В. Ф. Глушков не просто механізатор з великим досвідом

Вид материалаДокументы

Содержание


Понад норму
Висока честь
Моральний стимул
В доброму колективі
Партійне життя: дієвість рішень
Підвищили надої
Говорять переможці змагання
Світ твоїх захоплень
Кормоцех діє безвідмовно
Про своїх товаришів
Пряма залежність
Про своїх товаришів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

У кілька рядків

Понад норму


Трударі ланів колгоспу «Дружба народів» широким фронтом організували роботу по догляду за просапними культурами. Зараз вони обробляють рослини в міжряддях. На соняшникових плантаціях ударно трудиться переможець змагання В. Д. Перчеклій. На своєму тракторі він щодня обробляє 26 гектарів замість 18.

На міжрядному обробітку кукурудзи відзначається П. А. Панчошенко, котрий на чотири гектари перевиконує свою виробничу норму.


В. Іваницький,

секретар паркому колгоспу


Висока честь

З виступу Ю. М. Габера, вчителя Червонознам’янської школи


Мені випало щастя представляти в складі делегатів Одеської області вчителів Іванівського району на третьому Всесоюзного з’їзді вчителів.

28 червня 1878 року. Цей день запам’ятався мені на все життя. Запам’ятається священний Кремлівський Палац з’їздів, кожне проникливе, душевне слово Михайла Андрійовича Суслова.

Із доповіддю виступив Міністр освіти СРСР Михайло Олексійович Прокоф’єв. Ця доповідь опублікована в центральних газетах і кожній радянський вчитель повинен прочитати її, вивчити.

Перед радянською школою стоять грандіозні завдання і вирішувати їх — нам, колеги. Від того, наскільки високою буде наша відповідальність за доручену справу, залежить успішне її вирішення.


Моральний стимул


У бригадира комплексної бригади турбот, як завжди, багато. І при всій завантаженості агітаційна робота не заважає. Мій стаж агітатора вкладається в десяток літ. Кожного разу, коли розмовляю з трудівниками, дізнаюся, які теми їх найбільше цікавлять. Багато диспутів присвячую економічній політиці. Я одержую вісім газет і шість журналів. Крім цього, звертаюся до літератури в парткабінеті. Отже, вибір матеріалу великий.

Бесіду обов’язково будую на місцевих фактах, порівняльних прикладах передових господарств області, республіки, країни і району. По матеріалах липневого (1978 року) Пленуму ЦК КПРС виступав по кілька разів. Багато бесід відбулося з тваринниками відгодівельної ферми. Якщо раніше всіх задовольняла вагова категорія молодняка великої рогатої худоби 350 кілограмів, то нині від 370 взяли курс на 400-450. Причому, собівартість одного центнера дорівнює 82 карбованцям.

Багато уваги приділяю розмові про здешевлення виробництва м’яса, використання кормів. На фермі працюють за новою технологією приготуванням січки. Про неї знають в усіх господарствах району.

Зростання активності трудівників, роль морального стимулу, морального клімату в колективі — цим питанням приділяю постійну увагу. Мені не байдуже, як реагують люди, скажімо, на підняття прапора на честь передовика. Обов’язково розповім, чому удостоєно такої честі передовика, розкрию досвід роботи.

За підсумками декади фотографію переможця змагання вивішували на видному місці випускали блискавку і піднімали прапор на його честь. І ось одного разу, повернувшись на роботу після хвороби, підійшла доярка і сказала: «Несправедливо, бригадире. Я надоїла протягом декади більше за всіх, а на п’єдестал пошани вмістили фотографію іншої».

Звичайно, зразу ж внесли поправку. Я ще і ще раз впевнююся, яку величезну роль відіграє моральний стимул, як він діє на психіку людини.


Комуніст Антон Павлович Гузунов, якого ви бачите на цьому знімку, — один з кращих пропагандистів колгоспу «Дружба народів».

Фото В. Єріна


С. Дараков, агітатор

Колгосп «Дружба народів»


1979 р.


В доброму колективі


І ось настав він, довгожданий четвертий рік десятої п’ятирічки. Усівшись разом із своєю за святковий стіл, Марія Василівна Орловська урочисто промовляє:

— Принеси нам щастя і здоров’я, дай кожному з нас нових трудових здобутків в роботі.

