В. Ф. Глушков не просто механізатор з великим досвідом
| Вид материала | Документы |
- Кий процес, 14.73kb.
- «Появление европейской науки в новое время», 102.2kb.
- Герберт Александер Саймон Исследователи ии: Лотфи Заде Исследователи ии: А. А ляпунов,, 9.34kb.
- План організації спільного семінару Тернопільської та Івано-Франківської міських рад, 29.63kb.
- В. М. Глушков пионер математиЧеской теории выЧислительных систем и основатель Института, 153.69kb.
- Смерть Ивана Ильича идругие рассказ, 193.53kb.
- Великой Скифии «Русы Великой Скифии», 4397.06kb.
- Внеклассное мероприятие ко Дню Победы 4 класс. Поклонимся великим тем годам, 127.97kb.
- Методика управления посредством концентрации на числах, или Создание цифровых рядов, 74.14kb.
- А. С. Кингсеп Что там, за ветхой занавеской тьмы?, 90.26kb.
Висока шана
Високою шаною і повсякденною турботою оточені в колгоспі «Дружба народів» ветерани й учасники Великої Вітчизняної війни. Ті, що цього потребують, отримують будівельні матеріали, їм виділяються робітники на поміч. Правління інколи не відмовляє в транспорті, якщо людину потрібно відвезти до лікарні не лише в Іванівку, але й до Одеси.
Керівництво господарства налає ветеранам одноразову матеріальну допомогу, а, якщо потрібно, — то й продукти (олію, м'ясо, крупи та інше).
Кожного року керівництво в День Перемоги разом з дирекцією місцевої середньої школи вітають учасників Великої Вітчизняної. На 35-річчя Перемоги близько п’ятдесяти ветеранам війни вручено сувеніри. З ними часто зустрічаються юні червонознам’янці в стінах десятирічки.
Ми щиро вдячні нашим землякам, які в боях за Вітчизну відстояли свободу, принесли визволення поневоленим народам Європи. Двісті червонознам’янців полягло на полях битв, двісті сімей не діждались із фронту батьків, братів, чоловіків, синів.
Турбота про ветеранів виявляється в усьому. Зокрема, балонний газ відпускається їм за половинну ціну. Їм надано й інші побутові пільги.
Чимало учасників війни й нині продовжують трудитись у колгоспі. Чимало з ним стали справжніми наставниками молоді, вчителями життя й роботи. Очолює колгосп теж колишній фронтовик Григорій Макарович Діордіца. На різних ділянках колгоспного виробництва докладають своїх сил Іван Степанович Харлакевич, Василь Іванович Войников, Марія Савеліївна Клименко, Іван Олександрович Панчешенко, Хаджі Магометович Ітуєв, Селіфан Павлович Воронов та багато інших.
Це люди, які у вогненні роки війни не шкодували життя, аби вільною була наша країна. Це люди, які нині, в наш прекрасний мирний час, віддають свої сили, або квітла і розвивалась наша радянська земля, щоб шуміла вона врожаями, повнилась достатком, щоб заможніше і щасливіше жили наші люди в місті й у селі.
На них рівняється молодше покоління. З них беруть приклад юнаки й дівчата, які нині виходять у самостійне життя.
Наступність поколінь — наше ясне сьогодні. І нове покоління села шанує ветеранів, пишається ними, складає їм велику вдячність за мирну працю, за мирне небо над степовим Причорномор’ям, над всією країною Рад.
К. Марков,
секретар парткому колгоспу.
Ударна субота
Сьогодні на поля, ферми, виноградники, в сади вийдуть понад тисячу трудівників колгоспу «Дружба народів». Великий обсяг робіт планується виконати в день суботника. Крім тваринників та рільників, котрі працюватимуть на своїх робочих місцях, члени бригад будуть підрізати кущі виноградників, білити дерева. Школярі теж допомагатимуть вивозити лозу, працюватимуть у парку, на виробничих ділянках.
Планується виконати робіт на 3.900 карбованців.
