Передмова
| Вид материала | Курс лекцій |
- Частина захист інформації від витоку по технічнихканалах, 481.09kb.
- Передмова, 908.9kb.
- Управління освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцька загальноосвітня школа І-ІІІ, 514.6kb.
- Передмова, 587.1kb.
- Передмова, 524.47kb.
- Передмова 5, 616.83kb.
- Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями Київ 2001 передмова, 2909.45kb.
- Передмова, 1427.51kb.
- Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва передмова, 6226.62kb.
- Навчальний посібник підготовлено за сприяння Національного банку України, 5515.57kb.
СТАДІЯ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДДЕЮ
1. Поняття, значення та загальні положення стадії попереднього розгляду справи суддею.
2. Характеристика стадії попереднього розгляду справи суддею.
2.1. Завдання стадії.
2.2. Коло учасників стадії.
2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії.
2.4. Етапи стадії.
І
1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ
ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ
ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДДЕЮ
Попередній розгляд справи суддею — ІІе стадія кримінального процесу, в якій суддя одноособове розглядає направлену прокурором кримінальну справу на предмет можливості призначення її до судо-Іюго розгляду та вирішує питання щодо підготовки справи до судового розгляду.
Протягом тривалого часу в теорії кримінального процесу дискутували щодо змісту та назви цієї стадії. Термін, яким позначено цю стадію кримінального процесу нині, з'явився у вітчизняному законодавстві 21 червня 2001 р. з прийняттям "малої судової реформи".
Процесуальне значення стадії попереднього розгляду справи суддею полягає у такому.
1. Це є свого роду "процесуальний фільтр", що не допускає до судового розгляду кримінальні справи, які неповно розслідувано або в яких допущено Істотні порушення закону. Роль цієї стадії дуже схожа до стадії порушення кримінальної справи. Остання є "фільтром" на вході удосудове провадження, а стадія попереднього розгляду справи — на вході в судове. Саме їх не може оминути жодна кримінальна справа, яку розглядають у суді по суті.
2. У ній визначають межі майбутнього судового розгляду. Розгляд справи в суді першої інстанції може відбуватися тільки за тим обвинуваченням, що його було сформульовано на досудовому слідстві.
3. Попередній розгляд справи суддею забезпечує підготовку всіх необхідних умов для правильної організації та успішного проведення судового засідання.
274
275
4. У цій стадії з'являється новий учасник кримінального процесу — підсудний. В разі призначення справи до судового розгляду обвинувачений "трансформується" в підсудного.
Провадження в стадії попереднього розгляду справи суддею здій-снюсться на підставі таких загальних положень;
1. Судді заборонено вирішувати наперед питання про винуватість обвинуваченого (підсудного),
2. Під час попереднього розгляду справи не можуть бути присутні особи, які не є учасниками процесу (свідки, експерти тощо).
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1:
1. Стадія попереднього розгляду справи суддею є обов'язковою у всіх кримінальних справах, що розглядаються в суді по суті.
2. Провадження в стадії попереднього розгляду справи здійснює одноособове суддя.
3. У цій стадії судді заборонено вирішувати наперед питання про винуватість особи.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЇ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДДЕЮ
2.1. Завдання стадії
На зміст завдань, притаманних для стадії попереднього розгляду справи суддею, впливають її функції у кримінальному процесі. Останні, своєю чергою, випливають із місця, шо його посідає ця стадія в системі кримінального процесу — між стадіями досудового слідства і порушення державного обвинувачення та судового розгляду кримінальної справи.
Функціями стадії є:
1) контрольна, пов'язана із контролем за тим, чи досудове слідсте проведено з дотриманням всіх вимог кримінально-процесуальної закону і чи правомірними були дії прокурора у справі, шо надійг" до нього із обвинувальним висновком;
2) підготовчо-організаційна, що полягає у визначенні можливості розгляду кримінальної справи у судовому засіданні та створенні відповідних умов для забезпечення реалізації такої можливості.