А ще жінка, як кожна радянська мати, всім серцем бажає: хай буде мир на землі, хай завжди лунає веселий дитячий сміх, хай ніколи не будуть зажуреними материнські очі.

Що ж, вона була задоволена старим роком. Всі дванадцять місяців працювалося на фермі добре. І ніколи не відчувала себе самотньою, навіть коли захворіла. Дівчата, подруги по корпусу, не забували. Адже колектив — дружна сім’я! дружна і міцна.

В цьому Марія Василівна переконувалась не раз. Ось Ганна Михайлівна Стасишина — ветеран ферми. За віком вона старша за багатьох доярок. А погляньте, як вправно працюють її руки! Такі ж на вдачу Марія Чоботар, Марія Богач.

Не без того, що інколи вимушено запізниться хтось на роботу. Чи залишиться група напризволяще? Ні! І почистять, і нагодують, і подоять, і молоко на товаришку запишуть. Бо ж всі піклуються про продуктивність худоби, а товариська солідарність стала на фермі законом. І ніхто його не порушує.

З цією традицією увійде колектив і в Новий рік.

Торік чимало подій відбулося в колгоспі і в тваринницькому містечку. Та найбільше запам’яталися Марії Василівні передноворічні збори тваринників, на яких чотирнадцять доярок ферми вирішили штурмувати тритисячний рубіж. Не лишилася осторонь і вона: по 3200 кілограмів молока на корову — таке її слово.

Але на цьому розмова про плани на майбутнє не залишилась. Поговоривши, порадившись, вирішили вийти на завітну цифру всім колективом. По-діловому виступили ветерани:

— Ми — за!

А вони ж пам’ятають часи, коли в середньому на корову виходило ледь по 1700 кілограмів молока. Що ж, життя не стоїть на місці.

Марія Василівна пишається своїм колективом. Адже відпрацював він не гірше, ніж передові молочнотоварні ферми області.


Годинник відстукує перші хвилини Нового року. І спливають у пам’яті народження дочок, клопоти біля малят, чергування біля їхніх ліжечок, коли хворіли. Неначе вчора, бгали діти з портфеликами до школи. А сьогодні вже дорослі, працюють. Тож хай і їм буде все добре в новому році!

А я звертаюся до вас, Маріє Василівно: хай вам щастить на нелегкій дорозі, якою ви крокуєте з високою трудівничою гордістю!


С. Кінзбурська.

Колгосп «Дружба народів»


* * *

На знімку: Марія Василівна Орловська.

Фото В. Єріна


Партійне життя: дієвість рішень

Спільними зусиллями


У районному зведенні по надоях молока на корову колгосп «Дружба народів» не значиться в числі відстаючих. Однак результати роботи людей не задовольняють, адже, якщо постаратися, можна домогтися і значно вищих надоїв. Тому питання про отримання високих надоїв молока від кожної корови і взимку вирішили обговорити на відкритих партійних зборах, на які запросили спеціалістів, тваринників.

Заступник голови колгоспу Василь Степанович Дерев’янко у своєму виступі справедливо зазначив, що при однакових умовах роботи, кормах на перший і другій фермах надої молока набагато нижчі, ніж на третій і четвертій.

Колись ферма № 1, де завідуючим П. А. Петров, була передовою не лише в колгоспі, а й у районі. А тепер внаслідок послабленні трудової дисципліні і справи на фермі ідуть набагато гірше. Для того, щоб успішно справитися із поставленими перед господарством завданнями четвертому році п’ятирічки, потрібно на всіх виробничих ділянках налагодити суворий контроль над дотриманням трудової дисципліні, ефективним і раціональним використанням кормових ресурсів — так ставили питання учасники зборів.

І. С. Перчеклій у своєму виступі говорив про те, що переважну більшість трудомістких процесів у тваринництві потрібно перекласти на плечі машин. А от інженерна служба колгоспу не завжди виявляється на високому рівні. Часто виходять з ладу транспортери, інші механізми, часом це позначається і на трудовому настрої людей, і на результатах їх роботи. На цьому ж питанні загострив свою увагу і завідуючий фермою № 4 В. А. Казанджій.

