Передмова

Вид материалаКурс лекцій

Содержание


Лекція 1. сутність кримінального процесу як діяльності 1. загальне поняття кримінального процесу
1. Специфічна діяльність із застосування норм права
2. Одна із галузей права.
3. Галузь правової науки.
4. Навчальна дисципліна.
Висновки з питання 1
2. Історичні форми кримінального процесу
1. Інквізиційний (розшуковий, слідчий, слідчо-розшуковий) кримі­нальний процес має такі основні ознаки
2. Змагальний процес поділяють на два види.
3. Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) кримінальний процес.
Висновки з питання 2
3. Характеристика кримінального процесу як діяльності
Висновки з питання 3
Висновки з теми
І. поняття кримінального процесу як галузі права і його співвідношення з іншими галузями права
Висновки з питання ]
2. Предмет і методи кримінально-процесуального права
Висновки з питання 2
3. Способи і типи правового регулювання у кримінальному процесі
Висновки з питання 3
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40

ПЕРЕДМОВА


Тримаючи в руках нову книгу, читач мимоволі запитує, чим вона відрізняється від інших видань з такої самої тематики?

Запропонований курс лекцій є першою в Україні працею, в якій автор:

1) відійшов від традиційного викладу навчального матеріалу в розповідному стилі та охарактеризував основні кримінально-процесуальні поняття (принципи, суб'єкти, запобіжні заходи, слідчі дії) за логіко-правовими схемами, що забезпечило не "випинання" особливостей понять, а їх системний опис;

2) виклав правовий блок навчальної дисципліни: методи кримі­нальне-процесуального права, його предмет, норми тощо;

3) зробив спробу максимально поєднати положення кримі­нально-процесуального права із положеннями загальної теорії та інших галузей права;

4) використай основні міжнародно-правові документи в галузі прав людини для характеристики окремих процесуальних понять;

5) врахував положення постанов Конституційного Суду України, Пленуму Верховного Суду України, наказів Генерального проку­рора України, МВС України та нормативно-правових актів інших відомств;

6) всі стадії кримінального процесу охарактеризував шляхом подання основних їх ознак (поняття, значення, основні положення, завдання, коло учасників, процесуальні засоби діяльності, етапи, кінцеві рішення).

Сутність кримінально-процесуального права в курсі лекцій розкрито шляхами, на які вказував видатний учений-процесуаліст І. Я. Фойницький:

1) екзегетичним, або тлумачним, що полягає у з'ясуванні права із його власного змісту {всі теми лекцій);

2) історичним, що залучає для цього матеріал минулого "із життя" законодавства (окреме питання лекції "Сутність криміналь­ного процесу як діяльності");

3) порівняльним, тобто тим, що звертається для з'ясування сутності кримінально-процесуального права певної країни до визна­чення його відповідності з однорідним матеріалом інших народів (лекція "Особливості кримінального процесу Франції і США");

4) критичним, за яким поняття з'ясовують через внутрішню природу процесуальних відносин (всі теми). При цьому задоволь­няються питаннями минулого або сучасного (позитивна критика, догматика процесу), або разом із тим намічають вирішення їх у майбутньому і вказують на наявні недоліки (негативна критика, судова політика)1.

Матеріал кожної лекції викладено у логічній послідовності: від загального до конкретного, від формулювання поняття до розгор­тання змісту окремих його елементів.

Практично в кожній лекції висловлено особисту позицію авто­ра з проблемних питань.

Структуру і зміст курсу лекцій обумовлено потребою:

• врахувати положення теорії кримінального процесу, чинного законодавства та практики його застосування;

• поєднати традиційні положення теорії кримінального процесу із новими ідеями та законодавчими новелами.

Систему курсу лекцій через те, що немає стандарту програми навчальної дисципліни "Кримінально-процесуальне право" ("Кри­мінальний процес"), побудовано з урахуванням логічної послідов­ності тем лекцій та традицій викладення навчального матеріалу у вітчизняних підручниках.

Виклад матеріалу у вигляді лекцій допускає в межах програми певну свободу у виборі тем і визначенні обсягу, що відводиться на кожну із них. Теми лекцій цього курсу було обрано з кількох міркувань — автор зважав на їх теоретичну значущість, розроб­леність у межах теорії кримінального процесу, і нарешті, на особис­ті переваги.

Визначаючи структуру лекційного курсу і готуючи його протягом десяти років, автор перебував під впливом логіки, з одного боку, і традицій — з іншого; було бажання подати якомога більше мате­ріалу, однак є об'єктивна неможливість зробити це через обмежений обсяг лекцій.

За логікою Із основу конструкції системи навчальної дисципліни мас бути покладено принцип вивчення студентами кримінального процесу в статиці (перша частина: поняття; принципи; функції; суб'єкти; докази; заходи процесуального примусу; обставини, що виключають провадження у кримінальній справі) І в динаміці (друга частина: стадії кримінального процесу, особливі провадження). Роз­глянувши основні кримінально-процесуальні поняття в першій частині (в статиці), студенти мали б змогу відстежити, як вони реалі­зуються в окремих стадіях процесу та під час особливих проваджень (в динаміці). За такого підходу можна уникнути ситуації, коли стадії досудового розслідування, зміст якої становить процесуальна діяль­ність нижчого рівня, у навчальних програмах присвячено набагато більше тем (як правило, це: основні положення досудового слідства, слідчі дії, притягнення як обвинуваченого, застосування запобіжних заходів, зупинення і закінчення досудового слідства — загалом п'ять тем), ніж стадії судового розгляду, в якій здійснюється діяльність вищого рівня та найбільш повно реалізуються всі принципи кримі­нально-процесуального права і якій у більшості вивчених автором програм з дисципліни відведено одну тему. Приділення основної уваги стадії досудового розслідування, в якій обмежено діють прин­ципи гласності та змагальності, і відсування на другий план стадії судового розгляду свідчить про те, що інквізиційність радянського кримінального процесу до цього часу не подолано.

Традиції викладання кримінально-процесуального права зо­бов'язують дотримуватися структури цієї навчальної дисципліни, що існує в переважній більшості юридичних вищих навчальних закладі».

Готуючи матеріал до лекцій, автор опирався спокусі побільше внести теоретичних, правових положень. Однак курс лекцій об'єк­тивно не може охопити всього нормативного матеріалу, а також результатів, досягнутих теорією кримінального процесу, що пере­буває на досить високому рівні розвитку.

Лекційний матеріал розподілено за п'ятьма розділами, їх виок­ремлено не за якимось одним "лінійним" принципом, а за різними підставами.

Перший розділ присвячено викладенню фундаментальних по­ложень кримінально-процесуального права, другий — досудовому провадженню, третій — провадженню у суді, четвертий — особливим формам провадження, п'ятий -- особливостям кримінального процесу іноземних держав.

Автор вважав за потрібне ознайомити студентів з іменами і науковим спадком видатних учених-процесуалістів минулого і сучасності. Таке наближення до "особистісних" аспектів наукової творчості вчених сприяє залученню студентів до науки, пробудженню емоційного ставлення до неї.