Завдання стадії, залежно від того, реалізацію якої функції вони забезпечують, можна поділити на дві групи.
Перша група спрямована на реалізацію контрольної функції, завдання полягають у вирішенні питань, зазначених у ст. 237 КП1
]) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;
2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;
3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог КПК;
4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;
5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог КПК, без усунення яких справу не може бути призначено до судового розгляду;
6) чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб (це питання з'ясовує суддя тільки в разі заяв-лення відповідного клопотання прокурором, обвинуваченим, його захисником чи законним представником, потерпшим чи його пред-стазником);
7) чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено (це питання з'ясовує суддя за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника).
Друга група завдань пов'язана із виконанням п Ід готовч о-організаційної функції. Це ті, змістом яких є вирішення питань, зазначених уст-253 КПК:
1) про призначення захисника у випадках, якщо його участь у справі є обов'язковою;
2) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;
3) про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було прийнято під час розслідування справи;
4) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не було заявлено під час розслідування справи;
5) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, та витребування додаткових доказів (за наявності підстав вважати, що в стадії судового розгляду відповідно до ст. 299 КПК досліджуватимуть лише деякі докази або не досліджуватимуть взагалі, суддя вправі викликати в судове засідання лише тих осіб чи витребувати лише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотання від учасників судового розгляду);
7) про заходи щодо забезпечення цивільного позову;
8) про виклик у необхідних випадках перекладача;
10) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;
'О про день і місце судового розгляду справи;
12) всі інші питання, які стосуються пілготончих до суду дій.
276
277
2.2. Коло учасників стадії
Обов'язкові учасники:
1) суддя, який діє одноособове. В цій стадії він:
• головує під час попереднього розгляду справи;
• вислуховує доповідь прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду;
• вислуховує думки інших учасників судового розгляду;
• вирішує клопотання, заявлені учасниками судового розгляду;
• приймає рішення за результатами попереднього розгляду справи;
2) прокурор;
• доповідає про можливість призначення справи до судового розгляду;
• висловлює думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду.
Необов'язкові учасники:
1) інші учасники процесу (судового розгляду) — див. п. 8 ст. 32 КПК:
• висловлюють свої думки;
• заявляють клопотання;
2) секретар — веде протокол (за необхідності).
2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
• заслуховування доповіді прокурора (ч. 2 ст. 240 КПК);
• заслуховування думок прокурора та інших учасників процесу (ч. 2 ст. 240 КПК);
• дії судді, пов'язані із вирішенням клопотань, заявлених учасниками розгляду (ч. 2 ст. 240 КПК);
• вручення копії обвинувального висновку і повістки про виклик до сулу (ст. 254 КПК);
• забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи (ст. 255 КПК).
2.4. Етапи стадії
Етапи стадії попереднього розгляду справи суддею визначаються її функціями та завданнями.
1-й етап пов'язаний Із реалізацією контрольної функції стадії. Зміст його становлять процесуальні дії, метою яких є з'ясування можливості призначення кримінальної справи до судового розгляду. Термін провадження таких процесуальних дій — не більше 10 діб, а
278
уразі суду.
складності справи — не більше ЗО діб з дня її надходження до
ЦІ дії виконують у такому порядку:
1) повідомлення продень попереднього розгляду справи прокурора та інших (заінтересованих) учасників процесу (однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи);
2) доповідь прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду;
3) висловлювання учасниками (якщо вони з'явилися) своїх думок шодо питань, зазначених у ст. 237 КПК;
4) заявления цими учасниками клопотань;
5) висловлення прокурором своєї думки щодо клопотань, заявлених Іншими учасниками попереднього розгляду справи;
6) прийняття суддею в нарадчій кімнаті рішення за результатами розгляду справи та оформлення його відповідною постановою.