Комуніст С. Б. Воронов та інші виступаючі говорили про пряму залежність таких понять, як турбота про трудівників, про їх побут, і результати їх праці.

Для високої продуктивності тварин потрібні і належні корми, а в колгоспі, напревеликий жаль, дуже мало площ зайнято під посівами на зелений корм — таку думку висловив головний зоотехнік Д. Б. Гладуш. Інший спеціаліст — головний агроном В. Т. Пиндик — теж не міг не погодитися з тим, що кормова база в колгоспі поки що слабка. І тому вже в нинішньому році площі під кормові будуть значно розширені.

На зборах виступив завідуючий організаційним відділом член бюро райкому партії В. А. Задоян.

Серйозна, принципова розмова на зборах про хиби в роботі, про резерви виробництва, відповідальність кожного тваринника, спеціаліста за доручену справу не минула безслідно. На кожній фермі за короткий час сталися помітні зміни. І це не забарилося позначитися на результатах: за тиждень середньодобові надої молока підвищилися з 3,5 до 4,3 кілограма на корову.

Перші успіхи радують тваринників колгоспу. Скотарі, доярки в ці дні працюють з великим трудовим піднесенням, із прагненням дати державі тваринницької продукції більше, кращої якості. Нині вони поставили собі за мету: найближчим часом досягти п’ятикілограмових надоїв на корову.


В. Іваницький,

секретар парткому колгоспу «Дружба народів»


Підвищили надої


Більшість доярок — членів колективу ферми № 4 колгоспу «Дружба народів» добиваються значного росту продукції в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Від 10 до 50 кілограмів зросла продуктивність груп, за якими доглядають товариші Нагірнич, Поліщук, Аланджій, Богатиренко та інші. На фермі добре налагоджено кормоприготування. Триває розтелення корів.

Є можливість достроково справитися з двомісячним завданням по надоях молока і продажу його державі.


Є. Козик,

зоотехнік.


Говорять переможці змагання

Що сприяє перемозі


Я і мій напарник С. І. Койчев зобов’язалися досягнути 900-грамового приросту кожної голови тварин. І вважаю для себе це найпочеснішим завданням. Досвіду роботи у нас вистачає. Працюємо на фермі вже багато років, оволоділи всіма практичними навичками, з успіхом використовуємо всі резерви м’ясного конвейєра.

На фермі дешева яловичина. Чому? А тому, що сам завідуючий фермою І. С. Перчеклій, зоотехнік Л. Я. Козик кожен кілограм кормів взяли на суворий облік. Ніяких приписок, недовезень.

Я, приміром, теж контролюю. Якщо недоодержу бодай один кілограм корму, б’ю тривогу. І не заспокоююсь до тих пір, доки не одержу все, що потрібно за раціоном. На мою думку, так повинен піклуватися кожен відгодівельник, якщо він хоче мати прирости.

Правильно говорить відгодівельник з колгоспу «Шлях Леніна» М. П. Іванкін: успіх залежить від нас самих, від того, як доглядатимемо своїх тварин. У нас із С. І. Койчевим ніяких дрібниць немає. Все головне, все треба зробити. І в повсякденній роботі добрими порадниками для нас стають і завідуючий, і зоотехнік. Разом аналізуємо виробничий етап відгодівлі, вони допомагають виявити деякі хиби в роботі. Ось така дружна атмосфера, товариське ставлення один до одного сприяє народженню нових перемог.

800-900 грамів середньодобового приросту — це для кожного з нас стало нормою. Адже на фермі створені належні умови праці, всі трудомісткі процеси механізовано.


А. Коваль,

відгодівельниця колгоспу «Дружба народів»


Правофлангові


За активну участь комсомольців і молоді у виконанні планів ІІ півріччя 1978 року і високі показники в соціалістичному змаганні нагородити перехідними вимпелами ЦК ВЛКСМ «За комуністичне ставлення до праці» комсомольсько-молодіжний колектив четвертої молочнотоварної ферми колгоспу «Дружба народів» (групкомсорг Б. Нагірнич), який надоїв по 3.000 кілограмів молока на корову, комсомольсько-молодіжний колектив бурякоцеху Червонознам’янського цукрового заводу (групкомсорг О. Герич).

