Із заочною формою навчання

Вид материала

Документы

Содержание Олександр Сергійович Пушкін Запитання і завдання. 4. Поясніть що означають рядки з вірша „Осінь”: І тут до мене йде гостей незримий рій Михайло Юрійович Лермонтов Завдання і запитання.

Подобный материал:

• Шановний друже! Ви стали студентом Центру заочної та дистанційної форм навчання (цздфн), 102.51kb.
• Перечинський професійний ліцей, 903.56kb.
• Програма вступних випробувань для зарахування на навчання за освітньо-професійною програмою, 641.11kb.
• Програма освітньої діяльності підвищення фахової   кваліфікації вчителів початкових, 49.62kb.
• План роботи рмо доцільно складати за такою формою: Вступ, 194.44kb.
• Ька мова (за професійним спрямуванням) студентами заочної форми навчання є складовою, 225.67kb.
• Майстру виробничого навчання належить найбільша роль в підготовці молодого поповнення, 265.45kb.
• Білоцерківська райдержадміністрація Відділ освіти Методичний кабінет, 195.31kb.
• Програма освітньої діяльності підвищення фахової   кваліфікації педагогів-організаторів, 46.88kb.
• Програма освітньої діяльності підвищення фахової   кваліфікації вчителів географії, 62.51kb.

3. Чому „Акерманські степи” можна розглядати як пролог до усієї збірки? __________________________________________________________________

__________________________________________________________________


4. Як змальований ліричний герой пілігрим?____________________________

__________________________________________________________________


5. Яку роль відіграють пейзажі у „Кримських сонетах”__________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Який сонет, присвячений морю, найбільше характеризує поета як

волелюбного романтика – борця?___________________________________

__________________________________________________________________

7. Прочитайте сонети: „Буря”, „Аюдаг”. Як передано в них образ моря? __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

8. В якій спосіб Міцкевич висловлює свою любов до Литви в сонеті
   

„Пілігрим”? _________________________________________________

__________________________________________________________________

9. Хто з українських дослідників досліджував творчість А.Міцкевича? __________________________________________________________________

__________________________________________________________________





Додому: виразне читання поезії.

До заліку: Окресліть поетичну діяльності

А. Міцкевича. У чому його основна заслуга?




Олександр Сергійович Пушкін

(1799 – 1837)

Від романізму до реалізму

Олександр Пушкін


У XIX столітті у сузір'ї світової поезії з'явилось ім'я Олександра Пушкіна. Його літературна спадщина вражає багатством змісту і форм художнього втілення. Лірика посідає визначальне місце у творчому надбанні поета. Головною її струною є відчуття свободи, жива потре­ба незалежної особистості. Розмаїття мотивів лірики Пушкіна наро­джене у процесі його духовного та творчого зростання, формування життєвих, громадянських позицій.

Шість років, протягом яких молодий Пушкін перебував у Царськосільському ліцеї, мали велике значення для його творчого злету. Тут він усвідомив своє поетичне покликання, здобув перше визнання. Се­ред поетичних творів цього періоду — послання, елегії переважно наслідувального характеру.

Від 1817 року починається так званий петербурзький період в творчості поета. Пушкін пише оду "Вольности", де створює образ лірич­ного героя-романтика. В одах завжди уславлювали царів та видатних громадян. У своєму творі Пушкін стверджує:

Хочу воспеть Свободу миру,

На тронах поразить порок.

У жанрі дружнього послання написано вірш "К Чаадаеву''. У ньо­му поет створює образ патріота, який мріє присвятити Вітчизні "души прекрасные порывы” і закликає вірити в "звезду пленительного счастья". Таким чином, у поезії Пушкіна утверджуються мотиви свободи й любові до своєї батьківщини й народу.

Враження, навіяні на Пушкіна перебуванням на Кавказі та в Криму, зустрічі з декабристами у Кишиневі та на Україні сприяли поглиблен­ню його духовних пошуків, розвитку поетичного обдаровання. Один з кращих творів південного циклу — вірш "К морю" (1824). Недаремно він починається словами: "Прощай, свободная стихия!”. Вони визнача­ють тональність вірша, виділяючи романтичний мотив природи, моря як ідеалу свободи, незалежності людини. Таке саме спрямування по­езії "Узник" (1822), де мотив вільної природи людини представле­ний через прийом контрасту. Темниці, тюрмі протиставлений світ, де біліють гори, віє вітер, шумить море. Для Пушкіна свобода — могутнє стихійне почуття, притаманне всьому на землі: і орлу, і людині. Тут лірична поезія сповнюється політичним змістом.