К. Марков,
секретар парткому колгоспу.
Зичу добра
Восьмого березня все жіноцтво світу відзначатиме своє свято. Назавжди залишиться воно і в пам’яті жіночого колективу нашого тваринницького містечка. Адже тридцять дві трудівниці своєю скромною працею примножують економіку нашого колгоспу. І серед них свинарки Єфросинія Михайлівна Олексів та Марія Степанівна Курак. У завершальному році десятої п’ятирічки вони очолили районне змагання. Високий виробничий старт взяли свинарки і в цьому році. Своє місячне завдання до XXVI з’їзду КПРС ці працівниці виконали достроково. Кожна з них на кожну свиноматку одержала по 8,3 поросяти. А до кінця року дають слово мати не менше 22.
Ударно трудяться і свинарки, що доглядають відгодівельні групи. Мова, зокрема, про Марію Михайлівну Чабан та Марію Казимирівну Коровіну. Марія Михайлівна Чабан чимало років працювала дояркою. Сумлінно виконує свої обов’язки і зараз. Ставши на передз’їздівську трудову вахту, вона зобов’язалася одержати по 325 грамів середньодобового приросту свиней. Свого слова дотримала з честю: зобов’язання перевиконано на 56 грамів.
Але в нашому виробничому підрозділі трудяться не тільки досвідчені тваринники, а й молодь. Візьму, приміром, комсомолку В. Славову. У неї досить скромна посада — охоронник. Але до своїх обов’язків дівчина ставиться завжди сумлінно. В цьому році Валентина мріє поступити в Одеський сільськогосподарський інститут.
Я від всієї душі поздоровляю наших трудівниць, бажаю їм міцного здоров’я, сімейного щастя і, звичайно, нових трудових досягнень. А Валентині обов’язково здійснити свою мрію — стати студенткою.
І. Чебану, завідуючий свинофермою
колгоспу «Дружба народів»
Врожай-81
Запрошую до змагання!
Я комбайнер. Вже тридцять років підряд збираю хліб. І, як кожен механізатор, завжди з нетерпінням чекаю виходу в поле. Ось і зараз частенько поглядаю на прикрашений зеленим килимом степ. І куди не подивишся, всюди масиви пшениці, гороху, ячменю. Тут поки що тихо. Але через деякий час увійдуть і загінки комбайни, ритмічним гулом своїх двигунів порушать степову тишу. І розпочнуться жнива першого року одинадцятої п’ятирічки.
Це станеться завтра. А сьогодні ми працюємо на польовому стані, готуємо техніку до збиральної кампанії. І в першу чергу — жатки, зернові комбайни. Завершальна битва за цьогорічний врожай проходитиме в складних умовах. Треба врахувати все — від погоди до боротьби з втратами зерна. Саме тому так прискіпливо оглядається кожен вузол, кожна деталь машини. Хочеться, щоб вона працювала в степу високопродуктивно, без простоїв.
Візьму хоча б свій комбайн «Нива». Жнивуватиму на ньому вже четвертий сезон. Сьогодні степовий велетень повністю підготовлений до роботи. Але це не значить, що моя турбота про машину на цьому завершена. До самих жнив ще не раз перевірю кожний гвинт, все обладнання, ущільнення. Та й під час жнив робитиму щоденний технічний огляд машини. І на першому плані — регулювання. Починаючи від шнеку до висоти зрізу. Взагалі техніка повинна бути підготовлена для різноманітних умов збирання, бо ж погода завжди підносить нам непередбачені сюрпризи.
Минулого року я намолотив 700 тонн зерна. І в цьому планую мати не менше. Працювати буду з Миколою Козиком. За ці два роки, що ми трудимося разом, не тільки міцно подружили, а й знайшли, як кажуть, спільну мову. Розуміємо один одного з півслова. Микола Олексійович нині працює на культивації. Але з початком жнив важелі свого трактора поміняє на штурвал комбайна. І я дуже пишаюсь тим, що у мене такий помічник. Ціную не тільки його працьовитість, а й людяність, стриманість. Думаю, що наш екіпаж пасти задніх на жнивах не буде.