Визнати переможцями і нагородити перехідними вимпелами райкому комсомолу:

у тваринництві — комсомольсько-молодіжний колектив четвертої ферми колгоспу «Дружба народів» (групкомсорг Б. Нагірнич);

у сфері обслуговування — комсомольсько-молодіжний колектив Іванівського універмагу (групкомсорг Г. Параскева), який виконав план продажу товарів на 104,6 процента.

Перехідними вимпелами і грамотами райкому комсомолу будуть нагороджені кращі молоді трудівники — правофлангові соціалістичного змагання Богдан Нагірнич — дояр колгоспу «Дружба народів», Олена Олійник — доярка колгоспу «Правда», Іван Колесник — ланковий кукурудзівничої ланки з колгоспу «50 років Жовтня», Іван Ткаченко — оператор Червонознам’янського цукрового заводу, Володимир Іванищев — шофер колгоспу «Дружба народів», Марія Баглай — шеф-кухар кафе «Вітерець», Ганна Іванова — кравчиня райпобуткомбінату.


За високі показники ферма № 4 колгоспу «Дружба народів» відзначена постановою райкому партії, виконкому райради й райкому профспілки працівників сільського господарства. Колектив першим у районі вийшов на тритисячний рубіж.

Про досвід цієї ферми читайте на другій сторінці сьогоднішнього номера газети.

На знімку: доярка-тритисячниця з ферми № 4 колгоспу «Дружба народів» Ганна Антонівна Казанджій.


Фото В. Єріна


Світ твоїх захоплень

Книголюб


Перес тупаємо поріг затишного, зі смаком обставленого сучасними меблями кабінету. Нас гостинно зустрічає сам господар, Микола Прокопович Кіров.

— Ось тут працюю і відпочиваю, — говорить він, запрошуючи сідати.

А я не можу відірвати погляду від книжкових шаф. Відверто кажучи, за роки газетярської роботи довелося побачити чимало власних бібліотек і бібліотечок. Однак таку бачу вперше.

Швидко читаю назви на корінцях книг. Повне видання Я. Гашека, П. Меріме, Майн Ріда, О. Бальзака, Л. Толстого, Е. Золя, О. Пушкіна, С. Єсеніна… Одразу все і не перелічиш. Пальці обережно гортають сторінки оповідань Михайла Зощенка. Для книголюба це справжня знахідка. В бібліотеці чимало рідкісних видань.

Микола Прокопович перевагу віддає історичній та воєнній тематиці. Тому в бібліотеці багато історичних романів, книг про громадянську та Велику Вітчизняну війну, спогади полководців Радянської Армії. В одній із шаф на видному місці — повне видання творів В. І. Леніна, книги Л. І. Брежнєва.

За фахом Микола Прокопович будівельник. Але доводилося йому бути техніком-нормувальником по оплаті праці, повсякденно вирішувати безліч питань, пов’язаних з економікою. Нині очолює в колгоспі «Дружба народів» столярну майстерню. Специфіка роботи постійно вимагає нового, прогресивного. В його бібліотеці побачиш спеціальну літературу з будівництва, економіки і т. ін.

— А як же, — посміхається Микола Прокопович, — у моїй роботі теорія з практикою пов’язана тісно.

В будинку все зроблено його руками — майстерно, якісно. Це вміння Микола Прокопович перейняв від батька, досвідченого тесляра. Батьківська наука пустила міцне коріння, зробила з Миколи Прокоповича справжнього господаря. Вдома він завжди знаходить собі роботу. Звичка? Ні. Просто ні з чим не зрівняне творче натхнення, душевна насолода від праці.

Он біля будинку спорудив невеличку кімнату — в майбутньому планує перенести сюди бібліотеку, бо в кабінеті книжкам вже тісно. Тільки однієї художньої літератури близько 1800 томів. А газети, а журнали! В деяких з них паперові закладки: цікаві матеріали він використовує для бесід, адже Микола Прокопович — засідатель народного суду.

— Години, проведені за книгами, — каже дружина Анастасія Іванівна, — для мого чоловіка найкращий відпочинок.