За результатами попереднього розгляду справи суддя приймає одне з таких рішень:
1) про зупинення провадження в справі. Підставами до його прийняття є:
• зникнення обвинуваченого і не встановлення місця його перебування (ч. 1 ст. 249 КПК);
• захворювання обвинуваченого, що унеможливлює його участь у судовому розгляді справи (ч. 2 ст. 249 КПК);
2) про повернення справи прокуророві. Підставою до прийняття цього рішення є істотне порушення прокурором вимог статей 228— 232 КПК (ст. 228 "Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком"; ст. 229 "Рішення прокурора в справі з обвинувальним висновком"; ст. 230 "Складання прокурором нового обвинувального висновку"; ст. 231 "Зміна прокурором обвинувачення"; ст. 232 "Направлення прокурором справи до суду").
Істотними є такі порушення:
• обвинувальний висновок не затверджено прокурором;
— обвинувальний висновок затверджено тим прокурором, до повноважень (компетенції) якого це не належить;
— в обвинувальному висновку є посилання на докази, яких немає в справі;
— в обвинувальному висновку не зазначено докази, шо підтверджують обвинувачення;
— обвинувачення, викладене в обвинувальному висновку, істотно відрізняється від викладеного в постанові про притягнення як обвинуваченого;
— в обвинувальному висновку містяться твердження, що суперечать одне одному тощо;
279
3) про направлення справи за підсудністю. Підставою до прийняття такого рішення є непідсудність справи суду, на розгляд якого вона надійшла від прокурора (ч. 3 ст. 249 КПК),
4) про закриття справи. Підставою є: наявність обставин, передбачених ст. 6, ,. І ст- 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 , 11-1 КПК
(ч. 1 ст. 248 КПК);
5) про повернення справи на додаткове розслідування. Підставами
прийняття рішення є:
. порушення таких вимог КҐ1К під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, без усунення яких справу не може бути призначено до судового розгляду (обов язкоео повертають на додаткове розслідування з ініціативи судді чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників);
. необхідність притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий (суддя траві повернути справу Для провадження додаткового розслідування за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника);
. наявність підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено (суддя вправі повернути справу для провадження додаткового розслідування за клопотанням прокурора, потерпшого
чи його представника);
6) про призначення справи до судового розгляду. Підставою до прийняття є позитивні відповіді судді на всі питання, зазначені в ст. 237
КПК (див. вище).
Особливістю кінцевих рішень стадії попереднього розгляду справи суддею є те, шо з прийняттям одного із перших п яти рішень процесуальна діяльність у цій стадії завершується після першого п
етапу.
Прийняття суддею рішення про призначення справи до судового розгляду передбачає продовження діяльності судді на другому
етапі стадії.
2-й етап. Процесуальні дії- ш° становлять зміст цього етапу, забезпечують реалізацію підготовчо-організаційної функції стадії. їх має бути виконано не пізніше 10 діб, а у випадках складності справи - не пізніше 20 діб з дня попереднього п розгляду. Отже, максимальний термін провадження в стадії попереднього розгляду справи суддею може становити 50 Д>б-
На цьому етапі:
1) підсудному не пізніше ніж за 3 доби до розгляду справи в суді вручають копію обвинувального висновку і повістку про виклик до
280
суду, він дає розписку про вручення йому повістки про виклик до суду та копії обвинувального висновку із зазначенням дати і часу вручення (якщо підсудний є неповнолітнім, то копію вручають йому і його законному представникові);
2) повідомлення (в той самий строк) всіх інших учасників про день розгляду справи в суді (виклик свідка, експерта, перекладача повісткою);
3) у разі заявления клопотань — ознайомлення прокурора, підсудного, його захисника, потерпілого, цивільного позивача та їх представників із матеріалами справи, а цивільного відповідача і його представника — з матеріалами, що стосуються цивільного позову.
Кінцевих рішень цей етап стадії попереднього розгляду справи суддею не має, бо діяльність судді, хоч і регламентована нормами права, аде все ж таки має суто організаційний характер.