Лірика Пушкіна після 1825 року передає настрої після поразки декабристів. У 1827 році Пушкін пише "Послание в Сибирь", де про­славляє подвиг декабристів і висловлює віру у кінцеву перемогу їхньої справи. Помітне місце у цей час посідає любовна тематика віршів. Зріла пушкінська лірика овіяна почуттям переможної гуманності. Об­рази ліричного героя та героїні позбавлені індивідуальної конкрет­ності; в них перш за все підкреслено загальнолюдські риси. Ось чому любовна лірика Пушкіна є взірцем щирих високих почуттів, відвер­тості й глибини переживань. Це можна сказати про вірш " Я помню чудное мгновенье" (1825), де втілено ідеальне уявлення про жінку, яка для героя - "гений чистой красоты". Шанобливе ставлення до жінки, справжню самопожертву виявляє ліричний герой поезії "Я вас любил"(1829):

Я вас любил; любовь еще, быть может,

В душе моей угасла не совсем;

Но пусть она вас больше не тревожит;

Я не хочу печалить вас ничем.

Я вас любил безмолвно, безнадежно,

То робостью, то ревностью томим;

Я вас любил так искренно, так нежно.

Как дай вам бог любимой быть другим.

Особливим змістом наповнюється автобіографічна поезія Пушкіна. Вірші "Няне"(1826) та "Зимний вечер"(1825) демонструють міцність дружніх зв'язків поета з його нянею, подругою "суворих днів", для якої він знаходить у своїй художній палітрі найвитонченіші епітети, найтепліші слова:

Подруга дней моих сурових,

Голубка дряхлая моя!

Одна в глуши лесов соснових

Давно, давно ты ждешь меня,

("Няне")

Метафоричність поетичної мови Пушкіна відбилась у поезії "Анчар"(1828). Раб приносить своєму володарю отруту з дерева анчар і гине біля його ніг. Але для царя людське життя нічого не важить: він отруює соком дерева стріли для війни із сусідами. Раб, злочинний у своїй покорі, сам приносить смерть для себе й інших.

Незадовго до своєї загибелі Пушкін пише вірш "Я памятник себе воздвиг нерукотворный..." (1836), у якому розвиває тему Горація, підбиває підсумок своїй поетичній діяльності, визначає нетлінність слова в пам'яті людській.


Запитання і завдання.

1. Заповніть таблицю:
   

Поезія	Тема	Ідея	Це важливо
„Пророк”			Героєві відкривається проникливість душі. Тому і перетворюється на пророка.
„К...”			Почуття, які висловлює Пушкін, красиві і благородні.
„Я вас любил”			Найбільш відомий романс Аляб’єва

2. Що Олександр Пушкін вважав своєю головною заслугою перед народом? __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

3. „Я був би з ними”, - так говорив Пушкін про декабристів. Прочитайте вірш

„Во глубине сибирских руд...” і проаналізуйте його

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4. Поясніть що означають рядки з вірша „Осінь”:

І тут до мене йде гостей незримий рій,

Знайомі давнішні, плоди таємних мрій.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Як можна поєднати життя і творчість О. Пушкіна і слова із вірша „Я

пам’ятник...”?

І довго буду тим я дорогий народу,

Що добрість у серцях піснями викликав,

Що в мій жорстокий час прославив я Свободу

І за провинних обставав.

(Переклад М. Рильського)

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Дайте порівняльну характеристику сестер Ларіних.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Чому Онєгіна критики називали „зайвою людиною”? Наведіть приклади суперечності його почуттів і вчинків.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Визначте провідну проблему роману О. Пушкіна „Євгеній Онєгін” ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Чи можна стверджувати, що характери героїв роману подаються у
   

розвитку. Обґрунтуйте міркування.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Як ставить автор роману до своїх героїв?___________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________


11. Історик М. Ключевський назвав образи Тетяни і Онєгіна „типовими винятками”. Обґрунтуйте або спростуйте таку характеристику ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

12. Порівняйте листи Тетяни і Онєгіна. Чи можна через зміст листів

характеризувати образи?_________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

13. Марина Цвєтаєва у нарисі „Мій Пушкін” так характеризувала Тетяну

Ларіну: „смелая и достойная, влюбленная и непреклонная, ясновидящая и

любящая». Чи має рацію Цвєтаєва? Відповідь обґрунтуйте. __________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________


14. В Бєлінський вважав, що поезія Пушкіна допомагає виховувати кращі

почуття у молоді. Подумайте, які цінності зберегли своє значення для

сучасної молоді?_____________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________


Додому: стор. підручника 212 – 244,

вивчити вірш напам’ять,

прочитати роман.