Вранці їх шляхи розходяться — Микола Прокопович поспішає до своєї майстерні, а Анастасія Іванівна — до лікарні, де працює медсестрою. Проте увечері вони інколи допізна засиджуються в кабінеті, діляться думками про прочитане, обговорюють нову книгу. Частенько біля шаф зупиняється і онук. Поки він першокласник, але настане день, коли зможе користуватися найціннішим дідусевим скарбом, коли для нього книга стане найкращим другом і порадником, поведе у світ цікавого, незвіданого.


С. Грекова.

На знімку: М. П. Кіров.

Фото В. Єріна


Кормоцех діє безвідмовно


З року в рік колгосп виконує і перевиконує державні плани виробництва і продажу державі м’яса. В цьому велика заслуга відгодівельної ферми, де завідуючим І. Перчеклій. Близько тисячі голів худоби утримується тут на відгодівлі. Ферму характеризують високі прирости — в межах 750-950 грамів, низька собівартість центнера приросту.

Така висока ефективність виробництва досягнута за рахунок реконструкції кормоцеху. Якщо раніше тут можна було готувати тільки концентровані корми, то тепер і грубі запарені, бо цей вид корму в раціонах займає досить значне місце. Технологія роботи такого кормоцеху нескладна. Солома, січка подрібнюються на ДКУ, а потім направляються до змішувача. Там обробляються водою, мінеральними добавками й іншими компонентами. Потім цій масі дають відстоятися. Такий корм тварини поїдають охоче.

Реконструкцію цеху проводили власними силами на базі вітчизняного обладнання. Обслуговують його три чоловіка. Це Ф. Писарський, В. Помокчинська та К. Панчошенко. Вони добросовісно ставляться до своїх обов’язків. Ось уже тривалий час цех працює безвідмовно. Досить натиснути на кнопку — і можна готувати концентровані корми.

Задоволені роботою й самі відгодівельники, адже кормоцех набагато полегшив їхню працю. Тому кожен з них і одержує високі прирости, успішно виконує свої зобов’язання.

На перший квартал намічено здати 60 тонн яловичини. Уже зараз можна сказати, що цей план буде виконано, бо худоба, що здаватиметься на м’ясо, доброї кондиції.

Вже не раз приїжджали сюди вчитися з інших господарств району, але до цих пір наш приклад чомусь не наслідують. Вважаю, що високопродуктивна підготовка грубих кормів до згодування — ключ до високих приростів. Тому необхідно всюди будувати кормоцехи, щоб забезпечити підготовку до згодування всіх грубих кормів. Це дає відчутну економічну вигоду.


Л. Козик,

зоотехнік колгоспу «Дружба народів»


Про своїх товаришів

Не підвів…


— Так що, відпустите на два дні? — невисокий на зріст чорнявий чоловік запитливо подивився на мене.

— Звичайно, — відповіла.

— От спасибі.

Василь Дмитрович Ковальов, а це був він, ще раз уважно глянув на свою групу. Турбуватися нема чого. Худоба нагодована, напоєна. А два дні — не такий великий строк. За нього попрацює підмінний відгодівельник.

Увечері того ж дня швиденько постукала в двері його будинку.

— Що трапилося? — з тривогою подивився на мене.

— Ось що, Васю, виручай. Підмінний твій не з’явився. Причина, щоправда, поважна. Але ж…

— Та що там балакати, — промовив, хутко одягаючись. Хоч кепсько почував себе, проте, незважаючи на хворобу, швидко попрямував до тваринницького містечка. І, як завжди, група була нагодована своєчасно. До речі, це непоодинокий випадок. Що б там не було, а Василь Дмитрович ніколи не запізниться на роботу. Не буде ніколи рахуватися із особистим часом. Якщо треба, то треба. І, мабуть, тому у нього завжди хороші виробничі результати. Щомісяця близько кілограма середньодобового приросту кожної голови тварин.

Ми якось із завідуючим підрахували і виявили, що а 1978 рік він здав 403 голови худоби вагою по 400 і більше кілограмів. За рік одержав 1632 центнери приросту. Собівартість одного центнера приросту в його групі — 83 карбованці 17 копійок.

Сам сумлінний у праці, вчить цього і своїх дітей.

Один із синів, Володимир, трудиться тут же, на фермі, слюсарем. Навесні піде в армію. А поки що опановує ази самостійного трудового життя. Він дуже гордиться тим, що працює поруч з батьком, котрий і підкаже, і допоможе.