У постанові ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи по забезпеченню збирання врожаю, заготівель сільськогосподарських продуктів і кормів у 1981 році і успішного проведення зимівлі худоби в період 1981-1982 року» відзначалося — широко розгорнути соціалістичне змагання механізаторів сільського господарства за досягнення найвищої продуктивності праці при високій якості робіт і максимальному використанні потужності збиральних машин. І я теж за трудове суперництво. Саме змагання допоможе мені працювати ще краще, своєчасно виявляти хиби, одразу ж вживати заходи.
Тому й хочу викликати на змагання комбайнера з колгоспу імені Леніна В. Ягниченка. Торік разом з ним ми допомагали збирати вирощений врожай ананьївським хліборобам. І мені він дуже сподобався. Думаю, що мій виклик трудівник охоче прийме.
В. Дараков, комбайнер третьої
тракторної бригади колгоспу «Дружба народів»
У колективах, що змагаються
Слово — за суперниками
«Ми викликаємо на змагання колектив третьої молочнотоварної ферми колгоспу «Дружба народів». А щоб наше трудове суперництво з кожним днем міцнішало, необхідно нам зустрітися», — так писала у своєму листі до редакції завідуюча першою молочнотоварною фермою колгоспу імені Леніна Н. П. Коровенкова.
Відразу ж хочемо відзначити, що її підрозділ у районному змаганні посів почесне друге місце. Тут на кожну корову за півріччя надоєно по 1776 кілограмів молока. До загону передовиків увійшов і колектив молочнотоварної ферми № 3 колгоспу «Дружба народів», де завідуючим С. П. Воронов. І нині по середньодобових надоях колектив у числі кращих. Отже, суперники один одного варті.
А нещодавно червонознам’янські тваринники приймали у себе представників першої молочнотоварної ферми колгоспу імені Леніна. Серед членів делегації були голова профкому М. М. Михайлов, завідуюча фермою Н. П. Коровенкова, дояр А. А. Крохинов, який за шість місяців року надоїв на корову своєї групи по 2284 кілограми молока і зайняв друге місце в районі.
Зустріч відбулася якраз в обід. Отже, гості мали змогу на власні очі побачити, як працюють суперники, обмінятися думками. А потім — цікава ділова розмова, активну участь в якій взяли обидві сторони.
Отже, послухаємо, про що говорили друзі-суперники.
Завідуюча фермою Н. П. Коровенкова:
Відверто скажу, ваш колектив нам дуже сподобався. Відчувається, що люди всім серцем вболівають за роботу. Худоба відгодована, є де і випасати. Та й середньодобовий надій на корову у вас вищий за інших. А все це свідчить про те, що ви суперник сильний., що змагатися з вами цікаво.
Тепер про наші будні. В цьому році, підтримуючи почин черкаських тваринників, дали слово всією фермою вийти на 3000-кілограмовий рубіж. Хотіли б, щоб і ви змагалися за цей показник.
У тваринницькому містечку першість у змаганні здобув наш Андрій Крохинов. Ударно також потрудилися Ольга Марченко, Марія Тихонова, Марія Бровдій, Надія Коровенкова. Вони справилися зі своїми планами першого півріччя. Тепер ведуть посильну боротьбу за виконання річного завдання.
А. Крохинов — дояр:
Так, ми переглянули свої соціалістичні зобов’язання. Я, приміром, обіцяю надоїти по 3600 кілограмів молока на корову. Всі підрахунки свідчать пор те, що наміченого рубежу досягну. Ми, як ви, серйозну увагу вділяємо догляду за худобою. Годуємо корів у зазначений час. Окрім сінажу, січки, тварини одержують ще по 300 грамів комбікорму на голову.
Виступаючи перед вами, наша завідуюча Н. П. Коровенкова зазначила, що підвищення виробництва молока в першу чергу залежить від організації штучного осіменіння тварин. а цьому питанню на нашій ферма вділяються максимум уваги. Тому у нас раннє масове розтелення корів. А це значить, що маємо завжди стабільні середньодобові і валові надої.
