана – Батіста Поклена (1622 – 1673). Він народився в родині придворного шпалерника. Закінчив престижний єзуїтський колеж в Клерлоні, де улюбленими предметами були антична література та філософія. Крім того, він вивчав юриспруденцію. Та вибрав малопрестижну тоді професію актора. Протягом 13-ти років працював у складі мандрівної групи комедіантів. Спілкування з аудиторією допомогло йому розробити ряд ефективних комічних прийомів – таких, як пантоміма, імпровізація, фарс, каламбур, гра слів. Написані Мольєром п’єси принесли авторові визнання.

Повернувшись до Парижа, Мольєр разом з трупою виступає перед придворною публікою. Молодий король Луї IV захоплений комедією „Закоханий лікар”. Король наказав виділити приміщення для театру і назавжди став його шанувальником та покровителем. Не раз він брав під свій захист письменника, який своїми гостро сюжетними п’єсами викликав роздратування дворянської знаті, служителів церкви, літературних недругів.

За короткий час Мольєр оволодів складними канонами класицизму, навчився створювати глибокі характери, став справжнім майстром. Однак свобода творчості під егідою короля була відносною. На догоду короля Мольєр пише кілька „комедій – балетів”, в яких виступає сам король, якому й доставалися всі почесті.

Мольєр створив такі шедеври, як „Тартюф”, „Дон Жуан”, „Мізантроп”, „Скупий”, „Міщанин – шляхтич” та інші.

Комедія – драматичний твір, у якому засобами сатири і гумору розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи в людині.

Темою комедії „Міщанин – шляхтич” є прагнення пана Жур дена потрапити у вище товариство, стати дворянином. Для цього він вчиться, наймає вчителів, намагається копіювати дворян у звичках, одязі, манерах. Бажання посісти вище місце у суспільстві - природне для людини, але у яке саме „пристойне товариство” хоче потрапити Журден. Ми бачимо викриття лицемірної моралі аристократів. Критично зображені граф Дорант, маркіза Доримена. Вони живуть порожнім життям, весь час тільки розважаються, прагнуть нажитися за чужий рахунок, пишаються своїми титулами. Образ Журдена подано у гротескній манері, щоб підкреслити його комедійність. Граф Дорант зображений реалістично. Холодний розрахунок, відверте презирство до людей нижчих станів, шахрайство – ось риси графа.

Журдену властиві позитивні риси: він відвертий, емоційний, спостережливий; добрий господар, що уміє рахувати гроші. Проте, засліплений нав’язливим бажанням потрапити до дворянського середовища, Журден втрачає здоровий глузд. Він згоден скористатися будь-якими засобами для досягнення мети. Журден принижується, плазує перед аристократами; переймає від них презирство до всіх, хто не належить до дворян.

Викриваючи рабське приниження Журдена перед аристократією, автор викриває всю соціальну систему, висміює лицемірство, брехню, шахрайство.

Комедія „Міщанин – шляхтич” надала нового, додаткового значення слову „міщанин”. Міщанин – людина, що схиляється перед вищими прошарками суспільства, з презирством ставиться до простих людей, бездумно наслідує моду, поверхнево сприймає культуру.

На жаль, п’єса актуальна і сьогодні.




Завдання і запитання.


  1. Чи можна вважати пристрасть до шляхетності, яка охопила Журдена,

соціальним злом?_____________________________________________

____________________________________________________________

  1. Підберіть до образів комедії риси характеру:


Журден граф Дорант графиня Доримена

_______________ _________________ ______________________

_______________ _________________ ______________________

_______________ _________________ ______________________


Люсіль Клеонт Ков’єль

_______________ __________________ _____________________

_______________ __________________ _____________________

_______________ __________________ _____________________


3. Згідно із законами класичної комедії негативним образам протистоять

позитивні. Підберіть відповідні пари:


а) пан Журден 1. Люсіль

б) Даронт 2. пані Журден

в) Доримена 3. Леонт



1

2

3





















4. Підберіть яскраві типові характеристики до героїв комедії:


1. пан Журден а) лицемірний, цинічний дворянин;

2.Клеонт б) ідеал лицаря;

3. Ков’єль в) розумний слуга;

4. Ніколь г) сварлива дружина



1

2

3

4







































5. Закінчіть визначення:

  • Комедійна манера гри актора, в якій використовуються засоби надмірного комізму, окарикатурення персонажів, ситуацій - ___________________________________________________________



  • Насмішка замаскована зовнішньою благопристойною формою – це ___________________________________________________________



  • Їдка, викривальна, дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті і гнівного презирства - ______________________________

___________________________________________________________