В. Ф. Глушков не просто механізатор з великим досвідом
| Вид материала | Документы |
- Кий процес, 14.73kb.
- «Появление европейской науки в новое время», 102.2kb.
- Герберт Александер Саймон Исследователи ии: Лотфи Заде Исследователи ии: А. А ляпунов,, 9.34kb.
- План організації спільного семінару Тернопільської та Івано-Франківської міських рад, 29.63kb.
- В. М. Глушков пионер математиЧеской теории выЧислительных систем и основатель Института, 153.69kb.
- Смерть Ивана Ильича идругие рассказ, 193.53kb.
- Великой Скифии «Русы Великой Скифии», 4397.06kb.
- Внеклассное мероприятие ко Дню Победы 4 класс. Поклонимся великим тем годам, 127.97kb.
- Методика управления посредством концентрации на числах, или Создание цифровых рядов, 74.14kb.
- А. С. Кингсеп Что там, за ветхой занавеской тьмы?, 90.26kb.
На місцевих фактах
Перед початком нинішнього навчального року в мережі політичної освіти на засіданні парткому колгоспу затвердили пропагандистів. Всі вони — спеціалісти, люди політично грамотні.
Хочу розповісти про головного ветлікаря колгоспу, пропагандиста школи основ марксизму-ленінізму середньої ланки Миколу Петровича Саєнка. За порівняно короткий строк він здобув авторитет у слухачів. Готуючись до кожного заняття по курсу «Політика КПРС — марксизм-ленінізм в дії», Микола Петрович перечитує багато літератури, необхідний матеріал конспектує, обов’язково збагачує місцевими фактами, що потім донести до слухачів тему глибоко, цікаво. А слухачі його, в основному керівники середньої ланки, майже всі — агітатори й політінформатори, набуті на заняттях знання несуть в маси.
На заняттях завжди багато уваги вділяється пропаганді передового досвіду, питанням розвитку і вдосконалення соціалістичного змагання. І все це, не боюсь повторитися, пов’язано з місцевими фактами. Кожний слухач чітко усвідомлює зв'язок матеріалу, який вивчається, із життям виробничих ділянок колгоспу, аналізує, спів ставляє і тому охоче виступає, висловлює свою думку.
Пропагандист багато уваги вділяє формуванню у слухачів почуття відповідальності за виконання конкретних планів на виробництві, виховує в кожного розуміння причетності до успішного вирішення завдань комуністичного будівництва.
А. Гузунов.
Колгосп «Дружба народів»
У ініціаторів почину
Наші резерви
На кожному гектарі ріллі одержувати по 22-23 центнери зернових сортооновлення плюс добрива.
Підвищення культури землеробства. Сьогодні це питання — на порядку денному в кожному господарстві району. Хвилює ця важлива проблема і трудівників нашого колгоспу. Якщо план трьох років десятої п’ятирічки по продажу хліба державі ми успішно перевиконали, то по валовому виробництву зерна залишилися боржниками. А причина — найоб’єктивніша — низька врожайність провідних сільськогосподарських культур.
Торік озимий клин дав нам по 29,3 центнера колоскових з гектара, що на 3,9 центнера більше, ніж у 1977 році. А ярі культури — лише по 19,9, зокрема, горох — 17,5 центнера. Одержано низький врожай соняшнику. Якщо все це перерахувати в середньому на гектар ріллі, то ми одержали тільки по 17 центнерів зернових. Для нашого господарства це, звичайно, цифра недостатня. Отже, йдеться про те, щоб не тільки підвищити культуру землеробства в цілому, а й значно збільшити родючість кожного гектара, мати від нього вагому економічну віддачу. На кожному гектарі наші хлібороби повинні вирощувати не менше 22-23 центнери зернових. Під силу нам це завдання? Звичайно.
На одному із розширених засідань парткому і правління колгоспу обговорили постанову райкому Компартії України, виконкому районної Ради народних депутатів про боротьбу з бур’янами — одного з резервів підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Спеціалісти агрономічної служби намітили ряд конкретних заходів, котрі зараз успішно втілюються в життя.
