Передмова
Вид материала | Курс лекцій |
- Частина захист інформації від витоку по технічнихканалах, 481.09kb.
- Передмова, 908.9kb.
- Управління освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцька загальноосвітня школа І-ІІІ, 514.6kb.
- Передмова, 587.1kb.
- Передмова, 524.47kb.
- Передмова 5, 616.83kb.
- Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями Київ 2001 передмова, 2909.45kb.
- Передмова, 1427.51kb.
- Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва передмова, 6226.62kb.
- Навчальний посібник підготовлено за сприяння Національного банку України, 5515.57kb.
ПЕРЕДМОВА
Тримаючи в руках нову книгу, читач мимоволі запитує, чим вона відрізняється від інших видань з такої самої тематики?
Запропонований курс лекцій є першою в Україні працею, в якій автор:
1) відійшов від традиційного викладу навчального матеріалу в розповідному стилі та охарактеризував основні кримінально-процесуальні поняття (принципи, суб'єкти, запобіжні заходи, слідчі дії) за логіко-правовими схемами, що забезпечило не "випинання" особливостей понять, а їх системний опис;
2) виклав правовий блок навчальної дисципліни: методи кримінальне-процесуального права, його предмет, норми тощо;
3) зробив спробу максимально поєднати положення кримінально-процесуального права із положеннями загальної теорії та інших галузей права;
4) використай основні міжнародно-правові документи в галузі прав людини для характеристики окремих процесуальних понять;
5) врахував положення постанов Конституційного Суду України, Пленуму Верховного Суду України, наказів Генерального прокурора України, МВС України та нормативно-правових актів інших відомств;
6) всі стадії кримінального процесу охарактеризував шляхом подання основних їх ознак (поняття, значення, основні положення, завдання, коло учасників, процесуальні засоби діяльності, етапи, кінцеві рішення).
Сутність кримінально-процесуального права в курсі лекцій розкрито шляхами, на які вказував видатний учений-процесуаліст І. Я. Фойницький:
1) екзегетичним, або тлумачним, що полягає у з'ясуванні права із його власного змісту {всі теми лекцій);
2) історичним, що залучає для цього матеріал минулого "із життя" законодавства (окреме питання лекції "Сутність кримінального процесу як діяльності");
3) порівняльним, тобто тим, що звертається для з'ясування сутності кримінально-процесуального права певної країни до визначення його відповідності з однорідним матеріалом інших народів (лекція "Особливості кримінального процесу Франції і США");
4) критичним, за яким поняття з'ясовують через внутрішню природу процесуальних відносин (всі теми). При цьому задовольняються питаннями минулого або сучасного (позитивна критика, догматика процесу), або разом із тим намічають вирішення їх у майбутньому і вказують на наявні недоліки (негативна критика, судова політика)1.
Матеріал кожної лекції викладено у логічній послідовності: від загального до конкретного, від формулювання поняття до розгортання змісту окремих його елементів.
Практично в кожній лекції висловлено особисту позицію автора з проблемних питань.
Структуру і зміст курсу лекцій обумовлено потребою:
• врахувати положення теорії кримінального процесу, чинного законодавства та практики його застосування;
• поєднати традиційні положення теорії кримінального процесу із новими ідеями та законодавчими новелами.
Систему курсу лекцій через те, що немає стандарту програми навчальної дисципліни "Кримінально-процесуальне право" ("Кримінальний процес"), побудовано з урахуванням логічної послідовності тем лекцій та традицій викладення навчального матеріалу у вітчизняних підручниках.
Виклад матеріалу у вигляді лекцій допускає в межах програми певну свободу у виборі тем і визначенні обсягу, що відводиться на кожну із них. Теми лекцій цього курсу було обрано з кількох міркувань — автор зважав на їх теоретичну значущість, розробленість у межах теорії кримінального процесу, і нарешті, на особисті переваги.
Визначаючи структуру лекційного курсу і готуючи його протягом десяти років, автор перебував під впливом логіки, з одного боку, і традицій — з іншого; було бажання подати якомога більше матеріалу, однак є об'єктивна неможливість зробити це через обмежений обсяг лекцій.
За логікою Із основу конструкції системи навчальної дисципліни мас бути покладено принцип вивчення студентами кримінального процесу в статиці (перша частина: поняття; принципи; функції; суб'єкти; докази; заходи процесуального примусу; обставини, що виключають провадження у кримінальній справі) І в динаміці (друга частина: стадії кримінального процесу, особливі провадження). Розглянувши основні кримінально-процесуальні поняття в першій частині (в статиці), студенти мали б змогу відстежити, як вони реалізуються в окремих стадіях процесу та під час особливих проваджень (в динаміці). За такого підходу можна уникнути ситуації, коли стадії досудового розслідування, зміст якої становить процесуальна діяльність нижчого рівня, у навчальних програмах присвячено набагато більше тем (як правило, це: основні положення досудового слідства, слідчі дії, притягнення як обвинуваченого, застосування запобіжних заходів, зупинення і закінчення досудового слідства — загалом п'ять тем), ніж стадії судового розгляду, в якій здійснюється діяльність вищого рівня та найбільш повно реалізуються всі принципи кримінально-процесуального права і якій у більшості вивчених автором програм з дисципліни відведено одну тему. Приділення основної уваги стадії досудового розслідування, в якій обмежено діють принципи гласності та змагальності, і відсування на другий план стадії судового розгляду свідчить про те, що інквізиційність радянського кримінального процесу до цього часу не подолано.
Традиції викладання кримінально-процесуального права зобов'язують дотримуватися структури цієї навчальної дисципліни, що існує в переважній більшості юридичних вищих навчальних закладі».
Готуючи матеріал до лекцій, автор опирався спокусі побільше внести теоретичних, правових положень. Однак курс лекцій об'єктивно не може охопити всього нормативного матеріалу, а також результатів, досягнутих теорією кримінального процесу, що перебуває на досить високому рівні розвитку.
Лекційний матеріал розподілено за п'ятьма розділами, їх виокремлено не за якимось одним "лінійним" принципом, а за різними підставами.
Перший розділ присвячено викладенню фундаментальних положень кримінально-процесуального права, другий — досудовому провадженню, третій — провадженню у суді, четвертий — особливим формам провадження, п'ятий -- особливостям кримінального процесу іноземних держав.
Автор вважав за потрібне ознайомити студентів з іменами і науковим спадком видатних учених-процесуалістів минулого і сучасності. Таке наближення до "особистісних" аспектів наукової творчості вчених сприяє залученню студентів до науки, пробудженню емоційного ставлення до неї.