Geum.ru

Передмова

Вид материалаКурс лекцій

Содержание


Лекція 1. сутність кримінального процесу як діяльності 1. загальне поняття кримінального процесу
1. Специфічна діяльність із застосування норм права
2. Одна із галузей права.
3. Галузь правової науки.
4. Навчальна дисципліна.
Висновки з питання 1
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40

ЛЕКЦІЯ 1. СУТНІСТЬ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ДІЯЛЬНОСТІ

1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


Проблема визначений поняття кримінального процесу є однією із найдискусійніших у теорії кримінального процесу. Тому в юри­дичній літературі є багато різних за змістом дефініцій.

Поняття (і термін) "кримінальний процес" вживають у чотирьох значеннях.

1. Специфічна діяльність із застосування норм права. Згідно із таким підходом до його розуміння, кримінальний процес — це врегульована кримінально-процесуальним правом діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, змістом якої є дослідча перевірка і вирішення заяв (повідомлень) про злочини, досудове розслідування, судовий розгляд і вирішення кримінальних справ, а також вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироків.

2. Одна із галузей права. Кримінальне-процесуальне право — це відносно самостійна сукупність норм вітчизняного права, що регу­люють відносини між учасниками кримінальної справи. Грунтовніше поняття кримінального процесу як галузі права буде розглянуто у лекції 2.

Про сутність кримінального процесу йдеться в усіх лекціях. Однак це не заперечує необхідності подання в окремих лекціях сутності кримінального процесу як діяльності, в межах яких буде розглянуто найголовніші, найзагальніші питання.

3. Галузь правової науки. Наука кримінального процесу — це галузь правової науки, предметом дослідження якої с кримінально-процесуальне право, практика його застосування, а метою — вироблення рекомендацій щодо удосконалення законодавства та практики діяль­ності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.

4. Навчальна дисципліна. Кримінальний процес у цьому значенні розуміють як дисципліну, що її вивчають у ваших навчальних закладах юридичного профілю, предметом якої є кримінально-процесуальне законодавство та практика його застосування, а також наука кри­мінального процесу. У більшості навчальних закладів ця дисципліна є профільною. Опанувати навчальний матеріал найбільш ефективно можна лише звертаючись до положень:

- загальної теорії права;

- конституційного, кримінального та інших галузей вітчизня­ного права;

- міжнародних правових документів із питань кримінального судочинства;

- суміжних наук (криміналістики, правової психології тощо);

- відомчих нормативно-правових актів (положень, інструкцій тощо, затверджених наказами Генерального прокурора України, МВС України, Мін’юсту України), в яких конкретизуються поло­ження законів;

- постанов Пленуму Верховного Суду України.

Слід зазначити, що поняття "кримінальний процес" і "кримі­нальне судочинство" є тотожними за змістом.

Кримінальний процес вивчають студенти старших курсів, які вже вміють самостійно опрацьовувати літературні джерела. Слід пам'ятати слова Василя Олександровича Сухомлинського, який цілком слушно стверджував: "Найкращий вид освіти — це само­освіта". Студенти мають переглядати періодичну юридичну літера­туру, зокрема, журнали "Право України". "Юридична Україна", "Вісник Верховного Суду України, "Прокуратура. Людина. Держа­ва."; газету "Юридичний вісник України". В цих загальноукраїн­ських виданнях публікують наукові статті провідних науковців, ознайомлення з якими сприятиме кращому опануванню навчаль­ного матеріалу. Цінність наукових статей полягає в тому, що вони відзначаються науковою новизною, окрім того, вони оперативно реагують на зміни в законодавстві.

Найчастіше в теорії вживають термін "кримінальний процес". Застосу­вання ж терміна "кримінальне судочинство" є скоріше, даниною традиції — до 1917 р. провадження у кримінальних справах здійснювалося за Статутом кримі­нального судочинства, а кодекси всіх союзних республік в Радянському Союзі ґрунтувалися на Основах кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік.

Досконало вивчити кримінально-процесуальне право допомо­жуть монографії, навчальні посібники. Слід звертати увагу на дискусійні положення процесуальної теорії, намагатися висловлювати щодо них власні думки, а також знати праці відомих учених-процесуалістів минулого і тих, які працюють в нашій державі сьогодні.

До 1917 р. істотний внесок у теорію кримінального процесу зробили такі вчені: С. І. Вікторський, М. В. Духойськой, А. Ф. Коні, М. В. Мураяйов, Б, П. Ніконов, П. К. Скорделі, В. Л. Случевський, Д. Г. Тальберг, Г. С. Фельдштейн, І. Я. Фойницький, В. О. Чайковський, О. І. Люблінський. У радянський період розвитку теорії кримінального процесу відзначались глибиною досліджень праці вчених-росіян: В. П. Бож'єва, Т. М. Добровольської, П. С. Елькінд, О. М. Ларіна, В. 3. Лукашевича, Я. О. Мотовіловкера, В. П. Нажимова, М. М. Полянського, В. М. Савицького, М. С. Строговича.

В Україні як за радянських часів, так і після набуття незалеж­ності найвідомішими є праці вчених таких наукових шкіл; харків­ської (професори С. А. Альперт, М. 1. Бажанов, М, М. Гродзинський, Ю. М. Грошевий, В, С, Зелененький); київської (професори Л. Я. Дубинський, В. Т. Маляренко, О. Р. Михайленко, М. М. Михеєнко, 3. Д. Смітієнко, Т. В. Варфоломєєва); львівської (професор В. Т. Hop); одеської (професор Ю. П. Аленін).

Студенти, які прагнуть досягти успіху в кар'єрі юриста, повинні формувати власну юридичну бібліотеку, фонд якої мають становити всі кодифіковані законодавчі акти, монографії, навчальні посібники, юридичні журнали тощо.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1:

1. Терміни "кримінальний процес" і "кримінальне судочинство" є тотожними за змістом.

2. Терміном "кримінальний процес" позначають такі поняття: 1) діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду в кримінальних справах; 2) галузь права; 3) галузь правової науки; 4) навчальну дисципліну,

3. Під час вивчення дисципліни студентам, окрім лекцій, під­ручників та навчальних посібників, слід звертатися до наукових публікацій.