І насамперед — правильне й ефективне використання гербіцидів у боротьбі з бур’янами. Займається цим спеціальний механізований загін, що складається з чотирьох ланок.
Як правило, очолюють ці невеличкі підрозділи бригадні агрономи. Двічі на рік (навесні і восени) всі поля, узбіччя доріг, плантації виноградників обробляються гербіцидами. Причому, виконується робота своєчасно, на високому агротехнічному рівні. У боротьбі з бур’янами на площах з багаторічними насадженнями добрий ефект дають далапон, симазин, атразин, для польових культур — велику користь дає амінна сіль 2-4Д.
З успіхом ми щороку використовуємо і нові гербіциди. Приміром, торік добре зарекомендував себе трефлан. При невеличкій дозі внесення цей препарат діє досить ефективно. Правильне використання гербіцидів дає нам можливість як слід підготувати грунт, своєчасно провести той чи інший вид польових робіт.
Як відомо, наше господарство має 8107 гектарів орної землі, з них понад 5 тисяч гектарів еродованих земель. І ми працюємо зараз над тим, щоб ефективніше використовувати кожен гектар, на високий агрономічний рівень піднести роботу з водною та вітряною ерозією. І колгосп у цьому відношенні чимало робить.
Оранка і обробіток еродованих земель робиться тільки впоперек схилів. Тут обов’язково проводиться лущування, щілювання тощо. Тільки в 1978 році зроблено лункування й боронування схилів на 780-гектарній площі. Колгосп має протиерозійну техніку, зокрема протиерозійні сівалки, якими торік засіяно понад 900 гектарів озимого клину.
Займаємося і залужуванням схилів — вже освоєно 530 гектарів таких земель. А в цьому році підготуємо ще стільки. Ведемо серйозну боротьбу із солончаком. Такі площі обов’язково гипсуємо, повертаючи грунту родючість.
Звичайно, в цьому питанні у нас трапляється ще багато труднощів. Наприклад, не вистачає протиерозійної техніки — плугів. Потрібен для нашого господарства і бульдозер С-100, за допомогою якого ми змогли з займатися рекультивацією.
На наших полях добре зарекомендували себе сорт озимої пшениці «еритроспермум-127», який дав по 5 центнерів прибавки на гектарі. Завдяки йому господарство змогло продати сильну і цінну пшеницю, одержавши 38 тисяч прибутку. В перспективі — сорти «зірка», «промінь», «одеська-напівкарликова», яка дає до 90 центнерів зерна з гектара.
Завдяки сортооновленню зернова група займе 57 процентів ріллі.
Не можна недооцінювати ролі добрив. У нас створено загін родючості, силами якого вивезено і внесено в грунт 52 тисячі тонн гною — в основному під озимину, цукрові буряки. Накопичуємо мінерали для кореневого підживлення озимих. Вирішили підживити навесні всі площі.
Аміачну воду вноситимемо з цього року по-новому. Для цього придбали спеціальні пристрої для гербіцид них машин, які допоможуть вносити рідкий аміак на глибину 12-16 сантиметрів. Що це дасть? По-перше, підвищиться ефективність добрива. По-друге, дістанемо можливість сіяти озимі і по стерньових попередниках з повною певністю, що на цих площах не буде хлібної жужелиці.
В. Пиндик, головний агроном
колгоспу «Дружба народів»
21 квітня — комуністичний суботник
Готуємось до суботника
Колектив колгоспу «Дружба народів» місцевих організацій Червонознам’янської сільради підтримують ініціативу робітників передових підприємств Москви вийти 21 квітня на Всесоюзний комуністичний суботник, присвячений 109-й річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна.
Виконком сільської Ради народних депутатів склав приблизний план робіт на цей день. Передбачено, що рільничі бригади, робітники та службовці підрізатимуть виноградники. Буде висаджено понад дві тисячі дерев уздовж доріг.
Працівники лісгоспу планують закласти парк. Будівельники прокладатимуть тротуар по вулиці Озерній, ремонтуватимуть літні табори, механізатори й тваринники працюватимуть на своїх робочих ділянках.