С. П. Воронов — завідуючий фермою:
Хочу подякувати гостям за теплі слова на нашу адресу. Так, люди у нас хороші. Трудяться самовіддано. М. Косенко, Г. Панчошенко, Н. Немирська та інші — це завдяки їм ми зараз маємо по 10,6 кілограмів молока на корову і ферма здає першосортну продукцію. Набагато краще у нас стало вирішуватися і відтворення стада. На сьогодні по тваринницькому містечку на 100 корів маємо по 90 телят.
Ми зобов’язалися одержати на корову по 2500 кілограми молока. Але, як і наші суперники, змагатимемося за 3000-кілограмовий рубіж. Словом, на своїх тваринників я надіюся. Вони не підведуть.
Хочу також подякувати гостям за критичні зауваження. Дійсно, територія літнього табору ще не зовсім впорядкована, трохи затягнули ми і з підготовкою тваринницького містечка. Але з цим буде незабаром все гаразд. На ферму завезли ліс. Так що темпи ремонту прискоряться. Починаючи з цього року, ми серйозно займаємося умовами праці тваринників.
В. С. Дерев’янко — заступник голови колгоспу «Дружба народів»:
В одному з приміщень спорудимо їдальню, лазню. Вирішимо питання і з впорядкуванням літнього табору — завеземо жорству. Споруджуємо у тваринницькому містечку кормоцех, де приготовлятимуться до згодовування всі компоненти кормового раціону.
О. Ляльченко — доярка:
Нас цікавить матеріальний стимул дояркам взимку.
М. М. Михайлов — голова профкому колгоспу імені Леніна:
На період зимівлі були розроблені і затверджені матеріальні стимули. Так, тваринники, що зайняли перше місце, нагороджувалися грошовою премією в сумі 100 карбованців. Таку суму, за підсумками зимового утримання худоби, одержали Андрій Крохинов, Марія Бровдій.
Н. П. Коровенкова:
Тут цікавилися обов’язками наших скотарів, які обслуговують дійне стадо, та їх оплатою. У нас їх чотири. Кожен з них одержує 30 процентів від середнього заробітку доярки. Ніяких перевантажень. Необхідно, припустимо, доглядати 100 голів. Стільки ж і мають — ні на голову більше. І у нас ніяких нарікань на їх працю.
В. С. Дерев’янко:
Я думаю, що коли будемо їхати до суперників, обов’язково, окрім доярок, візьмемо з собою когось із скотарів. Хай ознайомляться з роботою тамтешніх скотарів. Така зустріч принесе користь.
* * *
Але на цьому подорож не завершилась. По дорозі додому северинівці завітали на молочний комплекс колгоспу імені Горького, побували тут і в родильному приміщенні, доїльному залі, профілакторії для телят, в новому пункті штучного осіменіння худоби, відвідали магазин, їдальню. Одним словом, познайомилися з усіма об’єктами тваринницького містечка. Від душі всім все сподобалося. Чудово!
Принагідно зауважимо, що подібні зустрічі друзів-суперників приносять обопільну користь. Адже одна справа — почути, а друга — побачити, поговорити, обмінятись думками й досвідом. Тому попереду — нові поїздки, нові дружні розмови.
С. Кінзбурська.
Урок праці — урок життя
Труд займає важливе місце в навчально-виховному процесі школи. Адже ми повинні випускати з її стін н лише знаючих, а й готових до самостійного життя людей, здатних поповнити ряди тих, хто виробляє матеріальні блага. І чим більше наших випускників, кінчаючи школу, оберуть улюблену професію, тим відчутніше буде ефект від нашої роботи.