До заліку: Доведіть, що „Євгеній Онєгін” –

соціально-психологічний роман.





Михайло Юрійович Лермонтов

(1814 – 1841)

Михайло Лермонтов


У ті дні, коли Петербург оплакував загибель Пушкіна, в місті почав розповсюджуватися в рукописах вірш, написаний нікому не відомим поетом:

Погиб Поет, невільник честі,

Замовк, омовлений, навік.

Жадобу мсти не в силі знести,

З свинцем у грудях він поник.

(Переклад І. Цитовича)

Ім’я автора вірша – Лермонтов.

Михайло Юрійович Лермонтов (1814 – 1841) – російський поет, у ліриці якого звучить туга за гармонією, щастям, спокоєм, які уявляються поету недосяжними і від цього ще більше бажаними.


Лермонтовському романтичному героєві притаманні:

1. Розчарування і самотність (ранні твори). Вірші „Выхожу один я на

дорогу», «И скучно и грустно…», «Утес», «Парус».


2. Пошуки любові і усвідомлення того, що взаємне почуття неможливе,

любовні вірші сповнені туги і безнадії. Ліричний герой передчуває

страждання, але не намагається щось змінити: «Мне грустно, потому

что я тебя люблю…», «Я не унижусь пред тобою…», «Нет, не тебя

так пылко я люблю…».


3. Різка критика сучасного суспільства, поділу на рабів і власників.

„Смерть поета”, „Прощай, немытая Россия…», «1-е января», «30

июля 1830 года».


4. Активність, пристрасне бажання дії боротьби. «Поэт», «Парус»,

«Узник», «Пленный рыцарь», поэма «Демон».


5. Пошук гармонійного поєднання з навколишнім світом. «Горные

вершины…», «В минуту жизни трудную…», «Завещание»,

«Родина», «Дума».


Всі названі риси лермонтовського героя були узагальненням рис найкращих людей епохи 30-х рр. XIX ст. Поезія Лермонтова відіграла значну роль у житті російського суспільства і формуванні суспільної думки.

Лермонтов поставив перед собою складне завдання: зобразити в реальних обставинах героя свого часу — людини обдарованої, здат­ної до роздумів і зіставлень, але скаліченої лицемірством світського виховання, відірваної від життя своєї країни і її народу. Власні вра­ження автора про Кавказ, міркування з проблеми розвитку особис­тості в суспільстві певним чином відбилися у задумі нового прозового твору. М.Лермонтов вирішив зобразити свого героя у стосунках із представниками різних верств російсько-кавказького населення: з кон­трабандистами, мирними й немирними горянами, старими кавказьки­ми служаками, вишуканим світським товариством, яке відпочиває "на водах" П'ятигорська та Кисловодська.

Задум було втілено у п'яти розповідях, об'єднаних однією дійовою особою Григорієм Олександровичем Печоріним. Прізвище головного ге­роя перегукується із прізвищем іншого героя часу — пушкінського Онєгіна. Зміст роману дозволяє відновити історію життя Печоріна. Він, ма­буть, за дуель був відправлений у заслання із Петербурга на Кавказ. Прямуючи до місця призначення, він затримався в Тамані, де зіткнувся з контрабандистами. Про це розповідається у частині під назвою "Тамань". Після якоїсь військової експедиції Печоріну дозволено відвідати водний курорт у П'ятигорську. Пізніше за дуель з Грушницьким (розділ "Княжна Мери") його відправляють під начальство Максима Максимича у форте­цю. Полишивши на два тижні місце свого перебування, Печорін пережи­ває історію з Вуличем ("Фаталист"); після повернення до фортеці відбу­вається викрадення Бели ("Бэла"). 3 фортеці Печоріна переводять у Грузію, потім він повертається до Петербурга. Збігає п'ять років, і він знову на Кавказі; на шляху до Персії зустрічається з Максимом Максимичем та офіцером — автором дорожніх нотаток ("Максим Максимич"). Наприкінці, повертаючись із Персії, Печорін помирає (Передмова до "Журнала Печоріна").