С. Друмов,
голова Червонознам’янської сільради
Пропагандист — п’ятирічці
Пропагандисти колгоспу «Дружба народів» одними з перших й районі пройшли суспільно-політичну атестацію. Члени атестаційної комісії відзначили їх добру підготовку, високу методичну майстерність, вміння вчити, переконувати.
Про участь пропагандистів колгоспу в русі «Пропагандист — п’ятирічці» розповідається на цій сторінці.
Зростає активність
В мережі політичної освіти в нинішньому навчальному році навчаються 180 рядових трудівників полів і ферм, керівників середньої ланки, спеціалістів нашого колгоспу. Пропагандистами в школах основ марксизму-ленінізму по вивченню курсу «Політика КПРС — марксизм-ленінізм в дії» на початку навчального року на парткому затверджено Д. В. Габера і М. П. Саєнка, «Конституція розвиненого соціалізму» — Р. А. Кара димову, двох комсомольських гуртків політосвіти — Р. Г. Гладуш і О. І. Перчеклія.
Поглиблення теоретичних знань, вміння пов’язувати їх із місцевими фактами, підвищення свідомості, врешті краще, глибше розуміння завдань, поставлених XXV з’їздом КПРС перед працівниками сільського господарства, позитивно впливає не лише на трудову, а й на громадську активність слухачів. Варто сказати, що серед слухачів — 27 агітаторів і політінформаторів, причому вісім з них влилися в ряди бійців ідеологічного фронту в минулому і нинішньому роках. Це — доярка, партгрупорг третьої молочнотоварної ферми Марія Петрівна Єрмоленко, завідуючий гаражем Володимир Михайлович Войников, бригадир садо-виноградної бригади Євгенія Федорівна Магац та інші.
Безпосередньо з числа слухачів виросли у нас і свої пропагандисти. Однією із найсумлінніших у підготовці до занять, найактивнішою під час проведення їх була Роза Антонівна Кара димова. На початку навчального року партком затвердив її пропагандистом. Доброго вихованця — Олега Івановича Перчеклія — має і пропагандист Римма Григорівна Гладуш. Нині Олег Іванович перший рік веде гурток комсомольської політосвіти.
Всі комуністи, без винятку, відвідують політзаняття. Це, як я вже сказав, позитивно впливає на їх активність. Взяти хоча б партійні збори. Якщо із 97 членів КПРС в 1976 році на зборах виступило всього 40, то в минулому році цей показник сягнув за шістдесят.
Наші пропагандисти беруть безпосередню участь у складанні комуністами соціалістичних зобов’язань. Хочу навести такий приклад: Микола Іванович Тесов і Дмитро Степанович Перчеклій — механізатори першої бригади. Обидва комуністи, працюють на зміну на одному Т-150, вчаться в школі основ марксизму-ленінізму, яку веде пропагандист Дмитро Васильович Габер. До того ж, М. І. Тесов очолює механізовану ланку по вирощуванню колоскових культур.
На початку нинішнього року і члени ланки, і кожний механізатор окремо брали соціалістичні зобов’язання. Чомусь вийшло так, що записали вони занижені цифри. Сам за фахом економіст, пропагандист Д. В. Габер зумів переконати механізаторів, що їм можуть підкоритися і вищі рубежі. Порадилися, зважили можливості, переглянули зобов’язання. Тепер ланка М. Тесова з восьми чоловік бореться за одержання з кожного із закріплених 1.397 гектарів по 33 центнери зерна. Високі зобов’язання взяли М. Тесов і Д. Перчеклій і по виробітку на трактор, по економії пального.
Підвищується трудова, громадська активність комуністів, підвищується і їх авторитет серед тих, з ким поряд вони працюють. І в цьому велику роль відіграє навчання в мережі політичної освіти, постійна, наполеглива робота над підвищенням свідомості кожного слухача.
В. Іваницький,
секретар парткому колгоспу «Дружба народів»
І літні, і молоді виробничники господарства охоче відвідують заняття в школі марксизму-ленінізму.