Таким є порядок діяльності в стадії попереднього розгляду справ публічного і приватно-публічного обвинувачення. Діяльність у справах приватного обвинувачення має певні особливості, пов'язані з тим, що досудове слідство в таких справах не проводять. Джерело інформації про злочин, розглядуваний у порядку справ приватного обвинувачення, направляють до суду. У зв'язку з цим суддя після одержання скарги приватного обвинувачення спочатку вирішує питання про порушення кримінальної справи, а потім уже — про призначення її до судового розгляду.
Особливості процесуальної діяльності судді в ній стадії за скаргою приватного обвинувачення буде розглянуто в лекції "Особливості провадження у кримінальних справах приватного обвинувачення".
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:
1. Завдання стадії попереднього розгляду справи суддею визначаються її функціями: контрольною та підготовче-організаційною.
2. Обов'язковими учасниками стадії є суддя і прокурор. Інших (заінтересованих) учасників повідомляють про розгляд кримінальної справи, однак їх неявка не зупиняє розгляду справи.
3. Стадія проходить два етапи. Перший (обов'язковий) пов'язаний із вирішенням питання про можливість призначення справи до судового розгляду. На другому (необов'язковому) забезпечується реалізація підготовчо-організаційної функції стадії.
ВИСНОВКИ З ТЕМИ:
1. Стадія попереднього розгляду справи суддею є гарантією недопущення до судового розгляду кримінальних справ, розслідуваних неповно.
281
2. У цій стадії суддя вирішує питання про можливість слухання справи по суті в суді та в разі позитивного його вирішення здійснює сукупність дій із підготовки такого слухання. Судді заборонено вирішувати наперед питання про винуватість особи.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ
Нормативно-правові акти
1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 лютого 1991 р. № І "Про завдання судів України по підвищенню рівня правосуддя" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. МаляреІІка. - К., 2004.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 березня 1988 р. № 3 "Про застосування судами України кримінальне-процесуального законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування".
3. Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ (узагальнення Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України) // Вісник Верховного Суду України. — 2004. - Л? 2.
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України віл 1 квітня 1994 р. № 3 "Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ".
5. Постанова Президії Верховного Суду України від 20 лютого 2004 р. № 5 "Про стан здійснення судочинства у 2003 році і завдання на 2004 рік" // Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 4.
Наукові та павчально-методичні джерела
1. Бажанов М. И. Предание суду в советском уголовном процессе. — Харьков, 1965.
2. Выдря М. М. Предание суду как гарантия законности привлечения к уголовной ответственности. -- Краснодар, 1981.
3. Гринюк В. О. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону в кримінальному процесі України. — К., 2004.
4. Кузьмина О. В. Возвращение уголовных дел на дополнительное расследование из стадии предания суду. — Л., 1987.
5. Мшіяренко В. Т. Щодо повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування та прокурору // Вісник Верховного Суду України. - 2004- - № 6.
6. Михайлова Т. А. Предание суду в советском уголовном процессе. — М., 1981.
7. Побегайяо Г. Д. Предание суду. — М., 1982.
ЛЕКЦІЯ 17
СТАДІЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
1. Поняття, значення та загальні положення стадії судового розгляду.
2. Характеристика стадії судового розгляду.
2.1. Завдання стадії.
2.2. Учасники судового розгляду.
2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії.
2.4. Етапи стадії.
2.5. Кінцеві рішення стадії.
І. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
Судовий розгляд — це стадія кримінального процесу, в якій суд першої інстанції за активної участі сторін обвинувачення і захисту на підставі повного, всебічного й об'єктивного дослідження обста-иин кримінальної справи остаточно вирішує питання про винуватість підсудного і його покарання.
Стадія судового розгляду має такі ознаки:
1) судовий розгляд справи і вирішення її по суті є єдиним способом правосуддя у кримінальних справах;
2) вона є основною і визначальною стадією кримінального процесу;
3) у цій стадії виявляються всі принципи кримінального процесу. Сгадія судового розгляду має кримінальне-правове і кримінал ьно-процесуальне значення.
Кримінально-правове значення полягає в тому, що у вироку суду здійснюється остаточна кваліфікація злочину.