Як і всюди, в Червонознам’янській середній школі профорієнтаційна робота проводиться як на уроках, так і в позакласний час. Хлопці і дівчата одержують певні трудові навички, знайомляться з багатьма потрібними спеціальностями. Добре налагоджене виробниче навчання школярів. І в цьому році 29 наших випускників одержали посвідчення на право управлення вантажним автомобілем. Автосправу викладає Михайло Федорович Магац, вмілий і старанний спеціаліст. Хороші у нас і інструктори по водінню транспорту Микола Миколайович Ратков і Йосип Федорович Магац, які самі побудували гаражі, провели туди опалення. Наші старенькі машини у них завжди на ходу. У цьому році, якщо встигнуть налагодити «Волгу», то школярі одержуватимуть і посвідчення на право управління транспортом категорії «Б».
Із випуску минулого року працюють шоферами Віктор Микита і Микола Нікітін. Трудяться добре, дисципліновані водії. Взагалі з 19 77 року в районі залишилися працювати понад 60 колишніх учнів школи. 30 із них повернулися в рідні місця спеціалістами.
Наші діти люблять працювати. У цьому році всі меблі були відремонтовані лише самими учнями під керівництвом вчителя праці Георгія Івановича Сербіна. Причому, роботу виконали якісно.
Цього літа у нас була вперше організована друга зміна табору праці та відпочинку. З 1 липня по 15 серпня нею були охоплені семикласники. Це було, можна сказати, вперше. Спочатку були проти цього навіть керівники колгоспу. А все вийшло якнайкраще. Діти жили в школі, харчувалися у своїй їдальні. Подумали і про культурний відпочинок учнів. І не дивно, що в суботу і неділю ніхто з них не хотів розходитися по домівках. Друга зміна обробила 8 гектарів помідорів, пропасинкувала 50 гектарів кукурудзи. Задоволеними залишилися і діти, і правління колгоспу «Дружба народів».
Практика показала, що друга зміна табору праці та відпочинку потрібна.
Старшокласники теж протягом літа допомагали колгоспу. Помічниками комбайнерів до своїх батьків пішли дев’ятикласники Оля Червоногрицька і Іван Ковалів, Анатолій Киренко, Олександр Шрамко і Едуард Гайтанжій працювали на гармані. Продовжує трудитися вантажником Олександр Хамхін.
П. Гайтанжій,
вчитель Червонознам’янської середньої школи.
Вісті з полів
Чіткий комплекс
Нині жниварі косять і обмолочують пшеницю. Відмінно трудяться комбайнери Станіслав Михайлович Киринко, Борис Степанович Тодоров; на жатці ЖРС-4,9 по-ударному працює Георгій Іванович Бонєв. І як тільки площі вивільняються від хліба, на поля заходять трактори, щоб підготувати їх під наступний врожай. Вже нині 400 гектарів зібраних ланів задискували. Одразу на площі вносять органічні й мінеральні добрива.
Л. Перчеклій, член сількорівського посту
колгоспу «Дружба народів»
Тільки завершилися зелені жнива, а механізатори вивели свої агрегати на бурякові поля, де розпочато збирання цукрових буряків. Першими в районі приступили до копання цукристих у колгоспі «Дружба народів». Ланковий Микола Іванович Греков і Станіслав Михайлович Киринко за перші дні згідно графіка зібрали буряки з чотирьох гектарів і перші 24 тонни вже здано на бурякоприймальний пункт Червонознам’янського цукрозаводу.
На знімках: ліворуч — ланковий М. І. Греков; на буряковому полі.
Фото В. Єріна
Днями велика подія сталася в житті одного з кращих молодих механізаторів колгоспу «Дружба народів», активіста групи народного контролю Миколи Станіславовича Витичака. Його прийнято в члени партії комуністів. Кандидатський стаж був справжнім іспитом, який Витичак склав на «відмінно».
Кілька тижнів тому Миколі Станіславовичу довелося звітувати перед комуністами партійної групи про громадську роботу як дозорцеві. Він ще взимку відремонтував буряковий комбайн, потім допомагав Адаму Шарію ладнати гичкозбиральну машину, хоча є свій трактор Т-70.