На знімку: слухачка Ольга Святовець готується до занять.
Фото В. Єріна
До серця кожного
Цікавий курс «Конституція розвиненого соціалізму» вивчають у нинішньому навчальному році слухачі гуртка політосвіти, який я веду. Вісімнадцять юнаків і дівчат — вісімнадцять характерів, уподобань. Мені, пропагандисту, потрібно знаходити такі слова, щоб доходили до серця й розуму кожного, допомагати формуванню у молоді комуністичного світогляду, ставати в перші ряди будівників щасливого майбутнього.
Помітив, що комсомольців цікавить живий зв'язок тем із місцевим матеріалом. І зовсім не випадково ми на заняттях гаряче обговорювали книгу нашого земляка І. В. Мавроді «Катаржі», де розповідається про історію Червонознам’янки, і порівнювали її з сьогоденням села. Не випадково, розповідаючи про перспективи розвитку колгоспу «Дружба народів» на нинішню п’ятирічку, про високі зобов’язання трудівників полів і ферм на 1979 рік, я порівнював їх із основними виробничими показниками, в четвертому році минулої п’ятирічки. А цифри говорять багато: в 1974 році колгосп продав державі 26.682 центнери молока і 32.756 центнерів зерна, в нинішньому ж році ці показники мають зрости відповідно до 33 тисяч центнерів і 55.400 центнерів.
Конкретні цифри, місцеві матеріали, все це, звичайно, добре. Але наскільки цікавішими були б заняття, якби ми, пропагандисти, мали змогу широко використовувати технічні засоби інформації, якби в парткабінеті було більших, конкретних, яскравих наочних посібників! Над цим слід серйозно задуматися в першу чергу членам парткому. А якщо слухач не перечитав пройдену тему, не знайшов потрібної літератури для того, щоб глибше вивчити її, поступово втрачається інтерес до занять, бо поверховість у цій справі ні до чого.
Чудовий колектив пропагандистів у нашому колгоспі. Ми подаємо неоціненну допомогу партійній організації, правлінню колгоспу у вихованні людей з високою комуністичною свідомістю, активних будівників комуністичного суспільства. І мені здається, що допомогти нам — пропагандистам, слухачам — глибше оволодіти теоретичною спадщиною вождя світового пролетаріату, зробити наші заняття цікавішими, яскравішими — їх святий обов’язок.
О. Перчеклій,
пропагандист
Зміст моєї роботи
Сторінка за сторінкою гортаю плани, конспекти. Двадцять слухачів школи основ марксизму-ленінізму — рядові колгоспники, керівник и середньої ланки — протягом року вивчали курс «Політика КПРС — марксизм-ленінізм в дії». Розглянуто дванадцять тем. До кожного заняття готувався сумлінно, перечитував чимало літератури, добирав місцеві матеріали, щоб усім комуністам-слухачам було цікаво, щоб кожний взяв якнайбільше корисного для себе.
Дуже зацікавила моїх слухачів тема «Громадські організації — важливий канал участі громадян в управління справами суспільства». Хоч, готуючись до занять, я переглянув чимало літератури, відшукав матеріали, підібрав конкретні цифри, які красномовно свідчать про те, яку активну участь в роботі громадських організацій беруть наші сільчани (кожний другий — член якоїсь організації, у нас лише членів профспілки близько 900, дружинників 80 та ін.), проте слухачі ставили мені чимало питань, а це значить, що тема їх цікавить, що вони не байдужі до того, що розповідає їм пропагандист. Як завжди, особливо активно запитували Степан Іванович Дараков, Іван Степанович Перчеклій, Степан Миколайович Читаков. Вони — агітатори на своїх виробничих ділянках, і тому все цікаве, корисне, що вони чують на заняттях, прагнуть донести до тих, з ким працюють поряд. Завжди активні на заняттях також комуністи — працівник цеху по розпилюванню дерева Федір Михайлович Олексів, шофер Степан Іванович Желязков та інші слухачі.