Лермонтов свідомо порушує перебіг подій і розказує про них не в хронологічній послідовності. Тому роман вибудовано так: "Бэла", "Мак­сим Максимыч", "Журнал Печорина", Предисловие, "Тамань", "Княж­на Мери", "Фаталист". Така послідовність посилює сюжетну напругу, максимально зацікавлює читача.

Композицію і стиль роману підкорено одній меті: найглибше роз­крити образ героя часу, простежити історію його внутрішнього життя. Автор роману вважає: "История души человеческой, хотя бы самой мелкой души, едва ли не любопытнее и не полезнее истории целого народа..." Новий спосіб побудови роману дозволяє Лермонтову все­бічно вивчити натуру головного героя. Печорін приносить нещастя майже всім, із ким зустрічається. Він, як романтик, не може осягнути, що причини його недолі не в його характері, а в незаперечному факті; розумний, обдарований, діяльний Печорін, так само, як Онєгін, є жертвою свого часу, ніде не затребуваний і належить до покоління "зай­вих" людей. У безсонну ніч перед дуеллю з Грушницьким Пєчорін розмірковує: "Пробегаю в памяти все моє прошедшее и спрашиваю себя невольно: зачем я жил? для какой цели я родился?.. А, верно, она существовала, и, верно, бьло мне назначено высокое, потому что я чувствую в душе моей силы необъятные... Но я не угадал этого назначения, я увлекся приманками страстей пустых и неблагодарных; из горнила я вышел тверд и холоден, как железо, но утратил навеки пыл благородных стремлений — цвет жизни".

Характер Печоріна сповнений суперечностей. Він, з одного боку, байдужий егоїст, індивідуаліст, не здатний на великі почуття, без­корисливе кохання. Але він сам страждає через свою діяльнісну нікчемність. Може критично оцінити власні вчинки. Сам герой вва­жає, що в ньому живуть дві людини: перша переживає, страждає, карається, друга — розсудливо міркує, спостерігає, оцінює, крити­кує. Таких особистостей, як Печорін, було багато в спільноті Росії 30-х років XIX ст. Лермонтов ставить питання: хто винен у тому, що розумні люди, які прагнуть діяти, приречені на бездіяльність, ду­ховну агонію, відчувають себе чужими у своєму колі. В якійсь мірі сам Печорин відповідає на нього: "Моя бесцветная молодость про­текла в борьбе с собой и светом; лучшие мои чувства, боясь на-смешки, я хоронил в глубине сердца: они там и умерли. Я говорил правду — мне не верили: я начал обманывать; узнав хорошо свет и пружины общества, я стал искусен в науке жизни..." Печорінський песимізм та розчарування відбиваються на тих, хто опиняється з ним поруч. Він розбиває серця Бели та княжни Мері, багато горя завдає єдиній по-справжньому коханій Вірі. З усіх близьких Печоріну людей найглибше розуміє його доктор Вернер — розумна людина, іронічний та витончений співрозмовник, який, очевидно, сам страждає через душевні суперечності.

Псиxологічне дослідження єства літературного героя дозволило зро­бити М.Лермонтову справедливі узагальнення щодо місця й ролі кож­ної людини у суспільстві. Печорін збагатив безсмертну галерею об­разів, що вивищуються над сучасною їм епохою, як шекспірівський Гамлет, Фауст Ґете, Чацький Грибоєдова, Онєгін Пушкіна.




Завдання і запитання.


1. Чи можна назвати вірші Лермонтова про природу пейзажною лірикою? ____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

2. Що є змістом лермонтовської любові до вітчизни?_______________________

____________________________________________________________________

3. У чому ви бачите причину сумного тону у віршах поета?


____________________________________________________________________


4.Чи може людина обійтись у житті без ідеалу?___________________________

____________________________________________________________________


5. Визначте основні мотиви віршів М. Лермонтова_________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________


6. В яких віршах поета відчувається „світова скорбота”?____________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________


7. Хто з персонажів роману „Герой нашого часу” уперше розповідає автору

про Печоріна? ___________________________________________________

__________________________________________________________________