У бригаді т. Витичак відповідає за якість ремонту техніки, що братиме участь у збиранні пізніх культур. Нині вона працює безвідмовно. Довелося не лише контролювати роботу товаришів, а й підставляти своє плече, де треба.
Коли закінчилися жнива, на вихідні не наполягав. Півтижня лагодили підіймач, косив на звал просо. Сьогодні місце роботи — бурякове поле. Його головне завдання, як сказав, — зібрати врожай до корінця.
Так що не доводиться червоніти за молодого комуніста тим, хто писав у рекомендації: «Вважаю, що товариш Витичак гідний бути членом партії». Такої думки бригадир комплексної бригади В. Г. Перчеклій, голова ревізійної комісії П. А. Гузунов, обліковець С. М. Читаков. Та й вся бригада може поручитися, якщо треба, бо знають т. Витичака як принципового. Працьовитого, добросовісного товариша, котрий на добро людей відповідає тим же. Всі ці елементи життєвої мудрості, елементи характеру закладені в сім’ї, роду Витичаків, з гнізда якого вилетіло шестеро дітей і оселилися надовго в селах, зріднилися з полем.
На знімку: М. С. Витичак.
Фото В. Єріна.
Засвічуємо зірку
На честь кращих жниварів району
Передові екіпажі колгоспу «Родина» у складі О. П. Марченка, який працює з сином Віталієм, та Л. С. Дейса, працюючи до 4-ї години ранку, намолотили по 66 тонн ячменю.
Комбайнер колгоспу «Шлях Леніна» В. Ф. Гончак з початку жнив намолотив 159 тонн зерна.
На косовиці завал
Г. П. Арнаутов з колгоспу «Дружба народів» при нормі 15 гектарів скосив 29 гкетарів.
37 гектарів при нормі 20 скосив зернових Д. К. Ватан з колгоспу імені Благоєва.
М. Ф. Шевчук з «Правди» при нормі 17 гектарів скосив за зміну 25 гектарів.
Косять пшеницю
Розпочала косовиця озимої пшениці. Тут соціалістичне змагання очолили комбайнери Євген Степанович Тодоров, Георгій Іванович Бонєв, Тимофій Іванович Копець, Георгій Петрович Арнаутов. Всього у валки поклали пшеницю на 300 гектарах.
Г. Діордіца,
голова колгоспу «Дружба народів»
Першу сотню хліба нового врожаю записав на свій рахунок комбайнер колгоспу «Дружба народів» Станіслав Михайлович Киринко. Це його сьомі жнива, які механізатор зустрів у всеозброєнні.
На знімку: С. М. Киринко.
Фото В. Єріна
Врожай-81
І совість хлібороба
Нинішнього року я виїжджаю на жнива дванадцятий раз. Вже добре підготував до роботи свій комбайн, забезпечив усе необхідне для роботи в полі. Поруч мене працюють ветерани нашого колгоспу, досвідчені механізатори М. В. Дараков, І. В. Йовенко, які збирають хліб уже чверть століття.
Сьогодні на їх адресу ми говоримо теплі слова, дякуємо їм за допомогу, адже кожному з молодших комбайнерів вони передавали і передають свій досвід, знання.
Нинішнього року я, як і мої товариші, зобов’язаний зробити все, щоб зібрати хліб за 12 робочих днів, які ми проведемо в полі. Нині розпочалося наше відрядження на жнива-81. ми збираємо горох, ячмінь, незабаром усі сили буде кинуто на косовицю пшениці. Я зобов’язався разом з помічником вивільнити площу в 230 гектарів. Щоб виконати взяті зобов’язання, доведеться докласти максимум зусиль. Добре знаю, що не буває у хлібороба легких жнив. А нинішня збиральна — перша в новій п’ятирічці, особливо відповідальна. Адже від неї великою мірою залежить настрій людей на всі роки.
Одним із найголовніших завдань ми з товаришами вважаємо: провести жнива без втрат, як закликає нас совість, — ні зернини на стерні!
Ми одержали відрядження в поле, тобто на передній край битви за врожай і зробимо все можливе, щоб виправдати виявлене довір’я.