Кримінально-процесуальне значення стадії судового розгляду полягає в тому, що:
1) тільки в цій стадії може бути вирішено по суті кримінально-правовий спір між державою (потерпілим) та підсудним;
2) у разі постаноилення обвинувального вироку втрачає чинність презумпція невинуватості;
3) тільки в ній дістає остаточне вирішення завдання кримінального процесу, зміст якого полягає в забезпеченні правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто зчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний;
282
283
4) у цій стадії підсумовують всю досудову кримінальне-процесуальну діяльність;
5) стадія судового розгляду виконує контрольні функції Іподо стадій досудового провадження.
Загальні положення сталії судового розгляду — це встановлені законом (гл. 24 КПК.) і обумовлені принципами кримінального процесу правила, що відбивають найважливіші типові властивості цієї стадії і виявляються протягом усього періоду її реалізації.
Уперше в теорії кримінального процесу загальні положення судового розгляду справи сформулював І. Д. Перлов у 1955 р.1
Згідно з чинним кримінально-процесуальним законом це такі положення.
1. Незмінність складу суду (ст. 258 КПК) — основне положення судового розгляду, згідно з яким у вирішенні кримінальної справи по суті можуть брати участь тільки ті судді, які брали участь у її] розгляді від початку до кінця. Зміст цього положення полягає у такому:
• розгляд кожної кримінальної справи має бути розпочато і завершено одним і тим самим судом (мета цієї вимоги пов'язана з тим, що судді мають бути "в курсі справи" протягом всього часу її слухання);
• якщо професійний суддя через тривалу хворобу, заявления і задоволення відводу тощо позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, його замінюють іншим суддею і розгляд справи починають із початку;
• попереднє положення поширюється і на народних засідателів. Однак щодо цих учасників з метою економії часу закон у справі, для розгляду якої потрібен значний час, передбачає можливість виклику запасного народного засідателя. Він перебуває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя із складу суду заміняє його. Розгляд справи в цьому разі може бути продовжено лише за умови, шо запасний засідатель, який вступив у справу замість вибулого, не вимагає відновлення судових дій із початку;
• якщо через нетривалу хворобу, нещасний випадок у сім 'ї тощо зі складу суду вибуває головуючий, то розгляд справи відкладають;
• порушення положення про незмінність складу суду є безумовною підставою для скасування вироку чи іншого судового рішення судом апеляційної інстанції (п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК).
2. Безпосередність судового розгляду (ст. 257 КПК) — загальне положення, згідно з яким на суддів покладено обов'язок вирішувати кримінальну справу не за паперами, наданими органами досудово-
1 Див.: Перлов И Д. Судебное следствие в советском уголовном процессе. — М, 1955. -С. 17.
284
го слідства, а, головним чином, на підставі того, шо кожному судді самому безпосередньо доведеться почути, побачити і з'ясувати в судовому засіданні.
Зміст нього положення:
• правильне і справедливе вирішення кримінальної справи може бути забезпечено тільки в тому разі, якщо суддя сприйме інформацію не з чужого голосу, а, насамперед, із джерела відповідної інформації, тобто з'ясує обставини справи із доказів, отриманих із "перших рук" (при цьому він спостерігає за реакцією допитуваних);
• письмові матеріали досудового слідства мають для судового розгляду попередній, допоміжний характер (до того ж учасники іноді змінюють в суді показання, які вони давали під час досудового слідства).
Із положення про безпосередність дослідження доказів є винятки. Всі вони пов'язані із оголошенням показань деяких учасників процесу. Показання оголошують у таких випадках:
1) якщо явка свідка чи потерпілого в судове засідання є неможливою з поважних причин (смерть, тяжка тривала хвороба, невстанов-лення місця перебування, стихійне лихо, тривале відрядження тощо) — статті 306, 308 КПК. Показання оголошують за постановою (ухвалою) судді (суду);
2) якщо суд звільняє потерпілих (ч. 2 ст. 290 КПК) і свідків (ч. 2 ст. 292