Як пропагандист, я ще молодий, і тому заняття для мене проходили в пошуках найбільш ефективних форм і методів подачі матеріалу, закріплення його. Практикували й лекції, і співбесіди, і реферати, вчилися, як працювати з книгою, користуватися різноманітними діаграмами, графіками, картами. Все це, звичайно, не стихійно, а заздалегідь продумано, розплановано. На озброєння брав поради досвідченого пропагандиста Дмитра Васильовича Габера з нашого колгоспу, уважно знайомився з досвідом пропагандистів, про роботу яких розповідалося в журналі «Политическое самообразование». У нас стало правилом: кожне заняття закінчувати політінформацією. Матеріали про події життя в нашій країні й за кордоном готують по черзі слухачі.
Готуючись до кожного заняття, писав план, конспекти, до цього привчив і своїх слухачів. Недавно всі п’ять пропагандистів з нашого колгоспу успішно пройшли атестацію. Особисто для мене ця атестація була своєрідним екзаменом на пропагандистську майстерність, на вміння вчити, переконувати людей. Під час атестування мені поставили таке запитання: моє розуміння руху «Пропагандист — п’ятирічці».
Відповідь прозвучала приблизно так: докласти всіх зусиль до того, щоб виховати у своїх слухачів високу трудову, громадську активність, найкращі моральні якості, прагнення бути в авангарді соціалістичного змагання в боротьбі за виконання великих накреслень XXV з’їзду КПРС.
М. Саєнко, пропагандист
На знімку: пропагандисти
М. П. Саєнко та О. І. Перчеклій
Фото В. Єріна
Є більші можливості
Генеральний секретар ЦК КПРС, Голова Президії Верховної Ради СРСР товариш Л. І. Брежнєв у своїй доповіді на Пленумі ЦК партії відзначив успіх хліборобів Одеської області по виробництву зерна. Колгосп теж виконав замовлення держави на хліб. Але, в порівнянні з іншими передовими господарствами області, наше господарство залишається в боргу перед державою на віддачі гектара.
Тому це питання лягло в основу розмови на партійних зборах. Комуністи критично поставилися і до проблем у тваринницькій галузі. Скажімо, є дев’ятеро доярок, котрі вже виконали й перевиконали свої зобов’язання, подолавши рубіж тритисячних надоїв: Н. С. Немирська, М. П. Чоботар, Юлія Комарницька та інші. Надія Степанівна вже давно працює в рахунок четвертого року п’ятирічки.
— Отже, резерви підвищення надоїв криються не лише в кормовій базі, а й у самому ставленні людей до дорученої справи, — зазначив комуніст С. П. Воронов.
Коли затверджували заходи по підвищенню врожайності полів, врахували нову розроблену картосхему родючості грунтів, наукову основу їх збагачення на органічні добрива — в першу чергу, що залежить в основному від нас самих. Вирішено відмовитися, від старого методу розкидання органіки бульдозером, замінивши його причіпними й навісними гноєрозкидачами.
Внесено корективи в систему обробітку грунту.
Намічено багато конкретних пунктів. Впевнений, що їх виконання дасть можливість різко зміцнити наші позиції на шляху підвищення врожайності зернових.
Визначили конкретні завдання і по виробництву тваринницької продукції. Передбачено збільшення молока, м’яса. До кінця нинішнього року продамо додатково до зобов’язань понад 100 тонн молока.
В. Іваницький,
секретар парткому колгоспу «Дружба народів»
До послуг всіх
Роботи у завідуючого завжди багато. Однак турбота про людей — це його безпосередній обов’язок. Створити трудівникам всі умови для праці, подбати про їх побут, зробити все, щоб кожен з них відчував себе потрібним колективу — це завдання номер один для кожного керівника середньої ланки.
Візьму, приміром, свою ферму. У червоному куточку — ларьок без продавця. Тут є речі першої необхідності. Завідує ним наш обліковець. Подбали ми і про гарячі страви. І це дуже добре. Адже у вранішній час тваринники не встигають поснідати дома. А на фермі на них чекає сніданок. Причому, роль кухонного працівника бере на себе скотар Микола Іванович Каранфіл.