Л. Козик,

зоотехнік колгоспу «Дружба народів»


Пряма залежність


Якість роботи тут, на фермі, розуміють в найширшому понятті слова. Ідеальної чистоти продукції, велике бажання дотягнутися до неї. 90-95 процентів молока йде першим сортом. Від Антоніни Казанджій, Ірини Поліщук та багатьох їхніх подруг, як кажуть, з першого пред’явлення.

Щодня сходяться доярки і скотарі подивитися на контрольні фільтри, трапляються суперечки, але при здоровій розмові, без галасу. Про передовиків розповідають у листках-подяках, тим, хто допускає брак, «Тривога» не дасть спокою.

Недавно, наприклад, прокритикували А. Петрова — завідуючого першою молочнотоварною фермою, за те, що не слідкує за якістю приготування кормів і тому траплялися випадки, коли на ферму завозили неякісну січку.

Часто народні дозорці приводять рейди-перевірки. Результати їх висвітлюємо через радіогазету, в листівках.

Тут рідко може трапитися випадок, коли обліковець з якоїсь причини не зробить аналіз жирності молока.

Якість продукції — у повній залежності від трудової дисципліни, від совісті працівника. Колишні історії довго служитимуть доброю наукою. Жодна доярка не піде з ферми раніше визначеного робочого дня. Видоїла як слід корову, впоралася — щасливої дороги. Доїтимеш у відро, призначене під пійло, — осудить колектив.

За старанність — премія, вимпел, подяка. Моральні стимули заохочення діють щодня, завжди. Матеріальні — наприкінці року у вигляді додаткової оплати преміальних. Можливо й правильно. Можливо, не варто роботи погоду «гарячкою» або «п’ятіркою» за результатами декади чи місяця.


І. Харлакевич,

голова групи народного контролю

колгоспу «Дружба народів»


Про своїх товаришів

Успіхів вам!


Не одразу прийшов успіх до Марії Олексіївни Олійник. В перші роки своєї роботи у тваринницькому містечку надоювала лише по 1800-2000 кілограмів молока на корову. Але труднощів не злякалась, уважно переймала досвід кращих доярок ферми.

Найпам’ятніша сторінка в її трудовій біографії — 1978 р., коли Марія вперше перевершила тритисячний рубіж. 3.374 кілограми молока на корову, 52 тонни молока — такий показник її праці. За добросовісний труд жінка відзначена премією. На зборах тваринників не раз згадується її прізвище в числі передовиків. А коли порозмовляєте з доярками, то переконаєтесь, що Марію Олексіївну поважають в колективі, що вона тут авторитетна.

Добре почала трудівниця і новий рік. Від кожної з 15 корів своєї групи доїть по 9-10 кілограмів молока. На 1979 рік зобов’язалась надоїти на корову по 3.800 кілограмів продукції.

Віримо, що вона впише в свою трудову біографію ще одну славну сторінку. Успіхів вам, дорога наша трудівнице!


В. Монастирська,

зоотехнік колгоспу «Родина»


* * *

Минув січень четвертого року п’ятирічки. І знову Анастасія Юріївна Картичак, відгодівельниця колгоспу «Дружба народів», увійшла в загін переможців змагання. Середньодобовий приріст живої ваги в її групі — по 705 грамів на голову. А це — набагато вище місячного зобов’язання.

Не один рік працюю разом з Анастасією Юріївною. І не пам’ятаю такого дня, щоб вона не виконала розпорядження завідуючого фермою чи зоотехніка, щоб щось упустила в догляді за худобою. Таке ж ставлення до роботи у неї було й тоді, коли доглядала свиней.

І тепер не раз дякують Анастасії Юріївні за відмінну працю, як і її чоловікові. Обоє доглядають групу великої рогатої худоби на інтенсивній відгодівлі. І хоча роботи чимало, подружжя кожну робочу хвилину використовує за призначенням.

На досягнутому вони не заспокоюються. Адже їх показник у1978 році -900 грамів середньодобового приросту кожної голови худоби.

Поруч з подружжям Картичаків ударно трудяться відгодівельники В. Ковалів, А. Коваль.


Л. Козик,

сількор