М. Тесов,
комбайнер колгоспу «Дружба народів»
Дружба єднає
Делегація колгоспу «Дружба народів» цього року обувала в Болгарії, в гостях у трудівників агропромислового об’єднання села Суворово Варненського округу. Цим візитом було започатковано соціалістичне змагання між трударями села двох братніх країн.
А напередодні святкування 64-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції, 6 листопада, до колгоспників у Червонознам’янку з візитом-відповіддю приїхали представники з Суворового. Делегацію очолив голова агропромислового об’єднання Іван Кристєв Іорданов.
У конторі колгоспу гостей з братньої Болгарії вітали голова правління «Дружби народів» Григорій Макарович Діордіца, секретар райкому Компартії України Ганна Петрівна Дмитрієнко. Піонери місцевої середньої школи піднесли болгарським друзям букети осінніх квітів.
Г. М. Діордіца розповів гостям про історію заснування і розвитку господарства, яке нині стало багатогалузевим. Із словом-відповіддю виступив І. К. Іорданов. Він сердечно привітав господарів із святом Великого Жовтня, висловив їм найщиріші побажання успіхів у праці, надії на дальший розвиток змагання між двома господарствами двох країн.
Гості і господарі обмінялися сувенірами.
Делегація побувала в майстерні колгоспу «Дружба народів», її члени познайомились із ремонтниками.
Приємною була зустріч гостей із їхніми знайомими з Червонознам’янки, які побували в братній країні. Атмосфера дружби і взаєморозуміння панувала в усіх бесідах, в усіх розмовах. Друзі по змаганню відвідали автопарк, місце зимового зберігання сільськогосподарської техніки. Вони висловили захоплення тим, як багато оснащена «Дружба народів» найновішими машинами й агрегатами. Особливо сподобався їм комбайн «Херсонець-200».
Знайомство з господарством було продовжено на колгоспному насіннєвому складі, біля фруктового холодильника.
Делегацію гостей ознайомив зі школою директор учбового закладу Феофан Романович Петрусенко. І тут юні червонознам’янці зустріли посланців братньої країни квітами і словами найщиріших вітань. Гості оглянули класні кімнати й кабінети, зокрема кабінет механізації, шкільну бібліотеку, де їх вразила велика кількість навчальної, методичної, галузевої та художньої літератури. Сподобалась гостям кімната інтернаціональної дружби, де новим друзям на згадку подарували книжки.
Керівник делегації І. К. Іорданов залишив свій запис у книзі почесних гостей.
Різні галузі червонознам’янського колгоспу цікавили агронома Васіла Іванова, шофера Васіла Атанасова, доярку Петранку Філеву. І всюди вони знаходили порозуміння і відповіді на запитання. Саме так буває між друзями.
Цього ж дня гості відвідали дитячий комбінат, збудований та оснащений на кошти колгоспу, ознайомились із життям найменших червонознам’янців.
Між обома господарствами укладено договір на соціалістичне змагання, який підписали І. К. Іорданов і Г. М. Діордіца.
Наступного дня, 7 листопада, делегація друзів по змаганню взяла участь у святкуванні річниці Великого Жовтня. Були покладені квіти до пам’ятника вождю світового пролетаріату В. І. Леніну, до пам’ятників воїнів, які загинули, визволяючи село від німецько-фашистських загарбників, та червонознам’янців-земляків, які загинули на полях битв Великої Вітчизняної.
Отже змагання започатковане. Воно, безумовно, допоможе обом господарствам у дальшому розвитку, а дружба ще більше з’єднає серця братніх народів.
В. Єрін
На знімках (згори вниз): гостинні господарі знайомлять гостей зі своїм колгоспом; є про що поговорити механізаторам, адже справа їхня — спільна; Васіла Атанасова зацікавила бібліотека Червонознам’янської середньої школи; договір на змагання між двома господарствами підписують Іван Крістов Іорданов (ліворуч) та Григорій Макарович Діордіца.
Фото автора.