Два рази на тиждень нас відвідує автолавка. Привозить різноманітні товари — взуття, хустки, пральні порошки та інше. Проте я не чекаю з моря погоди. Якщо потрібно, то сам заїжджаю в магазин, виконую замовлення наших тваринників.
Завозять у тваринницьке містечко і пиво, і воду, і хліб. Взагалі, хочу відзначити, що кооператори Червонознам’янського споживчого т товариства не забувають про нас, трудівників ферм. Вони у нас часті гості.
В. Казанджій, завідуючий фермою № 4
колгоспу «Дружба народів»
Люди ростили хліб на землі — земля ростила людей.
Л. І. Брежнєв. «Цілина».
Здається, що ніколи в цьому залі не було так святково, урочисто, сонячно, як минулої неділі. Зібралися правофлангові полів і ферм району, кавалери найвищих трудових нагород Батьківщини — орденів Леніна й Жовтневої Революції, люди, хто своєю працею робить нашу землю прекраснішою, щедрішою.
Червонознам’янка… У цьому селі живуть і працюють чудові люди багатьох національностей. Село має цікаву історію. Засноване в 1806 році болгарськими переселенцями, воно розвивалося, зростало з кожним роком. Із захопленням, так би мовити, одним подихом, читав майже кожний книжку «Катаржі». Автор її, Іван Васильович Мавроді, родом із Червонознам’янки. Історія цього села — це історія його рідного села.
Іван Васильович Мавроді був гостем «вогнику». Радісною була зустріч письменника зі своїми земляками, та ще й якими земляками! Дуже вдало назвав присутніх на зустрічі кавалерів найвищих трудових нагород Вітчизни у своєму виступі А. М. Морозовський — яскравим букетом квітів Іванівського району.
Розповідь І. В. Мавроді про минуле і сьогоднішнє Червонознам’янки, про її чудових людей продовжує Г. М. Діордіца. Поряд з ним за святковим столом — кавалер ордена Леніна, головний агроном Віктор Тимофійович Пиндик, кавалери орденів Жовтневої Революції головний інженер Іван Степанович Харлакевич, доярка Надія Федорівна Трифонова, кавалер двох орденів Леніна, колишній голова і один із організаторів колгоспу, нині пенсіонер Микола Дмитрович Степанов.
Ветеран колгоспного руху кавалер двох орденів Леніна Микола Дмитрович Степанов — колишній голова колгоспу «Дружба народів».
Більше семи років працює листоношею в Червонознам’янському відділенні зв’язку Марія Матвіївна Кицул. Листоноша добре справляється з доставкою кореспонденції на першій дільниці.
Фото В. Єріна
Поліпшуються умови
Правління колгоспу, партійна і профспілкова організації постійно приділяють багато уваги умовам праці жінок, намічають і здійснюють конкретні заходи по вивільненню їх від важкої фізичної праці. Варто сказати, що у тваринництві у нас всі процеси механізовано. На всіх фермах — автопоїння, механічна роздача кормів, діють гноєтранспортери.
Трохи гірші справи в рослинництві. Подекуди ще доводиться просапувати соняшники, буряки. Доярок на роботу у нас підвозять автобусом. Причому, автобус ходить за затвердженим правлінням графіком, в якому вказується маршрут, зупинка. Потурбувалися ми і про те, що на всіх фермах в зимовий період організовано гаряче харчування. Щороку трудівниці проходять медичні огляди.
Всі жінки, які працюють на фермах, на інших виробничих ділянках, забезпечуються спецодягом. Члени профкому в першу чергу перевіряють, чи не допускають жінок до роботи, забороненої для них в позаурочний час, матерів, які мають дітей, віком до одного року, вагітних.
Постійна турбота про трудівників впливає і на їх настрій, і на показники в роботі. Торік, наприклад, двадцять доярок нашого колгоспу домоглися тритисячних надоїв молока на корову закріплених груп.
Найближчим часом плануємо створити на всіх фермах кімнати гігієни для тваринників.
К. Марков,
голова профкому колгоспу «Дружба народів»